Ірина Іванівна Литвинова
Консультація для педагогів «Формування уявлень про людину в історії і культурі через прилучення до предметного світу»
Старший вихователь Ірина Іванівна Литвинова
Консультація для педагогів по темі: "Розвиток у дошкільнят пізнавальної активності за допомогою формування уявлень про людину в історії і культурі через прилучення до предметного світу".
Без пам'яті - немає традицій, без традицій - немає культури, без культури - немає виховання, без виховання - немає духовності, без духовності - немає особистості, без особистості - немає народу як історичної особистості.
Історизм притаманний всякому пізнання, незалежно від його форми, оскільки не існує в світі не розвиваються об'єктів. Суспільно - історичний досвід людства накопичується в формі явищ зовнішнього об'єктивного світу, що оточує людину.
Необхідність історичного знання для розвитку перспективного погляду на навколишні предмети зазначив ще Аристотель, висунувши ідею про те, що без розуміння минулого ми не можемо зрозуміти і сьогодення.
Навколишній світ предметів з раннього віку викликає у людини цікавість, живий інтерес, бажання увійти в цей світ, перетворити його, вдосконалити. Для задоволення даного бажання дитина до кінця дошкільного віку повинен мати достатній запас уявлень про історію створення та зміні предметів людиною.
Як і будь-яка людина, дитина пов'язаний невидимими нитками історії з далекими предками, з їх традицією, культурою, мисленням. Навколишні дитини предмети мають особливе значення в його розвитку, що дає можливість зробити важливі кроки до прилучення до світу дорослих, усвідомити цінність предметів, як результат праці людини. Формуючи уявлення дітей про тривалому перетворенні предметів, про їхнє призначення і важливості в житті людини, створюючи необхідні умови для пізнавальної активності, вона допомагає хлопцям більше дізнатися про історію походження предметів, показати дивовижний, різноманітний рукотворний світ, викликати захоплення людьми праці.
Всю сукупність історичних знань умовно можна розділити на дві великі групи:
1) знання про історію виникнення і розвитку будь - яких об'єктів матеріальної дійсності;
2) знання про історію пізнання людиною цих об'єктів.
Дітям дошкільного віку доступна для засвоєння перша група історичних знань, так як уявлення про процес перетворення людиною предметного світу з моменту його створення створюють перспективу його подальшого вдосконалення. Крім того, звернення до минулого - один із засобів самопізнання, визначення свого місця в світі і в часі (минуле - теперішнє - майбутнє, своїх ціннісних орієнтацій.
В процесі історичного пізнання дитина освоює світ предметів, осягає діалектику його розвитку, успадковує досвід минулого, добудовує предметний світ, «переробляє» природу, виступає як суб'єкт, активний носій соціальної сутності, творець, діяч.
У дослідженні О. В. Дибіна відзначається, що при викладі історичного погляду на предметний світ не можна:
1) обмежуватися тільки монологом - розповіддю про минуле предметів; необхідно включати в процес ознайомлення якомога більше дій (посидіти на колоді, висвітлити кімнату свічкою, надіти довгу одяг і походити в ній, написати кілька слів пір'яний ручкою і т. д.);
2) випускати з поля зору основний напрямок процесу при викладі історії створення речі: людина створює багато предметів, змінює і удосконалює способи їх використання для задоволення різних потреб (природних, духовних, інтелектуальних і т. Д.) Дорослих і дітей;
3) перевантажувати дітей складної історичної інформацією;
4) зводити організацію ознайомлення з історією тільки до форми пізнавальних занять.
Метою повинно служити формування у дітей пізнавального інтересу, інтелектуально - творчий розвиток дитини, який зможе жити і творити в нашому технічному суспільстві. І в першу чергу треба виховувати в дитині гуманістичне початок, дати поняття про справжні людські цінності, щоб сформувати у дітей відношення до предметів не як до мети або сенсу існування, а як засобу задоволення необхідних людських потреб і інструменту пізнання навколишньої дійсності.
Ефективність ознайомлення дітей дошкільного віку з історією предметного світу визначається рядом умов:
1) розширенням і поглибленням уявлень про минуле предметного світу за активної позиції дітей в процесі пізнання;
2) формуванням пізнавального інтересу дітей до історії створення та перетворення предметів людиною;
3) організацією предметно - розвивального середовища.
Формуючи у дошкільнят інтерес до історії предметного світу необхідно забезпечити оволодіння системою знань про предметний світ (його минуле та сьогодення, а також оволодіння системою логічних операцій для встановлення причинно - наслідкових зв'язків «людина - предмет», «дитина - предмет», без чого неможливо передбачення майбутнього предмета.
Основою інтересу дошкільника є емоційне ставлення, яке виражається в позитивному, краще відношення до об'єкту інтересу. Яскраві позитивні емоції, визначаючи потреби дітей в пізнанні, сприяють розвитку нових мотивів діяльності. В основі цікавості, як первинної форми прояву пізнавального відносини, лежить таке емоційне стану як подив. Предмети старовини здатні викликати у дітей інтерес саме завдяки своїй невизначеності. Вони дивують своєю «незвичністю»: сприйняття дитини вступає в конфлікт зі звичним досвідом. Це веде до прагнення розібратися в протиріччі, отже, до зародження пізнавального інтересу. Крім цього емоційно забарвлені факти про минуле предметного світу, схвильовану розповідь дорослого викликає у дошкільника емоційний підйом. У цьому стані їх сприйняття загострене, і інформація запам'ятовується міцніше і на більш тривалий термін.
Таким чином, емоційне ставлення до об'єкта - обов'язкова ознака і основа інтересу.
Через пізнання предметів минулого і практичні дії з ними дитина підходить до діяльнісного освоєння доступного йому суспільно - історичного досвіду, під час оволодіння яким відбувається формування стійкого пізнавального інтересу до минулого предметного світу.
Підвищена активність дітей направляє їх на пошук виразних засобів, забезпечує відхід від стереотипів, сприяє становленню у дитини позиції активного пізнання, творення, перетворення, отже, спрямовує дошкільника на самостійний, творчий пошук рішення проблеми.
Завдання педагога - допомогти розкрити перед дітьми дошкільного віку дивовижний, різноманітний рукотворний світ, світ, де перетворююча діяльність дорослих наочно представлена в тому, як змінювався один і той же предмет в залежності від потреб в ньому людей, де людина одну функцію предмета наділяє в різні форми, т. е. однієї формі людина надає різні функції, полегшуючи користування предметом. Важлива ланка її діяльності - показати вихованцям історичний зв'язок людини і предметів, як він зраджував предмети, роблячи їх більш зручними і корисними. Такий ретроспективний підхід цікавий не тільки сам по собі, а й важливий для розвитку перспективного погляду дитини на навколишні предмети. Це дозволяє відкрити перед дітьми перспективу: як ще можна змінити предмет, зробити його красивішим і корисніше.
При всьому різноманітті процесів, включених в пізнавальний інтерес, вони не ізольовані і їх наявність є умовою інтелектуально-творчого розвитку особистості. Розглядаючи весь виховно - освітній процес, як єдність внутрішнього і зовнішнього, важливо розвивати такі процеси, як інтелектуальні (здатність до аналізу, синтезу, порівнянню, узагальненню, встановлення причинно - наслідкових зв'язків, емоційні, вольові (розвиток цілеспрямованості, формування дій з планування, творчі (розвиток варіативності і гіпотетичність) - все, що в органічному зчепленні і становить основу ознайомлення дошкільнят з історією предметного світу.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Божович Л. І. Етапи формування інтересу в онтогенезі // Питання психології. - 1987. - №4.
1. Буре Р. С. Виховання в процесі навчання на заняттях у дитячому садку. - М., 1981.
2. Валлон А. Психічне розвиток дитини. - СПб .: Питер, 2001.
3. Дільтей В. Описова психологія. Пер. з нім. - СПб., 1996..
4. Дильтей В. Нариси до критики історичного розуму // Питання філософії. - 1998. - №4.
5. Дибіна О. В. Предметний світ як засіб формування творчості у дітей.
Монографія - М .: Педагогічне товариство Россия, 2002.
1. Запорожець А. В. Роль Л. С. Виготського в розробці проблеми емоцій // Наукова творчість Л. С. Виготського і сучасна психологія. - М., 1981.
2. Изард Психологія емоцій. - СПб .: Питер, 2000.
3. Куликова Т. А. Про виховання у дітей пізнавальних інтересів // Дошкільне виховання. - 1976. - №6.
10. Леонтьєв А. Н. Проблеми розвитку психіки. - М., 1981.
11. Морозова Н. Г. Учителю про пізнавальному інтересі. - М .: Знание, 1997..
12. Рубінштейн С. Л. Основи загальної психології: У 2 т. - Т. II. - М., 1989.
13. Трельч Е. Історизм і його проблеми. - М .: Юрист, 1994.
14. Щукіна Г. І. Проблема пізнавального інтересу в педагогіці. - М .: Педагогіка, 1971.