|
план
Вступ
1 Хід подій
2 Наслідки справи
3 Розслідування і судові процеси
Список літератури
Вступ
Справа «Бофорса» - гучний корупційний скандал в Індії та Швеції в 1980-і роки, результатом якого стало внесення збройової компанії «Бофорс» в «чорний список» підприємств і поразки партії Раджива Ганді «Індійський національний конгрес» на виборах.
1. Хід подій
24 березня 1986 року шведська збройова компанія «Бофорс» і уряд Індії, очолюване Раджівом Ганді, підписали торговельну угоду на поставку 410 гаубиць типу FH-77B на загальну суму 1,2 мільярда доларів (що становило близько 14 мільярдів індійських рупій). Як з'ясувалося згодом, представники компанії дали хабара людям з найближчого оточення Ганді, і таким чином, забезпечили підтримку членами уряду укладення контракту саме з ними. Під час розслідування загальна сума хабарів була оцінена в 60 мільйонів доларів. Історія набула розголосу в 1987 році, але Центральне бюро розслідувань Індії прийняв кримінальну справу до провадження лише 22 січня 1990 [1].
Розслідування показало, що представники компанії «Бофорс» платили величезні хабарі безпосередньо високопоставленим чиновникам і великим бізнесменам Індії, а угоди проходили з порушенням встановлених місцевими законами банківських процедур і фінансових законодавств. Розслідування вийшло далеко за межі Індії та Швеції. Так, в його ході з'ясувалося, що 27 мільйонів доларів було виплачено «Бофорс» панамської компанії «Свенська інкорпорейтид», а потім ця сума була виявлена на особистому рахунку великого індійського бізнесмена Вина Чадхі в банку «суїс бенк корпорейшн», розташованому в Женеві. 7,5 мільйона доларів «Бофорс» перевела на рахунок британської фірми «АЕ Сервісес», і незабаром 97% цієї суми були переведені на рахунки ще однієї панамської компанії «Колбар інвестментс лімітед», контрольованої іншим індійським бізнесменом, Оттавіо Кваттроччі, італійцем за національністю, які мали зв'язки з Сонею Ганді (також італійкою за походженням) [1].
2. Наслідки справи
Справа «Бофорса» було використано політичними противниками партії «Індійський національний конгрес», які на повний голос звинуватили Раджива і Соню Ганді в отриманні 20 мільйонів доларів хабарів за вплив на уряд Індії, результатом якого стало прийняття на озброєння в армії країни шведських зенітних знарядь виробництва «Бофорс »[2]. Пропаганда виявилася успішною, і, в силу цієї та низки інших причин, партія «Індійський національний конгрес» на виборах 1989 програв, і Раджив Ганді втратив посаду прем'єр-міністра [3]. Думки індійської громадськості розділилися, багато хто вважає, що справа носить політичний характер [1].
Незаконні операції «Бофорса», за однією з версій, стали причиною вбивства шведського прем'єр-міністра Улофа Пальме 26 лютого 1986 [4] [5] [6].
Гаубиці виробництва компанії «Бофорс» були застосовані в ході бойових дій під час індо-пакистанського інциденту в секторі Каргіл в липні 1999 року, в якому Індія здобула перемогу. Сама ж компанія була внесена в «чорний список», і протягом багатьох років їй було заборонено укладати угоди по зовнішній торгівлі [7].
3. Розслідування та судові процеси
У листопаді 1999 року справа «Бофорса», на думку багатьох, штучно гальмується протягом дев'яти років, дійшло до суду. Центральне бюро розслідувань Індії передало до суду матеріали по звинуваченню проти ряду чиновників і бізнесменів. 25-сторінкове прокурорське висновок звинувачувало в злочинній змові і отриманні хабарів колишнього секретаря міністерства оборони Індії С. К. Бхатнагар [8], вищезазначених бізнесменів Чадха і Кваттроччі, а також колишнього президента компанії «Бофорс» Мартін Ардбо. У документі фігурувало й ім'я Раджива Ганді, але справу стосовно нього було припинено в зв'язку з його загибеллю в травні 1991 року [1].
У 2001 році померли Бхатнагар і Чадха [9]. 5 лютого 2004 року звинувачення проти Раджива Ганді були повністю зняті. Рахунки Кваттроччі були заарештовані в грудні 2005 року. Він був оголошений в міжнародний розшук Інтерполом, і 6 лютого 2007 року Кваттроччі заарештували в Аргентині. Незабаром його звільнили, попередньо заборонивши покидати Аргентину. Уряд Індії зажадало від Аргентини видачі Кваттроччі, але та відмовилася це зробити, пославшись на відсутність угоди про видачу злочинців [10]. 4 березня 2011 відбувся заочний процес, на якому Кваттроччі був повністю виправданий [11].
Список літератури:
1. Олексій Тамілін. Знову "Справа Бофорс" (рус.). Незалежна газета (1999-11-12).
2. Сергій СТРОКАНЬ. Пробудження Соні (рус.). Цілком таємно.
3. Дмитро Литовкин. Червона армія дешево не літає (рус.). Известия (13 листопада 2002 р.)
4. І.Дергачева. Улоф Пальме і ЦРУ (рус.). [1] (20 червня 2008).
5. Павло Жаворонков. Шведський сірник (рус.). Компанія (29.09.2003).
6. Федір ЛУК'ЯНОВ. Тіні зникають опівночі (рус.). Час новин (05.03.2001).
7. Дмитро Литовкин. Компанія "Бофорс" модернізує ЗАУ L-70 СВ Індії (рус.). ІТАР-ТАСС (17 вересня 2007).
8. Serious flaw in Bhatnagar's conduct (англ.). [2] (Wednesday, Nov 20, 2002).
9. Bofors case accused Win Chadha dead (англ.). [3].
10. V. VENKATESAN. Off the hook (англ.). Frontline.
11. Smriti Singh. Bofors case: 'Petitioner interested in cheap publicity' (англ.). The Times of India (Mar 5, 2011, 04.59am IST).
Джерело: http://ru.wikipedia.org/wiki/Дело_Бофорса
|