|
план
Вступ
1 Причини
2 Хід подій
3 Наслідки
4 Джерела
Вступ
Повстання Косинського 1591-1593 рр. - велике національно-визвольне повстання проти польського панування на Україні, очолене гетьманом реєстрових козаків Криштофом Косинским. Основний рушійною силою повстання були запорізькі козаки, дрібне дворянство і селяни.
1. Причини
Причиною повстання стало невдоволення більшої частини козацтва відмовою польських властей збільшити кількість реєстрових козаків, а також відмова прирівняти привілеї козаків до шляхетського стану. В цілому, першопричиною соціальної напруги на Україні була політична і соціальна монополія шляхти і магнатів, що посилилася після Люблінської унії 1569 року.
2. Хід подій
Повстання почалося в грудні 1591 року, коли загін реєстрових козаків на чолі з Криштофом Косинским напали на Білу Церкву - резиденцію білоцерківського старости князя Януша Острозького. Напад реєстровців стало початком великого селянсько-козацького повстання, яке незабаром охопило Київське, Волинське, Брацлавське і Подільське воєводства і склала реальну загрозу польської влади над Україною.
1592 року повстанці здійснили безліч нападів на маєтки шляхти, великі і більш дрібні міста. Оволодівши Трипіллям і Переяславом, вони захопили в київському замку гармати, порох і інше військове спорядження. В кінці 1592 і початку 1593 року значне повстанський загін з кількох тисяч чоловік на чолі з Косинским відправився на Волинь. До нього приєднувалися інші повстанські загони, стікалися селяни, міські бідняки і незадоволені своїм становищем дрібні служиві дворяни. Повстання в цілому мало стихійний характер. Багато повстанські загони діяли незалежно від головного війська.
Польським королем і міськими магнатами проти повстанців були мобілізовані значні військові сили під командуванням найбільш впливового православного магната, київського воєводи Костянтина Острозького. Ці війська розташувалися біля Старокостянтинова. У перших боях з шляхетським військом повстанці на чолі з Косинским були успішними, але 23 січня 1593 року за селом П'яти зазнали поразки. Косинський був змушений від імені козацтва підписати з Острозьким угоду, за якою козаки підпорядковувалися королю. Однак, відступивши з козацькими загонами на Запорізьку Січ, Косинський почав готуватися до нового походу і звернувся до уряду Російської держави з проханням про прийняття в підданство.
У травні 1593 року двохтисячний загін козаків рушив із Запоріжжя під Черкаси. Тут Косинський знайшов свою смерть, за однією версією - на поле бою, за іншою - при віроломний арешт і страту під час проведення переговорів. Козаки не припинили військові дії, але були змушені відступити, отримавши звістку про напад кримських татар на Січ.
3. Наслідки
Військові поразки Косинського не зламали серед населення Південно-Західної Русі духу до опору. Уже через рік спалахнуло повстання Северина Наливайка, а за ним ряд нових повстань, які привели до Переяславським договором і повалення польської влади на Лівобережній Україні.
4. Джерела
· Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і понятіях.- Луцьк: Вежа, 2000..
· Довідник з історії України. Ред. І. Підкови та Р. Шуста.- К .: Генеза, 1993.
Джерело: http://ru.wikipedia.org/wiki/Восстание_Косинского
|