Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


Богдан Хмельницький - видатний державний діяч, полководець и дипломат





Скачати 16.08 Kb.
Дата конвертації01.11.2018
Розмір16.08 Kb.
Типреферат

3

ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Внутрішніх справ України

КАФЕДРА українознавства

РЕФЕРАТ


з історії України



НА ТЕМУ:

"Богдан Хмельницький - видатний державний діяч, полководець и дипломат".

Слухач 102 групи

Факультету № 7

Харківського Університету внутрішніх справ

лейтенант міліції

Лущієнко Олександр Олександрович

адреси: м. Херсон, вул. Лісна, 29, кв.4

Харків

П Л А Н

Р Е Ф Е Р А Т А

____________________________________________

*********************************************

Вступ.

Молоді літа Богдана Хмельницького.

Життя та політична діяльність Богдана Хмельницького.

Гетьманування Богдана Хмельницького.

Смерть Гетьмана.

Література.

____________________________________________

********************************************

I

Вступ

Много написано книжок та склад пісень про славного гетьмана українського Богдана Хмельницького. Та про нього можна Говорити й Говорити, бо до него Україна не знала на Стільки розумного та дипломатичного політічного діяча. Богдан Хмельницький Зробив перші кроки до незалежної України. Намагався підтрімуваті добрі отношения з багатьма варварськи Сусідами, з Якими до него дуже Небагато людей спробувалі бі вести переговори. Богдан Хмельницький вірно розумів, что досягті розквіту Неможливо, терплячі постійні навали загарбніків. Та гетьман намагався во время перемиря налагодіті збройні сили тогочасної України, Якими були Козацькі дружини. Альо про це все надалі ...

У наші часи багата політичним діячам НЕ вістачає мудрості та досвідченості у державних справах для. Особою Богдана Хмельницького можна пишатися, бо в роки усепоглінаючого безграмоття ВІН зміг отріматі гарну освіту, все Завдяк власній работе над собою. З цього можна сделать Висновок, что Які б НЕ були часи, та розумні люди всегда ціняться на Рівні з золотом.

II

Молоді літа Богдана Хмельницького

Народився Богдан Хмельницький під Чигирином, над річкою Тясмин, у хуторі Суботів 27 грудня 1595 року. Батька Богдана звали Михайлом. ВІН з молодості служив при дворі заможного польського пана воєводи Даниловича, что держав Великі староства на Україні: Корсунського й Чигиринська. Староства - то були Великі коронні маєтки, часом завбільшкі з повіт або й більші. Король давав їх у державу великим панам: смороду брали на себе з них доходи, а четверту часть з того давали на військо. Та пані Самі в тих староствах не жили, ними не правили, даже и не заглядалі до них годиною. Правили їх управітелі (підстарості) й Різні службовці. Михайло Хмельницький БУВ таким службовця в старостві Чігрінськім, и за службу дозволив Йому староста у 1616 году заснуваті Собі хутір на ТІМ місці, де ВІН Собі звертаючись.

Михайло Хмельницький поставивши двір Міцний, присадив кілька сімей слуг та підсусідків, розвів господарство, живий Заможне, в достатках. У него народився один син, назвали его Богдан Зіновій. Гарний БУВ хлопець, чорнявій, кріпкій, як вогонь скоро. Розумний и дотепний, смілівій и завзятий. Та й час БУВ такий, и місце таке, что віжівалі тоді только хоробрі та завзяті. З хутора на поле не віїдеш без рушніці. Люди косячи чи орють, а вартового стоит, татар вартує. Та як запалі вогонь вартового, то треба Було тікаті - татари сунути.

Отак и РІС Богдан среди такого життя бурхливих та небезпечний. Та Михайло, батько его, чи не Хотів Залишити сина без науки. Підучівші его будинку, батько послав его в Галичину до єзуїтської Колегії (тобто гімназії, як би сказали у наш час) - утрімувалі ее ченці польські, єзуїти, вчились добре латінської мови, бо тоді нею велося Урядове та судів діловодство. Богдан намагаються вчився, набірався науки. Майже 5 років провчівся Богдан, ВІН опанував кілька мов, знайшов друзів, среди якіх БУВ и Майбутній київський митрополит, визначний церковний та культурний діяч Петро Могила. Але, все ж, тягло его на Батьківщину. І тому не схотів ВІН позбавлять в тих дальніх та безпечнішіх сторонах: іти служити до суду або при дворі великого пана, а вернулся назад на Дніпро. Пішов на Запоріжжя, на Січ, бо там Найкраще можна Було навчітіся військовій делу, статі досвідченім військовослужбовцем, відважнім начальником. А в ті часи в Україні ще ніхто НЕ МАВ слави та поваги, як досвідчений та дотепний вояка, сторож границь української держави та Спок людей. После придушенням у 1596 году повстання Северина Наливайка начали Нові Виступи проти існуючої влади. Їхнім поводірем БУВ Петро Конашевич-Сагайдачний. ВІН не раз бував у Чігіріні. Довідавшись и поважаю Михайла Хмельницького, бачив его освідченого и ставного сина. І, може, тому, коли довелося у 1618 году йти Сагайдачному на прохання польського короля Сігізмунда III разом з его сином Владиславом, Який прагнув російського трону, на Москву, то ВІН узявсь з собою и Богдана.

III

Життя та політична діяльність Богдана Хмельницького

Коли Богдан Хмельницький Вийшов на історічну арену, українські землі знемагалі під властью Речі Посполитої, яка у 1569 году обєднала Польське королівство и Велике князівство Литовське. Польська шляхта прагнула прівласніті велічезні простори українстької землі та закріпачті ее людей. Шлях до цього вона вбачалася у полонізації України, окатолічуванні українців. І тому католицька церква и особисто папа іменем Христа благословляли будь-які безумства и розправі над непокірнімі. Злочини шляхти проти українського народу були страшними. Смороду грабували, насілувалі, мучили, знущаліся над людьми. Все це поєднувалося з чином национальной гідності и віри.

Таким у ті тяжкі часи Було життя на Вкраїні. Народ не МІГ терпіті такой надругательства. То тут то там спалахувалі народні повстання. Смороду переростали у національно-візвольні Рухи, на чолі якіх стояли Кращі представник народу. Та сортаменту з козацтвом народ український повязував свои Сподівання на краще майбутнє.

Богдан Хмельницький ставши найвідатнішім представником українського козацтва, та коли говорять Історики за период козацької історії, коли запалала визвольна війна, то Ніколи НЕ обійдеться їхня думка без згадка про славного Гетьмана Богдана Хмельницького.

Українське козацтво Почаїв свой часопис з тих часів, коли підневільні люди тікалі від шляхтічів у низині Дніпра, на Запоріжжя, де смороду вважать себе "вільним людьми" - козаками. Втікачі селіліся понад Дніпром за порогами, якіх нараховувалося дев'ять.

Богдан Хмельницький з юнацьких літ пройшов школу козацтва у Запорізькій Січі и Вийшов на боротьбу за Україну та ее народ. Коли Богдан вернулся на Україну ВІН Пішов служити у кінну сотню свого батька и вместе с ним у 1620 году брав участь у Битві під Цецорою проти турецьких войск. У Цій Битві героїчною смертю загинув Михайло Хмельницький, а Богдан попал у турецький полон. У 1 622 году Вірні козаки, побратими Михайла Хмельницького, викуп Богдана з неволі. ВІН вернулся домой и Пішов на Козацьку службу в Чигиринський полк. У цею годину его мати Анастасія Федорівна виходом заміж за королівського службовця Василя Ставицького и віїждає з ним у Білорусію. Богдан залішається Єдиним господарем хутора и доклалися Чима зусіль до его впорядкування. Богдан одружується з Анною Сомко, сестрою свого старого друга, переяславського козака, майбутнього гетьмана Якима Сомка, почав будуваті нову оселю ...

Альо господарська діяльність булу не по ньом. Его воєнній досвід, знання Кримського ханства, Турции стали у прігоді запорізькому козацтву. Богдан очолює морські походи, відбіває Нашестя крімчаків. Це підносіть его авторитет, допомагає Йому завоюваті повагу среди козацтва та зайнятості Високі посади у козацькому війську. Та коли Почаїв нова хвиля Селянська-козацьких повстань на Україні, Які Очола у 1630 р. Тарас Федорович, а у 1637-1638 роках Павло Бут, Яків Острянин и Дмитро Гуня, Богдана Хмельницького прізначають писарем, а Згідно - Чигиринська сотником. У ціх Повстань ВІН взявши активну участь. У дипломатично справах для ВІН, як писар Війська Запорізького, брав участь у переговорах з королем Владиславом IV та УРЯДОМ Речі Плсполітої. Та у 1645-1646 роках, на чолі загону козаків разом з Іваном Сірком прийомів активну участь у війні, якові вела Франція з Іспанією.

После повернення на Україну Хмельницький довідався, что Чигиринський підстароста Чаплинський заявивши про свои права на хутір Суботів. За відсутністю Богдана ВІН терорізував его сімю, грабував рідний хутір, Згуба найменшого сина, наказавши забитих его канчуками, додому принесли хлопця напівмертвого. ВІН сильно захворів та скоро помер. А других - найстарша Тимофія та СЕРЕДНЯ Юрія, дочок Катерину та Стефанида залякав погрозити. Дружина від Всього того тяжко захворіла та Незабаром померла.

Богдан Хмельницький шукав допомоги у короля, но тієї, скута волею магнатів, нічім НЕ зміг Йому помочь. Особисте горе злився з горем народу. "Так смороду ставлять НЕ только до мене, - говорів ВІН однодумців, - так ляхи відносяться до Всього народу українського, Який вважають бідлом и схизматиками ... Чого ми только НЕ терпілі! Вольності наші зніщені, землі відібрані, більша частина вільніх лицарів превратилась у холопів ... "Костомаров М.І. Богдан Хмельницький: Іст. Нарис: Для серед. Та ст. шк. Віку / [Упоряд. І передм. В.О. Замлінського]; Худож. Л.А. Кацнельсон. - К .: Веселка, 1992. - стор. 10.

Це БУВ крик душі Богдана Хмельницького та ВІН кинувши до народу Заклик: "Зєднайомся, браття, повстанемо за віру православну, відновімо волю народу нашого и будемо Єдині! .." Там же.

IV

ГетьмануванняБогдана Хмельницького

У грудні 1647 року Богдан подаючи на Запоріжжя. Тут 19 квітня 1648 року БУВ избран Козацька радою гетьманом. Звідсі звернув ВІН до всіх знедолення віступіті на боротьбу з панами. На его Заклик з усієї України начали сходитися невдоволені та бідні люді.Вже 22 квітня 1648 року ВІН Виступивши за свободу України. Перед ЦІМ кроком Хмельницький, як дипломат заручівся підтрімкою кримського хана, Який пообіцяв Йому допомогу. З того часу татари були союзниками Богдана Хмельницького на протязі усієї візвольної Війни. Це Було розумне решение з боку Хмельницького, бо чоча й татари були НЕ певні та зрадліві, но не стали союзниками других ворогів та не вдарили у спину. Та вже на качану травня повстанська військо під проводом Богдана Хмельницького під жовто Водами и Корсунем розгромили армії Потоцького та Калиновського. І це були только Перші перемоги у візвольній війні. Перемоги були свідченням полководчого таланту Богдана Хмельницького. Настав сприятливі годину для народних віступів за волю України. Були віграні битви під Пилявцями (1648 р.), Під Зборовом (1 649 р.), Під Батогом (одна тисяча шістсот п'ятьдесят-дві р.), Під Жванцем (1653 р.). Та незважаючі на поразка через ханську зраду під Берестечком (1 651 р.), Богдан Хмельницький проявив себе у ціх битвах справжнім новатором и носієм передових Ідей у ​​воєнному містецтві. Таким же новатором Хмельницький БУВ и в организации козацького війська, и в державній ДІЯЛЬНОСТІ. Засновник Української держави, ВІН ставши и дерло організатором адміністративного управління на Україні. ВІН много сил доклалися до Зміцнення зовнішньополітічного становища України. Ніхто як до него, так и после него НЕ вмів так уміло використовуват суперечності между Польщею, османського імперією та іншімі країнамі.

Богдан Хмельницький прагнув обєднання України с Россией.Про це свідчать понад 30 его листів до царя Олексія Михайловича. Та "Березневі статті" з одного боку вісувалі Козацькі вимоги относительно майбутнього України, а з Іншого - підтверджувалі їх и надавали автономію Україні, у складі Російської держави. І не провина Богдана Хмельницького у тому, что после смерти его Закладення ним для блага України Було спаплюжене, и не без допомоги як российских, так и польських правітелів. Та текстів "Березневих статей" і досі Полтава. Переговори про воззєднання України и России Почаїв по пріїзду до Москви у березні 1654 року Хмельницького. ВІН МАВ на меті Юридично Оформити воззєднання України и России, викластись царю статті, Які вироби Хмельницький разом зі старшиною. ЦІ статті охоплювалі Широке коло вопросам - від прав и прівілеїв козацького війська, его кількості до оборони української держави.

13 березня 1654 року ЦІ статті були усно вікладені керівнікамі посольства наказовому дякам. Однако ті, порадує, предложили викластись їх письмовий. Следующего дня, 14 березня 1654 року, посли від імені "гетьмана и Всього війська Запорізького" подали свою чолобитну у пісьмовій форме - статті у кількості 23 пункти, смороду відрізняліся більш чіткім и зрозумілім порядком Викладення. Скорочена редакція ціх статей (11 пунктів) булу показана російському правительства 21 березня.

Існує ще один документ під умовно назв "14 статей" або "Переяславські статті", Який БУВ Створений у ході переговорів между представником Царське правительства князем Трубецьким и гетьманом Юрієм Хмельницьким у Переяславі у Жовтні 1 659 року.

V

смерть Гетьмана

Життя Богданова Було бурхливих, тяжке й нестерпне. Похід на Галичину літом +1656 року ставши останнім походом старого гетьмана, потім ВІН ставши все более упадаті на силах и здоровї. Навесні +1656 року Богдан Хмельницький тяжко захворів. ВІН Рідко вставати з ліжка и только годиною МІГ прійматі сторонніх людей у ​​себе. Та Богдан тішівся однією думкою, что передает булаву свою Гетьманська до рук сина Юраська. Та говорів, что до булави треба й голови. ВІН пильно наставляв сина на Гетьманська дело.

Відтоді хвороба его НЕ відпускала. У першій половіні 1 657 року вона загострілася и набрала Небезпечна характеру. 27 липня (6 серпня за новим стилем) гетьман помер у Чігіріні.

Хова его в церкві св. Іллі в Суботові. Альо кісток Хмельницького там зараз нема, бо кілька літ по тому предводитель поляків Степан Чернецький наказав вікінуті кості Богдана на глум та наруг. Та не здобув ЦІМ слави ні Собі ні життя без дружіні, бо глумівся над кісткамі Чоловіка, которого НЕ МІГ перемогті живим.

Пам'ять про Богдана зосталась на віки живою и дорогою для козацького війська и нащадків Усього народу українського. Народ не забув того добра, что Хотів для України славний гетьман. ВІН оспівав Богданові діла в піснях и думах, як ні одного з гетьманів.

ЛІТЕРАТУРА:

____________________________________________

*********************************************

Грушевський М.С. Про батька козацького Богдана Хмельніцького.- Дніпропетровськ: Січ, 1993.- 55 с.

Костомаров М.І. Богдан Хмельницький: Іст. Нарис: Для серед. Та ст. шк. Віку / [Упоряд. І передм. В.О. Замлінського]; Худож. Л.А. Кацнельсон. - К .: Веселка, 1992. - 93 с.

Історичні постаті України: Іст нариси: Зб. / Упоряд. Та авт. вст. Ст. О.В. Болдирєв. - Одеса: Маяк, 1993. - 384 с.

Гнат Хоткевич. Богдан Хмельницький, гетьман України. (Передрук з "Альбому історічніх портретів. - [Львів, 1909-1910]) .- Друкарня Уділова. Львів.

______________________________________________________________________________

********************************************



  • Факультету № 7