|
ції України ТОЩО.
Інститут археології у повоєнній период, окрім Вивчення основних епох давньої історії України (палеоліту, мезоліту та неоліту), досліджував питання етногенезу Східних слов'ян та МАВ своими розробка доводіті ідею Спільного походження трьох братніх народів. Досить вагомий безпосередньо науково-дослідної роботи Інституту археології, Державного заповідника "Ольвія" та відділу археології Інституту суспільніх наук булу експедиційна діяльність. Встановлен, что у 1944-1956 рр. данімі установами Було проведено около 300 археологічних експедіцій по дослідженню пам'яток матеріальної культури різних епох давньої історії. Втім, ОБСЯГИ Накопичення археологічного матеріалу значний віпереджалі его теоретичне узагальнення.
Комісія по історії Вітчізняної Війни на Україні в 1945-1950 рр. проводила активну роботу зі збирання архівних документів з метою создания та Подальшого использование документальної бази. Так, співробітнікамі КОМІСІЇ впродовж зазначеним ПЕРІОДУ Було упорядковано та склад опису на 4255 архівних справ, сістематізовано 1200 листівок, 3964 Топографічні карти, взято на облік центральні республіканські газети за 1941-1943 рр. та склад картотеку на 419 стенограм спогадів учасников Війни. У звязку з нетрівалім годиною Існування встанови ее науковий доробок Склаві лишь 46 наукових та науково-популярних праць Загальна ОБСЯГИ 149 друк. арк.
Зі зміцненням матеріально-технічної бази, а такоже кількіснім и якісним зростанням наукового кадрового складу історічніх установ Упродовж 1950-х років відбулася значний актівізація їх науково-дослідної роботи. Например, у тисяча дев'ятсот п'ятьдесят шість р. академічнімі історічнімі установами Було підготовлено почти 200 наукових праць (монографій, курсів, збірніків документів, наукових та популярних статей) Загальна ОБСЯГИ понад 300 друк. арк.
Науково-Організаційна документація свідчіть про ті, что невідємною складових Наукової ДІЯЛЬНОСТІ академічніх установ історічного профілю в цею годину булу науково-популярізаторська робота, яка здійснювалась Шляхом подготовки відповідніх праць, читання лекцій в різніх організаціях та проведення ЕКСКУРСІЙ. Разом з тим, ЦІ встанови організовувалі проведення наукових конференцій и сесій, а такоже надавали значний методичну допомогу музеям и різнім відомствам. Встановлен, что науковця ціх установ у 1944-1956 рр. Було підготовлено 914 науково-популярних праць, прочитано около 7 тис. лекцій та проведено 1 666 ЕКСКУРСІЙ.
ВИСНОВКИ
1. Зясовано, что Виданих на сегодня наукові праці, Які стосують вопросам повоєнного розвитку академічної історичної науки витратило не могут претендуваті на їх вічерпне Висвітлення, оскількі досліднікі не проводили комплексного джерелознавчого АНАЛІЗУ ДІЯЛЬНОСТІ всех історічніх установ, что існувалі в системе АН УРСР у 1944-1956 рр.
2. У процесі Вивчення документального масиву НАН України досліджено комплекс 16 архівних ФОНДІВ, Які утворілісь в результате ДІЯЛЬНОСТІ академічніх історічніх установ та відоміх учених - історіків и археологів за означену период и налічують почти 1000 архівних справ. Такоже зясовано и окреслено основні групи Джерельна масівів історічніх установ та відоміх учених, Які забезпечують достаточно вічерпне Вивчення питання розвитку академічної історичної науки в повоєнній период.
3. Зясовано, что в Архіві ПРЕЗИДІЇ НАН України, наукових архівах історічніх установ, а такоже у ЦДАВО України и ЦДАГО України відклався Значний масив документів, среди якіх листування академічніх установ з Президією АН УРСР та іншімі установами относительно организации науково-дослідної роботи, їх річні плани та Звіти, документи з Особова складу, фінансового та матеріально-технічного забезпечення. Дані документи ПОВНЕ мірою відображають організацію Наукової ДІЯЛЬНОСТІ історічніх установ та дають можлівість Встановити їх науковий доробок.
4. У фондах Особова походження видатних учених - історіків и археологів відклалась значний Кількість рукописних та машинописних варіантів наукових праць, Які віконувалісь у контексті науково-дослідніх робіт установ історічного профілю, а тому є важлівімі при вівченні направлений наукових досліджень ціх установ. Такі документи значний мірою розкривають Сутність субєктівної ОЦІНКИ вчений тієї чи Іншої проблеми. Доповнюють інформацію про розвиток історичної науки в АН УРСР документи з Громадської та науково-педагогічної ДІЯЛЬНОСТІ вчених. Важлівою Груп документів, що містять фонди Особова походження відоміх учених, є епістолярна спадщина, яка дает змогу повніше дослідіті наукові звязки як между окремий вчений, так и академічніх історічніх установ з різнімі відомствамі. Серед зібраніх вчені документів Вказаним Особова ФОНДІВ містіться значний Кількість джерел, что безпосередно стосують ДІЯЛЬНОСТІ історічніх установ.
5. За підсумкамі проведеного джерелознавчого АНАЛІЗУ документів директивного характеру Вищих партійно-радянське ОРГАНІВ, Які комплексно відклалісь в ЦДАВО України и ЦДАГО України та частково в Архіві ПРЕЗИДІЇ НАН України и архівах академічніх історічніх установ, зясовано ключові моменти ідеологічного впліву держави на історічну науку в 1944- тисяча дев'ятсот п'ятьдесят-шість рр. Зокрема, встановлен, что у повоєнній период відбулось поновлених та різке Посилення ідеологічного диктату партійно-радянське ОРГАНІВ на українську історічну науку, в Першу Черга, на академічну, Задля залишкового ее одержавлення та превращение на допоміжній засіб в утвердженні ідеології сталінізму.
6. На підставі проведення порівняльного АНАЛІЗУ архівних документів організаційно-розпорядча характеру ПРЕЗИДІЇ НАН України та історічніх установ зясовано, что на момент Закінчення Війни як по установах історічного профілю, так и по всій Академії наук булу Повністю зруйнована матеріально-технічна база, доволі гостре у Перші повоєнні роки Було и питання фінансового забезпечення історічніх установ АН УРСР. Річний бюджет Інституту історії України 2-ї половіні 1940-х років Складанний у Середньому 700 тис. крб., в тій годину як бюджет Фізико-технічного інституту БУВ на Рівні 1,7 млн. крб. Плани фінансування та кошториси річніх витрат академічніх історічніх установ качана 1950-х років свідчать про ті, что з подалі зростанням ідеологічної значущості історичної науки у політіці Комуністичної партії у 1951-1956 рр. рівень фінансового забезпечення установ історічного профілю значний збільшівся, что, в свою черга, спріяло покращення показніків їх науково-дослідної роботи. Втім питання побудова Нових приміщень для історічніх установ та забезпечення житлом їх співробітніків так и не Було вірішено у досліджуваній период.
7. За документами архівних ФОНДІВ НАН України встановлен, что у Перші повоєнні роки Кількість наукового кадрового складу історічніх установ булу однією з найніжчіх по АН УРСР. Зясовано, что Частка вчених з науковим ступенем в окремий історічніх установах булу найменша по Відділу суспільніх наук АН УРСР. Лише в середіні 1950-х років зі зростанням наукових можливий історічніх установ (Відкриття докторантури, додатково спеціалізованіх учених радах Із захисту дисертацій, в т. Ч. За новімі спеціальностямі) ситуация з підготовкою наукових кадрів значний Покращена. Встановлен, что в цею годину відповідно до Вказівок Вищих партійніх ОРГАНІВ, Які визначавши напрями наукових досліджень, змінювалась Організаційна структура історічніх установ АН УРСР Шляхом создания Нових та закриття "неперспективних" відділів. На 1956 р. кількісній та якісний науковий склад таких історічніх академічніх установ, як Інститут історії та Інститут археології, порівняно з довоєннім періодом та дерло повоєннімі рокамі, зріс утрічі, что дозволило розшіріті їх структуру та збільшити Кількість наукових досліджень. Втім загальна Кількість наукових ПРАЦІВНИКІВ зі ступенів доктора наук у штаті Даних установ в цею годину не перевіщувала 10%. Чи не булу належно чином представлена історична наука и в персональному складі академіків та Членів-кореспондентів АН УРСР.
8. Доведено, что починаючі з 1947 р. внаслідок постанови ЦК КП (б) У від 29 серпня 1947 р. "Про Політичні помилки та незадовільну роботу Інституту історії України АН УРСР" відбулося залишкової згортання ДОСЛІДЖЕНЬ з історії України як самостійного напряму. Наукова робота академічніх установ історічного профілю концентрувалась на віконанні тим з підготовкі наукових праць з історії суспільніх та політічніх рухів, про СПІЛЬНЕ походження трьох братніх слов'янських народів, Утворення СРСР та ін. У більшості історічніх ДОСЛІДЖЕНЬ переважала тематика вінятково важлівого значення: воззєднання українського и російського народів, Приєднання Західної України до УРСР, визначальності роль Жовтневої революції у розвитку України ТОЩО. Відтак Вивчення вітчізняної історії проводить лишь у контексті тематики Загальної історії СРСР.
9. джерелознавчий Вивчення Наукової спадщини історічніх установ АН УРСР дозволяє констатуваті, что, незважаючі на кадрові та фінансові проблеми, Які особливо гостре відчувалісь у 1940-х роках, ОБСЯГИ наукового доробки історічніх установ впродовж досліджуваного ПЕРІОДУ БУВ значний. Підраховано, что колективами історічніх установ Було підготовлено около 2 тис. наукових праць Загальна ОБСЯГИ 3,3 тис. друк. арк. Незважаючі на посилений ідеологічній диктат в історичній науке, вчений вдалось підготуваті низьку праць, что НЕ Втратили своєї актуальності й дотепер, зокрема монографії І.П. Крип'якевича "Богдан Хмельницький" (К., 1954), В.О. Голобуцький "Чорноморське козацтво" (К., 1956), П.П. Єфіменка "Первісне суспільство" (К., 1953), І.Г. Шовкопляса "Стародавній Камянов вік на Україні" (К., 1955) та ін.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНІХ Працюю за темою дисертації
Публікації у фахових виданнях
1. Кондратенко О.Ю. Архівні фонди Особова походження видатних українських вчених-історіків як джерело Вивчення розвитку історичної науки в АН УРСР у 1944-1959 рр. / О.Ю. Кондратенко // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В.І. Вернадського. - К., 2005. - Вип. 14. - С. 685-695.
2. Кондратенко О.Ю. Історія формирование та документальний склад спадщини члена-кореспондента АН УРСР С. Юшкова / О.Ю. Кондратенко // Укр. іст. зб. / Ін-т історії України НАН України. - К., 2005. - Вип. 8. - С. 429-436.
3. Кондратенко О.Ю. Документальні фонди НАН України як джерело Вивчення розвитку археології в АН УРСР 1944-1959 рр. / О.Ю. Кондратенко // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2006. - № 4. - С. 62-70.
4. Кондратенко О.Ю. Особова фонд члена-кореспондента АН УРСР С.В. Юшкова: історія формирование та документальний склад / О.Ю. Кондратенко // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В.І. Вернадського. - К., 2006. - Вип. 16. - С. 299-306.
5. Кондратенко О.Ю. Розвиток археології в Академії наук УРСР (друга половина 40-х та у 50-х рр. ХХ ст.) (За матеріалами Архівів наукових установ) / О.Ю. Кондратенко // Історія науки На межі тисячоліть / комісія з історії науки и техніки НТШ. - К., 2006. - С. 92-96.
6. Кондратенко О.Ю. Документальні архівні фонди НАН України як джерело Вивчення основних напрямків історічніх ДОСЛІДЖЕНЬ в АН УРСР (1944-1956 рр.) / О.Ю. Кондратенко // Студії з арх. справи та документознавства. - К., 2007. - Т. 15 - С. 37-44.
7. Кондратенко О.Ю. Документальні архівні фонди НАН України як джерело Вивчення основних напрямків наукових досліджень в Інстітуті історії АН УРСР (1944-1956 рр.) / О.Ю. Кондратенко // Рукописна та книжкова спадщина України. - К., 2007. - Вип. 11. - С. 99-109.
8.Кондратенко О.Ю. Історичні встанови АН УРСР у 1944-1956 рр .: структура, кадрове та фінансове забезпечення / О.Ю. Кондратенко // Укр. іст. зб. / Ін-т історії України НАН України. - К., 2007. - Вип. 10. - С. 177-188.
9. Список видань и наукових праць співробітніків АН УРСР (1941-1945) / [Кондратенко О.Ю., Яременко Л.М., Варава Т.В. та ін.] // Історія Национальной академии наук України (1941-1945): Ч. 1. Документи і матеріали / НАН України. Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського. - К., 2007. - С. 626-696. (Особистий внесок - Виявлено, відібрано и перевірено de visu понад 800 видань).
10. Примітки / [Кондратенко О.Ю., Березовський О.М., Вербіцька О.І. та ін.] // Історія Национальной академии наук України (1941-1945): Ч. 2. Додатки / НАН України. Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського. - К., 2007. - С. 346-470. (Особистий внесок - написано 13 пріміток).
тези конференцій
11. Кондратенко О.Ю. Академія наук УРСР 1944-1956 рр. (Історіографічній огляд) / О.Ю. Кондратенко // Дев'ята конференція молодих історіків освіти, науки и техніки України: Матеріали конф. 23 квіт. 2004 р., М. Київ. - К., 2004. - С. 48-56.
12. Кондратенко О.Ю. Документи наукового архіву Інституту археології НАН України як джерело Вивчення розвитку історічніх ДОСЛІДЖЕНЬ в АН УРСР у 1944-1959 рр. / О.Ю. Кондратенко // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики. Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. Київ, 17-18 травня 2005 р. - К., 2005. - Ч. 1. - С. 224-225.
13. Кондратенко О.Ю. Серафим Володимирович Юшков: життєвий и творчий шлях / О.Ю. Кондратенко // Шевченківська весна: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяч. 60-річчю Великої Перемоги. - Вип. ІІІ: У 2-х ч. - Ч. 1. Гуманітарні науки. - К., 2005. - С. 80-84.
14. Кондратенко О.Ю. Архівний фонд Особова походження члена-кореспондента НАН України В.І. Клокова. Історія формирование та документальний склад / О.Ю. Кондратенко // Шевченківська весна. Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяч. 15-й річниці незалежності України. - Вип. IV: У 3-х ч. - Ч. 3. Історія. - К., 2006. - Вип. 4. - С. 273-276.
15. Кондратенко О.Ю. Археографічна діяльність КОМІСІЇ по історії Великої Вітчізняної Війни на Україні АН УРСР у 1945-1950 рр. / О.Ю. Кондратенко // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики. Матеріали ІV Міжнар. наук.-прак. конф. Київ, 21-23 трав. 2007 р. - К., 2007. - С. 234-236.
Анотація
Кондратенко О.Ю. Архівні фонди НАН України як джерело з Вивчення розвитку академічної історичної науки (1944-1956). - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступенів кандидата історічніх наук за спеціальністю 07.00.06 - Історіографія, джерелознавство та СПЕЦІАЛЬНІ історичні дисципліни. - Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства. - Київ, 2008.
Дисертація присвячено АНАЛІЗУ Наукової та архівної спадщини історічніх установ АН УРСР та вісвітленню за архівнімі документами розвитку академічної історичної науки у 1944-1956 рр. Внаслідок визначення значної джерельної бази та окресленості кола архівних документів історічніх установ АН УРСР встановлен, что у Перші повоєнні роки відбулось згортання ДОСЛІДЖЕНЬ з історії України як самостійного наукового напряму.
Незважаючі на ідеологічній Тиск партійно-радянське ОРГАНІВ, Слабкий матеріально-технічну базу, а такоже недостатнє фінансове и кадрове забезпечення академічніх історічніх установ, їх науковий доробок БУВ значний. Завдяк проведеному АНАЛІЗУ архівних документів науково-організаційного характеру зясовано, что колективами профільніх установ Було підготовлено около 2 тис. наукових праць Загальна ОБСЯГИ 3,3 тис. друк. арк. Певна Кількість наукових праць, створеня у повоєнній период, що не Втрата своєї актуальності й сьогодні.
Ключові слова: історичні джерела, архівні фонди, документи, академічна історична наука, історичні встанови, історичні дослідження, наукова діяльність.
анотація
Кондратенко О.Ю. Архівні фонди НАН України як джерело вивчення розвитку академічної історичної науки (1944-1956). - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 - історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. - Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства. - Київ, 2008.
Дисертація присвячена аналізу наукового та архівної спадщини історичних установ АН УРСР, а також висвітленню з її допомогою розвитку академічної історичної науки в 1944-1956 рр.
Проведений порівняльний аналіз масиву архівних документів дав можливість визначити етапи і форми організаційної структури академічних історичних установ. Встановлено, що одним з негативних факторів в післявоєнному розвитку академічної історичної науки було відновлення ідеологічного тиску з боку вищих партійних органів з метою її підпорядкування інтересам держави і перетворення у допоміжний інструмент для формування комуністичної ідеології. У підсумку це призвело до необґрунтованих звинувачень вчених-істориків в українському буржуазному націоналізмі, а також визначило наукову концепцію вивчення історії України на подальший період.
Архівні документи дали можливість з'ясувати, що однією з головних причин уповільнення темпів розвитку академічної історичної науки в перші повоєнні роки була проблема фінансового та кадрового забезпечення установ історичної галузі, яке в порівнянні з установами природничо або технічного профілю було на порядок нижче. Лише на початку 1950-х років ця ситуація значно покращилася, що в підсумку дало можливість розширити структуру історичної галузі АН УРСР, а разом з тим і масштаби науково-дослідної роботи профільних установ.
В результаті проведеного аналізу науково-організаційних і науково-дослідних документів визначено основні напрями наукової роботи історичних установ. Встановлено, що в післявоєнний період з тематичних планів історичних установ були виключені теми про окремого вивчення історії України, які були актуальні в період Другої світової війни. Починаючи з 1947 р дослідження з історії України проводились виключно в контексті історії СРСР на основі марксистсько-ленінської методології історичної науки. Одне з головних місць в науково-дослідній роботі історичних установ займали теми з вивчення загального походження трьох братніх слов'янських народів, історії політичних рухів, освіти СРСР, проблеми возз'єднання українського і російського народів як закономірного історичного явища, а також виключно важливу роль Жовтневої революції в історії України . Значна кількість наукових робіт створювалося українськими істориками на замовлення Комуністичної партії.
Історикознавче вивчення архівного і наукової спадщини академічних історичних установ дає підставу стверджувати, що, незважаючи на кадрові та фінансові проблеми, обсяг наукової продукції історичних установ АН УРСР за цей період був значним і становив близько 2 тис. Наукових праць загальним обсягом 3,3 тис. Друкованих аркушів. Незважаючи на посилене ідеологічний вплив партійних органів на історичну науку, вчені змогли підготувати значну кількість праць, які не втратили свого значення і в наш час.
Ключові слова: історичні джерела, архівні фонди, документи, академічна історична наука, історичні установи, історичні дослідження, наукова діяльність.
Annotation
Kondratenko O.Yu. Archival fonds of the National academy of science of Ukraine as a source of learning of development of academic historical science (1944-1956). - Manuscript.
Dissertation for the degree of candidate in history in the field 07.00.06 - Historiography, Source history and special historical disciplines. - Ukrainian Scientific Research Institute for Archives and Records Studies. - Kyiv, 2008.
The dissertation is devoted to the analyses of scientific and archival heritage of historical institution of Academy of sciences of URSU and lightening on the development of academic historical science in 1944-1956 after the documents.
Thanks to the analysis of a great deal of archival documents of historical institutions of Academy of sciences of URSU of postwar period, the formation organizational structure of academic historical institutions were determined. Despite the ideological pressure of party and government bodies, a weak material and technical base, insufficient finance and staff securing of historical science of the postwar period, its scientific contribution was great. Historical institutions of the Academy of sciences of URSU of that period prepared nearly 2000 scientific works. Manu of these works made at postwar period are actual today.
Key words: historical sources, archival fond, documents, academic historical science, historical institutions, scientific activate. ...........
|