«Я вірю в зірку Росії!»
Г.А. Зюганов
Історія двадцятого століття пройшла під знаком ідеологічного, військово-політичного та економічного протиборства двох суспільних систем - капіталізму і соціалізму.
В кінці 70-х початку 80-х років система державно-бюрократичного соціалізму в СРСР стала давати серйозні збої, позначилася чітка тенденція застою і відставання країни від сучасного рівня науково-технічного, економічного і соціального розвитку.
Запанувало однобокий розвиток виробництва, дві третини якого забезпечував ВПК.
Влада забула про людину. Виникло гостре протиріччя між державою і суспільством.
Склалася соціальна, політична, соціально-економічна ситуація, якої ніхто не планував, ніхто не бажав.
Пройшовши через політико-державну і економічну катастрофу розвалу СРСР, Росія опинилася перед обличчям соціальної катастрофи - розпаду суспільства.
Криза, що охопила радянське суспільство, був в значній мірі обумовлений кризою в КПРС, що була багато десятиліть правлячою партією.
Комуністична партія Російської Федерації веде свій родовід від РСДРП. З попереднього досвіду російського, радянського і світового комуністичного руху вона бере все цінне, що дозволяє їй формуватися як оновлюється партії трудящих, яка прагне дати відповіді на найгостріші питання, що постали нині перед суспільством.
Фракція комуністів поставила в Думі в числі перших і найважливіших питання про негайне відмову від «шокової терапії» і зміну курсу реформ.
У КПРС склалися по суті дві партії - партія партійно-радянської бюрократії і партія мас. Це призвело до того, що, взявши на себе відповідальність за всі сфери суспільного розвитку, КПРС не змогла знайти вирішення назрілих проблем. Дедалі помітнішим ставав розрив між словом і ділом, між програмними обіцянками та їх виконанням.
Помилки і прорахунки, допущені КПРС у процесі соціалістичного будівництва, підносили в спотвореному вигляді засобами масової інформації, які опинилися в руках перевертнів і псевдодемократів.
Свідомість трудящих мас було грунтовно замутнено потужним потоком очернительства радянської історії.
Так звана «горбачовська перебудова», спрямована на словах на оновлення соціалізму, поглиблення демократії, подолання деформацій і зловживань, виявилася на ділі відходом від соціалізму, жахливої реформуванням всього суспільного ладу.
Було проголошено рівноправність усіх форм власності і всіляко підривалася роль найбільш життєздатною форми - суспільної власності, перекручувалися сутність і форми кооперації.
Це розв'язало руки «тіньового капіталу», іншим антисоціалістичних і антинародним силам, які виступили проти завоювань Радянської влади, єдиної союзної держави.
Як показує життя, нинішня Російська Федерація - це не Росія, а штучно створена держава з розірваними зв'язками.
Комуністична партія Російської Федерації - партія трудового народу, партія робітничого класу, трудового селянства, інтелігенції. Її лідером є Г.А. Зюганов. Народився він 26 червня 1944 року в селі Мимрін, Орловської області в сім'ї потомствених педагогів. За освітою він педагог: був учителем математики і фізики в школі, після служби в армії викладав у вузі.
Закінчив Академію суспільних наук, захистив кандидатську дисертацію, а потім докторську по філософії політики. Має ступінь доктора філософських наук. В даний час продовжує працювати над актуальними проблемами філософії політики. Г.А. Зюганов - депутат Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації. З лютого 1993 року він голова ЦВК Комуністичної партії Російської Федерації, а з грудня того ж року керує фракцією КПРФ в Держдумі.
Як депутату Державної Думи йому доводиться бувати в усіх регіонах країни, виступати перед сотнями тисяч співгромадян - робітників, селян, вчених, військових, вчителів; перед представниками різних національностей. І звичайно --перед біженцями з «гарячих точок» країни.
Найбільш частими серед заданих питань були хвилюють кожного громадянина, кожної чесної росіянина: хто винен у розвалі великої держави? Своє бачення історико-політичних процесів в Росії, перспектив її розвитку він виклав у книгах «Держава», «За обрієм», «Росія і сучасний світ», «Географія перемоги», «Позиція КПРФ в період кризи», в численних публікаціях періодичної преси .
Так в книзі «Географія перемоги» Г.А. Зюганов висвітлює та осмислює геополітичні проблеми нашої країни.
Останнім часом в російському суспільстві зримо позначився сплеск інтересу до геополітичної проблематики. Не тільки солідні журнали, але навіть багатотиражні газети надають місце для публікацій на теми геополітики. У ряді академічних інститутів створені наукові центри, які досліджують проблеми взаємозв'язку і взаємовпливу політичних і географічних чинників. Термін геополітика замигтів в промовах політиків самого різного рангу.
Чим же викликаний сучасний «геополітичний бунт»? Які причини такого гострого і непідробного інтересу в геополітиці з боку вчених, публіцистів і політичних діячів нашої країни? Ось на це питання Г.А. Зюганов дає великий відповідь.
У зв'язку з найгострішою кризою, що стався в серпні-вересні цього року Зюганов випустив книгу «Позиція КПРФ в період кризи». У книзі опубліковані виступи, відповіді на питання трудящих, а також документи об'єднаної опозиції і КПРФ, що розкривають позицію Компартії РФ і підтримують її громадських рухів в період гострої кризи в серпні-вересні 1998 року.
Питання задавалися в прямому ефірі «Народного радіо». Виступ керівника фракції КПРФ Г.А. Зюганова було на засіданні Державної Думи Російської Федерації 21 серпня 1998 року. У своєму виступі він охарактеризував стан, в якому опинилася Росія, вніс на розгляд свої пропозиції щодо запобігання хаосу, що панує в країні. Однією з пропозицій була пропозиція про поліпшення народної освіти: «Без освіченого, розумного народу робити в наступному столітті нічого» - сказав Г.А. Зюганов.
|