|
план
Вступ
1 Прийняття
2 План
Вступ
3 значення
4 Дія
5 Джерела
Вступ
Конституція 3 травня, офіційно іменуватися «Урядовим законом» (пол. Ustawa Rządowa z dnia 3 maja), - конституція Речі Посполитої, прийнята Надзвичайним сеймом Речі Посполитої 3 травня 1791 року, що розпочали свою роботу в 1788 році і увійшов в історію польської держави під назвою чотирирічного конфедеративного сейму. Ухвалення нової Конституції стало перемогою так званої «патріотичної партії», що об'єднувала у своєму складі прихильників реформ державного управління.
Прийняття конституції формально припинило дію Люблінської унії, що об'єднала в 1569 році Королівство Польське і Велике князівство Литовське в єдине конфедеративний держава Річ Посполита.
1. Прийняття
К. Войняковського. Ухвалення Конституції 3 травня
В ході Надзвичайного сейму, що відкрився 6 жовтня 1788 року, було виявлено дві борються угруповання, з яких «патріотична партія» виступала за проведення необхідних помірних реформ, а старошляхетськими партія відстоювала існували порядки.
Перші два роки роботи сейму ніяких відчутних результатів не дали і проходили під знаком переваги прихильників старошляхетськими партії. Однак до закінчення терміну повноважень сейму (Сейм скликався терміном на 2 роки) «патріотичної партії" вдалося, з одного боку, домогтися продовження його повноважень ще на два роки і, з іншого боку, збільшити склад посольської палати в 2 рази шляхом проведення її довиборів. Раніше «патріотичної партії" вдалося домогтися перетворення сейму з ординарного (Ординарні сейми діяли на основі принципу liberum veto, тобто приймали рішення при наявності абсолютного одноголосності) в конфедеративний, тобто в сейм, на якому всі рішення приймалися більшістю голосів.
В результаті проведених довиборів вдалося змінити співвідношення сил в сеймі в користь угруповання «патріотичної партії», і вже на початку 1791 року сеймом були прийняті два важливих закони - закон про реорганізацію сеймиків (березень 1791 роки) і закон про міста і про становище міщан (квітень 1791 року).
Одночасно з цим в колі довірених осіб на зборах у маршала сейму відбувалося складання проекту нової Конституції.
3 травня 1791 року підготовлений проект Конституції був прийнятий сеймом з спрощеною процедурою. День затвердження Конституції був призначений з ініціативи «патріотів», які скористалися тим, що в цей період більшість учасників опозиції була відсутня на засіданні сейму, перебуваючи ще на канікулах. Це викликало протести з боку реакційного табору, але через 2 дні під тиском шляхти і міщанства нова конституція офіційно була оголошена «Урядовим законом», і, крім того, сейм особливим законом встановив, що всі виступи і протести проти Конституції не мають ніякої сили.
22 жовтня 1791 року було прийнято "Закон про гарантії двох народів". Він закріплював союз Великого князівства Литовського і Королівства Польського в складі єдиної і неподільної Речі Посполитої при повній рівності прав Великого князівства Литовського і Польщі. Згідно з ним передбачалося створення єдиної державної скарбниці і єдиного війська. Представники ВКЛ могли мати рівне з поляками число членів в уряді (фінансової і військової комісіях), а також отримували право займати керівні пости в комісіях в порядку черговості.
зміст
Ян Матейко Конституції 3 травня
Конституція встановила єдині органи державної влади і управління для всієї території країни. Таким чином остаточно ліквідовувався конфедеративний характер Речі Посполитої і відносна самостійність, в тому числі і в сфері правового регулювання, Великого князівства Литовського.
В основу Конституції було покладено буржуазний принцип поділу влади (законодавча, виконавча і судова), а також були проголошені так звані «цивільні свободи», по суті підтверджували привілейоване становище магнатів, шляхти і духовенства і передбачали деякі пільги для заможної частини міщанства.
Буржуазні принципи Конституції носили явно обмежений характер і не вплинули суттєво на зміну суспільного ладу, в якому домінуюче значення продовжували займати феодальні підвалини. Інакше кажучи, конституційна реформа означала зміну форми державного правління, тобто проголошувала конституційну монархію, але тип держави залишався без змін - феодальний.
Конституція, торкаючись питань суспільного ладу, перш за все зберігала всі основні привілеї і вольності духовних і світських феодалів і в першу чергу можновладною шляхти, за якої зберігалися навіть привілеї часів «Артикулів Генріха» 1573 року.
Однак поряд з цим включений в якості органічної частини Конституції закон про міста від 17 квітня 1791 року, значно розширив права имущей частини міщан. Так, власники нерухомості в містах, іменовані «посессіонатамі», отримували право недоторканості особи, право займати деякі адміністративні, судові і духовні посади, право виступати в якості адвокатів в судах всіх інстанцій, право на отримання нижчих офіцерських чинів і т. П. Крім того , істотним моментом в розширенні прав заможного міщанства стало право придбання ним земельних володінь і пов'язане з цим право нобілітацією. Сутність нобілітацією полягала в тому, що міщани, які купували земельні володіння, могли клопотати перед сеймом про прийняття їх в число шляхтичів. Підставою для нобілітацією було також отримання великих доходів або наявність заслуг на державній та військовій службі. Нобілітація означала характерний в період переходу від феодалізму до капіталізму процес злиття частини феодалів з зароджувалася буржуазією.
Становище селянства за Конституцією в основному залишалося без змін, хоча держава прийняла під свою охорону дотримання договорів між феодалами і їх селянами. Таким чином, суспільний устрій за новою Конституцією не зазнало радикальних змін.
Більш суттєві зміни були зроблені в області політичного устрою польської держави. Конституція скасувала liberum veto, впорядкувала роботу самого сейму, надавши йому риси вищого законодавчого органу Польщі. При цьому було підтверджено перевагу нижньої палати сейму. Виконавча влада була надана королю і перебував при ньому раді, іменованого «стражем законів» (пол. Straż Praw), в який входили примас, військовий міністр, міністри поліції, фінансів, закордонних справ і хранитель друку. Король позбавлявся права видавати розпорядження без згоди ради.
Важливим елементом конституції стала відміна виборної монархії. Раніше після смерті кожного короля, навіть залишив спадкоємців, повинні були проводитися вибори нового монарха на сеймі. Тепер Виборність королів замінялася виборність династій. Після смерті царював короля Станіслава Понятовського на престол повинен був вступити курфюрст Саксонії Фрідріх Август III, правнук і внук двох королів Польщі - Августа Сильного і Августа III. Надалі корона Польщі повинна була б стати спадковою в саксонської династії Веттинів. Незважаючи на те, що польська держава перестала існувати ще в 1795 році, за життя Станіслава, Фрідріх Август згодом все ж став монархом польських земель - Великого герцогства Варшавського, створеного Наполеоном I.
Для управління на місцях (воєводствах, повітах) були затверджені так звані «Військово-цивільні комісії порядку», які складалися з «комісарів». Передача влади на місцях «Комісіям порядку» означала по суті скасування інституту старост.
Конституція визначала детальний перелік банків, що діяли в країні судів і зміст їх компетенції. Судова організація в основному зберігала свій становий характер.
Суди першої інстанції засновувалися як постійно діючі з метою більш швидкого вирішення судових справ.
3. значення
Обкладинка першого видання
Польська Конституція 3 травня 1791 р вважається третім у світі конституційним законом такого виду після Конституції США 1787 рік і Конституції Запорізької Січі Пилипа Орлика 1710 рік а й другим в Європі, [1] [2] [3] якщо не брати до уваги маловідомі законодавчі акти невизнаних держав (напр., Корсіканська конституція 1755 року).
4. Дія
Дії Тарговицької конфедерації, підтриманої відкритої військової інтервенцією Росії (що була гарантом конституції 1775 роки) [4], привели до скасування Конституції 3 травня і ліквідації створених на її основі органів влади в 1792. В березня 1794 почалося повстання під керівництвом Тадеуша Костюшко, цілями якого було відновлення територіальної цілісності, суверенітету і Конституції 3 травня, проте навесні того ж року воно було придушене. Після придушення повстання в 1795 стався третій розділ Польщі (за договором, укладеним між Росією, Прусією та Австрією) і польська держава на певний час зникла з карти Європи.
5. Джерела
· Правовий аналіз Польської конституції від 3 травня 1791 року
1. John Markoff, Waves of Democracy, 1996, ISBN 0-8039-9019-7, p.121.
2. Blaustein Albert Constitutions of the World. - Fred B. Rothman & Company, 1993.
3. Isaac Kramnick, Introduction, Madison James The Federalist Papers. - Penguin Classics, 1987. - ISBN 0-14-044495-5
4. ЕСБЕ.Четирехлетній сейм
Джерело: http://ru.wikipedia.org/wiki/Конституция_3_мая_1791_года
|