Біблійна історія Ноєвого Ковчега

(Вірменське нагір'я - Західна Вірменія (східна Туреччина) - Арарат)

Буття гл. 6

Велике розбещення людини перед Богом, який оголошує його винищення (1-7)

1 Коли люди почали множитися на землі, і їм народилися дочки,

2 І побачили Божі сини людських дочок, що вродливі вони, і взяли собі в дружини, яких вибрали. (Втор.14,1; Мат.24,38; 1 Іоан.3)

3 І сказав Господь: Не буде Мій Дух Моєму бути знехтуваних людьми; тому що вони плоть; і дні її будуть сто двадцять років. (Деян.7,51; 1 Пет.3,20; Гал.5,1)

4 За тих днів на землі були велетні, а також по тому, як стали приходити Божі сини до людських дочок, і вони стали народжувати їм: це сильні, здавна славні люди

5 І побачив Господь, що велике розбещення людей на землі, і що всі думки і помисли серця її тільки зло повсякденно (Бит.8,21; Мат.15,19; Мар.7,2)

6 І пожалкував був Господь, що створив людину на землі, і засмутився Він у серці Своїм

7 І сказав Господь: знищу з лиця землі людей, яких Я створив, від людини до худоби, і гадів до птаства небесного, бо Я розкаявся, що створив їх. (Чіс.23,19; 1 Цар.15,11)

Ной знаходить благодать у Бога; веління побудувати ковчег (8-22)

8 Але Ной знайшов милість перед очима Господа.

9 А оце нащадки Ноя: Ной був чоловік праведний і невинний у своїх поколіннях Ной ходив перед Богом.

10 І Ной породив трьох синів: Сима, Хама і Яфета.

11 І зіпсулась земля перед лицем Божим, і наповнилась земля насильством.

12 І дивився Бог на землю, і ось зіпсулась, бо тіло зіпсуло шлях свій на землі.

13 І сказав Бог до Ноя: Прийшов кінець кожному тілу перед обличчя Моє, бо земля наповнилася насильством від них і ось, Я знищу їх з землі. (2 Пет.2,5)

14 Зроби собі ковчега з дерева ґофер З перегородками зробиш ковчега і обсмоли його смолою всередині і зовні. (Евр.11,7)

15 І зроби його так: довжина ковчега триста ліктів; ширина його п'ятдесят ліктів, а висота його тридцять ліктів.

16 І зроби отвір в ковчезі, і в лікоть зведи його вгорі, і двері до ковчегу влаштуєш на боці його устрій в ньому нижнє, друге і третє житло.

17 І ось, Я наведу на землю потоп водний, щоб винищити кожне тіло, що в ньому дух життя, під небесами; все, що є на землі, позбудеться життя. (Пс.28,10)

18 Але з тобою Я поставлю завіт Мій, і ввійдеш до ковчегу ти, і сини твої, і жінка твоя, і дружини синів твоїх з тобою.

19 І впровадиш до ковчегу з усіх тварин, і від кожного тіла, щоб їх заховати живими з тобою в живих; чоловічої статі і жіночої нехай вони будуть. (Бит.7,9)

20 Із птаства за родом їх, і з худоби за родом її, і з усіх плазунів на землі за родом їх, з усіх по двоє з усього увійдуть до тебе, щоб їх зберегти живими.

21 Ти ж візьми собі з кожної їжі, який харчуються, і збери до себе; і буде вона для тебе і для них їжею.

22. І зробив Ной усе, як звелів йому Бог, так він і зробив. (Бит.7,5)

Буття гл. 7

Ной із сімейством і худобу увійшли в ковчег (1-10)

1 І сказав Господь Ноєві: Увійди ти й увесь дім твій до ковчегу, бо Я бачив тебе праведним переді Мною в роді цьому; (1 Пет.3,20)

2 Із усякої чистої худоби візьмеш собі по семеро, самця та самицю її, а з худоби нечистої двоє чоловічої статі і жіночої;

3 Також із птаства небесного по семеро, самця та самицю, щоб насіння сховати живим на поверхні всієї землі,

4 бо через сім днів Я буду виливати дощ на землю сорок днів і сорок ночей; і всяку істоту, яку Я вчинив, з лиця землі.

5 І зробив Ной усе, як звелів був.

6 А Ной був шестисот років, як потоп водний прийшов на землю.

7 І ввійшов Ной і сини його, і дружина його, і дружини синів його з ним до ковчегу перед водою потопу. (Мат.24,38; Лук.17,27; 1 Пет.3,20)

8 Із чистої худоби та з худоби, що нечиста, і з усіх плазунів на землі

9 по двоє, чоловічої статі і жіночої, ввійшли до Ноя в ковчег, як Бог наказав Ною. (Бит.6,19)

10 Через сім днів води потопу линули на землю.

Потоп знищив все, крім що знаходяться в ковчезі (11-24)

11 В шестисотий рік життя Ноєвой, другого місяця, в сімнадцятий день місяця, в цей день відкрилися всі джерела великої безодні, і вікна небесні відчинилися; (4 Цар.7,2; Іов.38,8; Пр.8,29)

12 І був на землю дощ сорок днів і сорок ночей.

13 В цей самий день увійшов до ковчегу Ной, і Сим, Хам і Яфет, сини Ноєві, і жінка Ноєва, і три дружини синів його з ними.

14 Вони, і всі звірі за родом їх, і всяка худоба за родом його, і серед усіх плазунів, що плазують по землі, за родом їх, і всяке птаство за родом його, усяка пташка крилата,

15 І ввійшли до Ноя в ковчег по двоє із кожного тіла, що в нім дух життя;

16 і ввійшли чоловічий і самиця з кожного тіла ввійшли, як звелів йому Бог. І зачинив Господь за ним. (Бит.6,19-20)

17 І був на землі повінь сорок днів, і збільшилась вода, і понесла ковчега, і він піднявся над землею;

18 І прибула вода посилювалася, і сильно збільшилась на землі, і ковчег плавав по поверхні вод.

19 І дуже вода на землі прибула, і покрилися гори, які є під усім небом;

20 на п'ятнадцять ліктів угору вода прибула, і покрилися гори.

21 І вимерло всяке тіло, що рухається на землі: серед птаства, і серед скотини, і звірі, і серед усіх плазунів, що плазують по землі, і всі люди;

22 Усе, що мало його дух життя в ніздрях своїх на суходолі вимерло було.

23 І винищив Бог усяку істоту на поверхні землі; від людини до худоби, і гадів, і птаство небесне, - вони стерлись з землі, залишився тільки Ной і що було з ним у ковчезі. (Мат.24,39)

24 І прибувала вода на землі сто п'ятдесят днів.

Буття гл. 8

Води убували; ворон; випуск голуба (1-14)

1 І згадав Бог про Ноя, і про всіх звірів, і про кожну звірину, (і про всі птаства, і про всі гадів плазунів,) що були з ним у ковчезі І Бог навів вітра на землю, і вода заспокоїлась. (Пс.111,6)

2 І закрились джерела безодні і вікна небесні, і перестав дощ з неба. (Бит.7,11)

3 Вода ж поступово поверталася з землі, і стала вода спадати по ста п'ятдесяти днів.

4 І зупинився ковчег у сьомому місяці, в сімнадцятий день місяця, на горах Араратських. (Іер.51,27)

5 І постійно вода спадала аж до десятого місяця в перший день десятого місяця завиднілися гір.

6 І сталося по сорока днях, Ной відчинив вікно ковчегу

7 І вислав він ворона, який, вилетівши, відлітав і прилітав, аж поки не висохла земля від води.

8 І послав він від себе голубку, щоб побачити, чи не спала вода з-над землі,

9 але голуб не знайшов місця спокою для ніг своїх і повернувся до нього в ковчег, бо вода була ще на поверхні всієї землі; і він простяг руку свою, і взяв його, і прийняв до себе в ковчег.

10 І він зачекав іще других сім день і знову випустив голуба з ковчега.

11 І голубка вернулась до нього вечірнього часу, і ось, свіжий олійний лист у роті у нього, і Ной дізнався, що вода зійшла з землі.

12 І він зачекав іще других сім день, і голубку послав і він уже не повернувся до нього.

13 Шістсот першого року до першого дня першого місяця висохла вода на землі; І Ной зняв покрівлю ковчегу й побачив: аж ось висохла поверхня землі.

14 А місяця другого, двадцятого й сьомого дня місяця висохла земля.

Вихід листопада з ковчега; принесення всеспалення "сівба та жнива ... не припиняться" (15-22)

15 І сказав Бог до Ноя:

16 Вийди з ковчегу ти і дружина твоя, і сини твої, і дружини синів твоїх з тобою;

17 Кожну собою всіх тварин, які з тобою, від кожного тіла, з птахів, і худобу, і всіх плазунів, що плазують по землі: нехай розійдуться вони по землі, і нехай плодяться і розмножуються на землі. (Бит.1,28; Бит.9,1; Бит.9,7)

18 І вийшов Ной і сини його, і дружина його, і дружини синів його з ним;

19 Кожна звірина, кожен плазун, усе птаство, усе, що рухається по землі, за родами їхніми вийшли з ковчегу.

20 І збудував Ной жертівника Господеві; і взяв він із кожної чистої худоби й з птаства, і приніс на жертовнику.

21 І почув Господь пахощі любі, і сказав Господь у серці своїм: не буду більше проклинати землю за людину, бо нахил людського серця людського - зло від юності його; І вже більше не вбиватиму всього живого, як то Я вчинив був (Бит.6,5; Мат.15,19; Мар.7,21)

22 Надалі, по всі дні землі, сівба та жнива, і холоднеча та спека, і літо й зима, день і ніч не припиняться.

Буття гл. 9

Заповіт Божий з Ноєм; веселка в хмарі (1-17)

1 І поблагословив Бог Ноя й синів його та сказав їм: плодіться і розмножуйтеся, і наповнюйте землю. (Бит.1,28; Бит.8,17)

2 та страшаться і так тремтять вас всі звірі земні, і між усім птаством небесним, все, що рухається на землі, і між усіма рибами моря в ваші руки віддані вони (Бит.1,28)

3 Усе, що плазує, що живе, буде вам на їжу Як зелену ярину Я віддав вам усе

4 Тільки м'яса з душею її, з кров'ю його, не будете; (Лев.3,17; Лев.7,26; Лев.17,14)

5 Я покараю і вашу кров, в якій життя ваше, стягну її від усякого звіра, стягну також душу людини від руки людини, від руки брата його;

6 Хто виллє кров людську, того кров проллється рукою людини: бо людина створена за образом Божим; (Бит.1,27; Мат.26,52; Откр.13,10)

7 Ви ж плодіться й розмножуйтеся, роїться на землі та розмножуйтесь на ній. (Бит.1,28; Бит.8,17; Бит.9,1)

8 І сказав Бог до Ноя та синам його з ним:

9 А Я, ось Мій заповіт із вами і з вашим потомством по вас,

10 і з усякою душею живою, що з вами, з птахами і з худобою, і серед усієї земної звірини з вами, від усіх, що виходять з ковчегу, до всієї земної звірини

11 І Я укладу завіт Мій з вами, що не буде вже знищене кожне тіло водами потопу, і не буде вже потопу на спустошення землі. (Іс.54,9)

12 І сказав Бог: Оце знак заповіту, що даю Я його між Мною і між вами і між всякою душею живою, що з вами, на вічні покоління:

13 Я веселку Свою дав у хмарі, і стане вона за знака заповіту між Мною та між землею.

14 І буде, коли Я наведу хмару на землю, то з'явиться веселка у хмарі;

15 І згадаю про Свого заповіта, що між Мною і між вами і між всякою душею живою в кожному тілі і не буде вода для потопу винищення всякої плоті.

16 І буде веселка у хмарі, і побачу її, щоб пам'ятати про вічний заповіт між Богом і між всякою душею живою в кожному тілі, що воно на землі.

17 І сказав Бог до Ноя: Це знак заповіту, що Я встановив поміж Мною та між всякої плоттю, яка на землі.

Приблизно 2500 рік до н.е.

І побачив Господь Бог, що люди на Землі повні зла, що вони думають і думають тільки зле, і пошкодував що створив на землі людей, і стало в Нього на серці сумно. І сказав Господь: "Знищу всіх людей, яких створив на землі; знищу всіх тварин і все що повзає по землі, і все птаство в небі, бо жалкую про те, що створив все це".

Але одна людина на землі - Ной, був угодний Господу. Він усе своє життя був праведним і завжди дотримувався Бога. У нього було три сини: Сим, Хам і Яфет. Бог подивився на землю і побачив, що люди погубили її: всюди було насильство, життя людей на землі була загублена. Тоді Бог сказав Ною: "Люди заполонили землю гнівом і насильством, тому Я знищу все живе, кошторис все з лиця землі. Візьми дерево гофер і побудуй човен. Розгородили човен на окремі приміщення і обсмоли її всередині і зовні. Довжина човна повинна бути 300 ліктів , ширина 50 ліктів, висота 30 ліктів. Зроби в човні під дахом вікно в лікоть, а збоку зроби двері. Побудуй в човні три палуби: верхню, середню і нижню ".

Слухай уважно, що Я тобі кажу: Я наведу на землю Великий потоп і знищу все живе під небесами. Все земне загине. З тобою ж Я роблю висновок особливе угоду: ти сам, твої сини, твоя дружина і дружини твоїх синів, все ввійдете в човен. Ти ж повинен взяти з собою в човен по парі від всього живого на землі, чоловічої і жіночої статі, щоб вони залишилися в живих і продовжили свій рід після потопу. Знайди по парі від кожного виду птахів, по парі від кожного виду тварин і по парі від кожного виду повзучих тварюк. Ти повинен знайти по парі від усіх тварин, щоб вони були чоловічої і жіночої статі і зберегти їх живими в своєму човні. Візьми також і всякої їжі для себе і для тварин.

Ной так все і зробив, як звелів йому Бог.

(Сучасний переклад книги Буття 6: 5-22)

Приблизно 2348 рік до н.е.

У шестисотий рік життя Ноя, в сімнадцятий день другого місяця, розкрилися всі підземні джерела вод і небеса відкрилися, і на землю обрушилися сильні зливи. У той же самий день увійшов до ковчегу Ной, його дружина, його сини разом зі своїми дружинами.

В човні були всі ці люди, всякого роду земні тварини та всякого роду худобу, всякого роду плазуни і всякого роду птиці. Всі ці тварини увійшли в човен разом з Ноєм. Їх було по двоє із кожного виду, чоловічої статі і жіночої. Всі вони увійшли в човен, як повелів Бог Ною. І тоді Господь закрив за Ноєм двері човна.

Дощ лився на землю сорок днів і сорок ночей. Вода додавалася і підняла човен над поверхнею землі. Вода продовжувала підніматися, і човен поплив по воді високо над землею. Вода піднялася так високо, що під нею зникли навіть найвищі гори, але вона продовжувала підніматися над ними і піднялася на 15 ліктів над найвищою горою.

Все живе на землі загинуло: всі чоловіки і всі жінки, всі птахи і всі земні тварини. Загинули всі численні види тварин і все, що повзає по землі, загинула всяка жива дихаюча тварина на суші. Так Бог смів все з лиця землі. Він знищив всіх живих істот на землі: всіх людей, всіх тварин, усіх плазунів і всіх птахів. Все було знищено на землі. У живих залишилися тільки Ной і ті, хто був з ним в човні.

І прибувала вода на землі сто п'ятдесят днів.

(Сучасний переклад книги Буття 7: 11-24)

Бог не забув Ноя. Він пам'ятав про нього і про всі, хто був з ним в човні. Бог послав на землю вітер, і вода заспокоїлась. Дощ перестав лити з неба і вода перестала виступати з-під землі. Вкривала землю вода стала спадати і через 150 днів опустилася настільки, що човен знову торкнулася суші, зупинившись на Араратских горах.

(Сучасний переклад книги Буття 8: 1-4)

Зверніть увагу: "на горах Араратських"!

Безліч людей в різний час досліджувало гору Арарат у пошуках останків Ноєвого ковчега. Біблія проте, каже що Ноїв ковчег зупинився ні на горі Арарат, а на горах Араратських. Чи не на єдиній горі, а на множинних горах. Експертиза єврейських рукописів книги Буття виявила, що фактичним перекладом цього вірша є те, що Ноїв ковчег зупинився на горах Урарту. А це цілий величезний регіон в східній Туреччині.

Ранні роки досліджень

(З інформаційного бюлетеня WAR №8 за липень 1994 роки)

Автор: Марія Нелл Уайетт

Вересень 1960 р

Журнал "Лайф Магазин" за 05.08.1960

Двадцятисемирічний Рон Уайетт, поряд з тисячами інших людей, читає наступну статтю в журналі "Лайф Магазин" щодо дивної схожого на судно формування на висоті 6350 футів (~ 1935.5м) в горах Арарату. Чи не на горі Арарат, але в горах Араратских.

Стаття з журналу "Лайф Магазин" за 5 вересня 1960 р

НОЇВ КОВЧЕГ? Подібне судну формування відмічено поблизу с горою Арарат

Стереофотографія загадкового об'єкта

Під час звичайного перегляду фотографій зроблених з літака, капітан турецької армії лиха Дюрупінар несподівано був здивований зображенням, показаному вище. Там в горах, на відстані ~ 20 миль на південь від гори Арарат (де, як ми знаємо з Біблії, було місце зупинки Ноєвого ковчега), знаходилося унікальне формування, що має форму судна - довжиною приблизно в 500 футів. Капітан опублікував фотографію.

Оригінал даної фотографії з військового досьє

Відразу ж в це місце вирушила експедиція, що складається з турецьких і американських вчених.

На висоті приблизно 7000 футів над рівнем моря, посеред ущелин і руїн зсуву, дослідники знайшли рівний, покритий травою ділянку землі, що має форму судна і облямований насипом землі по сторонам. Його розміри близькі до тих, які дані в Біблії: "довжина ковчега повинна бути 300 ліктів, ширина його 50 ліктів, і висота його 30 ліктів". Швидке дводенне дослідження не відкрило ніяких доказів того, що об'єкт був зроблений людиною. Незважаючи на це, вчені з групи говорять, що ніщо в природі не могло створити таку симетричну форму. Розгадати цю таємницю зможуть грунтовні розкопки, які можуть бути здійснені тільки в наступному 1961 рік *. (* Розкопки так і не були здійснені. Об'єкт був визнаний як примха природи і інтерес до знахідки з часом згас.)

Так виглядав Ноїв ковчег в 1960 р

З ВИСОТИ видно, що подібне судну формування розташовується в центрі зсуву на схилі гори, яка знаходиться в 25 милях від Радянської кордону. Зсув, ймовірно, має недавнє походження, і містить товстий шар грунту і каміння навколо дивної форми. Фотографія була виконана з турецького літака під час аерофотозйомки з висоти 10000 футів.

НА ЗЕМЛІ, з боку «корми», 160-футовий по ширині об'єкт, як видно, має вкриту травою насип в центрі. 20-футова по висоті «оправа» по краях об'єкта приховує коней експедиції.

На нерівних ПЛОСКОГІР'Я гладка овальна форма (позаду в центрі) контрастує з байраками навколо неї. "Ніс" судна спрямований на піки гір, що знаходяться в області званої Агри-Тендурук. Турецькі солдати, які супроводжували експедицію, підірвали динамітом одну ділянку товстої упакованої землі по сторонам об'єкта. Були знайдені тільки дрібні частинки деревини, але ніяких великих екземплярів в так званій «оправі» знайдено не було.

Підірваний динамітом ділянку в 1960 р першою експедицією дослідників.

Рон приймає рішення

У той далекий час, Рон був сповнений рішучості, не відкладаючи, в той же день збиратися відвідати це місце і особисто переконатися у всьому. Але це була мрія, яку він ледве міг реалізувати в той час. У нього були шестнадцатімесячная дочка і тримісячний син, а до того ж через тринадцять місяців у нього з'явиться ще один син. Працюючи технологом в лабораторії контролю якості на "порошкові заводі Геркулес" в місті Каламазу (штат Мічиган), він також навчався в Західному Мічиганському Університеті.

Але незабаром сімейні проблеми змусили його залишити надію стати доктором, і в 1964 році він переїхав в штат Кентуккі, де вступив до медичної школи.Він закінчив її в 1967 році, потім вступив до школи анестезії, закінчив її отримавши ступінь дипломованого лікаря-анестезіолога в 1970 році. Також, в цей час, він порахував резонним одному виховувати трьох своїх маленьких дітей.

Все це не допускало думки, що у нього буде коли-небудь можливість відвідати місцезнаходження дивного об'єкта, що має форму човна. Тому він був змушений обмежитися дослідженням літератури в бібліотеках і книгарнях. Але він анітрохи не втрачав інтересу - фактично він накопичував знання. Але його інтерес не обмежувався Ноєвим ковчегом, він вивчав також всю давню хронологію і археологію.

Він виявив, що було дуже мало інформації про Ноєвому ковчезі. Це переконало його більше ніж будь-коли, що по цій темі ніколи не робилися серйозні дослідження. Все що він прочитав, грунтувалося на фольклорі і на непідтверджених даних, і все нібито знайдені об'єкти були в різних місця розташування.

Гаваї

З 1973 року по 1975 рік він жив з дітьми на Гаваях, де він міг вивчати вулкани безпосередньо. Його дослідження підтвердили припущення про те, що якби ковчег приземлився на вулканічній горі Арарат, то він був би однозначно зруйнований. Незважаючи на той факт, що існують люди, які написали складні пояснення про те, як ковчег міг вижити на вулканічній горі протягом багатьох років, виверження гори Святої Єлени 18 травня 1980 року незабаром доведе, що НІЩО не могло вижити на вулканічній горі типу тієї, якої є гора Арарат.

Гора Святої Єлени до виверження

Виверження гори Святої Єлени 18 травня 1980 р

Гора Святої Єлени після виверження

З усього цього Рон зробив висновок, що якби ковчег коли-небудь розташовувався на горі Арарат, то він був би вже давно зруйнований.

Гора Арарат

Вершина гори Арарат покрита льодовиками, які постійно переміщаються і перемелюють все на своєму шляху. Навіть якщо ковчег зміг би вціліти в них, то зміг би він витримати сильні вибухи вулканічних вивержень, останнє з яких зруйнував більшу частину гори? Одне з найостанніших вивержень закінчилося на початку 1800-их років формуванням ущелини Ахурійська сільська адміністрація. Ущелина Ахурійська сільська адміністрація це зруйнована виверженням область на північно-західній стороні гори Арарат, подібно зруйнованої стороні гори Святої Єлени в штаті Вашингтон в США. Як би не здавалося дивним, але саме ця область була місцем, де проводилося більшість досліджень з пошуку Ноєвого ковчега на горі Арарат.

Вулканічна гора Арарат в порівнянні з подібною їй вулканічної горою Святої Олени, виверження якої сталося 18 травня 1980 р

1975 р

Моделювання "гір"

Переселившись назад на материк в 1975 році, Рон вирішив, що була одна форма дослідження, яку він був здатний в той час виконати. Він виготовив зменшену модель човна по тим же самим пропорціям, які заявлені в Біблії, а потім моделював з каменів "гори" різної форми з потоком сходить з них води.

Аналізуючи плавання моделі Ноєвого ковчега по сходив потоку, він спостерігав реакцію човни з різними формами "гір". Результатом його досліджень було те, що коли човен наближалася до тягнеться з води простому піку, вона просто пропливала навколо нього, не наближаючись до нього, і тим більше не приземляючись на ньому. Якщо говорити науковими термінами, то це було результатом "бокового водотоннажності" потоку рідини.

Він продовжив цей експеримент з різними формами "гір" і кожен раз був той же самий результат. Але коли він зробив модель "гір" у формі півмісяця, він побачив, що човен, що пливе навколо цієї гори, була переміщена в область півмісяця вихровим ефектом, де вона потім спокійно плавала в межах цієї області.

Експеримент з формою півмісяця

Маючи в своєму розпорядженні цією інформацією, Рон припустив, що ковчег повинен був зупинитися саме на такому місці розташування. Закони гідродинаміки, дії і реакції води були тоді і залишилися такими ж зараз. Якщо ковчег наблизився б до тягнеться з води або знаходиться пряио під ним піку гори, водотоннажність навколо гори віднесло б ковчег за собою від неї.

Вивчення води як рідини з її унікальними властивостями, вивчення гідродинаміки, гідромеханіки, вивчення дії і руху хвиль - всі ці науки занадто складні і заплутані. Тут немає сенсу досконально розглядати дію і реакцію води, а також плаваючого на воді об'єкта, але деякі прості правила повинні бути Вам зрозумілі.

Якщо ваше судно у відкритому морі наближається до тягнеться з води піку, може статися тільки одне з двох:

1) Судно буде нести бічним водотоннажністю навколо гори, або

2) Хвилі можуть мати таку силу і напрям, що вони понесуть судно прямо в бік гори з такою силою, що воно може потерпіти крах і розвалитися на частини.

З вищесказаного можна зробити висновок, що судно ніколи не змогло б зупинитися на крутому схилі гори. Цього просто ніколи не могло статися. І якби пік гори був безпосередньо під судном і води повільно зменшувалися, судно все-таки не буде перервана ця праця на схилі гори, такою, якою є гора Арарат, так як водотоннажність і рух води навколо підводного гори змусило б судно віддалятися від гори разом з водою.

Для того щоб судну приземлитися на схилі гори, коли морські води зменшуються, необхідним критерієм є процес, при якому водотоннажність захопить судно в межі області. Це могли зробити тільки вихрові потоки.

Захоплення судна в межі області вихровим потоком

Розмір ковчега

Однією з улюблених тем вивчення Рона було те, як були пов'язані системи вимірювання древніх єгиптян з описаними в Біблії. У той час коли Рон жив на Гаваях, він читав все, що міг отримати по цій темі на руки в бібліотеці.

Ноїв ковчег в порівнянні з сучасним авіаносцем

І у всій мішанині інформації була одна річ, яка була очевидною для нього - Мойсей був автором книги Буття і тому йому була відома історія потопу. Він навчався і виховувався в Єгипті і єдиною одиницею виміру, яку знав Мойсей, був царський єгипетський лікоть - найбільш універсальна стандартна одиниця вимірювання в стародавньому світі того часу.

За життя Мойсея не існувало ніякого єврейського ліктя, і розмір в 500 футів, наведений у статті журналу "Лайф Магазин" був найбільш точним і невідпорним доказом того, що це місце потребувало продовження досліджень. Зрештою, 300 царських єгипетських ліктів дорівнюють 515 футів, а не зазвичай приймаються 450 футів, заснованих на єврейському лікті, який буде застосовуватися набагато пізніше.

Царський єгипетський лікоть був одиницею виміру, яка використовувалася при будівництві Великої Піраміди в Єгипті. Цей лікоть використовувався принаймні до часу царя Соломона. Браму, збудовану їм в Ізраїлі, засновані саме на цій одиниці виміру.

Рон Уайетт і Річард Ривс вимірюють Соломонові врата в Мегіддо

Збільшене зображення вимірювання: рівно 6 царських єгипетських ліктів

Переклад систем вимірювань і розрахунок довжини ковчега

1 дюйм = 2.54 см; 1 фут = 12 дюймів = 30.48 см;

1 царський єгипетський лікоть = 20.62 дюйма = 52.375 см;

300 царських єгипетських ліктів = 515 футів = 157 м.

Книга Рене Нурбергена "Справа ковчега"

Вже пройшло 15 років з тих пір, як Рон прочитав ту статтю, але його інтерес анітрохи не зменшувався, а навпаки тільки зростав. Потім він прочитав книгу "Справа ковчега" Рене Нурбергена, кому пощастило в 1960 році бути членом експедиції до об'єкта, що має форму судна.

Книга Рене Нурбергена "Справа ковчега"

До цього часу Рон не мав ніякої докладної інформації щодо цього об'єкта - нічого іншого крім того, що він прочитав в журналі "Лайф Магазин". Але тепер з книги він знав імена людей які брали участь в експедиції 1960 р

Рон увійшов в контакт з усіма (крім одного) з американських членів експедиції і розпитав їх про все, що вони могли повідомити йому. Коли він сказав їм, що хоче відвідати місцезнаходження, вони всі як один сказали, що він - божевільний, якщо хоче це зробити. Вони всі як один були непохитно впевнені в тому, що там нічого гідного уваги не було. Все, крім однієї людини - доктора Артура Бранденбургер, який вірив, що це все таки було судно.

Рон розпитував їх про те, де знаходиться це місце. Зрештою, вислів "20 миль на південь від гори Арарат" - дуже розпливчастий і досить невизначений орієнтир в такому великому регіоні. Але ніхто не міг сказати йому точно, як дістатися до об'єкту, тому що вони їхали до місцезнаходження верхом на конях протягом декількох годин, маючи в якості провідника турецького військового.

1977 р

Настав час їхати в Туреччину!

Нарешті в 1977 році, Рон вперше відчув, що його діти досить підросли для того, щоб або залишити їх вдома самих, або взяти їх з собою до Туреччини. Вперше він мав достатньо грошей для поїздки до Туреччини, а також вільних два тижні.

Минуло вже 17 років з тих пір, як він вперше прочитав про місцезнаходження об'єкта. Він розповів дітям, що саме він збирався зробити, і його хлопчики - Денні, кому щойно виповнилося сімнадцять, і Ронні, кому тільки буде шістнадцять через 2 місяці, також захотіли їхати разом з ним. Рон вірив, що Бог бачить все наперед і знає, що може статися з ними в цій поїздці, тому він віддав рішення з цього питання Богу. І спантеличений питанням - брати хлопчиків з собою чи ні, він зробив єдину річ, яку вважав за потрібне тоді зробити - він сказав невелику молитву про те, що якщо з волі Божої хлопчики повинні поїхати, тоді щоб вони отримали б свої паспорти вчасно і були б вільні місця на рейс літаком з Нью-Йорка в Стамбул.

Коли Рон подзвонив в аеропорт, йому повідомили, що для нього можна забронювати останнє місце на рейс і коли він попросив перевірити чи є ще вільні місця, йому знову сказали, що немає жодного вільного місця. Це було за тиждень до дати його від'їзду. Але через два дні йому зателефонували з авіакомпанії - виявилося, що на даний момент звільнилося два вільних місця на цей рейс, і запитали - чи хоче він їх забронювати? Звичайно ж, він їх забронював. Але був все ще питання про отримання паспортів для хлопчиків - процедура, яка зазвичай займала кілька тижнів. Але ось що дивно - Денні отримав документи за три дні і після цього на наступний день отримав документи Ронні.

Август 1977 р

Де знаходиться ковчег?

Дев'ятого серпня 1977 року ці фірми прибутку в Стамбул. Тоді було не так як зараз - вони повинні були їхати автобусом до Анкари, а потім поїздом в Ерзурум. Це зайняло цілих три дні, і за цей час вони все ще не потрапили в Догубіязіт - невелике місто близько місцезнаходження, куди вони прямували. В Ерзурумі вони найняли таксі в Догубіязіт, сказавши водієві, щоб він довіз їх до готелю. Але східна Туреччина - це не процвітаюча область для туризму. Це віддалена і дуже небезпечна місцевість. Дуже небагато людей говорять там англійською мовою. Яким чином їм знайти об'єкт-судно?

Багато хто, напевно, вважатимуть використаний Роном метод отримання інформації дещо дивним, але він знову зробив єдину річ, яку вважав за потрібне зробити - він молився про це. Він велів також і хлопчикам вимовити молитву про те, щоб таксі зупинилося в тому місці, де вони повинні були почати пошуки. Крім того, їх водій таксі не говорив по-англійськи і вони не знали чи буде хто-небудь в цьому місті говорити по-англійськи, і навіть якщо б хто-небудь говорив би, тоді буде він знати де знаходиться цей об'єкт-судно? Адже пройшло вже 17 років з того моменту, як сюди приїжджала експедиція - можливо городяни вже давно забули про це.

зупинена таксі

Таким чином, проїхавши в таксі, вони всі молилися. Але не великими складними молитвами, а просто подумки просили про допомогу. Рон міркував, що якщо Ноїв ковчег реальний, то і решта Біблії була, звичайно, також реальна, включаючи все що сказано щодо молитви. І в дорозі на шляху до міста двигун таксі заглох.

Повні хвилювання, оскільки була отримана відповідь на їхні молитви, вони всі втрьох вийшли з таксі і зібрали купу каміння в стороні від дороги, в той час як здивований водій дивився на це сидячи під дахом свого автомобіля. Коли вони всі повернулися в таксі, він все ж запустив двигун і вони поїхали далі по дорозі.

Незабаром вони зупинилися знову. З трохи меншим ентузіазмом вони знову залишили купу каміння на узбіччі. Знову таксі запустилось коли вони всі повернулися назад. Нарешті, вони знову зупинилися. Рон і сини подумали, що можливо вони найняли несправний автомобіль. Але незважаючи на це, вони все ж зібрали купу каміння ще раз і потім благополучно дісталися до готелю.

Був уже глибокий вечір коли вони доїхали і як тільки вони зареєструвалися в готелі "Ерзурум" в Догубіязіте, вони повністю виснажені від довгої подорожі повально заснули мертвим сном.

День 1. Якірні Камені

На наступний ранок вони найняли інше таксі і відправилися назад до третьої і близькому від міста купі каменів. Від неї вони почали свій шлях в перпендикулярному напрямку від дороги.

Незабаром вони дійшли до невеликого села, де до них підійшли кілька недружніх людей. Один з них був з дробовиком. Перемовляючись з ними на мові жестів, Рон переконав людей, що вони були простими туристами. Повіривши цьому, місцеві жителі запропонували себе в ролі провідників.

Блукаючи миля за милею по гірському ландшафту, один з чоловіків запропонував Рону сфотографуватися поруч з дуже великим стоячим каменем. Тільки подивившись у видошукач, Рон згадав, що цей камінь був ідентичний якірним камінню, знайденим в Середземному морі. Він бачив такі в археологічних книгах.

Знайдений ним камінь був точно таким же, якби не одна річ - він був у багато, багато разів більше!

Рон уважно його оглянув і побачив, що на ньому було вирізано вісім хрестів. Коли сільські жителі побачили, що Рону це цікаво, вони показали йому в окрузі ще кілька таких же каменів. Всі вони були подібні до інших древнім якірним камінню, але тільки ці були в багато-багато разів більших розмірів. На всіх були вирізані хрести.

Один з якірних каменів з висіченими на ньому 8 хрестами, виявлений поблизу с "селом вісьмох". Секція з отвором відколена від заснування.

Знайдені Роном якірні камені мають спеціально розроблені отвори, які зазвичай знаходили на якірних каменях. Ширші з одного боку і вузькі з іншого, ці отвори були ще ширшими в середині.

Сенс і призначення саме такої конструкції отворів полягає в тому, щоб тримати за допомогою мотузки або каната якірний камінь в зчепленні з судном, а також щоб мотузка в місці кріплення НЕ перетиралася. Як передбачається, мотузка просовує в отвір якірного каменю з більш вузькою боку отвори, якої вона предотвращалась від вислизання. Потім мотузка зав'язувалася на вузол. І коли якірний камінь містився в воду, вузол мотузки розбухав і фіксувався в ще більш широкої середині отвори і тим самим мотузка предотвращалась від перетирання в цьому місці.

Плавучі якоря призначені для того, щоб перебуваючи у воді і рухаючись разом з судном, стабілізувати і тримати судно в перпендикулярному положенні до насувається хвилях; на відміну від звичайного якоря, який запобігає його від переміщення. Цей тип плавучих якорів постійно знаходять на дні Середземномор'я та інших морів, оскільки вони часто використовувалися на стародавніх судах.

Все було сфотографовано і знято на кінокамеру з восьмимілиметрівій плівкою (ніяких відеокамер тоді ще не існувало). Рон і сини були під великим враженням від того, що побачили, але об'єкта-судна вони не виявили. Вони повернулися назад в готель вже до ночі.

День 2. Будинок і Огорожа

Наступного ранку вони повернулися до другої купі каменів яка була не надто далека від першої і знову почали йти перпендикулярно дорозі. Незабаром вони побачили стіни дуже стародавнього кам'яного будинку, підлога якого просіли в землю майже на 4 фути (~ 122 см). Покрівля розвалилася, і було очевидно, що ніхто не жив тут багато років.

У радіальному напрямку від будинку була розташована дуже велика структура кам'яних загороджень протяжністю близько милі (~ 1.6 км). Вони також були приховані декількома шарами грунту і тільки їх вершина на кілька футів (1 фут = 30 см) височіла над поверхнею землі.

Останки зруйнованого будинку листопада

надгробні плити

Але найбільш цікавою особливістю цього місця було те, що знаходилося у дворі перед будинком. Там було два великих камені, один з яких стояв вертикально, а інший лежав долілиць на землі.

надгробні плити

На цих каменях були вирізані дуже захоплюючі зображення: зверху була дугоподібна форма нагадує веселку; нижче - хвилеподібна форма, яка нагадувала океанську хвилю, а над нею була дуже простого обриси човен; від цього човна і хвилі були зображені йдуть вісім фігур людей. Першою і найбільшою фігурою був чоловік; Наступного та другий за величиною фігурою була жінка; наступні троє всі були однаковими за розміром, але все ж менше, ніж зображена жінка - це були чоловіки; останніми і самими маленькими були три жінки.

Висічене зображення на надгробній плиті

Для Рона здавався дуже очевидним, що ця картина була іконографічні зображення вісьмох що залишилися в живих після потопу, що виходять з судна з веселкою нагорі. Але що все це означало?

Коли він досліджував ці два великих монумента більш ретельно, він зазначив, що на тому, який лежав долілиць на землі, у найбільшій жінки (передбачуваної дружини Ноя) були закриті очі, і її голова була нахилена вниз. На більшій, який все ще стояв, він побачив, що і у першої жінки і у першого чоловіка (ймовірно Ноя) були закриті очі і їх голови були нахилені вниз. Так як монументи були перед будинком, Рон зрозумів, що вони фактично були надгробними плитами могили Ноя і його дружини.

Іконографія показала, що спочатку померла дружина Ноя, і на її камені тільки її очі були закриті. А коли помер Ной, то вже обидва вони були представлені як мертві.

Те, що Рон і хлопчики знайшли за ці перші два дні, було надзвичайно важливим. У той час як вони не знайшли об'єкта-судна, вони знайшли очевидні ознаки, що сімейство восьми людей точно жило в цій області в далекому минулому. Композиція з восьми хрестів на якірних каменях показала, що хтось вже під час християнської ери ідентифікував ці величезні камені з ковчегом і його вісьмома пасажирами.

Ной займався землеробством

Знайдений стародавній будинок - чи був він будинком Ноя? У них було тільки одне ранок щоб досліджувати все що мало відношення до будинку, але товсті стіни і наявність великих кам'яних загороджень вже є доказом. Біблія називає Ноя "хліборобом". "Ной почав обробляти землю і насадив виноградник, і випив він вина, і сп'янів, і лежав оголеним в середині свого намету" (Бит.9: 20-21).

Тут йдеться про те, що Ной був в наметі, а не в будинку, схожому на наші будинки. Але Рон дізнався, що жителі цього регіону, як і представники інших патріархальних громад, все ще живуть влітку в наметах, а взимку в справжніх будинках. Це можна вважати цілком совестімим зі згадуванням про винограднику, який приносить плоди в більш теплому сезоні.

Землеробство включає в себе як сільське господарство, так і скотарство. Після потопу мало сенс розводити худобу та інших тварин і піклуватися про їх розмноженні щоб усунути ймовірність їх зникнення і не втратити їх для природи Землі, так як в ковчезі було всього по дві особини нечистих тварин. Можливо, з цією метою була обгороджена величезна територія для ферми. Глибина, на яку пішов фундамент існуючого загородження, доводить його велику старовину. За багато років за рахунок пилу і бруду основний рівень грунту піднявся, і стародавні споруди виявилися в товщі нанесеного грунту.

Як Ной одягався

"І побачив Хам, батько Ханаана, наготу батька свого, та й розказав обом братам своїм" (Бит.9: 22). Тут ми знаходимо повідомлення про захмелілий Ноя і його "наготі", поміченою хамом. З цього ми можемо дізнатися про те, як одягався Ной, а також завдяки крихітної деталі на зображенні, виявленому на надгробних плитах Ноя і його дружини, на якій зображена одяг тих часів. Вона подібна до халату. У Ноя не було одягу типу штанів, які носять сучасні люди, і які закривали б його наготу незалежно від того, як він лежав.

Гігантський жертовник і його комплекс

Будинок розташований на дуже красивою рівнині, яка тягнеться із заходу на схід. З північного та південного боку розташовуються гори. У цьому регіоні вся місцевість кам'яниста, а особливо в цій ізольованій області, де було село, і де були виявлені якірні камені. Куди б Ви не подивилися, скрізь були тільки камені, камені і ще раз камені. Але коли Рон і хлопчики оглянули місцевість позаду ферми на північній стороні, там вони побачили красиву височина, на якій були два невеликих пагорба і западина між ними. І прямо в цій западині лежав великий квадратний камінь, як ніби спеціально тут встановлений. Позаду цього каменю височів освічений пагорбами природний амфітеатр.

Діаграма розташування предметів в місцевості будинки листопада

Осторонь від цього великого каменя було кілька невеликих ділянок, обнесених парканом з каміння. Якщо у Ноя дійсно була ферма, то цей камінь міг бути дуже великим жертовником, позаду якого при складенні в жертву тварин могло розміститися велика кількість людей.

вівтар листопада

"І збудував Ной жертівника Господеві, і взяв він із кожної чистої худоби й з птаства, і приніс на жертовнику" (Бит.8: 20).

Сам жертовник має розміри 12 * 12 * 12 футів (3,65м * 3,65м * 3,65м) і поруч з ним знаходиться сходинка. Коли ми піднялися на неї, було очевидно, що той, хто підходив до цього жертовника, був набагато вище нас, оскільки сходинка була заввишки близько 3 футів (~ 90см).

Комплекс обгороджених загонів біля жертовника також доводить, що люди, укладають камені в цих спорудах, були дуже сильні, тому що наші сучасники не змогли б перемістити такі великі камені без допомоги механізмів. В одному місці дуже великий валун збалансований на декількох вертикальних каменях, під яким, не нахиляючись, може пройти людина зростанням в 6 футів (~ 1,80).

Також в цьому комплексі знаходяться два дуже великих каменю, особливості установки яких свідчать про те, що вони використовувалися для заклання тварин і збору їх крові. "Все, що рухається, що живе, буде вам на їжу Як зелену ярину Я вам все; Тільки м'яса з душею її, з кров'ю її, не їжте" (Бит.9: 3-4). Один відповідає розмірам тварин подібних вівцям або козлам, а інший набагато більше і відповідає розмірам великих тварин типу волів. Вони обидва мають поглиблення для укладання тварин і видовбані виїмки з каналами для збору крові і для подальшого складання туші на жертовник. Відповідно до біблійного опису окремі частини тваринного приносилися як жертва, тоді як інші частини були призначені для поїдання перед Богом (Лев. 1-9 гл.).

Рон все фотографував і знімав на кіноплівку. Матеріалу зібрано набагато більше, ніж тут перераховано, але представлене в цьому огляді є найбільш важливим. До кінця другого дня вони побачили більш ніж достатньо, щоб вважати поїздку такою, що заслуговує уваги. Але у них залишався ще один день.

День 3. Об'єкт схожий на судно

На наступний ранок хлопчики почували себе втомленими, адже за минулі два дні вони пройшли пішки багато миль. Рон розумів, що вони потребували відпочинку і залишив їх у готелі. Рон взяв таксі і поїхав в напрямку, перпендикулярному першої купі каменів. Він просувався уздовж гірського ланцюга на південь, поки дорога дозволяла рухатися на автомобілі. Коли вона закінчилася, Рон пішов пішки. Блукаючи по горах в той день, він весь час запитував себе, чи зможе він коли-небудь виявити об'єкт, що має форму судна. І коли він йшов розмірковуючи про це, він подивився вправо і несподівано побачив те що шукав. Це було цілком схоже на останки судна, але щоб дізнатися це напевно, необхідно було прибрати грунт, що приховує об'єкт.

Рон повернувся в готельний номер і разом з хлопчиками упакував речі. Він намітив від'їзд на ранній ранок, але здійснити його плани виявилося не так-то легко. У 1977 році цей район не відвідували туристи, місцевість була пустельній, і Рона мучили недобрі передчуття. Курдські селяни спостерігали за Роном і його дітьми, чекаючи побільше заробити засчет мандрівників. Рон витрачав гроші на таксі і провідників. Але ці бандити хотіли заволодіти всім його майном, і як тільки вони зрозуміли, що туристи зібралися їхати, вони зробили нахабний напад. Це довга історія, але фінал її такий. Рон і хлопчики почули підозрілий гучний шум. Забарикадувавши двері меблями, вони зв'язали кілька простирадл, спустилися з третього поверху на дах сусіднього будинку. З неї вони залізли у вікно другого поверху, яке вело на кухню. Таким чином їм вдалося покинути готель. Але в поспіху вони втратили майже всі свої фотоплівки. Рону вдалося врятувати лише частину кіноплівки. Вони виявилися в безпеці тільки коли нарешті виїхали за місто. Вони зрозуміли, який це небезпечний регіон. Рон подумав, що хлопчики навряд чи зможуть повернутися сюди і на власні очі побачити таємничий об'єкт.

Схематична карта району, де знаходиться Ноїв ковчег

Заміри глобальних координат об'єктів дослідження

Село Казан неподалік від місця розташування Ноєвого ковчега

Назад додому. Що далі?

Рон їздив до Туреччини з однієї причини - з цікавості. Те, що він виявив, підштовхувало його до більш детального дослідження місцевості. Але як проста людина, Рон поняття не мав, з чого почати. Для досліджень необхідні розкопки, але як отримати дозвіл на це? І як він зможе зацікавити вчених і археологів цим проектом, коли більшість людей вважало, що, якщо ковчег взагалі існує, то він повинен знаходитися на горі Арарат?

1978 р

Доктор Вільям Шиа

У 1978 році Рону розповіли про археолога з Меріленда, який зацікавився знайденим об'єктом.Це був Білл Шиа - доктор Біблійного науково-дослідного інституту в місті Сільвер-Спрінг, штат Меріленд, США.

Білл Шиа

У листопаді 1978 Рон нарешті встановив контакт з Шиа, який у вересні 1976 року написав статтю про цей об'єкт. Він вважав, що його необхідно ретельно дослідити, а з приводу широко поширеної думки, що ковчег повинен зупинитися на горі Арарат, він написав: "Я можу помилятися, але я вважаю, що якби місце розташування ковчега знайшли б на горі Арарат, то це давно вже стало б широко відомим відкриттям ". (Квартальний випуск журналу Товариства Дослідження Всесвіту, №13 у вересні 1976 р стаття "Подібний судну об'єкт в горах Тендурек в східній Туреччині").

Стаття Вільяма Шиа

Доктор Шиа також вважає, що при будівництві ковчега використовувався швидше царський єгипетський лікоть в 20,6 дюймів, ніж коротший месопотамський лікоть.

Після того, як Рон і доктор Шиа встановили контакт, і Рон поінформував його про свої знахідки в серпні 1977, доктор Шиа почав просити у влади Туреччини дозволу на розкопки. Відповідь була негативною. Рон був стурбований тим, що справа не рухається. Таким чином він очікував сам не знаючи чого.

Вражаючі новини!

У 1978 році Рон вирішив не робити поїздок до Туреччини. Замість цього він і його хлопчики поїхали в Єгипет, щоб дослідити ділянку історичного переходу євреїв через Червоне море. Можливо, коли-небудь доктор Шиа зміг би отримати дозвіл якого вони так сильно бажали. Але в кінці грудня 1978 Рон почув у новинах повідомлення про землетрус в східній Туреччині і зрозумів, що Бог за нього зробив те, чого не зміг зробити він.

Землетрус 1978 року в східній Туреччині

11 серпня 1979 р

Повернення до Туреччини

Рон мав терпляче чекати свого двотижневого відпустки, який він вирішив провести в серпні. І ось 11 серпня 1979 він прибув другий раз в Стамбул і попрямував на місце розташування ковчега. На цей раз хлопчики не поїхали з ним. З міркувань безпеки Рон не став більше брати своїх молодих синів, але з ним поїхав вірменський проповідник з Каліфорнії, який говорив по-турецьки. Коли Рон досяг місця призначення, він не очікував побачити таке захоплююче видовище.

Так виглядав Ноїв ковчег до землетрусу 1978 року, яке розкололо його вздовж, від передньої частини (носа корабля) до його задньої частини (корми), а також опустило землю на 9 метрів по його сторонам.

Він побачив, що землетрус не зашкодило ковчег, але опустило навколишній грунт.

Ноїв ковчег до і після землетрусу 1978 року

Після того як грунт рівномірно опустився навколо об'єкта, і бічні скам'янілі конструкції судна виявилися на поверхні, загальна картина нагадувала гігантську корабля.

Землетрус також розкололо об'єкт від носа до корми, і Рону представилася можливість брати проби матеріалів ковчега з глибокої тріщини всередині об'єкта.

Проекція розлому ковчега

Він також брав проби матеріалу поза об'єктом для порівняння. Рон зміряв об'єкт і визначив його довжину в 512 футів, але тоді він не включив в цей вимір ділянку приблизно в 1 ярд завдовжки (1 ярд = 3 фути = 91,44 см), який опустився з боку корми.

Це було доказом того, що в якості одиниці вимірювання використовувався царський єгипетський лікоть: 300 ліктів були рівні 515 футів. Цей об'єкт був довжиною 512 футів з різницею лише в 3 фути, але з урахуванням неохайного ділянки загальна довжина дорівнювала 515 футів (~ 157м)!

Рон знову відвідав місцезнаходження якірних каменів і цвинтар з дивними надгробними плитами, які, як він вважав, мали відношення до ковчегу і його восьми пасажирам. Ця була коротка поїздка, але Рон з'ясував більше, ніж припускав. Тепер треба було зробити аналіз взятих проб.

Перші лабораторні дослідження

Рон мав повернутися додому і негайно приступити до роботи. У жовтні він отримав аналізи проб з лабораторії в Кноксвілле, штат Теннесі. У нього була можливість зробити тільки основний мінеральний аналіз кожної проби грунту, так як цей вид випробувань не був настільки дорогим. Але для початку і цього цілком було достатньо.

Свідоцтво про мінеральному аналізі проб грунту

Проби поза формування показали вміст вуглецю 1.88%, тоді як проби з тріщини показали вміст вуглецю 4.95% - кількість, яке говорить про те, що колись в зразку була присутня жива матерія типу згнилі або скам'янілої деревини. Аналізи також показали дивно високий вміст заліза.

В результаті лабораторних досліджень були отримані нові докази, але потім робота знову зупинилася. Що далі? Знову був зроблений запит про розкопки, але відповідь знову був негативним. Тим часом Рон вирішив зробити всю наявну у нього інформацію доступною для інших.

Буклет "Ноїв ковчег знайдений"

Рон вважав, що його усні докази місцезнаходження ковчега, іншим можуть здатися непереконливими. Але врешті-решт, він був там двічі, він бачив чудові докази, які говорили про вісьмох людей, спали в ковчезі. Коли він описав все це в буклеті під назвою "Ноїв ковчег знайдений", не кожен сприйняв докази з ентузіазмом. Рон розповів про свої два поїздках до Туреччини, про те, що він знайшов, зняв на кіноплівку і сфотографував. Він представив матеріали по дослідженню зразків в лабораторії, розповів про огорожах, розташованих на місці проживання Ноя, про могилу Ноя і його дружини. Він дав пояснення щодо царського єгипетського ліктя, яким вимірювалася довжина об'єкта-судна. Він переконував і доводив. Він давав матеріали будь-кому, хто був зацікавлений, сподіваючись розбудити інтерес і знайти підтримку у тих, хто міг і хотів допомогти. Але цього було недостатньо. Фактично одного разу цей буклет став причиною крадіжки і псування одного з найбільш серйозних доказів, але це ж і переконало Рона в тому, що необхідно діяти більш рішуче. Тим часом у нього не було ніякої реальної ідеї щодо подальших досліджень.

Металошукачі фірми "Уайтс Електронікс"

Так як всі дослідження треба було проводити без руйнування об'єкта, то для його обстеження на предмет присутності металу Рон вирішив застосувати металошукач. Для реалізації цього проекту він звернувся у фірму "Уайтс Електронікс" в штаті Орегон. Вони вислухали його пропозицію і вирішили, що це було б гідною і легітимною науково-дослідницькою роботою, і відправили Рону дві моделі детекторів металу, які він хотів використовувати на місцевості.

Дослідження об'єкту за допомогою металошукачів

Джим Ірвін

У 1983 році Рон прочитав статтю про полковника Джима Ірвіні, 15-му астронавта Аполлона, який був захоплений пошуками ковчега на горі Арарат. Рон подзвонив йому і поділився з ним інформацією про об'єкт, що має форму судна. Полковник був надзвичайно люб'язний і сказав, що він зацікавився цією справою. Рон відправився в штат Колорадо для зустрічі з Джимом в його офісі. Джим був зацікавлений в обстеженні місцезнаходження і запропонував Рону будь-яку допомогу. Джим готував експедицію, щоб піднятися на гору Арарат у серпні 1984 года, тому вони вирішили об'єднатися, щоб Рон міг показати йому об'єкт. Вони прибули в Стамбул 19 серпня 1984 року і поїхали до Анкари.

Рон Уайетт і Джим Ірвін

Август 1984 р

Август 1984

В Анкарі Джим зустрівся з доктором гульок - службовцям в адміністрації Ататурка, який був дуже впливовою людиною. Рон супроводжував Джима в цій зустрічі і вона для нього виявилася дуже корисною. Тут Рон зустрів людей, які відіграли згодом важливу роль в його роботі - Орхана Бейзер і Майн Анлер.

Майн Анлер

Вони здійснювали зв'язок Рона з турецьким урядом. Завдяки клопотанню Джима зусилля Рона стали приносити реальні плоди.

Перші сканування металошукачами

Вони провели ніч в будинку гульок і на наступний день поїхали в місто Догубіязіт. Рон взяв Джима і кілька членів його групи на місце розташування об'єкта-судна. Він почав використовувати металошукачі, так як Орхан домігся дозволу на це. У присутності Джима Рон і інші члени групи використовували два металошукача для сканування збоку і зверху по всій довжині об'єкта. Аналіз результатів показав чітку металеву сітку в межах об'єкта. З боків присутність металу виявлялося через кожні 9 футів (~ 2,74м). Ці результати повністю виключали природне походження металевої сітки в межах об'єкта. У своєму інтерв'ю Джим заявив: "Так, ми отримали деякі реальні позитивні виміри. Так як ми рухалися вгору, вниз і в поздовжньому напрямку по об'єкту і в кожному інтервалі з'являлися реальні сигнали позитивних вимірів, то можна припустити, що цей об'єкт має штучне походження" .

Джим не вірив, що це ковчег, але він переконався в тому, що це було "щось". Він був націлений на пошуки ковчега на горі Арарат, але і Джим і Рон були згодні з тим, що результати цього сканування були вражаючими. Однак припущення про те, що цей об'єкт дійсно був ковчегом, багато членів експедиції не прийняли б, поки не переконалися б, що на горі Арарат його немає. Не було ніякого змагання між Роном і Джимом, хоча декому хотілося б представити це саме так.

Ще одна група проявляє інтерес

Після того як Рон і Джим обстежили місцезнаходження об'єкта і зробити перший сканування металошукачем, ця інформація поширилася серед інших "мисливців за ковчегом". Одна група археологів виявила бажання відвідати об'єкт. Цю групу очолював Мерв Стеффінс, в неї також входили Бьюлант Етал і пілот вертольота МакКуллум. Рон повіз їх після сніданку, і вони були до смерті схвильовані, коли побачили результати сканування металошукачами. У Рона, здавалося, з'явилися союзники, але все обернулося зовсім інакше.

До цього вже стався один неприємний інцидент. Один відомий "мисливець за ковчегом" зі значними титулами з великим інтересом слухав в холі готелю інформацію про знайдений об'єкті. Рон розповів присутнім, що свого успіху він зобов'язаний обладнання фірми "Уайтс Електронікс" і запропонував його використовувати іншим. Це, можливо, було наївно, але тим не менше він так і сказав. У цей момент відомий "мисливець" піднявся і дуже гучним голосом сказав Рону: "Ви не маєте права використовувати металошукачі в Туреччині без дозволу влади". Очевидно, що це було зроблено з тією метою, щоб місцева влада конфіскували металошукачі у Рона. Хоча про це неприємно згадувати, але Рон зробив наступне: він схопив цю людину і недвозначно порадив йому тримати рот закритим, якщо він не хоче отримати по зубах. Ця людина відповів тільки: "Ви збожеволіли". На що Рон сказав: "Я не настільки божевільний, щоб дозволити Вам зробити те, що ви задумали". Вони обидва знали, що незважаючи на отримане Роном дозвіл з Анкари, місцева влада могла конфіскувати обладнання, а на той час, коли Рон вирішить це питання, буде занадто пізно. Це була неприємна історія. У той же час будь-яких інших неприємностей від цієї людини не було, але він оприлюднив вищезгаданий розмову і зробив все, щоб дискредитувати дослідження Рона.

Було взято велику кількість зразків

Рон відбирав численні зразки матеріалу з об'єкту.Він не збирався піддавати небезпеці свої дослідження, тому Орхан Бейзер отримав відповідний дозвіл на це. Мерв Стеффінс проводив ті ж дослідження, але тільки без дозволу.

Рон і Орхан вирішили провести дослідження в області вище об'єкта-судна.

Ковчег спочатку причалив вище

Продовжуючи шлях по схилу гори вгору, Рон і Орхан виявили місце, де знаходилися останки дуже давньої кам'яної споруди. Поруч з нею була ділянка землі розміром 120 * 40 футів (36.5м * 12м), який був облямований чимось схожим на скам'янілу деревину. Також на цій ділянці була велика кількість дивних каменів. Вони були дуже важкі, в деяких місцях з зеленуватим відтінком, тому Рон припустив, що це було щось на зразок металевої руди. У нього були деякі припущення щодо скам'янілої деревини і дивних каменів. Але ці припущення міг підтвердити тільки лабораторний аналіз.

Об'єкт-судно перебуває ніби в потоці грунту, який містить залишки вулканічних порід. Рон вважав, що цей потік грунту спочатку був потоком лави, і з плином часу лава перетворилася в грунт. Об'єкт нагадує судно, яке зазнало аварію корабля, натрапивши на великий вапняковий виступ, який розколов судно з західного борту до самої середини.

Ковчег спочатку знаходився в деякому місці біля вершини гребеня гори

Після початку виверження вулкана судно зазнало вниз в потокe лави. Натрапивши правим бортом на виступаючу назовні гірську породу вапняку, ковчег зупиняється. Потік лави трохи повертає, а потім і повністю охоплює його.

Це виглядало так, як ніби судно рухалося боком вниз по схилу гори в потоці лави, яка згодом накрила судно. Лава притиснула його до вапнякового виступу подібно до автомобіля, який "обіймає" стовп при зіткненні. Рон припускав, що знаходиться вище 120х40-футовий ділянка була фактично днищем судна, яке опускалося в м'який мул в міру того, як вода спадала. Коли земля висохла, нижня частина ковчега вросла в землю, і оскільки його потягло вниз по схилу гори, його розірвало на дві частини. Дивні камені, які Рон знайшов на ділянці, перебували в самому нижньому відділенні судна, в відірваної частини. Він припускав, що це був матеріал баласту. Коли судно розірвало на дві частини, велика кількість баласту висипалося назовні, частина його залишилася в непошкодженій частині судна, а частина в пошкодженої.

Таким чином, ковчег спочатку приземлився на цьому більш високому місці і коли вода сходила, його корпус вріс в м'який від води грунт. Пізніше, як теоретично припустив Рон, що знаходиться на південь від (на кордоні з Іраном) вулкан почав своє виверження. Він вивергав масивне кількість лави, яка досягла ковчега, а потім відірвала його корпус від вросла частини і понесла в потоці лави вниз по схилу гори. Коли ковчег вдарився об велику ділянку виступає на поверхню вапнякової породи, його мидель (середня, найширша частина корабля) розсік. Лава прорвалася крізь тріщину і ковчег почав тонути. Незабаром він був повністю охоплений нею. Ця теорія згодом підтвердилася, коли сканування під поверхневим радаром показали порожнечу по всій довжині корпусу.

Стелла із зображенням Ноєвого ковчега

Вони продовжували підніматися по схилу гори до вершини і близько іранського кордону знайшли залишки зруйнованої древньої стели. Ці уламки були вельми великі і розташовані так, що Рон зміг їх ретельно сфотографувати. Стелла містила численні написи, розділені на три частини. Один фрагмент був особливо чітким - це була сцена, що зображає гірський схил, вершину гори на задньому плані, корабель з вісьмома людьми на ньому і двох воронів (один - над кораблем, а інший - над горою). Інші частини зображували кількох тварин. Але головне, що зображення корабля на стелі було майже ідентично аерофотознімки об'єкта-судна, зробленому в 1950-х роках. Немає потреби пояснювати, хто ці вісім чоловік на кораблі. Найважливішим було те, що стела знаходилася саме за знайденим Роном ділянкою, який, як він вважав, був нижньою частиною судна. Він хотів вивчити написи пізніше, але вже зараз було ясно, що стела позначала первісне місце причалювання ковчега.

Розколота стела і реконструкція розташованих на ній написів

Сюрприз в Афінах

Нарешті, настав час їхати. Рон вилетів зі Стамбула в Афіни, де він повинен був пересісти на літак до Америки. Але в Афінах він дізнався вкрай неприємні новини. Чекаючи в аеропорту вильоту, Рон купив газету "Нью-Йорк Таймс". Одна стаття його просто вразила. У ній він звинувачувався в незаконному вивезенні історичних цінностей з Туреччини. Газета розповідала про те, що Мерв Стеффінс, який обіцяв Рону не розголошувати результати досліджень, посилаючись на зразки "деревини", на прес-конференції в Анкарі заявив, що Ноїв ковчег знайдений! Але так як у нього не було офіційного дозволу, то влада конфіскувала все його матеріали. Крім того, він сказав владі, що Рон Уайетт теж незаконно вивіз матеріали розкопок.

Ув'язнені саудівської в'язниці

На початку 1978 Рон з хлопчиками працювали в Єгипті та Ізраїлі. Коли вони знайшли частини колісниць в Червоному морі, вони вже тоді зрозуміли, що шлях до гори Синай проходить через Акабської затоки в Саудівську Аравію. Протягом чотирьох років Рон намагався отримати візу в Саудівську Аравію, але коли це виявилося неможливим, він з хлопчиками вирішив в'їхати туди нелегально. Перед поїздкою на Синай в грудні 1983 року він сповістив про свої цілі двох чоловік. Один з них був Джим Ірвін, а інший - якийсь "мисливець за ковчегом". Незабаром після того, як вони досягли гори Синай, їх обмовили і назвали ізраїльськими шпигунами і посадили до в'язниці на 78 днів. Так що тільки 18 квітня 1984 Рон зміг повернутися в США.

Він гостро відчув, як небезпечна його археологічна робота. І головним джерелом небезпеки є якраз ті, кого вважаєш друзями. Один "мисливець за ковчегом" заявив саудівській владі, що Рон є ізраїльським шпигуном. Інший "мисливець за ковчегом" перед турецькою владою звинуватив Рона в тому, що він незаконно вивозить історичні цінності з країни. Але в обох випадках звинувачення призвели до того, що кожне археологічне відкриття Рона було дуже серйозно сприйнята його власним урядом.

Всі звинувачення зняті

Повернення додому виявилося для Рона довгим. Він знав, що за вивезення історичних цінностей покладалися дуже жорсткі штрафи. Тому відразу ж після прибуття в Нью-Йорк він сам відправився в турецьке консульство і повідомив їм про те, що Орхан Бейзер отримав для Рона дозвіл на збір матеріалів. У той же день три турецьких представника прибутку в готельний номер Рона, досліджували зразки, а потім веліли йому зберегти їх. Вони перевірили історію Рона і прийшли до висновку, що він говорить правду. Турецький уряд випустило документ, що знімає з Рона всі звинувачення.

Репортер з "Юнайтед Нейшнс Обсервер" і "Інтернейшнл Репорт" готував статтю про Рона і його розкопках, яка була опублікована в січневому випуску 1985 року. До цього у Рона не було інших союзників крім доктора Шиа, і тепер він сподівався отримати підтримку. Але виявилося, що ще не вичерпано інцидент з Мервін Стеффінсом, який заявив пресі, що саме він виявив Ноїв ковчег. Про Роні було згадано тільки те, що він незаконно вивіз історичні цінності, і не сказано ні слова про його дослідженнях. Але всі ці негативні статті в сукупності з позитивними результатами призвели до того, що в Туреччині пробудився серйозний інтерес до місця розташування ковчега.

Другі лабораторні дослідження

На цей раз Рону вдалося отримати хороші зразки для досліджень. Результати аналізів були приголомшливі. Один зразок, який, за припущенням Рона, був останками якогось металевого пристосування, містив 8.08% заліза, 11.55% окису заліза, 6,06% алюмінію і 11.45% оксиду алюмінію.

Зразки, послані Джиму Ірвіну

Рон послав кілька зразків Джиму Ірвіну, який запропонував досліджувати їх в лабораторії в Лос-Аламосі. Один з цих зразків був дивним каменем з 120х40 футовой майданчика вище існуючого місця розташування ковчега. Джим послав зразки в Національну лабораторію в Лос-Аламосі - саме висококласне урядова установа подібного роду, яке розташовується в штаті Нью-Мексико, США.

Жовтень 1984 р

Поїздка в Туреччину

Тим часом Туреччина призначила своїх власних вчених для спостереження за ходом робіт в районі ковчега. Рон повернувся до Туреччини через два місяці, в жовтні. Він вступив в контакт з представником турецького уряду, знайомій йому по минулій поїздці, Майн Анлер, яка знову отримала належний дозвіл використовувати датчики металу. Перед від'їздом Рон взяв велику кількість матеріалів (з дозволу, звичайно) і позичив один з датчиків металу турецьким вченим для дослідження об'єкта.

турецькі вчені

Після спровокованого Мервом Стеффінсом інциденту, посадова особа з Міністерства культури і туризму Г. Кафджі призначив кількох турецьких вчених для поїздки в Догубіязіт і дослідження об'єкта. Коли Рон дізнався про це, він вважав, що було б добре, якби для отримання інформації вони теж змогли б використовувати високоякісні датчики металу. Він домовився про передачу їм у позику одного зі своїх датчиків Беббіта. Пізніше Рон дізнався, що вони отримали ті ж самі результати і переконалися в тому, що це було скам'яніле дерев'яне судно. Нарешті просування!

Третій етап досліджень

Повернувшись додому, Рон знову віддав зразки на аналіз. На цей раз він привіз матеріал, який, як він вважав, був баластом судна. Аналіз показав, що матеріал не був звичайним каменем, а на 84.14% складався з двоокису марганцю, якої не містилося в інших зразках, взятих біля цього місця. Рон вважав, що корабель таких великих розмірів обов'язково повинен був мати баласт в своєму корпусі. Ці дивні камені були дуже важкими і могли бути використані для цієї мети. Але чому саме це було?

Металургійне виробництво до потопу

Зовні цей матеріал нагадував відходи металургійного виробництва. Коли хімік лабораторії обстежив зразок, він ще до аналізів сказав, що це були промислові металургійні відходи. Аналіз підтвердив, що ця речовина не могло бути природного походження. Один з "мисливців за ковчегом" в спробі знайти спростування доказів Рона стверджував, що це не що інше, як так звана марганцева галька, яку знаходять на дні океану в розломах. Однак зразок не відповідав характеристикам такої "гальки". Згідно з науковими даними, марганцева галька, знайдена на дні океану, складає в середньому 2 дюйми в діаметрі (~ 5 см), що значно менше, ніж ці масивні шматки матеріалу баласту по 10 і більше дюймів (~ 25см). Крім того, галька містить марганець від 35 до 50%. А матеріал баласту містив аж 84%! Галька містить нікель і кобальт, а в знайденому матеріалі їх немає. Немає ніякого сумніву, що ці зразки в природі не зустрічаються.

Багато людей вважали, що у Рона занадто яскрава уява.Вони стверджували, що він тільки уявив, що ці факти щось доводять. Але з плином часу ці люди змушені вигадувати кращі "виправдання", тому що ці факти привертають до себе інтерес високої академічної громадськості.

Рон зміг взяти велику кількість зразків, які, як він вважав, були від металевих деталей. Він брав також зразки для порівняння. Цього разу в трьох зразках (за припущенням з металу), як показав аналіз, був високий вміст металу: окису заліза - 19.97%, 12.30% і 11.55%; заліза - 8.08%, 13.97% і 8.60%. Контрольні зразки показали вміст окису заліза - 0.77%, заліза - 0.54%. Якщо Ной будував корабель за розмірами, зазначеним в Біблії, то є підстави вважати, що він використовував металеві деталі разом з дерев'яними. Зрештою, з книги Буття ми дізнаємося, що наука про металургійному виробництві існувала і до потопу: "А Цілла також породила Тувалкаіна (Фовелем), який був ковалем усіх знарядь з міді і заліза. І сестра Тувалкаіна Ноема" (Буття 4:22) .

Велика проблема для експертів

До сих пір, незважаючи на всі отримані докази, "мисливці за ковчегом", які намагалися виявити ковчег на горі Арарат, стають дратівливими при згадці місцевості, на місцевому діалекті дослівно званої "Горою Судного Дня". Це був час активних спроб дискредитації розташування ковчега. І якщо вони не могли дискредитувати місцерозташування ковчега, вони намагалися дискредитувати людину. Рон став вельми непопулярний.

Як вже зазначав доктор Шиа, якби місце розташування ковчега знайшли на горі Арарат, то це стало б широко відомим відкриттям. Ті, хто шукали ковчег на горі Арарат, фактично не знайшли його і навряд чи коли знайдуть. Так як гора Арарат була найвищою горою в цьому регіоні, то так звані "експерти" вирішили, що це було єдине місце, де міг бути знайдений ковчег. Все ж Біблія ясно говорить, що ковчег зупинився на "горах Араратских" (у множині). (Буття 8: 4): "І зупинився ковчег у сьомому місяці, в сімнадцятий день місяця, на горах Араратських". Існуюче розташування об'єкта скоєно задовольняє цьому опису: воно розташоване в 6300 футів (~ 1920м) над рівнем моря в долині, оточеній більш високими горами з трьох сторін.

Я знайшов Ноїв ковчег

Це почалося в 1984 році і триває до теперішнього часу. Майже кожен, кого Рон брав на місцезнаходження об'єкта і хто повірив і прийняв всі факти, відразу бігли до Анкари, щоб заявити туркам, що вони фактично є "першовідкривачами" Ноєвого ковчега. Стеффінс був першим з таких людей, він намагався отримати позику для проведення робіт на місці розташування ковчега, ніколи не згадуючи про дослідження Рона. У турецькому судовому архіві є заява Стеффінса, в якому він говорить що саме він показав Рону місцерозташування ковчега, і тому заслуговує на звання "першовідкривач".

Але зусилля Рона починали приносити плоди: офіційні кола в Туреччині тепер демонстрували інтерес до об'єкту. Тим часом "мисливці за ковчегом" на горі Арарат "викопували" нові історичні версії про те, чим же є цей об'єкт. Наприклад: "в давні часи на цьому місці було озеро, і сюди могли заходити кораблі", або "це точна копія Ноєвого ковчега", або "на цьому місці була колись стара фортеця". Який сенс будувати у підніжжя гори фортеця, оточену з трьох боків пагорбами, які дозволять нападникам легко підпалити її? Ми все ще сміємося над цією ідеєю. Інші, хто мав більш значний авторитет, були задоволені простим заявою, що це було просто незвичайне геологічне утворення. Деякі заявили, що це був один з багатьох об'єктів, що нагадують за формою судно, які утворені водяними потоками. Але результатом дії водяних потоків є розмивання нижньої частини об'єкта, а в даному місці спостерігається повна протилежність цьому. Але Рон завжди ґрунтувався на тому, що якщо це місце дійсно містить останки ковчега, то Бог здатний був зберегти їх для свідоцтва нам. Якщо Бог Авраама, Ісака та Якова є істинний Бог, і якщо Він створив Землю, а потім знищив її потопом, то Він, звичайно, був здатний зберегти достатню кількість доказів. Але переконають ці докази весь світ? Адже навіть ті, хто бачив на власні очі чудеса, вчинені Христом, розіп'яли Його. Деякі люди ніколи не повірять, навіть "якби хто і з мертвих воскрес" (Євангеліє від Луки 16:31).

Що далі?

Початкова мета поїздки Рона до Туреччини була виконана, - він приїхав не для того, щоб зробити велике відкриття, а задовольнити власну цікавість. Тепер він був твердо впевнений, що це були останки ковчега. І він відчував свій обов'язок в тому, щоб продовжувати роботу з дослідження об'єкта, навіть якщо це зажадає величезних фінансових вкладень. Зрештою, якщо Бог зберіг давнє судно, то звичайно, це було зроблено не тільки для Рона Уайетта.

Але для Рона ця робота мала величезну важливість. Він ні на йоту не сумнівався, що цей об'єкт є Ноєвим ковчегом. Для кого треба було збирати докази істинності його відкриття, як не для тих, які не вірять в Біблію, і вважають, що вона сповнена байкою і вигадок? Рон міркував так: Біблія - ​​це істина, і вона стверджує, що життя людини без його служіння своєму Творцю не має сенсу. Бог бажає, щоб ми слухалися Його і виконували Його заповіді, поширювали Його Істину серед інших людей. Багато людей присвятили себе поширенню вести про Бога серед тих, хто ніколи не мав можливості дізнатися про Нього. Але як бути з тими, хто чув і не прийняв Його Істину, бо їм дали, що Біблія - ​​це вигадка? Як бути з тими, хто прийняв за ФАКТ ТЕОРІЇ еволюціоністів, яка домінує в усіх сферах нашого життя. Ми живемо в час, повне небезпек, які з'являються навіть в наших церквах. І Рон вирішив продовжити роботу незважаючи ні на що. Він знав, що будуть проти цього і "християнські еволюціоністи" та інші еволюційні течії, але навіть якщо одна людина отримає користь від його зусиль, то це буде коштувати того. Навіть ті, хто сповідує креаціонізм, заявляють, що вік землі приблизно 10000 років, але все ж Біблія говорить нам, що її вік близько 6000 років. Якщо ми не можемо вірити ВСІЄЇ Біблії, то чи віримо ми взагалі? Ці коментарі можуть звучати різко, але по-іншому не можна.

Єдина надія для тих, кому дали неправильні поняття - це бажання досліджувати, відкинути брехню і прийняти істину.

Знову Джим Ірвін

Після огляду об'єкта-судна і перших результатів дослідження металошукачами, полковник Ірвін погодився з тим, що це місце необхідно досліджувати далі. І хоча він був націлений на пошуки ковчега на горі Арарат, він завжди надавав Рону підтримку в усьому, що було в його можливостях. Так як Ірвін помер, я хочу підкреслити: він ніколи не говорив, що на цьому місці знаходиться Ноїв ковчег, але він знаходив його "інтригуючим", і перш, ніж він зможе зробити будь-які висновки, йому необхідні наукові докази. Ірвін помер перш, ніж Рон зміг представити йому накопичені докази. Але на відміну від інших, він ніколи не робив спроб зірвати дослідження. Фактично, він робив все, щоб допомогти Рону.

З Джимом Ірвіном зв'язався чоловік, який був зацікавлений у пошуках ковчега в місцях, відмінних від гори Арарат. Він розповів Джиму свою ідею про пошук ковчега в потоці лави біля підніжжя гори Арарат. Він не думав, що ковчег міг причалити до гори Арарат і вціліти після виверження вулкана. Якщо все це збереглося, він вважав, що це повинно бути не на горі. Він хотів шукати корабель в потоці лави за допомогою нового радара, який міг проникати в грунт на досить велику глибину і виявляти об'єкти нижче поверхні землі. Джим дав цій людині номер телефону Рона. Таким чином, Девід Фессолд подзвонив Рону.

Дейв Фессолд

Той розповів йому все про об'єкт і про дослідження, які були зроблені до цього часу. Девід був дуже збуджений і зажадав негайної поїздки на місце розташування об'єкта. Звичайно, Рону теж цього хотілося. Коли він розповів Девіду про результати дослідження за допомогою металошукачів, той згадав, що у нього є новий тип детектора, який буде дуже корисний. Він також розповів Рону про підповерхневому радарі, який зможе показати останки корабля нижче поверхні землі. До цього Девід служив в торговельному флоті, був морським рятувальником і мисливцем за скарбами. Він був в курсі передових технологій і мав все необхідне для досліджень. Його хвилювання і ентузіазм були зрозумілі Рону, і вони домовилися спільно зробити деякий серйозне дослідження.

роки дій

Автор: Марія Нелл Уайетт

(З інформаційного бюлетеня WAR №9 за жовтень 1994 роки)

Березень 1985 р

Березень 1985 року

Рон і Дейв Фессолд прибутку в Туреччини 20 березня 1985 року. Там їх зустрічав Самран Аль Маутері - саудівсько-арабська принц, який зустрічався з Роном раніше в місті Медісон, штат Теннесі, США.

Саудівсько-арабська принц Самран Аль Маутері

Самран, коли вони прибули, досить сильно захворів. Він чув від деяких людей, які заарештували Рона в 1984 році, що Рон говорив про те, що гора Синай знаходиться в підпорядкованій йому галузі в Саудівській Аравії, і хотів, щоб він показав йому цю гору. Можливо, щоб перевірити достовірність висловлювань Рона, він хотів бачити цей так званий Ноїв ковчег, а потім вже вживати заходів, щоб допомогти Рону і Дейву отримати дозвіл на дослідження в його країні. Але йому стало гірше, і вони не змогли виїхати в Догубіязіт відразу ж.

Археолог Екрем Аркугал

У той час як вони чекали в Анкарі, Майн Анлер, одна зі знайомих Рона в Турецькому уряді, робила заходи для організації зустрічі з доктором Екрем Аркугалом - провідним турецьким археологом, відомим в світі своєю роботою над хіттітскімі розкопками в Туреччині. У жовтні 1984 года, турки послали власних археологів, щоб дослідити "має форму судна об'єкт", яким Рон позичив один з детекторів феромагнітного металу.

Відомий турецький археолог Екрем Аркугал

Їх експедиція принесла дуже позитивні результати, оскільки один з них показав Рону їх польові записи. Вони відшукали кілька покритих металом утворень довжиною в чотири фути (~ 122 см), на яких детектор вказав "викидами" ( "піками"), і які були все ще не пошкоджені. Рон їх ніколи фактично не бачив, оскільки вони були відразу віддані в Музей шахт і корисних копалин в Анкарі. Вони отримали ті ж самі результати сканування металу, які отримав Рон. Доктору Аркугалу повідомили цю інформацію, і коли Рона пов'язали з ним (Дейв робив відеозйомку цієї зустрічі), в розмові доктор заявив, що "це у всякому разі судно". Будучи запеклим атеїстом, він пізніше заявив в інтерв'ю, що це був Ноїв ковчег. Коли питали чому, він просто відповідав - "тому, що немає ніякого іншого пояснення".

Рон Уайетт показує Екрему Аркугалу результати своїх досліджень

Рон вважав що справи йшли неймовірно добре.Коли під час бесіди доктор Аркугал подарував Рону примірник своєї книги "Стародавні Руїни Туреччини", в ній він записав: "Містеру Рону Уайетт з вдячністю за успішні відкриття". Крім того, Майн Анлер пізніше почала організовувати зустріч для Рона в Анкарі, під час якої він зустрівся відразу з усіма потрібними відповідальними особами, пояснюючи їм свої дослідження. Багато подій відбулося за минулі сім місяців. Рон був вдячний Джиму Ірвіну. Джим поселив його у Гулекса, в будинку якого він познайомився з Орханом Бейзером і Майн Анлер, а Рон в свою чергу представив їм Дейва Фессолда. І хоча він тільки недавно був знайомий з Дейвом, він міг уже сказати, що у Дейва справи сперечалися, незалежно від того що він робив. І він був уже натхненний ідеєю дослідження об'єкта навіть при тому, що він все ще його не бачив.

Курс на місцезнаходження об'єкта

Нарешті, вони прилетіли в Ерзурум, де найняли молодого водія таксі Ділейвера Авчі, щоб він доставив їх в Догубіязіт. Ділейвер згодом стане вірним другом і союзником Рона. Коли вони досягли місцезнаходження ковчега, хвилювання Дейва і Самрана було очевидно. На землі все ще лежав сніг і ковчег був покритий їм в значній мірі, але він все ж підкреслював "форму човна".

Дейв приніс імпульсно-індукційний детектор металу, разом з молекулярно-частотним генератором (МЧГ), який продемонстрував виявлення металевих утворень на великій глибині.

Дейв Фессолд використовує молекулярно-частотний генератор

Звичайні металеві детектори були ефективні тільки тоді, коли мета знаходиться в межах максимум кількох футів. Самран стояв на ковчезі і говорив арабською мовою, в той час як Дейв знімав його на відео.

Потім Рон відвів їх, щоб вони побачили якірні камені і село. Дейв не міг стримати свого хвилювання. У той час як Рон знав про ковчег з Біблії, Дейв знав про нього в контексті Гілгамеш-епопеї, і він чудово побачив очевидний зв'язок з древнім Вавилоном на деяких каменях. Одним із прикладів було зображення зіккурата (ступінчастою пірамідальної башти - культової споруди), вирізане на одному з каменів.

Кожен був щасливий побачити все це, поки Рон повів їх подивитися надгробні плити, будинок Ноя і його дружини (як він вважав). Коли вони дісталися туди, будинок був розібраний! Це місце тепер представляло собою велику кількість недбало розкиданих каменів. Місце де стояла надгробна плита було також розорене! Те місце, де вони колись стояли, було частково пооране - могила була розорена! Рон був пригнічений.

Зрештою всі вони покинули Туреччину. Самран переконався в тому, що Рон божевільний і домовився про те, щоб всі троє могли летіти до Саудівської Аравії. Рон був "на небесах". Все було чудово не тільки щодо Ноєвого ковчега, а й щодо отримання дозволу влади для повернення на гору Синай! До того ж тепер у нього з'явився напарник для досліджень на ковчезі, який вірив в його існування настільки, наскільки Рон вірив в нього сам, і хто був знайомий з дуже важливою для дослідницьких робіт електронною апаратурою.

Зустріч в Анкарі

Коли вони повернулися до Туреччини з Саудівської Аравії, Дейв насамперед як тільки міг, прагнув потрапити додому. Але Рон умовив його залишитися ще на чотири дні, так як вони могли відвідати зустріч, яку організовувала Майн Анлер. На ній він міг би зустрітися з усіма потрібними відповідальними особами в турецькому уряді і їм представився б шанс для більш повного дослідження Ноєвого ковчега.

І зустріч відбулася. Відповідь чиновників був дуже навіть позитивний, і Рон був впевнений, що вони будуть співпрацювати з ним настільки, наскільки їм дозволять їх можливості. Вони з Дейвом хотіли перевезти через кордон радар для підземного сканування і просканувати місцезнаходження. Ця радарна система відбила б будь-яку структуру нижче поверхні землі. Радар міг бути налаштований на різні частоти, які дозволили б відобразити структуру утворень на різних глибинах. Тому, неодноразово скануючи одну і ту ж область різною частотою, можуть бути створені тривимірні зображення того, що знаходиться під землею. Однак, орендувати радар і його операторів коштувало дуже дорого, а ідея щодо купівлі системи навіть і не обговорювалася. Але це має стати наступним кроком. Поки ж розкопки були все ще заборонені.

Не минуло й місяця як Рон знову повернувся до Анкари для незліченних зустрічей з метою отримати дозвіл для сканування. Навіть для використання металевих детекторів був потрібний спеціальний дозвіл. І як тільки воно виходило в Анкарі, потім воно повинно бути доставлено в місто Агрі - центр східного регіону, де його потрібно було підписати. І це створювало безліч проблем. В Анкарі перебуває уряд країни, але люди в регіональних адміністраціях люблять думати, що фактично за ними останнє слово. З Анкари дуже довгий шлях до Агри і Догубіязіта, і якщо виникають якісь проблеми з дозволами в Агрі, то це обіцяє багатоденне дороге очікування і поїздку назад в Анкару без впевненості, що проблема буде вирішена. Так що вирішуючи ці питання Рон провів багато часу в Анкарі.

Дзвінок від ученого з Лос Аламос

У той час Рону подзвонив Джон Баумгарднер - геофізик з Лос Аламос. Коли Рон віддав Джиму Ірвіну зразок, знайдений на дивному об'єкті вище розташування ковчега, той відправив його для обстеження в Лос-Аламос. Вчений, який виконував випробування, зацікавився областю, де був знайдений цей зразок. Цим ученим був Джон Баумгарднер.

Джон Баумгарднер

Рон запросив його до себе в гості в Нешвілл. На його подив, Джон прийняв його запрошення. І це призвело до того, що в червні 1985 року, Рон разом з Джоном і Дейвом поїхали до місцезнаходження ковчега.

Червень 1985 р

Результати сканування металошукачами

Вони здійснили сканування місцезнаходження використовуючи три типи детекторів металу. При кожному відхиленні шкали приладу вони поміщали на це місце камінь, а потім з'єднували всі ці камені смужками пластикової липкої стрічки.

Незабаром внутрішня структура судна була відображена в образі "орденських стрічок".

Результати дослідження об'єкта металошукачами. При кожному відхиленні шкали приладу на це місце камінь містився камінь, а потім, з'єднавши всі ці камені смужками пластикової липкої стрічки, можна було побачити внутрішню симетричну структуру судна.

Джон Баумгарднер спочатку був налаштований скептично, але незабаром його думку про все це почало змінюватися. Зрештою, до цього моменту у нього в розпорядженні був всього лише аналіз зразка, який привернув його увагу. Інший вчений з Лос Аламос пізніше розповів Рону, що вони пояснювали цю аномалію тим, що за їх припущенням, в цьому місці впав зламався супутник, а необізнана в цьому питанні Рон помилково приймав його за Ноїв ковчег. Але Дейв і Рон думали, що Джон став би неоціненним внеском у їх дослідницьку групу, якби він коли-небудь переконався б у тому що це був Ноїв ковчег. Він був відомим вченим, мав фінансову підтримку і великий авторитет.

У той момент, коли вони виконували сканування детектором металу, Джон вказав на деякі металеві освіти, які стирчали на одному з виявлених детектором місць, "я повинен зняти цю структуру!" - повідомляє він лікующему Дейву Фессолду, і саме цей момент був безпосередньо знятий на відео. Рон і Дейв домовилися про те, щоб згодом спільно використовувати відзнятий матеріал їх фільму, тому що процес сканування був настільки тривалим за часом, і майже неможливо було працювати і знімати одночасно. Ця угода Дейв виконав. Отже, коли поїздка закінчилася, всі троє були повністю згодні з тим, що це був Ноїв ковчег і що потрібно було обов'язково виконати сканування радаром.

Август 1985 р

Август 1985 року

Наступна поїздка була в серпні 1985 року - під час щорічних прощ на гору Арарат так званих "мисливців за ковчегом". Спонсор Джона - прокурор з Каліфорнії, був згоден профінансувати проект. Дейв вирішував питання щодо отримання радарної системи СІР-8 з Томом Феннер з Корпорації геофізичних Систем Огляду (КГСО). Ця фірма була виробником радарного устаткування. Потім він вживав заходів щодо організації висвітлення подій в програмі "20/20" на телеканалі Ей-Бі-Сі і запросив з собою свого друга Джима Бурроугс в якості оператора. Спонсор Джона профінансував і відправив разом з усіма власну знімальну групу. Крім цього також виявили бажання їхати двоє інших вчених з Лос-Аламос. Джон також домовився дати інтерв'ю в програмі "Клуб 700" на телеканалі Сі-Бі-Ен.

Рон нарешті все ж домігся дозволу і всі були готові вирушити в дорогу, але утворилася певна незручність. Було очевидно, що Джону не подобалося бути "членом групи Рона", так як він мав великий авторитет і його спонсор фінансував проект. Рон з Дейвом оплачували витрати на поїздку з власної кишені, і вони не мали такої фінансової підтримки яка була у Джона, і це ставало для них все більш і більш дорогим, а особливо для Дейва, у якого діти були все ще малі.

Рон, Джон і інші з Лос-Аламос вирушили першими і встигли виконати ще одне сканування детекторами металу, розміщуючи червоні і жовті клейкі пластикові стрічки. Використовуючи складні геодезичні пристрої вони виміряли довжину місцезнаходження і нарахували 515 футів і 7 дюймів (~ 157м) - це було знову 300 царських єгипетських ліктів. Все було знято командою Джона і Рон зумів отримати від нього деяку частину відзнятого матеріалу.

Ми атаковані!

Потім, коли в тій області поширилися чутки про те, що тут збираються високопрофесійні дослідники, регіональні терористи вирішили використовувати цю ситуацію для здійснення своїх підступних задумів. Вони швидко проходили до місцезнаходження об'єкта і нападали на людей. Навколо місцезнаходження були розміщені спеціально навчені люди, які влаштовували засідки, ховалися в ущелинах. Коли в межах їх видимості з'являлися терористи, вони швидко активізувалися і підкошували декількох з них, тим самим змушуючи бігти інших. У зв'язку з цими подіями в цій області було оголошено військовий стан, і місцезнаходження виявилося тепер в забороненому районі.

Вся група Джона виїхала перш ніж прибув Дейв з Томом Феннер і радіолокаційною системою СИР-8, а також командою теленовин.Це було схоже на повний провал - повна втрата можливості дослідження радаром була так близька. Але кроки, вжиті Дейвом по висвітленню подій на телебаченні в програмі "20/20", щедро відплатили їм усім. Робота була відзначена позитивним чином, і ціла нація мала можливість побачити те, що знаходилося на "Горе Судного Дня". (Цікавою особливістю було те, що дізналися Рон і Орхан при опитуванні місцевих жителів села в серпні 1984 року - то місце, де розташовується Ноїв ковчег називалося ними "Горою Судного Дня". І це є ще одним очевидним доказом.)

"Переможений богом диявол"

5 вересня 1985 року був підписаний контракт зі "старим колегою", який, як пізніше виявилося, був винуватцем арешту Рона і його синів в Саудівській Аравії. Цей контракт полягав в тому, щоб написати книгу по тих подіях, які мали місце під час дослідженні ковчега Роном. Ця людина, незважаючи на зраду, на думку Рона був чудовим письменником, і міг би підключитися до роботи і стати союзником. Рон ніколи не говорив йому про те що знав, хто був тією людиною, яка обмовив їх перед Сауда і сфабрикував звинувачення, яке коштувало йому і хлопчикам три місяці в саудівській в'язниці. Це не принесло б нічого хорошого і Рон вирішив, що все що було - те загуло. Таким чином, цей "старий колега", якого ми тепер назвемо як "містер Т" (для уникнення неприємностей) став, в деякому сенсі, частиною всього цього.

Жовтень 1985 р

Назад до Туреччини

Для Рона вже не було ніяких справ на місцезнаходження, звичайно, крім радіолокаційного сканування. Але система була надзвичайно дорогою, і ні у Рона, ні у Дейва не було ні найменших шансів купити її. Орендна плата за її використання була порядку декількох тисяч доларів, а після трагічних подій в серпні вона зросла ще більше.

У цій ситуації Рон попросив свого племінника Гарі Ракера, виготовити спрощену модель радіолокаційної системи (наївно, як можуть сказати деякі) з датчиком-індикатором - лампочкою, яка світила коли джерело випромінювання стикався з високим рівнем відображення, тим самим вказуючи на твердий об'єкт. Гарі професійно займався електронікою за родом своєї професії і як тільки розібрався в принципі дії пристрою, він сказав, що зможе створити грубу модель. І він це зробив. Прилад, виготовлений вручну, міг працювати на різних частотах і генерував випромінювання, яке посилав спрямованим пучком, а коли відбитий сигнал повертався, він реєструвався на самописці.

Меньее ніж через два місяці, а саме 23 жовтня, Рон повернувся до Туреччини з цим "радарних" сканером разом з "містером Т". Коли прибув "містер Т", Рон зауважив, що поряд з його фотографічним обладнанням у нього була дуже велика відеокамера, яка виглядала професійної. Рон привів його в "Село Вісьмох" щоб він зміг відобразити якірні камені, а "містер Т" мав більше намірів зняти все на відеокамеру, ніж фотографувати, і це здавалося дуже дивним, адже в книзі не можна використовувати відеозапис.

Пізніше в готелі, Рон ненавмисно почув розмову "містера Т" по телефону про те, що він мав справу з англійської телекомпанією Бі-Бі-Сі, з метою зробити документальний фільм про ковчег. Це переповнило чашу терпіння Рона і він сказав "містеру Т" що його вчинок перейшов усі межі. Рон відмовився показати йому фактичне місцезнаходження ковчега, або ще що-небудь інше, що він йому ще не показував.

Але час не було витрачено даремно. Взявши з собою імпровізований сканер, Рон швидко організував поїздку до місцезнаходження без "містера Т". Результати сканування місцезнаходження справили на нього глибоке враження. По крайней мере, це дозволило йому надалі відчувати себе впевненіше, доклавши певних зусиль до отримання офіційної радарної системи СІР (SIR) для сканування місцезнаходження. Він знав, що результати, отримані за допомогою "імпровізованого сканера" ​​висміюватимуться.

А для "містера Т" ця сцена була повним фіаско - він вирував і наполягав на тому щоб Рон показав йому все, але Рон був непохитний. Одного разу, коли вони поверталися з села, "містер Т" став настільки розгніваним у відмові Рона показати йому інше, що вийшов з таксі і пішов пішки. Йшов легкий дощ і було холодно. Рон попросив водія таксі їхати повільно позаду нього, поки він, замерзлий, не повернувся в автомобіль. Таким способом "містер Т" хотів узяти реванш, або принаймні пробував зробити це.

Нарешті - РАДАР!

Наступна низка подій є те, що не можна повністю пояснити в відеофільмі про пошук Ноєвого ковчега, тому це одна з багатьох причин, за яку критикують Рона. Він вірить в молитву. Він молився про радар, а потім поїхав розмовляти про це з бізнесменом зі штату Теннесі, який допомагав йому в проектах матеріально і був гідною людиною. Рон пояснив йому ситуацію з радаром, і цей джентльмен погодився купити радарну систему для себе, щоб згодом дати можливість Рону використовувати її.

Радар був доставлений на кораблі додому до Рона в місто Медісон в штаті Теннесі, і він негайно відвіз його до митного офіс в аеропорту і заповнив необхідні документи, склавши потім їх в чемодан, який комплектувався разом з радаром. Того року можливо вже було занадто пізно використовувати радар, але Рон був готовий їхати якомога швидше. Він записав своє ім'я на картці і помістив її в пластикове вікно великого сірого контейнера, в якому знаходилися кабелі і одна з антен приладу.

Коли службовець митного офісу розмовляв з Роном, він сказав, що якщо він не проти, то вони хотіли б використовувати його радар на одному з будівельних проектів. Рон погодився допомогти і відвіз радар в їх офіс.

Боротьба диявола за радар

Через деякий час з тих пір як в серпні вийшла передача "20/20", турецькі газети були повні історій про ковчег. Деяка газета, яка була з розряду так званої "жовтої преси" і яка фабрикує плітки, надрукувала повністю фіктивну історію про ворожнечу між Джимом Ірвіном і Роном. Джим був в деякому роді "героєм" у турецькій пресі і його згадували в новинах щоразу, коли він відвідував Туреччину. Це зробило його мішенню для різних пліток і історій, які провокують засоби масової інформації. Так як Рон очолював групу, яка вірила що ковчега не було на горі Арарат, тому він був обраний як антагоніст - людина з протилежними поглядами.

На титульному аркуші були розташовані фотографії Рона і Джима з підписом, що кожен сказав досить-таки жахливі речі щодо іншої. Стаття була турецькою мовою. Звичайно ж, "містер Т" взяв це на озброєння проти Рона. "Містер Т" передав копію газети бізнесменові який купив радар (так як він також знав його) і забезпечив переклад тексту, і потім переконав власника, що Рон до кінця в ковчег не вірив і чекав негативного результату.

У грудні Рон отримав лист від власника радара, в якому він заявляв, що потребує того, щоб знайти кого-небудь іншого, хто міг використовувати його радар. Це було страшним ударом для Рона, але він був сповнений рішучості використовувати його як можна швидше. Події розгорталися так, як ніби була невидима боротьба триває постійно; іноді перемагала сторона Рона, а іноді "темна сторона" відвойовувала кілька позицій. Він молився щодо цього і все ще був переконаний, що добереться до того, щоб зробити радіолокаційне сканування. Він був настільки в цьому переконаний, що він повернувся в Анкару 6 травня 1986 року і знову просив дозволу. Якби йому не вдалося виконати сканування, то принаймні він мав би на це дозвіл.

Червень 1986 р

Найбільш дивовижний ряд подій!

Отже, після цього, він подзвонив Дейву і запитав про його бажання їхати в Туреччину щоб зробити радіолокаційне сканування і, звичайно, Дейв був повністю за це. Вони прибули до Туреччини 21 червня, але у Рона був тільки радіолокаційний сканер, який змайстрував Гарі, але тим не менше він не сказав про це Дейву.

Вони попрямували до готелю "Кент", щоб перевірити наявність вільних місць, і виявили, що вона була заповнена. Але, врешті-решт, вони знайшли вільний номер і після того, як зареєструвалися, один із службовців готелю підійшов до Рона щоб повідомити, що вони виявили деякий багаж з написаним на ньому ім'ям: "Рон Уайетт". Рон не розумів що це за багаж, і попросив показати його. Коли він дістався до багажного відділення, то там він побачив радарну систему СИР-3 з його ім'ям на картці, яка все ще лежала в пластиковому вікні сірого контейнера!

Це був один з тих моментів, коли вам хочеться кричати від подиву, але замість цього Рон подзвонив власнику радара. Він пояснив йому, що виявив його радар, який був залишений в готелі, і запитав його дозволу привезти його додому. Звичайно ж, той відповів - "Так". Тоді Рон запитав, чи може він спочатку використовувати радар, так як і Рон і радар були вже там ... і знову, була відповідь - "Так".

Здається, "містер Т" переконав власника, щоб той дозволив йому доставити радар в Туреччину щоб зробити сканування, але очевидно що щось сталося, і він просто залишив його в готелі. Напевно він не пред'явив його в митниці при вивезенні з США, і тому радар розглядався турецькими властями як імпорт. Це також означало, що при поверненні, для того щоб забрати його назад в Штати, потрібно було заплатити величезну мито, але тепер уже як експорт.

Рон і Дейв вирішили відправитися безпосередньо на місце і зробити сканування без того, щоб чекати видачу дозволу в Анкарі, і отримання його остаточно обробленого в Агрі. Це було ризиковано, але вони зважили всі за і проти, і вирішили ризикнути. Якби вони не зробили цього, то втратили б багато часу даремно. Нарешті були здійснені радіолокаційні сканування! У той час як вони робили сканування, Рон був майже в стані параної від наявних проблем при роботі з системою, а Дейв був в екстазі від того що виявлялося на роздруківці.

На той час Рон ще не пройшов курсів навчання роботи з системою, а Дейв пройшов. Вони відобразили на відеоплівку кілька проходів радаром, які вони виконали. Результати були настільки зачаровують, що вони незабаром подзвонили Джону Баумгарднер і Біллу Шиа, щоб дізнатися, чи зможуть вони прибути на місце, щоб побачити результати і особисто переконатися в цьому. Було вирішено що вони приїдуть, якщо Рон зможе отримати дозвіл. Він поїхав до Анкари, домігся дозволу і незабаром Джон з дружиною, його спонсором і знімальною групою були в дорозі. Білл Шиа обіцяв, що прибуде туди як тільки у нього з'явиться можливість.

раптова катастрофа

Група Джона прибула з повітряною кулею - балоном, який мав наповнюватися гарячим повітрям і парити в повітрі. Вони планували використовувати його для зйомки місцезнаходження з висоти. Але трапилася катастрофа. У той час як повітряна куля надувалася групою Джона на стоянці для автомобілів біля готелю, його охопило полум'ям, і це поширилося полум'я породило таку метушню в окрузі, що їх навіть не допустили до місцезнаходження.

Коли доктор Шиа прибув на місце, доступ до місцезнаходження вже був закритий, і він після багатьох років вивчення і прийнятих ним зусиль так і не став свідком сканування об'єкта. Рон відбув з Агри щоб залагодити цю ситуацію, і це було востаннє, коли він, Дейв і Джон коли-небудь працювали разом. Він взяв доктора Шиа, щоб той побачив якірні камені та інші об'єкти в селі і біля неї, але це все, що він зміг показати йому.

Повернувшись додому, Рон доставив радар в компанію бізнесмена і отримав розписку, яку ми все ще зберігаємо. Щоб зберегти ім'я бізнесмена і його компанії конфіденційним (він попросив залишитися анонімним), ми опустили все імена в наступній цитаті:

"Цим документом підтверджується, що ми прийняли від Рональда Уайетта обладнання СИР, повернений з Туреччини на прохання [бізнесмена-власника].Устаткування отримано 21 липня 1986 року. Механізм сканера був у володінні [ "містера Т"] в його будинку і не був частиною обладнання, привезеного з Туреччини. Також були отримані копії результатів сканування об'єкта в формі човна в Східній Туреччині та копія дозволу сканування для містера Уайетта від турецького уряду. Устаткування знаходилося в хорошому стані. [Ім'я] і [Ім'я] зустріли містера Уайетта на вантажопідйомником і прийняли обладнання ".

Підписано Роном і представником компанії власника і датоване 21 липня 1986 року.

"Визволи від диявола мене і моїх друзів"

Розкрити карти і глибше проникнути в суть справи допоможе лист про "містера Т", написане Рону доктором Шиа 11 серпня 1986 незабаром після їх повернення додому. "Містер Т" - це той, хто на той час: перше - однозначно був призвідником арешту Рона і його синів в Саудівській Аравії і звинуваченні їх ізраїльськими шпигунами; друге - укладений контракт з Роном про написання книги про пошуки ковчега, використовував як привід, щоб отримати доступ до дослідження з метою зробити свій власний документальний фільм у співпраці з Бі-Бі-Сі; і третє - обмовив Рона бізнесменові, який купив радар, що призвело до неможливості використання Роном радара.

Звернувшись до Рона в цьому листі, доктор Шиа повідомив, що у нього недавно була розмова з "містером Т" вже після того як вони повернулися з Туреччини: "[" Містер Т "] дзвонив в середині минулого тижня. Він чув, що ми не піднімалися на гору. я не сказав йому, що Ви робили сканування і про те, що я написав про це статтю. я думаю, що він вивуджував інформацію, щоб з'ясувати, що ж сталося з радаром. я просто сказав йому, що останній раз я бачив Рона в таксі в Анкарі, і не знаю що сталося з ним далі ". Це було правдою, так як Рон і доктор Шиа не обговорювали це в останній телефонній розмові.

"Він сказав, що вийшло так, що він нібито імпортував радар в Туреччину, і будь-який хто буде забирати його, повинен заплатити мито в розмірі 8000 доларів США. Також він розповів мені перекручену історію про вашу роботу в Саудівській Аравії. Він сказав, що Ви були пов'язані з ізраїльтянами, і були в Саудівській Аравії з метою фотографувати їх ракетні бази і потім продавати їх ізраїльтянам ". Тепер ми бачимо як багато людей, яких Рон вважав друзями просто використовували його в своїх корисливих цілях.

Інформація, передана доктору Шиа щодо Рона, що робить фотографії ракетних баз у Саудівській Аравії, однозначно підтверджувала, що "містер Т" був тим, хто спочатку повідомив про них саудівським владі. А ситуація з "імпортованим" радаром пояснила, чому "містер Т" залишив його там - при вивезенні з Туреччини в США це обладнання вважалося імпортом, і при цьому потрібно було оплатити 8000 доларів в якості мита. Але "містеру Т" було невідомо, що всередині багажу радара в контейнері, який містив кабелі і малу антену лежали документи, оформлені на Рона. Тому Рон не мав абсолютно ніяких проблем з вивезенням радара з Туреччини.

Було допущено багато незручностей, зроблених кожним із цього приводу. Кожен був божевільний в своєму, але це ще сталося і від неймовірного розлади, коли всі зусилля призвели до заборони роботи з системою. У даній ситуації кожен вирішував сам - зупинитися йому або йти далі. Рон не був готовий припинити дослідження навіть після такого великого удару.

Август 1986 р

результати сканування

Підповерхневий радар - це пристрій, виготовлений Корпорацією геофізичних Систем Огляду (КГСО), який може відображати на діаграмі присутність об'єктів під поверхнею землі.

Рон відвіз роздруку і відеозапис радіолокаційних сканувань в Корпорацію геофізичних Систем Огляду в місто Гудзон в штаті Нью-Гемпшир, де він показував матеріали Джо Росетті - віце-президенту Корпорації геофізичних Систем Огляду і Тому Феннер - техніку, яка була з ним в Туреччині в серпня 1985 року. Це, в кінцевому рахунку, призвело до репортажу в новинах Гудзонській дев'ятого каналу, в якому містер Росетті заявив, що: "Це об'єкт не природного походження. Відображення зустрічаються надто періодично для того, щоб бути природним типом поверхонь. Ви ніколи не зустрінете що-небудь на зразок цього в природному геології ... Ця структура колись була зроблена людиною, незалежно від того, чим це є насправді ".

Віце-президент Корпорації геофізичних Систем Огляду Джо Росетті аналізує результати сканування під поверхневим радаром

Кілька років тому, коли ми проходили навчання по роботі на системі СИР в КГСО, ми виявили статтю, розміщену в "Сандей Телеграф" датовану 3 серпня 1986 року. Там була фотографія Рона, який тримає роздруківку радіолокаційного сканування, а заголовок статті був такий: "Археолог впевнений, що він виявив Ноїв ковчег". У статті написано наступне: "Він хоче довести, що це ковчег", - говорив Росетті про Уайетта: "Але наше обладнання не дає такої інформації". Незважаючи на те, що Росетті не розкрив своєї думки щодо тверджень Уайетта, він сказав щодо похованого об'єкта: "Ви ніколи не побачите чогось на кшталт цього в природному геології ... Ця структура створена людиною, незалежно від того, чим це є на самому справі ".

Висновок КГСО полягав в тому, що сканування виявили структуру зроблену людиною, незалежно від того, чим це було. І вони не можуть помилитися, адже через їх руки проходять буквально тисячі і тисячі сканувань. Рон радів. Улагоджуючи відносини з власником радара, він залишився в Гудзоні а також закінчив курси поводження з радаром. 31 липня, приблизно через два тижні після від'їзду з Туреччини, Рон отримав наступне свідчення:

"Корпорація геофізичних Систем Огляду засвідчує що: Рональд Е. Уайетт завершив теоретичний і практичний навчальний курс поводження з підземної радарної технологією в геофізичних розробках і дослідженнях".

На завершення

На той час, фактично протягом декількох років, Рон припинив бути постійним службовцям в лікарні. Він міг продовжувати свої дослідження тільки єдиним способом - працюючи тільки як частково зайнятий анестезіолог, при якому він міг би приймати виклики настільки часто, наскільки це було б необхідно. Цей метод довів, що він був найоптимальнішим для нього. Він працював, поки не накопичував достатньо коштів для того щоб зробити поїздку, і досягнувши цього, він їхав.

Коли він повинен був зробити що-небудь терміново, і якщо була можливість, то він займав у друзів. А іноді хтось сам жертвував кошти, хоча це було дуже рідко. Але коли він повернувся з Туреччини в листопаді 1986 року, він знав що йому буде потрібно деяка фінансова підтримка подібного роду - його поінформували, що турки повинні були провести нараду в грудні 1986 року, на якому буде зроблено обнадійливий рішення щодо того, чи зареєструють місцезнаходження "офіційно "як Ноїв ковчег чи ні.

Кожен, з ким працював Рон, мав власних операторів, але у нього самого їх ніколи не було. Матеріали, що з'являються на телебаченні або в документальних фільмах, отримані цими людьми і вони не завжди були чесні по відношенню до Рона. Тому він почав шукати можливість організації власної знімальної групи - не для того щоб зробити фільм Рона Уайетта, але для документування доказів, так як вірив, що вони здивують світ.

Лютий 1987 р

Зустріч з губернатором округу Агрі

У лютому 1987 Рон зустрівся з губернатором округу Агрі - містером Севкетом Екінсі. У грудні 1986 року було прийнято офіційне рішення членів Міністерства закордонних справ, Міністерства внутрішніх справ, дослідників університету в місті Ататурка і інших про те, що формування має форму судна дійсно містить залишки Ноєвого ковчега!

На цій зустрічі були обговорені плани офіційного урочистого відкриття місцезнаходження, де Рон повинен бути почесним гостем. На той момент пройшло вже 10 років з його першої поїздки в Туреччину, і 27 років з того моменту як він прочитав статтю в журналі "Лайф Магазин". Він був не першовідкривачем місцезнаходження, але першовідкривачем факту, що це були дійсно останки Ноєвого ковчега.

Севкет Екінсі - губернатор округу Агрі (Арарат) і Рон Уайетт на прес-конференції (лютий 1987 року), на якій було офіційно визнано, що Ноїв ковчег дійсно знайдений!

На той час Рон зробив одну поїздку в 1977 році, одну в 1979 році, дві в 1984 році, шість в 1985 році, три в 1986 році і в 1987 році він зробив п'ять поїздок. Йому здавалось, ніби він їздить туди як до себе додому. Але більш важливим є те, що він виконав все, що мав намір зробити, звичайно, з неоціненною допомогою Дейва Фессолда, у якого був хороший організаторський досвід.

За власним рішенням Дейв більше не був в команді Рона. Хоча він і залишився одним Рону, він пропонував власні незалежні звіти про дослідження і в кінцевому рахунку об'єднався в розробках з одним з дослідників з університету в Ататурка.

Повністю закінчені радарні сканування

Проте залишилася одна річ, яку Рон все ще повинен був зробити - це завершити сканування всього судна. Оскільки він був упевнений в тому, що "треба кувати залізо поки гаряче", він вирішив повернутися в квітні, а потім знову в травні з тим, щоб завершити сканування місцезнаходження.

Крок за кроком покриваючи кожен метр площі, або Ділейвер або його турецькі асистенти переміщали антену, в той час як Рон відзначав розташування на роздруківці. Регулюючи довжину випускається радаром хвилі, він сканував ті ж самі місцезнаходження багато разів, роблячи запис структур на різних глибинах. Таким способом, він міг бачити те що було на глибині трьох, п'яти, десяти, п'ятнадцяти футів і далі.

Сканування підповерхневим радаром.

Роздруківка результатів сканування під поверхневим радаром. бокового сканування радаром відбила внутрішню структуру об'єкта. Зверніть увагу на виділені стрілками прямокутні ділянки в роздруківці, які відображають розташування скам'янілих шпангоутів.

З'являлося зображення масивного судна! Були все ще очевидні камери, один дверний проріз, за ​​яким перебувала система похилих ходів і які вели до кожного рівня, довгі масивні шпангоути (ребра судна, що служать основою для обшивки), що виходять назовні в задній частині судна.

Результати сканування під поверхневим радаром.

Внутрішня структура судна (за результатами сканування під поверхневим радаром).

На діаграмі показано існуючий стан внутрішніх структур ковчега. Вгорі - знімок ковчега з заднього боку. Червоними стрілками позначені балки підтримки палуби.

Діаграма розмірів ковчега.
Висота ~ 15.7 м; ширина ~ 26 м; ширина після розлому ~ 42 м.

Тепер таємниця розкрита

Він виявив, що внизу в центральній частині корпусу була дуже велика порожнеча приблизно того ж самого розміру, що й дивний земляний профіль, який Рон виявив з Орханом Бейзером в 1984 році. Дейв визначив це ще в 1985 році своїм молекулярно-частотним генератором (МЧГ), а тепер радар підтвердив це. Його дослідження МЧГ були і зараз все ще знаходяться під постійними нападками критиків, які стверджують, що дослідження МЧГ - це все одно, що пророцтво "чарівного прутика" (вербового прутика для відшукання підгрунтових вод або металів). Вони говорили так напевно тому, що використовувані стрижні мали з ними зовнішню схожість.

Дейв Фессолд використовує молекулярно-частотний генератор

Але відкриття Дейвом порожнеч в корпусі корабля за допомогою МЧГ довели Рону достовірність його досліджень, по крайней мере, це було зроблено кваліфікованим інженером.

Коли Рон і Орхан виявили цей дивний ділянку землі, який здавалося був обрамлений скам'янілою деревиною та містив велику кількість безладно розташованого дивного матеріалу всередині області і навколо неї, Рон підозрював, що це було істотним. Коли лабораторні аналізи зразків, які Рон взяв з цього місцезнаходження, збіглися з аналізами матеріалів, які він знайшов в корпусі ковчега, теоретично він припустив, що ця ділянка землі з дивною обрамленням скам'янілої деревини був частиною корпусу ковчега.

Він вірив у те, що ковчег спочатку приземлився на цьому більш високому місці і коли вода сходила, його корпус вріс в м'який від води грунт.

Ковчег спочатку знаходився в деякому місці біля вершини гребеня гори

Пізніше, як теоретично припустив Рон, що знаходиться на південь від (на кордоні з Іраном) вулкан почав своє виверження. Він вивергав масивне кількість лави, яка досягла ковчега, а потім відірвала від вросла частини корпусу і понесла в потоці вниз по схилу гори. Коли ковчег вдарився об дуже велику ділянку виступає на поверхню вапнякової породи, його мидель (середня, найширша частина корабля) розсік.

Лава прорвалася крізь тріщину і ковчег почав тонути. Незабаром він був повністю охоплений нею. Ця теорія підтвердилася, коли сканування показали порожнечу по всій довжині корпусу.

Після початку виверження вулкана судно зазнало вниз в потокe лави. Натрапивши правим бортом на виступаючу назовні гірську породу вапняку, ковчег зупиняється. Потік лави трохи повертає, а потім і повністю охоплює його.

У 1985 році Рон взяв Дейва і Джона на місцезнаходження, щоб показати їм цю ділянку, але супроводжував їх величезна кількість жителів села змусили його змінити свій намір. До теперішнього часу у Рона склалася тверда позиція щодо цього і у нього не було ніякого інтересу показувати що-небудь в даній ситуації через побоювання, що місцеві жителі знищать це, як сталося з надгробними плитами і могилою. Без цієї інформації Дейв згодом неправильно інтерпретував цю порожнечу в корпусі, що було лише логічним висновком без підтвердження фактами.

Це була постійна низка дивовижних обставин, які супроводжували Рона в його роботі. Наприклад, зразок з верхньої ділянки, який Джим Ірвін послав у Лос-Аламос і це призвело до того, що в спільну роботу був залучений Джон Баумгарднер. Аналізи зразка показали, що це був шлак або відходи деякого типу металургійного виробництва.

Стаття з газети «Ассошіейтед Прес» від 3 грудня 1986 року (США)

Стаття з національної турецької газети «Геррієт» від 21 червня 1987 р

20 червня 1987 р

Офіційне урочисте відкриття місцезнаходження Ноєвого ковчега

Урочисте відкриття було призначено на 20 червня 1987 року. У березні Рон підписав угоду з місцевим кінорежисером для виробництва документального фільму про ковчег і його дослідженні. Було вжито заходів для того, щоб вчасно доставити знімальну групу на урочисте відкриття. Але щоб підстрахуватися, Рон взяв свою власну відеокамеру і попросив Ділейвера відобразити події, так як сам він в цей час цього зробити не міг. Рон вірив в те, що Бог зберіг останки ковчега для певної мети і інформація, відкрита Роном при проведенні своїх досліджень призначена, звичайно, не тільки для розширення його власних знань. Але щоб відображати нападки критиків, спрямовані на нього і місцезнаходження об'єкта, він потребував ретельному документуванні. Таке важлива подія як урочисте відкриття не повинно було залишитися незапечатлённим.

Вони прибули за кілька днів до церемонії і зняли в цій області стільки, скільки змогли, включаючи "село вісьмох" з якірними камінням. Настав час урочистого відкриття. Там на схилі гори, зверху розглядаючи тепер уже офіційно зареєстрований ковчег, зібралася велика кількість високопоставлених осіб від місцевого до національного рівня, а також військових і журналістів. Там були оприлюднені плани будівництва туристичного центру, який буде знаходитися на тому місці, де вони стояли.

Рон Уайетт бере участь в церемонії відкриття місцезнаходження Ноєвого ковчега.

туристичний центр

Губернатор почав церемонію урочистого відкриття вимовивши свою промову по-турецьки. Потім він перекинув перший ківш землі - основа нового туристичного центру. Рон виступав другим. Потім було ще кілька виступів. Банкет розмістили на траві поряд з ковчегом. Усамітнившись на деякий час, Рон розмовляв з губернатором, а Майн Анлер перекладала з турецького. Оскільки багато речей тільки починали відкриватися людям, губернатор Екінсі попросив Рона зробити радіолокаційне сканування на місцезнаходження і продемонструвати журналістам невидиму структуру під землею.

Знайдена за допомогою радара деревина

Губернатор Екінсі розпорядився, щоб американська знімальна група залишалася на пагорбі. Вони не повинні були знімати такі події - це було його рішенням. Він дозволив бути свідками таких подій тільки деяким журналістам, турецькому операторові, деяким військовим і іншим високопоставленим особам. Встановивши радар, Рон зробив кілька проходів. Пояснюючи роздруківку групі (на турецький перекладала Майн Анлер), він підкреслив, що є щось, що, здавалося, знаходиться зовсім поруч з поверхнею. Тоді губернатор наказав одному з солдатів рити в зазначеному Роном місці і він це зробив. Незабаром там з'явилося щось схоже на плоску гірську породу довжиною 18 дюймів (~ 45 см). Потім з неї видалили бруд.

Все було відзнято, і було очевидно, що це було шматком обтесаних вручну скам'янілої деревини! Всі були буквально приголомшені, але більше всіх, звичайно, Рон. Протягом десяти років він хотів провести розкопки, але йому не давали на це дозволу. Йому дозволяли проводити дослідження тільки на поверхні. Але тепер його мрія здійснилася! Мало того що це був скам'янілий шматок деревини, але він майже зовсім зберігся, показуючи структуру дерева і досконалу симетрію.

деревина палуби

Потім губернатор зробив те, що могло бути направлено тільки Божественної рукою - він сказав Рону, щоб той взяв цей скам'янілий шматок дерева з собою в Штати і проаналізував його. Після цього Рон поклав його у валізу додається до радару, щоб цей надзвичайно важливий зразок зберігся під час транспортування. Все, що сталося було показано по всій Туреччині на каналі ТРТ (Турецьке Радіо і Телебачення). Це був день, який Рон ніколи не забуде.

Липень 1987 р

подальші сканування

Він знову повернувся на місцезнаходження в липні, менш ніж через місяць після своєї останньої поїздки і зробив подальші сканування. Тепер у нього було достатньо даних, щоб почати конструкцію зменшеної моделі ковчега за результатами, які показали металеві детектори та радіолокаційні сканування.

Верхні дві палуби об'єкта не могли бути відновлені в точності. Вони зруйнувалися і не можна було визначити чи мав він прямі або похилі зовнішні верхні перекриття. Можна було визначити тільки де вони починалися (вони не мали довжину всього судна), так як це місце мало потовщення.

Внутрішні перегородки при скануванні були помітні, але тільки на деяких ділянках. Рон припустив, що ковчег був симетричний і іноді реконструював ідентичні ділянки. Наприклад, якщо східна частина була зруйнована, то західна залишалася неушкодженою. Проте нижня палуба збереглася краще і представляла собою велику систему маленьких кімнат. Там було дві секції з кімнатами уздовж стін, які тягнулися по всій довжині корабля. Ці секції поділяв коридор.

Модель Ноєвого ковчега, виготовлена ​​Роном Уайетт за результатами його досліджень

Ноїв ковчег не міг мати форму баржі

На жаль "традиційних мисливців за ковчегом", судно не мало форму баржі.Верхня частина відрізнялася від нижньої і радар вказав на те, що сама нижня частина була, по крайней мере, округлена. Але навіть з усіма цими ознаками об'єкт все ще не нагадував форму випливають з верфі судна а "вчені мужі" не можуть з цим погодитися. Турки, навпаки, були позбавлені фантазії - доказ говорило саме за себе. Чим же ще це могло бути?

16 вересня 1987 р

Аналіз скам'янілої деревини

16 вересня 1987 Рон віддав виритий 20 червня шматок скам'янілої деревини, названий як "деревина палуби" в Галбрейскую лабораторію в Кноксвілле в штаті Теннесі, США. Це була чудова лабораторія і незалежно від того, вірили вони в Ноїв ковчег чи ні, всі випробування виконувалися дуже ретельно, включаючи також випробування зразків Рона. Він знімав на відео все що вони робили, включаючи і те, як вони брали пробу з зразка. Все це було справжньою майстерністю.

Головним припущенням, яке треба було підтвердити, було наступне питання - чи містить зразок органічний вуглець? Камінь не містить, а дерево - містить.

Скам'яніла деревина, як відомо, містить органічний вуглець; і не відомо, щоб коли-небудь він був знайдений в природних корисних копалин. Склад вуглецю може бути проаналізований для того, щоб визначити з якої речовини складено зразок, чи має він неорганічне (неживе) або органічне (живе) походження. Тому, щоб визначити, чи був об'єкт органічним (одного разу живим) чи ні, потрібно провести його випробування і визначити вміст у ньому органічного вуглецю.

Тест на вміст органічного вуглецю дуже складний і коштує надзвичайно дорого, тому Гейл Хатченс, віце-президент Галбрейской лабораторії, запропонував виконати аналіз загального вмісту вуглецю. Це кількість включало б в себе і органічний і неорганічний вуглець. Потім, вони провели б випробування на неорганічний вуглець. Потім, ці обидва випробування будуть зрівняні. Віднімаючи кількість неорганічного вуглецю із загальної суми, можна буде визначити кількість органічного вуглецю.

В результаті було отримано наступний результат - загальний вміст вуглецю було одно 0.71%. Зміст неорганічного вуглецю було одно 0.0081%. І отже, зміст органічного вуглецю було одно 0.7019% - що майже в 100 разів більше вмісту неорганічного вуглецю!

Отже, "деревина палуби" виразно містила органічний вуглець, з чого випливає, що одного разу вона була живою матерією, але крім цього вона ще мала унікальну характеристику - вона показала відсутність річних шарів.

Поява річних шарів в деревах і інших рослинах викликано зміною їх водного харчування. Щорічні кільця з'являються тоді, коли внаслідок сезонного падіння температури сік в дереві буде не в змозі підніматися. У цей період листя листяних дерев змінюють колір і вмирають, тому дерево швидко скидає їх. Навесні, теплота пробуджує дерево від його стану "заціпеніння" і сік починає текти знову. Навіть при тому, що якщо в холодний сезон в землі і буває вода, але так як навколишня температура низька, тому дерево не продовжує свій цикл поки знову не прийде весна. Освіта кілець відбувається через те, що зростання рослини тимчасово призупиняється і починається знову.

Відповідь на питання, чому допотопна деревина не показала ознак річних шарів, знаходиться в Біблії. Вона каже нам, що перед потопом ніколи не було дощу; тому не було вологих і сухих сезонів. У рослин спостерігалося постійне зростання. "І жодної польової рослини, якого ще не було на землі, і жодна ярина польова яка ще не росла, бо Господь Бог не посилав дощу на землю, і не було людини, щоб порати землю, але пара піднімалася з землі, і напувала все лице землі ". (Буття 2: 5,6)

Наукове співтовариство допускає відсутність річних шарів у рослин так званого "кам'яновугільного періоду" (палеозойської ери).

"Була, як ми вже говорили, вторинна кора і деревина, подібні до сучасних деревами, але без весняних і зимових кілець, які пов'язані з сезонним чергуванням надходження вологи. Це додатковий доказ того, що клімат кам'яновугільного періоду був більш-менш постійним". (Енциклопедія Землі Ларусс, стор. 369).

Знайдений на місцезнаходження Ноєвого ковчега зразок, що представляє собою скам'янілий шматок дерева. Зверніть увагу, що на зрізі стовбура немає річних кілець, і саме це підтверджує, що це дерево росло до потопу.

Отже, зразок був проаналізований, але настала нова фаза в дослідженнях.

Як я вперше почула про Ноєвому ковчезі

Далі, в житті Рона настала перерва. У квітні 1988 року продавець в маклерської фірмі де я працювала (його звали Бьюфорд), сказав мені, що він знає людину, яка виявив Ноїв ковчег. Я щойно здобула віру в біблійне Слово і стала зверненої віруючою. Але навіть в цьому випадку я зустріла новина Бьюфорда з недовірою. Але він вперто стверджував, що це було правдою. Я попросила його зателефонувати цій людині і запитати чи є у нього які-небудь матеріали. Я прожила в Нешвіллі з 1977 року і нічого про цю людину не чула.

Коротше кажучи, через кілька тижнів Рон прийшов до мене в офіс після того, як Бьюфорд сказав йому, що є деякі співробітники, яким було б цікаво послухати про Ноєвому ковчезі. Він витратив два години розповідаючи нам про ковчег і деяких інших своїх дослідженнях і одна річ запала мені в душу - я ніколи не чула, щоб хто-небудь так відкрито говорив про Христа і Бога, як казав він. У всякому разі, за допомогою тільки двох фотографій я була переконана, що він говорив правду.

Коли він пішов, в цей же вечір я вирішила, що проведу свою літню відпустку в поїздці до Ноєвого ковчегу. Рон розповів нам про туристичному центрі і що там все офіційно зареєстровано. Отже, я почала обдзвонювати туристичні агентства з тим, щоб тільки виявити їх реакцію, яка була б схожа на мою, в той момент, коли Бьюфорд сказав мені, що він знає людини, яка знайшла Ноїв ковчег. Таким чином, через тиждень, я попросила Бьюфорда зателефонувати містеру Уайетт і отримати вказівки з приводу того, як же знайти ковчег. Бьюфорд почав записувати дивні іноземні назви міст і, нарешті, він сказав: "Ось, поговоріть з нею."

Коли я взяла трубку, Рон був дуже здивований, дізнавшись, що людина бажає їхати - жінка, і він сказав мені, що я ні в якому разі не можу туди їхати одна. Я була шокована - у мене була відеокамера і я запланувала зняти ковчег на відео, щоб використовувати це як свідчення для інших, доводячи цим самим істинність Біблії. На це він нерішуче сказав мені, що якщо я можу собі це дозволити, якщо я прийму його рекомендації і не поїду одна, то він думає, що я зможу поїхати разом з його експедицією, яка відправиться туди в наступному місяці. Від цього я прийшла в захват. Потім я швидко стала займатися приготуваннями. Але я ніколи не припускала наскільки зміниться моє життя.

Червень 1988 р

Знову в Туреччину

Нас супроводжував доктор Натан Мейер, а інший член експедиції відмовився від поїздки в останню хвилину. Коли ми прибули до місцезнаходження ковчега, Хасан Оузер і місцевий сільський житель з села Азенгілі, яка як раз знаходиться вище місцезнаходження, зустріли нас з автобуса і показали нам новий туристичний центр, який поки ще будувався.

У людини, який побачив ковчег, перехоплює дух. Як тільки ми спустилися до нього і підійшли ближче, стало видно зубці, утворені виступаючими назовні скам'янілими деревними шпангоутами а між ними були порожнечі. Рон виходив пішки все місцезнаходження, пояснюючи нам кожну особливість, показуючи нам балки підтримки палуби, подпалубние балки, які випирали з внутрішньої сторони борта судна, де палуба обвалилася.

Скам'янілі горизонтальні балки палуби, що стирчать з материнської породи. Ці балки прикріплюються до шпангоутам і розташовуються горизонтально щодо палуби. На них спиралися обшивні дошки настилу палуби до того як вона обвалилася під вагою сховала ковчег лави.

Він відвів нас в сторону і показав нам кілька заглиблень, які були зроблені групою в 1960 році за допомогою динаміту, за допомогою чого він отримав численні зразки для випробувань - шматки скам'янілої деревини.

Підірваний динамітом ділянку в 1960 р першою експедицією дослідників.

Зразок скам'янілої деревини з Ноєвого ковчега

Ймовірно це бджолині стільники

Скам'яніла деревина, знайдена всередині Ноєвого ковчега

Спрямовані на нас гвинтівки

Потім він хотів взяти доктора Мейєра і піднятися вище, щоб показати розламану стелу із зображенням ковчега і вісьмох людей. Але як тільки таксі поїхало вгору, то ціла банда озброєних людей зустріла нас з гвинтівками, спрямованими в нашу сторону. Вперше я зрозуміла, що Рон говорив правду щодо небезпеки.

У всякому разі, Ділейвер - водій таксі і давній друг Рона, згладив обставини і ми незабаром опинилися всередині сирого військового будівлі і пили жахливий чай.

Потім пішов легкий дощ і ми стояли на вулиці під мрякою, втупившись на що знаходилися внизу гори. Ковчег був внизу гори, велика частина його була прихована грубими обрисами пагорбів. Ми стояли на відстані, при якому могли розрізнити структуру, що включає в себе розламані шматки стели. Нам не можна було підійти до них ближче. Так як ми стояли в колі, Рон нагадав Натана (доктору Мейеру), що з того моменту як там були вперше побачили веселку люди, яку ще не знала історія, то чи відбудеться що-небудь подібне зараз? Але йшов дощ.

Після цього, Натан сказав молитву, попросивши в ній про те, що якщо на те була Божа воля, він хотів би бачити веселку (я точно не пам'ятаю слова). І через 5 хвилин або трохи більше, на небі з'явилася подвійна веселка, яка, здавалося, починалася біля стели і тяглася по небу, закінчуючись в тому місці, де був ковчег. Я не зможу висловити словами те що ми відчували і я рідко говорила про це іншим. Якщо ви скажете, що це було просто збіг, то в цьому ви нас ніколи не переконаєте. Ми дуже дорожимо фотографіями цієї веселки.

ультрафіолетова живопис

На наступний день до нас приєдналося троє молодих мандрівників з Австралії, яких ми зустріли в Каїрської квитковій касі. Перед поїздкою Рон попросив мене допомогти йому в експерименті з якірними камінням. Стаття "повідомлення про горі Арарат" стверджувала, що "вірменський фахівець" (який стверджував, що якірні камені були фактично зроблені вірменами в якості язичницьких об'єктів) заявив про те, що коли вірмени звернулися в християнство, вони зчистили початкові написи і замінили їх хрестами.

Рон дізнався про процедуру, яку єгиптологи використовували для того, щоб визначити: чи були зроблені раніше написи видалені з пам'ятника, а інші висічені поверх цього.Цей експеримент включає в себе обробку поверхні випробовуваного об'єкта невидимою рідиною, яка була видна лише в ультрафіолетовому світлі. З плином часу, ця рідина просочується крізь тонкі щілини і розколини, які непомітні для неозброєного ока, але які можна бачити за допомогою ультрафіолетового індикатора.

Мій шурин працює в науково-дослідній установі по розробці фотоапаратів Кодак в місті Рочестер в штаті Нью-Йорк і я подзвонила йому. Він супроводжував мене в спеціалізований відділ фірми, де я пояснила що ми хотіли зробити. Ми змогли знайти рідину і мобільний ультрафіолетовий індикатор. Вони поінформували мене про хід процедури.

По приїзду до Туреччини ми все висікали хрести а також інші об'єкти з хрестами на якірному камені який стоїть в селі. До цього ми тренувалися на надгробних каменях на приватному кладовищі неподалік від Нешвілла і знали що потрібно було чекати кілька годин перед тим як спостерігати результат.

Ми повернулися на місце з ультрафіолетовим індикатором вже вночі, але ніхто не зміг побачити жодного доказу ранніх написів - все було чисто і ніяких щілин. Місцеві жителі були зачарувати, що відбувається.

відкриття Натана

Знову на місцезнаходження, так як з нами були австралійці, Рон розповів нам про знайдений матеріалі баласту і описав що воно нагадувало. Незабаром Натан з'явився з дуже великим примірником гірської породи і запитав чи не про це Рон розповідає. В повному розумінні слова очі Рона "вилізли на лоб". Так! Це був найкращий зразок, який Рон коли-небудь бачив - зразок відображає унікальний вид, який тільки може мати шлак.

Матеріал баласту з Ноєвого ковчега

Новий постійний помічник Рона

Це була чудова поїздка і, звичайно ж, я могла особисто бачити як Рон, як дехто каже, був "одержимий" ковчегом. Ми одружилися через кілька тижнів після повернення 5 липня 1988 року. Незабаром мої радісні переживання змінилися на сумні, і я дізнаюся на власному досвіді про те як може переслідуватися особистість. Рон уже відчував це. Але я ніколи нічого подібного не відчувала. Насправді, в своїх найбільш жахливих снах я ніколи не повірила б, що люди, які називають себе християнами, будуть, або навіть зможуть бути настільки хибні. Вони говорили про моє чоловіка такі жахливі речі. Але незабаром я зрозуміла: так як вони не змогли дискредитувати ковчег, вони стали дискредитувати Рона.

Жовтень 1988 р

Розкопаний якірний камінь

У жовтні Рон знову повернувся до місцезнаходження об'єкта, на цей раз без дружини, так як у неї все ще була робота, а свою відпустку вона вже використала. Вони підписали договір про спільну роботу протягом деякого часу з одним з австралійців з яким вони познайомилися - Марком Йетс. Він прибув в США і залишився з ними на кілька тижнів, допомагаючи в роботі з комп'ютером. У поїздку Рон взяв деякі матеріали документального відеофільму який вони робили, щоб відобразити в ньому появу Ділейвера і Хасана Оузера.

Також в той час Рон зробив надзвичайно важливе відкриття, що стосується якірних каменів. Воно поклало кінець теорії "вірменського культового каменю". Хасан Оузер показав йому один з якірних каменів, який знаходився під землею можливо з часів самого потопу. В даний час з-за розмивання і вивітрювання приховує його грунту він знаходиться на поверхні. На цьому камені не було хрестів! Рон і доктор Шиа припустили, що так як висічені на каменях хрести були в візантійському стилі або стилі епохи хрестоносців, і так як більшість із знайдених на Арараті каменів мало вісім хрестів, то ранні християни, які висікали хрести, так чи інакше пов'язували ці камені з історією вісьмох що залишилися в живих після потопу.

Один з якірних каменів, що відрізняється від інших тільки тим, що він був, можливо, з часів потопу під землею. Його виявили не так давно тому, що тільки тепер, довгий час приховує його грунт був розмитий і вивітрився. Можна бачити, що цей якірний камінь не має ніяких вирізаних на ньому хрестів, оскільки він був під землею в той час, коли ті хто вирізав хрести були в області ковчега.

Нещодавно виявлений якірний камінь підтвердив це припущення - в кінці кінців, вони не могли висікти хрести на яке лежало в землі камені, чи не так? Рон продовжив би поїздки до Туреччини два або три рази на рік, іноді супроводжуваний дружиною, а іноді ні, але в той час там не було чого робити до тих пір поки не стали б можливими розкопки.

В один час в 1987 році, Рон працював з посадовими особами в Анкарі з метою підготовки плану розкопок і будівництва декількох готелів в області місцезнаходження об'єкта. Він домовився з деякими людьми в Мемфісі, штат Теннесі, які погодилися фінансувати проект, і все, здавалося, йшло досить добре. Креслення передбачуваного плану розкопок ковчега були готові і, здавалося, ніщо не зможе зупинити роботу, як в той момент спонсори проекту раптово відмовилися від фінансування і всі справи відразу ж зайшли в глухий кут. У той час здавалося взагалі неможливим отримання фінансової підтримки на здійснення розкопок.

Дзвінок з Австралії

У 1990 році Рон познайомився з людиною з Австралії, який зацікавився дослідженнями після того як прочитав книгу Дейва Фессолда "Відкриття Ноєвого ковчега".

Книга Дейва Фессолда

Коли серйозний дослідник робив запит, йому висилали пакет матеріалів, які документують дослідження Рона. Так вийшло і цього разу. Після цього він висловив бажання відвідати місцезнаходження об'єкта і Рон спробував організувати з ним зустріч в Туреччині в серпні 1990 року, коли він був там зі своєю дружиною, а також Мервом і Ренетт Вілсон. Але обставини завадили їм, і контакт з ним було втрачено приблизно на тиждень або близько того. Він прибув до Туреччини тільки після того, як Рон поїхав.

Ця людина була дуже натхнений від побаченого на власні очі. Він був переконаний в тому що це був ковчег. І він також хотів докласти всі свої зусилля для здійснення розкопок. Він зайнявся організацією групи, мета якої полягала в тому, щоб зібрати кошти для проведення розкопок. Він порадився з Роном і той погодився. Рон не був членом цієї групи, але вся їхня робота грунтувалася на його дослідженнях, а також тієї частини, коли в дослідженнях брав участь Дейв.

23 жовтня 1990 р

"Міні-розкопки"

Рон склав план розкопок ще тоді, коли вони ще були неможливі. Основною ідеєю було візуально побачити внутрішню структуру об'єкта, не руйнуючи його. І в жовтні 1990 року, зі своїм новим другом Річардом Ривсом з Меттьюса, він знову вирушив до місцезнаходження об'єкта щоб здійснити свої наміри. Вони придбали кілька совкових лопат, зігнули і загострили їх лопаті так, що вони нагадували своєю формою "гігантську бритву". Потім вони почали обережно зчищати бруд з борта ковчега.

Видаляючи приховує об'єкт землю, вони були дуже обережні, так як боялися його пошкодити. Нарешті вони змогли побачити різницю в кольорі між світлішими шпангоутами і більш темним грунтом. Це було дуже переконливе видовище. Весь процес був записаний на відеоплівку для того, щоб ніхто не зміг звинуватити їх потім в обдурюванні. Шпангоути були розламані на безліч уламків і ці уламки все ще перебували під землею.

Результати "міні-розкопок"

Скам'янілі шпангоути стали видимі після того, як ця секція була злегка "виголена" совками в жовтні 1990 року. Хоча вони фрагментовані, але все ще зберегли своє становище.

Червень 1991 р

важливе відкриття

У червні 1991 року, додому до Рона прибув доктор Робертс. Він провів там деякий час, серйозно заглибившись в дослідження. Потім він приєднався до групи Рона, яка прибула до Туреччини 12 червня. У той час, як Рон наближався до місцезнаходження об'єкта з південного боку, в поле його зору потрапив камінь, який він згодом забрав з собою. Вся група засвідчила це, і коли Рон показав їм камінь, всі вони дуже здивувалися знахідці. Одна сторона каменю мала форму дуже великий головки заклепки з шайбою навколо неї.

Скам'яніла заклепка, знайдена Роном в червні 1991 року

Передбачуваний метод кріплення металевими заклепками дерев'яних структур ковчега

Кілька років тому Рон фотографував щось, що нагадує групи металевих стиків на сторонах ковчега, але тоді він не зміг їх демонтувати (відокремити від підстави), щоб не зруйнувати їх самих під час цього процесу. Зараз він зрозумів, чим це було. Вірніше він знав би це напевно, якщо б тільки зміг зробити аналіз.

Заклепки в материнській породі

аналіз заклепки

Річард Ривс познайомився з деякими людьми, які працювали в міжнародній корпорації, яка спеціалізується на роботі з титаном.Регіональний офіс цієї корпорації знаходився поруч з будинком Річарда. Там перебувала їхня власна металургійна лабораторія. Працівники цієї лабораторії погодилися зробити для нас лабораторні аналізи і дозволили нам в той же час вести відеозйомку. Ми і раніше вже робили аналізи подібної заклепки, і вони показали присутність дуже дивною сумішшю елементів, яка включала залізо, алюміній, титан, ванадій і деякі інші елементи.

Ця лабораторія зробила кілька ретельних аналізів взявши проби з поверхні того що здавалося головкою заклепки і потім з місця, віддаленого від шайби на відстані одного сантиметра. Теоретично ми припускали, що це буде скам'яніла деревина.

Кількісний елементний аналіз "заклепки"
Місцезнаходження 1 = матеріал, що оточує "заклепку"
Розташування 2 = "заклепка"

Можливий оксидний склад
Розташування 2 = "заклепка"

У заключному звіті хімік вважав за потрібне відзначити:

"Зверніть увагу на те, що в першій області (імовірно скам'янілі залишки деревини) було виявлено підвищений вміст вуглецю (1.9%), ніж у другій області (імовірно скам'янілий метал)".

Двічі продубльовані вибірки речовини показали в першій області вміст вуглецю 1.88% і 1.97%. У той час як у другій - 0.14% і 0.13%. І це було звичайно важливо! Як і очікувалося, аналіз точно показав, що знайдена скам'яніла заклепка з шайбою (нежива матерія), прикладена до частини скам'янілої деревини (одного разу живої матерії).

Коли об'єкт піддається процесу скам'яніння, то як результат мінеральної заміни, речовини цього об'єкта замінюються на речовини, що містяться в навколишньому грунті або воді.

Тобто молекули об'єкта, який піддається процесу скам'яніння, вимиваються протікає через нього водою. Молекули з раніше вимитих об'єктів вже знаходяться в цій протікає воді. Потім вона переносить ці молекули для заповнення пустот, які залишилися від вимитих молекул в кам'яніючої об'єкті.

Через об'єкт протікає вода з розчиненими в ній мінеральними речовинами

Вода вимиває з об'єкта молекулу за молекулою і заповнює (замінює) залишилися порожнечі розчиненими в ній мінералами

Об'єкт поступово кам'яніє, змінюючи свою внутрішню структуру, але при цьому зберігаючи свою форму

Це важко собі уявити, але в дійсності все так і відбувається. Але не може бути того, що вода розташує безліч молекул заліза в одному місці і потім невелика їх кількість на видаленні одного сантиметра. Це може статися, але тільки не на такій відстані.

Якщо припустити, що деякі углеродосодержащие молекули були вимиті і потім заповнили порожнечі на заклепках, то це був би порівняно однорідний процес по всій поверхні і ми могли б припустити, що кількість цих молекул в одній області будуть приблизно рівні кількості молекул в інший, яка перебувала в прилеглої області на відстані одного сантиметра. Але знайдене кількість молекул, а саме 0.13% і 0.14% в одній області і 1.88% і 1.97% в інший, каже нам про те, що це були різні матеріали - вуглецевих молекул в другій області було значно більше вже з самого початку до процесу скам'яніння. Саме на цьому фактично грунтується доказ того, що це була скам'яніла металева шайба з заклепками (нежива матерія) скріплена з частиною з скам'янілої деревини (одного разу живою матерією).

Відкриття змісту титану в "Заклепки" має особливий інтерес. Перевага титану як металу в його величезній міцності, легкій вазі і його опорі корозії. Всі дослідження, проведені на "Заклепки" показали, що вона містила: залізо, алюміній, марганець, ванадій і хром. Ці елементи, як відомо, на сьогодні є головними легуючими речовинами, що додаються при виробництві титанових сплавів.

Питання про проведення розкопок вирішене!

Доктор Робертс під час авіаперельоту познайомився з одним джентльменом, що працюють у великій британській корпорації, яка була відома як спонсор великих цікавих проектів. У розмові з цим джентльменом, доктор зацікавив його дослідженнями Ноєвого ковчега. У серпні 1991 року він отримав від цієї фірми гарантії фінансування розкопок і обмовив всі тонкощі з турками через турецьке посольство в Сіднеї.

Він постійно підтримував контакт з Роном і завжди повідомляв йому про все що робив. Доктор Робертс хотів щоб саме Рон керував проведенням розкопок навіть незважаючи на те, що він не був членом їхньої групи. Чесно кажучи, не дивлячись на те, що ми дуже любили доктора Робертса, ніхто з нас не вірив що з цього щось вийде. До теперішнього часу Рон уже звик до того, що якщо люди висувають грандіозні ідеї і обіцяють допомогу, то це, як правило - "мильна бульбашка", готовий лопнути в будь-який момент. Тому всі здивувалися, коли доктор Робертс подзвонив і сказав: "Я маю гарантії фінансування розкопок і якщо ви маєте можливість, то давайте рухатися вперед!"

Досить скоро, Рон, Річард Ривс, Мерв Уїлсон і доктор Робертс прибутку в Анкару з готовністю здійснити свої плани. У Рона був проект здійснення розкопок розроблений ним самим таким чином, щоб не пошкодити ковчег, а також залишити деяку частину в землі не розкопуючи, з тим, щоб ніхто не зміг сказати: "Вони просто вибрали залишки ковчега з землі, а самого ковчега там немає ".

Август 1991 р

Август 1991 року

У четвер 29 серпня, вони зустрілися з посадовими особами в Анкарі та представили їм свої пропозиції щодо здійснення розкопок. Рон виявив серед цих людей однієї людини, з яким він тісно працював в минулому, потім він був переведений в турецьке посольство в Єгипті. Тепер він повернувся і був дуже радий бачити Рона після стількох років. Після того як Рон зробив запит, йому сказали, що це могло б вирішитися швидко, але як раз в цей час був мусульманський релігійний свято і всі установи будуть закриті і дозвіл можна буде отримати не раніше понеділка. Уявіть собі розчарування всієї групи, коли Рон повернувся в готель з такою новиною.

Вавилонська вежа? Погана ідея!!!

Щоб якось згаяти три з половиною дня, вони вирішили на наступний же день відправитися в Ерзурум, а потім південніше, де перебувала, як припускав Рон, Вавилонська вежа. Це зовсім інша історія, яку я не буду зараз розповідати, а лише коротко викладу суть. Вони прибули туди в п'ятницю і домовилися з Ділейвером, що той дістане квитки на автобус для того, щоб їхати на південь від Ерзурум. Вже стемніло, але вони вирішили їхати не дивлячись ні на що. Незабаром приїхав мікроавтобус щоб їх забрати, але з лісу вискочила натовп людей з автоматами і висадила їх з автобуса.

Ці люди були з незаконною партії Курдських повстанців, які хотіли взяти заручників з тим, щоб використовувати їх в своїх політичних вимогах. Їм потрібні були тільки іноземні заручники. Американці і англійці були для них найкращим подарунком, тому вони крім групи Рона також взяли в заручники туристів з Англії. Всі ми потрапили під одну гребінку. Це було жахливе випробування, про який я не буду зараз розповідати. Доктор Робертс написав книгу про цю історію.

Тим часом в штаті Теннесі

Вдома я майже відразу зрозуміла, що щось сталося. Їх забрали близько восьмої вечора по турецькому часу, по-нашому близько полудня в п'ятницю. І дивно, що в критичній ситуації людина пам'ятає всі деталі. Я пам'ятаю, в цей час я купувала шикарну ліжко в якості сюрпризу Рону, коли він повернеться додому.

На наступний день мені подзвонив один чоловік, якого ми сказали про поїздку Рона. Його звали Боб. Він був геологом в штаті Теннесі. Коли він почув за християнським радіоканалу про трьох американців, одному австралійця і одному британця, які були взяті в заручники в східній Туреччині, він подзвонив мені щоб дізнатися: чи не був в їх числі Рон.

Коли ми раніше говорили з ним, ми сказали, що їх міг супроводжувати людина від британської корпорації, тому Бобу здалося, що це група Рона. Але я знала, що британця з ними не було, тому я думала що це не група Рона. Я також не подумала, що вони так скоро опиняться в східній Туреччині, але в той же час я трохи запанікувала. Я подзвонила в державний департамент і ніколи не забуду перші слова тієї розмови:

"Здрастуйте, мене звуть Мері Нелл Уайетт. Тільки що я почула про трьох американців, які взяті в заручники в східній Туреччині. Можливо це не мій чоловік, якого звуть Рон Уайетт, але якщо можна, будь ласка, перевірте це для мене або може бути Ви що-небудь чули з цього приводу? " Приблизно такими були мої слова, а його слова я передаю в точності:

Він відповів: "Давайте подивимося, (пауза), по батькові Вашого чоловіка Елдон?" Я була шокована відповіддю - це було по батькові Рона! Тільки в цей момент я зрозуміла, що це був Рон. Я не знаю що б я робила тоді без моєї дочки Аманди. Їй тоді виповнилося лише сімнадцять, але вона у важкі моменти була сильна як віл. Я сильно запереживали, але вона мене заспокоїла. Трохи згодом я схопила її за руку і ми, стоячи на колінах в передпокої, довго молилися. Я просила Бога допомогти нам в цьому горі.

Несподівано я заспокоїлася і змогла зателефонувати іншим дружинам - Елізабет Ривс, Ренетт Вілсон і Маргарет Робертс і повідомити те невелике, що я знала. Я також розповіла їм, як я заспокоїлася, помолившись про міцності духу. Вони також сприйняли ці новини дивно мужньо. Найбільше я переживала за Елізабет, так як у них з Річардом було двоє дітей дошкільного віку.

На той час новини вже поширилися й через дві години перша знімальна група телебачення була вже у нашого порога. Аманда і я вже заспокоїлися так, що потім друзі Рона в лікарні кепкували його, кажучи, що твоя дружина не дуже-то має бути любить тебе, так як вона з'явилася на телебаченні не дуже-то пригніченою.

Подружній план дій

Ми, дружини, колективно обговорили те, як нам бути і що робити, а також що хотіли б наші чоловіки, щоб ми зробили в подібній ситуації. Ми вирішили використовувати пресу, щоб розповісти про Ноєвому ковчезі. Я заявила про те, як в 1984 році Рон був помилково звинувачений в крадіжці артефактів з Туреччини. Таким чином ми оприлюднили дослідження і місцезнаходження об'єкта. В результаті ми домоглися щоденного освітлення в пресі.

Іноді нас зустрічали зі скептицизмом, якому ми протистояли спираючись на факти. Але жодна річ з наших численних інтерв'ю не була вирізана і це було завдяки нашій вірі і тому, що ми не панікували. У мене навіть була можливість представити докази Ноєвого ковчега в інституті.

Ренетт, що живе неподалік від Далласа, мала багато можливостей засвідчити свою віру, також як і Елізабет, яка постійно вражала мене тим, як вона тримала себе в руках. Маргарет, будучи в Австралії, була на відміну від нас одна, але вона також виявила неймовірну віру і хоробрість в цьому випробуванні.

Отриманий наганяй, в той час як Рон був відсутній

Ще однією неприємністю в цій історії були висловлювання деяких критиків.Один з репортерів сказав мені, що він розмовляв з однією людиною, який стверджував, що Рон був нечесний і сфабрикував докази. Ця людина, поряд з іншими, також стверджував, що вся ця колотнеча з заручниками була інсценована. Це було для мене звичайно вже занадто.

Я зайшла до нашого друга - сержанту поліції Марку Уінну, і разом з ним (так як мені потрібен був свідок) я подзвонила цій людині до нього на роботу. Я представилася йому і, звертаючись до його християнської милості, попросила його утриматися від наклепницьких пліток на мого чоловіка, оскільки він пропав і я навіть не знала, чи живий він чи мертвий. Я підтвердила, що, звичайно ж, він має право на свою думку по відношенню до Рона, і я не хочу і не можу йому це заборонити, але я попросила його, щоб він проявив милість і утримався від своїх висловлювань хоча б на той час, поки Рон був відсутній. Я просила його не з метою будь-якої вигоди, а заради себе.

Нарешті він погодився це зробити, але після довгої розмови, в якому він докладно розповів мені про те, як Рон сам "зробив" дерев'яний корпус ковчега і висунув деякі інші звинувачення. Але я то знала за фактами, що все це було жалюгідною брехнею. Закінчуючи розмову і відчуваючи жалість до цієї людини я сказала йому, що в кінці кінців все вищесказане не зможе нічого змінити, поки Рон відсутня і не працює разом з нами. Це викликало у нього печаль і співчуття.

План настання Дейва Фессолда

Дейв Фессолд - це інша історія. Він подзвонив мені і був в люті від того, що сталося. Незважаючи на те, що вони з Роном працювали незалежно один від одного, він був готовий відправитися на допомогу і врятувати їх. Він говорив про свій намір звернутися до глави курдських повстанців і звільнити їх. Я не впевнена в тому, що Дейв щось планував, але в кінцевому рахунку він зрозумів, що дійсно не міг нічого зробити. Незважаючи на це я завжди з вдячністю буду згадувати про його готовність допомогти.

Дорогий, я купила нову ліжко ?!

Коли вся ця історія закінчилася і Рон повернувся додому, я була повністю розбита. Це було в перший раз, коли я коли-небудь бачила його в такому ослабленому стані. Він схуд більш ніж на 20 фунтів (~ 9 кг) і кульгав, але це пошкодження, слава Богу, не було серйозним. Він ходив з милицею, який зробили йому з дерева курдські партизани. Я порадувала його новим ліжком, але вимушений спати на холодній землі, він не міг насолоджуватися цим тижнів зо два. Звички - кумедна річ. Річард попросив Елізабет готувати на сніданок тільки огірки і помідори - то, що вони їли в горах.

Спочатку був величезний потік преси, а потім все стихло - практично все нормалізувалося. Але сумним виявився той факт, що було вже занадто пізно для розкопок - сезон пройшов. А через деякий час британська корпорація, яка є великим концерном, постраждала від фінансових проблем і це змусило її відмовитися від фінансування нашого проекту. Ми повернулися назад у вихідне положення. Ми були повністю деморалізовані, але незабаром заспокоїлися.

Доктор Робертс, навпаки, набув широкого розголосу в Австралії але страждав від жахливих переслідувань відомого атеїстичного геолога Яна Плімера. Для Робертса вся ця історія із заручниками була жахливим випробуванням, яке, як розповіла нам його дружина Маргарет, в кінці кінців відбилося на його здоров'ї. Ми не знаємо деталей, але в своїх молитвах ми просили Бога полегшити його долю. Будучи в заручниках, він переніс флебіт і ще не зовсім одужав.

Август 1992 р

Наступна низка поїздок

У серпні 1992 року ми зробили наступну низку поїздок до Ноєвого ковчегу. Коли ми наблизилися до Догубіязіту, через небо перекинулася красива веселка, і ми під'їхали ближче. Всі вийшли, і кожен або фотографував, або знімав на відео цей прекрасний вид. Деякі говорили, що це був Божественний знак і, можливо, це було так. Але це не було знаком того, що нас чекало.

Незабаром, після того як ми повернулися в автобус і продовжили наш шлях, група солдатів зупинила нас, вони як завжди були озброєні автоматами. Їх командир говорив по-англійськи. Після опитування нам сказали, що ми не можемо рухатися далі. Ця область все ще була нестабільною, і їх автобус був чудовою мішенню для терористів.

Розчарування на обличчях людей було для Рона чимось жахливим. Те ж саме з ним було в 1988 році, коли він хотів побачити ковчег. Але Генрі Грувер змусив нас помолитися і, здавалося, що кожен заспокоївся. Це фактично перетворювалося в реальне пригода. Було вже далеко за полудень і нам навіть не дозволили їхати в готель в Догубіязіт. Був наказ - покинути область.

Ми не могли повернутися в Ерзурум, тому ми попрямували в Агрі. Там Ділейвер привіз нас в кращий готель, який він там тільки зміг знайти і який був досить жахливий. У номерах не було ванних кімнат. Але ніхто не скаржився, а навпаки, здавалося, що кожен проводив час чудово.

Рон звернувся в поліцію щоб з'ясувати чи можна щось зробити щоб доставити людей до місцезнаходження об'єкта. Вони сказали, що все, що можна зробити - це тільки відправити людей на таксі групами. Вони міркували: що терористи очікують туристів в автобусі, і люди в таксі для них можливо не представлять інтересу. Але, несучи відповідальність за збереження групи, Рон вирішив, що це не вихід. Область стає дуже небезпечною для відвідування місцезнаходження. Чи покращиться ситуація?

Зустріч з Саліхом Бейрактутаном

У 1987 році Саліх Бейрактутан з Ататуркского університету, Джон Баумгарднер, Том Феннер з КГСІ і інші, створили групу з вивчення об'єкта без участі Рона. Вони повернулися на місцезнаходження для того, щоб за розпорядженням турецького прем'єр-міністра зробити власні радіолокаційні сканування. Копія цього звіту потрапила до Рону через третю особу, і щоб упевнитися в його автентичності, він взяв цю копію в Туреччину в 1992 році, і при зустрічі з Саліхом запитав його про справжність цієї копії. Він запевнив Рона в тому, що це дійсно було так. Причиною важливості цього звіту було те, що члени провідної сканування групи намагалися спростувати результати отримані Роном і Дейвом. У цьому звіті заявляється, що результати сканування відрізняються від тих, які отримав Рон і Дейв і що на ділі вони не підтвердилися.

У цьому високонаукових документі, що буяє технічними термінами і виразами було відзначено: "Все сканування, показані на малюнку, були отримані за допомогою радара, що працює на частоті 120 мегагерц, щоб досягти" максимально можливого проникнення "". Це означає те, що вони налаштували радар таким чином, щоб він відбивав внутрішню структуру, а тільки зовнішню поверхню. І навіть в цьому випадку їхні результати не анулювали більш ранні сканування, які були зроблені з використанням різних частот, з метою відбити структуру на різних глибинах.

В цьому офіційному звіті зазначено: "Ми робимо висновок, що результати наших геофізичних досліджень жодним чином не суперечать твердженням, що цей незвичайний об'єкт, що має форму судна, що знаходиться недалеко від села Мейсер, містить залишки Ноєвого ковчега". І далі: "Однак, без фактичних вибірок підземних матеріалів ми припускаємо, що категоричне тлумачення наших даних неможливо. З іншого боку, ми віримо в те, що зможемо забезпечити необхідну інформацію, виконавши колонкове буріння декількох отворів в об'єкті".

Повинно бути написання подібного звіту вимагало великої мужності, заявляючи що їх випробування не суперечать припущенням про те, що це Ноїв ковчег після того, як турки вже підтвердили це. Ця група вже майже досягла того, щоб здійснити колонкове буріння в 1988 році, але коли Рон розмовляв з Саліхом в 1992 році, він скаржився йому на те, що кілька тисяч доларів було зайнято на транспортування бурової установки і будівництво дороги до місцезнаходження об'єкта.

Вересень 1992 р

Дерево "гофер"

Протягом останніх п'ятнадцяти років турецький уряд через спеціальну комісію з питань Ноєвого ковчега, співпрацювало з Роном Уайетт з отримання та оцінки зразків археологічних структур з об'єкта-судна, що знаходиться в східній Туреччині. Одним з цих зразків був шматок скам'янілого деревного настилу палуби.

деревина палуби

У вересні 1992 року в цій скам'янілої деревини були зроблені зрізи для мікроскопічного дослідження.

Корінь арамейської слова, схожого за змістом з єврейським словом "дерево гофер", означає - клеєної деревина (шари дерев'яних плит склеюються разом один з іншим, щоб забезпечити додаткову міцність). Коли дослідження розрізу були закінчені, було очевидно, що принаймні ця частина настилу палуби була клеєної деревиною!

Надлишок приклеюють речовини (використовуваний "клей" був смолою, яка була виготовлена ​​з деревного соку) віджимався за межі обшівной дошки, затвердевал і в скам'янілої формі дійшов до наших днів. До того як був зроблений розріз, припускали, що матеріал, який виступає у вигляді патьоків по зовнішньому краю був смолою і деталь, вміщена краєм межі в цю смолу, потім поєднувалася з іншими деталями човна. Але тепер виявлений дивовижний факт, який свідчить про те, що методи конструкцій, які використовуються Ноєм для побудови ковчега, включали в себе склеювання деревини для зміцнення конструкції!

Перетин деревини настилу палуби. Тут можуть бути помічені три окремі шари деревини, а також клеїть матеріал, який просочувався назовні з поверхонь, що склеюються, оскільки вони були стиснуті разом.

1993 р

Волокна з Ноєвого ковчега

Свердловина всередину ковчега

У 1985 році вглиб ковчега була просвердлені шести-дюймова (~ 15 см) свердловина. За допомогою цієї свердловини з порожнини в ковчезі були взяті зразки матеріалів материнських порід. Ретельна експертиза зразків неозброєним оком показала, що ці волокна є волосяними. Ці волокна були оцінені експертом по волокнам в Головній Національної Кримінальної Лабораторії США.

Вивчивши їх будова під мікроскопом, використовуючи спільно білий і перехресний поляризоване світло, виявилося що волокна мають всі особливі характеристики волосся ссавця. Далі було визначено, що волосся належали тварині, що випливало з чітко окресленої одноклітинної серцевини волоса (центральної клітинної структури). Також був відзначений колірної бандаж - явище зміни в кольорі волосся від одного кінця до іншого, що є досить часто зустрічається явищем у ссавця сімейства котячих.

Волос тваринного сімейства котячих.

Також були оцінені і інші волокна з вибраних матеріалів материнських порід. Виявилося, що один зі зразків був деяким видом волокна рослини, оскільки була явно видима клітинна структура.

рослинна волокно

Інша вивчене і дуже схоже на волосся волокно показало дуже незвичайні характеристики: стрижень волокна був довгим і циліндричним, подібно волоссю, але більше не було ніяких інших характеристик, що пов'язують з волоссям. Уздовж зовнішньої поверхні волокон під кутом від стрижня відходили волоски. Спочатку фахівці подумали що це певний вид волокна рослини, але потім все зійшлися на думці, що вони ніколи не бачили в своїй практиці нічого подібного.

І нарешті, одне з узятих з породи волокон не мало характеристик ні волокон рослини ні тварини. Фахівці погодилися, що якби це волокно зберегло то первісний стан коли воно було створено, то не було б ніяких сумнівів в тому, що воно штучне!

Імовірно штучне волокно

Робота над зразками знаходиться в стадії, при якій об'єкти будуть сфотографовані під мікроскопічним збільшенням з тією метою, щоб потім ця отримана інформація могла бути оцінена іншими експертами у всьому світі. Хотілося б сподіватися, що можуть бути отримані додаткові висновки експертів щодо природи незвичайних зразків, що не були ствердно ідентифіковані. Планувалося вивчення інших волосяних зразків з усе ще помітним неушкодженим волосяним коренем, які все ще знаходяться в матеріалі породи. Є ймовірність, що в них може бути присутнім інформація ДНК, і вона може бути отримана з залишився неушкодженим кореня.

Майбутні плани включають в себе продовження наукової роботи, використовуючи новітні досягнення сучасних технологій. Тим часом, з усього вищесказаного можна зробити висновок, що тварини безумовно були на борту Ноєвого ковчега!

Ноїв ковчег

Noah's Ark

заключні висновки

Чому про це відкриття нічого не чути?

Очевидні докази були надані. І все це не було простим збігом. Кожен зразок, узятий з об'єкта був останками судна, яке могло бути тільки Ноєвим ковчегом. Але світ не хоче прийняти це. Мисливці за ковчегом продовжують пошуки на горі Арарат навіть незважаючи на те, що турецькі вчені і археологи підтвердили, що це судно на горі Арарат дуже давнє, і що це ніщо інше як ковчег Ноя.

Головна проблема полягає в тому, що це є єдиним у своєму роді феноменом. Ніякого іншого об'єкта подібного йому ніколи ще не було зафіксовано. 4300-літній дерев'яне судно просто не змогло б зберегтися без спеціальних засобів, таких, як наприклад лава, яка охопила його багато років тому. Ця лава ефективно приховувала його від світу протягом декількох тисячоліть і весь цей час його точне місцезнаходження було невідоме.

Деякі з назв в цій області все ще продовжують ставитися до ковчегу, такі як наприклад "місце вісьмох" і "гора судного дня". Коли Рон і Орхан Бейзер в 1984 році опитували місцевих жителів на цей рахунок, то вони зізналися, що поняття не мали звідки походили ці назви. На початку 1900-х років корінні жителі цієї області зазнали нападів з боку інших людей і повністю зникли з цієї місцевості. Завойовники зайняли їх села, оселилися в їх будинках і розорали їх поля. Коли це сталося, всі знання корінних жителів цієї області, які у них були з історії та легенд, були втрачені. Ця війна була настільки кривавою і руйнівною, що цьому присвячений один з поверхів музею в місті Ерзурум.

Якби ковчег зупинився на горі Арарат, то вона повинна була бути набагато менше за розмірами ніж теперяшняя, тому як тоді було б неможливим всім тваринам спуститися вниз. І навіть якщо це було б так, то ковчег був би зруйнований протягом часу при виникають виверженнях діючого вулкана. І як свідчить історія, ніщо б не збереглося поблизу нього.

Підходящим місцем в цьому регіоні могли бути крейдяні гори - гори, що не були вулканічними і якраз на яких розташовується зараз Ноїв ковчег.

Коли Рон проводив дослідження місцезнаходження радаром, він зауважив, що внутрішні "лінії" сходилися в кожному кінці, поєднуючись з балками судна. Але щоб переконатися в тому що це не було дуже рідкісної геологічної "примхою" з якої він не був знайомий, він для порівняння робив сканування радаром поза об'єктом - за ним, перед ним і за його сторонами. Але нічого крім випадково залишилися в землі каменів він не знайшов. Раніше, в 1985 році, коли виконувалися дослідження металошукачем, вони також не виявили поза об'єктом нічого гідного їх уваги.

У жвавому інтерв'ю, яке Джон Баумгарднер дав телеканалу Сі-Бі-Ен в передачі "Клуб 700" щодо досліджень об'єкта металошукачами в серпні 1985 року, на питання чи був цей об'єкт унікальним він відповідав: "Ми відчуваємо, що це формування досить унікально. Існує кілька формувань, які мали практично подібну форму і ми досліджували кілька з них. і вони, на підставі нашого дослідження, не мають специфічних характеристик, які ми знайшли на місцезнаходження, на якому ми зупинилися ".

Світ в цілому не хоче знати про те, що ковчег справді існував, з чого випливає що Біблія вірна. Навіть тоді, коли австралійська знімальна група відвідала місцезнаходження і особисто побачила здійснюються дослідження металошукачами і їх результати, вони навіть не стали знімати це. Один зі свідків події сказав, що вони знімали тільки те, що вважали служитиме для дискредитації місцезнаходження. Звичайно ж, істину можна завуалювати таким чином, що картина буде виглядати переконливо, але насправді - це буде брехнею.

Хто визначає - ковчег це чи ні?

Що справжні археологи говорять про це відкриття? Чи вважають вони, що це Ноїв ковчег? Немає кращої відповіді, ніж той який дав Річард Ривс: "Провідні археологи і вчені вважають, що вік землі складає мільйони років, і Ви і я пішли від мавпи". У такій ситуації нами обрана наступна стратегія: опитати експертів у своїй галузі науки з різних країн, пред'явивши їм тільки факти без будь-яких своїх висновків, наприклад, про наявність органічного вуглецю в знайдених зразках в кількості, порівнянному з присутністю в них колись живий матерії. Ми не просимо їх робити висновок, що це Ноїв ковчег. Ми просимо дати науковий висновок про надані факти без будь-яких прямують з них висновків.

Зараз настає час, коли люди повинні вчитися думати самостійно. Ми заледащіли, ми відмовляємося про що-небудь думати, ми хочемо, щоб за нас це зробив хтось інший. Це зручна позиція. Адже, якщо ми дізнаємося, що Ноїв ковчег справді існував, то нам доведеться змінити наші колишні уявлення, а це не завжди приємно робити.

Існує хороший приклад, який ми не повинні забувати - люди часів Христа чекали приходу Месії, Царя Царів, Вождя, який дасть їм чудове царство на землі. Але вони відкинули Месію, посланого Богом, тому що він не відповідав їхнім очікуванням і бажанням. Так і ця історія з Ноєвим ковчегом. "Вчені люди", подібно до провідним релігійним лідерам стародавнього Єрусалиму, очікують і хочуть побачити "чудовий" корабель, який має форму баржі, на вершині вулканічної гори Арарат, вони не хочуть сприймати тендітні останки, збережені тим способом і на тому місці, які вибрав Бог. А ви, покладаючись на їх думку, думаєте так: "добре, якщо важливі люди кажуть, що це не ковчег, значить це так".

А чи має взагалі значення, що ковчег дійсно знайдений? Так має.

Ми повинні пам'ятати, що за часів Христа було дуже багато простих людей, які прийняли Його як Месію, грунтуючись на своєму власному рішенні, на тому, що вони самі зрозуміли, що це істина. Вони не потребували "вчених людей" і релігійних лідерах, які вирішували б за них. Якого Бога ми мали б, якби ми залежали від рішень інших людей? Ви дійсно хочете покластися на думку вченого, закоренілого еволюціоніста, який повідомляє нам про те, що є істиною? З вкрай неприємним почуттям я хочу розповісти про людей, які подібні до хитких пісках в пустелі. Я маю на увазі вченого, який зробив крок вперед і сказав, що Ноїв ковчег знайдений. Він енергійно взявся за дослідження. Виступаючи по телебаченню, він фактично визнав більшу ймовірність того, що це Ноїв ковчег. Сьогодні ця людина - затятий противник цього відкриття. Хіба змінилися факти? Ні. Змінилося тільки його особиста думка. Це рішення, яке кожна людина повинна приймати особисто сам.

Рон віддав чотири з половиною роки свого життя складним хімічним дослідженням, коли працював в компанії "Геркулес-Паудер".Тому він має досвід і знання в цій галузі. Він робив аналізи зразків в шановних лабораторіях.

Результати його досліджень - це ФАКТИ, які чисті від підтасовок. Якщо аналіз показує, що зразок є скам'янілою деревиною, то це - ФАКТ. Якщо сканування за допомогою детекторів металу показує присутність заліза в регулярно розподілених інтервалах, це - ФАКТ. Існує науковий ФАКТ, а потім висувається - ТЕОРІЯ. Об'єкт має форму судна і його розміри відповідають опису біблійного ковчега в царських єгипетських ліктях. Це факт. Він містить метал в чітких інтервалах. Це факт. А ТЕОРІЯ - це те, що об'єкт є старої точною копією ковчега, побудованої за часів римського імператора Костянтина, або що він є старою фортецею. Теорія також є твердження, що це Ноїв ковчег. Подібно судовій справі, ВИ приймає рішення, після того, як Вам представлена ​​достатня кількість доказів. Тільки будьте дуже уважними, щоб відокремити ТЕОРІЇ від ФАКТУ. Ми вирішили, що це Ноїв ковчег, ми переконані в цьому на підставі величезної кількості доказів і без коливань заявляємо про свою віру. Інші заявляють без коливань, що це - НЕ ковчег. В кінцевому рахунку, все зводиться до того, що всі факти говорять про те, що це Ноїв ковчег, але людина вперто не бажає вірити в це. Це схоже на питання про те, чи припускаєте ви таку можливість: "бути схожою на качку, крякать як качка, виводити каченят, плавати як качка, але все ж не бути качкою".

На поточний момент часу ми маємо комплект документів, повністю забитий статтями, публікаціями, листами людей, які критикують не тільки об'єкт, його місце розташування, а й самого Рона. Але ми маємо зразки знайдених матеріалів, результати їх дослідження, а також повний комплект наукової документації щодо порушених нами тем. В кінцевому підсумку, прийняття рішення залишається за кожним з Вас. Якщо це не ковчег, тоді що це? Якщо Ви зможете дати іншу відповідь на це питання, тоді всі факти перед Вами, дерзайте. Ми можемо стверджувати що це ковчег тому, що живемо і зустрічаємося з усіма цими очевидними доказами кожен день. Оскільки ми твердо віримо, що якщо Бог зберіг ковчег як доказ повної точності і вірності Його Святого Слова - Біблії, тоді це має бути дуже важливим для нас. Важливим для того, щоб знати істину. Тому коли Ви будете приймати рішення з цього питання, не поспішайте, але зробіть його вдумливо й умотивовано. Рон каже, що Бог дивовижним чином забезпечив нас усіма доказами, за допомогою яких можна однозначно стверджувати, що цей об'єкт є Ноєвим ковчегом. Зрештою, Христос сам говорив: "Якщо Мойсея і пророків не слухають, то коли хто й із мертвих воскрес, не повірять" (Лук.16: 31).

Розуміння останків Ноєвого ковчега

Ключ до прийняття доказів, які стверджують, що місцезнаходження містить останки Ноєвого ковчега, це розуміння умов, в яких знаходиться ковчег. Але світ має упереджена думка з цього питання - люди думають, що це судно на існуючий момент є дерев'яним (це після 4300 років), що воно повинно знаходитися на вершині вулканічної гори під назвою Арарат. А що стосується зовнішнього вигляду ковчега - той факт, що він мав окремі кімнати, інтерпретується як те, що він повинен нагадувати баржу (типу судна-будинки, а не морехідного судна).

Ці поняття грунтуються тільки на припущеннях. Але жодне з них не підтверджено фактами.

Ковчег не міг мати форму баржі

По-перше, корабель, що має форму баржі, не зміг би вижити у відкритому морі. Нафтові танкери, які перетинають наші моря, мають не плоский корпус, а закруглений. Сьогоднішні шторми не йдуть ні в яке порівняння з тим, що відбувалося під час потопу. Якщо навіть сьогодні баржі не можуть ходити по морях, то можна викинути з голови ідею про ковчег, що має форму баржі. Це просто неможливо.

Знайдений Роном Уайетт об'єкт не має форму баржі. Він відображає форму морехідного судна. Тому з самого початку його відкриття на стереофотографії, він мав вигляд, що викликає інтерес.

Ноїв ковчег не міг мати форму баржі, тому що, як скаже Вам будь корабельний експерт, баржа не призначена для перетину океанів і морів.

Ковчег не вцілів би на горі Арарат

Турецькі військові багато років навчали своїх солдатів на горі Арарат і повністю дослідили гору. За весь цей час ніяких натяків на ковчег ними знайдено не було.

Вкрита снігом гора Арарат

Якщо ковчег справді існував в реальності, то тоді був і потоп (який змінив всю поверхню землі), і це значить, що ковчег, якщо він зберігся до сьогоднішнього дня, є найстарішою структурою на землі. Якщо ми бачимо старий стан дерев'яних будинків, побудованих в минулому столітті, чи могли ми припустити знайти неушкоджений ковчег або взагалі будь-які останки? Звичайно ж ні, і тільки не в льодовиках гори Арарат, які постійно течуть, переміщаються і перемелюють все на своєму шляху. Навіть якби об'єкт і вцілів в них, то зміг би він витримати сильні вибухи вулканічних вивержень, останнє з яких зруйнував більшу частину гори?

На горі Арарат мали місце вулканічні виверження. Одне з найостанніших вивержень закінчилося на початку 1800-их років формуванням ущелини Ахурійська сільська адміністрація. Ущелина Ахурійська сільська адміністрація це зруйнована виверженням область на північно-західній стороні гори Арарат, подібно зруйнованої стороні гори Святої Єлени в штаті Вашингтон в США. Як би не здавалося дивним, але саме ця область була місцем, де проводилося більшість досліджень з пошуку Ноєвого ковчега на горі Арарат.

Вулканічна гора Арарат в порівнянні з подібною їй вулканічної горою Святої Олени, виверження якої відбулося не так давно

Як же ковчег зберігся до наших днів?

Факт знахідки об'єкта в формі судна, який ми з повною упевненістю називаємо ковчегом, вказує на те, що він зберігся тільки завдяки тому, що був покритий лавою, що накрила його як би "ковпаком часу". Однак гора, на якій знаходиться ковчег НЕ вулканічна. Факти показують, що лава, яка вийшла з кратера, пройшла багато миль на південь у напрямку до сучасного Ірану.

Лава викидалася в повітря так, що долинала до вершини гірського хребта, що знаходиться вище існуючого місця розташування ковчега. Існування цього вулкана підтверджується напівзруйнованої стелою, знайденої Роном в 1984 році на цьому хребті, на якій зображений унікальний вапняковий хребет і поруч з ним на півдні вулкан. Сьогодні цей вулкан зруйнований, і його не можна помітити ні з вершини хребта, ні з позиції художника, який малював стелу.

Розколота стела і реконструкція розташованих на ній написів

Ковчег, охоплений лавою

Лава досягла вершини хребта і почала текти до підніжжя гори, покриваючи ковчег. Шлях лави чітко простежується по застиглим слідах грязьового потоку. Селеві потоки утворюються, коли вода виступає з повільно остигає лави. Коли лава йде в землю, величезна кількість води, захоплене разом з нею, починає іноді дуже стрімко текти. Ці потоки називають селями. Тяжкість величезної кількості вкрила ковчег лави стала причиною руйнування двох верхніх палуб.

Якщо це так, тоді чому ковчег не згорів? Є два можливих відповіді. Перший - ковчег був дуже швидко покритий лавою, що перекрило доступ кисню і загоряння стало неможливим. Але якщо припустити, що об'єкт охоплювався більш повільно, то існують підтверджені факти, що лава не завжди викликає загоряння.

Але який би варіант Ви не обрали, той факт, що якщо ковчег був покритий лавою, то зовсім не означає що він повинен був при цьому згоріти. Факт, що яруси були зруйновані приблизно рівномірно, вказує на те, що ковчег був покритий лавою дуже швидко, що припинило доступ кисню. У нас є деякі зразки, які мають сліди горіння, але в дуже невеликому ступені.

Ковчег відкрився після руйнування лави

Лава покрила ковчег і загерметизувати його в повітронепроникної "капсулі". Чому ж тепер його видно? Чому він більше не покритий лавою? Тому що лава з плином часу втрачає свої властивості, руйнується і через деякий час перетворюється в грунт. Грунти, які утворилися через розпад лави, вулканічних опадів і попелу дуже багаті калієм, вапном і фосфатами. Багато районів світу з добре розвиненим сільським господарством зобов'язані цим вулканічному матеріалу.

Гаваї - прекрасний приклад цього. Землі цих островів з красивими екзотичними квітами у нас асоціюються з раєм. Все це результат розкладання лави, яка настільки багата корисними речовинами, необхідними для росту рослин. Але цей процес розкладання вимагає тривалого часу, і його тривалість залежить від типу лави, умов навколишнього середовища і т.п. Ми не знаємо точно, як довго ковчег перебував під нею. Проте, через деякий час лава почала руйнуватися, і герметичний бар'єр зник.

останки скам'яніли

Ковчег розташований на досить похилому схилі гори. Корми судна розташовується на висоті близько 6350 футів (~ 1935.5м) над рівнем моря, ніс судна - на висоті 6250 футів (~ 1950м). Згодом лава почала руйнуватися - вона більше не була повітронепроникної, а значить і водонепроникною. Зима в цьому районі триває кілька місяців і супроводжується снігами і низькими температурами. Навесні сніг повільно тане, і вода стікає до підніжжя гір. Це означає, що через зруйнувати лаву вода почала проникати до ковчегу.

Оскільки вода повільно просочувалася крізь збережені структури ковчега, вона почала вимивати найдрібніші частинки деревини і металу. Все це відбувалося на молекулярному рівні - молекула змивалася молекулою. Але так як молекула вимивалася, після неї залишався простір її ж розміру, яке заміщалося молекулою іншої речовини. Цей процес називається петрифікація (скам'яніння) або молекулярна заміна.

Щоб об'єкт скам'янів, завжди потрібно дві умови: перше - швидке поховання об'єкта (припинення доступу кисню), і друге - постійний протока води через нього. Якщо це не герметичний об'єкт, і його не омиває вода, то він піддається розпаду і не зберігається. Еволюціоністи з радістю повідомлять Вам, що процес скам'яніння займає мільйони років, але це не так. Якщо процес скам'яніння буде відбуватися повільніше, ніж процес розпаду, то предмет просто зруйнується.

Через об'єкт протікає вода з розчиненими в ній мінеральними речовинами

Вода вимиває з об'єкта молекулу за молекулою і заповнює (замінює) залишилися порожнечі розчиненими в ній мінералами

Об'єкт поступово кам'яніє, змінюючи свою внутрішню структуру, але при цьому зберігаючи свою форму

Ковчег, перетворений на камінь

Оскільки вода стікала вниз по схилу гори, а потім вбиралася в грунт і досягала ковчега, структурні молекули, що знаходяться зверху за течією води, скам'яніли разом з молекулами мінералів грунту.Далі вода текла крізь середню частину судна, тому почалося скам'яніння ковчега з речовинами його власної структури в доповненні до речовин покриває його грунту.

Саме це повинно було статися, якщо цей об'єкт є ковчегом. Докази, знайдені при розкопках, показують, що все якраз так і відбувалося.

Зразок деревини палуби, який Рон дістав з тріщини після землетрусу з середньою палуби корабля, містила більше 13% заліза - заліза металевих стиків структури, що знаходиться над середньою секцією. Більшість молекул, що беруть участь в скам'янінні, є молекулами природних речовин землі і лави. Перші дослідження Рона цих зразків з місця розкопок показали 51% змісту кремнезему.

Магма складається з розплавленої кварцовою маси різного складу. Фактично, всі скам'янілі об'єкти містять велику кількість кварцу (кремнезему), завдяки тому, що він міститься в навколишньому об'єкт грунті.

безпомилкове випробування

Але існує одна речовина, яка не знайдено в природних мінералах. Склад вуглецю в речовині показує органічне або неорганічне походження об'єкта. Тому з метою визначення, чи був об'єкт органічною сполукою чи ні, проводять тест на визначення вмісту вуглецю.

Аналіз зразка скам'янілого настилу палуби в Галбрейской лабораторії показав, що він містить 0.0081% неорганічного вуглецю і в 100 разів більше органічного вуглецю - 0.7019%.

Будь знайдений коли-небудь скам'янілий об'єкт: гілка дерева, кістка або морська раковина, покаже час аналізу наявність вуглецю. Очевидно, що зразок настилу палуби був колись живою матерією. Тепер зруйнувати лава відкриває нам скам'янілі предмети, що нагадують деревину і містять у великій кількості залізо та інші метали.

Пам'ятайте, ми обговорювали як речовини, знайдені в скам'янілих об'єктах, потрапляють туди з водою, яка до цього протікала через інші предмети? Як же туди потрапило залізо? Для того щоб в скам'янілої деревини виявилося така велика кількість заліза, вода, що впливає на процес скам'яніння, повинна до цього пройти через залізний предмет. Грунт, що накриває ковчег, не містить такої великої кількості заліза. Спеціальний зразок грунту, взятий в цьому районі для аналізу, показав наявність 0.54% заліза і 0.77% окису заліза.

Якщо ми припустимо, що скам'яніла деревина отримала своє залізне утримання від заліза, що зустрічається в грунті близько ковчега, то тоді все залізо з грунту повинно було потрапити тільки в це скам'яніле дерево. Іншими словами, це неможливо. Величезна кількість металу, що міститься в скам'янілої деревини, могло прийти тільки з одного місця - з води, що проходить через метал, що міститься в структурі ковчега - метал, який, як ми тепер знаємо, скріплював тисячі стиків дерев'яних конструкцій ковчега.

Ковчег, прихований на багато-багато років

Отже, ковчег був прихований на багато, багато років, і про його існування не знав ніхто з тих пір, як він був накритий потоком лави, яка випадково (а швидше за все не випадково) зазнала його з гори, поки він не наткнувся на величезний виступ гірської породи. В кінці 1950-х років фотографія, зроблена з повітря під час військових досліджень, показала на схилі гори в селевий потік цей незвичайний контур судна.

Стереофотографія загадкового об'єкта

Оригінал даної фотографії з військового досьє

Перша експедиція, яка відправилася на це місце в 1960 році, не виявила жодних підтверджень того, що цей об'єкт штучного походження. Все, що тоді було видно, це розпадається лава, складова шар багатою, родючого ґрунту. Тут і там були "камені, що виступають з землі", які насправді були скам'янілою деревиною, сховала свою сутність через пережиті умов. Перша експедиція не знала, чого очікувати - вони шукали неушкодженим судно.

Перша експедиція 1960 на Ноїв ковчег

Істина з'являється з землі

У 1978 році землетрус викликав осипання грунту з загадкового об'єкта. Після цього об'єкт набув більш впізнавану форму корабля.

Ноїв ковчег до і після землетрусу 1978 року

По боках судна здалися западини, розташовані на рівномірних інтервалах, які представляли собою порожні простору, де колись були скам'янілі дерев'яні шпангоути. Але тоді чому утворилися порожнечі? Що ж сталося з шпангоутами якщо вони скам'яніли? Відповідь: порожнечі утворилися після руйнування шпангоутів внаслідок впливу на них навколишнього середовища та зміни сезонних погодних умов.

Визначення того, чого вже немає

Кожен раз через вивітрювання, камені втрачають деякі складові їх частки і іноді у великих кількостях. Зменшення маси невіддільне від вивітрювання та інших погодних умов. Наприклад, цього дуже сильно сприяє вода. У гірських областях на це впливають морози і відлиги. Тріщини в скелях, днем ​​заповнюються водою, а вночі під час морозу розширюються. Під тиском льоду в скелі з'являються тріщини. На наступний ранок на сонці лід тане і більше не утримує скелю, осколки якої скочуються вниз, приєднуючись до вже лежачим біля підніжжя схилу.

Треба мати на увазі, що структурні складові ковчега скам'яніли. Поки земля, що покриває боку ковчега, була на місці, поперечини зберігалися. Ми знаємо це, хоча тепер вони не існують. Це доводить наявність рівномірно розподілених пустот. Це подібно до сліду, залишеному в грязі: його не було б, якби раніше там не побував нога. Сюрпризи погоди в цьому регіоні здійснили процес расклинивания, який зруйнував скам'янілі дерев'яні шпангоути. Вони залишалися на місці поки їх приховувала земля, але коли вона обсипалася в результаті землетрусу 1978 року, шпангоути стали доступні впливу погодних умов і теж розсипалися розламавшись на шматки і валяються тепер навколо ділянки.

Колірна різниця скам'янілих шпангоутів і грунту

Внутрішні структури ковчега збереглися краще, тому що вони не були піддані руйнуванню. На східній стороні ковчега є секція, в якій скам'янілі дерев'яні шпангоути почали руйнуватися від морозів, але поки ще не повністю розсипалися. Саме тут Рон і Річард провели "міні-розкопки", завдяки чому через колірної різниці з'явилася можливість побачити поперечини, хоча вони і представлені фрагментами. Вони все ще залишилися на місці, підтримувані землею, а можливо, завдяки куту нахилу і деякої Божої допомоги. Як зазначено вище, скам'янілі частини перекладин можна відрізнити за кольором, в порівнянні з грунтом - вони світліші.

Результати "міні-розкопок"

Скам'янілі шпангоути стали видимі після того, як ця секція була злегка "виголена" совками в жовтні 1990 року. Хоча вони фрагментовані, але все ще зберегли своє становище.

Чим викликана різниця в кольорі?

Ця секція розташовується у верхній частині корабля. Частинки, що знаходяться у воді, яка протікала по структурі судна і вплинула на процес скам'яніння, були мінералами грунту вище ковчега. Ці мінерали складалися з кремнезему, вапна, кальцію та інших речовин. Це додало скам'янілої структурі "білуватий" відтінок, що відрізняється від секцій, розташованих нижче і у яких більш виражений темний колір через присутність в них великої кількості металу. У нас є два зразка скам'янілого дерева, обидва близько 6 дюймів завдовжки, 2 - шириною і 1.5 висотою (15.24см * 5.08см * 3.81см). Вони абсолютно ідентичні, виключаючи одну річ - зразок, який ми знайшли ближче до поверхні світліше, інший же - темний. Обидва зразки являють собою скам'янілі дерев'яні частини ковчега, але молекули одного з них були замінені світлими речовинами, а іншого - ні.

Інші виявлені структури

Деревини, які виступають з землі, наприклад такі як балки підтримки палуби, сьогодні виглядають як звичайні камені. Чому? Тому що процес петрифікації (скам'яніння) або так званої мінеральної заміни, перетворив їх у камені. І ці скам'янілі балки руйнувалися під впливом погодних умов. Балки палуби, розташовані вище на шпангоутах, знаходяться в такому положенні, коли вода з поверхні протікає повз них. Це зменшило ступінь впливу морозу, якому більше піддавалися структури, розташовані в нижніх секціях, через скупчення води.

Простою мовою це означає, що скам'янілі структури більше піддаються руйнуванню, якщо вони розташовані в місцях скупчення води. Взимку вода, яка просочилася в найдрібніші тріщини і щілини, в зв'язку із заморожуванням призводить до розширення скам'янілого об'єкта, а потім до його руйнування. Коли земля, що підтримує структури, поступово пересувається, вони обрушуються. Тому ми більше не можемо побачити скам'янілий предмет, а бачимо тільки нагромадження його уламків. Але лабораторні дослідження показують, що ці уламки містять органічні речовини, яких не було б, якщо об'єкт не був би колись живою матерією.

Інша подібна човен

У 1939 році були проведені унікальні розкопки, результатом яких стало виявлення стародавньої човни, відомої сьогодні як човен "Саттон Ху". Ретельні роботи підтвердили, що це дійсно давня човен, хоча її дерев'яна структура давно зруйнувалася. Також були виявлені проржавілі залізні стики, що скріплюють колись деревину. Після видалення шару грунту чітко стала видна структура судна, так як розпадається деревина залишила колірна відмінність в грунті. Залізні стики, все ще знаходяться на своєму місці, відбили своїм розташуванням внутрішню структуру човна. У дуже маленькому масштабі це нагадує стан ковчега, за винятком того факту, що ковчег все ще містить велику кількість внутрішніх скам'янілих структур.

Човен "Саттон Ху"

Виявлена внутрішня структура

Але як ми дізналися про внутрішню структуру без проведення розкопок? За допомогою радіолокаційного дослідження.Воно дозволило побачити внутрішню структуру судна, яка на думку творців радара має «не природне походження". Радар не повідомляє нам, з чого точно зроблена внутрішня структура, хоча, можливо, він буде реагувати на відмінність в щільності матеріалів. Проте сканування виразно показує форму і місце розташування об'єкта. І чим би це не було, добре спланована модель дозволяє фахівцям стверджувати, що це зроблено людиною. Природа сама не може створити модель внутрішньої структури корабля. Вивчення судна металевим детектором доводить, що структура містить метал в стиках, що з'єднують бруси.

Камені, які на детекторах показували наявність металу, звичайно, виглядають як камені, але тепер ми знаємо чому. Скам'яніла деревина, яка містить металеві кріплення, зруйнувалася і стала схожа на кам'яні уламки. При лабораторних дослідженнях було виявлено вміст металу, сконцентроване в цих місцях, і це доводить, що об'єкт був створений людиною.

додаткові факти

Останки ковчега знаходяться на схилі гори, спираючись на великий вапняковий виступ. Радар визначив, що він є не вільним валуном, а частиною скелі. Як же пояснити присутність цієї величезної маси гірських порід, що тягнуться вздовж миделя (середній частині) корабля?

У 1984 році Рон і Орхан Бейзер виявили то, в чому вони зараз однозначно впевнені - днище судна розміром 120 на 40 футів (~ 36.6м * 12.2м), розташоване вище на милю (~ 1.6 км) від основного місця розташування. Давайте подумки повернемося в той час, коли вода після потопу почала спадати. Земна поверхня була покрита брудом. Вода повільно відступала, і ковчег наближався до землі і поринав у бруд. Його нижня частина все більше і більше опускалася в цей бруд.

Зіткнення з вапняковим виступом

Коли ковчег, ковзаючи боком по гірському схилу, натрапив на вапнякову плиту, він буквально був проколот нею. Вона пройшла в середню частину судна і була єдиною річчю, яка утримувала ковчег на місці.

Так як яруси зруйнувалися, бруси, які утримували шпангоути (реберні балки) у вертикальному положенні, зламалися, то не залишилося нічого, що могло підтримувати стіни і уберегти їх від обвалення. Коли лава, несла ковчег, розгорнула його після зупинки біля скелі, бруси, що зв'язують борту судна були видавлені всередину і стався розширює ефект.

Діаграма розмірів ковчега.
Висота ~ 15.7 м; ширина ~ 26 м; ширина після розлому ~ 42 м.

У підсумку, зовнішні впливи викликали великі руйнування, тому корабель виглядає ширше, ніж він повинен бути. Проте, судно не втратило свою структуру, але його борту розширилися подібно розкривається книзі до 138 футів (~ 42м), а первісна ширина була 87 футів (~ 26.5м). Зазначена в Біблії ширина ковчега в 50 ліктів підтверджується шириною внутрішніх структур, таких наприклад як перегородки. Але зовнішній каркас судна розширився внаслідок зовнішніх впливів.

Сканування, зроблені в серпні 1985 року показали, що внутрішні структури, що знаходяться ближче до поверхні буквально "обвилися" навколо скелі; це показує зразок, знайдений під час досліджень за допомогою металевого детектора.

Баласт судна був шлаком

Незвичайний матеріал, що знаходиться в нижній частині об'єкта-судна, а також знайдений вище по схилу гори, служив баластом для ковчега.

Матеріал баласту з Ноєвого ковчега

Ця речовина містить невелику кількість неорганічного вуглецю, на відміну від скам'янілого дерева, але воно містить неймовірну кількість діоксиду марганцю (понад 80%) і титану. При одному аналізі було виявлено 74% вмісту титану. Важливість цих зразків в тому, що за своїми властивостями вони нагадують шлак або відходи металургійного виробництва.

Що таке баласт?

Баласт необхідний кожному судну. Це будь-який важкий матеріал, який поміщається в корпус судна для його стійкості. Це не те, що судно може або не може мати, це - необхідність. І судно розміром з ковчег виразно повинна була мати баласт. Факти показують, що будівельники ковчега використовували найбільш підходящий матеріал для цього.

Виробництво металевих сплавів

Знайдений об'єкт знаходиться на схилі гори, всередині його корпусу знаходиться велика кількість якоїсь речовини, за властивостями ідентичного шлаку. У виробництві металевих деталей кріплення внутрішніх конструкцій, залишалися відходи, які потім були зібрані і поміщені в корпус судна. У цьому укладений великий сенс. Судну такого типу треба було б велика кількість баласту, а ці відходи відмінно для цього підходять.

Але чому ми думаємо, що до потопу існувало виробництво металевих предметів? Крім великої кількості металу, виявленого в структурі судна і розташованого на однаковій відстані одна від одної, в баластному матеріалі був виявлений в дуже великих концентраціях марганець, який використовується при виготовленні багатьох сплавів. Понад 95% виробленого марганцю використовується в феросплавах в металоіндустрії, головним чином в сталеливарному виробництві. При гарячекатаний або куванні сталь, вироблена без марганцю, дає тріщини. Сталь, в загальному, містить менше ніж один відсоток марганцю. Сталь з великим вмістом марганцю (12-14%) використовується там, де потрібна велика міцність; вона являє собою тверду, стійку і самовідновлюватися поверхню. Марганець, вироблений електролітичним шляхом, в основному використовується в сталеплавильному виробництві, але також у виробництві кольорових металів - міді, алюмінію, магнію, сплавів нікелю і у виготовленні чистих химикалиев. Практично всі промислові сплави алюмінію і магнію містять марганець для поліпшення корозійної стійкості і механічних властивостей.

Проведений аналіз баластного матеріалу показав вміст 31.44% марганцю, 41.95% титану, 11.33% кремнію і серед іншого 7.19% алюмінію. Це вказує на те, що при будівництві ковчега використовувалося кілька типів сплавів, при виробництві яких залишилися різні шлакові матеріали, а саме цей був залишковим продуктом алюмінієвого виробництва.

Алюмінієво-марганцеві сплави широко використовуються у виробництві посуду для приготування їжі, теплообмінників, хімічного обладнання, різних ємностей. Додавання досить великої кількості кремнію (~ 10%) до технічно чистого алюмінію дає новий сплав з відносно низькою температурою плавлення. Кремній надає плинність рідкому металу і такі сплави використовуються в лиття. При додаванні в алюміній 5% магнію виходить сплав з дуже хорошою міцністю, зварюваністю і корозійної стійкістю для застосування в морській справі. Додаючи в алюміній кремній і магній можна отримати сплави, які легко відливаються в форму, обробляються, зварюються; мають хорошу стійкість проти корозії.

Під електронним мікроскопом баластні матеріали мають властивості шлаку, тому їх з упевненістю можна віднести до цього класу. Тип металу, з якого вони були отримані, не може бути точно встановлений. Тільки невелика кількість марганцю використовується в кінцевому продукті, надлишки переходять в шлак, поряд з іншими елементами.

Титан

Виявлення титану в такій кількості викликало особливий інтерес. Процес, в якому титан зміг бути отриманий як метал, став відомий тільки в 1936 році. Хоча титан як елемент був відкритий англійцем Вільямом Грегором в 1791 році, і його визначили в рутил (1795 рік) і ільмініте (титанистий залізняк, 1797 рік), виробництво металевого титану стало можливим тільки після винаходу в 1936 році вуликів Джастіном Кроль, німецьким емігрантом з США, магне-відновного процесу. Цей процес, що залишився в своєму первісному вигляді і сьогодні, використовується для вилучення титану з руди.

Перевага титану як металу в його незвичайної міцності і невеликій вазі, тому він використовується в медичних і космічних технологіях. Дослідження головки заклепки, знайденої Роном в 1991 році, показали 8,62% алюмінію, 10.38% заліза, 1.33% магнію, 2.7% натрію і 1.92% титану. Цікаво, що процес очищення титану вимагає наявності натрію і магнію, і аналіз показав присутність обох елементів. Тетрахлористим титан в реакціях з магнієм і натрієм перетворюється в металевий титан. Процес Крола, в якому використовується магній або натрій в якості відновників, проводиться у великих реакторах і є основою серійного виробництва титану.

Проведені аналізи скам'янілою заклепки представляють більш ніж переконливі докази того, що вона була виготовлена ​​зі сплаву, що містить алюміній, залізо і титан, за своїми якостями дуже міцного, легкого, стійкого до корозії, навіть у морській воді. Може бути все це збіг? Баластний матеріал містить елементи, які є залишками виробництва сплавів з алюмінію, титану та заліза. Заклепка містить елементи, які входять в такий дуже високотехнологічний сплав.

Основні легуючі елементи, що додаються в титан - це алюміній, ванадій, молібден, марганець, залізо і хром. Всі три аналізу заклепки показують наявність заліза, алюмінію, марганцю, хрому та ванадію. Можливо, зміст трьох металів було б збігом, але повну відповідність заперечувати неможливо.

Оброблене вручну (коване) залізо

У червні 1985 року Рон, Дейв Фессолд і Джон Баумгарднер під час роботи на місці розкопок з металевими детекторами виявили зразок кованого заліза. У Лос-Аламоської національної лабораторії був проведений Напівкількісний аналіз залізних зразків знайдених в ковчезі. Стахіометріческіе результати були вражаючими: з семи зразків від 60% до 91.84% Fе _203. Найвищі показники були отримані з кутової опори.

Кутова опора мала зовнішній вигляд, який Джон порівняв з кованим залізом. Зміст величезної кількості заліза в скам'янілої деревини підтверджує той факт, що вода, влиявшая на петрифікація, проходила до цього через великі залізні об'єкти. Звідки ж узялася все це залізо? Звичайно ж, не з тих, що оточують грунтів, в яких дослідження показали мізерно мале його зміст. Факти вказують на те, що можливо, проводилися різні сплави для використання їх в різних деталях. Все це доводить, що при будівництві ковчега використовувалися металеві сплави.

скам'яніле дерево

Деякі думають, що вчений зможе визнати у фрагментах, знайдених навколо судна, шматки скам'янілого дерева. Але це не так. Чому? Тому що ці вчені - еволюціоністи, і їх вчать, що скам'яніле дерево повинно мати річні кільця. Але без віри в Біблійні писання, вони не розуміють або не вірять, що до потопу, в який вони теж не вірять, умови були такими, при яких річні кільця не утворювалися.

Знайдений на місцезнаходження Ноєвого ковчега зразок, що представляє собою скам'янілий шматок дерева.Зверніть увагу, що на зрізі стовбура немає річних кілець, і саме це підтверджує, що це дерево росло до потопу.

"І жодної польової рослини, якого ще не було на землі, і жодна ярина польова яка ще не росла, бо Господь Бог не посилав дощу на землю, і не було людини для обробітку землі" (Буття 2: 5).

Цей вірш говорить нам про те, що перед потопом не було дощу, може бути це і було причиною невіри людей в небезпеку, що наближається. За законами природи дощів не випадало, але туман "напувала всю поверхню землі", і при цьому зберігалася постійна температура. Температура не вагалася більше, ніж на 10 градусів. Це досить незначні коливання, щоб викликати появу дощу після повної конденсації води в повітрі, але це справляло ефект парника, подібний в оранжереї або тераріумі.

Щовечора з'являлася роса, а вранці при підвищенні температури випаровувалася. День за днем ​​цей цикл повторювався, зберігаючи рівновагу вологи на землі і в повітрі.

Що викликає поява річних кілець?

Поява річних кілець у дерев і інших рослин викликано зміною водопостачання рослини. Річні кільця у дерев сьогодні з'являються при падінні навколишньої температури, коли сік більше не проходить по всьому стовбуру. Листя у листяних дерев втрачають колір і відмирають. Навесні тепло будить дерево від "бездіяльності", і сік знову починає текти по всьому стовбуру. Тому кільця - це показник зупинки і продовження зростання.

Іноді погодні умови, наприклад, посуха, можуть привести до появи декількох кілець за один сезон. У разі серйозної посухи дерево припиняє своє зростання через відсутність води. Після приходу періоду дощів зростання відновлюється, і у дерева утворюється два кільця. Немає ніякої системи або закономірності в обчисленні кількості утворилися за рік кілець, і метод визначення віку дерева по річних кільцях ненадійний. Знайдене в Арізоні скам'яніле дерево, яке мало річні кільця, належало до післяпотопному періоду.

Навіть еволюціоністи допускають відсутність річних кілець у дерев так званого кам'яновугільного періоду: "Була, як ми вже говорили, вторинна кора і деревина, подібні до сучасних деревами, але без весняних і зимових кілець, які пов'язані з сезонним чергуванням надходження вологи. Це додатковий доказ того , що клімат кам'яновугільного періоду був більш-менш постійним ".

"Сліпий" правди не побачить

Перед потопом без збоїв у водопостачанні та температури дерева росли з постійною швидкістю. Ніяких річних кілець не утворювалося. Але спробуйте довести це вченому-еволюціоністу. Він ніколи не прийме вашу точку зору і ніколи не визнає дерево з Ноєвого ковчега деревом. У нас є відмінний приклад обіцянки, даного в Біблії: "А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізнанні, видав їх Бог на розум перевернений, щоб чинили непристойне" (Рим. 1:28).

Коли людина відкидає Бога і Його Істину, яку Він відкрив через Своє Святе Слово, він стає сліпим і глухим. "І за це пошле їм Бог дію обмани, щоб у неправду повірили, щоб стали засуджені всі, хто не вірив у правду, але полюбив неправду" (2 Сол. 2: 11-12). Це дуже сумно, але так сказав Господь Бог. Так що не можна очікувати, що весь світ прийме докази, які нам милостиво дав Господь.

Але у тих, хто хоче знати істину, навіть якщо їх вчили брехні, очі будуть відкриті. "І пізнаєте правду, і правда визволить вас" (Ів. 8:32). Було б нерозумним очікувати, що за 4300 років дерев'яне судно збережеться неушкодженим до наших днів, якби воно не було поховано, наприклад, в гарячих, сухих пісках Єгипту, подібно човні сонця фараона Хеопса. Дерево давно згнило б, а залізо окислювалося.

Але охоплені потоком лави дерев'яні бруси судна змогли зберегтися до наших днів, перетворившись в камінь і тільки простий контур його каркаса став єдиним ключем до його розгадки в 1950 роках. Але в той час ще нічого не було побачено або зрозуміле.

У 1978 році невеликий землетрус струсив землю з його бортів, відкриваючи з одного боку величезні діри від вже зруйнувалися шпангоутів, а з іншого боку - шпангоути, що залишилися в землі, але які зараз все ще руйнуються, які можуть бути видимі з різниці в кольорі між ними і навколишнього грунтом.

Довжина судна - точно 300 царських єгипетських ліктів - єдиний лікоть, який знав Мойсей. Єврейський лікоть в різні часи був різної довжини і увійшов у вжиток через багато років після написання книги Буття.

У 1984 році за допомогою металевих детекторів виявлено наявність металу на однакових відстанях один від одного з боків і всередині судна.

У 1986 і 87 роках радіолокаційні сканування показали внутрішню структуру судна, що містить приміщення-камери і три палуби.

Дослідження зразків з ковчега показують наявність кованих і легування металів. Корпус сповнений матеріалу, аналіз якого показав що це шлак дуже передового металлопроизводства, технологія якого не була невідома нам до 1936 і 1948 років.

І все це було знайдено в горах Арарату, на горі в формі півмісяця - форми, яка була визначена в ході експерименту Рона з мініатюрною човном, пропливає повз вершин. Це було майже 30 років тому. Збіг? Ні. Рон віддав все своє життя на дослідження цих питань.

інформація
про дослідження Ноєвого ковчега за 1996 р

1996 р

Дивовижний 1996 год!

Цей рік був роком безпрецедентного інтересу до роботи, яку ми мали честь виконати, але це був також рік, протягом якого ми були завантажені колосальною кількістю відгуків, листів і замовлень, в такій мірі, що ми були не в змозі виконувати основну роботу. З тих пір ми отримали допомогу, якої потребували від Марти і Юлії Плотта, штат Теннесі. Вони тепер обробляють всі наші замовлення і пошту, і тепер ми відчуваємо в собі здатність продовжувати нашу роботу як і раніше.

модернізація

Так як час не стоїть на місці, ми стикаємося з усе більш зростаючим протидією і перешкодами. Оскільки вони все збільшуються, ми робимо висновок про те, що робота йде вперед зі зростаючою силою. Всі співробітники Божі повинні очікувати цього, так як ми знаходимося перед кінцем земної історії. Але ми повинні також знати, що Його робота буде виконана і не дозволяти нам розчаровуватися. Тепер давайте ми обговоримо це протидія, заперечення, опозицію.

У Біблії, починаючи з Каїна та Авеля, ми читаємо про люті Сатани проти народу Божого. Це здається дивним для нас, хто живе в країні зі свободою віросповідання, думати про дійсних переслідуваннях за нашу віру. Але це відбувається. Ми бачимо, що оточуючі нас люди намагаються дискредитувати ДЕЛО БОЖЕ, і коли не вдається дискредитувати саму справу, намагаються дискредитувати його працівників. Але на власному досвіді ми робимо висновок, що Бог використовував цю брехню і наклеп, щоб отримати суспільну увагу і інтерес, і коли вони починають досліджувати факти, вони бачать де істина, а де брехня. Але деякі факти так і не отримали розголосу. Нинішні найзапекліші противники Ноєвого ковчега не так давно брали участь в своїх, незалежних від нас дослідженнях, і тепер відкидаючи всі факти, вони замовчують про свої ж дослідженнях, не визнаючи знахідку Ноєвим ковчегом.

Ми хочемо поділитися з вами своїми думками про це. Знайте, що Сатана ненавидить служителів Божих і Божу Істину. Він великий брехун і ненависник, і ті, хто керується ним, показують ту ж саму лють, яку має Сатана. Коли Бог відкриває нове розуміння і свідоцтва Його Істини, лукавий тут же намагається вбити це таким чином, яким він зображений в Одкровенні, чекаючи знищити дитини, перш, ніж він народиться (Откр.12: 4).

Опозиція свідченнями про Ноєвому ковчезі і всім іншим відкриттям, які забезпечив Бог і Його Слово, ДУЖЕ ЖОРСТОКА. Ми виросли серед цієї опозиції і заперечень і фактично використовуємо рівень протистояння як свого роду "термометр" - коли справжні працівники Бога щиро роблять Його роботу, вони обов'язково випробують це протистояння в деякій формі. Якщо працівники стають недбалими в своїх обов'язках, опозиція зменшується або навіть зникає. Наступні два приклади показують, чтО ми повинні очікувати, оскільки час повернення Христа близько.

"Побиття камінням" Джонатана Грея

Кілька років тому Джонатан Грей з Австралії увійшов в контакт з нами після вивчення відкриттів Рона. Він прибув в Нешвілл, щоб поговорити з Роном і вивчити отримані ним матеріали розкопок (у той час ще не було ніякої інформації ні в книгах, ні на відео). Він неодноразово приїжджав на місцезнаходження, щоб самому все досліджувати, і весь час переконувався в абсолютній достовірності свідчень. Після тривалого і серйозного вивчення ці свідчення були б тягарем для відкидає їх і благом для тих, хто раніше відкидав Біблію. Джонатан присвятив своє життя подорожам по світу, поряд з проповіддю Євангелія.

Багато взяли Бога за допомогою його проповіді, але він також стоїть перед серйозним протидією і переслідуванням і ми просимо ВАС підносити свої молитви за Джонатана, його сімейство і його роботу. Деякий час тому ми дізналися, що недавно він був запрошений в Папуа (Нова Гвінея). Там він був фактично "Побито камінням" керівниками його власного віросповідання, які запросили його на проповідь. Він все ще одужує від того інциденту. "Чи думаєте ви, що Я прийшов дати мир землі? Ні, кажу вам, але поділ" (Лук. 12:51).

Випробування для Робертса

72 роки тому з'явилася можливість випробувати на міцність закон штату Теннесі проти вивчення теорії Дарвіна в навчальних закладах. Цей закон був засуджений і викладання вчення еволюції як і раніше було заборонено, принаймні на деякий час. Дорогі мої, як змінилися часи! 7 квітня 1997 в місті Сідней (Австралія) відкриття Ноєвого ковчега розглядається судом. Це випробування має монументальне значення не тільки для Ноєвого ковчега, а й для Слова Божого. Це - випробування розвивається і відбувається в наш час, тому тут ми коротко опишемо початок цієї історії.

У 1991 році ми зустріли доктора Аллена Робертса з Австралії, який після дослідження розкопок Ноєвого ковчега переконався в їх істинності. Він хотів взяти участь в цій роботі і бути в ній одним з організаторів. Мета цієї роботи полягала в тому, щоб поширити матеріали поточних досліджень і зібрати матеріальний фонд для подальших розкопок. Ми попередили його про наслідки для залучених в цю роботу і про переслідування, які виніс Рон, але ми не думали, що буде настільки погано, як виявилося. У 1991 доктор Робертс був з Роном, Річардом Ривсом, Мервом Вілсоном, захоплений в заручники в Туреччині протягом 3 тижнів, але це було тільки початком його боротьби. Після того випробування, він почав тур лекцій в 1992 році по всій Австралії, в яких він розділив свідоцтва про Ноєвому ковчезі з публікою. Протягом цих лекцій він був усно атакований в численних зустрічах з професором геології, атеїстом з Мельбурнського університету на ім'я Ян Пліммер, який виступав проти креаціонізму (креаціонізм - вчення, яке намагається поєднати Біблійну істину з науковими уявленнями про походження життя на Землі). Доктор Пліммер порушив судовий процес проти доктора Робертса. Ось витяги про цей процес зі статті "Креаціонізм в документах" від 30 листопада 1996 року: "Видатний геолог Австралії продав свій будинок, щоб фінансувати юридична битва в суді проти порушення креационистами законів про торгівлю в Австралії ... суд, який, як очікується, триватиме місяць і намічений на 7 квітня 1997 року в Федеральному суді в Сіднеї і буде слухатися спеціальним суддею ... "

Доктор Пліммер також має намір кинути виклик доводам, використовуваним усіма креаціоністських групами, щоб спростувати стовпи їх віри, особливо те, що Земля була створена між 6000 і 10000 роками назад, і що 4000 років тому потоп стер з лиця землі всю існуючу життя, крім тварин , врятованих Ноєм в його ковчезі ... у своїх примхах, до речі, Пліммер братиме участь в суді з колишнім креаціоністів Девідом Фессолдом, колишнім моряком торгового флоту, який буде на його стороні через твердження, що Робертсом були використані малюнки з НІГІ Фессолда "Ковчег Ноя" без його дозволу ...

Більшість з вас знайоме з ім'ям Девіда Фессолда, який виступив разом з Пліммером проти доктора Робертса.Ви знаєте про це, так як Рон брав Девіда до місцезнаходження Ноєвого ковчега в березні 1985 року, коли він переконався в його автентичності та був сповнений рішучості продовжувати працювати над цим проектом. Він повернувся з Роном на це місце ще 3 рази в 1985 і 1986 роках. Він написав, маючи на це право, книгу "Ковчег Ноя" в 1988 році і продовжував робити численні документальні фільми про відкриття Ноєвого ковчега, в яких підкреслювалася мінімальна причетність Рона до цих досліджень.

Протягом ряду років Девід був основним і ревним спонсором коштів на цей проект, але в 1994 році сталося те, що змінило його ставлення: він зустрів Яна Пліммера. Кілька років тому з нами увійшли в контакт кілька людей, які переслідувалися в минулому Фессолдом. Одним з них був доктор Робертс з Австралії. Фессолд звинувачував Робертса, як і інших людей, в порушенні його авторського права і у використанні його досліджень без його дозволу. Цей випадок був так чи інакше пов'язаний з доктором Пліммером. Але на початку Фессолд був все ще палким дослідником Ноєвого ковчега. Тоді, в серпні 1994 року, знімальна група з Австралії прибула в Нешвілл, щоб взяти інтерв'ю у Рона. Вони були дуже потайливі, хоча здавалися приємні і гарні на перший погляд. Вони прибули в той момент, коли Рон був на роботі в лікарні. Предмет їх питань був виключно про Ноїв ковчег, але вони були так безцеремонні і хотіли взяти інтерв'ю у Рона будь-яким способом, так що довелося домовитися з Роном про інтерв'ю прямо в лікарні. Однак там їх питання мали набагато більш наступальний характер. Вони хотіли зняти фільм про наше, щойно відкритому музеї, так що я зустрівся з ними ще раз в нашому музеї в Геттінбурге. Вони були все ще дуже потайливі і продовжували уникати відповідей на питання про основну причину їхнього приїзду. Ці два оператора знімали все в музеї і навіть дивилися відеофільми, що мають відношення до Ноєвого ковчегу. В цей час оператори знімали репортера, який з сарказмом відгукувався про віру Рона в Ноїв ковчег. Ставало ясно, що метою операторів не була збір свідчень істинності ковчега, а будь-що-будь дискредитувати місце розкопок. Ми з'ясували це, коли знайшли письмові нотатки глави знімальної групи, випадково забуті ним. Ця подія зробило очевидним мета їхнього приїзду. Вони приїхали дискредитувати Рона.

Через кілька днів після від'їзду цієї знімальної групи, в Туреччині на місцезнаходження ковчега зустрілися Фессолд і доктор Пліммер. Там ці двоє стали друзями, незважаючи на свої протилежні погляди з питання ковчега. І вони вирішили укласти парі, в якому програв повинен був заплатити за біфштекс під час обіду: Фессолд повинен довести доктору Пліммеру, що на ділянці розкопок - ковчег Ноя, в той час як Пліммер спробує довести все за пару годин, без наукових випробувань, що на цій ділянці розташовується тільки геологічне утворення. Насправді, це вилилося в змагання дотепності. Доводи сторін і усні дебати між "друзями-суперниками" були зняті на відео і показані на відомої австралійської телевізійній програмі під назвою "чотири кути", копію якої ми отримали.

Фессолд не витримав змагання з хитрим геологом і програв ставку. Через австралійське телебачення Фессолд тоді заявив, що він був не правий щодо ділянки ковчега Ноя. Доктор Пліммер придбав тут прекрасний трофей - колишній колись полум'яний захисник ковчега, тепер був на його боці. Австралійська газета повідомила: "креаціоністські погляди були залишені колишнім їх прихильником, який погодився, що структура, що має форму судна на сході Туреччини в горах Арарату, не є останками Ноєвого ковчега. Ведучий прихильник спірних поглядів тепер погодився з австралійським геологом, що ця структура - НЕ судно. В результаті цих подій створилася дивна пара з колишнього християнського фундаменталісти з США і найбільш видного критика антинаукового руху ... "час, щоб діяти: Закона Твого розорили" (Пс.118: 126). За жалуйста, моліться, і Істина нашого Бога переможе. І будь ласка, моліться за доктора Робертса і його сімейство. Вони пережили великі випробування, тим більше їх потрясли величезні судові витрати, але вони не ослабли в своїй вірі і продовжують перебувати в ній. І нарешті, ми просимо молитися за тих, хто переслідує Справа Божа і його працівників не за те, що вони є переможцями в їх брехні і ненависті до його Істини, але за то щоб через ці події вони дізналися б істину і були врятовані.

протидія

"Невелика кількість протилежних думок - велика допомога людині. Повітряні змії піднімаються не по вітрі, а проти. Сильний вітер не гірше, ніж його відсутність. Ніяка людина не напружується, якщо йому не протидіють" (Джон Нейл, 1800 г.)

Що ми робимо, коли помилкові чутки і небилиці поширюються проти нас? Це властивість гріховної людської природи - бажати накинеться на інших і довести, що правота виражається у всякій брехні. Але що тоді ми повинні робити? Як ми повинні реагувати на переслідування і яким має бути наша відповідь тим, хто переслідує нас? Все це має надзвичайне значення, особливо тепер. Ті, хто проходить по життєвому шляху і хто бере участь в роботі Бога, повинен винести важкі випробування і переслідування. Багато заплатили за їх віру і покору Богу своїми життями. З самого початку історії Землі було жорстоке протистояння між добром і злом. "І ворожнечу покладу між тобою й між жінкою: вона буде вражати тебе в голову, а ти будеш жалити її в п'яту" (Буття 3:15).

Коли Адам впав у спокусу, він возвеличив себе перед Богом, представляючи себе досить мудрим, щоб приймати свої незалежні рішення, навіть при тому, що це суперечило волі Божої. При цьому він отримав пізнання диявола, і через його неслухняності Богу він відкрив "двері" огидному горю, затопити Землю. Так сатана отримав тимчасову владу на цій планеті. "Для невіруючих, яким бог цього віку засліпив розум, щоб для них не засяяло світло Євангелії Славі Христа ..." (2 Кор.4: 4) Немає нічого середнього для будь-якої людини: або він з Богом, або з дияволом. "І вас, що мертві були через ваші провини й гріхи, в яких ви колись проживали за звичаєм віку цього, за волею князя, що панує в повітрі, духа, що працює тепер у неслухняних" (Еф.2: 1). Ті, хто люблять Христа всім своїм серцем і душею і прагнуть бути подібні до Нього - великі вороги сатани. Вони подібно Аврааму є прибульцями на цій Землі. Хоча вони повинні поки залишатися на цій Землі, а й у всьому їх серця і покора істинному Цареві. "Бо вони прагнуть до кращого, цебто небесної, тому й Бог не соромиться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготував їм місто" (Євр.11: 16) "Отже, ви вже не чужі й не приходьки, а співгромадяни святим і свого Бога, збудовані на основі апостолів і пророків, маючи Самого Ісуса Христа наріжним каменем "(Еф.11: 19-20)

Вони ті, кого князь світу цього найбільш ненавидить і ті, кого він прагне знищити з самого початку. Його найвеличніше бажання полягає в тому, щоб знищити віру святих, щоб вони в підсумку втратили життя вічне і були знищені разом з ним і полеглими ангелами. Але якщо він бачить, що не може цього зробити, то він робить все, щоб перешкоджати їхній роботі поширення Євангелія спасіння. Ті, хто Христові, не повинні чекати безтурботного життя. Фактично Христос говорить нам, що це буде пряма протилежність. "Якби ви були від світу, то світ би любив своє; а як ви не від світу, але Я вибрав вас від світу, тому ненавидить вас світ. Пам'ятайте слово, яке Я сказав вам: Раб не більший за пана свого, якщо Мене гнали, будуть гнати і вас; якщо Моє слово зберігали, берегтимуть і ваше "(Іоанн 15: 19-20)

Христос не говорив ВОНИ МОЖУТЬ переслідувати вас, Він сказав "ВОНИ БУДУТЬ". І особливо будуть переслідувати сьогодні, оскільки ми живемо перед самим другим пришестям Христа. "Тому, що до вас зійшов диявол лютість велику, знаючи, що небагато йому залишається часу" (Откр.12: 12). Перед закінченням Справі Божій, перш ніж Він прийде знову, ми повинні знати роботу лукавого. Ми повинні знати, що відбувається навколо нас.

Мені пригадуються слова одного вірного християнина, який більше 100 років тому написав: "Я повинен поставити під сумнів - чи був я працівником Бога, якщо світ і навіть всі християни скажуть хороше про мене". Ті, хто повинен серйозно виграти вінець життя вічного, не повинен бути здивований або приведений в зневіру тим, що на кожному кроці до небесного Ханаану вони зустрічаються з перешкодами і випробуваннями. Протидія або опозиція, яку відчув Христос, вийшла з Його власної церкви. Оскільки сатана знає, що Істина від Бога, він і його біси використовують неосвящённий розум, щоб протидіяти істинним посланцям Божим. "Якщо ви не можете дискредитувати послання, дискредитує посланця". "Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гнати і всіляко неправедно злословити за Мене. Радійте і веселіться, бо нагорода ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами "(Матф.5: 11-12). Є багато людей, які гарні в своїх очах і "Євангелії", яке вони висловлюють, але в дійсності за їх праведністю стоїть князь тьми. Ворога легко визначити, якщо він носить відмітний знак ворога, але ворог, який стверджує що він один з нас, є найбільш небезпечним і підступним.

"І не дивно: тому, що сам сатана прикидається ангела світла, а тому не велика справа, якщо і служитель його приймає вид служителя правди; але кінець їх буде по справах їх "(2 Кор.11: 14-15). Ці "служителі праведності" іноді стоять попереду тих, хто робить Справа Божа і сповіщають брехня, вигукуючи: "Слухайте мене!" І коли істина не може бути змінена, вони формулюють помилкові звинувачення і наклеп. У той час, як ми живемо на цій Землі, це буде тривати.

Але як християнин повинен реагувати, коли він стикається з помилковими звинуваченнями і переслідуванням? Дивіться на життя Йосипа, який був проданий як раб його власними братами, помилково звинувачений дружиною Потіфара в жахливому справі і поміщений у в'язницю. Навіть при цих жахливих обставинах він пробачив своїм братам. У той час, як в темниці гідність Йосипа і його праведність була настільки очевидна, що він знайшов милість у фараона. Спочатку як начальник в'язниці, а потім як друга людина в Єгипті після фараона, який звернувся до Йосипа: "так, як Бог відкрив тобі все це, то немає такого розумного й мудрого, як ти. Ти будеш над домом моїм а слів твоїх уст буде слухатися ввесь народ мій; Тільки троном я буду вищий від тебе "(Бут 41: 39-40).

Сатана знає як розумно готувати брехня і звинувачення проти святих. У разі Йосипа, він не мав ніякого способу довести свою невинність; що варто його слово проти слова дружини Потифара, і кому Потифар повірив би - своїй дружині або рабові Йосипу? На жаль, така людська природа! Життя Йосипа була прикладом для людства всіх часів і віків, він довірив свою долю в руки єдиного Судді, який знає серця людей. Вирок і темниця були для Йосипа суворим випробуванням, але він не здригнувся в своїй вірі і через його праведного характеру Бог вирішив використовувати його і укрити в безпечному місці плем'я Ізраїлю, віддавши їм кращі землі. І все це сталося з ласки, даної Йосипу фараоном.

Але завжди наш єдиний приклад - Христос. Різкі слова і думки проти тих, хто нас переслідує свідчать про відмінності нашого характеру з характером Христа. "Бо на це ви покликані, бо, що і Христос страждав за вас, залишивши нам приклад, щоб пішли ми слідами Його. Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його. Будучи лихословимо, Він не лихословив взаємно, страждаючи - не погрожував, але зраджував то Судді Праведному "(1 Петро 2: 21-23). Про наклепі проти нас доводять не обуреними словами і заявами про невинність, а надходять по істині. Ніхто ніколи не переносив так багато презирства, наклепів і страждань, як наш Спаситель. Ми не маємо в священному писанні ніяких свідоцтв про Його протестах в Його невинності. Він натомість проповідував Слово Життя, не дозволяючи чогось відволікти Його від цієї роботи Його життя. Він подолав всю брехню і наклеп. "І коли прийшли на місце, зване Лобним розп'яли Його і злочинців, одного праворуч, а одного ліворуч. Ісус же говорив: "Отче! Прости їм, бо не знають, що роблять "(Лк 23: 33-34).

На краю смерті і з важким болем, Його думки були з тими, хто вбивав Його, щоб вони прийшли до пізнання істини: "А сотник та ті, які з ним стерегли Ісуса, бачивши землетрус і все там сталося, налякалися дуже й казали: Воістину Він був Син Божий "(Матв.27:54). Апостол Петро наставляє: "І Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що вас обмовляють, немов би злочинців, побачивши добрі діла, славили Бога в день відвідання» (1 Пт 2:12). Кожна душа, навіть та, яка своїми нападками заподіює нам біль і гіркоту, є дорогоцінною для Христа. Коли ми голосно висловлюємося проти їх нападок і заперечуємо або показуємо їх помилкові звинувачення, ми встановлюємо бар'єр. Наші опоненти займають оборонну позицію. "Проганяє вас з синагог; Прийде навіть година, коли кожен хто вам смерть заподіє, то думатиме, ніби службу приносить він Богові. А це вам учинять тому, що не пізнали Мене, ні Отця "(Ів 16: 2-3). Христос переконав своїх учнів, що протидія проти них з боку світу не припиниться: "Не думайте, що Я прийшов, щоб принести мир на землю, не мир Я прийшов принести, але меч, бо Я прийшов розділити людини з батьком його, дочку з її матір'ю її, і невістку зі свекрухою її. І вороги людині - домашні його "(Матф.10: 34-36). Сатана постійно працює, щоб дискредитувати Божу Істину будь-яким способом. Але разом з цим протидією Істина несе свою силу і вона буде переважати, можливо не тоді, коли МИ цього очікуємо, а коли БОГ вибере для цього час. Деякий час Йосип дуже страждав від помилкових звинувачень проти нього, але він був виправданий і невинність його стала очевидною. "Немає нічого захованого, що не виявиться, ні таємного, що воно не пізнається і не вийде наяв" (Лук.8: 17). Багато, дуже багато виступлять проти Істини і висловляться несамовито проти цього, але чим більше аргументів проти цього, тим більше від цього засяє Істина. Деякі, хто можливо, ніколи не проявили б інтересу перш, проявлять до цього цікавість, коли вони почують протиріччя, вони вирішать дослідити цей предмет, який породжує таку метушню. Той, хто має щире бажання знати, що є Істина - будуть знати і розуміти. Інших ніякі свідчення не задовольнять, щоб змінити свій розум, який обере своє.

Інший приклад - Неємія, який перебуваючи в вавілонському полоні, мав доручення Бога відновити зруйновані вавілонським царем кріпосні стіни Єрусалиму і саме місто. Він терпів колосальні труднощі і злигодні, йому перешкоджали в роботі залишилися там після взяття Єрусалиму іудеї-язичники. Але Неємія залишився вірним дорученням Бога. Його повна залежність від Бога його батьків була його головною силою. "Бо всі вони лякали нас, говорячи: Нехай ослабнуть їхні руки з цієї праці, і не буде вона зроблена, але тим більше зміцнив руки мої" (Неєм 6: 9).

Знову Біблія дає нам просте повчання щодо того, як боротися з протидією. В цьому випадку Неємія стояв перед небезпекою зради. І якби він мав слабку віру і був заляканий язичницькими ворогами, він був би звичайно убитий. Якщо ми дозволяємо опозиції залякувати нас, це зупиняє роботу, яку нам доручив зробити Господь і ми можемо зазнати поразки. "І багато-хто підуть за пожадливістю їхньою, а через них дорога правдива зневажиться, і в зажерливості вони будуть ловити вас улесливими словами, суд їм давно готовий і їхня загибіль не дрімає" (2 Пет 2: 2-3). Ми повинні йти вперед і мати довіру до Бога в тому, що з Його допомогою можна подолати всі труднощі. Ми повинні вчитися відбивати характер Його Сина, коли зустрінемося з переслідуванням і помилковими звинуваченнями, і не реагувати з обуренням. "І не тільки нею й хвалимося в утисках, знаючи, що утиски приносять терпеливість" (Рим 5: 3). "Отож, не відкидайте відваги своєї, бо має велику нагороду. Бо вам терпеливість потрібна, щоб виконати волю Божу, отримати обіцяне "(Євр.10: 35-36). "І будуть ненавидіти всі за ім'я Моє, хто витерпить аж до кінця, спасеться" (Матф.10: 22). "Бо ще мало, дуже мало, і Грядущий прийде й баритись не буде" (Євр.10: 37). "

До звіту

Під час роботи Рона над різними проектами багато людей хотіли брати участь в його роботі. Деякі бачили, що Рон не може продовжувати свою роботу через нестачу різних паперів, дозволів і т.д. і вони намагалися здійснити незалежні дослідження без участі Рона. Спочатку деякі з цих людей вірили в ці відкриття, але сьогодні вони змінили свою думку. І ми віримо, що кожен має право на свою думку, але деякі факти і результати свого незалежного дослідження вони не зробили доступними для всіх в зв'язку зі зміною їх думки. І ми зараз хочемо розповісти вам про це. Хоча ми зустрічаємо наших опонентів з лагідністю і тим самим Духом, який показав Христос, ми зобов'язані подати прості факти ЙОГО роботи, щоб люди приймали рішення, досліджуючи все те, в що вони вірять.

Радарні сканування 1987 года, проведені спільно Ататюркський університетом (Туреччина) і Лос-Аламоської національної лабораторії (США)

Через місяць після офіційного відкриття місцезнаходження Ноєвого ковчега, урядовою комісією Туреччини, на цій ділянці почалися дослідження ковчега з допомогою радарного підповерхневого сканування. Нам передали копію, як нам сказали, офіційного звіту. Однак, щоб переконатися в достовірності матеріалів сканування, я взяв копію нашого звіту по скануванню, виконаного в Туреччині в 1984 році. Рон показав цю копію Саліху Байрактутану, якого він зустрів в Ерзурумі, і особисто запитав його про справжність цього документа (передбачалося, що він повинен знати про це, тому що його ім'я було внесено в текст як одного зі співавторів звіту). Саліх - професор Ататюркський університету в Ерзурумі і член комісії, яка була створена для вивчення Ноєвого ковчега. Саліх запевнив мене, що це було дійсно було офіційним звітом. Цей звіт написаний офіційним технічною мовою і говорить про методи і результати радарних сканувань, які здійснював Томас Феннер - оператор геологічного радара. Радар виготовлений фірмою "Геофізичні Системи Огляду" в Гудзоні (штат Нью-Гемпшир, США). Антена радара переміщалася поперек місцезнаходження на поперечних розрізах через кожні 2 метри. Радарні імпульси тривалістю 5 наносекунд передавалися з частотою повторення 50 КГц на несучої частоті 120 МГц, щоб досягти максимального проникнення в глибину.

При підведенні підсумків сканування було офіційно оголошено, що:

"В результаті сканування товщі землі ділянки Ноєвого ковчега з допомогою радара отримано багато цікавого матеріалу. Найбільш значний - це V-образна аномальна поверхню, майже плоска в плані, яка була особливо очевидною в поперечних розрізах між Y = 6м і Y = -50м. Велика амплітуда відбитого сигналу від цієї поверхні передбачає великий контраст в діелектричних властивостях цієї поверхні і навколишнього породи. Матеріал, який знаходиться вище поверхні розділу імовірно глинистий грунт, видна на поверхні землі і на глибині декількох метрів, помітна в ярах і тріщинах поруч з досліджуваним місцем.

Важлива проблема - це тип матеріалу, який знаходиться нижче цієї V-подібної аномалії. Чи є це "корінний породою", що піднялася вгору на зразок маленького острова, навколо якого переміщався потік грунту і лави, або це ще що? По крайней мере 2 фактора говорять, що це не корінна порода. Перший - те, що в поперечних розрізах між Y = 2м, Y = -20м і Х> 0м у оголеною на поверхні скелі не спостерігається такого сильного відбитого радарного сигналу. Найбільш ймовірний кандидат на корінну породу - скеля кальцієвого сланцю, з якого сформовані пагорби з обох сторін і цей сланець виходить на поверхню близько середини місцезнаходження. Так, як низька амплітуда відбитого сигналу від виходить на поверхню скелі на увазі низький діелектричний контраст між глинистої грунтом і сланцем, сильний відбитий сигнал від V-подібної аномалії каже, що це не може бути поверхнею розділу глинистого грунту і кальцієвого сланцю. Друге міркування, що матеріал нижче поверхні відображення не може бути корінний породою, тому що в декількох переглядах, особливо між Y = -18м і Y = -38м є подвійне відображення. Це наводить на думку, що ця поверхня сталися не від простого переміщення мас грунту в результаті зсуву. Ми знайшли такий великий, майже плоский аномальний ділянку, який не міг сформуватися серед хаотично пересувається грунту в селевому потоці. Якщо аномальний ділянку належить плавучому штучного будовою, існуючий шар говорить, що будівля була перенесено до існуючої локалізації в результаті зсуву і налетіло на скелю, яка тепер оголена і знаходиться в середині ділянки Ноєвого ковчега ".

В останньому параграфі цього звіту говориться:

"Ми робимо висновок, що дані наших геофізичних досліджень жодним чином НЕ СУПЕРЕЧАТЬ припущенням про те, що це незвичайне, що має форму човна освіту біля села Мейсер, містить залишки Ноєвого ковчега".

Дані, представлені в цьому звіті як "різко окреслена поверхню розділу", яка є "майже плоскою в плані" повністю відповідає висновку досліджень, проведених Роном в 1984 році, що днище корпусу покрито матеріалом баласту, який, як він вважає, і є поверхнею розділу , яку вони виявили. Він знайшов великі маси двоокису марганцю, який вивалився з трюму об'єкта, де в перетині трьох футів від північного кінця об'єкта стався розлом і утворилася діра в корпусі. Баласт містився в корпус судів, щоб забезпечити стійкість і насипався між секціями перегородок, які перешкоджали його зміщення. "Поверхня розділу", яку вони виявили, фактично і могла бути скам'янілою деревиною днища корпусу човна, також, як і баласту. Це можливо, і ми вважаємо, що це цілком можливо. Так як щільність матеріалу баласту і скам'янілої деревини набагато більше, ніж глинистий грунт і кальцієвий сланець, що не буде різкого розмежування розділу нижче, між цими поверхнями. Це підтверджується даними звіту комісії про малу діелектричної контрастності між глинистої грунтом і сланцем.

Глибина, певна за допомогою радіолокаційних переглядів

Аномалія, що має плоску форму у вигляді поверхні розділу, зазначена на глибині від 4 до 8 метрів, підтверджує початкові вимірювання Рона 1979 року народження, які він зробив через тріщину від землетрусу в грудні 1980 року. Діаграма Рона з вимірами, опублікована в його брошурі 1980 року "Ноїв Ковчег - ЗНАЙДЕНО", показана на цій сторінці. Цікаво, що матеріал баласту, який полковник Джим Ірвін послав у Лос-Аламоської національної лабораторії для аналізу і його результати порушили інтерес Джона Баумгарднера і привели його до участі в дослідженнях ділянки.

Кернових буріння 1988 року

Свердловина всередину ковчега

Офіційне повідомлення, обговорюване вище, привело до висновку про необхідність дослідження ділянки за допомогою буріння, яке можна було здійснити в 1988 році. Давайте розглянемо обсяг цих бурових робіт. Незалежна група в 1988 році прийняла рішення бурити отвори діаметром 3.5 дюйма (~ 9 см). На всій поверхні можна було тоді зробити кілька сотень тисяч таких кернових буріння. Скільки кернових буріння було зроблено і що вони показали? 19 серпня 1988 року в новинах під рубрикою "Пошук невловимого Ковчега" доктор Баумгарднер писав: "З 28 липня по 7 серпня ми досягли успіху, хвала Богу, в бурінні чотирьох отворів на глибину 10 метрів і виконали їх строго вертикально. Три з цих свердловин були близько осі ділянки, а четверте - близько зовнішнього торця поздовжнього максимуму (близько корми). Інше відоме відкриття - це присутність в трьох свердловинах від буріння в шарі грунту частинок яскраво-жовтого кольору бурого залізняку. Бурий залізняк - гідроокис заліза і його знахідка в цьому місці здається аномальною. Тільки наскільки аномальним є питання, чому в сусідніх областях грязьового потоку помірне вміст заліза? Однак, протягом місяця роботи на ділянці, я ніколи не бачив цей яскраво-жовтий мінерал де-небудь в тріщинах або в глині ​​навколишнього грунту. Оскільки більш ранні дослідження давали привід підозрювати незвичайні кількості заліза на місцезнаходження, ці місцезнаходження бурого залізняку мають спеціальний інтерес, тому що вони могли представляти останки проіржавілих металевих предметів на ділянці Ноєвого ковчега ".

Вибірки буріння показали відсутність крім частинок бурого залізняку, можливого докази об'єкта штучного походження.Крім цього в вибірках буріння була відсутня скам'яніла деревина. Однак, колонкові буріння строго обмежує його здатність знайти похований археологічний об'єкт, особливо, якщо він розкиданий по великій площі і був зруйнований розпадом і вивітрюванням. Взяття чотирьох основних проб від буріння 3.5-дюймових отворів при довжині об'єкта в 515 футів не забезпечує достовірними даними для глибоких висновків. Але навіть цих зразків було досить, щоб заявити про надзвичайно високому вмісті заліза, включаючи бурий залізняк.

висновок

І радарні сканування і кернових буріння, як показують нам автори незалежних досліджень, не виключають того, що це - штучна структура, створена людиною.

Коментар радарних сканувань

Деякі люди, коментуючи результати досліджень, заявляли, що оператор радара Том Феннер не зміг отримати той результат, який отримав Рон в його численних скануваннях 1986 і 1987 року. Це не так! Феннер не отримав те-ж результати, які отримав Рон, але він міг їх отримати. Коли Рон розмовляв про це з Джо Росетті, тодішнім віце-президентом фірми Геологічних Систем Огляду щодо сканувань Феннера. Пан Росетті пояснив, що Феннер використовував радар при настройках на породу найвищої щільності і максимальної глибини огляду, на яку цей сканер був здатний. З іншого боку Рон повертався до ділянки багато разів і здійснював перегляди на різних частотах для проникнення на різну глибину. Він також здійснював свої перегляди ранньою весною, коли велика кількість вологи робило грунт особливо рефлексним (оптимальним для перегляду), ніж в липні, коли було відносно сухо. Кілька років тому нас відвідав проповідник Тед Стюарт, щоб особисто дослідити всі докази. За вдачею - дослідник, він намагався зрозуміти, чому Феннер не отримав той же результат, що і Рон. Коли Стюарт безпосередньо запитав Феннера, чи міг результат сканування Рона бути підробленим, пан Феннер відповів "НІ". Пан Стюарт спостерігав відеозапис первинних сканувань Рона, бачив роздруківку результатів, як це було насправді.

Коментар кернового буріння

Незалежні дослідники аналізували результати чотирьох кернових буріння 3.5 дюймових отворів на площі грубо прирівняної до 1.5 футбольним полям. На цій надзвичайно малій вибірці матеріалу вони засновують доказ, яке могло представляти останки штучних іржавіють предметів, але вони не знайшли ніяких доказів присутності скам'янілої деревини. Сьогодні більшість людей, які залучені в ці незалежні дослідження, заявляють публічно, що вони не вірять, що на цій ділянці знаходиться Ноїв ковчег. Це звичайно їхня справа, але результати радарних і бурових досліджень в наявності. Якщо їх дані 1987 і 1988 років не виключали можливість, що ділянка містить штучну структуру, то сьогодні це чомусь не так. Думки різні - але факти уперта річ.

Скам'яніла деревина в структурі на місці дослідження

Скам'яніла деревина всередині Ноєвого ковчега

Один учений, який займався дослідженням скам'янілого фрагмента дошки палуби Ноєвого ковчега, висловив сумнів Рону в тому, що цей фрагмент є скам'янілою деревиною через те, що він не має річних кілець. Зовсім недавно ми чули те ж саме від іншої людини - педагога. Але навіть геологи-еволюціоністи в усьому світі визнають, що те, що ми називаємо кам'яновугільної деревиною, не має річних кілець. Кам'яновугільні лісу в ранньому віці мали точно таку саму будову, як і хвощі, але при їх старінні вони набували деревину і вторинну кору, які є провідником соку до всіх частин рослини. Щоб підтримувати стовбури як 6 футовой, так і 60-100 футовой товщини, їх тканини повинні були збільшуватися в товщині з року в рік. У цих стародавніх дерев була така ж деревина як і у сучасних, але вони не мали річних весняних і зимових кілець, які відповідали сезонному чергуванню вологих і сухих періодів. Це є найважливішим доказом, що кам'яновугільний клімат був досить однорідний. Доведено, що відсутність річних кілець характеризує деревину всіх кам'яновугільних рослин в усьому світі.

Знайдений на місцезнаходження Ноєвого ковчега зразок, що представляє собою скам'янілий шматок дерева. Зверніть увагу, що на зрізі стовбура немає річних кілець, і саме це підтверджує, що це дерево росло до потопу.

протистояння посилюється

Термін "кам'яновугільний" був введений для того, щоб описати період геологічного часу, який почався приблизно 345000000 років тому і закінчився приблизно 65000 років тому і заснований на понятті "ЕВОЛЮЦІЯ". Ми обговорюємо тут це питання тому, що так думають вчені-еволюціоністи. На їхню думку потрібно мільйони років для появи різних відкладень і шарів в землі, щоб сформувати сучасне обличчя Землі.

У що ж тоді вірить християнин? Сумно, але багато хто вірить, що точно так все і відбувалося. Добре, але сучасне уявлення про те, що було дуже давно, залягало більш ніж 100 років тому, коли ми уявили себе сильніше Бога і теорія Дарвіна оволоділа умами людей. Але Бог підняв людей щоб боротися з усякою неправдою, марнославством і суєтою. Боротьба різних теорій з Біблійної правдою - це дійсно жорстокий бій за тих, хто шукає істину. Ті, хто вірить Біблійним писань, названі "креационистами" - термін, який говорить про дуже погорджений серед академічної натовпу до Біблії. Ми знаємо про професорів, які втратили своє становище через їх віри в Писання та їх відмова викладати еволюційну теорію молодому поколінню. Але ви можете запитати, як же релігійні керівники підтримують істину таким чином? Давайте подивимося як це робиться. Ви читаєте витяги з Американських новин від 4 листопада 1996 року:

Папа римський і Дарвін ...

Бог створив людину за образом Своїм, або люди походять від тварин, як оцінюють Дарвіна зараз, через 150 років? Згідно висловлювання Папи римського Іоанна Павла Другого, еволюція - це найкраще пояснення походження людини. На дебатах з цього приводу, які поділяли християн протягом десятиліть, тато заявив, що еволюція - більше ніж тільки теорія, вона повністю сумісна з християнською вірою ... Іоанн Павло Другий пішов далі колишніх тат і оголосив, що збіжність наукового свідоцтва, зібраного в останні 50 років, дає суттєвий аргумент на користь цієї теорії ... у той час, як лукавий всіляко перешкоджає Його роботі в спробі дискредитувати Біблійну істину, Бог постійно відкриває Свої нові свідоцтва людям.

Унікальне відкриття свідоцтв Потопу

Багато геологи-еволюціоністи критикують Потоп Ноя, стверджуючи, що від цього потопу має відбутися тільки одне нашарування грунту в усьому світі. Тепер унікальне відкриття організації "Дослідження відкриттів світобудови" (Creation Research Discovery) - це реальне колоду в оці таких теоретиків. Найсильніша повінь в цьому столітті в штаті Вашингтон в США в лютому 1996 року приніс несподівані результати. В результаті цієї повені утворилося понад 150 населений грунту, вироблених паводковими водами всього за один тиждень! Це чудове відкриття Джона Маккея - абсолютна очевидність того, що потоп виробляє не одну єдину страту (нашарування), але в даному випадку 150 за 1 тиждень! І цей потоп в США лише 1 хвилина, в порівнянні із загальним потопом часів Ноя. Організацію "Дослідження відкриттів світобудови" очолює Джим Маккей, який здійснює чудову роботу в утвердженні істини в суспільних школах в усьому світі. Задумайтесь, коли ми прагнемо наосліп прийняти "слово" вчених мужів, богословів, побудоване на передумові про їх вченості і високому пізнанні, а також доброї репутації, то весь час майте на увазі, що перед потопом також жили вчені, волхви і прості люди, але скільки їх увійшло в ковчег?

потоп

глава 07

(Ця глава заснована на книзі Буття 6 і 7 гл.)

За днів Ноя внаслідок гріхопадіння Адама і вбивства, скоєного Каїном, на землі лежало подвійне прокляття. Однак це ще не сильно змінило природу. Хоча і проступали явні сліди гріха, але земля, як і раніше була прекрасна і. рясніла багатими щедротами Божими. Пагорби були увінчані величними деревами, повитими розкішними лозами винограду з важкими гронами ягід. Великі квітучі рівнини потопали в зелені і всіляких кольорах, виливає запашність. Земля щедро обдаровувала всілякими плодами. За величиною, красою і пропорціям допотопні дерева у багато разів перевершували своєю величністю сьогоднішні дерева. Їх тверда деревина, що складається з найтонших волокон і нагадує своєю пружністю камінь, відрізнялася довговічністю. Усюди можна було в преізбитке зустріти золото, срібло, дорогоцінні камені.

Людський рід також зберігав ще свою первісну силу. Уже кілька поколінь змінилися з тих пір, як Адам наблизився до дерева життя, але тривалість земного існування людини все ще обчислювалася століттями. Якби ці довговічні люди з їх рідкісної енергією і винахідливістю присвятили себе служінню Богу, тоді вони прославили б свого Творця по всій землі, втілюючи своїм життям той план Божий, для здійснення якого Він і дав їм життя. Але вони не зробили цього. У той час жили велетні, мужі видатного статури і сили, що славляться мудрістю і мистецтвом у винаході різних речей, що вражають своєю складністю. Однак їхня провина, яка полягала в байдужому ставленні до множиться беззаконня, була так само велика, як і їхні переваги.

Бог обдарував жителів допотопного світу численними і багатими дарами, але вони вживали їх для власного прославлення. Його благословення вони перетворили в прокляття, полюбивши більше дари, ніж Того, Хто їх дарував. Вони використовували золото, срібло, дорогоцінні камені, цінне дерево для прикраси своїх жител, прагнучи при цьому перевершити один одного в мистецтві і майстерності.

Прагнучи тільки до того, щоб задовольнити свою гординю, вони насолоджувалися насолодами, їм стала притаманна зіпсованість. Піднесусь своїх знаннях, люди не віддавали належного Богу, а, навпаки, скоро почали заперечувати Його існування. Вони схилялися перед природою замість того, щоб поклонятися Творцеві природи. Вони прославляли людську геніальність, служили рукотворним богам і вчили дітей поклонятися божкам.

На зеленіючих полях і під тінню величних дерев вони споруджували вівтарі своїм ідолам. Великі вічнозелені гаї призначалися для поклоніння богам. До цих гаях примикали прекрасні сади зі звивистими алеями, прикрашеними статуями, над якими звисали гілки всіляких плодових дерев. Тут було все, що тільки могло потішити погляди, порушити чуттєві бажання людей, спонукаючи їх до ідолопоклонства.

Люди залишили Бога, поклонялися рукотворним богам і в результаті опускалися все нижче і нижче. Псалмоспівець так описує вплив ідолопоклонства на його прихильників:

"Подібні до них та ті, хто їх і все, що сподіваються на них" (Пс. 113: 16). Споглядаючи, ми починаємо змінюватися - це закон людського розуму. Людина не може піднятися вище свого розуміння істини, чистоти і святості. Якщо розум ніколи не долає людської природи і вірою не приносили до споглядання нескінченної мудрості і любові, людина деградує. Ідолопоклонники наділили своїх богів людськими якостями і пристрастями, тому їх ставлення до особистості звузилися до образу грішній натури людини. Внаслідок цього вони розбестили. "І побачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і що всі думки і помисли серця її тільки зло повсякденно. ... Земля перед Божим лицем, і наповнилась земля насильством". Бог дав людям Свої заповіді як керівництво в житті, але вони порушили Його закон, і результатом цього стали всілякі гріхи. Нечестя людей стало відкритим і зухвалим, справедливість була потоптана, і крики гноблених долинали до неба.

Майже з самого початку всупереч Божественному велінню встановилося багатоженство.Бог дав Адаму одну дружину, висловлюючи тим самим Свою волю в цьому питанні. Але після гріхопадіння люди жили згідно з потягу свого порочного серця, і в результаті злочину і страждання швидко збільшувалися. Люди не поважали ні шлюбних уз, ні права власності. Якщо кому-небудь подобалася дружина або майно ближнього, він силою заволодівав цим та ще й пишався своїми злиднями. Люди знаходили задоволення у вбивстві тварин і вживанні м'яса в їжу. Це зробило їх ще більш жорстокими і кровожерливими, так що людське життя втратила в їхніх очах будь-яку цінність.

Світ був молодий, як новонароджене дитя, але беззаконня настільки глибоко поширилося, що Бог не бажав більше терпіти цього і вирішив: "І вигублю з лиця землі людей, яких Я створив ..." Господь сказав, що не буде до безкінечності боротися з винним людством . І якщо люди не перестануть оскверняти землю і її багаті скарби, Він змете їх з лиця землі і знищить все, чим Він з такою любов'ю благословляв їх. Він знищить тварин на полях і весь рослинний світ, що дає таку велику кількість їжі, і перетворить прекрасну землю в безкрайню пустелю, де залишаться тільки руїни.

Серед примножується аморальності Мафусал, Ной і багато інших усіма силами намагалися зберегти в народі пізнання про істинного Бога і призупинити потік морального розкладання. За 120 років до потопу через святого вісника Бог повідомив Ною про Своє намір і повелів йому будувати ковчег. Зводячи ковчег. Ной мав проповідувати про те, що Бог виллє води потопу для знищення нечестивих. Ті, хто повірить цій святій вести, хто покається і змінить своє життя, будуть прощені і врятовані. Енох передав своїм дітям те, що Бог відкрив йому про потоп, і Мафусал і його сини, слухали слово Ноя і допомагали йому в будівництві ковчега.

Бог вказав Ною точні розміри ковчега і подробиці його зведення. Людської мудрості не під силу було здійснити таке потужне й міцне спорудження. Його Зодчим був Сам Господь, а будівельником - Ной. За зовнішнім виглядом ковчег нагадував корпус судна, пристосованого для плавання, але в інших відносинах він більше схожий на будинок. Він складався з трьох ярусів, єдина двері були розташована збоку. Всі відділення ковчега були влаштовані так, щоб їх висвітлював падаючий зверху світло. На будівництво ковчега вживалося кипарисове дерево, тобто дерево гофер, яке не руйнувалося протягом довгих століть. Зведення цієї гігантської споруди вимагало часу і великої затрати праці. Заготовити дошки з досить високих дерев, що володіють дуже тверду деревину, було куди складніше, ніж в наші дні, незважаючи на значну перевагу у фізичній силі, якій тоді володіли люди. Все, на що тільки здатна людський розум, було віддано цій великій роботі, щоб вона виявилася бездоганною, але все ж ковчег не витримав би майбутнього розгулу стихії. Тільки один Бог міг захистити Своїх дітей серед розлючених вод.

"Вірою Ной, як дістав був об'явлення про те, що ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти; нею світ засудив він (весь) світ, і став спадкоємцем праведности по вірі" (Євр. 11: 7). Застерігаючи світ про небезпеку, Ной своєю працею підтверджував щирість свого серця. Таким шляхом його віра зростала і ставала очевидною людям. Він був прикладом для оточуючих, тому що вірив у те, про що говорив Бог. Все своє майно Ной вклав в будівництво ковчега. Коли він почав будувати на сухій землі цей величезний корабель, з різних місць приходили люди, щоб подивуватися дивним видовищу і послухати убежденную натхненну промову проповідника-одинаки. Кожен удар молотка, що лунали під час будівництва ковчега, служив свідченням для народу.

Спочатку здавалося, що багато хто прийняв звістку застереження, але все ж вони не щиро розкаялися перед Богом. Вони не збиралися залишати свої гріхи. Протягом всього часу, що залишався до початку потопу, їхня віра піддавалася випробуванню, але вони не витримали його. Переможені переважаючим невір'ям, вони врешті-решт повернулися до своїх колишніх друзів, відкидаючи грізне застереження. Деякі були твердо переконані, що застереження збудеться, але, оточені глумящейся пересмішниками, вони розділили їх настрою, відкидаючи милосердний поклик, і незабаром перетворилися в найзухваліших, запеклих ругателей, бо ніхто не заходить в гріху настільки далеко і не опускається так низько, як ті , хто колись був осяяний, світлом, але потім став проти викриває голосу Духа Божого.

Не всі жителі допотопного світу були ідолопоклонниками в повному розумінні цього слова. Багато хто вважав себе віруючими в Бога. Вони стверджували, що їх ідоли є лише символом божества, за допомогою якого люди отримують більш чітке уявлення про Божественне Суті. Ці люди першими відкинули проповідь Ноя. У той час як вони намагалися зримо уявити Бога, їх засліплений розум не бачив могутності і сили Божої. Вони перестали розуміти Його святість, недоторканність і непорушність Його вимог. У міру того як множився гріх, він здавався їм все менше злочинним, і врешті-решт вони стали стверджувати, що Закон Божий втратив усяку силу, що покарання за гріх суперечить сутності Господа. Вони також заперечували можливість того, що суди Божі відвідають землю. Якби люди того часу корилися Божественному закону, вони дізналися б голос Господа, застерігав їх через Свого слугу. Але, відкинувши світло, вони настільки осліпли, що щиро вважали звістку листопада помилкою.

На стороні істини не було нікого. Весь світ повстав проти Божої справедливості і Його законів, а на листопад дивилися, як на фанатика. Коли сатана спокушав Єву коритися Богу, він говорив: "Ні, не помрете" (Бут. 3: 4). Великі прославлені мудреці повторювали те ж саме:

"Загрози Божі, - говорили вони, - дані тільки для того, щоб налякати нас, але вони ніколи не здійсняться. Не варто турбуватися. Такого події, як знищення світу Богом, Який створив його, і покарання цим істот, створених" Їм, - не відбудеться ніколи. Будьте спокійні, не бійтеся. Ной - просто дикий фанатик ". Світ потішався над" божевіллям "обманутого старого. Замість того щоб змиритися перед Богом, люди продовжували наполягати на своєму непослуху і лукавстві, як якщо б Господь не попереджав їх вустами Свого слуги.

Але Ной стояв подібно скелі серед бурі. Оточений загальним презирством і насмішками, він виділявся незаплямованою чистотою, святий непорочністю і непохитною вірністю. Його слова звучали вагомо: адже устами Свого раба говорив Господь. Зв'язок з Богом зробила листопада нескінченно сильним, так що протягом 120 років лунав його урочистий голос, що проповідував про ті події, які, з людської точки зору, здавалися неможливими.

Люди допотопного світу виходили з того, що протягом століть закони природи залишалися незмінними. Пори року змінювали один одного в певному порядку. Оскільки ніколи не випадало дощів, земля зрошувалася росою. Річки ніколи, не виходили з берегів, але мирно котили свої води в море, покірні непорушним законам. Але ці мислителі не визнали руки Того, Хто, зупиняючи води, сказав: "Аж досі ти дійдеш, не далі" (Іов. 38:11).

Так як час ішов, а видимих ​​змін в природі не спостерігалося, ті, в чиї серця іноді і вкрадається страх, заспокоїлися. Вони міркували так, як і багато в наші дні, - мовляв, природа вище Бога і її закони так міцно затверджені, що Сам Господь не в змозі змінити їх. Вони міркували, що якщо Ной прав, то природа повинна розвиватися за іншими законами, а це, на їхню думку, було неможливо. Виходячи з цього, вони заявили, що ця звістка - обман і найбільша помилка. Презирство до перестороги Божого виявилося в тому, що люди продовжували чинити так само, як і раніше. Вони продовжували розважатися, влаштовуючи бенкети, на яких віддавалися різного роду надмірностей; їли, пили, сіяли, будували, намічали різні вигідні угоди, які в майбутньому принесли б їм чимало прибутку. Так вони продовжували все глибше занурюватися в нечестя, відкрито відкидаючи Божі вимоги і засвідчуючи тим самим про те, що не мали страху перед Всевишнім. Вони посилалися на те, що якби в словах листопада була б хоч частка істини, то мужі, відомі своєю мудрістю, зуміли б в цьому розібратися.

Якби мешканці допотопного світу повірили вести застереження і покаялися в своїх злих вчинках. Бог відвернув би тоді Свій гнів, як в майбутньому Він вступив з Ніневії. Але, вперто опираючись голосу совісті і застережень, посланим для них через пророка Божого, вони наповнили чашу беззаконня, і доля їх була вирішена. Час випробування наближалося до кінця. Ной віддано виконав все, що Господь доручив йому. Ковчег був закінчений і зроблений так, як Господь наказав був. Для людей і тварин було заготовлено вдосталь їжі. І тепер слуга Божий в останній раз звернувся з серйозним закликом до народу. З пристрастю, яку неможливо описати словами, він благав їх шукати притулку, поки ще є така можливість, але у відповідь чулися тільки глузування і знущання. Раптом знущаються натовп замовкла. Різні тварини, і найлютіші, і найшкідливіші, спускалися з гір, покидали ліс, повільно прямуючи до ковчега. Потім пролунав немов шум вітру - то зліталися з усіх боків птиці. Їх було так багато, що небо почорніло. Але порядок панував бездоганний: прямуючи до ковчега, тварини корилися велінню Божому, в той час як люди бунтувалися в своєму непослуху. Ведені святими ангелами, вони ввійшли до Ноя в ковчег "по парі, самця та самицю її", а чисті тварини - по сім пар. Люди з подивом, а деякі навіть зі страхом спостерігали за всім, що відбувається. Ніхто з учених не міг дати ніякого пояснення такому надзвичайному поведінки тварин. Це була таємниця, яку вони не в силах були розгадати. Але серця людей настільки жорстокими, відкидаючи світло, що навіть і це видовище не справило на них глибокого враження. Коли приречені люди дивилися на сонце, що світить над ними в своїй славі, і землю, одягнену майже Єдемською красою, вони придушували зростаючий страх шаленим веселощами і насильством, ніби навмисне викликаючи на себе вже готовий вилитися гнів Божий.

Бог наказав Ною: "Увійди ти й увесь дім твій до ковчегу, бо Я бачив тебе праведним перед лицем Своїм в оцім роді". Світ знехтував застереженнями Ноя, але його приклад послужив благословенням для його родини. За вірність і відданість Бог разом з ним врятував всю його сім'ю. Яка нагорода батьківської вірності!

Час благодаті для грішного роду закінчилося. Польові тварини і птахи небесні сховалися в притулок. Ной і всі його домочадці, увійшли в ковчег, і Господь зачинив за ними двері. Спалах сліпучого світла осяяла небо, і хмара слави, набагато яскравіше блискавки, опустилося з неба і зупинилося біля входу в ковчег. Невидимі руки повільно зачинили масивні двері, що було не під силу знаходяться всередині. Ной опинився в ковчезі, а ті, хто знехтував Божим милосердям, - поза ним. Друк Неба лежала на двері, яку закрив Бог, і тільки Він один міг відчинити її. Точно так же буде закрита двері благодаті, коли Христос завершить Своє клопотання за винний рід перед Другим Своїм пришестям на хмарах небесних. Тоді Божественна милість не буде більше більше утримувати безбожних, і сатана придбає повну владу над тими, хто відкинув благодать Божу. Тоді вони спробують знищити народ Божий, але подібно до того, як Ной був укритий в ковчезі, так і праведники будуть захищені Божественною силою.

Протягом семи днів після того, як Ной і його сім'я увійшли в ковчег, не було, здавалося, ні найменшої ознаки насувається бурі. Протягом усього цього часу випробовувалася їх віра. Це був час торжества для зовнішнього світу. Позірна зволікання ще більше зміцнило упевненість нечестивих в тому, що звістка, передана їм Ноєм, є хибною і що потопу ніколи не станеться. Незважаючи на надзвичайні явища, не дивлячись на те, що вони на власні очі бачили, як тварини і птахи входили в ковчег, як ангел Божий закрив двері, - вони продовжували розважатися, веселитися, дозволяючи собі навіть жартувати над цими очевидними доказами могутності Божого. Натовпи черні оточували ковчег і з нечуваною перш жорстокістю висміювали його мешканців.

Але на восьмий день темні хмари заволокли небо.Почулися гуркіт грому, і блиснула блискавка. Незабаром впали перші важкі краплі дощу. Люди ніколи раніше не бачили нічого подібного, і тепер страх опанував усіма. Вони стиха питали один одного: "Невже Ной мав рацію, і весь світ приречений на смерть?" Все похмурішим і похмурішим ставало небо, і все посилювався дощ. Звідусіль чути було рев тварин, що кидаються в дикому жаху, своїми відчайдушними криками вони, здавалося, оплакували і власну долю, і долю людини. Тоді "відкрилися всі джерела великої безодні, і вікна небесні відчинилися". Немов потужні водоспади обрушилися на землю. Річки вийшли з берегів і затопили рівнини. З небаченою силою з надр землі вирвалися потужні струмені води, викидаючи на сотні футів вгору величезні кам'яні брили, які, падаючи, утворювали глибокі воронки.

Вперше люди бачили, як руйнуються твори їх рук. Розкішні палаци, прекрасні сади і гаї, в яких перебували їхні ідоли, були знищені небесної блискавкою, все перетворилося на руїни. Жертовники, на яких люди приносили жертви, були зруйновані, і ті, що моляться, тремтячи від сили і могутності живого Бога, зрозуміли, що це лихо - результат їх розбещеності і ідолопоклонства.

Все завзятіше бушувала буря, вона розкидала в різні боки будинку, дерева, скелі і глиби землі. Неможливо описати жах людей і тварин. Серед реву несподіваної стихії чулися крики людей, що відкинули владу Божу. Навіть сатана, який був змушений залишатися серед стихії, побоювався за власне життя. Він насолоджувався своєю могутньою владою над людським родом і пристрасно бажав, щоб люди жили, продовжуючи потопати в гидоти і обурюватися Правителем Неба. Він проклинав тепер Бога, звинувачуючи Його в несправедливості і жорстокості. Багато людей, подібно сатані, паплюжили Бога і, якби могли, скинули б Його з престолу сили і слави. Інші, збожеволівши від страху, простягали до ковчегу руки і благали впустити їх. Але їхні благання були марні. Нарешті совість їх прокинулася, і вони пізнали Бога - Владику Всесвіту. Вони палко благали Його, але Він не бажав слухати їх. У той жахливий час вони зрозуміли, що до смерті їх привело порушення Закону Божого. Але незважаючи на те, що страх перед покаранням змусив їх усвідомити свої злочини, вони не відчували справжнього розтрощення або відрази до гріха. І якби покарання було скасовано, вони знову повстали б проти Бога. Так буде і перед знищенням світу вогнем, коли суди Божі обрушаться на землю: не розкаялися грішники зрозуміють, в чому полягає їхня провина, - в відкиданні святого Закону Божого. Але їх каяття буде не щире, ніж звернення беззаконників стародавнього світу.

Деякі в розпачі намагалися силою увірватися в ковчег, але завдяки міцності дерева їх спроби. залишалися марними. Інші чіплялися за ковчег, але були змиті величезними хвилями, що несуть уламки дерев і скель. Коли безжалісний вітер і хвилі жбурляли ковчег з боку в бік, він весь здригався. При цьому зсередини доносився рев тварин, виконаних страху і болю. Але ковчег продовжував в цілковитій безпеці плисти серед стихії. Могутнім ангелам було наказано охороняти його.

Перелякані бурею тварини кидалися до людей, ніби шукаючи у них захисту. Деякі люди прив'язували себе і своїх дітей до сильних тваринам, сподіваючись, що ті, рятуючись від води на неприступних горах, винесуть і їх. Деякі прив'язували себе до стовбурів величезних дерев, що ростуть на вершинах пагорбів і гір, але, вирвані з коренем, вони обрушувалися в бурхливі чорні хвилі разом з людьми. Місця, які обіцяли порятунок, зникали одна за одною. Коли вода стала підніматися все вище і вище, люди намагалися знайти собі притулок на найвищих горах. Часто між людиною і твариною зав'язувалася боротьба за нікчемний клаптик землі, поки нарешті набігли хвилі не несли обох.

З найвищих вершин гір люди дивилися на безмежний океан. Тепер серйозні застереження слуги Божого їм більше не здавалися смішними і нікчемними! Як пристрасно бажали приречені на загибель грішники повернути ті втрачені можливості! Як вони просили тільки про одне годині випробування! Якби ще одну мить благодаті, ще одне слово з вуст листопада! Але більше так і не почули ніжного голосу милості. Любов - не менша, ніж справедливість - вимагала, щоб суди Божі поклали край гріху. Води помсти заливали останні місця притулків, і люди, зневажила Бога, гинули в похмурої безодні.

"Словом Божим ... тодішній світ загинув, бувши потоплений водою. А теперішні небо й земля заховані тим самим словом, і зберігаються для огню на день суду й загибелі безбожних людей" (2 Петро. 3: 5-7). Але наближається друга буря. Земля знову буде очищена спустошливим гнівом Божим, і гріх і грішники загинуть.

Гріхи, що викликали гнів Божий на допотопний світ, існують і в наші дні. Страх Господній вигнаний з серця, і до Закону Божого ставляться з байдужістю і презирством. У своїй сильній прихильності до всього мирському сучасне покоління уподібнюється допотопним жителям. Христос каже: "Бо, як за днів перед потопом їли, пили, женилися й заміж виходили до того дня, коли Ной увійшов до ковчегу, і не знали, аж поки не прийшов потоп і не забрав, - так буде і прихід Сина Людського" (Мф. 24: 38,39). Бог засудив людей допотопного світу не за те, що вони їли і пили. У великій кількості Він наділив їх плодами землі для задоволення насущних потреб. Їх гріх полягав у тому, що вони вживали ці дари, не відчуваючи подяки до Того, Хто вручив їх, і принижували свою гідність тим, що нестримно віддавалися смакота. Задумом Божим були передбачені шлюбні відносини. Шлюб став одним з найперших установ Божих. Господь дав вказівок щодо цього святого статуту, втілюючи його святістю і красою. Але ці вказівки виявилися забуті: справжнє призначення шлюбу було перекручено, і він став служити тільки задоволення пристрастей.

Подібне становище спостерігається і сьогодні. Зловживають тим, що саме по собі законно. Потурання апетиту не знає кордонів. Так звані послідовники Христа їдять і п'ють з п'яницями, в той час як їхні імена внесені в почесні церковні книги. Непомірність притупляє моральні і духовні сили і відкриває шлях до задоволення низьких пристрастей. Тисячі людей не відчувають моральну відповідальність за те, щоб стримувати свої похоті, і таким чином стають рабами пристрастей. Люди живуть лише для чуттєвих насолод, виключно заради цього світу і тільки заради цього життя. Непомірність властива всім верствам суспільства. Порядність принесена в жертву насолод і честолюбства. Бажають збагатитися перекручують справедливість і пригнічують бідного; раби і душі людські все ще продаються і купуються. Обман, хабарництво і злодійство продовжують безкарно панувати як в верхах, так і в низах. Газети рясніють повідомленнями про вбивства і злочини, вчинені так холоднокровно і безпричинно, що, здається, зникло будь-яке почуття людяності. Ці звірства стали таким звичним явищем, що більше вже не викликають ні розмов, ні подиву. Дух анархії охопив всі нації, і спалахують час від часу осередки війни, наводять жах і приголомшливі світ, - це прояви накопичився вогню пристрастей і беззаконня, які в разі зняття відповідних обмежень наповнили б світ горем і спустошенням. Стан допотопного світу, точно і ясно відбите на сторінках Святого Письма, говорить про те положенні, до якого стрімко йде і сучасний світ. Навіть тепер, в нашому столітті, в так званих християнських країнах щодня відбуваються такі ганебні і страшні злочини, які відбувалися в допотопний період і які свого часу прирекли світ на остаточну загибель.

Перед потопом Бог послав листопада застерегти світ про загрозливу небезпеку і привести людей до покаяння. І в даний час з огляду на наближення Другого пришестя Христа Бог посилає Своїх слуг, щоб сповістити світу про цю велику подію. Тисячі людей порушують Закон Божий, а Він у Своєму великому милосерді закликає їх звернутися і виконувати Його святі заповіді. І всі, хто покається перед Богом і через віру в Ісуса Христа залишить свої гріхи, отримають прощення. Але багато хто вважає занадто великий жертвою для себе відмовитися від своїх гріхів. Їхнє життя не відповідає святим принципам Божого правління, вони відкидають Його застереження і авторитет Його закону.

З усього величезного числа жителів допотопного світу тільки вісім душ повірили і корилися Божим словами, посланим через Ноя. Протягом ста двадцяти років проповідник праведності застерігав світ про прийдешню загибель, але його висміяли і відкинули. Так буде і тепер. Перш ніж Законодавець прийде, щоб покарати непокірних, нечестивим буде надіслано застереження покаятися і покінчити зі своїми злими справами, але більшість не прислухається до нього. Апостол Петро каже:

"Перш за все знайте, що в останні дні прийдуть із насмішками глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями, та й скажуть:" Де обітниця Його приходу? бо з тих пір, як позасинали наші батьки, від початку творіння, все залишається так само "" (2 Петро. 3: 3,4). Не чуємо ми сьогодні ці ж самі слова, які повторюються не тільки невіруючими людьми, але лунають і з церковних кафедр в нашій країні? "Немає жодних підстав турбуватися, - вигукують вони, - перш, ніж прийде Христос, повинен звернутися весь світ, і праведність буде панувати тисячу років. Світ, світ! Все продовжує бути так само, як воно було від початку. Нехай нікого не турбує те , що проповідують ці панікери ". Але таке вчення про тисячолітнє царство суперечить вченню Христа і Його апостолів. Ісус запитував, повні глибокого значення: "Та Син Людський, прийшовши знайде віру на землі?" (Лк. 18: 8). І, як ми бачимо, згідно Його словами, стан сучасного світу буде таким же, як і за днів Ноя. Павло застерігає про множити безчесті і вказує на нього як на ознаку наближається кінця. "Дух же ясно говорить, що в останні часи відступлять деякі від віри, слухаючи духів підступних і наук демонів" (1 Тім.4: 1). Апостол стверджує, що "в останні дні настануть тяжкі часи" (2 Тим. 3: 1), і дає нам приголомшливий перелік гріхів, які будуть притаманні людям, які мають вигляд благочестя.

Напередодні потопу, коли час благодаті наближалося до кінця, людство все більше віддавалося розвагам і бенкетам. Впливові особи докладали всіх зусиль до того, щоб поглинені радості та задоволеннями люди залишилися байдужими до вести застереження. Хіба не ту ж картину ми бачимо і в наші дні? У той час, коли слуги Божі проповідують про наближення кінця, світ потопає в задоволеннях і розвагах. Люди охоплені безперервним потоком веселощів і тому байдужі до волі Божої і до істини, яка тільки й може врятувати світ від загибелі.

За днів Ноя мудреці стверджували, що знищити світ потопом неможливо. Так і в наші дні світила науки намагаються довести, що світ не може бути знищений вогнем, бо це ніяк не узгоджується з законами природи. Але Бог природи. Творець і Володар її законів може використовувати справи рук Своїх для здійснення власних намірів.

Коли великі і мудрі люди на втіху довели нібито неможливість руйнування світу водою і побоювання народу розвіялися, коли пророчі слова листопада визнали помилкою, а на нього самого дивилися як на фанатика, - тоді настав час діяти Богу. "Розверзлися всі джерела великої безодні, і вікна небесні відчинилися", і насмішники загинули у водах потопу. З усією своєю хвалькуватої наукою люди занадто пізно прийшли до переконання, що їх мудрість - безумство, що Законодавець - могутніше законів природи, що Всесильний не терпить нестачі у виборі засобів для виконання Своїх планів. "І як було за днів Ноя, так буде й за днів Сина Людського" (Лк. 17: 26). "День же Господній прибуде, як злодій вночі, коли з гуркотом небо мине, а стихії, рунуть, а земля та діла на ній згорять" (2 Петро. 3:10). Коли наукові докази розсіють страх в серцях народу перед судами Божими, коли релігійні вчителі будуть проповідувати про довгих століттях миру і процвітання, і світ буде поглинений своїми справами і задоволеннями, планами і будівництвом, святами та розвагами, відкидаючи Божі застереження і знущаючись над Його посланцями, - тоді прийде на них раптово погибель, і вони не втечуть! її (див. 1 Сол. 5: 3).

Професор Порчер Тейлор:
Ноїв ковчег лежить на Арараті!

13 листопада 2001 р

Андрій КАБАННІКОВ. (Наш соб. Кор.). Вашингтон.

"Комсомольська правда"

Оригінал даної статті знаходиться за адресою:

http://www.kp.ru//articles/issue22673/paper11613.html

Американці за допомогою супутника хочуть підтвердити те, що російська експедиція бачила ще в 1916 році.

Другого жовтня 2001 року в «Клубі допитливих» ми розповідали про плани американських істориків розшукати на горі Арарат залишки Ноєвого ковчега і пообіцяли стежити за подіями. І ось 18 жовтня з американської авіабази Ванденберг в Каліфорнії геодезичний супутник Quick Bird стартував. Його завдання незвичайна - пошук Ноєвого ковчега. Керівник проекту професор Ричмондского університету Порчер Тейлор дав ексклюзивне інтерв'ю «Комсомолці».

- Містер Тейлор, з чого починалася «Араратська аномалія»?

- Сонячним червневим днем ​​1947 американський розвідувальний літак вів зйомку в районі гори Арарат, неподалік від якої сходилися турецька, іранська і радянська кордону. Коли фотографії показали, на західному плато хребта і виявилася аномалія - ​​незвичайний для форми гірських порід довгастий предмет довжиною близько 162 метрів.

- Невже це військові першими припустили, що знайшовся Ноїв ковчег?

- Спочатку вони вирішили, що це фюзеляж літака, що впав. Хоча таких великих літаків не випускали тоді і не роблять навіть тепер. Іншим на фотографіях бачилася підводний човен - але звідки вона там? Потім вже вони згадали про Ноя, який, згідно з Біблією, побудував ковчег, посадив на нього «кожної тварі по парі» і після 150-денного плавання причалив саме до гори Арарат. Версія налякала військових. Місії розвідувальних літаків були суворо засекречені.

- Ви відомі як людина, яка змусила американські розвідувальні відомства і Пентагон розсекретити дані про «Араратській аномалії». Чому ви взялися за цю справу?

- У 1973 році я був курсантом військової академії в Уест-Пойнті і, крім іншого, вивчав космічну фотографію. У нас говорили про супутнику ЦРУ, який вів зйомку в районі радянсько-турецького кордону з висоти в 300 кілометрів. Його камери випадково включили раніше ніж треба, і в їх об'єктиви потрапив схил Арарату з стирчать з льоду уламками, схожими на остов величезного корабля. Тоді я вперше почув, що це може бути те саме судно Ноя. Йшла «холодна війна», про доступ до секретних фотографій не могло бути й мови. Але я звернувся до історії і знайшов кілька цікавих підтверджень гіпотези про ковчег.

Про корабель на Арараті згадував ще вавилонський історик Бероссус в 275 році до нашої ери. Знаменитий мандрівник Марко Поло в кінці XV століття писав, що «уламки ковчега ще видно на вершині Арарату». У 1887 році принц Персії і архієпископ Джон Джозеф Нурі повідомив, що знайшов останки ковчега на Арараті. Через шість років він намагався організувати експедицію, щоб розібрати ковчег і доставити його на всесвітню виставку в Чикаго. Але не отримав дозволу на це у турецького уряду. Нарешті, є відомості про те, що в 1916 році ковчег досліджувала російська військова експедиція після того, як його виявили з повітря пілоти, які відчували новий висотний авіадвигун.

- Але ж з часу біблійного потопу минуло мінімум 4500 років. А Ноїв ковчег був дерев'яним. Невже дерево могло зберегтися до наших часів?

- Так, хоча комусь це може здатися неймовірним. З Біблії випливає, що ковчег був зроблений з кедра або кипариса. Це дуже стійкі породи. У липні 1955 французький промисловець і дослідник Фернанд Наварра знайшов метровий шматок обробленого руками людини полуокаменевшего дерева всього в декількох метрах від «Араратській аномалії». Але так як в ту пору дані Пентагону ще не були розсекречені, він про неї не знав.

- Що ж показали розсекречені фотографії Арарату з архівів ЦРУ і Пентагону?

- Виявилося, що розміри таємничого об'єкта на схилі гори збігаються з біблійним описом Ноєвого ковчега. За біблійними переказами довжина судна становила приблизно 152 метра, ширина - 25 і висота 15 метрів. Те, що, можливо, є його останками, - предмет довжиною в 162 і шириною в 25 - 30 метрів. Висоту виміряти неможливо, оскільки він загруз у снігу.

- Але вгадується чи корабель в його деталях?

- Якість зроблених тоді знімків незрівнянно нижче нинішніх можливостей. Але деякі з фахівців розглянули на них фрагменти поперечних балок і кіля. У конструкції присутні 90-градусні кути, що вказує на її рукотворне походження. Ми попросили сімох незалежних експертів вивчити фотографії і зробити свої висновки. В результаті четверо прийшли до висновку, що перед ними конструкція, зроблена руками людини. Двоє вважають, що на фотографіях просто камені, і один визнав, що потрібні нові зйомки, щоб встановити істину. Тому ми покладаємо на місію супутника Quick Bird великі надії.


Чому ковчег не можуть досліджувати альпіністи?
- Містер Тейлор, ми говоримо про це так, немов Арарат знаходиться на Марсі. Чому б не спорядити експедицію до загадкової аномалії і остаточно не встановити істину?
- Поки всі спроби організувати таку експедицію наштовхуються на категоричну заборону турецької влади. Цей район вважається нестабільним, там діють курдські повстанці, і вже були випадки захоплення дослідників в заручники. Але одного разу люди неодмінно доберуться до «Араратській аномалії». По суті, не так важливо, що там виявиться, - ковчег або купа каміння. Потрібно розвіяти містерію, що витає над горою Арарат. Перед нами - одна з найбільших археологічних загадок сучасності. І не будемо виключати - вона принесе відкриття, яке змінить наш погляд і на сприйняття Біблії, і на всю історію людства.

Італійський дослідник Анджело Палего: Я вже гуляв по Ковчегу!

20 грудня 2001 р

Олег ШЕВЦОВ. (Наш соб. Кор.). Рим.

"Комсомольська правда"

Оригінал даної статті знаходиться за адресою:

http://www.kp.ru//articles/issue22698/paper12793.html

На фото: За спиною Анджело Палего - місце,
де покоїться 100-метрова частина Ноєвого ковчега.

Ми отримуємо дуже багато відгуків на публікації «Клубу допитливих». Читачі продовжують теми, пропонують свої історії і дослідження. Сьогодні ми повертаємося до публікацій, що викликав найбільший інтерес і простих читачів, і вчених.

Спроби американців за допомогою знімків з супутника довести, що Ноїв ковчег знаходиться на горі Арарат ( «КП» від 13 листопада 2001 року) дуже здивували найвідомішого дослідника цього біблійного раритету італійця Анджело Палего. На його думку, існування древнього судна - вже доведений факт.

- У американців є деякі цікаві матеріали, - розповідає Анджело Палего нашому кореспонденту. - Але я-то вже пройшов по поверхні Ковчега. В цьому я не сумніваюся!

- Ви маєте на увазі експедицію 1998 року, коли ви з інженером Луїджі Мартінеллі удвох зійшли на висоту чотири тисячі метрів на гору Арарат?

- Ні не тільки. У місці, де ми тоді були, знаходиться тільки пятідесятішестіметровий фрагмент Ковчега. Він потрапив туди після землетрусу в 1840 році. А основна частина корпусу знаходиться на висоті чотири тисячі триста метрів під льодом над льодовиком Парод. Шар льоду з кожним роком стає все тоншою. Так що дерев'яний корпус Ковчега добре видно. А чорний склад, яким Ной покрив корпус Ковчега, з часом перетворився на дьоготь і пофарбував лід і сніг навколо в чорний колір.

- А всередину вам не вдалося зайти?

- Ні, на жаль, не вдалося. Але результати експедицій були визнані дослідниками зі світовими іменами.

- А даними, які були здобуті американцями за допомогою супутників, ви користувалися?

- У моєму розпорядженні є фотоматеріал, зроблений французьким супутником «Спот» в 1994 році. Висновок по ньому на моє прохання зробив Туринський університет і повністю підтвердив мої розрахунки і гіпотези. Що стосується американців, то з ними я ніколи не співпрацював. На Арараті я був 17 разів, а вони робили все, щоб бойкотувати мої експедиції.

- Але чому?

- У Штатах є потужні організації, зайняті пошуком Ноєвого ковчега, які витратили мільйони доларів на підготовку експедицій, в яких брали участь по 25 - 30 чоловік. Але їх зусилля ні до чого не привели. Зате вони роблять все, щоб перешкодити визнанню того простого обставини, що Ковчег вже знайшов я.

Вірменська технологічна академія запросила всю мою документацію і, вивчивши її, в грудні 2000 року привласнила мені титул свого почесного члена, а влади Єревана зробили мене почесним громадянином столиці Вірменії і назвали одну з вулиць міста моїм ім'ям. Справа в тому, що напередодні 1700-річчя християнства в Вірменії мої відкриття мали особливе значення. Стародавні вірмени справляли свої релігійні обряди імовірно навколо останків Ковчега на Арараті, який тоді перебував на території Вірменії. Останні дані про цю традицію відносяться до 1917 року, після чого через турецьких переслідувань вірмени звідти були вигнані. Тобто бабусі і дідусі нинішніх вірмен ще поклонялися Ковчегу як превеликий біблійного одкровення. Так ось місце, яке знайшов я, точно відповідає описам стародавніх вірменських джерел.

- А чому не можна остаточно вирішити всі суперечки, організувавши міжнародну експертизу ваших відкриттів на горі Арарат? Що, турки туди нікого не пускають?

- Малий і Великий Арарат знаходяться під жорстким контролем турецьких військових. Тільки з початку цього року турки перевели військову зону, в яку входить Арарат, з першої категорії в другу, оскільки після арешту Оджалана Курдська робоча партія склала зброю. Тепер на Арарат допускають альпіністів, але археологічні розкопки там проводити не можна. Я останній раз був на Арараті з 4 по 11 вересня 2001 року.

після потопу

глава 08

(Ця глава заснована на книзі Буття 7:20 - 9:17)

Вода піднялася до рівня п'ятнадцяти ліктів над найвищими горами. Часто сімейства в ковчезі здавалося, що вони повинні загинути, бо ось уже п'ять довгих місяців пройшло з тих пір, як ковчег, відданий на волю хвиль і вітрів, носився по хвилях. Це було жахливе випробування, але віра Ноя не похитнулася, бо він був упевнений, що всім керує Божественна рука.

Коли вода почала спадати. Господь направив ковчег до місця, захищеного з усіх боків горами, уцілілими Його милістю. Гори стояли, точно висока стіна, і ковчег спокійно погойдувався на хвилях в тихій гавані, що не носячи більше безмежним океаном. Це принесло велике полегшення втомленим, змученим бурхливою стихією людям.

Ной і його домочадці з нетерпінням чекали того моменту, коли спаде вода і вони знову ступлять на землю. Коли через сорок днів нарешті показалися верхівки гір. Ной випустив ворона - птицю, що володіє гострим чуттям, щоб дізнатися, чи висохла земля. Ворон ж, не знайшовши ніде сухого місця, продовжував літати над. ковчегом. Ще через сім днів Ной випустив голуба, але той також не знайшов сухого місця і повернувся в ковчег. Ной почекав ще сім днів і знову випустив голуба, і коли той повернувся ввечері з олійним листочком в дзьобі, в ковчезі панувало справжнє торжество. Потім, коли Ной відкрив крівлю ковчега, "і побачив: аж ось висохла поверхня землі". Але він продовжував терпляче очікувати. Свого часу він увійшов до ковчегу по велінню Божому і тепер терпляче чекав особливого, спеціального вказівки, щоб залишити його.

Нарешті, з небес зійшов ангел, відкрив масивні двері ковчега і повелів патріарху і всьому його сімейства вийти і взяти з собою тварин.У свою радість в день звільнення Ной не забув Того, завдяки Чиєю ніжної турботи він і вся його сім'я залишилися живі. Вийшовши, з ковчега, Ной насамперед побудував жертовник і приніс від кожного чистого тваринного і птиці жертви в знак подяки Богу за звільнення і на доказ своєї віри у Велику Жертву Христа. Це приношення було завгодно Богові і принесло з собою велике благословення не тільки патріарха і його сім'ї, а й усім, хто буде жити на землі. "І почув Господь пахощі любі, і сказав Господь у серці своїм: не буду більше проклинати землю за людину ... Надалі в усі дні землі, сівба та жнива, і холоднеча та спека, і літо й зима, день і ніч не припиняться". У цьому міститься урок для всіх прийдешніх поколінь. Ной вийшов з ковчега на спустошену землю, і перш ніж будувати будинок для себе, він побудував вівтар Божий. У нього було зовсім небагато худоби, збереженого з таким трудом, але все ж він з радістю віддав з нього частину Богу, як визнання того, що все належить Йому. Подібним чином і нам слід завжди піклуватися про те, щоб принести Богові добровільну жертву. На кожен прояв Його милості і любові до нас слід відповідати відданістю і приносити дари для підтримки Його роботи.

Щоб набігають хмари і падає дощ не наводили на людей постійний страх про другий потоп. Бог підбадьорив Ноя і всю його сім'ю наступним обітницею "Я укладу заповіта Свого з вами ... і не буде вже потопу на спустошення землі. ... Я веселку Свою дав у хмарі, і стане вона за знака заповіту між Мною та між землею. І буде, коли Я наведу хмару на землю, то з'явиться веселка у хмарі ... Я побачу її, щоб пам'ятати про вічний заповіт між Богом і між кожною живою душею ".

Які то величні поблажливість Боже і Його милість до заблукали синам землі, що сталися в прекрасній веселці - знаку завіту між Богом і людьми! Господь говорить про те, що, дивлячись на веселку. Він завжди буде згадувати заповіт, який уклав з жителями землі. Але це не означає, що Він може забути його. Господь звертається до нас на нашій мові, щоб ми могли краще зрозуміти Його. Бог бажав, щоб діти грядущих поколінь, запитуючи про значення чудовою дуги, що обрамляє небеса, почули від батьків історію потопу, розповідь про те, як Всевишній помістив веселку на хмарах, запевняючи, що води потопу ніколи більше не виллються на землю. Таким чином, з покоління в покоління веселка завіту повинна свідчити про Божественної любові до людини і вселяти в його серце довіру до Бога.

На небі подібна веселка оточує трон і виблискує навколо голови Христа. Пророк говорить: "У якому вигляді веселки, що буває в хмарі в дощовий день, такий був вигляд сяйва колом" (Єз. 1:28). Автор Одкровення пише: "І ось, престол стояв на небі, і на престолі Сидячий ... і веселка навколо престолу видом подібна була до смарагду" (Одкр. 4: 2, 3). Коли беззаконня людей викликає суди Божі, тоді Спаситель заступається за них перед Отцем, вказуючи на веселку в хмарах навколо престолу і над Його головою як на знамення Божої милості до кається грішника.

З посвідченням, даними Ною щодо потопу. Бог пов'язав одне з найдорожчих обітницю Своєї благодаті: "Бо це для Мене, мов ті Ноєві води: як Я поклявся, що Ноєві води не прийдуть уже над землею, так Я присягнув не гніватися на тебе й не картати тебе. Бо зрушаться гори, і пагорби захитаються ; а милість Моя не відійде від тебе, і заповіт Мого миру не захитається, каже твій тебе Господь "(Іс. 54: 9,10).

Коли Ной дивився на величезних хижаків, які разом з ним вийшли з ковчега, він дуже боявся, щоб його нечисленна сім'я, що складається всього з восьми душ, не став той їх жертвою. Але Бог послав ангела до Свого раба з підбадьорюючими словами: "Так бояться і будуть лякатись вас усією звіриною землі, і між усім птаством небесним, між усім, чим роїться земля, і між усіма рибами моря; у ваші руки віддані вони. Все рухається, що живе , буде вам на їжу як зелену ярину Я віддав вам усе ". До цього часу Бог не дозволяв людям їсти м'ясо. Він бажав, щоб вони харчувалися тільки плодами землі. Але тепер, коли вся рослинність була знищена, Він дозволив їм їсти м'ясо чистих тварин, що знаходилися разом з Ноєм в ковчезі.

При потоп сильно змінився зовнішній вигляд землі. Внаслідок гріха третій жахливе прокляття тяжіло над нею. У міру того як вода спадала, показувалися пагорби і гори, оточені безкрайніх каламутним морем. Скрізь були розкидані мертві тіла людей і тварин. Але Бог не допустив, щоб розкладаються трупи отруїли повітря, і Він поховав їх усіх під землею, перетворюючи її таким чином в загальне величезний цвинтар. К сильний вітер, яким Господь вирішив висушити поверхню землі, зі страшною силою захоплював за собою трупи, зносив вершини гір, нагромаджуючи дерева, каміння і брили землі, ховаючи під ними мертві тіла. Таким же чином були приховані золото, срібло, цінні породи дерев, дорогі камені, що збагачували і прикрашали світ до потопу і обожнені його жителями. Сильними рухами води ці скарби були занесені землею, покриті скелями, а в деяких місцях навіть цілі гори виявилися нагромаджені над ними. Бог бачив, що чим більше Він збагачував і обдаровував грішників, тим розпусту ставала їх життя. Замість того щоб прославити щедрого Подавця, люди відкинули і знехтували собі Господа і стали поклонятися цих скарбів.

Після потопу земля являла собою невимовне видовище хаосу і спустошення. Гори, які колись були такі прекрасні в своїй пропорційності, перетворилися в безладне нагромадження землі і різних порід. Поверхня їх покривали уламки каміння і скель. У багатьох місцях безслідно зникли пагорби і гори, а там, де раніше простягалися рівнини, тепер тяглися гірські ланцюги. Але не скрізь відбулися однакові зміни. Краї, колись славилися багатими запасами золота, срібла і дорогоцінних каменів, носили найважчі сліди прокляття, а ненаселених частин земної кулі і тих місць, де гріх панував не в такій сильній мірі, прокляття торкнулося менше.

Величезні ліси були поховані під землею. Поступово вони перетворилися в поклади вугілля, що існують і до наших днів, а також в велику кількість нафти. Вугілля і нафта часто спалахують і горять під землею. Внаслідок цього розжарюються кам'яні породи, вапно, руда плавиться. Вплив води на вапно викликає надзвичайно високу температуру, що є причиною різного роду землетрусів і виверження вулканів. Вогонь і вода, змішуючись з рудою і вапном, призводять до тяжких підземним вибухів, що лунають подібно глухим розкатам грому. Повітря розжарюється, слід вулканічний вибух. Часто при таких підземних вибухах розпечена речовина не знаходить виходу, земля здригається, її кора здувається і піднімається подібно морським хвилям. Утворюються великі тріщини, що поглинають іноді міста, селища і величезні гори. Такі приголомшливі події будуть відбуватися все частіше і будуть все трагічніше безпосередньо перед Другим пришестям Христа і кільця світу як знамення його швидкої загибелі.

Глибини землі - склади Божі. Для знищення стародавнього світу Він застосував зберігається там зброю. Підземні джерела води, вириваючись з-під землі, зливаючись з падає, з неба водою, зробили свою спустошливе справу. З часу потопу вогонь, як і вода, були знаряддям в руках Бога для знищення нечестивих міст. Бог посилає ці кари на землю, щоб ті, хто безтурботно відкидає Божий Закон і зневажає Його авторитет, налякалися б і визнали Його силу і верховну владу. Коли люди бачили вивергається вогонь, потоки розпеченої лави, заливає річки і покриває цілі міста, і що панує всюди руйнування і спустошення, - тоді навіть найсміливіші серця наповнювалися жахом, і безбожні і насмішками глузії були змушені визнати безмежну могутність Бога.

Пророки давнини, вказуючи на подібні сцени, вигукують: "О, якби Ти розірвав небеса і зійшов! Гори розтанули б від лиця Твого, як від плавкими вогню, як від кипить воду, щоб Ім'я Твоє стало відоме Твоїм ворогам перед обличчям Твоїм затремтіли б народи. Коли Ти чинив страшні речі, ми їх не чекали, і сходив, - гори танули від лиця Твого "(Іс. 64: 1-3). "У вихорі і в бурі хода Господа, хмара - пил від ніг Його. Загнівається Він на море - то сушить і всі ріки висушує" (Наум. 1: 3,4).

При Другому приході Христа люди будуть очевидцями ще більш жахливих картин. "Гори тремтять перед Ним і пагорби тануть, і земля коливається перед лицем Його і всесвіт і всі, хто живе в ній. Перед гнівом Його хто встоїть, і хто стане у полум'ї люті Його? .." (Наум. 1: 5,6) "Господи ! нахили Своє небо Твої, і зійди, доторкнися до гір, і піде дим. Блисни блискавку й розсій їх, пошли Свої стріли Твої, і розстрой їх "(Пс.143: 5, 6).

"І дам чуда на небі вгорі і знаки на землі долі, кров і огонь, і куряву диму" (Діян. 2:19). "І сталися блискавки й гуркіт та громи, і сталось велике трясіння землі, якого не було від того часу, як люди на землі. Великий такий землетрус, такий міцний! .. І зник кожен острів, і не знайдено гір і град завбільшки в талант , упав з неба на людей "(Одкр. 16: 18-21).

Небесні блискавки з'єднаються з підземним вогнем, і тоді гори будуть горіти, як печі, викидаючи страшні потоки лави, що заливають сади, поля, села і міста. Під дією води, що кипить від спадають в неї розпечених мас, неприступні скелі потріскаються і розваляться. Річки висохнуть. Земля буде здригатися, всюди будуть відбуватися жахливі землетруси і вибухи.

Таким шляхом Бог очистить землю від нечестивих. Але серед цього сум'яття праведники будуть захищені, як Ной в ковчезі під час потопу. Бог буде їх притулком, і під крильми Його заховаєшся вони будуть в безпеці. Псалмоспівець говорить: "Бо ти сказав '." Господь - надія моя ", Всевишнього ти притулком твоїм. Чи не прийде до тебе зло" (Пс. 90: 9, 10). "Бо Він заховає мене в домі Своїм у день лиха, сховає мене потаємно в Своєму наметі" (Пс. 26: 5).

Обітниця Боже говорить: "За те, що він Мене, врятую його; захищу його, бо він знає ім'я Моє" (Пс. 90:14).