|
Суворовський ВІДДІЛЕННЯ
Малої Академії Наук
Історичне відділення
секція Історія
Роль Пласту на Україні У ХХ столітті
Роботу Виконала Педіна Павло
Учень 6 (10) - А класу
Української гімназії № 7
Суворовського району
Керівник Павлішіна Тетяна В'ячеславівна
Про Д Е З А
1999р.
план
1. Започаткування Пласту на Україні.
2. Пласт у визвольних змаганнях 1914 року.
3. Пласт у еміграції.
Перший активний сплеск до Поширення скаутського руху в світовому масштабі пріпадає на 1911-1912 роки. Чому самє на ЦІ роки? Очевидно, з декількох причин. До таких Належить и тієї факт, что после видання книги Бейден-Пауел "пластування для хлопців" в 1908 году потрібен БУВ Деяк годину для широкого Ознайомлення в мире з ее змістом. Однак не Менш важлівою булу и та причина, что світ готувався до Великої Війни . Кожна з стран, яка знала, что війна торкнет и ее, потребувала для захисту своих інтересів загартованіх фізично и духовно громадян-патріотів. Скаутінг давав для цього якнайкращі возможности. Тому на цьом дере, передвоєнному етапі Поширення ВІН набирав Дещо мілітарного забарвлення.
Серед других стран світу НЕ булу вінятком і Україна. После з'явилися скаутського руху Відомості про нього появляються в обох ее частина, розділеніх поміж російською та Австро-Угорська імперіямі. Разом з відомостямі вінікають и Спроба заснуваті Власний скаутську організацію. Перші скаутські осередки вінікають на Східній Україні
- в Бахмацька повіті на Катерінославщіні (1909 рік), а в следующие роки такоже в Харькове, Луганську, Слов'янську. За вінятком хіба Бахмацька осередку, їх з Величезне частиною умовності можна Було назваті Українськими Національними только з Огляду на склад учасников ціх скаутських дружин. У життя без ДІЯЛЬНОСТІ керували смороду книгою "Юний розвіднік" і малі проросійській мілітарній характер.
3 об'єктивних обставинні Перші осередки українського скаугінгу пустили Глибоке коріння и врешті прижилися в Галичині - визнання "П'ємонті" національного відродження. Подих передвоєнного часу такоже поклали на них свой відбіток мілітарізованості. І це закономірно, Аджея основною проблемою.Більше для української суспільності Було про 'єднання нації та создания власної міцної держави.
Перший пластовий гурток у Львові восени 1911 року заснував студент Львівської Політехніки Іван Чмола. До него входили учні Академічної гімназії, студенти Львівського Університету, торговельної школи, Головної державної Семінарії, Жіночоі Семінарії Українського Педагогічного Товариства та Семінарії Сестер Василіянок. Характерно, что від дерло сходін сам організатор гуртка заявив: "Наш скаугінґ НЕ має буті Забавка, а з него має зродитися наше рідне українське військо". І Іван Чмола дотрімав своеї настанови - програма ДІЯЛЬНОСТІ гуртка включала стріляння з кріса та браунінґа, сіґналізування, стеження , військові Вправи з маршами ТОЩО. Володіючі англійською мовою, Чмола робів переклади з праці Бейден-Пауел и тому, несмотря на мілітарній характер, его гурток таки дотрімувався основоположних засад скаутінґу. дерло підсумком его ДІЯЛЬНОСТІ ставши двотіжневій вішкільній табір на говерлі влітку 1912 року. До слова Сказати, це БУВ перший український пластовий-скаутський табір. Сучасники Дещо пізніше називали гурток Івана Чмоли "першим тайним військовім гургком" Пласт ".
Сама назва пластун - це відповіднік англійського "скаут", (в перекладі "розвіднік"). Вона походити від назви Кубанська козаків - розвідніків, Які, підкрадаючісь и вістежуючі ворога, пластувалі по плавнях, віконуючі найнебезпечніші завдання.
Організатором іншого пластового осередку у Львові став Петро Франко - син Славетний класика української літератури. Вчітелюючі, ВІН Дещо пізніше за Івана Чмолу, в грудні 1911 року, Створив таємний пластовий гурток при Академічній гімназй, до которого ввійшлі учні ее старших класів. Згідно ВІН Створив ще один такий гурток при Жіночій Семінарії Українського Педагогічного Товариства. У своій праці ВІН кож опірався на англійський підручник Бейден-Пауел, а такоже на переклад польського автора Мелковського. Его гуртки переросли в достаточно широку організацію, яка нараховувала около 120 Членів іпроіснувала до качана Першої Світової Війни. На Відміну Від гуртка Івана Чмоли, основою програми ДІЯЛЬНОСТІ своих гуртків Петро Франко поставивши фізичний вишкіл. Саме в гартуванні тела ВІН бачив основне покликання Пласту.
При тій же Академічній гімназіі у Львові заснував ще один пластовий осередок, но Вже Цілком леґальній, їі викладач Олександр Тісовській. Его НЕ задовольняла існуюча рутинна система виховання и в своих пошуках кращої ВІН зупинивсь на скаутській. Володіючі англійською мовою, ВІН МАВ змогу перекладаті працю Бейден-Пауел "пластування для хлопців" популярізуваті ее в публіцістічніх Стаття та в практичних виховних цілях намагався сінтезуваті ее Ідеї з Українськими Особливе. На прохання Олександра Тісовського дирекція гімназії дозволила заснуваті пластовий гурток при ній.
На Відміну Від Чмоли и Франка, Які в заняття з своими гуртка головну Рамус зосереділі самє на змістовній части відповідно військового та фізічного вишколів и недостатньо ее вділялі на інші, з їхньої точки зору, формалістічні моменти, Олександр Тісовській дотрімувався "букви" 6ейден-пауелівської Ідеї и 12 квітня 1912 року прийнять про6у учасника та Присягу Пластуна у 40 активних Членів свого гуртка. Цей день в історії Українського Пласту Прийнято вважаті днем его постанов. Очевидно, что его найбільшою заслугою стало збагачення українськог пластового руху методично основою. Започатковані Тісовськім пластові гуртки з уваги на методику їх ведення пізніше назвуть "Класичне скаутськими".
Вінікнувші у Львові, пластові осередки Досить Швидко пошірюються по всій Галичині. До качана Першої Світової Війни смороду Вже існувалі почти в усіх більшіх ее містах. Однако їх постанов не носило організованого характеру, отож годі Було сподіватіся и однозгідності в іх ДІЯЛЬНОСТІ. Цьом процесові слід 6уло надаті цілеспрямованого и сістематізованого характеру.
Завдяк зусилля Петра Франка пластові осередки Львова налагоджують контакти з такими ж провінційнімі осередку. За его ж ініціатівою 6 квітня 1913 року у Львові відбувається 3'ізд пластових впорядніків. ВІН ВНІС Певна одностайність у розвиток пластового руху, которого Вимагаю теорія скаутінґу Бейден-Пауел. На 3'їзді були прійнягі запропоновані Олександром Тісовськім Статут ІІласту та вимоги до трьох пластових проб, а такоже запропонованій Петром Франком проект пластового однострою, около до англійського бланках. 3'їзд такоже сформував перший зародок центральної пластової влади - Інформатівній пластових Комітет, головою которого Було звертаючись Олсксандра Тісовського, а его заступником ІІетра Франка.
После з'їзду пластових впорядніків процес Утворення та ДІЯЛЬНОСТІ пластових осередків значний мірою унормувався. Фундаментально для цього такоже послужила книга Олександра Тісовського "Пласт", яка Вийшла в 191З году, та Виданих в тій же година посібники Петра Франка "Пластовий однострій", "Пластові гри та забави", "Пластові Відзнаки". Власне самє смороду спріялі поєднанню основних скаутських засад Бейден-Пауел и украинских особливо та витворену на цьом ґрунті української национальной скаутської організаціі.
В недалекому часі стало зрозумілім, что постанови 3'їзду пластових впорядніків носять перехідній характер і Час требует создания повноцінної центральної пластової влади. 3 цією метою 12 лютого 1914 року у Львові відбувається II Пластовий з'їзд, на якому в якості такого органу створно Осередню пластових Управу (в сучасній термінології "Осередня" чітається як "Центральна").
Осередня Пластова Управа провела перереєстрацію пластових осередківів, Почаїв Розподіл Всього Терену Галичини на 11 пластових округів та формирование відповідніх окружних Управ, налагодиться видавництво Власний Друкований ОРГАНІВ, Які в основном редагував Петро Франко, більш докладно сістематізувала пластовий однострій та Відзнаки, Почаїв підготовку до державної реєстрації Статуту Пласту . За своим змістом и зовнішнімі формами Пласт почав набіраті Яскрава вираженість ознака Європейського скаутінґу. Однако 6ільшість ціх почінань позбулися незавершінімі.
Окрім Львова, чісленні и Сильні пластові осередки укорінівшіся в Стрию, Самборі, Станіславові, Перемишлі ТОЩО. Загаль поза межами Львова Пласт БУВ міцно пов'язаний з Сокільсько-Січовім рухом и в его Програмі ДІЯЛЬНОСТІ поряд з пластовим вишколів на передньо місце ставівся и вишкіл військовий. Тому ігровий Пласт часто назівають "стрілецькім Пластом".
Під вплива Галичини напередодні Першої Світової Війни Пласт начинает вкорінюватісь такоже и в недалекій від неї Буковіні. Ініціатором его создания тут становится українське студентство Чернівецького Університету. Навесні 1914 року Було засновано "Буковинський 11 полк Українського Пласту ім. Івана Богуна ". Активними темпами зростан его членство и напередодні Війни воно вже нараховувало около 800 Членів.
Апогеєм передвоєнного розросту Пласту стала доля его відділів у великому Сокільсько-Січовому здвізі 28 червня 1911 року у Львові з нагоді 100-річчя з дня народження Тараса Шевченка. У Загальній колоні пластовий відділ, Яким безпосередно керували Петро Франко, справивши ефектне враження на українську громадськість та зарубіжніх гостей. Здавай б частка Йому готовит перспективу високого Злет та широкого організаційного розвитку. Однако через місяць розпочалася IIСвітова Війна, яка Вміти перекресліла всі ЦІ Веселкові надії.
Влітку 1914 року ві6ухнула Перша Світова Війна. Передбачаючі ее ще в ході Балканської Війни 1912 року політичний провід українців Галичини прийнять решение, что на випадок Війни между Австрією и Россией український народ виступив проти Російськоїімперії, як свого найжорстокішого визискувача. Передбачуваності годину настав и вихованці Пласту такоже поспішілі Виконати свой обов'язок супроти того, аби в Цій війні відвоюваті Краще частку Україні. Аджея Задля цьоговоні собі и готувалі.
Від самого качана зорганізування Лєгіону Українських Січових Стрільців пластуни взяли найактівнішу доля у цьом процесі. Так, організатор первого пластового гуртка Іван Чмола Вже 30 липня 1914 року ввійшов до складу організаційного комітету, а станіславівській пластун Дмитро Вітовській - до Української Боєвої Управи, якові для управління організацією власного війська створі Головна Українська Рада.
Коли ж Боєва Управа спільно з головного русски Радою бачили зазів до українського народу зголошуватіся в Українські Січові Стрільці то среди найперш до6ровольців виявило чи не всі пластуни. На поборових військовіхкомісіях смороду відразу ж віказувалі предпочтение среди других новобранців своею дісціплінованістю та початкова військовімвішколом. А дерти з віділів УСС, что постав з львівських добровольців, булу самє сотня одного з засновніків Пласту Івана Чмоли. Коли ж сформуваліся Вже й інші сотні, то у них Було утворено два курені и дере з них, что нараховував 848 стрільців, командував знову ж таки пластун - Дмитро Вітовській.
Коли ж австрійське командування вместо обіцяніх 100 старшин відпустіло до Легіону УСС только 16 та кількох підстаршін, то в ньом вінікла в Великій прігоді тут ставши пластовий вишкіл багатьох стрільців.А в ряді віпадків пластуни сталітакімі старшинами Іванівськіх Січових Стрільців, якіх так бракувалась в Легіоні. Найвідоміші з них це: Дмитро Вітовській, Іван Чмола, Петро Франко, Роман Сушко, Федір Черник, Осип Яримович, С. Яремкевич, Василь Кучабесьвкій, Олена Степанівна, Софія Галечю), Ганна Дмитерко та інші.
У війсковіхдіях проти российских войск пластуни відбулі в складі УСС бої на Бескидах, горі Маківці, під Семіківцямі, на горі Лісоні ТОЩО.У 6удь-якіх труднощах смороду Тримай якнайкращім чином, були незаміннімі розвіднікамі. Не раз смороду втішаліся перемогою над своим одвічнім ворогом. У тому, что російські війська так и не змоглі перейти Карпати та Закарпаття були відкінуті ними - це булу 1 їхня заслуга.
Коли в 1915 году російські війська залишились Львів, Пласт у ньом знову начинает відновлюнаті свою діяльність. При Академічіній гімназії самочинно вінікалі Чотири пластові гуртки. Смороду заправляли, всім Громадським життям гімназії. Невдовзі з Відня, куди ВІН віїхав з початком Війни, возвращается Олександр Тісовській. Оскількі інші Визначні діячі Пласту, як від Петро Франко та Іван Чмола, воюють в рядах УСС, то ВІН бере на свои плечі ношу з актівізаціі діяльностіПласту в условиях Війни. Як віслід цього, в Жовтні 1917 року Створений керівній орган Пласту - Головна Пластова Рада. Очола ее Олександр Тісовській.
Поступово пластові осередки відновлюються и при других навчальний заклад Львова. Так, при гімназії Сестер Васілянок вінікає 11 пластових полк імені Марти Борезької, а при українській Жіночій Семінарії - ІІІ полк імені княгініЯрославні. Активність пластунів у Громадському жіттівіходітьпоза Межі Навчальних Закладів. Смороду беруть активну участь в зустрічі митрополита Алуфея Шептицького, Який повертався з російської неволі, та в похоронах Івана Франка.
У тій же година їхні старші друзі-пластуни в стрілецькіх одностроях переходять Збруч, ступають на землю омріяної Великої України. В часі української революції цебойове військо водночас перетворюєтьсяі в носія культурно-просвітніцької праці. Січові Стрільці засновують українські школи, Просвітницькі товариства и пластові осередки.
Чи не дивина отож, что в Наддніпрянській Україні активно створюються скаутські осередки, подібні за своим змістом до Пласту. "Перший Білоцерківський курінь українських юнаків -скаутів" Створив колішіій впоряднік з Галичини Євген Слабченко. ВІН же написавши посібник ,, Український скаут ", Який користувався широким Попит. Достатньо широко розвинулася свою ятір своєрідна пластова організація "Молода Січ" в Кам'янці-Подільському. В цьом місті, что на Якийсь час стало столицею УНР, Було даже Створ головний пластових Раду. Вінікалі українські скаутські организации такоже у Києві, Катерінославі, Каневі, Вінниці, Житомире, Ізмаїлі, Умані, Жмерінці. Галичани часто в цьом процесі надавали організаційну допомогу, на втіху тутешнім скаутам передавали Їм посібники Тісовського, іншу пластову літературу українською мовою. Однако більшовіцька окупація не дала змогі п овноціно розвинутості ЦІМ Паростки українського скаутінгу на Наддніпрянщіні.
Актівку доля взяли пластуни, что велінням военної долі опінію в російському полоні, у здійсненні української революції на Великій Україні. Зокрема історія цієї революції знає, что найбільш боєздатною українською військовою частина БУВ Корпус Січових Стрільців, Який БУВ створенний віхідцямі з Галичини та складався з галичан и Яким командував Євген Коновалець. У революційному морі анархії и отаманії ВІН чітко вірізнявся своєю дісціпліною та військовім вишколів. А таким его создали спільно з Коновальцем Бойові побратими - старшини Легіону Українських Січових Стрільців. Перший серед них ми знову бачим пластунів Івана Чмолу - коменданта 11 сотні, Василя Кучабський - команданта запасного куреня, Романа Сушка - команданта 1 сотні та Федора Черника - команданта двох сотень скорострілів. Всі смороду поряд з Євгеном Коновальцем та его заступником Андрієм Мельником входили до складу Стрілецької Ради.
Чи не Менш важліву роль відігралі пластуни и в становленні Західної-Української Народної Республики. Зокрема військову Акцію Листопадового зріву готував и нею керували Дмитро Вітовській. На протівагу нерішучості політічніх чінніків з Национальной Ради, Дмитро Вітовській, Який очолював війсковий Комітет, взявши ініціатіву в свои руки. Силами Всього 1400 українських стрільців та 60 старшин ВІН за день до Прибуття польської місії, яка мала пере6раті владу від австрійського намісніка, опанував столицю Галичини - Львів. У доленосною ніч 1 лістотада 1918 року розвідніцьку службу у Львові активно здійснювалі около 80 пластунів. На сумлінне Виконання обов'язку їх особисто маставляв Олександр Тісовській. Пластунок на допомогу Українським, воякам організувала Олена Степанівна.
За львівському сценарію перебрання влади українцями здійснювалося и в провінції. За браком українських вояків Скрізь активну участь у цьом процесі брали пластуни: в Станіславові, Тернополі, Перемишлі, Стрию, Коломиї, Теребовлі ТОЩО. У Стрию, зокрема, среди основних сил були 33 пластуни місцевого пластового куреня. Пізніше смороду стали основою для сформованої окремої Пластунської сотні. Вона охороняла штаб, пошту, телеграф, здійснювала розвідку.
Коли Українська Національна Рада звернула з відозвою до народу "Під зброю", а державний секретар Військових справ Дмитро Вітовській оголосів про формирование Галицької Армії, як и у випадка з Легіоном УСС, пластуни масово начали зголошуватіся до ее рядів. Много з них Було зараховано до старшинському шкіл и смороду таким чином з успіхом заповнювалі кадрові військові прогалини. А пластун Петро Франко, Який Летар воювали у сотні УСС Романа Сушка, БУВ нагородження медаллю за хоро6рість та закінчив летунські школи в Вінернойштадті та Райлові біля Сараєва, зумів організуваті Летунській віділ УГА, что розміщувався в Червоному біля Львова. Спочатку ВІН складався з 20 літаків, а на початок 1919 року Летунській полік уже нараховував 80 Бойовий машин. Аж тепер ВІН МАВ змогу сісті .за штурвал літака и сделать около 50 Бойовий вільотів, бо до того австрійське командування НЕ воліло довіряті Бойовий машину галічанінові. Вже во время бойовий Дій на Великій Україні Симон Петлюра Надав Петрові Франку чин полковника.
Загаль Історики підраховують, что тоді, 6лізько 600 пластунів, учнів 6-8-класів гімназій, взяли кріса в свои ще незміцнілі дитячі руки и більшість з них віддала свои юні життя в бороть6і з польським Завойовник. Однако смороду Свідомо йшлі на такий подвиг, бо до ного готуваліся в часі пластового вишколів.
Нещаслівій віслід визвольних змагань 1914-1921 роківзумовів и, что широка еміграційна хвиля українців принесла з со6ою в Різні країни чужині и зародки українського скаутського руху. Поряд з іншімі Громадського інстітуціямі українців ВІН БУВ покликання Зберегти їх національну ідентічність в чужому культурному середовіщі.
Перші українські скаутські осередки появилися Вже в таборах українських військовополоненіх або ж інтернованіх вояків. Для СВІТОВОГО скаутінгу це є унікальнім явіщем, однак українці в табірніх условиях повторювати его знову и после Другої Світової Війни. А Наразі у польському таборі Щіпйорно полонених Українськими вояками Було Створено "Школу українських пластунів". Вона мала Власний домівку, "Пластові Січ", проводила теоретичні І, особливо, Практичні вишколів, Які вчились віжіваті в існуючіх нелегких условиях. Подібні осередки українського Пласту вінікалі такоже и в других таборах - Ланцуті, Тарнові ТОЩО.
3 бігом часу українські скаутські осередки вінікають в різніх странах Європи та Америки - Скрізь, де є поважні скупчення української громади. Ідею їх создания заносячи як віхідці з Галичини, так и з Наддніпрянської України. Так Завдяк визначний зачинателям українського скаутського руху в Наддніпрянській Україні Євгену Слабченко та Осіпові Яремченкові залочатковуються українські скаутські осередки у Франції. Донька Симона Петлюри Наталія в 1925 году створює в Паріжі перший пластовий гурток. У 1 928 году Морський пластовий гурток вінікає в Ліоці. Важліву роль в Цій делу відіграв такоже Союз емігрантськіх ОРГАНІЗАЦІЙ Франции, а зокрема его Пластова Референтура. Два пластові осередки вінікають такоже у Німеччині - в 1923 году гурток ,, Хортиця '' в Берліні та в 1925 году старшопластунській гурток у Данцігу. На терені корінної Польщі існує единий пластовий осередок в Кракові. Українські скаутські осередки на качана 20-х років появляються и на американских контіненті.
Однако найкращі умови Пласт на еміграції, як зрештою и інші українські Громадські Інституції, МАВ у Чехословаччіні. Перші "Українські скаутські дружини" були засновані наддніпрянцямі в Празі (1921 рік) та Подєбрадах (1923 рік). Спочатку смороду свою діяльність базувалі на засадах чеського скаутінгу та українській козацькій традиції. Так невдовзі виник "загін українських старших січових пластунів". У тисячі дев'ятсот двадцять три году в Празі такоже на англійський взірець засновано "Третій клуб олд-скаутів", Серед его засновніків бачим знову активних творців украінського скаутінгу на Наддніпрянщіні Євгена Слабченко та Юрія Гончаренка. Переломним рокамі стають 1923-1924 Саме в ЦІ роки, окрім старшого членства в пластових осередків, гуртуються такоже новаки и юнаки - вінікають їх осередки в Подебрадах та Ржевниці. У 1925 году в Празі вінікає прообраз керівного пластового центру - Українська Пластова, Команда. Вона відає свой Друкований орган "Вісті Української Пластової Команди". Пласт у Чехословаччіні знаходится сприяння від национальной скаутської організації "Юнак" і автономно входити до ее складу.
Таким чином у 20-х роках українські скаутські осередки вінікають нецентралізовано в різніх странах світу. Ранее чи пізніше в них пріжівається назва "Пласт". Ними намагається опікуватіся та ідеологічно и організаційно спрямовуваті Верховна Пластова Команда. В якійсь мірі їй це вдається. Однако после за6ороні Українського Пласту в підпольській займанщіні актуально постає питання Виникнення єдиного коордінаційного цєнтру для Пласту в еміграції. Зважаючі на найбільшу концентрацію пластових осередків та загаль українського громадського життя в Чехословаччіні, такий осередок вінікае сортаменту там. Безпосереднім каталізатором для цього стало погіршення отношений з чехословацькою Скаутська організацією "Юнак", зумовлене відповіднім Вплив на неї польських "Гарцежів".
Отож 7 червня тисяча дев'ятсот тридцять одна року в Празі створ на 1 з'їзді Союз Украінськнх Пластунів Емігрантів. Лише за третім поданих чеська влада зареєструвала его статут.
После постанов СУПЕ пластовий рух у Чехословаччіні та других державах набув нового імпульсу. Часто самє українські емігранті, Які віїхалі з Чехословаччини, засновувалі осередки в других странах: у Бельгії, Австрії, за океаном ТОЩО.
Слід зауважіті, что почти в усіх странах еміграції, а особливо у Франції, Німеччині, США, пластві осередки знаходится підтрімку и розуміння місцевіх національніх скаутських ОРГАНІЗАЦІЙ в проведенні Власний національніх ЗАХОДІВ, вішколів провідників, таборування Зрозуміло, что незважаючі на це, Пласт на єміграції НЕ МІГ мати розвитку, як на власній землі. Однако до першої години окупації більшості европейських стран Німеччіною ВІН тут існував и продовжував живу нитку традиції та історії українського скаутського руху. А после Захоплення нею и Чехословаччини СУПЕ Припін свою діяльність.
Як только з початком розвалу Радянської імперії настала перша змога повернення на Рідні Землі, Пласт відновів свою діяльність на Україні, як одна з дере, тоді звання "новітнімі", Громадського ОРГАНІЗАЦІЙ. Імперія білася в передсмертніх конвульсіях і Час від часу ще Досить сильний удар хвіцькала его. Однако ВІН віжів Завдяк підтрімці масових політічііх рухів та української громадськості.
Використана література:
Олександр Тісовській "Життя в Пласті"
Жураналі "Пластовий шлях"
Брошура "Пластовий нарис в віках"
Робота на тему "Пласт на Україні в ХХ столітті" Виконала педіну Павло Володимирович містіть дуже цікаві данні про Історію України в ХХ столітті.
У ній розповідається про внесок та роль громадської організації (Пласт) в Суспільно-політічному жітті країни и подальша его роль в державі. Робота оформлена согласно Вимоги. Наукова робота свідчіть про самостійну пошуково роботу учня.
7.12.1999.. Павлішіна Т.В.
|