Наталія Іванова
Казка за ролями «Історія про зайчика» для розвитку творчих здібностей засобами театралізованої діяльності
завдання:
1. Вчити дітей чітко вимовляти текст, використовуючи різну емоційне забарвлення (радість, смуток)
2. Розвивати психофізичні здібності дітей (міміку, жести);
3. Виховувати пізнавальний інтерес до театралізованої діяльності
4. Спонукати дітей до активної участі в театралізованих іграх.
Матеріали: костюми: вовка, мисливців, зайців; декорації: будиночок, ліс; авоська, дрібниця.
хід:
Давним-давно в лісі чарівному. Жила звичайна сім'я, зайчіха- мама, заєць-тато, зайчик -синішка. Як і всюди, в будь-якій сім'ї працював тато. Кожен день він йшов рано і приходив пізно. Мама вдома поралася, їсти готувала, прибирала. Тільки маленький синок неслухняним дуже ріс. Нічого він не хотів цілий день цукерки їв!
(На сцені з'являється мама зайчиха в фартусі, підмітає підлогу наспівуючи веселу пісеньку. На кріслі сидить зайченя шурхотом фантиками.)
Зайчиха: (Стомлено видихає) Уффф. (Лагідно) Милий, маленький синок! Ти допомогти хоча б міг!
Зайчик: (Капризно) Не хочу! Не буду я! (Відвертається, "дует" губи)
(Зайчиха йде. Зайченя озирається на всі боки, з хитрим виглядом бере телефон, грає в нього. Заходить зайчиха, з авоською і монетками)
Зайчиха: На базар синок сходи, і морквини мені купи. Папа буде дуже пізно, супчик потрібно мені готувати. (Віддає авоську і монетки)
Зайчик: (Протяжно) Ну ладно. (Не охоче бере авоську і гроші)
Зайчиха: По тропіночкі йди і зі стежки не сходить. (Пошепки, лякаюче) За горою вовк живе. Малюків зайчат він чекає. Не встигнеш і моргнути, потрапиш ти до Вовка в суп!
Зайчик йде, зайчиха махає йому в слід, заходить в будинок.
з'являється вовк
Вовк: (завиваючи) Ох-ох-ох як погано мені, вовку самотньо-м-у-у-у. Ні з ким навіть пограти. Немає у мене друзів! Цілий день один ходжу, а друзів не знаходжу.
Зайчик скаче по стежці, зупиняється, бачить вовка.
Зайчик: (злякано, заїкаючись) В-В-ВОВК!
Вовк: Так, я. Що ти ходиш тут один? Де ж матінка твоя?
Зайчик: Я не боягуз! І тебе я не боюся! За морквиною я йду.
Вовк: (в передчутті) Ти, дорогий мій, йди і з дороги не зверни. (Показує на іншу дорогу провідну в будинок до вовка)
Ведучий: Зайчик був наш неслухняним. Мама що йому сказала? "Стежкою ти йди і зі стежки не сходить" .Слушать маму не звик. По дорозі він пішов, в будиночок вовка він набрів. Вовк розумний був і хитрий. Біля будинку він стояв, і зайчик чекав (Вовк ховається, зайчик підходить до будинку вовка)
Зайчик: Я напевно не туди! На базар веде стежка!
Вовк: (Посміхаючись) Ти зі стежки то звернув? По дорозі ти побрів і до мене додому прийшов (Гарчить, вистачає зайчик і веде в будиночок)
Ведучий: Чи довго плакав наш малюк, маму кликав і тата. Тільки до вовка потрап не ослабить лапу.
В цей час ліс Чарівний обшукала вся сім'я, не знайшли вони синка. Значить він у вовка!
(На сцені з'являється заєць, зайчиха плаче)
Заєць: Чи не реви, ти, заспокойся до вовка сам я не піду. Я мисливців знайду. Може живий ще синок. Щоб його врятувати, я їх до вовка приведу. Сам я до вовка не піду, я з синочком втечу,
Зайчиха: Милий заєць, ти йди і зайченя приведи.
Ведучий: Заєць лісом блукав і мисливців побачив. (З'являються мисливці 2 хлопчика)
1 мисливець: Он дивись! Який вже спритний! (Дістає зброю, наставляє на зайця. Заєць тікає)
2 мисливець: Так, моторний молодець. (Біжать за зайцем вдаються до дому вовка)
1 мисливець: О, дивись! Та ну його. (Показує на зайця)
2 мисливець: Здається тут вовк живе! (Заходить в будинок до Вовка. Чути постріл)
І вискакує зайчик обіймає тата, тікають
Ведучий: Ось історія яка! Мама зайчиха зустрічала, не сварила, обіймала. Налякалася за синка. А синочку був урок, він тепер всіх слухає. Став він мамі і татові допомагати, .Большой вовка не бачили. Жили дружно, весело в лісі своєму чарівному. (Діти виходять на уклін)