Тетяна Борисівна Гірфанова
Обгрунтування проекту «Історія простих речей»
У сучасному дошкільну освіту велика увага приділяється пізнавально-мовному розвитку дошкільнят. Саме мова є основою успішного навчання дітей у школі, вміння спілкуватися з людьми і загального інтелектуального розвитку.
На жаль, в даний час рівень мовного розвитку дошкільнят нижче встановленої норми. У більшості дітей спостерігається загальне недорозвинення мови (це убогий словниковий запас, невміння зв'язно будувати свої пропозиції, односкладові відповіді на питання, граматично неправильна мова). Це спостерігається в нашій групі з важким порушенням мови: поряд з первинним дефектом заїкання у дітей виявляються і вторинні відхилення - загальне недорозвинення мови.
Я завжди прагнула розвивати у дітей усвідомлену і активне мовлення. А так як мова пов'язана з пізнанням навколишньої дійсності, в групі створено ефективну розвиваюча предметно просторове середовище: книжковий куточок, міні-лабораторія, спортивний куточок, патріотичний куточок, мовна зона активності, театральний куточок, куточок історії і так далі.
Процесу пізнання відводиться особливе місце, так як в дошкільному дитинстві у дітей формується фундамент уявлень про світ, з'являються нові способи пізнання і пізнавальні інтереси, відбувається емоційно-чуттєве осягнення навколишньої дійсності. В першу чергу дитини хвилює предметне оточення світу - природи і суспільства. Осягнення внутрішніх характеристик предметів грає істотну роль у вихованні дбайливого ставлення до них. діти осягають не тільки одиничні предмети, а й зв'язку між ними, їх зміни і перетворення.
Протягом усього свого існування людина невпинно пізнає світ. Величезний пласт духовних цінностей відображено в традиціях і звичаях. Накопичений досвід осягнення світу трепетно передається з покоління в покоління. прилучення до цього багатства є основою пізнавального розвитку людини; вони підводяться до розуміння того, що будь-яка діяльність має свій результат. В рамках безпосередньо освітньої діяльності дітям передається різноманітна інформація про рукотворному світі: предметах, зроблених руками людини і грають величезну роль в його житті, а також історії їх розвитку.
Проаналізувавши роботу з розвитку у дітей пізнавально-мовного розвитку, було прийнято рішення акцентувати увагу на наступних питаннях:
1. Посилити роботу з розвитку усного мовлення в усіх напрямках;
2. Організувати системну роботу при тісному взаємозв'язку всіх фахівців;
3. Розвивати мовну активність за допомогою театралізованої діяльності та малих фольклорних форм;
4. Розвивати мовну активність за допомогою проектної діяльності;
5. Розвивати мовну діяльність дітей за допомогою проведень екскурсій, спостережень, бесід, читання та обговорення художньої літератури;
6. Розвивати мовну активність за допомогою залучення до історичної культури суспільства.
Особливе місце по пізнавально-мовному розвитку я приділяю формуванню у дітей уявлень про розвиток людини в історії і культурі. Мною був розроблений перспективний план "Історія простих речей", зміст якого пов'язано з усіма розділами і темами освітньої програми ДОУ. Основне завдання - допомогти розкрити перед дітьми дивовижний, різноманітний, рукотворний світ; викликати захоплення людьми праці; показати, як змінювався один і той же предмет в залежності від потреби в ньому людей (різноманітність форм, функцій для полегшення використання предмета: лампа - бра, люстра, ліхтарик, торшер, настільна лампа).
Такий ретроспективний підхід цікавий сам по собі і важливий для розвитку перспективного погляду дитини на навколишні предмети. Показуючи дитині, як людина змінювала предмети, робив їх більш корисними і зручними, ми відкриваємо перед ними перспективу: як ще можна змінити предмет, зробити його корисніше і красивіше. Це дозволить дітям включитися в творчу перетворюючу діяльність, спрямовану на вдосконалення предметів.
Разом з дітьми можна відправитися в подорож в минуле книг або меблів, землеробства або літальних апаратів, машин або рахункових пристроїв. Така спільна діяльність з дітьми викликає у них живий інтерес, розвиває їх уяву, творчі здібності, бажання брати участь в перетворенні предметів.
Підключення батьків в цей процес є важливою умовою повноцінного пізнавально-мовного розвитку дитини. Вони також беруть участь в підготовці до презентацій, подорожам: допомагають підшукувати матеріал, приносять "старовинні" предмети або картинки про старовину, недавно конструювали з дітьми "транспорт майбутнього".
У проведенні НСД по формуванню уявлень про розвиток людини в історії і культурі я використовую різні форми організації:
- ігри-подорожі;
- діалог з розгляданням предметів;
- порівняльні бесіди;
- розповідь від імені самих речей (суперечка предметів);
- подорож по "річці часу";
- екскурсії;
- пошуково-дослідницька діяльність.
Для збудження допитливості добре використовувати елемент сюрпризу, загадковості, розважальності.
Питання, задані дитині, активізують його думку, спонукають до порівняння, співставлення, вчать робити висновки й умовиводи. Поставлені перед дітьми завдання і пропозиція подумати, порівняти, пригадати - сприяють розвитку розумових здібностей, активно виховують допитливість розуму, формують допитливість і пізнавальні інтереси, а також мова як риси характеру.
Вивчаючи історію речей, не можна обійтися без наочності. Тому в групі були створені міні музеї: кулькової ручки, тканини і електричного чайника. Зараз ми збираємо матеріал (предмети) з історії створення рахункових пристроїв та годинників.
