реферат
на тему «Буржуазні реформи 60-70 рр. ХІХ ст. в Російській імперії »
Зміст
Вступ
Причини проведення реформ
Відміна кріпосного права
Судова реформа
Військова реформа
Земському реформа
Освітня, фінансова та цензурна реформи
Висновок
Список використаної літратурі
Вступ
У середіні XIX ст. Російська імперія, до складу якої входило 80% українських земель, переживала глибокий кризу, суть якої пролягав у невідповідності існуючіх феодальних структур та отношений провіднім світовім тенденціям розвитку, что утверджувала нове буржуазне суспільство.
Характерними рісамі та виявило крізовості були занепад поміщіцькіх маєтків; Посилення ЕКСПЛУАТАЦІЇ селян; панування екстенсивних методів господарювання; гальмування розвитку капіталістічніх процесів - стримування формирование Сайти Вся Вільної РОБОЧОЇ сили, розвитку підприємництва ТОЩО; наростання СОЦІАЛЬНОГО напруженного в суспільстві; глухе бродіння в Народі, что таїло в Собі загроза широкомасштабного селянського бунту; Посилення процесса відставання России від європейськіх держав-лідерів.
За ціх обставинні необходимость модернізації в імперії ставала дедалі очевіднішою. Роль последнего переконуючись аргументу відіграла поразка России у Крімській війні (1853-1856), у Якій гігантські Людські та матеріальні ресурси імперії НЕ подолано новітню техніку та технології передових європейськіх держав Англии та Франции. Це заставил передових часть российских правлячіх Кіл заміслітіся над розробка та впровадження реформаційного курсу, спрямованостей на модернізацію економіки держави.
На мій погляд, реформи, Які буле проведені во время так званої модернізації, Суттєво вплінулі на подалі долю не только Російської імперії, а й України, яка входила до ее складу. Але, все ж таки, чи не можна однозначно Сказати, чи позитивний Вплив малі ЦІ реформи.
Причини проведення реформ
Олександр ІІ зійшов на престол в лютому 1855 року: 18-го - МАНІФЕСТ про сходження, в день смерти Миколи І; 19-го - присяга державної заради новому імператорові и его спадкоємцю. Зміна царювання, На Відміну Від 1825 року, пройшла мирно. Проти Із смертю Миколи І співпала и оголилася криза військово-поліцейської системи, яка проіснувала 30 років, як протівага декабризму, прогресу.
Перший глобальний удар міколаївській системе БУВ нанесений ззовні. Поразка в Крімській війні (1853 - 1856 рр.) Показала Дійсний стан кріпосніцької России. Вона НЕ только Вийшла з Війни переможених, но й опінія в міжнародній ізоляції. Пройде Небагато часу и новому самодержцю и его правительства стані зрозумілім, что вихід может буті знайденій только в радикальному перегляді всієї політики. Серед ряду стімулів, Які штовхалі до Зміни курсу, фактори престижу були Могутнє рушійною силою.
Заборона, яка булу накладу Миколою І на Друкований слово, доведена в 1848 - 1855 рр. до "цензурного терору", булу знесено прістрасною, Нестримна необхідністю Суспільства виговоритися. Гласність вінікла стіхійно, знизу. Уряд Ішов у хвості подій, відмовівшісь від ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ цензурних заборонено, но в подалі взявши гласність на Озброєння.
Діяв и велетенській економічний стимул. Розуміння того, что вільнонаймана праця більш Вигідна чем кріпосна, что кріпосніцтво, Як було відомо правительства и Ранее, гальмує розвиток землеробства и товарного виробництва хліба, прімушувало до відміни кріпосного права.
Вже в січні 1 857 р. правлячім верхам, Олександру ІІ відкрілося дійсне, Вкрай тяжке, загрозліве становище фінансів. За годину Війни, з 1853 по +1856 роки, дефіціт бюджету на звічайні витрати віріс почти в 7, а загальна дефіціту - в 6 разів. Більш чем на 50% зменшено золота забезпеченість паперових грошей.
Вступивши на престол в момент кризиса старої системи, пробудження суспільного думки, яка Вимагаю реформ, Олександр ІІ зумів це зрозуміті и почав шукати Нові решение и Нових людей.
Відміна кріпосного права
После детального опрацювання пропозіцій Було підготовлено узагальнюючій документ - «Положення про селян» и Маніфест, Який подписал 19 лютого 1861 р. Олександр II. У містах и селах України ЦІ документи обнародували з 9 березня. Кроме «Загальні положення», Пожалуйста визначавши Головні принципи Селянської реформи для всієї імперії, були розроблені Місцеві «Положення» для окрема районів, у тому чіслі три й для України. Ця реформа мала як Позитивні так и негатівні Наслідки.
Головного перевага в особістім звільненні Було, что селяни здобулі ряд Громадянських прав - особістом и Майновий. Поміщікі Втратили будь-які права на них. Селяни відтоді получил право укладаті договори як з приватна особа, так и з державна установа, займатіся торгівлею и промісловістю, володіті Рухом и нерухомости власністю, самостійно віступаті в суді у різніх справах для: цівільніх и крімінальніх. Кроме того, смороду могли, за власним бажанням, брати участь в органах громадського самоврядування, переходіті в інші стани (в міщанство, купецтво и т. Д.), Вступаті до Навчальних Закладів, на службу ТОЩО.
Але, смороду сплачувалі подушний податок (до 1866 р.), Відбувалі рекрутчину, що не були до 1904 р. Вільні від фізичних наказание.
При скасуванні кріпосного права поміщікі були зобов'язані відвесті селянину Наділ, від которого Останній НЕ МАВ права відмовітіся. Розмір наділу візначався «добровільною угідь» между поміщіком и селянами, но в межах норм, визначених для конкретної місцевості.
До укладання вікупної догоди з поміщіком селяни вважаю тимчасовозобов'язаними и за Користування наділамі змушені були Виконувати старі повінності, Такі, як панщину (оскількі до реформи в Україні переважала панщина, а не оброк). Категорія тимчасово зобов'язання селян булу ліквідована лишь через 20 років.
Реформа проводилася за рахунок селян, Які мусіли Сплатити поміщіку викуп. При візначенні суми в основу Було покладаючи НЕ ринкову Ціну землі й прибуток, а розмір тогочасної повинностей селянина у поміщіка. У Середньому по Україні вікупна ціна землі перевіщувала ринкову почти в 4 рази. Селяни лишь в окремий випадки були спроможні віплатіті всю суму Викуп відразу. Тому держава взяла на себе проведення викуп. 80% потрібної суми держава давала селянам в борг, сплачуючі ее за них поміщікам. В течение 49 років селяни повінні були повертаті державі ее позику з відсотками. Внаслідок цього царська казна на шкірні виданий селянам карбованець получила 63 копійкі чистого прибутку. Стягнення з селян вікупніх платежів Припін лишь у 1906 р.
Судова реформа
Судова реформа XIX століття в Росії - реформа СУДОВОЇ системи и судочинства. Віклікана капіталістічнімі відношеннямі, что розвиватись в Україні, судова реформа відбіла класові Захоплення буржуазії, проводилася на основе СУДОВИХ Статутів, прийнятя 20 листопада 1864 року «Заснування суден установленої», статути карного и Цивільного судочинства, стома про наказание, что накладаються світовімі суддю. На околицях Російської імперії статути вводилися зі значними змінамі; остаточно процес БУВ завершень лишь до 1896 року.
Судова реформа базувалася на запровадженні низки прогресивних Принципів: без становості судочинства, незалежності Суддів від адміністрації, гласності судового процесса, змагальності сторон при розгляді СУДОВОЇ справи (у судах з'явилися прокурор, Який звінувачував, та адвокат, Який захищали підсудного). Кроме того, Було запроваджен суд присяжних у Карно судочінстві. Всі ЦІ прогресивні Зміни, что спріялі зростанню в Народі Громадянської самосвідомості, були практичним кроком до создания правової держави.
З 70-х років у период Реакції почався відступ від проголошеніх Принципів. Судова реформа булу піддана корінному перегляду Ранее других реформ 60-х років.
У 1 866 году з веденням суду присяжних були вілучені справи про пресу; законом 19 травня тисяча вісімсот сімдесят один року були ЗАТВЕРДЖЕНІ Правила про порядок Дії Членів корпусу жандармів по дослідженню злочінів, что передали дізнання по справах для про Державні злочини у ведення жандармерії. 7 червня 1872 року булу прийнятя нова редакція розділу про судочинство по державних злочин «Статуту карного судочинства», что закріпіла создания Особлівої прісутності Сенату, что управляє, (за участю стає представителей) для РОЗГЛЯДУ цієї категорії справ законом від 9 травня 1878 року «Про тимчасову зміну підсудності и порядку виробництва справ по Деяк злочин ».
Було різко СКОРОЧЕННЯ коло справ, что розглядаліся судом присяжних; законами від 9 серпня 1878 року и 8 квітня 1879 року Розгляд справ про Державні злочини й особливо небезпечний злочин проти порядку управління Було передано військовім судам. Прийнято 14 серпня 1881 року «Положення про Міри охорони державного порядку и суспільного Спок» ще більш розшіріло компетенцію Військових судів и звузіло коло процесуальних гарантій у загально суден установленої. Завершення СУДОВОЇ «контр реформи» постала судово-адміністративна реформа тисячі вісімсот вісімдесят дев'ять року.
Судова реформа мала прогресивний значення, тому что нова судова система замініла собою Вкрай роздрібнену систему судів (суди по станах, по роду справ, Із безліччю інстанцій, де справи веліся на основе інквізіційного процесса, при Закритого акціонерного дверях, слідчі Функції здійснювала поліція і т.п .).
Проти значення СУДОВОЇ реформи 1864 року пріменшувалося поруч становище судів Статутів: вилучений Деяк категорій справ Із компетенції суду присяжних (у т.ч. про Державні злочини), зберіганням системи заохочення судів місцевімі адміністраціямі, что подавали їх до черговий чінів и орденів и т.д .
Військова реформа
Зміни торкнули й организации та побудова армії. Військова реформа, что здійснювалася 15 років, мала на меті Шляхом модернізації армії создать сучасне боєздатне військо.
За цією реформою вся територія імперії поділялась на 10 Військових округів, система якіх зберігалася Згідно течение Всього ХIХ ст. Українські губернії ввійшлі до складу Київського, Одеського и Харківського округів. Такоже почалось Заснування та Відкриття багатьох Військових училищ, академій, МОРСЬКИЙ училищ; переозброєння армії новімі військово-технічними засоби та ін.
Альо головного у реформі Було Ухвалення Військового статуту, за Яким впроваджувалась загальна військова повінність чоловіків з 20 років (но Дійсно повний перехід состоялся у 1874 р.); скорочувався строк служби (у сухопутних військах - 6 років, на Флоті - 7 років); СКОРОЧЕННЯ служби тім, хто МАВ освіту; звільнення від служби за сімейнім станом и т.д. Умови проходження служби полегшуваліся, хоча й зберігалася муштра та рукоприкладство офіцерів.
Але, як и в других реформах, у військовій реформі були недоліки: закон не пошірювався на народи Середньої азії, Кавказу, Крайньої Півночі; коли Кількість прізовніків перевіщувала необхідне число для набору в армію, то від несення ВІЙСЬКОВОЇ служби звільнялі по лошат; формирование офіцерського корпусу відбувалося в основном Із дворян.
Земському реформа
1864-го року Було впроваджено Земському самоуправління. Земському самоуправління охоплювало все економічне та культурне життя губерній. У ньом брало участь все населення, что мало земельну власність: дворянство, духовенство, міщанство та селяни. Ця Вимога обмежувала участь у самоуправлінні постійніх мешканців повіту. Раз на рік на загально зібраннях депутатов (їх обирали від усіх верств населення, но закон надававши много пільг землевласнікам-дворянам) оббирати Земському повітову управу, яка діяла Постійно. Повітові земські управи обирали губернську управу. Функції земств були дуже шірокі, а їх кошти Складанний з «саме обкладання» населення з кожної десятини. Земства дбало про гігієну та санітарію, утрімувалі шпіталі, лікарів, фельдшерів, акушерок. Медична допомога булу, за незначна вінятком, безкоштовна для всієї людності, Незалежності від того, чи пацієнт платив земські податки чи ні. З шкірних роком мережа лікарняних закладів, Які утрімуваліся земствами, Постійно зростан. У 1870 р. Працювало 73 земські лікарні, а в 1910 р. - 576. Протяг почти 50-літнього Існування земства Зразкове поставили дело медичної обслуги в українських губерніях.
Велике значення мала діяльність земств у Галузі сільського господарства.Земство мало много досвідченіх агрономів, ветерінарів, віпісувало сільськогосподарські машини, Які давало селянам «на прокат» або організовувало їх продажів. Щоб заохотіті селян до плекання худоби, земства влаштовувалі скотарські виставки и преміювалі Кращі експонатів. Земства спріялі піднесенню рільніцтва, пошірюючі Ліпші ґатункі збіжжя та пропагуючі Нові сільськогосподарські культури. Много уваги пріділялось на меліорацію - осушування багніщ, заліснювання ярів, вирощування лісів. У Функції земств такоже входило Піклування про шляхи сполучення, про налагодження торгівлі рільнічімі продуктами, а головне збіжжям. Смороду Тримай зв'язки з закордоном и малі елеватори для експорту збіжжя. У 1864-му году земства були засновані только на Лівобережній и Південній Україні. На Правобережжі земства ширше лишь в 1911 году, бо уряд боявсь дати можлівість польському шляхетство впліваті на самоуправління цього краю. Шлюб Земському установ в течение 37-ми років негативно відбівся на освіті, економіці, а головне, на національній свідомості населення правобережних губерній.
реформа кріпосній судочинство селянський
Освітня, фінансова та цензурна реформи
Во время освітньої реформи були організовані земські школи: чотірірічні, Початкові, гімназії, Професійні, технічні, курси для Підвищення освіти вчителів, курси українознавства. Земські школи корісталіся доброю славою. У 1910 р. в ціх школах навчаюсь понад 420 тис. дітей. Середня освіта здобувана в класичну та реальних чоловічіх и жіночих гімназіях, навчання в якіх Було платним. Право вступления до УНІВЕРСИТЕТІВ малі лишь ті особини, Які закінчувалі Класичні гімназії. Закінчення реальної гімназії давало право на вступ до вищої технічної школи, а жінкам НЕ передбачало Взагалі ніякіх прав, бо їх Миссия, як проголошувалися шкільний статут, лишь підготуваті освічену «дружину и матір сім'ї». Важлівім Було Відновлення автономії УНІВЕРСИТЕТІВ у Навчальних справах для.
Створювалася рада професорів, яка керували всім життям навчального закладу. Треба Додати, что в деле шкільної освіти з фінансовою с помощью земству приходило Міністерство освіти, Пожалуйста властіво передало земству все шкільництво на селі. Всі ЦІ Зміни здійснюваліся в условиях Збереження Заборона на использование в навчанні української мови.
Серед реформ 60 - 70 р. булу й реформа фінансова. У 1860 р. Створено Державний банк, діяльність которого в Україні позитивно вплінула на розвиток промісловості й торгівлі, спріяла розширенню мережі приватних банків. У 1 862 году Було зреформоване все фінансове господарство держави й зосереджено все управління фінансами в руках міністра фінансів. Була сформована більш-Менш чітка податкова система, хоча при цьом продовжував ще Довго зберігатіся невіправдано тяжкий подушний податок.
Одночасно з 1865 р. здійснювалася реформа в Галузі цензури. Цензурні встанови вилучалось з віданням міністерства народної освіти и підпорядковуваліся міністерству внутрішніх справ. Продовжувала діяті и церковна цензура. Особливо Суворов Нагляду піддаваліся невелікі за розміром видання, прізначені для масового читача. Смороду підляглі Попередній, ще до друку, цензурі. Великі книги від такой Перевірки звільняліся, но в разі Виявлення в них порушеннях вимог цензури їх відавці прітягаліся до суду. Періодичні видання при порушенні вимог спочатку попереджаліся, далі йшлось ТИМЧАСОВЕ припиненням видання І, Нарешті, повна Заборона. Всі провінційні видання підлягалі Попередній цензурі. Таким чином, здійснюючі однією рукою демократизацію суспільного життя, іншою самодержавство «закручувало гайки».
Висновок
Фактично більшість реформ, проведених за весь час Існування людства, малі причин не прозорлівість їх реформаторів, а Зовнішні та внутрішні процеси, что спонукалі до проведення ціх реформ. Не стали віключенням в цьом правілі й реформи, проведені Олександром ІІ.
Серед зовнішньополітічніх чінніків реформаторського курсу правлячої дінастії слід віділіті поразка России в Крімській війні, І, як наслідок, один з головних внутрішніх чінніків - дефіціт державного бюджету. Загроза Фінансової кризиса стімулювала «верхи» до пошуків та перетворенням.
Ліквідація кріпосного права, яка булу проведена під значний лещата «нізів» и прізвела до знищення вотчінної власти дворянства мала наслідок и зміну устрою місцевого управління.
Робота над проектом земської реформи, что начали ще в 1857 р. булу закінчена лишь в 1864 р. Вона вводила початки всестановими, віборного представництва в масштабах повіту та губернії. Спеціфікою цієї реформи Було, что селянство Вперше отримай місце у всестановими установах. Компетенція земства булу обмежена місцевімі господарськими Турбота (про медицину, статистику, ветерінарію, початкова освіту); багато воно и реальної віконавчої власти.
Земському реформа булу проведена в шести з дев'яти українських губерній. За положенням від 1 січня 1864 р. усі виборці поділяліся на три групи (курії), при чому третя курія (селянська) оббирати двохступенево, что робіло результат віборів на Користь селян (існувало значний перевага поміщіків). Земському самоврядування мало спеціфічній характер - воно співіснувало з могутнім бюрократичним апаратом державної адміністрації на місцях.
Земському реформа віклікала до життя аналогічні превращение в міському самоуправлінні. Согласно з ЦІМ законом вводиться Нові всестанові органи міського само врядування - міські думи (оббирати на 4 роки), Які Із свого середовища Вибирай діючі виконавчі органи - міські управи. Право обирати и буті обраних малі лишь ВЛАСНИКИ Певного майнового цензу, платники міськіх податків. Компетенція ОРГАНІВ міського самоврядування булу обмежена рамками господарських вопросам, охорони здоров'я, народної освіти.
Я вважаю, що буржуазні реформи 60-70 років ХІХ ст. малі важліву роль в історії України, но незважаючі на Певної прогресівність и новизну ціх реформ, все ж таки перемогла намагання Зберегти самодержавство.
Список використаної літератури
1. Бойко О.Д. Історія України: Посібник. - К.: Видавничий центр «Академія», 2002. - 656 с. (Альма-матер).
2. Н. Полонська-Василенко. Історія України - К .: 1 995 р. (2-й том, 3-тє видання).
3. Лановик Б.Д., Лазарович М.В. Історія України: Навч. посіб. - 3-тє вид., Випр. и доп. - К.: Знання-Прес, 2006. - 598 с.
|