|
план
Вступ
1 Біографія
2 Діти
3 В літературі
4 Галерея
Список літератури
Вступ
Олександра Осипівна Смирнова (6 березеня 1809 (18090306), Одеса - 7 червня 1882 році, Париж); уроджена Россет, відома також як Россеті і Смирнова-Россет - фрейліна двору, знайома, друг і співрозмовник А. С. Пушкіна, В. А. Жуковського, М. В. Гоголя, М. Ю. Лермонтова. Залишила цікаві спогади про життя російського суспільства першої половини XIX століття.
1. Біографія
Старша дочка в сім'ї (у Олександри було ще чотири брата) Осипа Івановича, офіцера російської армії, друга і далекого родича Дюка Рішельє, і Надії Іванівни Россет (уродженої Лорер). По матері племінниця декабриста Н. І. Лорера. Брати Олександри - Олександр і Климентій Россет (Россеті) - також належали до оточення Пушкіна, а брат Аркадій один час доглядав за його своячкою - А. Н. Гончарової і згодом був Віленський і Мінським цивільним губернатором.
Осип Іванович Россет походив із старовинного французького роду, був комендантом порту Одеси, помер під час епідемії чуми в місті в 1814 році. Мати незабаром вдруге вийшла заміж за І. К. Арнольді (1780-1850). Дітей віддали на виховання бабусі Е. Е. Лорер (уродж. Цицианова) в маєток Громаклея під м Ніколаєвим. Пізніше діти вчилися в Петербурзі: сини в Пажеському корпусі, Саша в Ектерінінском інституті [1].
Після закінчення Катерининського інституту (на той час Олександра втратила матір і бабусю), вона стає фрейліною імператриці Марії Федорівни, після її смерті в 1828 році - імператриці Олександри Федорівни. Приваблива, розумна, з «гострим язичком», одна з улюблених фрейлін імператриці, «на короткій нозі» з Миколою Павловичем і його братом Михайлом, Россет проте не обмежувала інтереси придворним життям. Вона дружить з дочкою Карамзіна
Софією Миколаївною і відвідує салон її мачухи Е. А. Карамзиной - центр петербурзької культурного життя в 20-40-х роках XIX століття. Коло шанувальників і друзів Олександри Йосипівни становили знамениті письменники і поети: Пушкін, В. Ф. Одоєвський, П. А. Вяземський, Жуковський і багато багато інших. Неабияка, багато і серйозно читає, добре знає російську мову (учителем російської словесності в Катерининському інституті був П. А. Плетньов) і в той же час молода красуня, дотепна і проста в спілкуванні, приваблювала талановитих і відомих людей. Матеріальне становище її в ті роки було важким: Россет не мали засобів до існування.
11 лютого 1832 року бесприданница Олександра виходить заміж за Миколу Михайловича Смирнова (1807- 1870), чиновника Міністерства закордонних справ, калузького, пізніше петербурзького губернатора. Це була блискуча партія, і - шлюб за розрахунком. Згодом Смирнова говорила, що любила чоловіка не більше, ніж по-дружньому.
У 1833-1837 роках кілька разів виїжджає за кордон на лікування, живе в Берліні, Карлсбаді, Марієнбаде. На цей час припадає її знайомство з Н. Д. Кисельовим, яке перейшло у взаємне захоплення.
Звістка про загибель Пушкіна застає Смирнова в Парижі, де Микола Михайлович служив в російській посольстві. З листа А. О. Смирнової П. А. В'яземському:
Я також була тут ображена, і глибоко ображена, як і ви, несправедливістю суспільства. А тому я про нього не говорю. Я мовчу з тими, які мене не розуміють. Спогад про нього збережеться в мені недосяжним і чистим. Багато речей я мала б вам повідомити про Пушкіна, про людей і справах; але на словах, тому що я побоююсь письмових повідомлень.
Після смерті маленької дочки навесні 1837 року Олександра Осипівна залишає Париж, переїжджає до Флоренції, потім в Дюссельдорф і, нарешті в Баден-Баден. Кар'єра чоловіка йде в гору, в 1838 році Смирнов церемонімейстера двору, сім'я (у подружжя вже троє дітей) повертається до Петербурга. У салоні Карамзіним Олександра Осипівна знайомиться з М. Ю. Лермонтова. У незакінченою повісті «Лугин» Лермонтов вивів персонаж, який ототожнюють зі Смирнової:
Вона була середнього зросту, струнка, повільна і ледача в своїх рухах; чорні, довгі, чудові волосся, відтіняли її молоде і правильне, але бліде обличчя, і на цьому обличчі сяяла друк думки. Лугин ... часто бував у Мінській. Її краса, рідкісний розум, оригінальний погляд на речі повинні були справити враження на людину з розумом і уявою.
У 1842-1844 роках Смирнова з дітьми знову за кордоном: в Римі, Ніцці в суспільстві художника Іванова і Гоголя. З Миколою Васильовичем вони духовно і душевно близькі:
Так благославіть вас бог! Ви, любий друже, вишукали душу мою, ви їй показали шлях, цей шлях так прикрасили, що іншим йти не хочеться і неможливо
(А. О. Смирнова - Н. В. Гоголю). Потім знову був Париж, участь у світському і культурного життя «столиці світу», відвідування салонів Міцкевича, Свєчіної, знову спілкування з цікавими людьми:
Тут все кипить, рух і різноголосся у всіх кутах. Єзуїти, комюністи, фур'єристи, слов'яни, так, і слов'яни! Все це тлумачить, кричить, сперечається і збиває один одного з пантелику
Померла Олександра Осипівна в Парижі, згідно із заповітом похована в Москві.
Поряд з безперечними мемуарами і листуванням (вперше видані в 1920-і і отримали велику популярність), під ім'ям Смирнової-Россет в 1890-і роки її дочкою, Ольгою, також опубліковані «Записки», що містять докладні, на кількох сторінках, монологи Пушкіна, Жуковського та інших. Аналіз тексту виявив суттєві анахронізми (наприклад, Пушкін розмірковує про романах Дюма «Три мушкетери» і Стендаля «Пармська обитель», написаних після його смерті) і збіг деяких ідей з щоденниками публікатора записок - дочки Россет, Ольги Миколаївни Смирнової. Мабуть, це чиста фальсифікація О. Н. Смирнової; якщо в її основі і лежать якісь усні розповіді матері, то виявити їх навряд чи можливо. Сама Ольга Миколаївна стверджувала, що зібрала розрізнені записи матері на різних мовах, перевела їх і систематизувала. Багато дослідників вказують, що на «Записках» лежить відбиток особистості Ольги Миколаївни і що «Записки» за стилем різко відрізняються від справжніх спогадів Олександри Йосипівни.
2. Діти
· Хлопчик, мертвонароджених (жовтень., 1832)
· Олександра Миколаївна (1834-1837), близнюк.
· Ольга Миколаївна (1834-1893), не має значення.
З приводу перших двох родів Смирнової Пушкін писав дружині: «Смирнова народила благополучно, і уяви: двох. Яка молодичка, і який червоноокий кролик Смирнов? - Першу дитину такого зробили, що ні проліз, а тепер змушені на двоє розділити. Сьогодні здається дев'ятий день - і чути, мати і діти здорові ».
· Софія Миколаївна (1836-1884). Дружина князя Олександра Васильовича Трубецького (1813-1889).
· Надія Миколаївна (1840-1899), в заміжжі Соррі
· Михайло Миколайович (1847-1892). Дружина Єлизавета Смирнова (Тамамшева)
3. В літературі
· В альбом А. О. Смирнової (Пушкін)
· З записки до А. О. Россет (Пушкін)
· Помилуйтеся ж ви, діти (Пушкін)
4. Галерея
· А.О.Смірнова, 1830-і рр. художник
Кипренский О.А.
· «Портрет А.О.Смірновой» 1837 р
література
· А. О. Смирнова-Россет Спогади. Листи .. - М .: Правда, 1990. - 544 с. - 100 000 прим. - ISBN 5-253-00072-0
· Записки А. О. Смирнової, уродженої Россет з 1825 по 1845 рр .. - М .: Московський робочий, 1999. - 412 с. - 8 000 прим. - ISBN 5-239-01936-3
Список літератури:
1. А. О. Смирнова-Россет. Спогади. Листи .: М. Правда, 1990 г., с.6
Джерело: http://ru.wikipedia.org/wiki/Смирнова,_Александра_Осиповна
|