|
У 1609 р cмута на Русі ускладнилася прямим військовим втручанням сусідніх держав. Будучи не в силах впоратися своїми силами з "Тушинским злодієм", якого підтримали багато російські міста і землі, Шуйський в лютому 1609 уклав договір зі Швецією. Він віддавав шведам Карельську волость, отримуючи натомість військову допомогу. Однак шведський військовий загін на чолі з досвідченим полководцем Делагард не зміг змінити становище на користь Шуйського. У той же час король Речі Посполитої Сигізмунд III, постійно ворогував зі шведами, розцінив цей договір як бажаний привід для прихованої інтервенції. У вересні 1609 Сигізмунд осадив Смоленськ. У 1610 р польський гетьман Ходкевич розбив військо Шуйського біля села Клушино (на захід від Можайська).
17 липня 1610 бояри і дворяни, забувши на час свої розбіжності, спільними зусиллями скинули втратив всякий авторитет Шуйського - він був насильно пострижений у ченці. Влада в Москві до обрання нового царя перейшла в руки уряду з 7 бояр - "семибоярщини". Це уряд послав до Сигізмунду своїх послів, пропонуючи польському королю обрати на російський престол його сина Владислава. При цьому ставилися умови: Владислав повинен був дати обіцянку зберегти московські порядки і прийняти православ'я. Хоча Сигізмунд не погодився на останню умову, договір все ж був укладений. У 1610 р в Москву увійшло польське військо на чолі з Гонсевскім, який в якості намісника Владислава повинен був керувати країною. Швеція, що сприйняла повалення Шуйського як звільнення від всіх зобов'язань, окупувала значну частину півночі Русі.
У цих умовах виникає т.зв. ополчення, метою якого було звільнити країну від загарбників і звести на престол російського царя. Його виникненню багато в чому сприяла доля Тушинського табору. Ще в 1609 р Сигізмунд звернувся із закликом до всіх поляків-тушінцам йти під Смоленськ в його військо. У таборі почалося бродіння, скінчиться вбивством у 1610 р Лжедмитрія II і розпадом різнорідної маси, яка складала Тушинському військо. Значна частина тушинських дворян і козаків, а також деякі бояри, які підтримали самозванця, прилучилися до виник на поч. 1611 р ополчення. Вождем його став рязанський воєвода Прокопій Ляпунов. Ополчення обложило Москву і після битви 19 березня 1611 р захопило більшу частину міста; проте Кремль залишився за поляками. Тим часом і все ополчення в цілому, і його керівний орган - не задовольняло козаків. Постійні сутички завершилися влітку 1611 р вбивством Ляпунова, після чого більшість дворян покинули ополчення.
У червні 1611 упав Смоленськ - дорога всьому польському війську на Москву виявилася відкритою. Через місяць шведи захопили Новгород. В умовах, коли незалежне існування російського народу виявилося під загрозою, на сході країни, в Нижньому Новгороді, восени 1611 р виникає друге ополчення. Головним організатором його став міський голова Кузьма Мінін, керівником ж був обраний вправний полководець, учасник першого ополчення князь Пожарський. Зібравши великі сили, ополчення в травні 1612 р увійшло в Москву, злившись із залишками першого ополчення, і повністю блокувало Кремль. У серпні польський загін під командуванням Ходкевича намагався прорвати блокаду, але був відкинутий від Москви. 26 жовтня 1612 польський гарнізон в Кремлі капітулював.
У 1613 р в Москві зібрався Земський собор, на якому новим царем Русі був обраний 16-річний Михайло Федорович Романов. Старовинний боярський рід Романових був популярний не тільки між боярами, а й серед інших соціальних верств. Крім того, безбарвна особистість молодого царя, як здавалося багатьом, була запорукою відмови від авантюр і жорстокостей, так змучили російський народ за останні півстоліття. Після відновлення царської влади всі сили держави були кинуті на наведення порядку всередині країни і боротьбу з інтервентами. Кілька років пішло на те, щоб винищити розбійницькі зграї, нишпорили по всій країні. У 1617 році був створений Столбовский світ зі шведами: Росія повернула Новгород, але втратила все узбережжя Фінської затоки. У 1618 р після запеклих зіткнень недалеко від Москви в селі Деулино було укладено перемир'я з Річчю Посполитою: Росія поступалася Смоленськ і ряд міст і земель, розташованих по західному кордоні.
|