|
Ємельянов В.В.
Як ми знаємо, людиноподібних істот на ім'я Енкіду є повірників і слугою Гільгамеша в шумерських епічних піснях і його другом в акадській епосі. Про це персонажі невідомо майже нічого. Спочатку його ім'я пишеться En-ki-du 10 "владика-земля-добре", що можна інтерпретувати двояким чином: або як "Енкі благ", або як "володар гарного місця" (ki-du 10 "місце, сприятливе (для сівби зернових або для побудови храму) ", див. (TCS 3, 168)). Починаючи з Середньовавилонського часу пишуть інакше - а саме, En-ki-du 3 "Енкі створив". У перерві написання імені обов'язково повинна проглядатися ідеологічна причина. Якщо в шумерское час такого роду істота могло розглядатися як господар землі, сприятливою для посівів і споруд (щось на зразок духу місцевості, яку належить освоїти людям), то за задумом аккадського епосу Енкіду - смертний людина-дикун, зовсім подібний всього людського роду, колись створеному покровителем людства Енкі. Спроби ототожнити Енкіду і Енкімду потрібно вважати помилковим ходом думки, оскільки останній - божество землеробства, а Енкіду ні в одному тексті з землеробством або будь-яким іншим виробництва не связан1. В історичних і культових текстах на шумерському мовою, що згадували Гільгамеша, Енкіду ніколи не фігурує. Тільки епічні пісні і деякі сюжети гліптики пов'язують їх один з одним. Зокрема, якщо праві мистецтвознавці, напівтварина-напівлюдина, що допомагає людині здолати бика або лева -єдине зображення Енкіду в ранній час. Згодом образ дикуна-людини з'явиться в палаці ассірійського царя Саргона II в Хорсабаде. По суті, це все, що можна сказати про історичне походження і буття Енкіду 2.
За задумом авторів аккадського епосу, Енкіду - суперник Гільгамеша, створений богинею-матір'ю Аруру для протистояння цьому герою. В описі створення Енкіду є один рядок, яку відмовляється переводити контекстний Чиказький словник аккадського мови (CAD) і яку завжди по-своєму, виходячи з власною фантазією, тлумачать перекладачі епосу. Ось ця строчка:
[Lul-la] -a En-ki-du3 ib-ta-ni qu-ra-du / i-lit-ti qul-ti ki-rir d NIN.URTA (I ii 35-35а) 3.
Рядок розбита на два полустишия, перше з яких добре зрозуміло: "Дикуна Енкіду створила, (він) - герой ...". Друге ж полустішіе є предметом розбіжностей, причому з його чотирьох слів різним чином можна перевести два. Для його перекладу є три шляхи - один простий і два складних. Розглянемо їх по черзі.
Найпростіший шлях - переводити слово kirru як "воїнство", маючи на увазі, що Аккад. karKru означає "зв'язувати", "гуртувати", звідки іменна форма "союз", "об'єднання" 4. Друге спірне слово q_ltu переводять в першому значенні - як "тиша, мовчання". Ім'я бога залишають без змін. Тоді отримуємо: "... герой - породження тиші, воїн Нінурти" 5. Перший здивоване запитання після такого перекладу: як герой пов'язаний з тишею і Нінурта? Зазвичай згадують, що був такий шумерський бог Нінурта, що відрізнявся величезною фізичною силою і воював з різними чудовиськами. Отже, "воїн Нінурти" означає просто "фізично сильний, здатний до боротьби людина". Але як Нинурта і героїзм пов'язані з тишею? Це вже друге питання, і на нього перекладач відповіді не знає. Він намагається знайти інше значення для q_ltu, і знаходить "опівночі". Виходить ще туманніше: "герой - породження півночі, воїн Нінурти" 6. Ну, і як же опівночі пов'язана з Нінурта і героїзмом, запитає здивований читач? Перекладач, що пішов найпростішим шляхом, зрозуміє, що все набагато складніше. Але в чому полягає ця складність і від чого тут потрібно відштовхуватися, щоб знайти правильне рішення?
Як завжди, відштовхуватися потрібно від композиції тексту, так само як і від сучасних знань про шумерської релігії. Гільгамеш і Енкіду на початку епосу - сили, що відносяться до різних ділянок сакрального простору. Гільгамеш живе за стінами міста і уособлює цивілізацію і держава, Енкіду ж до спокушання його блудницею Шамхат мешкає в степу - тобто, на відкритому місці за межами міста. Степ відома в шумерської традиції як місце проживання диких тварин і різного роду хвороботворних духов7. Створений з глини, Енкіду спочатку веде себе як дика степова тварина: "Шерстю покрито все його тіло, / Подібно жінці, волосся носить, / Пасма волосся як хліба густі, / Ні людей, ні світу не відав ..., / Разом з газелями їсть він трави, / Разом зі звіриною до водопою тісниться "8. Тобто, це образ первісної людини, не надто відрізняється від тварини. Тварини і духи живуть в степу, люди живуть в місті. Це дуже чітка опозиція, ніде не порушується. Тепер звернемося до уявлень про Нінурта, з яким порівнюється Енкіду. Шумерська Нинурта - божество священного міста Ніппур, яке воює з чудовиськами гір і степу, очолюваними якимсь Асагом. В епічному тексті "Нінурта і Асаг" наперсник бога Шарур так говорить про походження Асага:
lugal-hu10 an-e ki sig7-ga hi @ 3 im-ma-dug4
dNin-urta ur-sah ni2 nu-zu A2-sag3 mu-un- @ i-ib-tu-ud
dumu um-me ga nu-tu @ -a ne3 ga gu7-a
lugal-hu10 buluh3 aa nu-zu gab2-gaz kur-ra-ka
Господар мій! Небо ізліло насіння на жовто-зелену землю!
Нинурта! Асага вона породила, який знає пошани -
Дитя, що не грудьми матері вигодувана, а молоком диких тварин!
Господар мій! Це кодло, батька не знає, гор погубитель! 9
Чи не правда, в описі Асага добре пізнається саме Енкіду. Асаг - істота, з яким воює шумерська Нинурта. Тому порівняння Енкіду з Нінурта, включення дикуна в один військовий союз з переможцем подібних дикунів, погодимося, виглядає дещо дивно. В іншому місці епосу Енкіду названий істотою, породжених горою (I iv 2) 10, а гора - вже й зовсім іносказання назву для світу мертвих (Ємельянов 1999 року, 205-206). Щоб зрозуміти авторську думку, потрібно знати про те, що в II-I тис. До н.е. ставлення до Нінурта змінилося. З героя-переможця чудовиськ він перетворився в бога зловісної планети Сатурн, пов'язаної з Підземним світом і долею всіх померлих (Ван дер Варден 1991 року, 195). Розуміння Нінурти в цей час досить близько до образу Нергала - це зловісна похмура сила, важка і груба, яка забирає людини в житлі мороку. Епітет Нергала в цей час Lugal-eden-na "Господар степу", а Енкіду, як ми пам'ятаємо, і створений, і живе в степу. Стало бути, як істота дике і степове, а тому пов'язане зі смертю, він цілком міг ототожнюватися з північчю і планетами світу мертвих11. Крім того, слово kirru має серед своїх значень "ділянку сузір'я" і може позначати відрізок часу, коли це сузір'я восходіт12. Отже, друге полустішіе СТРК. 35 можна, керуючись всіма перерахованими спостереженнями і знаннями, перевести "герой - породження півночі, часу Нінурти-Нергала" 13. Мається на увазі час абсолютної темряви і відсутності проявів життя в світі. Але є й інший варіант прочитання цього рядка.
У Новоассірійскій списку богів "Ан-Анум" є цікава рядок: dMUA3.EREN = dNin-urta @ a2 qul-ti "Іншушінак = Нинурта мовчання" (CT XXIV 41 xi 65). Іншушінак - еламский бог, функціонально еквівалентний Нінурта. Він грізний, сильний, обороняє від ворогів свою державу і є покровителем царям. Але є в Іншушінака і щось родинне шумеро-вавілонського Нергалу - цей еламский цар-герой паралельно керує загробним світом. І ось його-то список називає "Нінурта мовчання". Що ж це за мовчання? Серед значень слова q_ltu є "мовчання при вигляді смерті, мовчання від жаху": GIA.TUKUL qu-ul-ti "Зброя (смертельної) тиші" (CT XXX 24 K. 8178 r. 18); i- @ ag-gi- @ u2 ardKti i @ tanakkana qu-lat "вони вбивають дівчат, встановлюють (зловісну) тишу" (про степових чудовиськ Ламашту RA 18 165 19). У разі прийняття цієї версії треба визнати, що Енкіду розглядалося автором епосу як істота, подібне богу ворожого Еламу Іншушінаку, пов'язаного з загробним світом і зі зловісною тишею, що наступає після смерті (або внаслідок неї) 14. Тоді переводимо таким чином: "... герой - породження зловісної тиші, території Нінурти-Нергала" 15.
У двох останніх випадках, не дивлячись на різницю в текстологічної інтерпретації, Енкіду розуміється приблизно однаково. Прототипом його в акадській епосі, звичайно, є Асаг з шумерського епосу про Нінурта. Він - дикий і нерозумний чоловік, героїзм якого замішаний на руйнування і смерті. Його поява повинно викликати жах і тваринний страх. Простір і час його появи на світло належить богу Нінурта, який в епоху складання аккадського епосу зіставляється з Нергалом і планетою мертвих Сатурном. Швидше за все, тут доречніше говорити про Нінурта як своєрідної іпостасі Нергала, оскільки останній називається владикою степу, Енкіду живе саме там, а шумерська Нінурта ніколи до степу відношення не мав. Нерозумні істоти типу Енкіду, як і дикі степові тварини, призначені богами для боротьби з царем, який повинен полювати на них, щоб довести своє право на престол в рідному місті. Таке на сьогоднішній день можливе пояснення цієї дуже непростий рядки про походження Енкіду.
Примітки.
Зокрема, такою є думка В.К.Афанасьевой в (Афанасьєва 1999 року, 21). Слід врахувати дані палеографії: ім'я Енкімду завжди пишеться зі знаком DU "нога" на кінці, в той час як ім'я Енкіду завжди закінчується або на DU10, або на DU3 і ніколи на DU.
Російською мовою доступніше всього замітка В.К.Афанасьевой "Енкіду" (Міфи II, 662). У передмові до свого перекладу епосу про Гільгамеша І. М. Дьяконов висуває гіпотезу про зв'язок Гільгамеша з сонцем, а Енкіду - з місяцем. Він, зокрема, пише: "Чи не становить, мабуть, сумніви, що образи Гільгамеша і Енкіду ... - це образи сонячного і місячного божеств, які взяли також риси духів родючості. На характер героїв як божеств Сонця і Місяця вказує зв'язок в образотворчому мистецтві Гільгамеша з левом, а Енкіду - з биком (бик - місячне тварину в шумерської міфології), смертність Енкіду і безсмертя (не в поемі, але в міфі) Гільгамеша і т.д. " (Епос, 119). Але якщо Гільгамеш дійсно постійно пов'язаний зі своїм покровителем, сонячним богом Уту, то зв'язок Енкіду з місяцем ніде не простежується. Що ж стосується людинобиком гліптики, то немає ніяких підстав стверджувати, що, по-перше, це дійсно Енкіду, по-друге, що бик завжди пов'язаний тільки з місяцем (биком називають і водного бога Енкі, і повітряного Енліля). Таким чином, ця гіпотеза навряд чи може бути підтримана.
Тут і далі текст епосу цитується по новітньому виданню (SBEG). У Парполи інша нумерація рядків, і наша рядок тут розбивається на дві - 86 і 87.
Значення аккадских слів наводяться за контекстного словника CAD.
см; наприклад, новітній американський переклад: "In the wilderness she made Enkidu the fighter; she gave birth in darkness and silence to one like the war-god Ninurta" (GM, 68). Автори перекладу висувають версію народження Енкіду в тиші і темряві (два слова замість одного q_ltu), вважають, що Аруру створила його в дикості (тобто в глушині) і розуміють його порівняння з Нінурта як натяк на місію: Енкіду створений для боротьби з Гильгамешем, тому, мовляв, його і порівнюють з богом-воїном. Але чому воїн типу Нінурти повинен народжуватися в глушині і в темряві, якщо сам Нинурта народжений в одному з головних храмів Ніппур - це питання автори собі не задають.
Саме так розуміє рядок І. М. Дьяконов в останній версії свого перекладу: "Зліпила Енкіду, створила героя. Породження півночі, воїн Нінурти ..." (Дьяконов 1981, 124.). Однак, тут є одна нова особливість: перекладач синтаксично відокремлює одне полустішіе від іншого, вважаючи, що зі слова i-lit-ti починається наступне пропозицію. Це неможливо, оскільки слово стоїть у родовому відмінку. Крім того, не можна перевести qu-ra-du як "героя", оскільки це слово стоїть в називному відмінку. Так що якщо і розділяти пропозиції в рядку, то починаючи з qu-ra-du "(Він) - герой ...".
Сhicago Assyrian Dictionary i, reru.
Переклад І. М. Дьяконова. Наведено за останньою версією, с. 124.
Переклад з видання (van Dijk 1983, СТРК. 26-29).
u3 @ u-u2dEn-ki-du3 i-lit-ta- @ u2 @ a-du-um-ma "А він, Енкіду - батько його гора ..." (у Парполи СТРК. 157).
У ассірійських текстах II-I тис. До н.е. Нинурта і Нерґал зливаються в ритуалі IX Ніппурськом місяці (листопад-грудень). Якщо раніше покровителем цього максимально темного часу року був Нергал, то тепер в цей період влаштовуються свята на честь Нінурти (зокрема, свято царського бігу lassamatu), а в небесах сходить сузір'я Пабільсаг (воїн-герой, одна з іпостасей Нінурти). Більш того, весняний подвиг Нінурти з упіймання Асага тепер переноситься з II місяця на IX - тобто, на час панування Нергала і Підземного світу. Див. З приводу IX місяця (Ємельянов 1999 року, 112-118; Livingstone 1986, 85 no. 34; 57-58; Watanabe 1998 439-450). Надзвичайно примітний що приводиться автором статті фрагмент написи Салманасара III: dNIN.URTA u3 dIGI.DU @a @ angu-ti i-ra-am-mu MAA2.ANAE EDEN u2- @ at-li-mu-ni-ma e- pi @ ba-'a-ri iq-bu-u2 "Нінурта і Нергал, що люблять моє жрецтво-Шанг, дали мені диких звірів степу і наказали (на них) полювати" (Shalmaneser III, IM 54669 IV 40-42; Watanabe 1998 , 441). Тут степові дикі тварини пов'язані одночасно і з Нінурта, і з Нергалом, які надають їх царя для полювання. Енкіду теж опинився серед таких тварин, тому його і можна зарахувати до "компанії Нінурти-Нергала".
AB2 MURU2 @ [a2 ki] -rir I-u2 @a PA.BIL.SAG "Центральна зірка першої ділянки Стрільця" (AfO 16, pl. 17 r. 2).
Саме так і перевів важку рядок автор цієї статті в (Ємельянов 1999 року, 202). Після виходу книги було зауваження В.А.Якобсона про те, що переклад потрібно було домовитися про спеціально, оскільки в клинопису НЕ Нергал, а Нінурта і вавілонян не було слова "час".
Див. Замітку М.А.Дандамаева "Іншушінак" в (Міфи I, 547).
Планета Марс у вавілоняниассирійців пов'язувалася з Нергалом, IX місяцем і країною Елам, і крім того, називалася "ворожою". Дуже детально про це див. У (Reynolds 1998 347-359).
Список літератури
Афанасьєва 1999 - Афанасьєва В.К. Товариства Шумеру і Аккада: проблеми духовної культури. Автореферат дисертації ... докт. іст. наук. СПб; 1999
Ван дер Варден 1991 - Ван дер Варден Б.Л. Пробуджує наука. Народження астрономії. М; тисячу дев'ятсот дев'яносто один
Дьяконов 1981 - Я відкрию тобі таємне слово ... М; Тисячу дев'ятсот вісімдесят одна.
Ємельянов 1999 - Ємельянов В.В. Ниппурский календар і рання історія Зодіаку. СПб; 1999
Міфи - Міфи народів світу. Т. 1-2. М; 1992
Епос - Епос про Гільгамеша (переклад І. М. Дьяконова). М; тисяча дев'ятсот шістьдесят один
AfO - Archiv fur Orientforschung
CAD - Chicago Assyrian Dictionary. Chicago, 1958
CT - Cuneiform Texts from Babylonian tablets in the British Museum
GM - Gardiner J; Maier J. Gilgamesh. New York, 1985.
Livingstone 1986 - Livingstone A. Mystical and Mythological Explanatory Works of Assyrian and Babylonian Scholars. Oxford, 1986
RA - Revue d'assyriologie
Reynolds 1998 - Reynolds F. Unpropitious Titles of Mars in Mesopotamian Scholarly Tradition // Intellectual Life of the Ancient Near East. Prague, 1998.
SBEG - The Standard Babylonian Epic of Gilgamesh. Helsinki, 1997.
TCS 3 - Sjoberg A; Bergmann SJ The Collection of the Sumerian Temple Hymns. New York, 1969 (= Texts from Cuneiform Sources 3)
Van Dijk 1983 - van Dijk JJA Lugal-e ud me-lam2-bi nir-gal2. Leiden, 1983.
Watanabe 1998 - Watanabe Ch.E. Symbolism of the Royal Hunt in Assyria // Intellectual Life of the Ancient Near East. Prague, 1998.
|