Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


Дослідження однофазного транзисторного перетворювача з широтно-імпульсною модуляцією





Скачати 11.01 Kb.
Дата конвертації 21.09.2018
Розмір 11.01 Kb.
Тип реферат

Федеральне Агентство з освіти РФ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УНІВЕРСИТЕТ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ТА РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ (ТУСУР)

Кафедра ПРЕ

Лабораторна робота №1

по курсу «Імпульсно-модуляційні системи»

ДОСЛІДЖЕННЯ однофазних транзисторних перетворювачів З широтно-імпульсної модуляції

ПЕРЕВІРИТИ: ВИКОНАЛИ:

Викладач кафедри ПРЕ: Студенти гр. 366-1

Федотов В. А .__________ Поровський А.Я .________

Хрущов А.С .__________

Шахрова І.В ._________

2010


1. ВВЕДЕННЯ

1.1 Експериментальне дослідження немодулированной і модуляційної послідовності прямокутних імпульсів при змінною кратності квантування.

1.2 Побудова і вивчення залежності коефіцієнта гармонік від глибини модуляції μ і від кратності квантування q.

2 РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ ТА ЇХ АНАЛІЗ

2.1 Режим роботи «Посилення однофазного напруги методом ШИР».

Малюнок 2.1.1 - Однофазний транзисторний перетворювач

Таблиця 2.1.1 - Дані для побудови ефективного значення вихідної напруги від відносної тривалості імпульсу

U вих,% 0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100
Uеф.вих, В 2,155 4,177 4,683 6,754 8,324 10,14 11,74 12,95 14,05 14,95 15,74

Малюнок 2.1.2 - Залежність

Таблиця 2.1.2 - Дані для побудови середнього значення вихідної напруги від відносної тривалості імпульсу

U вих,% 0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100
Uср.вих, В 2,08 1,992 1,584 1,82 1,505 1,48 1,276 1,292 1,749 1,249 1,492

Малюнок 2.1.3 - Залежність середнього значення вихідної напруги від відносної тривалості імпульсу

Малюнок 2.1.4 - Амплітудно-частотний спектр сигналу при частоті 40 кГц

2.2 Режим роботи «Посилення змінного синусоїдального напруги, накладеного на постійну складову, методом ШІМ».

Амплітуда сигналу Em = 1 В

Частота сигналу f = 2 Гц

період сигналу

глибина модуляції

модулюючий сигнал

формування пилки

при кратності квантування q = 6

Модульована послідовність імпульсів

Малюнок 2.2.1 - Залежність ШІМ - 1, пилкоподібної напруги та вхідного сигналу.

Малюнок 2.2.2 - Залежність ШІМ-сигналу, відновленого з його гармонік при q = 6


Малюнок 2.2.3 - Залежність спектрального складу заданого ШІМ-сигналу при q = 6.

Таблиця 2.2.1 - Дані для побудови залежності амплітуди напруги пульсації на навантаженні від частоти ШІМ

Am, В 30,8 30,81 30,85 30,9 31,01 31,08 31,33
fм, Гц 50 78,05 100 128,05 143,9 165,85 200

Малюнок 2.2.4 - Залежність амплітуди напруги пульсації на навантаженні від частоти ШІМ

Таблиця 2.2.2 - Дані для побудови залежності чинного напруги на навантаженні від глибини модуляції μ

μ 0 0,1 0,21 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,81 0,91 0,99
Uд, В 1,9 2,98 3,27 5,84 7,39 9,99 10,85 12,38 13,18 14,34 15,79

Малюнок 2.2.5 - Залежність чинного напруги на навантаженні від глибини модуляції μ

μ

2.3 Режим роботи «Формування прямокутного змінної напруги».

Таблиця 2.3.1 - Дані для побудови залежності чинного напруги на навантаженні від глибини модуляції μ

μ 0 0,2 0,27 0,35 0,4 0,5
Uд, В 1,7 5,25 6,52 7,91 8,37 10,56

Малюнок 2.3.1 - Залежність чинного напруги на навантаженні від глибини модуляції μ

μ


Малюнок 2.3.2 - Амплітудно-частотний спектр сигналу при частоті 40 кГц

2.4 Режим роботи «Посилення змінного синусоїдального напруги методом ШІМ».

модулюючий сигнал

Модульована послідовність імпульсів

Малюнок 2.4.1 - Залежність ШІМ - 1, пилкоподібної напруги та вхідного сигналу.


Малюнок 2.4.2 - Залежність ШІМ-сигналу, відновленого з його гармонік при q = 6.

Малюнок 2.4.3 - Залежність спектрального складу заданого ШІМ-сигналу при q = 6

Таблиця 2.4.1 - Дані для побудови залежності чинного напруги на навантаженні від глибини модуляції μ

μ 0 0,12 0,22 0,33 0,43 0,52 0,61 0,71 0,81 0,9 0,99
Uд, В 1,96 3,75 4,1 5,045 8,61 10,28 10,73 11,7 12,41 14,88 15,61

Малюнок 2.4.4 - Залежність чинного напруги на навантаженні від глибини модуляції μ

μ

Малюнок 2.4.5 - Амплітудно-частотний спектр сигналу при частоті 40 кГц

3 ВИСНОВОК

У даній роботі був досліджений однофазний транзисторний перетворювач з ШІМ.

Спектр сигналу має арочну структуру. Усередині масивів гармоніки затухають швидко, а від масиву до масиву повільно. При зменшенні глибини модуляції картина спектра змінюється: ширина арок, кількість спектральних ліній під аркою, що заважають компоненти зменшуються, сигнал складають гармоніки все більшої частоти (отже необхідно враховувати гармоніки більш вищих складових). У міру зниження q кількість спектральних ліній під обвідної збільшується. Утворюється складна картина перекриття масивів гармонік зазначених частот. Сигнал складають гармоніки все меншою частоти (отже необхідно враховувати гармоніки складових з меншими частотами). При мінімальній кратності квантування q = 2 масиви знову упорядковуються.