|
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
історичний факультет
Кафедра археології та музеєзнавства
реферат
на тему: "Перехід від стада до роду"
Студент: Красько О.О.
Київ - 2005 рік
Зміст
Вступ
1. Первісне стадо як перший етап у розвитку людської цівілізації
1.1 Виникнення первісного стада
1.2 Структура праобщіне, заняття ее Членів
1.3 Статеві отношения в праобщіні
2. Родоплемінна організація, перехід від стада до роду
2.1 Причини та передумови Виникнення родового ладу
2.2 Виникнення екзогамії
2.3 Рання форма родової организации
Висновки
Список використаних джерел та літератури
Вступ
Тема: Перехід від стада до роду.
Актуальність: проблема переходу від стада до роду є Досить цікавою, и не в повній мірі освітленою. Передусім це пов'язано з суттєвім шлюбом джерел для Вивчення історії цього ПЕРІОДУ, особливо относительно Вивчення історії найранішої форми первісного Суспільства - первісного стада.
Мета: Отримання більш повну знань про первісне стадо та родових общин, з'ясувати причини переходу від стада до роду та Наслідки цього процесса.
завдання:
Проаналізуваті різну наукову літературу з даного питання.
Розглянуто Різні точки зору з приводу Виникнення родового ладу та НАСЛІДКІВ цього процесса
За отриманий данімі з'ясувати причину переходу від стада до роду.
Реферат, загально ОБСЯГИ в 13 сторінок складається зі вступления, двох основних частин, шкірні з якіх Розбита на 3 Підпункти, списку використаних джерел та літератури Загальна ОБСЯГИ в 4 найменування. У рефераті були вікорістані матеріали з праць таких науковців, як П.І.Борісковській, С.Сегеди, Станко В.Н. та ін ..
1. Первісне стадо як перший етап у розвитку людської цівілізації
Положення про первісне стадо як про початковий етап первісного Суспільства є значний мірою теоретичним. Однако на мнение більшості вчених, основним типом об'єднання найдавнішіх гомінідів булу праобщина (первісне стадо).
На початкових етапах первісного Суспільства, в епохи первісного стада, зберігалісь Іще чимало пережітків тварин стану. Найхарактернішім є ті, что в ту Епоха На Відміну Від других, мінялась НЕ только техніка, знаряддя, господарське відношення, но й сам фізичний тип людини. [2; С.166]
1.1 Виникнення первісного стада
Початок епохи праобщіне, очевидно, збігається з віділенням людини з тваринного світу й Утворення Суспільства та з з'явилася Свідомо застосовання знарядь праці. Кінцевою межею епохи праобщіне булу з'явилися «готового» людського Суспільства - родового ладу. [4; С.65]
Найбільш Ранні гомініді - афарські австралопітекі - жили невеликі ізольованімі популяціямі. Смороду Займаюсь збиральництво и полювання, вікорістовуючі при цьом Перші прімітівні знаряддя праці природного походження - камені, паліці, кісткі тварин. [3; С.112] Більш високий рівень соціальної организации демонструють олдувайські габілісі, Які були вже, мабуть, чи не Стільки збірачамі, скільки Мислівці. Смороду создали власне Першу «Людський» археологічну культуру - олдувайську. [3; С.112]
Новий етап у прогресі суспільніх отношений пов'язаний з з'явилася архантропів. Саме в ашельську Епоха вінікає мова, розвіваються понятійне мислення, здатність узагальнюваті результати емпірічніх СПОСТЕРЕЖЕНЬ. Значний ускладнюється трудова діяльність, знаряддя праці набуваються визначених форм. Согласно з результатами розкопок у печері Чжоукоудянь, архантропи широко застосовувалі вогонь для Приготування їжі й обігрівання. [3; С.113]
1.2 Структура праобщіне, заняття ее Членів
Давнє людство, від которого до нас дійшлі давньопалеолітічні пам'ятки, жило окремий первіснімі стадами. Кожна група, вірогідно, нараховувала 10 - 30 чоловік, Кругозір ее БУВ Досить обмеження, навряд чи вона вступала в якісь отношения з іншімі групами. Праця, виготовлення знарядь, колективне виробництво - основний відмінність ціх первісніх Людський груп від стад тварин. [2; С.162]
Життя праобщіне, найімовірніше, що не Було життям збірачів и міслівців, что безладно пересуваліся з місця на місце. Розкопки в Чжоукоудяні малюють картину осілого життя в течение багатьох поколінь. Багатство четвертінної фауни давало змогу Довго користуватись кормових теріторією, а значить, займаті постійне житло - далеко розміщені й зручні навіси та печери. [4; С.66]
Структура праобщіне значний мірою зумовлювало ще й тім, что вирощування людської дитини потребує трівалого годині, догляд за нею. Це явіще зумовлене як біологічнімі, так и соціальнімі причинами. Великий об'єм головного мозком людини формується Головним чином, у Перші роки ее життя, а не в утробі матері. Об'єм мозком народження немовляти ставити Всього 25% об'єму мозком дорослої людини, тоді як, скажімо, у шимпанзе - 65%. Щоб дитина змогла стати ЛЮДИНОЮ, їй необходимо жити среди людей и навчітіся буті ЛЮДИНОЮ. Це - складна, трівалій и Досить суперечлівій процес. Если тварина становится доросли за 1 - 3 роки, то дитині для цього нужно НЕ менше, як 12 - 16 років. За цею годину дитина засвоює основні елементи людської культури. Біологічна дорослість настає даже пізніше. Отже, соціалізація дітей є одним Із важлівіх чінніків становлення Суспільства и Запорука его успішного розвитку в майбутнього. [5; С.80-84]
Можна пріпустіті, что дуже Повільно й поступово Всередині первісного стада розвівався найпростішій, природний Розподіл праці в залежності від особливо статі. Спочатку чоловіки та жінки, очевидно, займаюсь однією и тією ж працею, в рівній мірі беручи участь в полюванні та збіральніцтві. Альо в мустьєрську Епоха Всередині первісного стада полювання поступово Почаїв концентруватісь в руках чоловіків. У тій годину, як збиральництво Повністю Залишайся в руках жінок. [2; С.163] Слід Зазначити, что именно мисливство Було прогресівнішою галуззя господарства, яка великою мірою визначавши розвиток первісніх Людський колектівів. Об'єктами Мисливство залежних від фауни того чи Іншого регіону були й Різні тварини. У тропічній зоне - гіпопотамі, тапірі, антилопи, дикі бики, іноді слони ТОЩО. На півночі - коні, олені, вепрі зубри, іноді - печерні ведмеді і леви. У вісокогірній зоне - гірські козли. Полювання на великих тварин, особливо на тих з них, Які Тримай стадами, Важко уявіті Собі якімось іншім, кроме загінного. Полювання на великих тварин Було тією формою Трудової ДІЯЛЬНОСТІ, яка найбільше стімулювала зростання організованості праобщіне, змушувала ее Членів дедалі тісніше згуртовуватіся в трудовому процесі, демонструвала Їм силу колектівізму. [4; С.67]
1.3 Статеві отношения в праобщіні
Можна пріпустіті, что на ранніх етапах розвитку первісного отари не Було якіх шлюбно заборонено, яких-небудь позитивних СОЦІАЛЬНИХ норм, Які б регулювалися статеві отношения. Альо невпорядковані статеві стосунки НЕ віключає Існування Тимчасових и постійніх шлюбно пар, Які вінікалі й розпадаліся в залежності від бажань як тої так и Іншої сторони. Ніякіх СОЦІАЛЬНИХ норм, Які б регулювалися создания и розпад подібніх шлюбно пар, які не Було. З такого первісного стану невпорядкованіх статево отношений, вірогідно, ще на Ступені давно палеоліту (можливо в мустьєрську Епоха) ставши поступово вінікаті груповий шлюб. ВІН ні в якому разі НЕ віключає шлюбно пар, щоправда цею зв'язок легко Було розірваті. Більш того, можна пріпустіті, судячі з порівняльного етнографічного матеріалу, что переважалі самє Такі Шлюбні парі, Які в тій же година малі право на груповий шлюбне спілкування, Пожалуйста здійснювалось лишь в окремий випадки. [2; С.166]
Много Радянська вчених считает, что праобщина як початкова форма суспільної организации могла вінікнуті лишь внаслідок розчінення в ній зоологічніх сімей и взаємної терпімості дорослих самців, тобто встановлення невпорядкованіх, нерегламентованіх статево СТОСУНКІВ, або проміскуїтету. Проти є й Інший погляд, за Яким праобщина успадкувала від попередніх тварин об'єднань гаремну сім'ю з властівою їй зоологічною регламентацією статево життя. Коли це так, то праобщина мала складатіся з кількох гаремних об'єднань, что годину від годині перегруповуваліся внаслідок смерти їх вожаків, бійок за жінок ТОЩО, и Які Взагалі були Менш Сталі, чем сама праобщина. Тому спожи розвитку праобщіне дедалі более Вимагаю Приборкання тварин егоїзму в статевій сфере. [4; С.68]
2. Родоплемінна організація, перехід від стада до роду
Завершальній етап Існування первісного стада пріпадає на добу мустьє, в Надрах якої, на мнение багатьох науковців, зародівся пологів лад. Прихильники цієї точки зору наголошують, что колективи неандертальців переходили до осілого способу життя, навч будуваті житла, опанувалі СКЛАДНІ Прийоми колективного полювання й виготовлення знарядь праці. У Цю Епоха з'являються Перші поховання, зародилася релігія. Можливо, почав формуватіся характерний для родового ладу інститут екзогамії. Пологів лад, однак, остаточно переміг у верхньому палеоліті [3; С.113] До качана пізнього палеоліту більшість дослідніків відносять вже сформованому Людський суспільство, однією з основних ознака которого булу Первісна (пологів) громада. [5; С. 115]
2.1 Причини та передумови Виникнення родового ладу
Перехід від давнього палеоліту до пізнього, від первісного стада до родової общини нельзя розуміті схематично, спрощена. У мустьєрську Епоха Повільно, поступово, в різніх формах візрівалі елементи пізньопалеолітічної техніки і культури. Таким же чином в первісному стаді візрівалі елементи родового ладу. Мустьєрська епоха НЕ булу відділена від пізнього палеоліту непрохідною межі. Тут йшов складаний процес довготрівалого візрівання передумов переходу до следующего стану. [2; С. 204]
Значний частина Радянська антропологів, археологів и етнографів Розглядає цею перехід як стрибок у розвитку первіснообщінного ладу. Цей перехід є стрибки только в філософському значенні цього слова. Стрибок БУВ підготовленій щонайтрівалішім поступовім розвитку и зайнять у різніх груп людей не Одне тисячоліття. [2; С., 205]
Вище Вже позначають, что полювання и збиральництво в рівній мірі були тимі заняття, Які забезпечувалі первісну людину продуктами харчування. Проти полювання, На Відміну Від збиральництво. Мало свои Преимущества у плане соціалізації людини, розвитку СОЦІАЛЬНИХ СТОСУНКІВ у праобщіні. Кроме того, На Відміну Від збиральництво, Збільшення надійності и продуктівності полювання Неможливо без Вдосконалення оружия.
Саме необходимость Збільшення продуктівності полювання, его ефектівності й надійності в забезпеченні первісніх людей калорійною їжею зумовлювало поступовій прогресивний розвиток знарядь праці, зокрема міслівської оружия. Мисливство потребувало основном спільніх, узгодженням Дій колективу, что вело до его згуртування й, безперечно, спріяло ВИНИКНЕННЯ досконаліших ЗАСОБІВ комунікації, передовсім мови. [5; С.84]
Великі зрушення в розвитку виробництва спричинили НЕ Менш Великі Зміни в организации Суспільства. Зростання технічної озброєності людини в ее борьбе с природою створі умови для Існування відносно стала господарських колектівів. Та водночас ця боротьба Вимагаю ефективного использование, наступності й дальшого Вдосконалення знарядь праці и трудових навичок. Праобщіні з ее відносно аморфних несталою структурою це завдання Було не під силу, тому вона неминучий мала поступитися місцем трівкішій форме суспільної организации. [4; С.80]
2.2 Виникнення екзогамії
Первісне стадо Було дуже прімітівною и застійною суспільною організацією. У праці людей залишилось чимало пережітків інстінктівного. Первісне стадо Було ендогамною Груп (Шлюбні отношения здійснюваліся Всередині него, между родичами). Однако розвивалась и Шлюбні заборонено; первісне стадо пріборкувало Зоологічний індівідуалізм. В результате Подальшого розвитку Заборона шлюбів между родичами ендогамне первісне стадо розпалося на декілька екзогамніх родів, шлюб Всередині якіх були Заборонені. У пітанні про походження екзогамії існує много різніх теорій, Жодна з якіх НЕ є загальновізнаною. Так О.М. Золотарьов та С.О. Токарєв пов'язують Виникнення екзогамії з Прагнення мустьєрськіх праобщін подолати свою початкових замкнутість и Встановити господарські контакти з сусіднімі праобщінамі. Дочірні роди НЕ розрівалі зв'язку между собою и далі становили две особливі половини племені, что їх Морган назвавши фратріямі. [4; С.85]
З приводу Виникнення екзогамії цікава гіпотеза С.П. Толстова, яка зводу до того, что Суспільно нерегульовані статеві отношения в первісному стаді малі супроводжуватісь Безперервна конфліктамі, что гальмувалі господарську діяльність колективу. Поступово вводячі екзогамію, прімітівне Людський суспільство намагались Взагалі забороніті Статеве спілкування в рамках свого господарського колективу. [2; С. 207] Цю теорію такоже підтрімує Ю.І.Семенов. ВІН спірається на чісленні етнографічні приклади Існування звічаїв припиненням статево СТОСУНКІВ на періоді інтенсівного полювання. [5; С. 115]
2.3 Рання форма родової организации
Материнська рід являв собою групу людей, пов'язаних узами спорідненості и спільнім походження. Ряд обставинних визначили характер цієї организации. По-перше, при Надзвичайно низька Рівні розвитку ранньопалеолітічного Суспільства ледве чи не Єдиною реальною основою для Зміцнення СОЦІАЛЬНИХ зв'язків були стіхійно вініклі узі природного, кровного споріднення. Як і друга, можна пріпустіті, что при невпорядкованості статево СТОСУНКІВ отношения спорідненості малі встановлюватіся за матір'ю. Як і Третє, найстабільнішою частина тодішніх колектівів були жінки, что відігравалі велику роль у всех галузь господарського життя й віняткову роль у піклуванні про дітей, підтрімуванні вогню, провадженні домашнього господарства. Внаслідок Усього цього дерло впорядкованим формою организации Суспільства, что безпосередно змінила праобщину, мабуть, БУВ колектив родічів, пов'язаних спільнім походження по матерінській Лінії, тобто материнська рід. [4; С.81]
Найважлівішімі ознака роду були екзогамія (Заборона шлюбів Всередині роду), а такоже СПІЛЬНЕ господарство, Пожалуйста вели члени роду, что разом трудилися и разом жили в великих громад будинку або в групах малих жител. Шлюб БУВ зазвічай Матрилокальний (чоловіки переходили в рід до своих жінок). Найбільш характерна для Материнська роду форма сім'ї - парна сім'я, - легко розрівній Шлюбний союз, что розвився з групового шлюбу и нерідко поєднувався Із его пережитками. Домашнє господарство велося колективно, основні знаряддя праці, мисливські и рибальські угіддя знаходится в Загальній власності за Всього роду або Частіше якіх его більш малих підрозділів, рід наслідував майно своих родічів, и через це господарські Функції парної сім'ї могли мати только другорядне значення, домашня праця жінок носила значний мірою Суспільний характер. [2; с.206]
Можна такоже пріпустіті, что найдавнішою формою Материнська роду булу дуальна організація, в Якій два екзогамніх роди були пов'язані один з одним и представляли собою зародок племені. Тут господарював екзогамній дуально-родового груповий шлюб, Із которого, вірогідно, в результате Подальшого розвитку шлюбно заборонено вінікла хлопця сім'я. [2; С.207]
Виникнення на стадії переходу від раннього до пізнього палеоліту родового ладу посередні підтверджується Деяк археологічнімі данімі. На оріньякськіх стоянках СРСР Виявлено Залишки Величезне колективних жител, будівництво і использование якіх могло буті пов'язане лишь з діяльністю міцно згуртованіх виробничих колектівів. Деякі з ціх жител в деталях нагадують відомі етнографії оселі Материнська родова колектівів, зокрема так звані Довгі будинки ірокезів. До цього ж часу належати много знахідок, что дають певні Підстави твердіті про Зародження Материнська визначення споріднення. Це - оріньякські и солютрейські жіночі статуетки з підкресленімі ознака статі, так звані верхньопалеолітічні «Венера». [4; С. 82]
Висновки
Отже, підсумовуючі усе вищє сказань, ми дійшлі до таких вісновків:
· Найдавнішою формою суспільного устрою людей Було первісне стадо або праобщина. Початок епохи праобщіне збігається з виокремлено людини з тваринного світу и качаном свідомого! Застосування нею знарядь праці. Ее характеристиками є аморфність, недіфференціація суспільніх отношений, можливо, Відсутність общинного домашнього господарства з одного боку, и Взаємодопомога, доступність здобічі усім без вінятку, навчання дітей и передання Їм різніх навичок и життєвого досвіду з Іншого.
· Поступове Збільшення роли полювання над збиральництво в первісному суспільстві спріяло розвитку колектівізму (були потрібні злагоджені Дії багатьох Членів групи) з одного боку, та Вдосконалення знарядь праці з Іншого. Все це спріяло Створення стали, постійніх колектівів. Праобщина з ее аморфні, несталою структурою мала поступитися новій, більш трівкій форме суспільної организации.
· Дерло впорядкованим формою организации Суспільства, что безпосередно змінила праобщину, БУВ колектив родічів, пов'язаних спільнім походження по матерінській Лінії, тобто материнська рід.
· Наслідком переходу від стада до роду стала з'явилася новой суспільної организации - родової общини. Ця структура Вже регулювалися отношения Всередині групи осіб, Які створювалі рід. Рід ставши стійкім, став робочим колективом, что забезпечен подалі Швидкий економічний, Суспільний и культурний розвиток.
Список використаних джерел та літератури
1) Борисковский П.І. «Давнє минуле людства»; Ленінград; «Наука»; 1979р., -238с.
2) С.Сегеди «Основи антропології»; Київ; «Либідь»; 1995р., -205с.
3) Першиц А.І., Монгайт О.Л., Алексеєв В.П. «Історія первісного Суспільства»; Київ; «Вища школа»; 1980р., -221с.
4) Станко В.Н., Гладких М.І., Сегеда С.П. «Історія первісного Суспільства»; Київ; «Либідь»; 1999р, -238с.
|