наталия Дудкіна
Історія становлення трудового виховання в Росії
автор Дудкіна Н. В Історія становлення трудового виховання починається з 1919 року. Коли на першому з'їзді з дошкільного виховання і на другому з'їзді 1921 році вперше було визначено в зміст праці дошкільнят, вимоги до нього, поставлено питання про методи трудового виховання дітей. Протягом часу питання трудового виховання хвилювали педагогів, психологів.
В ході роботи діти знайомляться з властивостями матеріалів, вчаться працювати з ними, працювати з різними інструментами. У своїх роботах про те що дітей з раннього віку потрібно привчати до праці говорила Крупська Н. К. Важливе значення Крупська Н. До приділяла способам об'єднання дітей у праці. Вказуючи на те, що спільну роботу дітей потрібно цінувати, так як вона є зачатком колективної праці.
Особливе значення колективної праці в формуванні відповідальності у дітей до праці приділяв чудовий педагог А. С. Макаренко. в одній зі своїх праць він писав: «Спільне трудове зусилля, робота в колективі, трудова допомога людей та постійна їх взаємна трудова залежність тільки вони можуть створювати правильне ставлення людини один до одного. Це правильне ставлення полягає не тільки в тому, що кожна людина віддає свої сили суспільству, а й в тому, що він і від інших вимагає того ж що він хоче поруч з собою переносити життя дармоїда ».
Особливість дитячої праці і своєрідна зв'язок його з грою в своїх працях відзначала Крупська Н. К. багато педагогів вважали що праця тісно пов'язаний з грою.
А. С. Макаренка розробив рекомендації по організації дитячої праці. У рекомендаціях уточнено зміст праці, дається поступове ускладнення, вимоги до самоорганізації, наголошується на необхідності постійних трудових доручень, обов'язки в сім'ї, відзначається роль участі в загальних проблемах і турботах.
Таким чином Н. К. Крупської і А. С. Макаренка обгрунтували принципи трудового виховання. Видатні педагогічні діячі розробили і вивчила питання трудового виховання.
Теоретично обгрунтували трудове виховання В. А. Полякова, С. Я. Батишева. У працях вчених Ю. К. Бабанського, О. С. Богданової розкриваються питання виховання активності, моральних якостей особистості.
У роботах психологів Л. С. Виготського, В. В. Давидова, В. А. Петровського відображена проблема значення трудової діяльності у формуванні особистості. В. А. Петровський виступав проти терміну «трудове виховання», пропонував замінити його «виховання в справі». Також філософи і соціологи, а саме М. М. Бахтін, М. А. Бердяєва в своїх працях розглядалися питання виховання особистості в трудовій діяльності. Не мало важливе значення мають дослідження Т. А. Маркової, які показали, що основним мотивом спонукає до трудової діяльності, є бажання дітей допомагати дорослим.
Дошкільний вік є початковою сходинкою формування особистісних якостей. Відбуваються у вітчизняній системі освіти зміни, визначають концепцію безперервної освіти, визначають сутність нового підходу до дитячого садка, який ґрунтується на принципах варіативного змісту. Федеральний державний освітній стандарт дошкільної освіти визначає ряд критеріїв спрямованих на формування основ трудової культури дошкільнят.
В даний час визначено місце праці в педагогічному процесі дошкільного закладу. В. Г. Нечаєвої розроблено зміст праці, Р. С. Буре виділені форми організації праці. А. Д. Шатова досліджувала питання впливу праці на розвиток вольових якостей, М. В. Крулехт вивчалося питання формування позитивного ставлення до праці дорослих.
Аналіз досвіду трудового виховання показує позитивні моменти. Вченими педагогами, психологами внесений величезний внесок в розробку проблеми трудового виховання, розкрито роль різних видів праці. У дослідженнях розкривається питання формування самостійності, відповідальності. Однак організація процесу трудового виховання в дошкільних освітніх організаціях перебувати в забутому стані. Чи не на належному рівні здійснюється взаємодія дітей і дорослих у трудовій діяльності, у дітей не сформовані окремі якості особистості (працьовитість, відповідальність, наполегливість). Праця ставати забутим, другорядним компонентом в житті дитячого садка, знижуються уявлення про цінності праці. Трудове виховання стало займати останнє місце в виховно -освітній процесі, так як на першому місці у педагогів і батьків стоїть завдання розумового, естетичного розвитку.