|
план
Вступ
1 Правовий статус ув'язнених
2 Звинувачення в порушеннях прав людини
3 Звільнення ув'язнених
4 Згадка в мистецтві
7 Джерела
Вступ
В'язниця в Гуантанамо (англ. Guantanamo Bay detention camp) - табір для осіб, обвинувачених владою США в різних злочинах, зокрема, у веденні війни на боці супротивника, на безстроково орендованій США військово-морській базі в затоці Гуантанамо (Куба), в 30 км від однойменного міста. В'язниця з'явилася в січні 2002 року, коли туди були доставлені з Афганістану перші 20 осіб, обвинувачених «в участі в бойових діях на стороні ісламських екстремістів» - талібів. З 2002 по 2006 через неї пройшло понад 750 іноземців, захоплених американськими військами в ході операцій на території Афганістану та Іраку. Всі вони, за твердженням американських військових, брали участь в операціях на стороні «Аль-Каїди» або руху Талібан. Близько 250 осіб за цей час звільнили, перевели в інші в'язниці або видали країнам, громадянами яких вони є (серед екстрадованих було вісім громадян Росії). Імена інших до квітня 2006 року трималися в найсуворішому секреті «з міркувань безпеки». У квітні Пентагон представив список 558 колишніх і нинішніх в'язнів Гуантанамо з 41 країни. Станом на квітень 2006 у в'язниці залишалося 490 в'язнів, з яких лише десяти були пред'явлені офіційні звинувачення. Більшість - громадяни Саудівської Аравії (132 людини), Афганістану (125) і Ємену (107).
Гуантанамо також є місцем укладення уйгурських сепаратистів, яких США відмовляються передавати КНР [1].
21 січня 2009 року, на 2-й день перебування на посаді, президент США Барак Обама підписав наказ про розформування в'язниці. Табір повинен бути закритий протягом року. Суди на базі припинені на 120 днів. Однак рішення президента не було виконано, в'язниця продовжує функціонувати.
8 грудня 2010 року палата представників Конгресу виступила проти закриття в'язниці. [2]
8 січня 2011 року Обама підписав закон, яким передбачається заборона використання коштів американського Міністерства оборони на переміщення в'язнів в'язниці в Гуантанамо на територію Америки. Крім того, документ забороняє і переміщення ув'язнених цієї в'язниці в інші країни за винятком дуже обмеженого числа випадків. Новий закон ставить під сумнів можливість закриття в'язниці в найближчому майбутньому. [3]
1. Правовий статус ув'язнених
Затримані і доставлені на Гуантанамо особи підлягають суду спеціальної військової комісії, а їх статус «бойовика» (enemy combatant) визначає особливий трибунал. Обидва ці органи сформовані Міністерством оборони США. Особа, визнана «бойовиком», може знаходитися в ув'язненні безстроково.
Статус ув'язнених неодноразово оспорювався перед Верховним судом США, зокрема, їх право на habeas corpus, яке виконавча влада заперечувала. Суд підтримував це право (справи Хамді, Расула, Хамдана [4], Бумедьена [5]). Незважаючи на те, що Конгрес після перших трьох справ прийняв закон (2006), що позбавляє «бойовиків» -іноземців права на habeas corpus; Суд визнав застосування цього закону неконституційним (2008), а саме, що порушує положення Конституції США про допустиму «припинення» права habeas corpus. Суд також не знайшов поважної аргументацію уряду, згідно з якою дія Конституції не поширюється на Гуантанамо.
2. Звинувачення в порушеннях прав людини
Багато ув'язнених в Гуантанамо містяться без пред'явлення офіційних звинувачень. За даними організації «Міжнародна амністія» та інших правозахисників, а також за свідченнями самих колишніх в'язнів, в Гуантанамо до ув'язнених застосовуються санкціоновані урядом і президентом США [6] тортури в тому числі, у вигляді імітації утоплення, позбавлення сну, впливу гучної музики. Пентагон заявив, що таке ставлення не можна вважати нелюдяним. Також США вважає за можливе страчувати ув'язнених, які дали свідчення під тортурами. [7]
Салім Ламрані з університету Сорбонна повідомляв про долю суданського журналіста Самі аль-Хаджа телеканалу Аль-Джазіра, який в 2001 році був поміщений в американську в'язницю. За словами журналіста, вже на базі Баграм американські солдати тривалий час піддавали його жорстоким тортурам (регулярні побиття, сексуальні домагання, погрози зґвалтування, багатогодинне стояння на колінах, цькування собаками), його також посадили в клітку в холодному авіаційному ангарі. Як сказав Самі аль-Хадж, тортури продовжилися після перекладу на Гуантанамо: йому не давали спати, били, не чинили медичну допомогу. [1] 1 травня 2008 він був відпущений і відправлений в Судан, громадянином якої він є. За домовленістю з США влада Судану погодилися заборонити аль-Хаджу працювати журналістом і залишати межі держави. [2] До перелічених звинуваченнями в порушеннях прав людини додаються звинувачення у насильницькій депортації. Якщо відносно уйгурів - громадян Китаю було визнано, що наслідком видачі їх Китаю можуть стати тортури і відсутність справедливого судочинства, то відносно в'язнів - громадян Росії цього визнано не було і сім чоловік було насильно репатрійовані в Росію, де на думку організації Х'юман Райтс Вотч вони піддалися тортурам і знущанням. [3]
3. Звільнення ув'язнених
До початку 2010 року з в'язниці звільнено понад 530 осіб [8].
В кінці 2009 року звільнення ув'язнених з в'язниці стало об'єктом протиріч після того, як з'ясувалося, що заступником лідера терористичної організації Аль-Каїда на Аравійському півострові є Саїд Алі аль-Шихрі, раніше містився в Гуантанамо і звільнений в 2007 році [8]. Ще в травні міністерство оборони США опублікувало список з 74 колишніх ув'язнених в'язниці, які підозрювалися в поверненні або повернулися до терористичної діяльності [8]. На думку конгресмена-республіканця Пітера Хекстра, основу аравійської осередку «Аль-Каїди» складають люди, раніше містилися у в'язниці Гуантанамо [9]. У січні 2010 року президент США Барак Обама розпорядився тимчасово припинити репатріацію з Гуантанамо громадян Ємену [10]. Також повідомлялося, що колишнім в'язнем Гуантанамо є мулла Закир, лідер бойовиків руху Талібан в афганській провінції Гільменд [8].
Під час повстання в Лівії 2011 року лівійський міністр закордонних справ Муса Мохамад Куса заявив, що на боці повстанців воюють близько 300 бойовиків «Аль-Каїди», які раніше відбували ув'язнення в Гуантанамо [11].
4. Згадка в мистецтві
В'язниця в Гуантанамо є темою або згадується в деяких піснях африканських виконавців. Пісня DJ Zidane з Кот-д'Івуару «Guantanamo» присвячена цій в'язниці, на пісню знято кліп-ніби про африканських ув'язнених в Гуантанамо. Також згадується в пісні «Zanga zanga» DJ Zidane і в пісні «Immooo» Konty DJ з тієї ж країни.
7. Джерела
1. Kerry Dumbaugh, "China-US relations: Current Issues and Implications for US Policy," CRS Report for Congress October 1, 2007, p. 28.
2. Конгрес США не дає закрити Гуантанамо - Газета.Ru
3. 8 січня Обама 2011 року підписали закон, яким передбачається заборона використання коштів американського Міністерства оборони на переміщення в'язнів в'язниці в Гуантанамо на територію США
4. Див. Рішення "Сполучені Штати Америки проти Саліма Ахмеда Хамдана", Військові комісії на базі Гуантанамо, 6 серпня 2008 р http://www.icrc.org/web/rus/siterus0.nsf/htmlall/IRRC_2009_873/$File /reports.pdf
5. Див. Меморандум-наказ, Лахдар Бумедьен і ін. Проти Джорджа У. Буша і ін., Http://www.icrc.org/web/rus/siterus0.nsf/htmlall/IRRC_2009_873/$File/reports.pdf
6. Джордж Буш заступився за тортури. Lenta.ru (8 березня 2008).
7. США: потенційна страта підданих тортурам і згодом засуджених в'язнів Гуантанамо - це не правосуддя - «Міжнародна Амністія».
8. Freed Guantánamo inmates are heading for Yemen to join al-Qaeda fight
9. Hoekstra: Yemen group 'unique' threat
10. Обама: система безпеки в США дала небезпечний збій
11. Близько 300 бойовиків "Аль-Каїди" підтримують повстанців на сході Лівії, заявив глава МЗС Джамахірії
Джерело: http://ru.wikipedia.org/wiki/Тюрьма_в_Гуантанамо
|