Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


Сталін - таємниця особистості





Скачати 15.21 Kb.
Дата конвертації05.03.2018
Розмір15.21 Kb.
Типкурсова робота

Конотопський міський відділ освіти

Конотопська гімназія

Конотопської міської ради

Сумської області

Курсова робота

«Сталін - таємниця особистості»

Конотоп

2006

план

1. Дитинство.

2. Особливості характеру Сталіна. Їхня роль в его Політичній карєрі.

3. Сімейне життя Йосифа Віссаріоновіча.

4. Проблеми зі здоровям.

5. Таємнічість власти Сталіна.

6. Смерть Н.С. Аллілуєвої.

7. Роль Сталіна в історії.

Дитинство.

Йосиф Віссаріоновіч Сталін (справжнє прізвище - Джугашвілі), народився в маленькому містечку Горі, Тіфліської губернії 21 грудня 1879 р., В родіні Чоботаря. Особистість, мабуть, одна з найзагадковішіх та Незвичайна в історії России, та й Усього світу. Даже факт его народження БУВ сповитеє своєрідною таємніцею. Ходило много легенд про походження Сталіна.

Проти, у всех тих припущені вірогідне ЛИШЕ ОДНЕ: Йосиф Віссаріоновіч НЕ любив згадуваті про Горі, про своє дитинство, а если и говорів, то лишь про матір и Ніколи - про батька, Котре, судячі з Усього, в свою черга відносівся до Йосифа дуже холодно.

Сталін оказался Розумна, ерудованою людина з аналітічнім складом розуму. У 11 років Йосиф поступив до духовного училища. Там ВІН Вівче російську мову, котра назавжди залишилась для него чужою, та ставши атеїстом. З ніжчої духовної школи молодий атеїст перевівся, однак, до духовної Семінарії у Тіфлісі, де и продовжував своє навчання. Сталін, зі слів історіків, що не відрізнявся, тім НЕ менше, бездоганною зовнішністю, но всі, хто хоч раз зустрічався зі Сталіним, помічалі его Особливий погляд. Вітаючісь, ВІН пильно дивився людіні в очі, и таким пронізлівім БУВ его погляд, что здавай, Джугашвілі міттєво просвічував людину, яка проникає у ее Сутність та розумів, хто перед ним стоит. Це не могло буті пріємнім та всегда віклікало роздратованість у его співрозмовніків. Вже в юнацькі роки товариші відзначалі у Йосифа Схильність знаходіті в других лишь погані Сторони та з недовірям відносітісь до безкоріслівіх намірів. ВІН вмів играть на чужих слабкостях та стікаті своих суперніків лобамі. Хто намагався суперечіті Йому або хоча б поясніті Йому ті, чого ВІН НЕ розумів, тієї накликавши на собі «нещадно ворожість».

1. Особливості характеру Сталіна. Їхня роль в его Політичній карєрі.

Закінчівші духовну семінарію в 20 років, Сталін став революціонером та марксистом. Его революційний шлях відзначеній таємнімі переїздамі з одного Кавказька міста в інше, тюремні увязненнямі, заслання до Сібіру та Кавказу, Втеча та новімі Арешт, после якіх Почаїв его політична карєра на національній Арені. ВІН зумів пробита на «самий верх» Виключно Завдяк життя без небувалій наполеглівості та неймовірному дару Переконаний. Сталін БУВ нелегким суперник, партнером по переговорах. ВІН в більшості віпадків досяжними того, чого Хотів досягті на переговорах. Много хто пояснює его успіхі акторська здібностямі, оскількі ВІН МІГ заворожіті співрозмовніків. Сталін розбірався у тому, як треба справляті гарне враження на партнерів по переговорах, так само точно ВІН вмів делать це и по відношенню до мас. Життя Вихована Цю людину так, что вона НЕ зупінялася ні перед чим и не на секунду не сумнівалася у правільності та бездоганності своих Дій.

После невдачі в Польщі, Ленін став відчуваті деяке невдоволення Сталіним, пільніше пріглядатіся до него. После низькі сталінськіх Невдача вінікла та Безодня, котра з часом розсікла весь командний склад Радянська Збройних сил: на одній стороні опинивсь Сталін з тимі людьми, з котрой воювали, Котре Повністю вірів, а на іншій стороні всі, або почти всі інші.

При всьому тому у квітні тисячі дев'ятсот двадцять два року, Одразу после XI зїзду партии, пленум ЦК звертаючись Йосифа Віссаріоновіча Генеральним секретарем РКП (б). І хоча ця адміністративна посада не давала якіх особливо прав, вона відкрівала шлях до Великої власти ... Від людини, котра готувала питання для Політбюро, а потім контролювала Виконання РІШЕНЬ, залежаний много чего. До того ж не всі Поточні питання винос на Обговорення, їх можна Було вірішуваті в робочому порядку. І Генеральний секретар Сталін вміло ЦІМ користувався ...

Незабаром Ленін сильно захворів и Вийшла Спеціальне решение ЦК, Пожалуйста забороняло нагромаджуваті его роботів, хвілюваті и даже читати Йому газети. Мабуть, Єдиною ЛЮДИНОЮ, Котре Сталін ставив вищє за себе, и підкорятіся Якій НЕ вважать Соромно та прінізлівім, БУВ Володимир Ілліч. Лиш НЕ багатьох Сталін ставив врівень з собою, всех других вважаю нижчих. Чим более закріплювався ВІН у власти, тім помітніше це відчувалося. Усвідомлення своєї посередності Сталін ніс в самому Собі. Звідсі булу и его потреба до лестощів. Овації в свою славу Сталін заохочували, и, трапляє, розстрілював тих, хто мало Йому аплодував. Сталін упівався, власною властью. ВІН проявляється особисту мстівість, злопам'ятність, садизм та інші Темні пристрасті, властіві его натурі. Однако Ленін БУВ и залишавсь для него вождем та вчителем, раз и навсегда Визнання авторитетом. Хвороба Леніна, что дедалі погіршувалася, дуже хвілювала Йосифа Віссаріоновіча, ВІН турбувався про ті, щоб создать для одужання всі необхідні умови.

Окрім Фактів Піклування Сталіним про Леніна Виключно з шани та поваги до вождя, нельзя Скидати з рахунків припущені про ті, что повне Відключення Володимира Ілліча від потокової справ на тій годину влаштовувало честолюбного Джугашвілі, якій не терпів контролю, порад, колективних РІШЕНЬ. Як Вже говорилося, Сталін володів Виключно геніальною здатністю. ВІН, як ніхто, розбірався в людях и бачив їх наскрізь. Саме тому ВІН дуже вміло підбірав кадри. Людей талановитих та самостійніх у керівніцтві ВІН зніщував та оточував себе виконавцями, котрі Ніяк не могли конкуруваті з ним, та й до того ж боялися цього более від вогню. Глибока знаючи людей та глибокого їх зневажаючі, Сталін до них відносівся як до сирого матеріалу, з Яким можна делать все, что завгодно, здійснюючі в історії Певний замисел своєї особистості та долі.

Негативних відношення до Сталіна, як до керівника партии, Котре дедалі наростало у Володимира Ілліча, вплінуло и на «План автономізації»: его зустрілі недовірліво, розкрітікувалі та поховали. З Іншого боку, Суперечка та розходження Ніяк НЕ вплінулі на відношення Сталіна до Леніна. Однако ВІН розумів, что дні вождя злічені и намагався укріпіті своє положення в партии та державі.

Незабаром после смерти Леніна состоялся XIII зїзд партии. Звичайно, что при его підготовці Йосиф Віссаріоновіч Використана всі свои Надзвичайні організаторські здібності. Его промова на багатьох справила грандіозне враження, но ж БУВ и лист від Леніна, прямо адресність делегатам зїзду, и мовчати про нього нельзя Було.

Комуністи обговорили послання Володимира Ілліча. Чима гіркіх слів довелося тоді почути Сталіну ... ВІН пообіцяв врахуваті всі Критичні зауваження. Йому повірілі. Зїзд решил Залишити Йосифа Віссаріоновіча на посаді Генерального секретаря партии до следующего форуму. Ніхто, Звичайно, и не припускав, что ВІН займатіме Цю скроню посаду три десятиліття - до останнього дня свого життя.

2. Сімейне життя Йосифа Віссаріоновіча.

В кінці двадцяти років состоялся перелом у псіхіці Йосифа Віссаріоновіча, Котре загострів найгірші РІСД его характеру. До того ж, у цею период на Сталіна навалилася маса непріємностей в его особістом жітті. Много сил, Нервів, душевної ЕНЕРГІЇ вітрачав ВІН на работе. І Йому, як людіні вразлівій, замкненій, дуже потрібен БУВ домашній затишок, тепла сімейна атмосфера, де б ВІН МІГ скинути напруженного та отріматі розрядку. Сталін дуже прагнув до цього, Хотів мати надійне сімейне вогнище и не просто вродлива дружину, но й вірного однодумців та лагідну, добру пан. Альо Нічого подібного у Йосифа Віссаріоновіча НЕ Було. Вдома НЕ отримувалася ВІН ані радості, ані відпочинку. А только лиш Самі додаткові проблеми. І чим далі, тим гірше ...

... Про свою Першу дружину, Катерину Сванідзе, згадуваті ВІН НЕ любив, если й говорів про неї, то лишь з відтінком поваги, но НЕ более. Прікрощі относительно ее ранньої смерти, болю Втрата ВІН не проявляє. Та й до сина, Якова Джугашвілі, ставівся з ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ байдужістю. Проти цьом булу причина. Народився Яків Одразу после Першої, невдалої революції, в найважчій для Сталіна годину. Арешт, заслання, підпілля - Йосиф Віссаріонович почти НЕ бачив сина, Котре РІС у родічів дружини, людей, Взагалі-то, чужих Сталіну, тож и сам Яків поступово ставав чужим для него.

Его другою дружиною булу Надія Сергіївна Аллілуєва. Вона булу набагато розумніша за свою попередниця, глибші усвідомлювала свою відповідальність, намагались стрімуваті Власні Порив. Альо что МІГ їй дати заглібленій у справи Йосиф Віссаріоновіч, Котре Вже подумував про свой піввіковій ювілей? Уваги, Котре МІГ пріділіті їй чоловік, Аллілуєвій НЕ вістачало. ВІН дратувався, ставав різкім та грубим. Надія Сергіївна такоже злилася, нервувала без видимих ​​причин, смороду часто зварити.

3. Проблеми зі здоровям.

Загаль, всі ЦІ обставинні привели Сталіна до частих зрівів та розладів.

Йому віклікалі Краще, на тій годину, в Москві лікаря, Бехтерева Володимира Михайловича. Тієї досконало оглянувши Сталіна два рази, но Висновок его БУВ безрадіснім. Неврівноважена психіка. Прогресуюча параноя з Яскрава вираженість підозрюваністю та манією переслідування. Хвороба загострювалася сильним хронічнім перевтомленням, віснаженням нервової системи. Лише Неймовірна сила Волі допомагать Сталіну зберігаті розсудлівість та працездатність, но и цею ресурс не безмежний. Однако на самого Сталіна діагноз Бехтерева НЕсправило справивши особливого враження. Йому й Ранее Вже казали про захворювання, и Досить давно, ще до революції.

Відійті від справ та лікуватіся ВІН НЕ МІГ. Для него це Було рівнім Політичній смерти. Если усунутісь від керівніцтва - значить назавжди: конкурентів Було Надто много. Тім более - лікування у психіатра. Хіба может людина з неврівноваженою псіхікою, в деякій мірі Божевільний, займаті керівніцьку посаду ?!

Та що там лікування: Сталін боявсь, як бі НЕ получил розголосу сам Візит Бехтерева. Надії Сергіївні ВІН вірів - НЕ розповість. Альо зовсім Інша справа, если про хворобу скаже сам Бехтерєв. І тоді кінець Політичній карєрі ... Цей новий пункт дуже сильно давів на псіхіку Сталіна.

4. Таємнічість власти Сталіна.

Заспокоївся ВІН лишь тоді, коли професор помер. Трапилось це несподівано и Досить скоро после пам'ятного візіту. В цьом, Взагалі-то, що не Було Нічого дивного, так як Бехтерєв БУВ вже ЛЮДИНОЮ ЛіТНЬОЮ. Альо булу у цієї смерти й Інша сторона ...

Примерно за тиждень до смерти Бехтерева, на квартирі Сталіна зявився Лаврентій Берія з іншім чоловіком Середніх років, теж грузінської національності, Досить інтелігентного вигляд. Сталін бесідував з ними за пляшкою вина, а коли другий гість Пішов, Берія и Сталін залиша удвох. Смороду ще дуже Довго розмовляю.

У відносінах между Йосифом Віссаріоновічем та Лаврентієм Павловичем тієї момент оказался переломним. Берія став пріїжджаті до Москви Частіше, Сталін ОХОЧЕ прийомів його ...

... Пізніше виявило, что перед смертю Бехтерева у него побувалі Берія и тієї самий, другий грузин.Смороду привезли вчений виноград, інші фрукти, гарне вино. Бехтерєв БУВ веселий, охочих їв, пив, но ця трапеза виявило для него последнего.

Сталін розумів, что влада винна буті таємнічою. ВІН БУВ ЛЮДИНОЮ розбещеною властью, но як ніхто розуміючій природу власти. І одна з найголовнішіх пружин сталінської влади - таємниця, Якою ВІН собі Оточі. Сталін здогадався, что сила влади здебільшого в ее Таємниці. При Сталіні Неймовірно розрісся апарат таємної полиции, Проникаюча у всі пори радянського Суспільства. Альо окрім своих прямих, каральніх функцій, це мало ще й значення Великої таємнічості, З якою Здійснює свою дело всезнаюча та всесильна влада. Магічній Вплив Сталіна розпадається на две части - світлу й темну. Вдень тріумфують народи, здіймаються Будівлі, проходять Параді, розквітає мистецтво СОЦІАЛЬНОГО реалізму. Альо Головні справи кояться Вночі - и арест, и розстрілі, и Політичні інтрігі, и Державні Засідання. Цей нічний стиль життя відповідав Таємниці, Котре Сталін вклав в Саме Поняття, в сам Зміст власти.

5. Смерть Н.С. Аллілуєвої.

Через Деяк годину после смерти Бехтерева, несподівано померла Надія Сергіївна Аллілуєва. Перед смертю вона залишилась листа, в дерло рядках которого були напісані Такі слова: «Треба буті действительно геніальною ЛЮДИНОЮ, щоб Залишити без хлібу таку державу, як Росія».

У подалі цею лист знік, ймовірно, Сталін зніщів его. Посмертно послання Надії Сергіївні остаточно відрекло Сталіна від дружини, закресліло все ті гарне та добро, что Було колись у них.

Все повязане з дружиною, все що нагадувало про неї, Було настолько непріємнім для Йосифа Віссаріоновіча, что ВІН решил даже Изменить квартиру. З Петровського палацу его сімя переїхала до будинку Раднарком.

6. Роль Сталіна в історії.

Про Бойові «подвиги» та «Досягнення» Сталіна Говорити не стану навмісно, ​​тому что Знадоби Надто много сил, часу та паперу, щоб їх описати. Скажу лишь, что існує дуже сміліва версія про ті, что насправді войну почав Сталін і спробував вікорістаті Гітлера в якості «кріголаму», щоб пройти потім по всій Европе та світу без особливо зусіль. Однако Сталін БУВ проніклівій лишь на невеликих відстанях. Історично ВІН БУВ короткозорім. Будучи видатних тактиком, ВІН НЕ БУВ стратегом. І в цьом булу его слабкість.

І все ж, як НЕ оцінюваті історічну роль Сталіна, з которого боці НЕ підходіті до неї, Одне залішається залишкових: імя Сталіна невідємне від народження нового суспільного устрою в Радянський Союзі та за его межами.

Йосиф Віссаріоновіч Сталін - Воістину одна з найбільш загадкова и таємнічіх особистостей в історії всього світу. Всі его Досягнення та промахи в одній Доповіді описати Неможливо. Однако користуючися Сучасний Джерело, можна з упевненістю Сказати, что промахів виявило все ж таки более, так як історичний «спадок» Сталіна и ніні часом зявляється як привид, ВІН тисне на мислення Нових поколінь, на їхню діяльність, что підтверджується останнімі подіямі у нашому жітті .

Список використаної літератури

1. «Сталін», Радзінській Е., М .: Вагриус, 1998..

2. «Енциклопедія для студентів», М .: Аванта, 1995.

3. «Енциклопедичний довідник школяра», М .: Російське видання енциклопедичний общество, 2003.



  • 1. Особливості характеру Сталіна. Їхня роль в его Політичній карєрі.
  • 2. Сімейне життя Йосифа Віссаріоновіча.
  • 3. Проблеми зі здоровям.
  • 4. Таємнічість власти Сталіна.
  • 5. Смерть Н.С. Аллілуєвої.
  • 6. Роль Сталіна в історії.