|
Будучи залежною в своєму розвитку від соціально-економічних умов того чи іншого суспільного устрою і яв-ляясь революціонірующім елементом продуктивних сил, техні-ка в той же час сприяє зміні цих умов.
Зростання продуктивних сил феодального середньовічного загально-ства проявився значним зростанням продуктивності праці в господарстві селянина, розширенні культивованої площі, поліпшенні обробки землі, підвищенні врожайності, поширеною-вати технічних культур, виноробства, садівництва, огородніче-ства і т.д.
На базі цього прогресу продуктивних сил йшло далекої-шиї розвиток суспільного поділу праці - відбувалося від-ділення ремесла від землеробства, що призвело до швидкого зростання в 11-12 ст середньовічних міст як зосередження ремесла і торгівлі.
Хоча організація міського ремесла зберігала феодальний характер (дрібне виробництво, цехи з їх ієрархією), відносини власності в ньому суттєво відрізнялися від сформованих в с / г - виникла юридично визнана власність ремісничо-ка на засоби виробництва (знаряддя праці, ремесел, ма-ла) . Були забезпечені умови для щодо вільного раз-витку простого товарного виробництва.
Міське ремесло з самого початку був орієнтований на призводство виробів на ринок.
У селянському господарстві у міру зростання продуктивності праці хлібороба зростала маса додаткового продукту, частина якого, не вилучена у селянина у вигляді ренти, при-привласнювати їм самим.
Переходом до грошової ренти була обумовлена продаж кре-стьяніном надлишку с / г продукції на ринку. В умовах поширенням странения грошової ренти поглиблювалася майнова дифференцией-ція селянства, частина його була змушена підробляти наймання-ним працею.
Середньовічне господарство було засновано на базі дрібних кус-тарних виробництв іноді з поділом праці, і як правило ручної ремісничої техніки. Пізніше, з появою поділу праці, об'єднанням ремісників виникло мануфактурне про-ництво, характерне для початку капіталлістіческіх ставлення-ний.
Великі географічні відкриття (середина 15 - середина 17 ст) з'явилися подіями всесвітнього значення. Були встановлені контури населених материків (крім сівши. І сівши. Західних бере-гов Америки і сх. Берега Австралії, досліджена велика частина земної поверхні. Великі географічні відкриття дали новий великий матеріал для багатьох областей знання (ботаніки, зоології, етнографії та ін.) . Європейці вперше познайомилися з низкою с / г культур (картопля, кукурудза, томати, тютюн), поширенням країни потім і в Європі.
Великі географічні відкриття мали найбільші социаль-но-економічні наслідки. Відкриття нових торгових шляхів і нових країн сприяло тому, що торгівля придбала миро-вої характер, відбулося гігантське збільшення кількості зна-дившейся в обігу товарів. Це прискорило процес розкладання феодалізму і виникнення капіталлістіческіх відносин в Зап. Європі. Колоніальна система, що утворилася слідом за великими географічними відкриттями, стала одним з важелів первона-чільного накопичення капіталу; цьому сприяв і наплив де-шевого американського золота і срібла в Європу, викликав тут значне підвищення цін. Переміщення в результаті ве-ликих географічних відкриттів торгових шляхів з Середземного моря в Атлантичний океан сприяло економічному упад-ку одних європейських країн (Італія, частково Німеччини) і возв-шенням інших (Нідерланди, Англія). Росіяни географічні від-криття сприяли колонізації Сибіру.
Найважливіші події 1-го столітнього періоду: в 1492-94 р Х. Колумб відкрив Багамські Б. і М. Антильські острови (1492 - відкриття Америки); в 1497 - 99 Васко де Гама відкрив непрерив-ний морський шлях із Західної Європи навколо Південної Америки в Ін-дию; в 1498 - 1502 Колумб, А. Веспучи і ін. мореплавці від-крили все північне узбережжя Південної Америки і карибський берег Центральної Америки. У 1519-22 Ф. Магеллан - перший Навколосвіт-ве плавання. 1526-52 Ф. Піссаро, Д. Альмагро та ін. - Тіхооке-нським узбережжі Південної Америки, Анди.
2-й столітній період: Похід Єрмака в Зап. Сибір (1581-84), відкриття басейнів річок Лена і Єнісею (1601) (І. Перфілов, Є. Хабаров). Експедиція Ф. Попова - С. Дежньова - Берингову протоку. У 1594 р В. Бернау обійшов зап. берег о. Шпіцберген. 1609-48 - відкриття Великих озер в Сівши. Америці. Голландці В. Янезон, А. Тасман відкрили в 1606-44 рр. - зап. і юж. берега Австралії, Тасманію і Нов. Зеландію.
Основні ознаки капіталізму: панування товарно-грошових відносин і приватної власності на засоби виробництва, наявність розвиненого суспільного розподілу праці, зростання усуспільнення виробництва, перетворення робочої сили в товар, привласнення створюваного працею найманих робітників прибув-вочной вартості.
Виникнення капіталізму було підготовлено громадським поділом праці та розвитком товарного господарства в надрах феодалізму. Розвиненого капіталізму передував період першо-початкового накопичення капіталу. Розвиток товарного виробництв-ва та обміну супроводжувалися диференціацією товаропроізводі-телей, було основою подальшого розвитку капіталізму.
Буржуазні революції прискорили процес зміни феодальних виробничих відносин капіталістичними. Створення соот-ветствующей матеріально-технічної бази (винахід парового двигуна, цілого ряду машин) означало твердження фабричної системи.
Класичний шлях розвитку капіталізму - первісне нагромадження капіталу, проста корпорація, мануфактурне вироб-ництво, капіталістична фабрика - характерний для найбільшими перепонами-го числа зап. європейських країн, головним чином Великобрита-ванні та Нідерландів.
В інших країнах генезис капіталлістіческіх відносин був прискорений впливом вже наявних вогнищ розвиненого капіталіз-ма (Німеччина, США).
В кінці 15-16 вв в Нідерландах відбувалося розкладання феодальних відносин, йшов процес первісного нагромадження, що зароджується капіталлістіческого відносини.
Вони проникали в розвинені в Нідерландах рибальство, оре-ходство, суднобудування. Головним осередком капіталістичного про-ництва стали провінції Голландія і Зеландія. У Голландії капіталістичне підприємництво поширилося у мно-гих галузях. Відбулися докорінні зміни в структурі аграр-них відносин. В економічно розвинених регіонах распространи-лась грошова рента, різні види оренди, з'явився прошарок фермерів, які вели господарство на підприємницької осно-ве.
Нідерландська буржуазна революція (1566-16090) відкрила епоху буржуазних революцій в Європі. Підсумком її було повалення іспанського панування і освіту в Північних Нідерландах першої буржуазної республіки. Перемога буржуазної революції ви-кликала в Нідерландах швидкий економічний і культурний підйом. 7 північних нідерландських провінцій (Голландська республіка) протягом небагатьох десятиліть обігнали в своєму розвитку всі інші європейські держави. Республіка стала "... об-разцовой капіталістичною країною 17 століття ..." (Маркс К. і Енгельс Ф., Соч. 2 изд. Т. 23, с. 761). В країні прогрессиро-валі мануфактурне виробництво - текстильне, кораблестрое-ня, мореплавство, рибальство. Найбільшим центром вовняної промисловості став Лейден. Голландська суднобудівна про-мислення набула міжнародного значення. Торговий флот в сер. 17 в. майже в двоє перевершував флоти Англії та Франції, разом узяті. Нідерланди, витісняючи португальців та іспанців, раз-повернули коллоніальную експансію в Південно-Східній Азії. Найважливіше-шим економічним центром країни був Амстердам, який є центром розвивається світового капіталістичного ринку, то-Варна і грошового. Тут існували торгова і фондова біржі, 1609 був заснований депозитний банк. Спираючись на своє гос-подстве положення на світовому ринку, розвинені фінанси і морська могутність, буржуазна Республіка Сполучених завинив-цій зайняла в 17 ст. чільне місце в ряді європейських держав. Згодом Голландія втратила лідируюче положення.
При підготовці цієї роботи були використані матеріали з сайту http://www.studentu.ru
|