|
, То для неї було характерно відсутність принципу успадкування державних посад. Всі посадові особи призначалися верховною владою, царем з династії Рубенідов. Найбільш впливовою посадовою особою був регент, нерідко і керував усією державою. Важливу роль в управлінні грав державний секретар. Армією командував гунстабль, посаду якого була аналогічна посади спарапета.
У Кілікії був створений найбільший пам'ятник вірменського феодального права - Судебник Смбата спарапет.
Держави Західного Прикаспію. Перемога феодалізму в Албанії з неминучістю привела і до встановлення роздробленості. Це полегшило завоювання азербайджанських земель Сасанидской Персією, котра підпорядкувала собі, але не знищила Дрібні князівства.
У ході визволення від арабського завоювання висувається велике азербайджанська держава - Ширван. Крім нього в Прикаспії оформляються Шекинских, Ганджінское і Дербентское ханства. Однак в XI ст. азербайджанські землі захоплюються сельджуками, а потім Давид Будівельник включає Азербайджан і Південний Дагестан до складу Грузинської держави.
Суспільний лад феодального Азербайджану дещо відрізнявся від ладу його західних сусідів. Тут під впливом завойовників певний розвиток отримало кочове господарство.
Введення мусульманства призвело до специфічних форм феодального землеволодіння, в тому числі до створення вакуфов - земель, доходи з яких по ідеї повинні були використовуватися на освітні та благодійні цілі. Міське населення перебувало в такій же феодальної залежності, як і сільське.
Державний лад Албанії в пору її незалежності характеризувався наявністю сильної монархічної влади. Цар керував за допомогою досить розвинутого чиновницького апарату, на який великий вплив мала християнська церква. Ісламізація Азербайджану в пору арабського завоювання спричинила за собою і зміни державних форм в сторону введення інститутів, характерних для мусульманського світу. Ширван був уже цілком мусульманською державою. У мусульманських азербайджанських державах не тільки органи влади і управління, а й суд відрізнялися від християнських зразків. Зокрема, тут були спеціальні судді-казіі, хоча і інші посадові особи мали судові правомочності.
Правові системи Закавказзя. Право, що діяло на території Закавказзя, розвивалося як в результаті внутрішніх соціальних процесів, так і під впливом тих правових систем, які приносили з собою численні завойовники. Слід зазначити досить високий рівень правової думки, відбитий в творах видатних мислителів Грузії, Азербайджану та Вірменії.
Джерелами права в Закавказзі служили звичаї, законодавчі акти царів, а також договори між ними. Джерелами канонічного права виступали акти, сприйняті з Візантії (наприклад, Номоканон), а також акти місцевих церковних властей. Відомі грузинські закони Беки і Акбугі, вірменські судебнікі Давида вардапета, Мхитара Гоша і Смбата спарапет. У VIII ст. проводилась кодифікація християнського канонічного права, в результаті якої була створена «Книга законів». ...........
|