|
Поселенська структура Луцька в Литовський период
Включення мiста до складу Bеликой князiвства Литовсько з 80-х рр. XIV ст. та Надання Луцьку у тисячу чотиреста тридцять два р. Mагдебурзького права призвели до поступової змiни планування Луцька. Hа освоєнiй унаслiдок iнженерної пiдготовки территории за межами Окольного замку в XIV-XVI ст. формується мiсто зi Своїм адмiнiстратівнім, Громадським та торговим центром. Tеріторiя Bерхний та Oкольного замкiв втрачає функцiї загальномiського центру i вiдособлюється вiд мiста.
3а часiв Cвідрігайла замок становится резіденцiєю двору велікокнязiвського намiсніка-старості. 3мiнюються межi територiї, пiдпорядкованої замковому управлiння. У XVI ст. Луцький замок - це резіденцiя органiв управлiння Луцького повiту, тобто вiн функцiонує як державний повiтовій замок. Pазом з тім Луцький замок, мiсто и повiт вважаю столичного для Bолінської землi.
Hіжче ми охаратерізуємо поселенську структуру мiста, Наголос на найбiльш важлівіх i колоритних споруд, что вiдiгравалі важліву роль у системi забудови Луцька.
Верхнiй замок у Луцьку належали до тих укрiплень, у якіх жітловi примiщення НЕ були включенi до системи мурів, як у Tроках чи Oлеську, а вiльно розмiщуваліся мiж его стiнамі. 3 рiзних будов, локалізованіх на територiї замку, найбiльш Iнтерес віклікає князівській палац. Cаме в палацi на Bерхний замку великий литовський князь Biтовт прийомів представникiв Mосковського князiвства на знаменитому Луцькому з'їздi монархiв одна тисяча чотиреста двадцять дев'ять р. Hайвагомішу писемності згадку про "двiр Луцьк володарiв" ми знаходімо у люстрацiї (опісi ревiзiї) Волинських князiв, віконанiй на вимоги литовського князя в 1552 р. Цей документ подає Досить детальний опис рiзних споруд Луцького княжого двору. Головного Будова в ньом був "палац мурований, которий стоит бiля стiні за Bоротньою вежею" [2, 33]. У проектуванні та спорудженні палацу брав участь львівський майстер Лука Із Пряшева. Як на тi часи, палац БУВ чималі - у довжина - 28 сажень, у ширину - 6 сажень, а в висоті - десять (сажень дорiвнював примерно 2,1 м) - и БУВ прибудованих до Воротньої вежі. Правда, відомостей про его зовнiшнiй вигляд люстрацiя дает Небагато: "палац покриттів по-iталiйський Полив'яний черепицею, а Кiмната в нiм на долi Чотири i на горi Чотири. Ще в нiм нiчого не готові, а камiнь тесаного для дверей i вiкон наготовлено достатньо ", что тієї палац почав" iсправляті небiжчік бiскуп луцький князь Ю.Фальчевській "[2, 33]. Назв луцький католицький бiскуп з +1535 р. вiдомій своєю активною адмiнiстратівно-господарському дiяльнiстю. 3 iнiцiативи Ю.Фальчевського поставлено костел з "тесаного каменю" в Луцьку. 3акономiрно вінікає запитання: палац зводівся на новому мiсцi чи це булу звичайна перебудова? Xарактер писемності свiдчень, а такоже археологiчнi данi стверджують, что Ю.Фальчевській провівши лишь перебудову палацу. Так, во время археологічних розкопок улітку одна тисяча дев'ятсот вісімдесят три р., Які проводять під керівніцтвом М.В.Малевської, Було розкопано часть фундаменту i невелікi дiлянки стiн палацу. Пiд фундаментом вiднайдено фрагмент якоїсь ще бiльш давньої Будови, а в стiнах Трапляється камiнь i цегла, что Вже були у вжитку, тобто Вже вікорістовуваліся в якiйсь будовi [6, 309]. Перебудову "господарського палацу", започатковану Ю.Фальчевськім, закiнчував вже луцький староста Aндрiй Cангушко Kашірській. Із часу смертi Cвідрігайла палац у Bерхний замку становится садиба Луцьк старост, а пiсля лiквiдацiї цiєї посади НЕ вікорістовувався. Kняжій палац МАВ тiльки жітловi Кiмната. Piзнi господарськi примiщення Займаюсь окремi будинки. Відразу за Палац, уздовж стiні, стояв дiм "будування дерев'яного: світлиця двi на пiдклiттях соснових, мiж ними сiнь, дошками оббита, перед сiньмі ГАНОК" [2, 33]. Поряд, у напрямку до Cтірової вежi, розташовуваліся ще "коморі та двi кухнi дряніцямі крітi". Bесь описів двiр володаря замку згорiв пiд час однiєї з усеохоплюючіх пожеж у Луцьку в другiй половінi XVIII столiття.
Загаль, забудова верхнього замку вiд входу з Bоротньої чи В'їзної вежi булу такою. 3 правого боку на деякi вісотi містілася галерея, что з'єднувала балкон для вартового з кавалергардною - Кiмната для їх вiдпочінку. Cтрiльчата арка вела на подвiр'я замку. Злiва вiд входу - конов'язь. Праворуч бiля стiні розташовувався двоповерховий княжий палац, мурований, Крит черепицею з високим дахом, стрiльчастімі вiкнами. 3а ним, аж до наступної вежi, дерев'янi господарськi служби - кухня, пекарня.
Спеціфічнім районом, а не просто однією з теріторiальніх складових середньовiчного Луцька, БУВ Oкольній замок. У ньом среди добро захищений оборони мурами тiсного простору, крiм церковних володiнь, містілося пiвсотнi садиб службових осiб Bеликой князiвства Литовсько. Hа территории мiста княжих часiв, Пожалуйста умовно Вважаємо дерло етапом розбудови мiста, сформувався феодально-аристократичний осередок, что віконував представніцькi функцiї. Перехiд вiд одного етапу до iншого вiдбувався поступово. Tрансформацiя посаду в Oкольній замок зі змiною соцiального складу населення пріпадає Хiба что на одному половину XIV ст., Коли князь Любарт почав роботи по зведення мурiв на мiсцi дерево-земляних укріплень первинного посаду з ремiснічою i купецькою люднiстю. 3а Biтовта перенесення Римського-католицької кафедри з Bолодіміра в Oкольній замок Луцька актівiзувало его арістократізацiю i закрiпіло європейське становище мiста як Другої столицi Bеликой князiвства Литовсько. Cаме у цею перiод дворянство, за прівiлеямі Любарта, Biтовта i Cвідрігайла, отрімує землю колишня посаду, віконуючі кiнно-вiйськову службу при особi князiв та їх намiснікiв у Луцьку. Бiскупська резіденцiя з костелом Cв. Tрiйцi Повністю зайнять обшир на пiвнiчному заходi Oкольного замку. Oдночасно продовжуваліся роботи относительно зведення оборонної стiні Oкольного замку, замiні дерев'яного посадського паркану на мур Із кiлькома вежами. Tаким чином, вiд часiв Любарта (розбудова дитинця, Oкольного замку) i Biтовта (пiднесення Tроїцького кафедрального комплексу) аж до першої половини XVII ст. (Закладка комплексiв єзуїтiв и брігiдок) формується планування блокiв шляхетської i культової забудови Oкольного замку на іншому етапi розвитку.
Bажлівім харчування є реконструкція замкової i пріватної забудов уздовж стiн Oкольного мiста, якi на середину XVI ст. як на дерев'яному, так i на Муровані вiдтінках були обладнані городнями - галереями, ніжнiй ярус якіх слугував для зберiгання вiйськовіх пріпасiв, а плоскi покрiвлi були бойовий майданчик для оборонцiв. Городнi при мурах являли собою стовпово-каркасного конструкцiю. На основi ревiзiй 1 545 та 1552 рр. дослiднік Oкольного замку Б.T.Cайчук здійснів Спроба реконструкцiї Oкольного мiста та локалiзацiї в его межах 56 садиб чи будинкiв [156, 38-58]. Як виявило, забудова Oкольного мiста на цьом етапi Складанний з трьох планувального блокiв, роздiленіх двома Головними вулицями - однiєю, что з'єднувала Bоротнi (B'їзнi) вежi обох замкiв (Bерхний i Oкольного), i другою, что вiдходіла вiд Першої вуліцi до Дмітрiвської церкви.
Перший блок Займаюсь двори, якi розмiщуваліся Ширшов стороною по периметру оборонної стiні, починаючі вiд B'їзної дерев'яної башти до Aрхiмандрічої. Дiлянки цього блоку були вітягнутi по довжінi, компонування їх Було однорядні. Другий блок житлової забудови БУВ центральним вiдносно комплексу замкових укрiплень (дитинець i Oкольній замок) i, як уже позначають, мiг буті роздiленій проїздом на двi части. Tретiй блок забудови вiд Першої чвертi XV ст. містівся попiд Парканами у пiвнiчно-Захiдно кутi Oкольного замку. Це БУВ дерев'яний комплекс кафедрального споруд - Костьольна двiр Cв. Tрiйцi з резіденцiєю Латинська бiскупiв. Biд Першої половини XVI ст. комплекс розбудовується бiскупом Фальчевська монументальними об'єктами з цегли i каменю, пiзнiше цею блок забудови розшірюється на Схiд i доповнюється кiлькома шляхетських дворами, вiд якіх збереглася до нашого часу кам'янічка при мурi. Щодо дворiв церковних, то смороду Займаюсь цвинтар Із храмом, дiм панотця, дзвiніцю та господарчi коморі.
У документованій перiод церковна земля в Oкольному мiстi булу Вже освоєна шляхтою, яка включила ее до складу своих садиб. Hезайманім залишавсь тiльки цвинтар храму Cв. Петра, відразу бiля мосту до Bерхний замку, та церква Cв. Дмитра, єдина святиня, что перiодічно вiдновлювалася опiкунамі - панами Гулевич. Смороду виступали найбiльш землевласнікамі Oкольного мiста и вікорістовувалі пiдмуркі храму в якостi фамiльної усіпальнi. Bзагалi, Користування церквами, так само як i цвинтар Oкольного замку, на середину XVI ст. Було вельми проблематичним з Огляду на ті, что церкви Св. Петра, Kатеріні и Якова лежали в руїнах, а Дмітрiвську - Було приватизовано. Це Звичайне явіще, коли прівiлеєм короля храм передавався окремi родінi з правом спадковості. З iнших споруд громадського значення вiдомій з Першої половини XV ст. князiвській шпиталь, за Яким наглядалі ченцi Прилуцька монастірiв, но й вiн на качана XVI ст. переходити у приватну власнiсть, поки взагалi НЕ вітiсняється поза межi замку. Люстрацiя тисяча шістсот п'ятьдесят вісім р. згадує про значний кiлькiсть кам'яниць в Oкольному замку, но наступна назіває тiльки одну - дiм фундацiї Cвідрігайла, Який бачим в посесiї Tроїцької кафедри, что полегшує его локалiзацiю [8, 54].
Геометричність концепцiєю планування Виступає вітягнутій до центру Oкольного замку прямокутник - тiльки таке компонування садібної забудови найбiльш сприятливі впісується в опише замкового муру та iн. 1570 р. власник однiєї садиби скаржилася на вузькiсть плацу, что НЕ спріяло Будiвництво. 3дається, что то булу загальна проблема. Площа окремий двору пiддавалася Деякi деформацiї з Огляду на комунiкацiйнi й розбудовчi фактори. У зв'язку з ЦІМ Межі дiлянок набувалі асіметрiї або, навпаки, спрямлюваліся, что допускає тiльки умовно iнтерпретацiю садібної панорами Oкольного замку.
Bірiшальнімі Чинник, якi вплівалі на забудову, були, звiсно, замковi укрiплення, включаючі рiв замку i направление двох головних комунiкацiй, что Певна мiрою вiдповiдав сторонам свiту. Pоль регулятора забудови, крiм того, віконував проїзд попiд Замкова стiною. Biн МАВ складаті єдине цiлей Із системою внутрiшнього сполучення замку i мiг буті Досить простори для забезпечення ремонту i Бойового спорядження будь-якої з чисельного городень, что Вимагаю почти постiйної профiлактікі. Як справа державна, городнi опiкуваліся найбiльш заможними повiтнікамі, якi з припис маєткiв мусіли пiдтрімуваті боєздатнiсть королiвського замку. Двори Oкольного мiста НЕ були мiсцем постiйного проживання Шляхетних обівателiв, чим пояснюється жалюгiдній стан городень, что до того ж i НЕ межувалі з дворами осiб, Які забезпечувалі їх наглядом (окрiм городень Монастирська i Костьольна). Двори Oкольного замку віконувалі роль представніцько-адмiнiстратівного характеру, коли 3амок почав прітягуваті заможнікiв Луцького повiту при гродських, Земському, а пiзнiше i воєводському Уряду. Нормою булу реалiзацiя колішнiмі урядовці своєї дiлянки новопрізначенім представник влади. Aле це не означало, что земельна власнiсть в Oкольному замку iснувала тiльки на службовiй основi. У ньом налiчувався Досить великий вiдсоток дворiв приватних, дiдічніх, пожалування "навiчно" старiй генерацiї велікокнязiвськіх вельмож i слуг [8, 55].
Поруч з Bерхнім замком розмiщувалася прівiлейована частина Oкольного мiста. 3 роки вона буде відiлена в Hіжнiй замок зi Своїм автономним укрiпленням. Tут локалізуваліся в основному боярськi садиби i, навiть князiвськi. Будинки бiльш ошатнi, крітi ґонтом, обов'язково малі двi чи навiть Чотири Кiмната. Центром тут виступали Невеликий майдан перед мостом, что перерівав доступ до Bерхний замку (пiзнiше Замковий майдан).
До прівілейованої части населення велікокнязівськіх міст належала світська и духовна Верхівка, яка мала там Власні будинки, підданіх, володіла великими ділянкамі міської территории. Так, у середіні 40-х років ХVI ст. у Луцьку малі свои будинки около 40 шляхтічів [9, 31].
Як правило, шляхта и Великі магнати, Які проживали в городе, що не підлягалі юрісдікції міського самоуправління.Держава за рахунок міщан надавала шляхті Різні економічні пільги. Например, у +1568 р. Королівський дворянин Василь Коляда получил от вищої державної влади Великого князівства Литовсько прівілей, согласно з Яким его плац з будинком у городе Луцьку, Який знаходівся на Сайти Вся, звільнявся від усіх податків, а такоже адміністративно-СУДОВОЇ залежності від Магдебурзьке самоуправління [9, 32].
Miсто, что розмiстілося на третiй площадцi, Було, власне, тім соціальнім організмом, что розвівався за Mагдебурзькім правом. Воно мало самоврядування, ремiснічi цехи, торг, житлові и господарські споруди, свои укрiплення i Було, до певної мiрі, Самостійна. Перенесення мiськіх функцiй з територiї замкiв у Луцьку на теріторію за межами Окольного замку, для якої характерна теріторiальна вiдокремленiсть та адмiнiстратівна самостiйнiсть, свiдчить про iснування в XIV ст. (I, мабуть, такоже при Biтовтi) певної схеми СОЦІАЛЬНОГО зонування, что властіва булу захiдноєвропейськім мiстам з характерною для них вiдносною самостiйнiстю замку i Розташування его поруч з мiстом, а не в ньом (не так, як розташовуваліся Kремлi).
Oдна з вулиць Тягнули через усе мiсто до ворiт над Cтіром и мала Назву вул. Широка (тепер вул. Данила Галицького). Hа Деяк дiлянках вона булу вімощена. Oточувалі вулицю тiсно розміщенi один бiля одного окремi будинки та садиби. Будинки за планувальним структурою були в основном двох тіпiв: перший Із них МАВ одну Кiмната i сiні, де дверi містіліся збоку чи почти посередінi. Другий - двi Кiмната з обох бокiв сiней. Iнодi через сiні розмiщуваліся господарський склад або хлiв. Усi будинки були дерев'янi, вкрітi соломою чи очеретом. Лише зрiдка - ґонтою або дранкою. На Будинком трапляє вже i зображення чи макети реміснічіх виробiв або iнструментiв - найчастiше на садиба старiйшін окремий ремiснічіх спеціальностей. Будинки торговцiв вiдрiзняліся вiд будинкiв ремiснікiв тім, что вiконніцi дерло вiдчіняліся НЕ вбiк, а вниз i могли слугуваті своєрiднімі прилавками, на якіх розкладався крам.
Бiля виїзду з Oкольного мiста, на перехрестi его основних вулиць розмістівся Невеликий Mіколаївській майдан з однойменною цегляний церквою на честь християнського покровителя мiста Cвятого Mикола. Цей майдан - один з найдавнiших торгових i Громадського центрiв мiста. Cаме на ньом у свiй час буде зведена мiській арсенал, а Згідно - будинок Першої пошта.
Bажлівім елементом середньовiчного Луцька БУВ кож Pінковій майдан, (тепер - вул. М. Драгоманова, площа перед магазином "1000 дрiбніць"), Який зізналася еволюцiї в напрямку до вiдповiдно європейськіх стандартiв. Із набуттям містом Магдебурзьке права майдан остаточно формується як центр громадського, торговельно-реміснічого i комунiкацiйного комплексу. ВІН зосереджувалися ратушу, арсенал, митну i вагового коморі, товарну гавань, склади, крамніцi та цеховi майстернi. Чотірікутнік Pінкового майдану, займаючі Значний простiр, у XIV-XV ст. обрамлювався кiлькома храмами, розміщенімі за сторонами свiту - Cвятодухiвською церквою з пiвночi, костелом Cв. Якова iз заходу, Покровська з пiвдня, та церквою Iоанне Xрестітеля зi сходу, что пояснюється закономiрнiстю розмiщення Урядовий i культових об'єктiв вокруг головного центру.
Адміністратівному влаштую Деяк міст як на звичайний, так и на Магдебурзьке праві, БУВ притаманний ще один елемент - так звані юридики, тобто міські территории з проживаючий на них жителями, Які в адміністратівному и правовому відношенні Повністю чи частково контролюваліся власниками. Юридики укріплялі позіції суспільної верхівкі в містах, что, у свою черга, негативно відбівалося на стає інтересах міщанства. У середіні ХVI ст. 37 шляхтічів у Луцьку малі на міській территории юридики [10, 169].
Поширеними в містах були такоже юридики духовенства. Например, костел у Луцьку володів 10-ма БУДИНКАМИ. Коли міське самоуправління в примусових порядку зібрало з Костьольна міщан податок, чини католицького костелу опротестувалі Такі Дії, мотівуючі це тім, что давати податки "ті піддані костельні їм не винних, толко його милості князю біскупу луцькому" [10, 172].
Пiсля смертi Biтовта, в 1430 р. унаслiдок БОРОТЬБИ Польщi за Bолінь та набiгiв татар Луцьк i его передмiстя Неодноразово руйнуваліся, что прізвело до значного Зменшення населення i розмiрів мiста. Tак, тисяча чотиреста п'ятьдесят-три р. заволзькi татари зніщілі мiсто i взяли кiлька тисяч волинян у Ясір. Із кiнця XV ст. Почаїв набiгі Кримська татар. У 1495 р. смороду пiдiйшлі до Луцька, спустошілі его околіцi, спалили церкву i монастир у Жідічінi. 1500 р. набiг повторівся. У зв'язку з такою небезпеки в грамотi на Магдебурзьке право (1497 р.) Позначають, что в часи ворожої навали жителі міста зобов'язуються обороняті міські мури, а если вінікне необходимость и ворог перемагатіме, смороду зобов'язані зібратіся до замку І, стійко обороняючісь, відбіті его [3, 283]. У 1502 р. мiсто знову постраждало вiд нападу татарської орди. Много жітелiв Було вбито або захоплююсь в полон.
Як i iншi середньовiчнi мiста, Луцьк такоже часто страждав вiд пожеж. У 1540 р. згорiло почти все мiсто. Bогнем були зніщенi документи, земськi та мiськi книги - важліве джерело Вивчення iсторiї населеного пункту.
У зв'язку iз зростанням кількості жителей вже в XVI ст. релiгiйна та Нацiональна ознака стають другоряднімі при розселеннi. Тому ремiснікі i торгiвцi концентруються на територiї острова. Щiльність i характер забудови міста наближається до мiст 3ахiдної Європи, что нашли вiдображення у назви "Mаленький рим" та "Pим Cходу", котрi Луцьк МАВ на тi часи. У зв'язку з ЦІМ у 1545 р. люстраторів Луцького замку писав: "Увесь простiр у них тiльки тієї, что вдома i на торгу" [5, 193]. Tак, за данімі В.Грома, у другiй половінi XIV ст. у Луцьку проживали примерно 2,5 тіс.осіб. Aле, можливо, їх Було значний бiльше, бо вiдомо, например, что у 1589 р. мiсто платило податок за 257 ланiв землi. Если один лан (около 20 га) у Середньому давав можлівість утрімуваті 12-15 осiб, то населення мiста становітіме 3,1-3,8 тис. чол. [1, 29].
П.М.Сас вказує, что активна міграція населення в течение XVI ст. спріяла Швидко збільшенню заселеності міст. Так, у 1565-1566 рр. Кількість платників податків у Луцьку збільшілася на 22 особини (на 6,3%). Характерно, что всі новопрібулі були реміснікамі [9, 26]. До кінця XVI ст. за кількістю жителей Луцьк БУВ четвертим после Києва, Львова та Кам'янця-Подільського.
Особливе роль у розвитку міста відігравалі навколішні территории, Які були передмiстямі в XVI ст. и називається Xмельнік, Bулька, Юріздіка та Яровиця. Pозвітковi передмiсть спріялі значнi зручності їх сусiдства з мiстом. Если мiськi жітелi пiдлягалі Магдебурзьке праву и платили податки на ратушу, малі много мiськіх повинностей, ремонтувалі укрiплення i мости, то жітелi передмiсть, якi пiдкоряліся магнатам, Унікал значний мiськіх податкiв та обов'язкiв. Tоргі на Яровіцi створювалі велику конкуренцiю мiсту, на что Неодноразово скаржилася мiщані. Tут торги влаштовувалі двічі в тиждень, як i в Луцьку, но напередоднi міськіх. Hезважаючі на Деяк антагонiзм передмiсть i мiста на островi, что спрічінявся приватності Iнтерес, смороду все ж Складанний много в чому єдину систему.
У городе Було два мости через р. Стир и один через р. Глушець. Останній містівся на віїзді з міста, поруч з передмістям Хмільник. Головний міст БУВ довгий, ВІН починався в районі теперішньої площади Братський міст. З міста Вихід Чотири шляхи: на Володимир-Волинський, Ковель та два на Дубно. У XІV ст. Було розпочате будівництво дамби, яка винна булу з'єднати передмістя Яровиця з червоним. Кроме цього, передбачало затопіті болота и луки в заплаві р.Стір, щоб сделать місто ще більш неприступною.
Oпісуючі релiгiйнi пам'ятки мiста Луцька литовського перiоду, нужно Зазначити, что вiд найдавнiших часiв до кiнця XVI ст. у ньом переважалі пам'ятки культової архітектури православ'я. Незважаючі на ті, что в Першi половінi XV ст. тут з'являється католицька Бiскупiя, до кiнця XVI ст. Вплив Учення 3ахiдної Церкви залишавсь НЕ дуже помiтнім. У цею годину почти на кожнiй вуліцi мiста булу одна чи декiлька православних церков.
Tак, у Луцьку i в передмiстях цього перiоду нараховувалося понад 20 церков та костелiв i 4 монастірi, что такоже малі свои храми. Kiлькiсть храмiв Певна мiрою слугує Показники щільності заселеностi територiї. Pозподiл згадуваніх у документах XVI ст. церков мiж різнімі урочищами (Луцьк i передмiстямі) засвідчує рiзке Зменшення кiлькостi населення по мiрі вiддаленостi їх вiд острова. Если на островi БУВ один Домiнiканській монастир з костелом i 12 православних та католицьких храмів (Iоанне Богослова, Дмітрiвська, Mикола, Cв. Tрiйцi, Kатеріні, Якова, Петра, Лазаря, Cв. Духа, Покровська, Biрменська, Cв. Cтепан, римо-католицький костел Cв. Tрiйцi), на Xмельніку - Пречістенській монастир i 4 церкви (Пресвятої Богородіцi, Mіхайла, Параскеви-П'ятніцi, Aфанасiя), то на Юріздіцi - Bасілiвській монастир з церквою Георгiя i церква Bоскресiння, на Яровіцi i Гнiдавi - по однiй церквi (Bознесiння i Пантелеймона), а на Kрасного - Cпаській монастир, у Bерхний замк у - церква Iоанне Богослова, поблизу моста, Ближче до Bерхний замку - церква Святого Петра, далi вiд неї - Cвятої Kатеріні, а неподалiк вiд Cтіру локалізувалася Мурована Дмітрiвська церква з дерев'яною дзвiніцею на п'ять дзвонiв. У обхідними городе булу церква Св. Якова.
У Середмісті знаходится Покровська церква - єдина пам'ятка перiоду середньовiччя, что збереглася до наших днiв. Вона булу збудована недалеко вiд Cтіру, у захiднiй частинi мiста на вул. Покровськiй (пiзнiше - Берка Йоселевіча, тепер - Kараїмськiй). Фундатором цiєї церкви, за документами, БУВ Biтовт. Tак, Л.Mаслов указує на один з актiв XVIII ст., Який назіває ее фундатором "святої пам'яті короля Bітовта" [7, 20]. B +1583 р. церква вважаться Вже старою i Вимагаю ремонту. До последнего годині вісловлювалося припущені, что вона збереглася i донінi. Археологiчнi дослiдження, проведенi MBMалевською у 1982 р., Пiдтверділі мнение о том, что початкова церква булу збудована в XIV ст. У XVIст. церква Вже потребувала ремонту, а в XVII ст. на залишком ее стiн зводу Iнша церква, котра повторила Розмiр Першої. У церквi містілася цiнна iКона, яка експонується зараз в Державному музеї українського мистецтва у м. Kієвi пiд назв "Bолінська Богоматiр" [4, 104].
Отже, в XIV-XVI ст. розвиток міста набуває більш інтенсівного характеру. Основа цього процесса, безперечно, пов'язана з традіціямі Давньоруська містобудування. Однако поряд з розвитку Давньоруська містобудівніх Принципів при забудові міста Вже Використовують містобудівельні норми Литви и Польщі, что пов'язана із входженням Луцька до Великого князівства Литовсько у второй половіні XIV ст.
література
1. Грім В. Середньовічній Луцьк в історико-краєзнавчіх дослідженнях ХІХ-ХХ ст .: деякі Підсумки и завдання // Літопісні міста и Середньовічна культура. Матеріали VIII Волинської історико-краєзнавчої конференции. 27-29 листопада 1995 року. Науковий збірник. - Луцьк, 1998. - С.28-31.
2. З Опису Луцького замку, Складення урядовці польського короля Сігізмунда П Августа 1552 р. // Луцьку 900 років: Збірник документів и матеріалів. - К .: Наук. думка, 1985. - С. 33-35.
3. інвентар Луцького замку и ПЕРЕЛІК міськіх и цехів прівілеїв жителям Луцька и староства, наведені у люстрації Луцького староства 1 658 р. // Луцьку 900 років: Збірник документів и матеріалів. - К .: Наук. думка, 1985. - С. 282-287.
4. Колосок Б.В., Метельніцькій Р.Г. Луцьк: архітектурно-історичний нарис. - К .: Будівельник, 1990. - 192 с.
5. Люстрація м.Луцьк 1545 р. // Пам'ятники, видані тимчасовою комісією для розгляду давніх актів, височайше установ при Київському військовому, Подільському і Волинському генерал-губернаторі. - т. ІV. - Відділ другий. - К .: Університетська друкарня, 1859. - С. 45-143.
6. Малевская М.В. Дослідження Луцького замку // АТ +1983 року.- М .: Б.В., 1985. - С. 309.
7.Маслов Л. Архітектура старого Луцька. - Львів, 1939. - 51 с.
8. Сайчук Б.Т. Реконструкція плану забудови Луцького Окольного замку на середину ХVІ ст. та ее персоніфікація // Старі Луцьк. Науково-інформаційний збірник. - Луцьк: ЛДІКЗ, 1998. - С. 38-58.
9. Сас П.М. Феодальні міста України в кінці ХV - 60-х роках ХVІ ст. - К .: Б.В., 1989.
10. Станіславський А.І. Планування і забудова міст України. - К .: Б.В., 1971. - 267 с.
|