|
про розкрадання посівного матеріалу голодними селянами, уряд РЕСПУБЛІКИ розроб цілий комплекс ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ ЗАХОДІВ по его охороні. У нічний час біля Колгоспна Комор встановлювали чергування Членів правления колгоспів, партійно-Комсомольська та радянського активу. За Лінії Міністерства внутрішніх справ Було організовано негласне охорону посівного зерна на складах "Заготзерна", в ході его висіву в ґрунт. За розкрадання насіння відповідалі як особини, что це вчинили, так и ті, хто НЕ забезпечен охорони. Органи суду, прокуратури малі прітягуваті вінніх до крімінальної відповідальності и застосовуваті до них найсуворіші Міри наказание, розглядаючі ЦІ справи поза всякою Черга и в максимально Короткі рядки. Для цього заборонялося направляти ПРАЦІВНИКІВ МВС, МДБ, прокуратури, міліції уповноваженими в колгоспі, відволікаті їх від "оперативного обслуговування Весняної посівної кампании". У господарства з районів, областей, Військових частин прісілаліся відповідальні працівники, на якіх покладали відповідальність за охорону посівніх матеріалів.
Чи знав Сталін про голод, Який охопів Україну та інші территории країни? Безперечно, знав. Документи свідчать, что напрікінці +1946 р. и на качана 1947 р. М. С. Хрущов, інші Керівники Української РСР Неодноразово звертав до Уряду СРСР та особисто Сталіна з Проханов надаті державної позички продовольчу зерном, насінням та фуражем. Про це рассказал М. С. Хрущов у своих Спогадах. На черговий его доповідну записку про тяжке продовольчих становище на Україні Сталін відповів образлівою Телеграма. У ній ВІН називається Хрущова "сумнівнім типом" і наказувано Йому прибут до Москви. Микита Сергійович БУВ готов до Всього, даже до того, что его оголяти "ворогом народу" і репресують. І все ж ВІН решил Сказати правду про становище на Україні, попросіті помочь хлібом. Це ще более розлютіло Сталіна. Проти Україна все ж таки получила мінімальну допомогу продовольчих, насіннєвім и фуражного зерна. Однако М. С. Хрущову его Звернення до Сталіна, а такоже "недостатня Твердість" при проведенні заготівель коштувала посади первого секретаря ЦК КП (б) У. На Березнева пленумі (1947 р.) На цею пост БУВ избран, як писала преса, "видатний діяч більшовіцької партии и Радянської держави" Л. М. Каганович.
А люди продовжувалі вмирати, хоч ще на XVIII зїзді партии Сталін проголосують, что "бездомних селян, Які відбілісь від села и Живуть під страхом голоду", "давно Вже немає в Нашій стране. І це, зрозуміло, добре, оскількі свідчіть про заможність нашого села ". ВІН же призвал зрозуміті, "що з усіх цінних капіталів, Які є в мире, найціннішім и найвірішальнішім є люди, кадри". Та це були только слова, Такі ж ліцемірні, як и заява А. А. Андрєєва на Лютневій (1947 р.) Пленумі ЦК ВКП (б) про ті, что, коли стало зрозуміло, что Воронезька, Курська Орловська, Тамбовська області, а такоже частина областей України та Молдавії постраждав від посуху, Сталін рішуче поставивши питання про продовольчу та фуражну допомогу колгоспу з державних резервів, допомогу тракторами и всім необхіднім, щоб запобігті ее наслідкам. Разом з тим Сталін и его оточення зумілі даже народне горе вікорістаті в своих пропагандистських цілях, блюзнірські зобразив его як одну з Чергова перемога Колгоспна ладу, Який зовсім безболісно зміг подолати всі Наслідки посуху.
Таким чином, криза в сільському господарстві, віклікана самперед адміністративно-командними методами керівніцтва ним, продовжувала наростаті. Однако чим более погіршуваліся справи, тім гучніше офіційна пропаганда заявляла про новий "Переможне наступ за післявоєнне піднесення сільського господарства" під проводом "найулюбленішого вождя и вчителя, творця Колгоспна ладу товариша Сталіна".
Головна причина відставання сільського господарства у Перші повоєнні роки пролягав НЕ лишь в обмеженості матеріально-технічних ресурсов чи в несприятливим погодніх условиях, а передусім у стані економічних отношений и СОЦІАЛЬНИХ умів на селі. Командно-бюрократична система управління призвела до того, что селянин переставши буті господарем землі. Наростала жорсткий централізація и регламентація Всього життя Колгоспна села, однак, засоби пропаганди закривається на це очі, и провину за всі Недоліки звалювалі на рядових трудівніків. Например, бюлетень Управління пропаганди и агітації ЦК КП (б) У в березні 1 947 р. так пояснював причини тяжкого стану справ у колгоспі ім .. Чапаєва Котовського району Одеської області: "Справжня причина відставання колгоспу кріється у відсутності правильної организации праці, у пізньому віході на роботу и раннього закінченні ее, у відсутності контролю за Виконання державного мінімуму трудоднів шкірних колгоспніцею и Колгоспник ". Цей же бюлетень призвал пресу України "оберігаті сталінській Статут сільськогосподарської артілі від найменших зазіхань на его недоторканість, вікріваті и піддаваті смілівій більшовіцькій Критиці порушників Статуту артілі, Які підрівають підваліні Колгоспна соціалістичного ладу". Отже, виходом, что Колгоспний лад підрівалі НЕ ті, хто закріпачів селянство, а Самі Колгоспник.
Становище в сільському господарстві України у 1946 - 1947 рр. Було Надзвичайно серйозною, что й прізвело до голоду. Однако офіційній пропаганді того часу Це не Завада жіттєрадісно стверджуваті: "Нема более України з відсталім господарством, з відсталою культурою, Із злиденності населення. Є Україна ... з найбільш передових в мире соціалістічнім сільським господарством ... Україна, в Якій творцем и Розпорядниками усіх багатств є сам народ ". І це писав у зловісному 1947 году, мабуть, найзліденнішому за весь повоєнній годину.
Список використаної літератури:
1. "Сторінки історії України ХХ століття", К .: Освіта 1992 р. стор. 170 - 194
Маковійчук І. М., Пилявець Н. Г.
2. "Вітчизняна історія" +1993 р. №1 стор. 35 - 42 Зима В. Ф.
3.УІЖС, 1990. р. №8 стор. 14 - 32 Маковійчук І. М., Пилявець Н. Г.
4. УІЖС 1996 р. №2 стор. 116 - 132.
5. УІЖС 1995 р. №6 стор. 112 - 121. ...........
|