|
Федеральне агентство з освіти
Волзький політехнічний інститут (філія)
Волгоградського державного технічного університету
Кафедра іноземних мов
семестрова робота
з англійської мови.
Переклад технічного тексту з англійської мови на російську мову.
«METAL-CUTTING MACHINES. HYDROELECTRIC POWER-STATION. EARLY HISTORY OF ELECTRICITY »
10000 знаків.
виконав:
Студент гр. ВТС-231
Мусаелян Е.А.
перевірив:
доцент
Крячко В.Б.
Волзький 2009
METAL-CUTTING MACHINES LATHES
A lathe is known to be essentially a machine tool for producing and finishing surfaces of work pieces. The machine is designed to hold and revolve work around an axis of rotation so that it may be subjected to the action of a cutting tool moving in a horizontal plane through the axis of the work. When the cutting tool moves in a longitudinal direction or parallel to the axis, the operation is known as "turning"; when it moves in a transverse direction, it is known as "facing". In addition to turning and boring, which the machine is primarily designed for, many other operations, such as drilling, threading, tapping, and, by employing special adapters grinding and milling, may be performed on a lathe.
Lathes used in shop practice are known to be of different designs and sizes. These lathes fall into various types, either according to their characteristic constructional features, or according to the work for which they are designed. The size of a lathe is determined by the diameter and length of work that may be swung between centers. Lathes of comparatively small size, which may be mounted on a bench, are termed bench lathes, and are intended for small work of considerable accuracy; lathes provided with tools held in a revolvable turret are called "turret lathes": lathes in which work pieces to be treated are held in a chuck are known as "chucking lathes"; lathes in which most of operations are performed automatically are named "automatic lathes".
Besides there are also many special-purpose lathes such as crankshaft lathes and wheel lathes for turning crankshafts or engine driving wheels respectively; screw-cutting lathes for threading screws, etc. The engine lathe used for metal-turning operations is fitted with a power-actuated carriage and cross-slide for clamping and holding the cutting tool. In engine lathes the cutting tools are generally guided by the machine tool itself, in other words, they are operated mechanically, while in some lathes the cutting tools are guided by hand. The engine lathe consists essentially of the following basic parts: the bed, the headstock, the tailstock, the feed mechanism, and the carriage.
The bed is a rigid casting with two longitudinal walls firmly connected by cross ribs integral with the casting. The bed serves as a base to support and align the rest of the machine. The upper surface of the bed is provided with parallel V-type and flat ways or guides for accurate aligning of the sliding parts of the lathe-the carriage and the tail-stock. The headstock is located and firmly bolted to the left-hand side of the bed and carries a pair of bearings in which the spindle-rotates. Many modern lathes have a motor built into the headstock-with the spindle serving as the motor shaft. The spindle, -being one of the most important-parts of a lathe, is a steel hollow shaft with a taper bore for the insertion of the live or running centre on which the piece to be turned is placed. The other end of the work is "supported by the non-rotating dead or cup centre. The nose of the spin-die is accurately threaded for chucks to be screwed on it. The chucks, in turn, hold and revolve work pieces together with the spindle. The head- stock also incorporates the change gearbox driven by a set of speed-change levers. The change gearbox lathe at different speeds required work pieces of various diameters.
The tailstock located at the right-hand side of the bed, is a casting carrying a non-rotating sleeve, which together with the nut can be advanced or retracted by means of the tailstock revolving screw operated by the hand wheel. The tailstock may be moved anywhere along the lathe bed and can be clamped in place at any point. On changing the position, the tailstock slides along the two inner bed ways one of which named flat way is of rectangular cross-section and the other one is of V - section. The tailstock sleeve mounts a hollow spindle with a standard taper bore for holding the lathe centers or tapered tool shanks. The dead centre fits in a Morse taper hole in the sleeve and may be removed by retracting the sleeve, thereby bringing the end of the tailstock screw against the rear of the centre and forcing it out. The tailstock spindle has a large area bearing in both the front and rear of the tailstock. To facilitate measurement of the spindle travel the tailstock spindle is graduated.
The feed mechanism for both longitudinal and cross feeds of the engine lathe is simple and easy to operate. It comprises a cone of gears, an intermediate shaft and a set of sliding gears. The fine change shifter slides on a splined shaft and carries a tumbler gear which is dropped into engagement with a gear on the cone corresponding to the thread or feed selected on the index plate above it.
Movement of the carriage and the cross-slide can be reversed either by reversing the feed mechanism with the reverse handle or by shifting the single lever located on the carriage apron. Suitable speed ratios between the spindle and the feed mechanism are provided by a change gearbox. The carriage is a unit intended for mounting the tool, and capable of sliding along the two outer V-type ways, on which it is supported, in a direction parallel to the spindle axis.
For turning and facing operations the carriage is driven from the headstock spindle by gearing or belting through a feed shaft. For thread cutting, where a definite amount of carriage movement is required for every spindle rotation, a lead screw, geared to the spindle, is used for the motion of the carriage. The carriage is made up of two principal parts, one of which carries the saddle, which slides upon the bed and on which the cross-slide and the tool rest are mounted. The other part, termed the apron, represents the front wall of the carriage. It provides a support for the operating hand-wheel and control levers, as well as carries the mechanism for engaging the feed mechanism of the lathe to drive the carriage. The cross-slide mounted on the carriage can move at right angles to the spindle axis. It is operated by the cross-slide screw which turns in a nut fixed to the carriage.
On the top of the saddle there is the compound rest for mounting the tool post. The compound rest is similar to the cross-slide, except that it can be swung around at an angle. It has a circular base graduated in degrees, so that it may be set at any angle, and may be used for cutting bevels, tapered work and similar jobs. The compound rest is actuated by a screw which rotates in a nut fixed to the saddle. The tool post intended for holding the tool fits in a tee slot in the compound rest, and the toolholder is adjusted, and clamped by the tool post screw. Engine lathes are fitted with a multiple disc clutch and brake. The powerful multiple disc clutches when disengaged automatically engages the plate brake.
There are three important methods of holding and rotating work in engine lathes, which may be referred to as turning between centers, chuck work, and faceplate work. In turning between centers, the work is supported by the 60 ° conical points of the live and dead centers. It turns together with the live centre on the dead centre. In chuck or faceplate work, the work to be machined is held in a chuck or a faceplate.
HYDROELECTRIC POWER-STATION
Water power was used to drive machinery long before Polzunov and James Watt harnessed steam to meet man's needs for useful power.
Modern hydroelectric power-stations use water power to turn the machines which generate electricity. The water power may be obtained from small dams in rivers or from enormous sources of water power like those to be found in the USSR. However, most of our electricity, that is about 86 per cent, still comes from steam power-stations.
In some other countries, such as Norway, Sweden, and Switzerland, more electric energy is produced from water power than from steam. They have been developing large hydroelectric power-stations for the past forty years, or so, because they lack a sufficient fuel supply. The tendency, nowadays, even for countries that have large coal resources are to utilize their water power in order to conserve their resources of coal. As a matter of fact, almost one half of the total electric supply of the world comes from water power.
The locality of a hydroelectric power plant depends on natural conditions. The hydroelectric power plant may be located either at the dam or at a considerable distance below. That depends on the desirability of using the head supply at the dam itself or the desirability of getting a greater head. In the latter case, water is conducted through pipes or open channels to a point farther downstream where the natural conditions make a greater head possible.
The design of machines for using water power greatly depends on the nature of the available water supply. In some cases great quantities of water can be taken from a large river with only a few feet head. In other cases, instead of a few feet, we may have a head of several thousands of feet. In general, power may be developed from water by action of its pressure, of its velocity, or by a combination of both.
A hydraulic turbine and a generator are the main equipment in a hydroelectric power-station. Hydraulic turbines are the key machines converting the energy of flowing water into mechanical energy. Such turbines have the following principal parts: a runner composed of radial blades mounted on a rotating shaft and a steel casing which houses the runner. There are two types of water turbines, namely, the reaction turbine and the impulse turbine. The reaction turbine is the one for low heads and a small flow. Modified forms of the above turbine are used for medium heads up to 500-600 ft, the shaft being horizontal for the larger heads. High heads, above 500 ft, employ the impulse type turbine. It is the reaction turbine that is most used in the USSR.
Speaking of hydraulic turbines, it is interesting to point out that in recent years there has been a great increase in size, capacity, and output of Soviet turbines.
Hydropower engineering is developing mainly by constructing high capacity stations integrated into river systems known as cascades. Such cascades are already in. operation on the Dnepr, the Volga and the Angora.
EARLY HISTORY OF ELECTRICITY
Let us now turn our attention to the early facts, that is to say, let us see how it all started.
History shows us that at least 2,500 years ago, or so, the Greeks were already familiar with the strange force (as it seemed to them) which is known today as electricity. Generally speaking, three phenomena made up all of man's knowledge of electrical effects. The first phenomenon under consideration was the familiar lightning flash -a dangerous power, as it seemed to him, which could both kill people and burn or destroy their houses. The second manifestation of electricity he was more or less familiar with was the following: he sometimes found in the earth a strange yellow stone which looked like glass. On being rubbed, that strange yellow stone, that is to say amber, obtained the ability of attracting light objects of a small size. The third phenomenon was connected with the so-called electric fish which possessed the property of giving more or less strong electric shocks which could be obtained by a person coming into contact with the electric fish.
Nobody knew that the above phenomena were due to electricity.People could neither understand their observations nor find any practical applications for them.
As a matter of fact, all of man's knowledge in the field of electricity has been obtained during the last 370 years, or so. Needless to say, it took a long time before scientists learned how to make use of electricity. In effect, most of the electrically operated devices, such as the electric lamp, the refrigerator, the tram, the lift, the radio, and so on, are less than one hundred years old. In spite of their having been employed for such a short period of time, they play a most important part in man's everyday life all over the world. In fact, we can not do without them at present.
So far, we have not named the scientists who contributed 'to the scientific research on electricity as centuries passed. However, famous names are connected with its history and among them we find that of Phales, the Greek philosopher. As early as about 600 В. С (that is, before our era) he discovered that when amber was rubbed, it attracted and held minute light objects. However, he could not know that amber was charged with electricity owing to the process of rubbing. Then Gilbert, the English physicist, began the first systematic scientific research on electrical phenomena. He discovered that various other substances possessed the property similar to that of amber or, in other words, they generated electricity when they were rubbed. He gave the name "electricity" to the phenomenon he was studying. He got this word from the Greek "electrum" meaning "amber".
Many learned men of Europe began to use the new word "electricity" in their conversation as they were engaged in research of their own. Scientists of Russia, France and Italy made their contribution as well as the Englishmen and the Germans.
МЕХАНІЗМИ ДЛЯ РІЗАННЯ МЕТАЛУ ТОКАРСЬКІ СТАНКИ
Токарний верстат, як відомо, є по суті верстатом для того, щоб перетворювати і обробляти поверхні заготовок. Механізм розроблений для того, щоб тримати і обертати заготовку навколо осі обертання так, щоб заготовка могла бути піддана дії ріжучого інструменту, що рухається в горизонтальному напрямку через вісь роботи. Коли кроки ріжучого інструменту розташовуються в поздовжньому напрямку або паралельно осі, то дія відомо як "обробка"; коли інструмент переміщається в поперечному напрямку, дія відомо як "з'єднання". На додаток до обробки і з'єднання, для яких механізм, перш за все, призначений, є багато інших дій, типу буріння, нарізка різьблення, виявлення, і, також застосовуються спеціальні подрібнення, які можуть бути виконані на токарному верстаті.
Токарні верстати, використовувані в практиці обчислювального центру, як відомо, є різні видів і розмірів. Ці токарні верстати поділяють на різні типи, згідно їх характерним конструктивним особливостям, або згідно роботі, для якої вони призначені. Розмір токарного верстата визначений діаметром і довжиною роботи, яку можна розташувати між центрами. Токарні верстати порівняно невеликих розмірів, який можуть бути встановлені на місці розміщення самого елемента, називають місцевими токарськими верстатами, і призначені для маленької роботи високої точності; токарні верстати, в яких заготовки підтримуються в Чака, відомі як "Чаков токарні верстати"; токарні верстати, в яких більшість дій виконано автоматично, називають "автоматичними токарськими верстатами".
Крім того, є також багато токарних верстатів спеціального призначення типу токарних верстатів колінчастого вала і колісних токарних верстатів, для того, щоб повернути колінчаті вали або двигун, обертаючи самі колеса відповідно; гвинтові ріжучі токарні верстати для того, щоб пронизувати гвинти, і т.д. Машинний токарний верстат, який використовується для повертання металу, оснащений приводиться в дію енергією вагоном і взаємним держателем для того, щоб затискати і тримати ріжучий інструмент. У машинних токарних верстатах ріжучі інструменти взагалі рухаються безпосередньо з верстатом, іншими словами, вони використовуються механічно, в той час як в деяких токарних верстатах ріжучі інструменти управляються вручну. Машинний токарний верстат складається по суті з наступних основних частин: ложі, головної частини, хвостовій частині, механізму подачі, і вагона.
Ложе - тверду основу з двома поздовжніми стінами, твердо пов'язаними грубим зчепленням ребер з підставою. Ложе служить основою, щоб підтримувати і вирівнювати решту механізму. Верхня поверхня ложі забезпечена паралельними V-подібними плоскими шляхами і служать для точного вирівнювання ковзних частин токарного верстата - вагона і хвоста. Головна частина твердо притиснута до бічної частини ручної боку ложі і несе пару механізмів, в яких обертається шпиндель. Багато сучасні токарні верстати мають двигун в головній частині і шпиндель, службовець моторної шахтою. Шпиндель - це одна з більшості важливих частин токарного верстата, є сталевий порожнистої шахтою з тонкою свічкою для вставки нового або обертового свердла, для його подальшого приміщення. Інший кінець роботи закріплений необертовим, нерухомим затискачем. Чак, в свою чергу, тримає і обертає заготовки разом зі шпинделем. Головка - також включає в себе функцію зміни швидкості обертання, яка управляється набором важелів зміни швидкості. При заготовках різних діаметрів в токарному верстаті з коробкою передач потрібні різні швидкості.
Хвостова частина, розташована в правій стороні ложі, є механізмом, що несе невращающейся рукав, який може бути просунутий або повернутий за допомогою автоматично повертає гвинта, за допомогою ручного керма. Хвостова частина може переміщатися в будь-яку частину ложі токарного верстата і може бути затиснута в будь-який його точці. При зміні положення, хвостова частина ковзає по двом внутрішніх шляхах ложі, один з яких названий плоским шляхом, має прямокутну взаємну секцію, а інший має V - секцію. Рукав хвостовій частині піднімається, шпиндель зі стандартною тонкої свічкою переноситься до центру токарного верстата і звужує стрижні інструменту. Нерухома точка, що збігається з отвором тонкої свічки Морзе в рукаві, може бути видалена, відділяючись від рукава, таким чином, переносячи кінець гвинта хвостової частини в протилежну частину центру і висуваючи його. Хвостовий шпиндель має велику область опори по обидва боки і закріплений з хвостовою частиною.
Механізм подачі і для поздовжнього і для поперечного розташування машинного токарного верстата простий і легкий у використанні. Він включає конічні механізми, проміжної шахти і набір ковзних механізмів. Прекрасне рушійний пристрій ковзає на закріплених шліцах шахти і несе механізм тумблера, який обов'язково розташовується нижче конічного механізму, відповідного потоку або подачі, розташованому на панелі приладів вище нього.
Рух вагона і взаємного слайда може бути повністю змінено за допомогою пересування механізму зі зворотним ручкою або, переміщуючи єдиний важіль, розташований на передній частині вагона. Відповідні відносини швидкості між шпинделем і механізмом подачі забезпечені коробкою передач. Вагон - одиниця, призначена щоб встановлювати інструмент, і здатний до ковзання по двом зовнішнім V-образним шляхах, на яких він розташовується, паралельно до шпиндельної осі.
Для того щоб повертатися і зупиняти вагон при русі від головної частини, шпиндель прискорюють або повертають через шахту подачі. Для зменшення потоку, де для певної швидкості вагона потрібні певні обертання ведучого гвинта, існує шпиндель, що застосовується для зміни швидкості вагона. Вагон складається з двох основних частин, одна з яких несе сідло, яке ковзає по ложе, і, на якому встановлені перехресний слайд і супорт. Інша частина називається фартухом, являє собою передню стінку вагона. Це забезпечує підтримку операційного ручному колесу і важелів управління, вона так само несе механізм, який використовує механізм подачі токарного верстата, щоб переміщати вагон. Перехресне ковзання, встановлене на вагоні може рухатися під прямим кутом до шпиндельної осі. Це використовується гвинтом перехресного ковзання, який крутиться в гайці, встановленої на вагоні.
На вершині сідла є складова платформа для установки поста інструменту. Складова платформа подібна перехресному ковзанню, за винятком того, що вона може обертатися навколо себе під кутом. Складова платформа наводиться в дію гвинтом, який обертається в гайці, встановленої на сідлі. Пост інструменту призначений, щоб підводити інструмент до відповідної щілини мішені в складовою платформі, і регулювання кріплення інструменту і фіксації гвинтом поста інструменту. Машинні токарні верстати оснащені багаторазовими дисками, стискають і гальмують. Потужні багаторазові диски стискаються автоматично, коли послаблюється гальмо пластини.
Є три важливих методу захоплення і обертання роботи в машинних токарних верстатах, які можуть бути згадані як обробки між центрами, роботою Чака, і роботою лицьовій панелі. В обробці між центрами, заготівля підтримується 60 конічними живими і мертвими точками. Вона повертається разом з живим центром на мертвій точці.
гідроелектричних ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ
Водна міць використовувалася з давніх часів, щоб змусити машини Ползунова і Джеймса Уоттома, які використовували пар, задовольняти потребам людини з позитивного боку.
Сучасні гідроелектростанції використовують водну міць для обертання механізмів, які виробляють електрику. Водна міць може бути отримана від маленьких дамб в річках або з величезних джерел водної мощі подібно до тих, щоб були знайдені в СРСР. Однак, більша частина нашого електрики, яке становить приблизно 86 відсотків, все ще лунають із боку парових електростанцій.
У деяких інших країнах, типу Норвегії, Швеції, і Швейцарії, більша частина електричної енергії вироблена від водної мощі, ніж від пара. Вони розвивали великі гідроелектростанції протягом минулих сорока років, і все тому, що вони відчували нестачу в паливній поставки. Тенденція, в даний час, навіть для країн, які мають великі вугільні ресурси, полягає в тому, щоб використовувати водну міць, щоб зберегти свої ресурси вугілля. Фактично, майже половина всієї електричної поставки світу прибуває від водної мощі.
Місцезнаходження гідроелектростанції залежить від природних умов. Гідроелектростанція може бути розташована або в дамбі або на значній відстані нижче неї. Це залежить від бажання використання основної поставки від дамби безпосередньо або бажання отримати більше енергії. В останньому випадку, вода проводиться через труби або відкриті канали до пункту, далі вниз за течією, де природні умови роблять головну частину роботи.
Проект механізмів для того, щоб використовувати водну міць сильно залежить від характеру доступною водної поставки. У деяких випадках велика кількість води може бути взято від річки тільки в декількох великих підводах. В інших випадках, замість декількох великих підведень, можливо використовувати кілька тисяч невеликих. Взагалі, міць може бути розвинена від води через тиск, швидкості, або при їх комбінуванні.
Гідравлічна турбіна і генератор - головне обладнання в гідроелектростанції. Гідравлічні турбіни - ключові механізми, перетворюють енергію основного потоку води в механічну енергію. Такі турбіни мають наступні основні частини: бігунок, що складається з радіальних лез, встановлених на поворотній шахті і сталевому кожусі, на якому і розміщується сам бігунок. Є два типи водяних турбін, а саме, турбіна реакції і турбіна імпульсу. Турбіна реакції призначена для низьких станцій з маленьким потоком. Змінені форми вищезгаданої турбіни використовуються для середніх станцій до 500-600 футів, а шахта для більшості станцій розташована горизонтально. Станції, висотою більше ніж 500 футів, використовують турбіну імпульсного типу. Реакційна турбіна - це турбіна, яка найбільше використовується в СРСР.
Говорячи про гідравлічних турбінах, важливо вказати, що в останні роки було велике збільшення в розмірі, місткості і випуску радянських турбін.
Розробка гідроелектроенергії розвивається головним чином, при будівництві станцій високої продуктивності, об'єднані в річкові системи, відомі як каскади. Такі каскади вже діють на Дніпрі, Волзі і Ангарі.
РАННЯ ІСТОРІЯ ЕЛЕКТРИКИ
Дозвольте нам тепер звернути нашу увагу до ранніх фактами, тобто дозволити нам, розглянути то, як це все почалося.
Історія показує нам, що, по крайней мере 2 500 років тому Греки були вже знайомі з дивною силою (оскільки це їм так здавалося), яка відома сьогодні як електрику. Взагалі, людині відомі лише три явища електричних ефектів. Першим явищем при розгляді була знайома блискавка, що виділяє небезпечне світіння, оскільки як їм здавалося, що могло і вбити людей або палити або знищувати їх житла. Другий прояв електрики, з яким вони були більш-менш знайомі, було наступним: вони іноді знаходили в землі дивний жовтий камінь, який нагадував скло. Будучи потертим, цей дивний жовтий камінь, тобто бурштин, отримав здатність притягувати легкі об'єкти невеликого розміру. Третє явище було пов'язане з так званої електричної рибою, яка володіла по їх наданню більш-менш сильними ударами струмом, які могли бути отримані людиною, що входить в контакт з електричною рибою.
Ніхто не знав, що вищезгадані явища відбувалися через електрику. Люди не могли ні поспостерігати за ними, ні знайти будь-які практичні застосування для них.
Фактично, знання всього людства в області електрики було отримано по закінченню 370 років, або близько цього. Само собою, зрозуміло, потрібно довгий час перш, ніж вчені дізналися, як використовувати електрику. Насправді, більшість пристроїв, що використовуються електрику: типу електричної лампи, рефрижератора, трамвая, ліфта, радіо, і так далі, з'явилися трохи менше ніж через сто років. Незважаючи на їх недавнє використання, вони грають найважливішу роль в щоденному житті людей в усьому світі. Фактично, ми не можемо обійтися без них в даний час.
Поки, ми не можемо назвати вчених, які сприяли науковому дослідженню електрики, оскільки вже пройшли століття. Однак, відомі імена, пов'язані з його історією, і серед них ми знаходимо Фалеса, грецького філософа. Вже приблизно в 600 році до нашої ери він виявив, що, коли потерти янтар, відбувалося притягання і затримка об'єктів на хвилину. Однак він не міг знати, що бурштин був заряджений електрикою внаслідок процесу тертя. Тоді Гільберт, англійський фізик, почав перший систематичний наукове дослідження електричних явищ. Він виявив, що різний інші речовини мали власність, подібної цьому янтарю, або, іншими словами, вони виробляли електрику, коли вони були потерті. Він дав назву явищу, яке він вивчав - "електрику". Він отримав це слово від грецького "electrum", що означало "бурштин".
Багато вчені Європи почали використовувати нове слово "електрику" в їх конференціях, оскільки вони були зайняті власне в його дослідженні. Вчені Росії, Франції та Італії зробили свій внесок так само, як Англійці і Німці.
словник
Lathes - Токарні верстати
Workpieces - заготівля
Turning - обробка
Facing - з'єднання
Chuck - чак
Thebed - платформа, підстава
Drilling - буріння
Threading - нарезкарезьби
Hydroelectric power-station - ГЕС
Carriage - вагонетка
Spindle - шпиндель
Saddle - сідло
Shaft - шахта
Tool rest - супорт
To nut - гайка
|