Суспільно-політичні Рухи 30-х років ХХ ст.

"Суспільно-політичні Рухи 30-х років ХХ ст."

Суспільно-політичні Рухи 30-х років

план

1. Лібералізмі та консерватизм.

2. Комуністичний рух.

3. Фашизм и нацизм.

4. Національно-визвольний рух.

5. Робітничий и Соціалістичний рух.

1. Провіднім напрямком Суспільно-Політичної думки у розвинутих странах світу ставши ліберізм. ВІН сформувався и утвердівся в європейськіх странах у период розвитку капіталізму у второй половіні ХІХ ст. Ліберали прагнулі создать у суспільстві Такі умови, Які дали б змогу громадянам пеалізуваті свои здібності. Економічні Пріоритети лібералів-вільна и необмежена ринкова конкуренція, недопустимого впліву на ринок з боку держави. Соціальною базою лібералізму є дрібні й Середні Власник, інтелігенція. Один з найвідатнішіх діячів лібералізму початку ХХ ст. - англійський прем'єр - министр Д. Ллойд - Джордж.

Консерватизм - направление у Суспільно - Політичній думі, что виник у ХVIII ст. як негативна відповідь на події Великої французької революції. Соціальною базою консерватизму є Земляна арістократія и крупна торгівельна буржуазія. Для консерваторів Захоплення Суспільства стояти вищє інтересів окремої людини. Класичним взірцем консерватизму є консервативна партія Великобритании.

2. На початку ХХ ст. у багатьох странах світу утворіліся комуністічні партии у Фінляндії, Австрії, Німеччині и т.д.

Основною причиною Поширення комуністічного руху, зростання кількості комуністічніх партій Було погіршення становища робітнічого класу, в период зростання монополітніх форм господарювання в індивідуальний период розвитку Суспільства.

Комуністічні партии - ліві партии, своєю метою проголошують захист прав та інтересів найманими ПРАЦІВНИКІВ, людей, Які НЕ ма ють пріватної власності за та візіскуються буржуазією. Стратегічна мета руху - побудова чи перехід до комунізму Шляхом пролетарської революції. Оскількі пролетарська революція, з точки зору основоположніків марксизму, мала відбутіся у всьому мире, існувала необходимость коордінації ДІЯЛЬНОСТІ комуністічніх партій світу. У второй половіні ХІХ ст. для цього утворено Перший Інтернаціонал.

З 2 по 6 березня 1919 р. у Москві трівала робота міжнародної комуністичної конференции, яка проголосила себе дерло конгрес ІІІ (комуністічного) Інтернаціоналу. Головну роль у его створенні відігралі РКП (б) и особисто ее лідер В. Ленін.

Основна мета Комітенту - Здійснення Світової революції та встановлення диктатури пролетаріату у всьому мире. Напрікінці 30-х років роль Комінтерну занепадає. Даже его формально Існування в роки Другої Світової Війни Було серйозно подразника для західніх союзніків СРСР по Антігітлерівській коаліції. 22 травня 1943 р. під лещата США Було Офіційно оголошено про розпуск Комінтерну.

3. В условиях обострения внутрішньополітічної ситуации в странах Європи после Першої Світової Війни особлівої популярності Набуль радікальні Рухи. Лівий радікалізм набравши форми комуністічного руху, правий фашизму и нацизму. Іншою причиною з'явилися фашизму жах правлячіх Кіл перед Встановлення комуністичної диктатури у своих странах. Соціальною базою фашизму стали дрібна буржуазія, яка розчарувалась у демократії. В економічному відношенні фашизм прізвів до над монополізації економіки; у політічному - до встановлення диктатури фашістської партии та ее вождя, заборонено всех партій, ОРГАНІЗАЦІЙ, профспілок, молодіжніх рухів, кроме фашістськіх; у культурному відношенні фашизм прізвів до надмірного віхваляння національніх особливо, переслідування прогресивно міслячіх діячів.

У міжнародніх відносінах - збройної агресії проти незалежних держав.

4. Національне питання в ході боротьбу за національне Відновлення набуває особлівої гостроті Із Зародження національно-визвольних рухів. На качана ХХст. особливо гостре воно стояло у найбільшіх багатонаціональніх странах Європи - Австро-Угорській, Російській імперіях.

Метою національно-визвольного руху є самовізволення народів у залежних странах, їх національне и соціальне визволення. За методом Досягнення мети Рухи поділяються на насільніцькі и ненасільніцькі. У ХХ ст. національно-визвольний рух охопів Європу, Азію, Африку, латинську Америку, тому много історіків характеризують це Поняття як "століття націоналізму".

У 20-30-ті роки в мире пошірівся антівоєнній и Антифашистська рух. Продовжував прогресуваті жіночий рух - фемінізм. З кінця ХІХ ст. в мире зароджується дитячий рух. Перші їх организации з'явилися в Англии, Згідно Польщі та России.

В СРСР у 20-30рр. скаутський рух Було заполітізовано, поставлено під тотальний контроль держави.

5. Робітничий рух зародівся ще в середіні ХІХ ст. в Англии. На початку ХХ ст., А особливо у роки Першої Світової Війни і відразу после неї, ВІН значний актівізувався. Організаційно Робітничий рух БУВ уявлень у виде ПРОФЕСІЙНИХ спілок, что вісувалі економічні вимоги, и СОЦІАЛЬНИХ, соціал-демократичних. Соціал-демократичні парті Європи до Першої Світової Війни були об'єднані у Соціалістичний інтернаціонал, Який розпався з початком Війни.

Соціалістичний рух головного своим завдання вважаю, захист прав найманими робітніків в условиях існуючого капіталістичного Суспільства.

У 20-30 роки между соціалістічнімі и комуністічнімі партіями Йшла боротьба за керівництво Опис робітнічім рухом.

У червні 1920 р. у Женеві представник 15 партій утворено Соціалістичний інтернаціонал. У 1923р. в Гамбургу Соцінтерн и Міжнародне об'єдналися и утворілі Соціалістичний Робітничий інтернаціонал.