|
Незабаром після сходження Петра II на престол Меншиков склав від його імені два маніфести, покликані налаштувати населення в його користь. Першим з цих указів кріпаком прощалися давні недоїмки, а засланим на каторгу за несплату податків була дарована свобода. Це починання отримало продовження. За Петра в Росії пом'якшало укладення про покарання - процес, який досягне апогею при Єлизаветі. Зокрема імператорським указом було відтепер заборонено «для залякування» виставляти на огляд розчленовані тіла страчених. [3]
Був скасований і так званий «поворотний податок» - тобто подати з кожного прибулого воза. Поясненням тому була «турбота уряду про огорожі підданих від образ, які чинить збирачами», проте ж, сума, зазвичай отримують таким чином за рік, була у вигляді непрямого податку развёрстана за імперськими шинках.
Поряд з прощенням старих недоїмок, стягнути які, мабуть, все одно було неможливо, уряд Меншикова вжив зусилля, що ведуть до посилення контролю за податковими зборами. Так, після проваленої спроби призначати для справляння податків земських комісарів з місцевих жителів (в надії, що їм краще буде відома ситуація на місцях) вирішено було зобов'язати місцевих воєвод посилати посильних безпосередньо в місцеві вотчини, а недоїмки вимагати з поміщиків, їх прикажчиків або управителів. [3]
Введена Петром I 37,5% -я протекціоністська мито на відпускаються за кордон пеньку і пряжу була знижена до 5%, щоб таким чином підняти доходи скарбниці. Сибірський хутровий торг і зовсім був залишений без пошлинного оподаткування.
За другим маніфесту князям Трубецького, Долгорукову і Бурхард Мініха давалося звання генерал-фельдмарашала [2], а останнім, крім того, дарував титул графа. Сам же Меншиков став генералісимусом і головнокомандувачем всієї російської армії.
У Ліфляндії був введений сейм, а в 1727 році - скасована Малоросійська колегія та відновлено гетьманство на Україні. Дане рішення було обумовлено необхідністю прив'язати до російського уряду українців в світі насувається російсько-турецької війни. Меншикову також було це вигідно, оскільки на Малоросійську колегію і на її президента Степана Вельямінова накопичилося безліч скарг, і її скасування могло підвищити авторитет Меншикова в Малоросії. У Верховній таємній раді Петро оголосив: «У Малій Росії до задоволення тамтешнього народу постановити гетьмана та іншу генеральну старшину у всьому за змістом пунктів, на яких цей народ в підданство Російської імперії вступив». Іншими словами, Україна стала підкорятися Росії за домовленостями, встановленими на Переяславській раді. Всі справи, що стосувалися України, були передані у відання іноземної колегії. [3]
22 липня був виданий указ: «В Малоросії гетьманові і генеральній старшині бути і утримувати їх за трактату гетьмана Богдана Хмельницького, а для вибору в гетьмани і в старшину послати таємного радника Федора Наумова, якого і бути при гетьмані міністром». Меншиков в секретних пунктах про вибір в сотники та інші чини добрих людей велів доповнити: «Крім жидів». Гетьманом було обрано Данило Апостол. [3]
При Катерині I магістрати були підпорядковані губернаторам і воєводам, а за Петра II з'явилася ідея зовсім їх скасувати, так як вони дублювали влада губернаторів і воєвод і на них витрачалися великі гроші. Магістрати були скасовані, натомість був скасований Головний магістрат. 18 серпня його видано указ:
|
Понеже городові магістрати наказано підпорядкувати губернаторам, того заради вказали ми в С.-Петербурзі Головному магістрату не бути, а вчинити тільки для суду тутешнього купецтва в ратуші одного бургомістра і з ним двох бурмистров, крім тих, які були нині в магістраті членами, і бути їм погодно переміняєть за вибором купецких людей, добрим і шляхетним людям; а які справи мають бути між іноземних купців, тим справам бути в Комерц-колегії
- Указ про скасування Головного магістрату, 18 серпня 1727
|
Скасування Головного магістрату крім видимих позитивних ефектів (грошової економії), привела, однак, до того, що зник касаційний орган, куди підданий міг звернутися зі скаргою на воєвод або місцева влада
|