Шпори з історії

58. 18 век-наука і культура

27.Обще -політ.строй в Ріс в нач.20в. Гос.Думи.

45 Початок ВВВ 41-45г

Реформи вимагали фахівців: будувати школи, ремісничі, мед, воєн училища. 1714 в містах началь школи з'явилися підручники, 1705 запроваджено многогражданскій шрифт. 1702 перша друкована газета ведомасті. 1725 відкриття академії наук, будівля в стилі наришкенского бароко, вивчаються іноземні мови, навчання музики танців поява табеля про ранги, перетворення з варвор. Країни в Еврапейскую. Діяльність Ломоносова, ізобрітателі- механіки: Повзунів -поровая машина, Фралов- водян. Двигун. Кулібін- Семафорний телеграф, в літрегосподствовал класицизм - Карамзін, Фонвізін. В архітектурі Зимовий палац - Растреллі, Старпов- будинок Пашковим в Москві, Казаков - будинок сенату в кремлі, Фолькане - мідний вершник. 1750 Волков - перший театр. Музика - Бортнянський, Радищев - революціонер засланий в сибір (Путишествия з Петербурга в Москву).

На початку 20в.усілілась протистояння м / ду царським прав-вом і радикальна позиція Стало виникати полит.партии разлічн.направленності: есерівська (Чернов, Авксеньтьев, Зінзінов), кадетська (Струве, Короленка, Вернадський, лідер-Мілюков), РСДРП ( Ленін, Плеханов, Троцький, Мартинов), союз17октября, союз російського народа.Церковь підтримувала царя і його прав-во революційні події 1905г.заставілі царський прав-во внести серйозні корективи в свою політіку.Прав-під представило можливості для легальної деят-ти партії скликало гос.думу до 1907г.билі створені нові ос.структури сприяють розвитку парламентаризму: виконавчі (рада міністрів, імператорскойконцелярія), законодавчі (гос.дума, гос.совет).

1905-07 1-я рус. революція, 1905всерос перша страйк маніфест 17жовтня, 1906 1-ша гос.дума, 1907 з 20февр.по 2іюня 2-а гос.дума, 1907 1 листопада по 12 червня 1912г.3-тя гос.дума.

1сент39 ньому війська неожид развер боїв. дейст. проти Польщі. Незважаючи на те що зап країни ого війну Герм вони не змогли оказ Польщі ефект допомоги у той час як ньому війська просуваючи вперед. 28сент39 Польща перест існувати а СРСР подпис договір "Про дружбу і кордони". За даними угоди СРСР размещ війська в країнах Прибалтики. 12окт СРСР предлож допомогу FIN але вони відмову. 30.11 боїв дейст проти FIN Весна-40 напад на Данію і Норвегію (опер "Везерюбунг" 140тис чол 1тис літаків) Данія капітулює відразу Норвегії висаджені англ війська 10мая40 німці відкривають 2-ий фронт (Бельг-Нидерланд-Люксемб- Фран) 22.06.40 ньому увійшли в Париж. Підпис пакт про капітуляцію. У зв'язку з відмовою Великобр від світу з Герм був підписаний план "Зеелёве" (висадився десант на Брит о-вах) З авг40 бомбардир Лондона. На море хозяйнич ньому підводного човна. Англ оказ в блокаді Влітку 40 2-ий фронт практич не існував. Зіткнемося Герм з СРСР стає все реальнішою. СРСР включає з свій склад Прибалт гос-ва.

43 СРСР в сист міжнар отнош в 30 р

32 Реформа Вітте-Столипіна

31. Перша світова війна.

Основними напрямами зовнішньої політики СРСР були такі: 1) прагнення уникнути залучення у військовий конфлікт з каой або імперіаліст. державою і убезпечити свої кордони. 2) в разі сприятливими. умов розширити сферу свого впливу за рахунок прикордонних гос-в 3) Підтримка кому. рухів насамперед у Європі та Азії. Під вн політиці СРСР: 1етап 1928-33г-в Європі союзницькі відносини з Німеччиною, протистояння демокр країнам, на Сході просування в Китай і активізація в Афганістані та Ірані. 2етап 33-39г зближення з Англією, Францією, США на антинімецької і антияпонської основі, прагнення зберегти приобр сфери впливу на сході і уникнути прямої конфрантации з Японією 3етап 39-июнь 41 зближення з Герм і Яп. Літо-осінь 1929-конфликт на КВЖД (спроби китайського править-ва повернути становище 1924 го року - спільне користування ж / д-невдало). Сент 1931 японська агресія в Маньчжурії Þ улучш сов-китайських отнош. Вік напруга-ть між СРСР і Яп, тк КВЖД прох територією, контролирующейся Токіо. Це призводить до того, що в 1932 в Женеві восст диплом-е отнош між СРСР і Кіт. У 20-30гг СРСР проводить активну політику в отнош Синьцзяна (воспользуясь восст-ем місц насів проти влади СРСР планомірно нарощує свою присутність в р-ні, він оказ все вік пом кит-й адмін-і в боротьбі з мусульманськими повстанцями). Агуст 1937 договір між СРСР і Китаєм про ненапад, масовані військові поставки Китаю. 23 серпня 1939 Сов-Герм пакт, поставки Китаю різко скоротилися. 13 квітня 1941 Сов-Яп договір, поставки припинилися

повністю. 1928-33 відносини СРСР із Анг, Фр, США вкрай нестабільні. 1929 востанавл екон відносини з Англ. Тисяча дев'ятсот тридцять два договір СРСР і Фр про ненапад. Тисяча дев'ятсот тридцять два договір про ненап СРСР з Финл, Латв, Естон. 1933-39 внешнепол деят носить антигерм характар ​​через встановлення в Герм диктатури націоналістів, запровадження у Герм загальної військової повиности.23авг 1939 пакту про про ненап.

Столипін відмінно розумів необхідність економічної модернізації Росії. На відміну від Вітте він зосередив зусилля не на промисловості та фінансах а на аграрному питанні. Вітте був лише частково прав стверджуючи що Столипін обікрав його. Аграрна реформа аж ніяк не випадково отримала назву столипінской.Еще на посаді саратовського губернатора Столипін доводив що общинні порядки гальмують розвиток сельхоз.хоз-ва. Столипін проявив надзвичайну енергію і рішучість у проведенні аграрної реформи.Столипін наполіг на негайному прийнятті царського указа.Етот указ означав корінний переворот в аграрній політиці самодержавства. Замість розрізнених смужок селяни отримували землю в одному місці - так званий отруб.Часть таких власників покидала село і переселялася на хутора.Землеустроітельние коммисии воліли не возитися з окремими домохозяевами а розбити на хутори або відруби все селенія.Чтоби домогтися від селян згоди на розбивку влади вдавалися до безцеремонним заходам давленія.Несмотря на старання уряду хутора приживают тільки в деяких західних губерніях включаючи Псковскую.Отруба як виявилося більш підійшли для губернії Северн ого Причорномор'я Північного Кавказу і степового Заволжья.Частная власність була покликана стати кращим протиотрутою революційними настроями Метою столипінської реформи передбачав зміцнення наділів окремими домохозяевам.Второй етап розбивку сільського наділу на відруби або хутора.Составной частиною аграрної реформи була переселенська політика .Для реалізації своєї програми уряд Столипіна внесло ряд законопроектів .Так Гос.дума схвалила 3 ​​вероісповідальних законопроекту які не зазіхаючи на панування православної церкви передбачали деякі пом'якшення релігійної нетерпімості.Однако два проекти були затримані Держ радою а третій не був затверджений царем.Проекти Столипіна не були оприлюднені бо 1 вересня 1911года він був поранений в Київському міському театрі есером Боргова

Прготиворечия між великими державами. Троїстий союз (Австро-Угорщина, Німеччина) проти Троїстого згоди (або Антанта: Англія, Франція). Відмова Англії від політики «блискучої ізоляції», 1904р. Угода з Францією. Росія курс на зближення з Англіей.15.07.1907 угоду Японії з Росією. 18.08.1907 Росія Англія договір про Персії, Афганістані (їх розділ на сфери впливу). Міністр ін. Справ Ізвольський балансування між цими угрупованнями. Боснійська криза пролог до війни. 22-23.10.1910 зустріч Миколи II з Вельгельмом II в Потсдамі, спроба Німеччини залучити Росію до себе.1912-13 Боканская війна: Болгарія орієнтація на Австро-Угорщину, Румунія на Англію. 1912р. договір Росії з Францією про військово-морської підтримки. 15.07.1914г. в Сараєво убитий спадкоємець Австрійського престолу Франц-Фердинанд, непосрадственний убица серб Г. Принцип. 10 липня Австрія оголосила ультиматум Сербії. Сербія не принила всіх вимог. 15 липня оголошено війну. 18 липня в Росії оголошено загальну моболизация. 19 липня Німеччина оголосила війну Росії. 20-го Франція Німеччини, 26-го Австрія Росії. У війну було залучено понад 38 країн, війна як наслідок глибокої кризи Європи. Освіта двох фронтів. Антинімецькі настрої в Росії, мобілізовано 15,5 мли осіб. Німці розраховували знищити Франції і не допустити війни на два фронта.4 серпень через Бельгію напад Німеччини на Францію. 17.08 наступ 1-ої російської армії (генерал Ренненкампф) в районі Ковно-Сувалки. 21.08 початок наступу 2-ий русс. Армії (генерал Самсонов). Помилка 1-ої армії: дала можливість противнику перегрупуватися, розгром 2-ий армії. Перемога у вересні Франції на р. Марні. У бітв6е під Варшавою російські розгромили австро-угорців. Чергові помилки російських: нерішучість особливо Активних дій, втрата стратегічної ініціативи. Бої у Чорному морі, пападение на російські судна. Напад Туреччини на Росію. Підсумки 1914р .: зрив німецького плану молнеиносной війни. Війна набула затяжного характеру. 1915р. Новий план: оборона на Заході, розгром росіян на Сході. Брак у росіян в боєприпасах, озброєнні. 22.07.1915 залишення російськими Варшави. Серпня падіння Ковенської фортеці, Вільно. Бездіяльність Заходу. 1916р. наступ на Францію. 22 травня 1916р. Наступ Брусилова. До 1917 р. Россися втратила 2міл вбиті, 5мил- поранені, 2мил- полон. Невдоволення особового складу керівництвом.

4. Основні цивілізації старовини.

18века-наука і культура

66 Наук-техн прогр в світів іст. Постінд заг

Палеоліт: поява людей. Мезоліт - поява цибулі, стріл ... Неоліт - перехід від присвоює до видобувної економіці. Початок скотарства і землеробства. Енеоліт перехід до бронзовим знаряддям праці. Бронзовий, залізний століття.

Реформи вимагали фахівців: будувати школи, ремісничі, мед, воєн училища. 1714 в містах началь школи з'явилися підручники, 1705 запроваджено многогражданскій шрифт. 1702 перша друкована газета ведомасті. 1725 відкриття академії наук, будівля в стилі наришкенского бароко, вивчаються іноземні мови, навчання музики танців поява табеля про ранги, перетворення з варвор. Країни в Еврапейскую. Діяльність Ломоносова, ізобрітателі- механіки: Повзунів -поровая машина, Фралов- водян. Двигун. Кулібін- Семафорний телеграф, в літрегосподствовал класицизм - Карамзін, Фонвізін. В архітектурі Зимовий палац - Растреллі, Старпов- будинок Пашковим в Москві, Казаков - будинок сенату в кремлі, Фолькане - мідний вершник. 1750 Волков - перший театр. Музика - Бортнянський, Радищев - революціонер засланий в сибір (Путишествия з Петербурга в Москву).

Розвиток науки в 20 столітті надзвичайно ускорілось.Наука ставала серйозним фактором у розвитку общества.После 2-ї світової війни жодна прав-во не могло ігнаріровать значення

Научьних ісследованій.Наука стала одним з найбільш ефективні засобів реалізації влади в обществе.В 60-е начін.новий етап у розвитку наукі.Он хар-ся впровадженням мікроелектроніки і нових технологій.М-ка відкриває бол.возможності для інтелектуалізації праці людини.

Поступово зникають енергоємні і з'являються наукомісткі проізводства.Все більшого значення набуває роль інтелектуального труда.Правда, ці зміни стосуються тільки розвинених країн Заходу. Наука і технатронная ревалюція принципово змінюють обличчя суспільства в істор контексті.

29 індустрія заг запода, передумови 19в.

38.Граждан війна і воєн інтервенція.

28. Революція 1905-1907 рр.

Виник-т потр-ть в ізобрітеніях → превращеніре науки в виробництв силу → 60г.19в. пом. Переворот в Англії (виробництво сукон та ін шерсть тканин), дешовое сировину і раб. Руки, - криза не допроізводства. 1733 джон кей створ летючий човник 18 в преміняется у виробництві. 1 764 Джеймс Харгрівс механічна прялка- дженні (заміняла 8 чол.) 1765 Карт Траід механічний ткацький верстат - поліпшення в 40 разів. Праця чол. → машина (механізація). Вдосконалять двигунів (млин, водяне калесо) .1784 Джеймс Уатт створ порові машину, брати Ползунову. Машіностраеніе- поява галузі. → гірничодобувна метолургіческа і ін відросли виробництва. Мануфактура → фабрики заводи. Є економічна база індустріальної цівілізаціі.1814 Джорш Стефенсон- паровоз.1807 Фултон - пороходах. 1 832 Павло Шілленг- телеграф. 1 838 азбуки Морзе. 1850 Якобі - друковане пристрій для телеграфу.

Формується 2 клас. 1пром. Буржуазія. 2 робітничий клас.

Середній клас-ремісники тарговці чиновники та ін.

Гражда. війна-організований. військово-політ. боротьба за держ. влада м / ду класами, верствами, військово-політ. угрупованнями (1917-22г.)

Причини: 1.Іностранная інтервенція; 2.Рев-ція

етапи: 1.подготовка контрреволюції до озброєння. боротьбі, виникнення красн.арміі (весна1918г.); 2. розгортання інтервенції Антанти, заколот чехословатского корпусу, перехід до збройних дій. (літо -осень 1918р); 3 .уселеніе інтервенції Антанти виникнення військового комунізму (кінець 1918р-нач1919); 4. догляд основних інтервенціоналістіческіх військ, вирішальні перемоги червоної армії (весна 1919-1920); 5. боротьба з Врангелем (1920р); 6. соціально-політ.протівостояніе.

Осн.протівн.-Юденич (Петроград), Денікін (Південь), Колчак (Сибір).

15.03.18г-Інтервенція в Россію.Цель Японії і США-встановлення, вплив на д.восток, Сибире. Чісл.л / с Кр.Арміі-5,5 млн.; Білі-400тис.-кінець 1920 р

Однією з причин революції 1905 р стало пораж-е в рус-япон. війні. Початком рев-ції вважають страйк пітерських робочих 9.01.05.Стачка закінчилася розстрілом демонстрантов.Іюнь 1905 г. - висступленіе матросів на броненосці «Потьомкін». У жовтні. 1 905 почалася масова політ. страйк. У Пітері став чинному законо-ть Рада раб-х депутатів. 17 Жовтня. 1 905 цар підписує Найвищий маніфест, який проголошував у Росії основні політ. волі. »27апр.-9іюн.1906 робота 1-ої Думи. Дума була розігнана, депутати зникли в Фінляндії.

Підсумки: револ-я дала поштовх політ. і економ. розвитку. Монархія витримала натиск виступів і терору, але створилася база для оппозиц. і радик. настроїв. Але в цілому думська монархія в 1907 р давала шанс на спокійне розвиток країни.

3. Цивілізації.

44. Сов-Герм отнош 30-40г

26. зовн політ Рос під втор половині 19 століття.

Основною структурною одиницею історичного процесу є цивілізація, як цілісна суспільна система., Що включає в себе різні елементи (релігію, культуру, економіку, політику, соціальну сферу). Прийнято виділяти два основних типи цивілізацій: західну і східну. Під східною цивілізацією мається на увазі перш за все Індія, Китай і Японія протягом гігантського часового проміжку: з середини 2 тисячоліття до н.е. - по 17 століття н.е. - 3000 років. У стійкості Східної цивілізації і полягає перша особливість Сходу. Захід рухається вперед як би ривками. І кожен ривок (Античність, Середньовіччя і т.д.) супроводжується крахом старої системи цінностей, а також політичних і економічних структур. Розвиток Сходу, навпаки, постає як суцільна лінія. Нові віяння тут не руйнують підвалини цивілізації. Навпаки, вони органічно вписуються в старе і розчиняються в ньому. Другою важливою особливістю Сходу було те, що суспільство не загубило зв'язку з природою. Європейці в своєму розвитку пішли найпростішим шляхом. Своє недосконалість і слабкість перед силами природи вони нача чи відшкодовувати створенням громіздких машин. Третьою особливістю Сходу є прихильність традиції. Традиція зустрічалася і в Європі, проте в цивілізаціях Сходу була зведена в далекому минулому, в міфічному "золотом" столітті. І все нове отримувало виправдання тільки тоді, коли можна було підшукати, що-небудь подібне в давнину. Все тут невпинно повторюється, кілька видозмінивши, але зберігаючи обов'язково риси подібності. Ставлення до релігії є одним з найважливіших показників в характеристиці цивілізації. На Сході воно дуже відрізняється від західного. Та й самі релігії тут різноманітні і несхожі на християнство. Ось, наприклад, конфуціанство. Його називають релігією, але це скоріше набір правил і норм, що визначають життя людини в суспільстві. Фаталізм Сходу - віра в неможливість і непотрібність зміни призначеної долі. Повністю відсутня на Сході настільки цінне західною цивілізацією поняття свободи. Так само, як і демографічний образ правління. Східний людина не вільна, а зобов'язаний.

В напруга міжнар атмосфері 30-х зовн політика пройшла 3 етапи: 1) 1928-1933гг. -в Європі союзницькі отнош з Герман; 2) 1933-1939гг. зближення з Англією і Францією на антинімецької і антияпонської засадах, прагнення сохр сфери впливу на Сході і избеж прямих конфронтацій з Японією; 3) 1939-1941рр. сближ з Німеччиною і Японією. Отнош СРСР і Герм отлич больш стабільністю .З 1922 по 1932 наших відносинах не відбулося ніяких конфліктів. Успішний розвинувши торгівля. Ньому експорт стимулир разв-е ньому промисл-ти. У 1931 Берлін надав довгостроковий кредит в 300 млн. Франків для оплати імпорту з Германіі.1931-1932доля Німеччини а імпорті СРСР склала 46.5% Після встановлення в Німеччині диктатури націоналістів СРСР почав звертати більшу увагу на ін країни Європи (створення СКБ) .1933г. СРСР-США.1934г. прийняття СРСР до Ліги Націй. 26.01.1934 Німеччина уклала договір з Польщею ніж зруйнувала відносини з СССР.2.05.1935 був підписаний фр-рус договір. 7март36г. Гітлер ремілітаризувати Рейнську обл. Англія і Франція не вип свої обіцянки і СРСР пішов на переговори з Німеччиною. Останній шанс створення СКБ провалився в 1938р. коли країни Заходу не відповіли на захоплення німцями Судецкой обл. Через рік Герм. захоплення. Чехословаччину. 12-21.08.39г. сост переговори СРСР-Англ-Франція. 17.08. вони увійшли в глухий кут. 23.08 підписаний пакт про ненапад (Ріббентроп-Молотов). Секр частина його вмісту докум про розмежування сфер впливу в Сх Европе.Переговори з Заходом закінчать провалилися і з метою убезпечити себе і ВостЕвропу Сталін вибираючи договір з Гітлером.

У 1856 році міністром закордонних справ був призначений Горчаков. Він вів обережну політику, уникаючи вступу в військові коаліції і конфлікти. У 1870 році Франція зазнала нищівної поразки у Франко-пруській війні. А У 1870 Росія заявила про свою відмову виконувати принизливі статті Паризького договору, що перш за все дозволило тримати флот на Чорному морі.

До середини 19 століття Росія не мала точно встановленої межі на Далекому Сході. У 1859 році в м Айгуне був підписаний договір, згідно з яким до Росії відходили землі по лівому березі Амура, а до Китаю - по правому. У 1860 р в Пекіні між Росією і Китаєм був укладений новий договір (Уссурійський край був закріплений за Росією).

У 1859 р після півстолітньої війни горяни Кавказу були "завмираючи", їх військовий і ватажок узятий в полон. У 1864 р завершилося підкорення Західного Кавказу.

Вобмен на Курильські острови у Японії була придбана південна частина острова Сахалін.

У 1867 р Сполученим Штатам за 7 млн. Доларів була продана Аляска.

24 квітня 1877 року був підписаний Маніфест про оголошення війни Туреччини війни. Був розроблений план швидкоплинною кампанії. 19 лютого 1878 в Сан - Стефано укладено мир з Туреччиною.

25. Військові реформи Мілютіна.

25. Революція руху в Ріс у втор статей 19 в

23 Ріс в сист межд. отн. на поч. 19 в. WAR 1812 р

У конце1861 року військовим міністром був призначений генерал Дмитро Олексійович Мілютін (1816-1912), старший з братів Мілютін. З огляду на досвід Кримської війни, міністр провів ряд важливих реформ. Вони мали на меті створення великих навчених резервів при обмеженою армії мирного часу. В кінці реформ планувалося перейти від рекрутських наборів до загальної військової повинності.

1 січня. 1874 року - закон про скасування рекрутчини, обов'язок служити в армії чоловіків усіх станів, які досягли 20 років і придатних за станом здоров'я. 6 років-в піхоті, 7 флот. Для закінчили ВНЗ - 6 місяців. Ці пільги привели до підйому освіченості. Реформа також прискорила ломку станового ладу (офіцери складалися з числа дворян). Скасування рекрутчини поруч із скасуванням кріпацтва, збільшило популярність Александра2 серед селянства.

В кінці 70 років напруженість в країні зростала. Хвилювалося студентство. Історики назвали цей час революційним. Існувало 2 організації: «Чорний межа» (Плеханов) - без терору, «Земля і воля» (Желябов) - терор. Прихильники терору об'єдналися в організацію «народна воля» (Желябов, Перовська). «НВ» стала розгалуженою і дисциплінованою органазаціей. Її очолював Виконавчий комітет, якому підпорядковувалися місцеві гуртки і групи. Головне завдання - політичний переворот і захоплення влади. Після цього збір Установчих зборів і пропозиція йому програми иер по передачі землі - селянам, фабрик і заводів робочим. Слідом за переворотом слідувала соціалістична революція - такий задум народовольців. Тактика захоплення влади полягала в залякуванні і дезорганізації уряду шляхом індивідуального терору.

У разі здійснення цих планів Росії загрожувало те, що вона зазнала через кілька десятиліть, включаючи кривавий хаос громадянської війни, соціальні експерименти з тяжкими наслідками.

Зближення з Грузією. 1804-1813 р-війна з Іраном. 1805 р.-військовий союз з Англією і Австрією проти Франції. 1806-1812 р-війна з Туреччиною. 1807 р.-зустріч в Тільзіті Олександра I з Наполеоном, укладення мирного договору. 02.1808-03.1809 р-війна з Швецією.

12.06.1812-Наполеон (640 тис. Чол.) - втрутилась. Російська армія налічувала 590 тис. Чол. Вона була розділена на три групи. До Смоленську підійшло 200 тис. Французів. Складалося народне ополчення. Командувачем був призначений Кутузов.

26.08.1812-Бордінское бій. Російська армія налічувала 132 тис. Осіб (у тому числі 21 тис. Погано озброєних ополченців). Французька армія-135 тис. Наполеон втратив 58,5 тис. Солдатів і офіцерів. Російська армія-44 тис. 27.08-Кутузов наказав відступати. Відступали по Калузької дорозі. Пожежа в Москві. Положення наполеонівської армії швидко погіршувався. Партизанська війна. За місяць перебування в Москві французи втратили 30 тис.чел.07.10.-Наполеон свою армію з Москви.

51.СССР в після пер, посилений реж Став (45-53гг.)

21 Росс імп. П перв.полов.19в

43.Перелом в ВВВ. Героїзм нар 44. Закінч ВВВ

Перемога у війні породила в народі надії на краще життя (ослаблення тоталітарного режиму), але система в післявоєнний-й період ще більш окрепла.Война принесла величезні людські і матеріальні потері.САвгуста1945 підготовка 4 п'ятирічки, висловлювалися пропозиції про пом'якшення тиску в управ-ии економ -ої, реорганізація колхозов.1946-обговорення нової Конституції, в ній допускалося: дрібні приватні господарства, заснованому на особистому труде.Cталін заявив про завершення будівництва соціалізму іпостроеніі комунізму, це означало надцентралізація в планиров ванні і управлінні економікой.Восстановленіе примушує-ти проходило у важких умовах: 1) брак продуктів, важкий-шие умови праці та побуту, вис. рівень захворівши-ти і смертності, до 1,5 мес.зарплат вгодив йшла на купівлю облігацій примусових держпозик. Однак, запроваджено 8 год. Раб.день, щорічні відпустки, скасовані примусові понаднормові роботи, 2) Посилення міграції через: демобіл.арміі (1945-11,4млн; 1948-2,9млн), рапатріація сов громадян (повернення біженців, евакуйованих з вост.р- онов країни, 3) конверсія, заверш-сь к1947,4) нестача робочої сили (зростання плинності кадрів, шукання більш вигідних ум-й праці) .Компенсіровать витрати належало збільшити. Перекачування коштів із села в город.Тенденція до Наук Техн.разработок на виробництві (в основному в ВоенПромишКомплексе (ВПК)). Перерозподіл коштів з легкої і харчової промисло-ти, с / г ісоц сфери на користь тяж.промиш-ти. С / Г 60 про центів від валової продукції довоен.Уровня.1946-посуха => голод.Риноч-я торгівля разреш-сь селянам, колгоспи яких брало виконали держ. закази.Каждое кресть-е госп-во зобов'язане за землю здавати продукти і т.п.1948-масовий забій худоби по стране.1947-денеж.реформа НЕ удалась.К кінця 4-п'ятирічки вимагає реформування колгоспів. => бригадна форма роботи. домоглися нд / г довоен. Уровня.Сентябрь 1945 скасований ГосКомОборони.1946-РНК перетворений у Раду Міністров.Прошлі вибори в результаті чого оновився депутатський корпус.Однако повнота влади залишилася в руках парт.руководства.Октябрь1952-20 з'їзд ВКП (б) перейменований в КПСС.Новие репресії. арешт маршалів: Жукова, Новикова; генералів: Понєдєліна, Кіррілова.1948- "Ленінградське справа" арешт лідерів Ленингр-ой парторганізації за прагнення до самостійності і незавісімості.1953- "справа лікарів" звинувачення внеправ-му лікуванні вис.руководства.Процесс колективізації. насильницькі Перша депортація народів (молдован) .1951-критика мусульман і евреев.Виделяется рус.народ. => націоналізм.С1946 і по1948-відновлений "Залізна завіса" (ізоляція від світу). 1946 критика часописів "Зірка", "Ленінград" "(ідеї чужі паартіі) .Крітіка: Зощенко, Ахматова, Фадеев'Молод. Гвардія "", Ісаковський, Штейн.Репрессіі в кіно і театрі: критика Лукова, Пудовкін, Ейзенштейн, Козінцев.Ідеологіческій прес на музику імузиканти: Прокоф'єв (6 симфонічного-я), Хачатурян, Мураделі, Шостаковіч.Запрещеніе генетики, кібернетікі.Іскаженіе фактів в історії, філософії та ін. культура виконувала завдання по обробці заг-го свідомості, наука-рішення оборон.задач.Ужесточеніе зовн. Політики => "Холодна війна".

До початку ХІХ ст. Росія - від Балтійського моря до Тихого океана.43,7 млн. Чол. Велика щільність населення в центральних районах, на південь, схід, північ щільність падає. Далекий Схід - величезні незаселені території. Більшість населення - православна віра. У дореформеної Росії панував становий лад. Найбагатші - дворянство. Самі пригноблені і численні - селяни. Особлива група крестьянтсва - козацтво. У козаки зараховувалися поза їхньою волею особи інших станів, перш за все державні селяни. У Росії ім. 9 козачих військ: Донське, Чорноморське, терських, Астраханське, Оренбурзьке, Уральське, Сибірське, Забайкальское, Амурське. Отаманом всіх військ - спадкоємець престолу. На чолі кожн. війська - наказний отаман.

Становий лад поступово себе изживал. Утворюються нові класи - буржуазія і пролетаріат. Слабким місцем в економіці - шляхи сполучення. Осн. потік вантажів по річках. У місцях перетину шляхів влаштовувалися ярмарки. Багато малі міста мають аграрний характер. У промисловості почалася конкуренція м / д кріпаком і вільнонайманим працею. Металургійна і видобувна пром-ть, текстильна (до кінця 20-х років перестали возити ситець з-за кордону). В середині ХІХ ст. Росія ввозила кам'яне вугілля, сталь, хімічні продукти, лляні тканини. Почалося застосування парових машин. У 1815 р в Пітері побудований перв. пароплав «Єлизавета». З середини ХІХ ст. в Росії почався промисловий переворот. Однак кріпосницька система, всевладдя бюрократії, поганий стан шляхів сполучення - все це обмежувало розвиток продуктивних сил країни і визначало той уповільнений темп економічного життя, який так відрізняв Росію від країн Західної Європи.

До начла ХІХ ст. адміністративна система Росії перебувала в стані чергового розвалу. Олександру 1 вдалося знайти чола, який з повним правом міг претендувати на роль реформатора. Сперанський (1772-1839) відрізнявся широтою кругозору, він не терпів хаосу і сумбуру. У 1809 р за дорученням Олександра 1 він склав прект корінних перетворень. В основі державного устрою Сп. Поклав принцип поділу влади- законодавчої, виконавчої і судової. Все влади з'єднувалися в Державній раді, члени якого призначалися царем. За Сп. реальна законодавча влада - в руках царя, виборчими правами користувалися всі громадяни Росії, які володіють землею і капіталами, вкл. державних селян. Здійснення проекту почалося в 1810 році, коли був створений Держ. Порада. Проект зірвався, і в 1805 р Сп. арештований і засланий в Нижній Новгород. 1804-1813 рр. - війна Росія-Іран (підсумок: мирний договір, приєднання до Росії Дагестану і Північного Азербайджану). 1805- військовий союз Росії з Англією і Австрією, проти Франції. 1806 г. почалася Російсько Турецька війна. Склалася коаліція проти Франції у складі Англії, Росії, Пруссії, Саксонії, Швеції. 1812 р - 12 червень Наполеонівська армія вторглася в межі Російської імперії. 26 серпня - Бородінський бій. Пожежа в Москві (6 днів вона горіла). У боротьбі з іноземними загарбниками Росія відстояла свою незалежність і територіальну цілісність. 1813 р лютий - союзний договір Росія- Пруссія, французи вигнані з Берліна. 1814 р Віденський конгрес - вирішення питання про післявоєнний устрій Європи. 1815 г. - Російська, Прусський і Австрійський монахи підписали договір про Священному союзі (був активний перші 8-10 років). Олександр 1 розумів необхідність змін, проект звільнення селян А1 доручив Аракчеєву (кожен виходить на волю селянин долж був отримати земельний наділ не менше 2 дес) -не вийшло. Політика А1 стала мінятися не в кращу сторону. У 1815 р А повернувся до думки про військові поселення. У селища вводилися військові частини, а всі жителі переводилися на воєнний стан. У військових поселеннях неодноразово відбувалися повстання. А1, довірившись Аракчееву, погубив себе в громадській думці.

Здавалося, правда, що А1 в останні роки свого життя намагався піти в релігію, забутися на парадах і в поїздках тільки для того, щоб відволіктися від двох переслідували його думок. 1) в його царювання не можна нічого виправити і воно не виправдовує вбивство батька; 2) про що зріє проти нього самого змові.

Незважаючи на важкі втрати в березні 43, герм. верховне ком. вирішило знову опанувати ініціативою. Воно собир. уничт. «Курський виступ» сов.-нім. фр., для цього було сконцентр. 50 див., 2000 т., 900 сам. Гот. СРСР: 1 млн. 442 тис. Чол., 103,85 т. Мінах., 9918 тан., 8357 сам. Операція звані. «Цитадель». У СРСР балу прекрасна оборона, чітка розвідка. Початок наступл. на Курськ 5 липня 43 р 3 годині ранку. Мета: Ольховатка, Понири, Гнилець. 6 липня 43 - контрудар Рад. військ при сод. дек. армій. 7 червня німці наступ. в районі понирі. 12 липня - в ході битви ньому. зазнали скор. пораж. в най. танковому сраж. під Прохорівкою, недалеко від Курска.23 липня наступл. ньому. було зупинено на всьому фр. 5 серпня освобожд. Орел і Бєлгород. Курська битва, в кіт. були знищені ньому. бронетанкові див., озброєння. танками найостанніших моделей (тигр, пантера), ознаменувала корінний перелом у війні. 18-22 серп. - заверш. опер. Сов. військ у Курській битві. Ньому. військам більше не вдавалося опанувати страт. ініціативою до кінця війни.

Підсумок: 1) корінний перелом у війні

2) уст. мор. і матер. перев.

3) ініціатива остаточно перейшла до сов. армії

4) сприяло згуртуванню гос-в антигітлерівської коаліції

5) активізація союзників в Африці

Питання 48: Закінчення ВВВ знаменується Берлінської операцією. Плани: подолати посилену оборону Берліна; 3 смуги Одерської-нейсенского кордону (20-40 км оборони); 3 обор. Обводу навколо міста = 400 долговр. залізобе. соор. Сили: Німеччини - 1млн. чол., 10,0тис. знарядь і мінах., 1,5 тис. т., 3,3 тис. літаків. СРСР - 2млн. чол., 41,6тис. ор. і мінах., 6250 тан., 7,5тис. сам. Бій був дуже важкий, загинула велика кількість челов, але оборона була прорвана. Вдалося розсікти фр. Гітл. з сх. і зап., сов. і амер. союзн. зустрілися на Ельбі в районі Торгау. 30 квітня 45 над Рейхстагом замайорів прапор перемоги. 8 травня 45 підписано акт про беззастережну капітуляцію.

джерела:

В екстра. ум. сов. екон. змогла перестроєна. на воєн. лад.

Перемозі СРСР спос. мат.-тех. і воєн. допомога з боку його союзників по коаліції.

Єдність фронту і тилу

Трудовий героїзм працівників тилу

КПРС користей. підтрим. і довер. больш. насел. стр. Тоталітаризм.

Високі моб. можл. сов. той. сист., центр. ком. сист., той. контроль, планова екон., відсутність лич. своб., харизм вождя.

Патріотизм і национ пропаганда: -сбліж. з церквою

-вост. трад. цін. в армії

-возм. самост. дейст. воєн. поч.

Парт. движ.

Батьківський контроль. ресурси.

Фаш. режим викликав шалений опору. Нар. СРСР.

Зростання військового мистецтва вищого руков. армії

Помилки Гітлера.

підсумки:

Перемога над фашизмом, в ряді країн укр. дем. режим

Збережена свобода і незалежність СРСР

Зростання авторитету СРСР

Розвинений национ. освоб. руху в світі, розпад колоніальної системи

Зростання авторитету КПРС в світі

Розкол світу на 2 системи: сист. капит. і сист. соціал.

Територіальні приобрет. (Ю. Сахл., Курили, Кенігсбергськая обл., Землі по догів. 39 року)

Реорганізація військ урядового зв'язку.

2. Истор процес і його основні положення концепції.

Основн внешнеп завдання 2 ой підлог 19в

15 травня 1921 р постанову Раднаркому при ВЦК була створена криптографічний служба.

1928 р за розпорядженням Сталіна створена група секретного зв'язку в НКВС, червень 1930 р утворена відділення ВЧ зв'язку оперативного відділу НКВД.

У 1928 р усним розпорядженням Сталіна вНКВДсоздана група, 3.06.1930. утворена відділення ВЧ оперативного відділу НКВД.

Структура прав. ВЧ зв'язку НКВС СРСР в кінці 1941р: ставка (опергрупа відділень спецзв'язку нквд); Пересувні групи ВЧ зв'язку; армія (ВЧ станція); фронт (відділ урядового зв'язку фронту (ад'ютант командувача по ВЧ зв'язку)).

На підставі постанови ДКО №1129 сс від 30.01.1943г завдання котрих очолював на НКО, були сформовані роти зв'язку, які повинні передатися фронтовим управліннями військ НКВС

Освіта військ спеціального зв'язку було отабражено в постанові ДКО СРСР від 30.01.1943г. Наказ нквд СРСР №00204 від 31.01.1943г. "Будівництво, відновленні та охороні ліній і проводів урядової ВЧ-зв'язку".

Реоргонізація органів урядового зв'язку на період з 1946-по початок 60-х років: 1947р створення систем радіопроводной автономної связі''інтеграл - градієнт '' для потреб служби охорони прав-ва; для забезпечення заходів радіозв'язку на червоною площі виготовили "КП"; 1954 р система РТЛФсвязі "ітеграл- градієнт" замінені новою системою радіозв'язку "АЙ-ПЕТРА-ПАМІР"; 1963р розроблена і виготовлена ​​система радіозв'язку на червоною плошади "Cеверо"; 1967р прийнятий на озброєння система РТЛФ зв'язку "Роса".; 1971р в наведені нові аппрата ЗАС побудований радіо центр на 36 поверсі МГУ; 1980 розпочато випуск Абоненське радіостанції "Роща"; середина 80-х р-ів прийнята на озброєння центрова радіостанція "Вулкан".

Реорганізація пюс в росії після 1991 р.: 30.03.91г Указ Президента Української РСР "Про прав.связі РРФСР"; 13.12.91 Указ Президента Української РСР "Про освіту кому Итет ПС при Президентові РРФСР"; 24.12.91г Указ Президента РРФСР "Про створення ФАПСИ при Президентові РРФСР ".

Стан суспільства, виражене в якісних характеристиках щодо простору і часу, набуває певну динаміку, яка отримала назву «історичний процес». Ключевський: «Іст. процес є хід, умови і успіхи життя людства в його розвитку і результатах ».

Теологічна концепція. Сенс в послідовному русі людини до Бога. Значення християнської концепції ідея, що історія відбувається в силу універсальних закономірностей. Лінійно-спрямований рух.

Раціоналістична. Проблема: взаємозв'язок духовного і природного. Філософія Гегеля, Маркса. Рушійна сила історії: класова боротьба. Лінійно-циклічний рух. Європоцентризм.

Культурно-історична.Історія - простір заповнений релігійно-культурними організмами. Данилевський: 11 типів розвитку цивілізації. Шпенглер: розглядав кожен цикл історичного типу, як щось ізольоване. Тойнбі «Дослідження теорії»: виділив 21 замкнуту цивілізацію. Гумільов вивів криву етногенезу (40 цивілізацій, 8 послідовних фаз у розвитку). Ясперс «Витоки історії та її мета»: людство має єдине походження і шлях розвитку. Кондратьєв, Сорокін, Шумпетерн: теорія великих циклів, хвилеподібний процес розвитку. Гофф, Дюби, М. Блок, Бродель: іст. процес - взаємодія складових цивілізації: економічної структури, соціальної організації, культури, духовної складової. На сучасному етапі антропологічно орієнтована історія, в центрі всього людина, у всіх його життєвих проявах. В кінці ХХ ст почався період пошуку причин глобальних екологічних і економічних криз, повернення до теорії циклічності.

Закономірності історичного процесу: циклічність, нерівномірність, спиралевидность процесу, загибель і народження цивілізації, як наслідок накопичення суспільних протиріч, альтернативність розвитку.

Їх було кілька:

- вихід до берегів Чорного і Азовського морів.

- повернення українських і білоруських земель, захоплених Польщею.

- Участь Росії в боротьбі з революційною Францією.

- Визначення позиції по відношенню до боротьби між північноамериканськими колоніями і Англією. (Пізніше Росія встановила дипломатичні відносини з Америкою і отримала Аляску, Алеутські острови.)

Також Росія вела війни з Туреччиною (за Крим і вихід в Чорне море) і Польщею (за постановку на престол свою людину). У 1768 року Туреччина зажадала від Росії виведення військ з Польщі на що, отримавши відмову оголосила Росії війну. У червні 1770 р на притоках річки Прут Ларго і Кагулі (Молдавія) 30тисячна російська армія під командуванням Румянцева розгромила 80-тисячну армію турків. Також були здобуті і перемоги на море під командуванням адмірала Спиридова також ще 2 рази в 1773 р Суворов переміг турків в результаті були захоплені основні центри Криму, а в липні 1774 р був підписаний мирний договір (Росія отримувала землі між Дніпром і Південним Бугом, Керч; отримувала право на плавання торгових Сулова по А і Ч морях; Росія брала покравительство над Молдавією і Валахією; Крим став незалежним від Туреччини.) Але турки не хотіли миритися і влітку 1787 р турки запросили назад Крим і оголосили війну Росії. Влітку (попутно розбивши шведів) 1788 р в 2-х боях був «убитий» турецький флот. Потім, в 1790, Суворов взяв Ізмаїл, а флот Ушакова знищив флот турків ... Туреччина запросила світу. У грудні 1791 р був укладений договір (Росія отримала землі між Дністром і Південним Бугом, Крим, Грузію, але повернула Туреччини Молдавію, Бессараьію, Валахію.) Почалося освоєння нових південних районів

, Були побудовані міста: Херсон, Севастополь, Одеса, Миколаїв, Ставрополь.

9.Междун полож Рос імпер і зовн пол 17 -18в.

12 Р.імп 2 пол.18в.Преоб Екат2 і восст Пугач-ва

10.Рос при Петр1.Політ і соц-е перетворення.

1694-1 в історііЕвропи воен.ученія.Ітог обуч-я Петра: працівник, солдат, утворений, склав коло загальних друзей.1-е спроби Петра як гос.деятеля: 1695-похід на Азов (провал), 1696-2 похід на Азов (успіх) => створення рус.флота. (20 жовтня) .1697-98- "Велике посольство" (пошук союзників проти Туреччини) 1699-союз.отнош-я з Данією Ісаксон. Прохід до Балтики-Север.война (1700-1721) ділиться на 2 етапи: 1700-1709 (до Полтави), 1709-1721 (від Полтави до Ништатского світу) .1-е бій під Нарвою (ураження), народження гвардії (Семенівський і Преображенський) .1702-1703-взяті рус. фортеці Нотербурга, Ніеншанц.-в 1 етапі ініціатива на боці Швеціі.27 іюня1709-Полтавська бітва.В1710-зайняті Карелія, Ліфляндія, Естляндія.1714-сраж-е при мисі Гангут.1719- островах Езель.1720-Гренгам.30 августа1921- Ніштатс-й мір. Росії- Карелія, Ліфляндія, Естляндія, Інгерманія, г.Вибор, Кексгольм.У Швеції-Фінляндія.Россія вирішила головне завдання-вихід до морю.1710-1713-війна з Турціей.1722-23-перейшло Західне і Південне Прікаспіе.Плани були до захоплення Індії і Мадагаскара.1732-відновлення зв'язків з Англіей.1732 (Копенгаген) -трактат про дружбу м / д Росією, Данією, Австріей.1733 через хват Польші.1735-договір про мир з Швеціей.1735-1739-війна з Туреччиною (У Росії-отустья Дона до Південного Горба, без доступу до Чорного моря) .1741-43-війна зі Швецією (у Росії-південно-сх. частина Фінляндії) Прийняття підданства Росії казах-м ханом .1742-побудовані г.Орск, Оренбург.Освоеніе Сибіру з просуванням на Аляску.1756-1761-війна

Катерина 2 (Е 2) правленіе- (1762-1796) .Е 2 спиралася на російське дворянство-Золоте століття Е 2.1763-реформа Сенату (упор-т з 6 департаментів, Генерал-губернатор тепер сам вирішував справи сенату -Вяземскій.1764-ліквідація гетьманства на Левобер-й Україні-управляетпрезідент малоросійської колегії та генерал-губернатор Малої Росії-Румянцев.1767-скликання Комісії для декор-я Уложення, депутати були з колегії, Сенату, Синоду (крепост-е селяни ідуховенство місць не отримали) але вона не майже ні чого не пріняла.Январь 1769-з-за війни з Туреччиною Коммисия распущена.4декабря1774-вка про скасування Покладеної коміссіі.В наступні роки взятий курс на зміцнення абсолютизму, централізацію і бюрокр-ію управленія.мери в інтересах різних сословій.Правітельство лавировало, давало пільги дворянству, купецтва, ремісникам, крестьянам.Е ліквідувала Запорізьку сечь.Оставшіеся в1791-утворили козацьке військо на Кубані або Задунайську сечь.1781- зникла автономія (полки) Малоросії з'явилися губернії і у'езди.1775-на Дону запровадили Військове гражд-е правит-во.Реформа терріторій.1775-50 губерній замість 23 великих губернії-й.Возглавлял- убернатор, а 2-3 губер-й (намісництво) -наместнік або генерал-губернатор.Всемі губер-ми управ-ло губернське правітельство.Казенная палатауправ-ла примушує-ю, доходами, расходи.Пріказ громадського піклування-школами, больніцамі.Судебнгие установи-палата кримінального суду, палата грома-го суду, станові суди.губерніі ділилися на повіти на чолі капітан-ісправнік.Город-адмін-я одиниця-городничий, комендант.В Москві і Петер-ге-оберполіцмейстери.В80-ег.ліквідір ни колегії (мануфактур, камер-, берг-, Юстиц-, вотчинну, головний магістрат.1785- видача жалуваний них грамот двір-ву городам.1грамота свідчила-про монопольне право на землю і селян.; право на організ-ю корпорацій; вибору должн-х осіб і т.д. 2 грамота-городяни ділилися на 6 розрядів: купциі і міщани (дрібні торговці і ремісники), дворяни і чиновники, духовенство.-у кожного свої права і прівелегіі.у 2превратілась з іноземки в образів-ю, культурну, розумну правительку, увеліч.населенія на 75%, доходи в 4 раза.1773-1775-повстання Пугачова (Яікскіе козаки-названі через р.Яік-зараз р.Урал) жорстоко придушене Є.

1 682-Петро стає царем (під регенство Софії до 1689). Передумови до разв-ю Росії: 1) активізація внеш.політікі і діпломатіі2) інтенсифікація внутр. І внеш.торговлі (ремесло і мануфактури, Новоторговий статут), 3) реформує-е фінанс-й і податкової систем, 4) абсолютизація верх.власті, 5) воен.преобраз-я В17 столітті, 6) розмежування т-ва під владою зап.культури. Проникнення в Росс-е т-во ідей раціоналізму (свідомість -ср-під панів-ва над природою) => з'являється протягом дуалізм.Конец 17 в.появілісь податки а гроші впали. Торговельні зв'язки залишалися в нерозвинений-м стані. Виникає вибір: патріархальна країна або реформи (увійти в Європу) .1694-1 в історііЕвропи воен.ученія.Ітог обуч-я Петра: працівник, солдат, утворений, склав коло загальних друзей.1-е спроби Петра як гос.деятеля: 1695 -поход на Азов (провал), 1696-2 похід на Азов (успіх) => створення рус.флота. (20 жовтня) .1697-98- "Велике посольство" (пошук союзників проти Туреччини) Стрижень реформ-Север.война ( 1700-1721) .1-е бій під Нарвою (ураження), народження гвардії (Семенівський та Преображенський) .Економіческіе реформи: 1) політика меркантелизма-створ-е сприятливих умов для торго впли, 2) збільшення податків на захід-е товари, 3) організ-е діяч-ти рус.купцов, 4) насильства-ве створ-е торгових компаній.1718-1724-подушне перепісь.1724-паспортна сістема.Разв-е примушує-ти застосовувало посесійних (купивши-ся для заводів) селян. => гальмо в разв-і.1704-видалення Бояр Думи і влада у консилии міністров.1711- образів-е Сенату. (висш.орг-н управ-я) .1718-прийнятий "реєстр колегіям" (44прікази-> 10коллегіі) .1720-учережден Генрегламент колегій (склад-президент, віце-президент, 4 радника, 4 асесора) .4коллегіі-1) іноземна, військову і судову, 2) -Фінансова , 3) торгівлі , 4) промисло-ті.1722-створена прокуратура. Неофіц-й глава Сенату-Ягужінскій.1721-образ Синод, на чолі обер-прокурор.1714-указ оедінонаследіі (маєтку зрівнювалися вотчиною) .1722-Табель про ранги (14 рангів) Воен.реформа.1705-рекрутс-я повінность.Модерн -на стратегія і тактіка.Введени Воїн-й і Морс-й устави.В 1 чверті 17в.сформіроваласьвоенно-бюрократич-я сістема.наверху-імператор.

1.Іст як наука, її теор підставу, знач в подг оф ФАПСИ.

4.5. Міжнародне становище Росії, територіальні зрад. в 15-16вв.

7 / Росія в 17 столітті.

Основні визначення історії: - процес розвитку якогось явища (історія хвороби), - процес розвитку людини,-наука, що вивчає минуле природи і людини, - навчальна дисципліна. Появи «Історії» в Греції: Фалес застосовував до питань про походження. Гомер розповіді про минуле. Професійні Історики: Геродот ( «батько»), Політ, Фукідід - Греція; Лівій, Тацит, Плутарх - Рим. На Сході історія-нескінченний ланцюг перетворень людини в межах божественного. Русь: «Повість временних літ». Ідеї ​​циклічності в історії (араб Аль-Біруні, француз Боден, італієць Віко). У XVII-XVIII почався процес перетворення історії в науку. Росія: Карамзін, Татищев. Гегель, Шеллінг: абсолютний дух в історії. Гердер «генетичне» розвиток історії. Всесвітня Історія ділиться на: -за часом (історія первісна, давня, середньовіччя, нова, новітня); -погеорафіческому ознакою (історія Країн, регіонів, частин світу); -по комплексних проблем (епоха Відродження ...). Розділ історії: економічна, політична, духовна, військова ... Историч. Науки: антропологія, археологія, етнографія ... Суміжні науки: історія техніки, д-ви і права, воїн, історіографія. Історичне простір (країни, регіони), Історичний час (для звіту, періодизації).

У 60-80-х рр. 15в. Велике князівство Московське перетворюється в Російське гос-во, а його князі стають государями всієї Русі. Процес об'єднання: 1460-і рр. - впала незалежність Ярославського кн-ва, 1474г. - Ростовського кн-ва, після 2-х походів москвичів новгородці до 1478г. капітулювали (віче скасовано, вічовий дзвін вивезений до Москви і т.п.). Напад хана Ахмата в 1480г. на Русь, але російські війська не пропустили татар через р. Угра (8-12 жовтня) -стояніе на р. Угрі до 11 листопада, потім хан повів своє військо в степу. Орда розпалася, влада Івана III зміцнилася. Після двох (1483,1485) походів Москва ліквідувала незалежність Тверського кн-ва. Продовжив справи батька Василь III: приєднані Псков (1510) і Рязань (1521). Ворожнеча з кн-вом Литовським (до Москви перейшли князі в верхів'ях Оки (Воротинського, Одоєвського, Трубецкие)) - війна (1487-1494) - Росія перемогла. Друга війна розширила кордони Росії до верхів'їв Дніпра (і 50-80 км від Києва). Після третьої війни в 1522г. Росія закріпила за собою Смоленськ. У міжнародному відношенні, звільнившись від ординського ярма, Росія стала величезною державою, перетворилася на велику силу у тогочасній Європі.

Під час правління Івана 4 (Грозного): серпень - 2 жовтня 1552 - облога Казані (взята). 1556 - приєднано Астраханське ханство, Ногайське. 1557 - Башкирія. У 80-90 рр 16 в. Західна Сибір увійшла до складу Росії (її захопив Ярмак). Лівонська війна - січень 1558-1582. Ми програли.

Смутні часи створ.в Росс уникал. Сітуац.- влада в руках товариств. Єдність держ. Було разруш. (Смоленск.- Поляк, Новгород-шведи) велике знач. сохр націонал едінств.Імел церкви і потреб нород в царя. 1613 - вики. Нов цар. Самий представницький. Патріарх Філарет допоміг. Обраний. Цар його син. - Михайло. Раману. Влада цар на перших порах огранич боярство. Зімскіе собори немогли зупинити закріпачення податкових станів в тому числі горождан. Все больш роль на соборах ірал. Бояскіх дворян. Але і вони могли обмежити цар влада. Зачатки станових монархії росс. Незнач. Через слабість місто. І не знанні народ. Своїх прав в земських соборах. У 17 століття йде процес перехід. Від сослов.представл до обсалютной роль Боярської думи в земських собор падає. Тисяча шістсот сорок вісім судебник - «соборну укладення» в катор опр ПАВов. Статус основ сосл рос. Було збільшити. Податки, возвращ земель пасадскім, закріплення городян за своїми містами. Укладення - юридич. Оформл. Систем. Крепост. Селяни - помісні, вотчинні, моностирскіе, ставали залеж. Від держ. Владельци могли продовать купувати закладати передових. За наследст сой селян. Дворяни подлуч право наследов. Обміну маєтку на вотчини. Заборона розширення церков. Землеволодіння.

14 "Смутні часи"

10.Возвишеніе Москв і формиров Рос гос (14-15)

11. Ріс гос в 16в. його соц-економ. і дух риси.

Після смерті Ивана4 (1 584) престол унасл.Федор-нездатна для прав.чел.Вся влада була в його шурина Бориса Годунова.Начало смути полож.гібель сина Івана Грозного.Віновн.молва счіт.Годун Після смерті Федора, що не

імевш.наслед.Земскім собором був ізбр.царем Боріс.Разум.меропр.Боріса в соц.сфере і мір.внешн. політ.

позвол.отодвінуть назрев.соц.конфлікт, але народ не счіт.его закон.царем Неуражаі і Год.власть прискорили наступ смути.1601 вПольше обьяв.самозванец, Лжедмитрій (Гріг.Отрепьев) видавши.

Себе за сина Ів4 спасшегося.С допомогою Єжи МнішекаЛжедм.собрВойско і 1604вступіл в Сев.земл, а в1605 вМоскву.Бояре предавБорПрісягнулі Лжедм, кот.начал царствовать.В1606в ході восст.Лж.убт

На троні Васіл.Шуйскій-боярин-вперв.прісягнулбоярам.УсіленіеКрепостн.гнета, нестаб. і свавілля феод.визв.восстан.крест, холоп, В1584,1587-волнен.посад.люд.вМоскве, Ливнах, Угличі, двіж.Хлопка

1606-перша крест.война.Осн.пріч: процес закрепощен. (Укази1581,92,97), нестабільність і розруха у владі структурах.Іван Болотников-глава восст.крест. і холопів з Путивля вирушив На Москву.В августе1606 боліт. Розбив прав.войска під Яльцем і Підійшов до Моск.Под ній він зазнав пораж. (Зрадили дворян.отр.)

Болот.отошел до Тулі. Там він був страчений-кінець 1етап см. Час. 1607 поч. похід на москву з запода - Лжедмитрій 2. Влітку 1608 потрапив пораж. Під Москвою Лжедмитрій рапол. В гасінні туди стікати не достатньо Шуйський дворяни і бояри. 1608 Шуйський заключ. Угода з Карлом 9 про воєн. Допомоги. (Вигода через Новгород. Земель і Карелії). У Тушенскій табір взимку 1608-1609 превр. в укріплений. Місто жив гробежом околицях. Террит. Навесні 1 609 Скоп'є - Шуйський з загін. Народ. Ополчилися. Розгром. Їх. Осінь 1609 поляки облог. Смоленськ. Шуйський не зміг Договр. З швед. І був скинув з престол. Бояри пустили Польщі в Москві. Сигізмунд хотів зайняти русс престол. У Рязані 1611 Д. Пожарський Новгород Казьма Мініна. 26 октяб. Вони освобод. московського. 1613 обрання нового цар.- М.Ф. Романов. См.время інтервенція наклали відбиток на іторіі держ.

Передумови: в XII в переміщення з півдня великих мас населення через постійні вторгнень кочівників.

Сприятливе географічне положення Москви.

Перші московські князі зуміли не тільки заволодіти ярликом на велике князювання, а й утримати його у себе. Незважаючи на всі міжусобиці (головний суперник - Твер). 1327 Іван Калита (московський князь) придушив повстання в Твері за допомогою монголо-татар, тим самим підняв Москву, Калита отримав право збирати данину з усіх російських земель і доставляти її в Орду.

Перетворення Москви в резеденцію митрополита, в результаті Москва отримала великі землі.

Купівля нових земаль: Галича, Углича, Білозерська.

Зовнішньополітичний фактор - звільнення від татаро-монгольського ярма.

Одна тисячі триста сімдесят п'ять Тверській князь отримав ярлик на велике князювання, Москва ж зібравши всі сили пішла проти Твері, в результаті Твер визнає верховенство Москви.

З 50-х р XII в. Міжусобиці в Орді (боротьба за престол). Перемога Мамая і спроба Орди повернути колишню могутність.

1377г. поразка російських на р. П'яні, через несподіваного нападу.

1378. Перемога Д. Донського над мурзою Бегіч на р. Воже.

Перед Куликової битвою (8 вересня 1380г)

Мамай (100-250 тис. Чоловік, генуезької військо з колонії в Криму, князь Литовський Ягайло, рязанський Олег (не набрав битву)).

Д. Донський (Ростов, Москва, Яраславль, Муром, північні князівства, литовські князі А. Полоцький, Д. Трубецькой)

1382г. раптовий напад на Москву нового хана Орди Тахтамиша, в результаті розграбування Москви.

1395г. Війська Тимура дійшли до Єльця.

1408г. Едигей (новий хан) дійшов до Москви, але не зміг її захопити.

1428 внутрішня боротьба між Василем II (онук Донського) і Ю. Галицьким (молодший син Донського). 1446 в результаті змови Д. Шемака засліпив Василя II і відправив на заслання, але через рік Василя II при підтримає бояр переможно в'їхав в Москву.

Іван III (1462-1505) проголошує себе государем всієї Русі.

1471 похід Московських військ на Новгород (спроба Марфи Борецький приєднатися до польського князя Казаміру IV, спроба розділити церква), на р. Шелонь перемога москвичів. 1478 остаточно приєднано Новгорода.1474г. приєднання Ростова. 1480 хан Ахмат (100тис. Чол) рушив на Москву. 8-12 жовтня «Стояння на р. Угрі », повалення ярма. 1483 1485 - два походу на Твер, її приєднатися. Три війни з Литвою, в результаті Русь отримала Смоленськ. 14.07.1500 бій на р. Повели, перемога росіян.

Утворилася величезна держава, яка перетворилася на велику силу у тогочасній Європі.

Іваном III практично було створено єдине гос-во. Екстенсивна система землеволодіння зберігалася. Обмеження крьстьянства: право залишати замлю тільки за тиждень до Юр'єва дня (26 листопада) і тиждень після. 1497 перший судебник.

1533г. Іван IV отримав територію в 2800 тис. Км ^2.

Три етапи: 1. конецXV-середінаXVI- підйом продуктивних сил; 2. Третя чверть XVI- опричнина Лівонська війна; 3 кінець XVI - новий підйом. Економіка: Серпухов, Тихвін, центри по виробництву заліза. Тула - зброю. Ярославль -льненая промисловість. Будівництво нового кам'яного Кремля і Китай-міста. 1564г.- Федоров винайшов книгодрукування. Північний торговий шлях до Англії. 1550г. новий судебник. 1581 р указ про «заповідні літа». Особливість розвитку Росії- слабке розвиток міст, у виробництві головну роль грали феодали і гос-во, тому Росія пішла шляхом кріпацтва, а не по дорозі капіталізму. Внутрішня політика: Іван IV в 3 року втратив батька, а в 8 матері, його дитинство пройшло в обстановки боротьби дворян. 1547г. повстання в Москві, Пскові, Коломні, Устюзі, прийняття титулу царя Іваном Грозним. 1549 «Обрана Рада» - священик Сильвестер, князі А. Курбський, М. Воротинського. 1549 перший Земський собор-політика реформ, наступ станово-представницької монархії. Створення органів управління-Наказів. 1550г. створення стрілецького війська (25 тис. чол). 1556г. «Ухвала про службу» - з 150 десятин землі - 1воін з конем і озброєнням, скасування системи годувань, губна реформа ( «губа» - адміністративний округ). Грошова реформа - єдиний московський рубль, поява копійки. 1551г. Стоглавийсобор. 1560г. «Обрана рада» впала. Боротьба за зміцнення самодержавства Івана IV набула найжахливіші риси. Початок масових вбивств. 5.01.1565 початок опричнини. Діячі опричнини: боярин А. Басманов, дворяни М. Скуратов, В. Кальна. Дві версії опричнини: царський безумство або продумана політика щодо об'єднання землі. Під час опричнини церква була повністю підпорядкована гос-ву. 1569г. похід на Новгород, Твер, Клин, Торжок, де сахранялісь пережитки народного самоврядування. 1570- 1571 епідемія чуми. У резульіате опричнини в країні запанувала розруха. +1571 через невдачі в Лівонській війні, зросли набіги татар, банкрутства татарами Москви. 1572г. царський указ про скасування опричнини, спроба повернутися до земствам. 1575р. спроба повернення до опричнині. Зовнішня політика 1551г. будівництво фортеці Свияжск. Август 1552 облога Казані. 2.10.1552 взяття Казані. 1557г. приєднання Башкирії. 1555г. сибірський хан Едигер підкорився Москві. 80-е походи Єрмака в Сибір. 1558г. початок Лівонської війни. Взяття Нарви, Дерпт, в результаті Лівонський орден був унічтожен.1581г. облога поляками Пскома, безрезультатно. Лівонська війна тривала 25 років, в кінці все завоювання Росії були втрачені. При Івані IV Росія отримала Сибір, Поволжя, спроба боротьби за вихід до Балтики.

34 Економ разв СРСР в г перв 5леток

37 товариств підлогу. разв СРСР в 30 г вуст тотал реж

30.Демокр рев в Рос. в лютому 17г її ін і хар .Двоевл

Необхідність нормалізації відносин міста і села змусила партійно-державної реєстрацiї. рук-во

Піти на скасування продрозкладки, заміну її продподатком, розмір якого був істотно нижче плану розкладки. У 1923-1924гг. було дозволено вносити продподаток (за бажанням селян) продуктами і грошима. У 1924-25 рр. здійснювався перехід до грошового обкладенню села. НЕП підірвав соціальні корені повстанського руху, що дозволило в 1921-22гг. ліквідувати його основні осередки. У 1921-22гг проводяться реформи управління промисловістю, торгівлею, кооперацією, кредитно-фінансова і грошова реформи. У 1921р створюється Держплан (госуд. Загально планова комісія). Проводиться роздержавлення промисловості (до кінця 1922р в руках гос-ва 1/3 раніше націоналізованих підприємств). Великі підприємства об'єд. в трести. Тренстовскіе системи відрізнялися жорсткою централізацією. На держ. постачанні спочатку залишилися металургія, паливно-енерг. комплекс, частково транспорт. Вирівнююча оплата праці змінилася тарифною політикою, яка враховувала кваліфікацію робітників, кач-во і кількість вироблених продуктів. Пайкова система витісняється грошовою формою зарплати. Скасовуються загальна трудова повинність і трудові мобілізації. Розвиток товарно-грошових відносин привело до відновлення Всеросійського внутрішнього ринку. Відтворюються най. ярмарки, відкриваються торговельні біржі. Стимулюється розвиток кооперації. У 1921-24гг створюється банківська система. Реформи НЕПу гальмувалися нестійкістю грошового обігу. Грошова реф. завершилася в 24г, вдалося ліквідувати бюджетний деф. У 23г загострило ситуацію недостатньо інтенсивне проведення скуповування хліба гос-вом, вибухнула криза збуту пром. товарів.

Сов т-во по його відношенню до тоталітарного режиму можна розділити на 3 групи: 1) щиро вірили в вождя і соціалізм з його ідеями уравнительности і колективізму; 2) коливаються і сумніваються, не маючи певності в правильності проведеної політики, але не сопротивл загальній течії, а що йдуть за ним; 3) сопротивл режиму загальної влади Сталіна.

Командно-адміністративна система, впевнено себе почувала, спираючись на вчорашніх селян, вчорашніх робітників, які не мали власного кутка, мало культурних. Бюрократію вони влаштовували, оскільки не претендували на комфортні умови існування, а задовольнялися тим небагатьом, що давало гос-во. Командно-адміністративна система сформувала масову психологію уравнительства: нехай все в бідності, але зате всі рівні. Взаємодія апарату і мас здійснювалося через ієрархічну систему зв'язків «наказ-виконання». У самому заг-ве був відсутній механізм зворотного зв'язку, через який контролювався б держ і партійний апарат знизу. Тоталітарний режим руйнував органічні, життєві зв'язки, розчленовував все общ-во, відчужуючи всіх від власності, управління. Він підключав кожного до створеної системі, в результаті чого т-во як би перестало істот і превр в механізм. У роки НЕПу функція доль органів і орг упр стали розмежовувати однак у 30-е процес розділ-я почав згортатися. Роль представить орг - рад принижувала а упр ф-ія виконкомів збільшити. Слабкість представницької демокр обьясню тим що вона іторіческі не склалася в Росії. Така слабкість дала режиму возможн шльондр і дурисвіток влада і упр від соц базою (трудящих). Происх систематич втручання парт і держ апарату в сферу правосуддя; утримуючі вироків осіб по політ справах зумовлювалося заздалегідь. Сущ також «альбомні» справи сост для вищого рук-ва країни. Конституція 1936р проголосила демокр принципи: правосуддя осущ судами, судді незалежні і підкоряються лише закону. Однак в країні в цей час сущ система наход в повному противор з констит система позасудових органів, а судді були далекі від незалежності. «Правосуддя» по політ питань здійснювали в різні часи Особлива нарада при ОГПУ (НКВД), всякого роду «трійки», «двійки» ...

Взимку 1916-17г країна в загальнонаціональному кризу через 1-ої світової війни.Руйнування хоз.связей, зупинка підприємств, недолік продовольства в пром.центрах, падіння рівня життя, дискредитація влади стали причиною рев-ціі.В оточенні Николая2 зростає невдоволення (17.12.16г убитий Распутін) .Поводом до виступу стала затримка з ввезенням продовольства в Петроград .23 фев.начались страйку .1марта влада перейшла до революційних органам.27 фев.создан петроградський рада (Чхеїдзе, Скобелєв, Керенський) тоді ж створено комітет членів Гос.Думи, який оголосив 2 березня з приводу створення тимчасового прав-ва (Львів, Мілюков ,

Гучков, Коновалов) .2марта рада та прав-во домовилися про взаємодію -склалося двоевластіе.2марта Николай2 відрікся від прістола.3марта відрікся Михаил.Познее Росія оголошена республикой.Перед країною 3 проблеми: війна, аграрна реформа і скликання установчих зборів .Тимчасовий прав- у вважало що аграрний питання буде вирішене після війни яку треба довести до кінця це викликало невдоволення широких мас і криза тимчасового прав-ва. У квітні відбулися масові демонстраціі.Мілюков і Гучков пішли в отставку.Разразился перша криза времен.пров-ва.Ето дозволило Леніну притягти до мирному переходу рев-ції буржуазної в соціалістіческую.3-24іюня проходив 1 всеросийский з'їзд рад, пройшли демонстрації за відставку тимчасового пров-ва.Большевікі хотіли захопити владу, але не дозволяло їх мале кол-во.В умовах економ.крізіса і тривала війни, радіокалізаціей мас крах чергового коаліційного пров-ва став немінуем.Ето відбулося 25.10.17г.

13.Европа в 16 в. Last 100е Среднев or Нов Врем.

6. Сер століття. Періодизація.

3 1.32. Ріс в ум нац кріз.Іюл-жовтні 1917р, окт восст

XVI ст - час драматично. змін. До кінця XVI ст склалися перші колоніальні імперії - іспанська в Латинській і Центральній Америці і португальська, центр кіт. - Бразилія. З середини XVI ст включилася і Англія, Франція і Голландія. "Захід" прийшов на "Схід" в XVI ст. Постійна взаємодія з колоніальної периферією вже до XVII-XVIII ст стало економічним благополуччя Західної Європи. Виділялися контури світового ринку. Центр його - Антверпен. До початку XVII ст роль Антверпена перейшла до Амстердаму. Розвиток торгівлі породило акціонерні кампанії. З 40-х років XVI ст - революція цін (ціни підвищуються). => Населення в обуренні. Причини революції: приплив дорогоцінних металів з Америки. XVI ст - вік перших мануфактур. У XVI ст складалася особлива буржуазія (торговці, процвітаючі цехові майстри, великі купці, банкіри, промисловці-підприємці). У другій половині XVI ст Європа була охоплена військовими конфліктами католицьких і протестантських країн. Громадянські війни стрясали Францію, революція в Нідерландах проти влади іспанської монархії, спрямована на створення сприятливих умов економічного розвитку, Результат боротьби визначено не було. Лише до середини XVII ст, після Тринадцятирічної війни, релігійне протистояння перестало бути пружиною війн і конфліктів. Відбувається формування абсолютизму: влада короля по відношенню до старої аристократії стає необмеженою, складається ефективна система управління, яка спирається на бюрократію, виникає регулярне військо, поява. сист. постоян. оподаткування, г-во підпорядковує церква собі, виробляються теорії, що обгрунтовують законність і необхідність абсолютизму. "Залізний вік" - характеристики XVII століття. Перша половина - епоха Тринадцятирічної війни (1618-1648). 40-е - 60-е роки - низка криз: загострення політичної нестабільності в Голландії, освоб. движ. Б. Хмельницького на Україні, міські повстання в Росії, відпадання Португалії від Іспанії, бунти в Неаполі, династичні труднощі в Швеції. Середина XVII - англійська революція => дві громадянські війни, проголошення республіки, встановлення протекторату - зміст драми Тринадцятирічної війни в Англії (1640-1653). До кінця XVII ст сходить історія партій вігів і торі - майбутніх лібералів і консерваторів. Перелом розпочався. Критична точка була пройдена. Європа утвердилася в своєму русі до нового часу.

Періодизація: 1) Кінець V століття (раннє середньовіччя: становлення феодальних відносин); 2) Початок XI століття (Класичне середньовіччя: найвищий розквіт феодального способу виробництва) 3) Кінець XV століття (Пізніше середньовіччя: розкладання феодалізму і зародження капіталістичного ладу) 4) Середина XVII століття (Новий час: твердження капіталізму). У середньовіччя: падіння Західної Римської імперії, утворення на її терито. німецьких королівств. До 1) відноситьсянародження Среднев. Європи, тобто народженні Європи, як такої. Початок середньовіччя - 476 рік. До цього часу на терит. Західної Римської імперії істот. королівство вестготів, алеманов, вандалів, бургундів. Ч / з 10 років в Північній Галлії утвердилося панування франків, а в 493 році в Італії - остготи. До кінця V століття загибель Західної Римської імперії, а з нею і доля античної цивілізації була вирішена. Причини падіння: труднощі з відтворення. рабів, проблеми сохран. управл-ти імперії, вік. ролі армії, мілітаріз. політичне життя. життя і т.д. У 800 р. => Франкское г-во -> ІМПЕРІЯ. У цей період формується вотчина - велике і дрібне приват. госп-во, засноване на трудек завис. крестьян.2) Те розширюючи, то скорочуючи свою територію, переживаючи злети і падіння, перемагаючи ворогів і терплячи поразки Сх. Римск. імперія впала лише в 1453р. від турків османів. Виникла Візантійська імперія. Її територія була дуже розкидана (в Європі, Азії, Африці). Пост. фактор визант. історії - в / небезпека з боку. Сх. Римська імперія (в 1204г - напад западноевроп. Лицарів. 1261г - відновлена, але не до кінця) була багатшими Західної. Криза Зап. Європи змінився новим підйомом в XI-XII століттях, Кодифікація з-нов => надійна правова основа. Візантія - правове г-во. Вона централізоване г-во на всій історії. Носій верх. влади - імператор, сущест-л бюрократ. апарат, податок. сист, фінанс. служби. 29 травня 1453р Константинополь упав (турки-османи) ІванIII одружився з племінницею КонстантінаXI і стверджував - Москва - "Третій Рим". XI-XIII ст - "Літо середньовіччя" .XIV-XV ст - "Осінь середньовіччя", захід цивілізації. У XIII-XIV ст сформувалися станово-представницькі монархії, король-носій публічної влади. Підсумки: середньовічне т-во Європи - т-во традиційне, переважають аграрн. заняття і інтереси, с / г і ремесло, засноване на ручній праці і передачі навичок з покол. в покол. Средневек. Європа в кінці XV ст підійшла до певного рубежу, за кіт. відкривалися нові горизонти. XIV-XV ст - розквіт Відродження.

2 липня 1914р міністри-кадети подали у відставку. Мета - спроба чинити тиск на уряд з метою вжиття заходів боротьби з революційною стихією (роззброїти. Робочих, відправка революц. Частин столичного гарнізону на фронт, заборона деят-сти лівих організацій і т.д.) 4 липня, Петроград - організована більшовиками 500тисячн. демонстрація. Гасло: Вся влада радам. Виникла перестрілка, загинуло понад 700 осіб. Петроград н на військовому покладено, з нього були виведені некіт. в / ч. Звинувачення більшовиків в отриманні грошей від німецького Генштабу. Був відданий наказ про арешт Леніна. Більшовики перейшли на нелегальне становище. 8 липня - брешемо. уряд очолив Керенський, замість Львова. 12 липня - вводить смертну кару на фронті, 18 липня - зміщення головкому Брусилова і на його місце - Корнілова. Керенський розраховував, що Корнілов приборкає революц. рух і допоможе встановити "демокр. диктатуру ". 27 серпня - Керенський оголошує Корнілова зрадником після того, як кінний корпус ген. Кримова почав свій кидок на Петроград. У Петрограді-створюватися робочі загони, готові боротися з бунтівними частинами. Відтак до 30 серпня війська Корнілова майже без пострілів були зупинені, а Корнілов заарештований. "Реаб-ні" більшовики зі своїми зрозумілими гаслами набували більшої популярності в масах. Авторитет тимчасового уряду падав, з ним і шанси на успіх демокр. альтернативи. У поч. Вересень відбуваються перевибори Петрогр-ого Ради, більшовики отримують больш-во місць, а головою вибираючи. Троцький. 10 жовтня - засідання членів ЦК - більшовики вирішили на озброєння. захоплення влади. Всі підтримали. 12 жовтня - створено Військово-революційного. комітет (ВРК), який виконував роль штабу з підготовки до повстання. 22 жовтня ВРК направив своїх представників в усі в / ч Петроградського гарнізону, в місті мітинги. 24 жовтня - озброєння. загони Червоної Гвардії захоплюють мости, пошту, телеграф, вокзали і т.д. Ніхто не чинив їм ні найменшого опору. Центр повстання (штаб) - Смольний. 25 жовтня - столиця в руках повсталих. У ніч на 26 жовтня Зимовий упав. Керенський до штурму виїхав на фронт, інші заарештовані. Втрати - 6 чоловік. Прихід до влади більшовиків означав крах буржуазно-ліберальної альтернативи. Гл. причини цього: 1) Відсутність твердий. держ. влади 2) сповільнилася. хар-р реформ 3) Война4) Наростання революційного. настроїв. Більшовики зуміли использ. цю ситуацію, щоб реалізувати свою идеологич. доктрину.

33. Військове будівництво 1920-30г.

51.Внешн політ Ріс 90-х років. Зміна Приор.

Введення християнства.

Головним у змісті військової реформи був пошук оптимального підходу до військового будівництва, перехід на мирне становище скорочення армії з одного боку і забезпечення боєздатності збройних сил і безпеки країни з min економічними витратами з ін. Боку. Найбільш доцільною системою організації ВС була кадрова армія. До літа 1924 р її числ. була доведена до 562 тис. ч-к. Різке скорочення викликало ряд негативних наслідків соц. хар-ра. Крім того така числ. армії могла забезпечить лише 30% призовних контингентів, що значно обмежило можливості мобілізаційного розгортання. У процесі військової реформи були прийняті наступні заходи:

Max. спрощений апарат управління в усіх ланках переглянутими ф-ії центральних військових установ. З жовтня 1923 по окт.1924 центральний апарат скорочено на 22,7%, апарати військових округів на 33,5%.

У 1924-1926 був здійснений перехід до змішаної сист. комлектованія ВС. Законодавчо це перехід був укріплений "законом про обов'язкову військову службу", заснованим ЦВК і РНК СРСР 18 верес. 1925 р

Створювалися національні в / ч. До весни 1925 р нац формування склали 10% загальної чисельності РККА.

Поліпшилася техн. оснащеність ЗС, стало задовольнятися потреба військової авіації в літаках, чисельні. повітряного флоту увеличелось в 12 разів. До 1 червня 1931 році в СРСР була створена міжміський урядового зв'язку.

В обл. підготовки військових кадрів був передбачений перехід від системи короткострокових курсів до військових школам з 3 4 річним терміном навчання.

До серед.1925 р був здійснений перехід до єдиноначальності в Червоній Армії в 2 формах: повне - якщо командир комуніст і неповне, якщо він безпартійний.

В кінці 30 р були освічені 16 військових округів, 4 флоту, 5 флотилій, проведені зміни в вищих органах військового управління. Важливу роль в реформуванні Червоної Армії зіграв з-н про загальний військовий обов'язок 1939 р, який визначив принципи і норми будівництва єдиних ВС країни. Він юридично закріплював перехід на кадрову сист. пристрою армії. Однак, з урахуванням масштабів репресій, які співпали з періодом реорганізації ефективність перетворень виявилася катострафические низькою.

Після розпаду СРСР і проголошення СНД склалася принципово нова зовнішньополітична ситуація для Росії. Росія не тільки позбулася традиційних союзників у Східній та Західній Європі, але і отримала по периметру своїх «прозорих» кордонів безліч держав, керівництво яких було налаштоване далеко не дружелюбно. Значно постраждала обороноздатність страни.1Отсутствіе кордонів з колишніми республіками СССР.2Флот втратив традиційних баз в Прибалтике.3Осложнился питання про його базування в Севастополе.4Необходимость виведення військ з Німеччини, Польщі, Угорщини, Прибалтики.5Развалилась ППО страни.6Обострілась проблема біженців із сусідніх гос в.

Росія-Захід.

Перевагу у зовнішній політиці продовжувало зберігатися за західними країнами, в першу чергу США. В кінці 1991-початку 1992 р. Єльцин заявив про перенацілювання ядерних ракет з об'єктів США. У 1994 р ядерні ракети Росії і США були перенацілити в ненаселені райони земли.1992 г.- Кемп-Девідської декларація - закінчення «холодної війни», Росія США друзі і партнери. Січень 1993 г. Москва - ОСНВ-2 - до 2003 року скорочення ядерних потенціалів Росії і США на 2/3 від рівня ОСНВ-1. Червень 1994 р.- завершення виведення військ з Німеччини. Спроби російського уряду запобігти вступ колишніх членів ОВС в НАТО наданням країнам Центральної Європи перехресних гарантій безпеки. НАТО йдучи на компроміс створило програму «Партнерство заради миру» згідно з яким країна підписала не ставала повноправним членом НАТО. До літа я 1994 її підписало більш 20 країн. 22іюня 1994 до неї приєдналася Росія. 1994 розширення «сімки» провідних країн за рахунок Росії. Зміцнюючи зв'язки із Заходом Росія найчастіше йшла у фарватері США.

Росія-Схід.

Зміцнення відносин з Японією, Індією, Китаєм, країнами АСЕАН, південної Кореєю, гос-вами Перської затоки. Китай став одним з основних торговельних партнерів. Ослабли контакти з КНДР, Монголією, В'єтнамом, Іраком. «Східне» напрям залишилося другорядним.

Росія-СНД.

Колишні республіки дистанціювалися від центру, але скоро знайшли у себе проблеми які вирішити самотужки не могли. Загострилися збройні конфлікти в Таджикистані, Грузії, Молдові. 1992 р Більше 250 документів для зміцнення СНД. 1992 - договір про колективну безпеку країн-членів СНД (підписалися 6стран из11). 1992р. економічна криза СНД. (невигідно продавати нафту серед членів СНД) .1993-Устав СНД (подписало7 країн). 1993-94 - прохання Грузії, Вірменії про російському миротворчості на їх території. 1994 -договору про висновок ракетно-ядерної зброї з території України. 1992-94 проблема статусу Севастополя і умов розділу Чорноморського флоту.

У 988 р при Володимирі 1 як державну релігію було прийнято християнство.

Хрещення Володимира і його наближених було скоєно в Корсуні - центрі візантійських володінь у Криму. Йому передувало участь київської дружини в боротьбі візантійського імператора Василя 2 з початком заколоту полководця Варди-Фоки. Імператор переміг але не виконав свого зобов'язання - віддати за Володимира свою дочку Анну. Тоді Володимир обложив Корсунь і примусив візантійську царівну вийти заміж в обмін на хрещення "варвара", якого давно приваблювала грецька віра.

Володимир, охрестившись сам, хрестив своїх бояр, а потім і весь народ. Поширення християнства найчастіше зустрічала опір населення.

Прийняття християнства мало велике значення для подальшого розвитку Русі.

Прийняття християнства зміцнювало держ. влада і територіальна єдність Київської Русі. Але мало велике міжнародне значення, яке полягало в тому, що Русь ставала рівною іншим християнським країнам, зв'язки з якими значно розширилися. Нарешті прийняття християнства зіграло велику роль у розвитку російської культури, яка відчула на собі вплив візантійської, через неї античної.

На чолі російської православної церкви був поставлений митрополит, призначений константинопольським патріархом.

Всі її були зобов'язані платити податок на користь церкви - "десятину".

2. Особливості разв.Др.рус.гос в усл.феодальн.раздр.

3 Тат-монг ярмо в Русі, його вліян.на політ і к-ру

1. Образів древньоруської держ: предпос образів

З 2треті 12в до конца15в на Русі тривав період феодальної раздробленності.Главн.предпосилкі: ослаблення центральн.власті київського князя, зміцнення влади феодалів на місцях. (Повстання в Києві-1113г.бедствіе народу через усобиць князів) Зростало велике феодальне землевладеніе.У круп.феод.есть свої дружини, апарат управління: зростання бажання отд.от Кіева.Особая опора на служивих-дворян, составлявш.дружіну кот.получ за службу гроші, землю.Рост володінь церкви. "" Російська правда '' - -юредически закреп .господство феодалів і залежність смердов.В конце12-нач1 3в. на Русі склалися три центри: Галицько-Волинське княж-во мало терр.-від прусів і литовців до Дунаю (Галич, Червень, Львів, Перемишль, Володимир) 1199-1205 княж. РоманМстіславовіч.Особий розквіт приДаниилеРомановиче (1238-1264) Бояри хотіли вийти з-під княж.власті, вступаючи в змову з пол.Владіміро-Суздальське-отНіжНовг до Твері.Стала незавісот КваВ 30-х г12века при сина Вл.Мономаха-Юр.Долгорукій (1125-1157)

Він розширив підпорядкувавши: Муром, Рязань, мордву, марі.Ростет МоскваАндрейБоголюбскій (1157-1174) -захватил Київ і проголосив себе великим князем.Заговорщики вбили і братВсеволодЮр-ч Велике Гніздо (1176-1212) розправ з заг подчинивСмоленск і Чернігів Князівство почали називати великим Володимирським.

Новгород.освободился від Києва 1136.Власть належала багатий. Боярству.Бояре тримали в руках міське збори вільних громадян-вече.Вече обирало з бояр посадника (суд, упр.) І його пом, тисяцького (ополчення) .З 1156 віче ізбір.архіепіскопа (казна, зовн) Для забезпечення зовнішньої безопасн. Запрошувався князь з дружиною Князь імелправа упр.ісобств.в республ.В 1348 Псков відокремився .полі. дроблен.не спричинило культ. разобщ.Общее релігійне созн. І єдність церкви забарилися процеси відокремлений. І створили припускає.

Для будущ.воссоедіненія російських земель.

У конце12-нач13вв.возн.монгольское гос-во. У 1206г., В резул-те боротьби аристократії переміг Темучин, котор.бил провозглаен був великим ханом під ім'ям Чингісхана (1155-1227) Монг-е феодали за короткий час завоев.: Сибір, Сев.Кітай, Ср.Аз.Сев. Іран.В 1222г.взялі Грузію, Осетію, розбили половецьку орду Кончака.Половци разом з російськими на р.Калке в мае1223г.столкн.С монголами, котор.проігралі, але обессіл. Монголи відійшли в степі.1223г.-початок боротьби з монголо-татарським нашествіем.В одна тисяча двісті тридцять шість монг. знову двин. на північно-схід .Батий-онук Чінг-на в 1237Вошел з осн. силами на Рязанське кн.-о.Рязань, Коломна, Москва були взяти.Осажден Володимир, захоплені Ростов, Ярославль, Твер, Юрьев.После розгрому ЮріяВсеволодовіча на р.Сіть монголамБил відкритий шлях на Новгород.Но монголи повернув. ВСмолен. і Черн.Кн-ва.В1239 Батий взяв Переяслав і Чернігів, в 1240 упав Київ.

Мужеств.сопрот.русічей пом'якшило удари''степі '' по Зап.Европе.В1242 Батий уже не міг просуватися в глиб Європи і, зазнавши Поразка від Чехії і Угорщини, повернуло назад.В1243 виникло гос-во Золота Орда.Русь втратила колишній могущ -у Посилився феодальний сепаратизм, поддерж.ханом.Народ допитливим. подвійний гнет.Хан давав ярлики на право княж-я .Князья боролися за них між-собою, т.к.они ні перед. по наследству.Хан назн.метропол Ярмо підірвало економіку Русі, і лише до началу14 століття созд.предпос Для відновлення господарства окремих російських земель.

З «повісті минулих літ» в 862г. запрошення Рюрика, Синеуса, Трувор (три брата) на князювання. 882 смерть Рюрика, князь новгородський Олег вбив дружинника Рюрика Аскольда. Початок історії Русі по «норманської теорії». 882г. Олег об'єднав Новгород і Кев в Київську Русь. Провідна роль Військово-дружинної знаті. З Xв. перехід до феодальних відносин. Залежне населення: закупи (в залежності від князя через борг), Радовичі (за договором), ізгої (збіднілі вихідці з громад), холопи. Олег прийняв титул великого князя. 907р. облога Олегом Константинополя. 911г. перший письмовий договір між Візантією і Руссю. 941-44 походи Ігоря (сина Олега) на Візантію, приєднання їм племен уличів, тивирцев. Князь збирав данину, вири (штрафи) з підкорених племен. 945г. древляни (князь Мал) вбили Ігоря під час збирання данини. Ольга помста за чоловіка-спалила столицю Іскоростень, встановила «уроки», «цвинтарі» (фіксована данину, місце, куди вона звозилась). 962г. Святослав отримав правління. 964г. розгром Святославом Волзької Булгарії, Хозарського каганату, взяв р Ітіль, Саркел, приєднання землі ясів (осетинів), касогоров (черкесів). 970г. початок війни з Македонією, в 971г. Русь змушена віддати Болгарію. 980г. Володимир зійшов на престол. Припинив міжусобицю. Завоювання р Червень, Перемишь. Хрещення Володимира в Херсонесі (Крим) в 988г. Хрещення мечем і вогнем. Ярослав Мудрий (1019-1054). 1 036 поразку печенігів, зв'язку з Швецією, Візантією, Німеччиною, Польщею. 1039г. проголошення Іларіона митрополитом Русі. 1016г. «Правда Ярослава», 1072г. «Руська правда» ( «Правда Ярославичів» 2-а частина) -своди законів.

62. Конституція Росія 93г.

Військова реформи в Росії 86-96гг.

58. Реформа політичної системи в СРСР.

Сформований президентом конституційне нараду обстоювала варіант Конституції з сильною президентською владою при більш скромних функціях представницьких органів. На противагу цьому Конституційна комісія, обрана З'їздом народних депутатів, відстоювала свій, парламентський варіант Конституції.

21 вересня Єльцин підписав указ №1400, де було вказано розпуск З'їзду народних депутатів і верховного Ради. 12 грудня 93г Відбулися вибори до Федерального Зібрання і референдум з ухвалення нової Конституції.

У соостветствіі з Конституцією, Росія є президентською республікою. Президент обирається всенародним галосованіем терміном на 4 роки. Конституція наділяє президента великими повноваженнями: главноко. ВС, призначає федеральних міністрів, приймає рішення щодо відставки уряду і т.д.

Сучасну в / реф необх рассматр як складову частину корінних перетворень у державній і суспільстві, обумовлених глибоким сітемним кризою тоталітарного режиму і розпочатих після 86 р Перші кроки з реформування в / організації країни були зроблені тільки в 92 р

Періодизація: 1. 86-91 пошук концептуальних підходів до в / реф, формуванні її характеру і масштабів в масовій свідомості

2. 92-96 м створення структурних елементів в / організації в умовах оновлення Російської державності і ізіененія геополит. ситуації.

(1 етап) До 89 м зміст реформ виводилися із завдань перебудови. Осн. Докум: 27 З'їзд КПРС в 86 м, Оборонна доктрина

напрямок реф. - зведення структури, складу і оснащення в / с у відповідності із оборонить доктриною, - реф в / виробництва, - скорочення коштів на оборону.

(2 етап) почався з розпаду СРСР в умовах переходу до ринкової економіки указом президента від 92 г розпочато будує нової армії. Після реорганізувати системи КДБ виник ряд нових силових структур - ФСБ, СВР, ФАПСИ, ФПС. Створена нормативна правова база (прийнятий ряд законів, конституція РФ, про ФОПСІ, про державний кордон, про оборону)

Перегрупування військ на тер Росії з ін. Країн. Сформир Рада безопасн, Рада оборони, Комітет з безп і оборони. Розпочато перехід на контрактну основу. Скорочення чисельності ЗС

Першим кроком на шляху радикальних перетворень стало оголошення гласності, яка повинна була стати засобом і формою демократизації суспільства. 21 конференція стала поворотним кроком у розбудові, тому що був прийнятий відмова на монополії партії. Поле нього був затверджений з'їзд народних депутатів. Потім була боротьба комуністів і демократів, яка закінчилася тим, що 12 червня 1991 Єльцин був обраний президентом Української РСР.

50. Перебудова в СРСР.

55.Організ Варш Догів і НАТО (70-80).

22 Лібер реф в Ріс 60-70 .19 в, Промислов перевор

На початку 85 року в СРСР намітився спад у всіх сферах: промисловості, економіці, політиці, господарстві. І в цей час Генсеком партії був обраний М.C. Горбачов. Він пропонував нову ефективну економіку, сильна соціальна економіка, демократизація суспільного життя та державного управління. Але Горбачов не прагнув до зміни суспільно-політичного ладу в СРСР. Горбачов приступив до реформування. Але, наприклад, в с / г жодна реформа не була доведена до кінця. Реформування будь-якої сфери призводило, в більшості, до іншого кризи (зменшення бюджету, зростання наркоманії і т.д.). До кінця 80-х загострилася боротьба між партією і демократами, що в підсумку призвело до відставки Горбачова і розвалу СРСР.

До начю70-х рнормалізація відносин м / д вост. Зап.1970-підписано радянсько-западногерм-й договір про відмову від застосування сили. У тому ж році подпис-и: ФРН-Польша.1973-ФРН-Чехословакія.1972-взаємне визнання ФРН і ГДР.1971- угоду м / д СРСР, США, Англією, Францією по Зап. Берліну про відмову від застосування сіли.1972- 1 візит Ніксона в Москву (договір про ограніченіісістем протиракетної оборони і стратегич-го про наступ-го оружія.1973-візит Брежнєва США договір опредотвращеніі ядер-й войни.1 серпня 1975- (Гельсінкі) акт з безпеки і співробітництва в Європі м / д 33 країнами і США, Канадою (принцип взаимоотн-я країн-суверенна рівність, а незастосування сили; Неруш-ть посслевоен-х кордонів; територіальна цілісність-ть гос-ств; мирне урегулир-е питань; невмеш-во во внуутр-е справи; уваж-е прав людини. Розміщено-е ракет середовищ. дальності в НДР і ЧССР.1979-війна в Афганістані => розрядка похоронена.1965-1975- підтримка СРСР В'єтнаму. З 1967- підтримка СРСР Єгипту і Сіріі.70-е р.- підтримка Анголи, Мозамбіку, Гвінеі.С1974-підтримка Ефіопії. 25 грудня 1979 введення військ в Афганістан. (рішення було прийнято Брежнєвим і неск-ми членами сов-го керівництва). => прискорення структурного крізіса.1968-зміна править-ва ЧССР іввод військ СРСР. => розкол в країнах соціал-го Легер. => "Доктрина Брежнєва" - посилення економічної та військової інтеграції, серія договорів і обмеження суверенітету. 1970 р.- виступ робітників в Польщі. 1981 р.- падіння комуністичного режиму в Польщі. Перший президент Польщі - Валенса. Через самостійності в проведенні внутрішньої і зовнішньої політики з'явилися розбіжності між СРСР і Албанією, Китаєм, Румунією, Югославією, КНДР.- Криза системи в СРСР і країнах гос-венного соціалізму.

1 січня 1864 р.-закон про земському самоврядуванні. Воно засновувалися для керівництва господарськими справами: будівництвом і змістом місцевих доріг, шкіл, лікарень, богаділень, для організації продовольчої допомоги населенню в неврожайні роки, для агрономічної допомоги та збору статистичних відомостей.

1870 р.-реформа міського самоврядування. Попечительству міських дум і управ підлягали питання благоустрою, а також завідування шкільним, медичним і благодійним справою.

1864 р.-судова реформа. Росія отримала новий суд: безстановий, гласний, змагальний, незалежний від адміністрації. Судові засідання стали відкритими для публіки.

1861 р.-Мілютін- військова реформа. Створення великих навчених резервів при обмеженою армії мирного часу. 1874 р.-закон, який скасував рекрутчину і той, хто поширив обов'язок служити в армії на чоловіків усіх станів.

Перехід від ремісничої майстерні (мануфактури) до фабрики називається промисловим переворотом. У Россі промисловий переворот почався в середині XIX в. У різних регіонах і галузях він протікав неоднаково. У хлапчатобумажной промисловості він раніше розпочався і швидше завершився. А в цілому по країні машинне виробництво перемогло на кінець XIX ст. Це було пов'язано з промисловим піднесенням 90-х років.

50 Холодна війна.

49 Війська ПС в роки вів, подвиги зв'язківців

+++ 19 століття-наука і культура

Після вторй світової війни СРСР не вірив у можливість колективної безпеки.

Він прагнув до розширення своєї території і сфери свого вліянія.Страни Заходу стали проводити політику «стримування» СССР.Ета політика була пирнята Труменом в 1947-запропонували економічну допомогу європейським гос-вам.Но країни Варщ.договора від неї отказались.Начался расскол Європи. створення НАТО країнами Заходу і СЕВ.1950-корейська війна -полігон для військових зіткнень США і СРСР. »Холодна війна» розколола світ на дві сістеми.Появілось водневу зброю, міжконтинентальні ракети, атомні подв.лодкі.

В СРСР і США з'явився потужний ВПК. Потім прийшла відлига, сост візит Хрущова в США. Иму вдалося розширити вплив на лідерів независемо держав. у Рад. Керівництва постали нові спокуси перейти до більш жорсткої політики, т.к в СССр була створена Ракета спосіб досяг территор США. Це піддало сов. Рукаводству впевненість в своїх силах. Відлига закінчилася. У поч шестидесятих років отнашения знову загострилися → карибська криза. 1962 - світ на межі катастрофи. 1969 періуд потепління. Але індо-китай знову загострив обстановку в світі. Тисяча дев'ятсот сімдесят дев'ять афган. 1980 СОІ-Рейгана. Розпад СРСР -1991 → кінець холодної війни.

ГУВВ НКВС СРСР будує, створ, повстання, експлотір, охорон урядового зв'язку від ставки ВГ до штабів франтів і армій.

5 ий полк внутр військ НКВС СРСР по штатам, 12ий ОБС внутрішніх військ НКВД СРСР. Відділ ГУВВ НКВС СРСР рерганізован Управління Зв'язки.

Начальник УС ГУВВ генерал -майор Угловський.

На відділення ПС 34 НКВС СРСР покладалося: організаці урядового зв'язку, керівництво та конроль за роботою, комплектація станцій особистим сост.

На УС ГУВВ НКВС СРСР волагалось організація і здійснення робіт по страітельства нових ліній, організація тех. Ремонту і контроль за тих сост., Охорона, дислокація, керівництво осущ начальником відділу. ПВЧС фронту (несе повну відповідальність).

На відділ. Возлаг: ПС станці, планування робіт, узгодження з поч штаб.

Структура ПВЧС НКВД до 41г.

ставка

Опер група відділення спец військ НКВС

Пересувна гр вч зв'язку Армія

Фронт відділення пс вч станція

Ад'ютант команд по вч зв'язку

Роботи: забезпечення швидкого відновлення зруйнованих ліній пс.

Герої: Воронезький фронт - ком.полка пс пп / к Зирюнін, Ленінградський фрот- окремий бат пс ВВ НКВС м / р Шіпмін. Столенградская битва зам нач пс предст НКВД Воронін.

Освіта було станово → потрібно більше грамотних людей → політика просвященного абсолютизму. Відкрито 5 університетів. Досягнення: математ- Лабочевскій, хімія - Зінін, фізика- Якобі, хірург Пирогов, путішественнікі-Крузенштерн, Беллінскаузен, Невельський, історія - Карамзін (истор держ рсійского), література - золотий вік Пушкін, Лермонтов, Гоголь, архітектура - Вороніхин (казанський собор), Моннферан (Ісаковський собор), Мартос (пам'ятник Мініну і Пожарському), живопис- Брюллов (останній день помпеї), Іванов (явище христа народу), Музика-Глінка (Іван Сусанін, Руслан іЛюдміла), театр - Щепкін. У другій половині виникла потреба в збільшенні спеців з середнім і вищою освітою → зростання чіла гімназій, математика-Чебишев (теор Вірогідність), Ковалевська, фізика - Сталетов, Хімія - Бутлеров, Мінделеев, Історія - Соловйов (29 томів історія росс) географ-Проживальський , міклухамоклай, семенов - тянь-шанський. Літ-нікрасов, достоевский, товстої, тургенев, Чехов- вінець націонал. Культури. Музика - магучая купка Мусорський, римський-корсоков, чайковский (Євген Онєгін, лебедине озеро) Художники-передвіжнікі- Рєпін шишкин суриків сєров Крамськой, театр -1898- виник МХАТ - станіславський, нейміровіч- данчінко.

44. Сов-Герм отнош 30-40г

45 Початок ВВВ 41-45г

Розширення Росіїї в 16-17 століттях.

В напруга міжнар атмосфері 30-х зовн політика пройшла 3 етапи: 1) 1928-1933гг. -в Європі союзницькі отнош з Герман; 2) 1933-1939гг. зближення з Англією і Францією на антинімецької і антияпонської засадах, прагнення сохр сфери впливу на Сході і избеж прямих конфронтацій з Японією; 3) 1939-1941рр. сближ з Німеччиною і Японією. Отнош СРСР і Герм отлич больш стабільністю .З 1922 по 1932 наших відносинах не відбулося ніяких конфліктів. Успішний розвинувши торгівля. Ньому експорт стимулир разв-е ньому промисл-ти. У 1931 Берлін надав довгостроковий кредит в 300 млн. Франків для оплати імпорту з Германіі.1931-1932доля Німеччини а імпорті СРСР склала 46.5% Після встановлення в Німеччині диктатури націоналістів СРСР почав звертати більшу увагу на ін країни Європи (створення СКБ) .1933г. СРСР-США.1934г. прийняття СРСР до Ліги Націй. 26.01.1934 Німеччина уклала договір з Польщею ніж зруйнувала відносини з СССР.2.05.1935 був підписаний фр-рус договір. 7март36г. Гітлер ремілітаризувати Рейнську обл. Англія і Франція не вип свої обіцянки і СРСР пішов на переговори з Німеччиною. Останній шанс створення СКБ провалився в 1938р. коли країни Заходу не відповіли на захоплення німцями Судецкой обл. Через рік Герм. захоплення. Чехословаччину. 12-21.08.39г. сост переговори СРСР-Англ-Франція. 17.08. вони увійшли в глухий кут. 23.08 підписаний пакт про ненапад (Ріббентроп-Молотов). Секр частина його вмісту докум про розмежування сфер впливу в Сх Европе.Переговори з Заходом закінчать провалилися і з метою убезпечити себе і ВостЕвропу Сталін вибираючи договір з Гітлером.

1сент39 ньому війська неожид развер боїв. дейст. проти Польщі. Незважаючи на те що зап країни ого війну Герм вони не змогли оказ Польщі ефект допомоги у той час як ньому війська просуваючи вперед. 28сент39 Польща перест існувати а СРСР подпис договір "Про дружбу і кордони". За даними угоди СРСР размещ війська в країнах Прибалтики. 12окт СРСР предлож допомогу FIN але вони відмову. 30.11 боїв дейст проти FIN Весна-40 напад на Данію і Норвегію (опер "Везерюбунг" 140тис чол 1тис літаків) Данія капітулює відразу Норвегії висаджені англ війська 10мая40 німці відкривають 2-ий фронт (Бельг-Нидерланд-Люксемб- Фран) 22.06.40 ньому увійшли в Париж. Підпис пакт про капітуляцію. У зв'язку з відмовою Великобр від світу з Герм був підписаний план "Зеелёве" (висадився десант на Брит о-вах) З авг40 бомбардир Лондона. На море хозяйнич ньому підводного човна. Англ оказ в блокаді Влітку 40 2-ий фронт практич не існував. Зіткнемося Герм з СРСР стає все реальнішою. СРСР включає з свій склад Прибалт гос-ва.

А) 16века

2 октя бря була взята Казань. У 1557 р були приєднано Астраханське ханство, Ногайська Орда, Башкирія, Кабарда. Після прісоедінеія Казані сусідом стало Сібірсоке ханство. Завойований е Сибіру почалося з 1581 року, коли брати Струганова організували похід козаків проти сибірського хана Кучума. Очолив цей похід Єрмак (Єрмолай Тимофійович) Навесні 1 582 г Єрмак рушив у глиб Сибіру і захопив столицю Сибіру Кашлик. Похід Єрмака поклав початок наступу росіян у Зауралля. У 1568 р була побудована фортеця Тюмень, пізніше у 1587 р - Тобольськ. У 1598 Кучум був остаточно розбитий і загинув. Народи Сибіру увійшли до складу Росії. Росія звернула свій погляд на Прибалтику, гле господарювали Лівонці. У 1558 р Росія вторглася в Лівонії і в 1560 р Орден був «похований». Але під час війни за Лівонії вторглися Литва, Щвецию і Данія. В результаті майже 25-річної війни Росія втратила фортеці Нарва, Ям, Іван-город, величезна кількість людей інічего не набула.

Б) 17ст

В цей час велася війна з Прльшей за Україну і Білорусію. В1648 р спалахнуло повстання Хмелницкого на Україні. Богдан розбив поляків. Повстання перекинулися на Білорусію. Поляки зім'яли опір Хмельницького і він звернувся до Россі, під її крило (1653 р). 10 травня Земський Собор у Москві ухвалив рішення про включення Малоросії до складу Росії. Польща незгоду з цим і влітку 1654 р почалася російсько-польська війна. Вона закінчилася в 1667 і в її результаті Лівобережна Україна відходила Росії (Київ), а Правобережна Україна і Білорусія до Польщі. Запорізька Січ керувалася спільно. Також Росія отримувала Смоленськ, Чернігів, Сеерскую землю. Потім, в 1686, Росія уклала мир з Польщею в боротьбі з турками.

Отношен.Літви і Росії

21.От початку до кінця кріпосного права

Концепція нац безоп РФ (затверджена 17.12.97г) -

У нач.13в в сівши-сх землі вторглися. Війська немец.шведск, датських феодалів

Немецк.феод. за підтримки тата осущ. Політику захоплення вост земель під гаслом боротьби з язичництвом і распр.католіч-ва. 1201 оснаваніі Риги, 1202 створ. Ордена мечоносців, 1212 вони подченілі лівонськіземлі, 1 219 Дацко Войка вторглися до Естонії, тисяча двісті тридцять чотири Ерослав Всеволодавіч розбив лицарів і преостановіл їх продвежені .1237- об'єднання з Тевтонським Орденом → пішли на русь. 1240 на річці Іжори перемога Олександра Невского.1240 лицарі захоплення Псков, Ізборськ. Невський був запрошений в Новгород. → Вибили ворога з Пскова. На Чудському озері 5 квітня 1242 Росіяни Використовуючи умови місцевості і посиливши своє войко на флангах завдали найсильніші флангові удар по лицарям знищивши загони прекритія німці повернули полій де їх розбили.

1 558 Іван грізний почав війну проти ливонського ордена з метою забезпечити вихід в балтику російські взяли нарву, Дерпт і ще більше 20 місто.І крепость.В1559г Литва заключ. Союз з Польшей.1561-остаточний розгром ордена.Россіі довелося вести війну з каоліцію площині, Литви, швеціі.1569г-Люблінська унія. → образов.польско-литовського гос-ва. це

гос-во відібрало назад завоев.города у Росії і в1581г обложило Псков.затем росія підписала договір мірний.Лівонская війна виснажила економіку країни і не принесла перемоги.

В результаті північної війни російські війська повернули захоплені раніше Швецією прибалт.

Землі.Дерпт, Нарву і др.В 1721р після Ништадского світу балтійські землі відійшли отВиборга

Дориго до Россіі.Било прорубано вікно в Європу.

1 649-рік Соборного укладення в якому прикріпили селян до владельцам.Тем самим завершивши процес оформлення креп.права в Росії.

1705-11 Повстання в Бащкіріі і Астрахані проти посилення кріпосного права, а не проти Петровських реформ.В Б.било різке загострення класової боротьби.

1724-Введення подушного податі.пріч.-війна і реформування гос-ва треб.огромн.затрат

все це тягар важким тягарем лягло на плечі селянства. 1773-5- повстання Пугачова -крестьянская війна проти кріпацтва

1801-правління Александра1 котор.обещаніе радік.реформивозвращенное в 1801 було заблоковано наполегливим прагненням Олександра повністю зберегти свою самодержавну власть.Предложенія Сперанського, ктор могли відкрити шлях констітуц.монарх, основ. На законі не було дано шанс.Крепостнічество і самодержавство сохр.как Неколебім. Основа Россіской імперської системи.

1803-указ про вільних хліборобів (носив хар-р частн.разрешенія, що не решалострой проблеми наділення селян землею як неодмінної умови їх звільнення)

1842 указ про «зобов'язаних» крестьянах.Носіл рекомендаційний характер.Его практичне значення було невеліко.поскольку він не ліквідував залежність селян від приміщ., Кіт. Самі устанавлів.норму земельного наділу і обсяг повинностей.

1855-81 правлен.Александра2.-чітко прояснилися криза феодально-крепостніч.сістеми хозяйства.Реформи стали неминучі.

19 лютого 1861-падіння кріпосного права.

політ. документ, що відображає сукупність офіційно прийнятих поглядів на цілі і гос-ву стратегію в області забезпечення безпеки особистості, суспільства і гос-ва від зовнішніх і внутр. загроз політичного, економіч., соціального, воєн. та ін. характеру з урахуванням наявних ресурсів і можливостей.

Росія в світовому співтоваристві.

На міжнародній арені характеризується багатополярний світ, його становлення буде тривалим. Зараз ще сильні рецидиви спроб створення структури міжнародних відносин, заснованих на односторонніх, військово-силових рішеннях проблем світової політіке.Нинешній період міжнародні. Відносин дає нові можливості забезпечення своєї безпеки, але пов'язаний з низкою загроз через зміну положення РФ в світі і проведення внутр. реформ. Спільність проблем: запобігання розповсюдженню зброї масового знищення, врегулювання регіональних конфліктів, боротьба з международн. Тероризмом і наркобізнесом, рішення екологічний. проблем (яд.і радіаційної. небезпека) .Расшірен. НАТО на Схід не типово для РФ.

Чи не стійкі тенденції в розвитку РФ; Причини: скоротилося виробництво, зниження інвестиційної та інноваційної активності, науково-технічне отстованіе, завітсімость від імпорту, зростання внеш. і внутр. гос.долга, скорочений. економ., науч. потенціалу РФ, с'узілісь ринки збуту і сировинна база промисловості РФ. Порушена прежднему система оборони, створення нової йде повільно. З'явилися великі не охороняються кордону РФ.РФ має всі передумови для підтримки і зміцнення своїх позицій як держава, здатна забезпечити процвітання свого народу, і грати важн. Роль в світових процесах. Вона займає унікальне стратегич. становище на континенті, володіє значними запасами сировини і ресурсів. У РФ сформовані інститути демократичного. державності і багатоукладної економіки. Всі ці фактори і наявність отрута. сил можуть забезпечити національну безпеку РФ в 21век.

Внешн політ ін Рос. Боротьба за неза 10-13в

11. Палацові перевороти.

46 Рад Союз в післявоєнний період

В9веке в Дніпровсько-Донському межиріччі з'явилися печеніги, відразу заявивши про себе як про активну військово-політичної сіле.Оні воювали з мадярами, хазарами і Русью.Постоянние набіги на територію російських народами із зовні приносили розорення і грабежі.Первое столкн.ресскіх з печенігами було в 915после чого був укладений мір.В 944г князь Ігор залучив їх для совм. походу на Візантію, але ті були продажни.-підсумок -в971г Ігор був ними убіт.До 1019гпеченегі грабували Русь поки Ярослав Мудрий не нанесено їм пораженіе.позже ті стали васалами Русі.В9 столітті з степів Прііртишья і Вост.Казахстана прийшли половци.Русскім доводилося багато воювати з німі.В нач.12века В.Мономахнанес їм поаженіе. Надалі російські іполовци виступали проти монголо-татарів.

Після смерті Петра I стало питання про престолонаслідування. З претендентів на трон по чоловічій лінії був лише один онук Петра I, син царевича Олексія - Петро Олексійович (майбутній Петро II). По жіночій лінії найбільші шанси мала остання дружина Петра - Катерина. Катерину підтримували: Меншиков, Ягужинський, Толстой, Макаров, Прокопович, Бутурлін. Онука Петра підтримували: Голіцини, Довгорукі, Шереметьєв, Рєпнін. За підтримки гвардії на престоль зійшла Катерина.

Необмежений вплив на імператрицю надавав Меншиков. Він став фактичним правителем Росії. 1726 г. - створення Верховного таємного ради. Сенат і колегії ставилися подь нагляд цього органу.

У травні 1727 р померла Катерина I. Її наступником став 12-річний царевич Петро. Але країною за колишньому фактично правил Меншиков. Меншиков розраховував видати свою дочку Марію заміж за Петра II. Але під час хвороби Меншикова князі Долгорукова відновили Петра II проти него.Он був засланий в сибірське місто Березів, де і помер.

Після смерті Петра II (1730) - було вирішено запросити племінницю Петра I- Ганну Іванівну (1730-1740). По суті, імператриця перетворюватися на маріонетку верховников. Однак їх затія провалилася. Анна відновила самодержавство. Почалася сумнозвісна «бироновщина». Дворяни були незадоволені цим режимом.

1740 р.-Анна померла. Спадкоємець-Іван IV Антонович, а регентом при ньому став Бірон. Бірон правив лише 22 дні. Він був повалений Минихом. У листопаді 1741 р гвардійці-змовники звели на престол дочка Петра I-Єлизавету. Всі справи вона передовірила міністрам і фаворитам-А.Г. Розумовському і І.І. Шувалову.

Спадкоємцем цариці став її племінник Петро III Федорович. У червні 1762 Петро III був повалений, на престол зведена його дружина-майбутня Катерина Велика (1762-1796).

Осн. завданням разв-я СРСР після війни було восстановл. господарства. Було зруйновано 1780 міст, 32тис підприємств, 100тис колгоспів і радгоспів 65тис км ж.д ... 46-50 4-й п'ятирічний план кіт. передбачав перевищення довоєнних показників

1947 грошова реформа, скасована карткова система. З 47 по сірий 50-х знижуються ціни.

До 50г була реалізована велика частина планів.

Зростання досягався за рахунок тяж пром-ти (88% вкладень) на шкоду легкої і с / г. Спочатку будувалися заводи, а потім дома.Легкая пром-сть перебувала в глибокому крізісе.Сільнее найбільше страждало с / г що було обкладено податками.

У 1946 р була підготовлена ​​нова конституція, проте в 1948 р почався новий виток в ловлі «шпигунів», «ворогів» і т.д., на яких звалювалися все невдачі (Ленінградське справа). Були задушені, в т. Ч. І потенційні все паростки опозиції. Криза режиму висловився в повоєнному посиленні тоталітаризму. У партаппарате йшла боротьба за спадкоємність Сталіна, були відсторонені від влади Молотов, Мікоян і ін. Виникали суперечності між Ждановим і Маленковим. В кінці життя до Сталіна були близькі 4 людини: Маленков, Хрущов, Берія і Булганін.

Реформи 90-х

Церква 13-17 століття.

Загроза нац-ної безпеки;

У жовтні 1991 уряд Росії представило програму радикальних реформ ВОНА ПЕРЕДБАЧАЛА економічну стабілізацію протягом року з подальшим підйомом виробництва Головна реформа-реформа ціноутворення Гайдара З 1-ого січня передбачалося відпустити ціни на більшість продуктів Уряд Росії доповнило програму реформ заходами щодо приватизації гос.собственности На тисяча дев'ятсот дев'яносто-два г передбачалася приватизація 20% держпідприємств в промисловості і 70% підприємств торгівлі та сфери послуг Реформа Гайдара виходили з того що снача ла призайдет лібералізація цін Це було прямою протилежністю програмі "500дней" В результаті освобожд цін денежн ср-ва нас-ия були по суті конфісковані Купувати акції підприємств було нема на що В цих умовах летом1992 була затверджена програма приватизації згідно з якою з 1 жовтня 1 992 почалася видача приват чеків Почалася їх неконтрольована скуповування різко піднялися ціни Вони виросли в100-150 раз а зарплата в10-15 найбільш сильно постраждали працівники бюджету Почався сильний відтік "умів" в комерцию Значно скорочується потребл ня продуктів харчування Триває Спад пром виробництва Не вдається добитися перелому в проведенні фін реформ До січня 1993 було надруковано грошей в 4 рази більше ніж їх було в 1992 Посилаючись на нестійкість політ ситуації в Росії Міжнар валютно фонд і країни "сімки" відмовили Росії в обіцяних кредитах Починається великий вивезення капіталу Прихована Корупція прийняла відкритий характер В результаті головна задача-макроекономічна стабілізація-не була вирішена

Довгий час російська культура розвивалася під впливом язичницької релігії. Нова релігія претендувала на зміну світогляду. Вона вплинула на архітектуру, мистецтво, але довго ще зберігалося двовір'я. Христиансво на Русі у зв'язку з самобутністю сильно відрізнялося від візантійського. У 13-15 вв. церква згуртувала землі навколо Москви і об'єднала Русь проти монголо-татар. Митрополити Кирил, Петро, ​​Олексій та ін. Перейшли в Москву. Вони уособлювали дух-ве єдність Русі. Вони виступали миротворцями між російськими князівствами. В Орді в Сараї утворилося російська епископия, кіт-я обслуг. Релігійні потреби росіян в Орді. Митрополит Олексій (кін. 13-1378), потім його наступник Сергій Радонезький, що побудував церкву Св. Трійці, зіграли велику роль в єднанні Русі.

Церковний Собор 1551г. при Іване4 склав 100 глав про церковний будові, що регламентують церковне життя, обряди, побут і т.д. До 17в. церков стала чинити сильний вплив на владу, зібравши протягом століть землі, гроші іпрочіе цінності. Виникало питання що вище духовенство або царство.

З царювання Лжедмітрія1 роль патріарха грає Філарет (з 1618 - патріарх, після Гермогена). Філарет грає величезну роль в політиці гос-ва. Після нього церква вступає в період бурхливих потрясінь. До середини. 17в. виявляються помилки і описки в богослужбових книгах (многогласіца в обрядах, звичай хреститися двома перстами і т.д.). В кінці 40-х рр. в Москву прибивають вчені ченці: Єпіфаній Славинецький, Арсеній Сітоновскій і Данило Тітскій. Очолив їх Стефан Воніфатія, а також Никон і Протопоп Аваакум. Никон почав реформу - Аваакум був проти. Никон через спраги влади в 1666г. був засланий, Однак Аваакум і його прихильники були спалені і реформа продовжилася. Проти повстали соловецькі ченці (облога монастиря тривала 8 років до 1672.) Всіх противників реформи спалювали. Період реформ отримав назву церковного

Кризовий стан економіки - осн. причина загрози нац-ної безоп-ти РФ.Она проявляється через скорочення виробництва, зниження інвестиційної та інноваційної активності, руйнування науково-техн. потенціалу, стагнацію аграрного сектора, розлад платіжно-грошової системи, зменшення дохідної частини бюджету, зростання державного боргу, завоювання ринку РФ іноземними ринками. Це характеризується збільшенням вивезення за межі РФ валюти, стратегічно важливих видів сировини, кримінальним використанням прибутку, просто зростанням залежності країни від іноземних виробників, які не раціональної структури імпорту. Особливу загрозу створює низький рівень великомасштабних інвестицій в економіку РФ. Загрозою безпеки в соціальній сфері є збільшення питомої ваги населення живе за межею бідності, розшарування суспільства, посилення соціальної напруженості. Загроза виснаження природних ресурсів і погіршення екологічної ситуації знаходяться в залежності від рівня розвитку економіки. Наростає тенденція використання території РФ в якості кладовища небезпечних матеріалів і речовин, розміщення шкідливих виробництв. Має місце втручання іноземних держав і міжнародних організацій в життя народів РФ, ослаблення ролі російської мови. Загрози нац. безпеки в міжнародній сфері проявляються через спроби інших гос-в протидіяти зміцненню РФ як одного з центрів формується багатополярного світу. Розширюється спектр загроз міжнародного тероризму, використання зброї масового знищення. Аналіз загроз нац. безпеки показує, що головні з них не мають військової спрямованості, носять внутрішній характер. Основними напрямками щодо забезпечення нац. безпеки є: аналіз загроз у всіх сферах; організація роботи законодавчих і виконавчих органів щодо запобігання загроз; підтримання на необхідному рівні стратегічних і мобілізаційних ресурсів гос-ва. Завдання забезпечення нац. безпеки: підйом економіки країни; вдосконалення законодавства РФ; формування міжнаціональних відносин; зміцнення безпеки гос-ва в оборонній та інформаційній сферах; забезпечення життя населення в техногенно безпечному і екологічно чистому світі.

Реформи Івана Грозного.

41. Які причини невдач Червоної Армії в перші місяці Великої Вітчизняної війни?

42 Тил, окупація, сщветскій народ

Народні виступи 1547 р показали, що країна потребує реформ щодо зміцнення державності, централізації влади.

Особливу зацікавленість у проведенні реформ висловило дворянство. Своєрідним ідеологом його був талановитий публіцист того часу дворянин Пересвіту. Пропозиції Пересветова багато в чому передбачили дії Івана 4.

Близько 1549 р навколо молодого Івана 4 склався рада близьких до нього людей, що отримав назву Обрана рада. Вона проіснувала до 1560 року і провела ряд перетворень одержали назву реформ середини 16 століття.

У 1547 Іван 4 досягнувши повноліття. Офіційно вінчався на царство.

Виник новий орган - Земський собор. Він збирався нерегулярно і займався вирішенням найважливіших держ. справ. У період міжцарів'я на Земських соборах обиралися нові царі. Перший Земський собор був скликаний в 1549 році. Він прийняв рішення скласти новий судебник і намітив програму реформ.

Ще до реформ окремі галузі держ. управління, а також управління окремими територіями стали доручатися боярам. Так з'явилися перші накази - установи відали галузями держ. управління мул окремими регіонами країни. Оформлення наказовій системи дозволило централізувати управління країною.

Стала складатися єдина система управління на місцях. На місцях управління було передано в руки губних старост, які обиралися з місцевих дворян, земських старост, городових кацапів. Таким чином в середині 16 століття склався апарат державної влади в формі станово-представницької монархії. Загальна тенденція централізації країни викликала необхідність видання нового зводу законів - Судебника (1550). Укладачі внесли зміни пов'язані з посиленням центральної влади.

Ще при Олені Глинської була розпочата грошова реформа, за якою московський рубль став основною грошовою одиницею країни. В середині 16 ст. була встановлена ​​єдина для всього гос-ва одиниця справляння податків - велика соха.

Ядро армії становила дворянське ополчення. Вперше було складено "Укладення про службу". У 1550 р було створено стрілецьке військо. В армію стали залучати іноземців, число яких значно менше. Було посилено артилерія. Для несення прикордонної служби залучалося козацтво. Тилові роботи виконували "палиці" - ополчення з числа чорносошну, монастирських селян і посадських людей.

На час військових походів обмежувалося місництво. В середині 16 ст. був складений офіційний довідник - "Государев родословец", упорядочивший місницькі суперечки.

У 1551 році з ініціативи царя і митрополита був створений собор російської церкви, який отримав назву Стоглавого. Було вирішено залишити в руках церкви всі землі придбані нею до Стоглавого собору. Надалі церква могла купувати землю і отримувати її в дар лише з царського дозволу.

Реформи 50-х років 16 століття сприяли зміцненню Російського централізованого багатонаціональної гос-ва. Вони посилили влада царя, призвели до реорганізації місцевого і центрального управління, зміцнили військову міць країни.

Перший період війни (22.06.41-18.11.42) був вкрай невдалим для Червоної Армії. Ці невдачі зумовлені сукупністю об'єктивних і суб'єктивних факторів:

1. Гітлерівська Німеччина задовго до нападу перевела економіку на військові рейки. За рахунок окупованих країн і сателітів її пр-ть мала у своєму розпорядженні більш потужної матеріально-технічної і сировинної бази, ніж оборонна пр-ть СРСР. Німецько-фашистська армія (5,5 млн чол) мала 2-х річний досвід ведення війни з масовим застосуванням авіації, танків, мотопіхоти і артилерії. Вона була повністю відмобілізувати, зосередженої в 3 сильні компактні угруповання, розгорнуті уздовж західних кордонів СРСР, добре технічно оснащеною. На Заході залишено мінімум сил. На боці Німеччини виступили Італія, Фінляндія, Румунія, Угорщина, Іспанія, що призвело до різкого збільшення фронту від Чорного до Баренцева моря (до 4500 км).

2. У роки індустріалізації в СРСР була створена військово-економічна база, а в передвоєнні роки чимало було зроблено для оборони. Однак багато здійснити не вдалося: радянські збройні сили перебували в стадії реорганізації, переозброєння і перепідготовки. Необхідні мобілізаційні запаси були створені, оборонна пр-ть не встигла перейти на масовий випуск нових зразків. Тому техніку і зброю довелося освоювати в бою. Армія і авіація до моменту навали не володіли досвідом ведення сучасної війни, що не були відмобілізувати. Більшість дивізій були недостатньо озброєні. Недостатньо враховувалася організація військ противника і його тактика, хоча спроби робилися. Досвід розпочатої війни не вивчався в належній мірі.

3. СРСР - 150 дивізій - один відбивав напад фашистської Німеччини та її сателітів (184 дивізії і 18 бригад). Вороже курс японських мілітаристів не дозволяв зосередити на радянсько-німецькому фронті всі свої Збройні Сили. 63 дивізії довелося тримати на Сході проти японської армії.

4. Раптовий напад Німеччини посилило сприятливі для ворога обставини і дозволило гітлерівському командуванню захопити стратегічну ініціативу. Раптовість - поняття відносне. Радянське керівництво знало про підготовку агресії Німеччини, але заходи вживалися половинчасті і не конкретні. Вина в цьому Сталіна з його оточенням, Генерального штабу Червоної Армії і наркома оборони.

5. Наслідки масових репресій проти командного складу і політпрацівників Збройних Сил. Тільки з травня 1937 по вересень 1938 р репресіям піддалися близько 40 тис чол, в т.ч. командувачі округами і флотами, члени військових рад і начальники політуправління військових округів і флотів, командири корпусів, майже всі командири дивізій і бригад, близько 1/2 командирів полків. Було переміщено 70% кадрового складу. До початку війни лише 7% командного складу мали вищу військову освіту, а> 1/3 не пройшли повного курсу навчання. Деякими дивізіями і полицями командували капітани і старші лейтенанти. Репресіям піддалися і керівники військової науки і промисловості, конструктори (Туполєв та ін.). вже на початку війни були розстріляні видатні військові керівники.

6. Причиною невдач стало також створення те, що Сталін відкинув план Генштабу, який передбачав, що головним напрямком наступу німецько-фашистський військ буде московське напрямок. Перероблений план оборони країни передбачав головним напрямком удару німецьких військ київське, з метою захоплення України. Був і прорахунок Сталіна в термінах нападу Німеччини і, звідси, запізнення директиви про приведення військ у бойову готовність. Сталін допустив багато суттєвих помилок напередодні і на початку війни. Тому деякі аналітики вважають Сталіна головним винуватцем всіх невдач на початку війни, так як він був керівником партії і держави, що володів всією повнотою політичний і військової влади.

З перших днів війни почалася організація боротьби проти загарбників на окупованій території СРСР. Налагоджувалося партійне і комсомольське підпілля: до кінця 1941 р в тилу ворога діяло близько 65 тис комуністів. Особлива увага приділялася створенню партизанських загонів: до кінця 1941 р в них боролося> 90 тис чол. Партизанські загони робили диверсії, руйнували залізниці і мости, нападали на ворожі гарнізони, вели розвідку, взаємодіяли з частинами Червоної Армії.

В кінці 1941 - початку 1942 рр в Білорусії, Ленінградської, Смоленської і Орловської областях виникла низка "партизанських країв" - районів, повністю звільнених від окупантів. У травні 1942 р при Ставці Верховного Головнокомандування було створено Центральний штаб партизанського руху. Почали виникати великі партизанські з'єднання - полки, бригади, - на чолі яких стали видатні діячі партизанського руху: Ковпак, Сабуров і ін. Партизанські з'єднання здійснювали рейди по тилах ворожих військ.

Навесні 1943 р підпільна робота велася практично у всіх містах на окупованій території. Великі з'єднання партизан стали здійснювати бойові дії в рамках загального задуму операцій, що проводилися радянськими військами. Особливо масштабними були удари по комунікаціях в тилу ворога під час Курської битви.

У міру настання радянських військ партизанські з'єднання переформовувалися і вливалися в регулярні війська. Всього в роки війни в тилу ворога зі зброєю в руках боролося понад 1 млн чол. Вони вивели з ладу близько 1,5 млн ворожих солдатів і офіцерів, відвернули на себе з фронту до 10% німецьких бойових сил.

48,

38, Індустріалізація

39, Колективізація

Головні завдання в зовнішньополітичній діяльності СРСР в 60-і рр. полягали в забезпеченні сприятливих умов для вирішення завдань комуністичного будівництва. Зусилля СРСР були спрямовані на зміцнення єдності соціалістичних країн, розширення співпраці з країнами, що розвиваються, розвиток мирного співіснування держав з різним соціальним ладом. Але при цьому стратегічним завданням у зовнішній політиці як і раніше було "втягування" країн на соціалістичний шлях і всебічне співробітництво з такими країнами, але при керівної ролі СРСР.

Співпраця соцкраїн найбільш яскраво проявлялося в сфері економічних відносин. Центром економічного співробітництва був РЕВ (Рада економічної взаємодопомоги). На початку 60-х рр. збільшився склад учасників РЕВ.

Важливим засобом підйому економіки країн-членів РЕВ стало кооперування зусиль при спорудженні великих народногосподарських об'єктів. Прикладом такого кооперування стала прокладка нафтопроводу "Дружба", який проходить по території 5 держав-учасниць РЕВ: СРСР, Чехословаччини, Польщі, Угорщини та НДР. Радянська нафту дозволяла країнам РЕВ забезпечити необхідною сировиною хімічну та ін. Галузі промисловості. СРСР також поставляв в ці країни газ, залізну руду, лісоматеріали, гірничошахтне обладнання, автомобілі, трактори і т.п. Країни РЕВ ввозили в СРСР суду, с / г техніку, верстати і механізми для хімічної, легкої і харчової промисловості, ж / д вагони і т.п. Все це свідчило про ефективність торгових зв'язків. З початку 60-х рр. було розвинене спільне зведення промислових підприємств на компенсаційній основі. Будівництво відбувалося при кредитному участю країн РЕВ. Кредити відшкодовувалися шляхом поставок що виробляється на цих підприємствах продукції.

У 1964 р був утворений Міжнародний банк економічного співробітництва (МБЕС), що замінило систему двосторонніх розрахунків за принципом рівності взаємних поставок і платежів на те, що всі кошти по товарообігу йдуть через МБЕС шляхом переказу коштів з рахунку однієї країни на рахунок іншої. Пізніше в цілях концентрації коштів країн РЕВ для капітального будівництва був організований Міжнародний інвестиційний банк (МІБ).

Велика увага приділялася зв'язків країн РЕВ у науковій, культурній сферах. Величезне значення мало зміцнення військової могутності країн соціалістичної співдружності. Проводилися спільні військові навчання, в СРСР готували офіцерський склад для соцкраїн. На нарадах Політичного консультативного комітету держав-учасників Варшавського договору вирішувалися найважливіші міжнародні питання.

Але при всіх перерахованих вище чинниках взаємини між соцстранами були далеко не рівноправними. Будь-які спроби соцкраїн провести реформи по демократизації суспільства припинялися СРСР часом навіть найжорстокішим чином. Прикладами таких "припинень" можуть послужити введення військ 5 соцкраїн до Чехословаччини в 1968 р і 10-річна війна в Афганістані (1979 - 1989 р.).

На початку 70-х рр.зовнішня політика СРСР була спрямована на втілення в життя Програми світу, що проявлялося в розширенні економічних відносин з капіталістичними країнами. Відбулися зрушення у взаємовідносинах СРСР і США, ФРН, були укладені довгострокові угоди про економічне, технічне та промислове співробітництво з рядом держав Західної Європи. Причому економічні зв'язки соцкраїн з капіталістичними країнами були часто на шкоду РЕВ.

Велике значення мало нараду глав 35 країн в Гельсінкі в 1975 р, на якому було узаконено і зафіксовано соціально-економічне і військово-політичне становище, що склалося на той момент в світі. Визнавалися непорушність кордонів, територіальна цілісність і т.д. Чимало приділялося уваги питанням, що стосуються прав людини.

Однак все позитивне на нараді в Гельсінкі було перекреслено в 1979 р рішенням радянського уряду про вторгнення в Афганістан. В результаті чого престиж СРСР як миролюбної держави був підірваний.

Отже, зовнішня політика СРСР в 60 - 70-ті рр. була досить суперечливою. Були досягнуті безсумнівні успіхи, але в той же час були допущені серйозні помилки. Радянський уряд занадто велику увагу приділяло ідеологічним догмам, а не реальним загальнолюдських цінностей.

Індустріалізацією називається технічна реконструкція, перетворення всього господарства на основі великої машинної індустрії. Найважливішими завданнями індустріалізації були наступні. Через загрозу війни виникла необхідність зміцнення обороноздатності і створення власної військової промисловості. Однією з цілей індустріалізації було насичення ринку промисловими товарами для проведення еквівалентного обміну між містом і селом. Індустріалізація повинна була підвищити життєвий рівень робітників. Необхідно було дати високопродуктивну техніку селу, щоб стимулювати піднесення сільського господарства. Крім аграрного сектора, потрібно забезпечити абсолютно всі галузі господарства сучасною технікою. Результатом індустріалізації повинно було стати придбання техніко-економічної самостійності та незалежності від зарубіжних країн, подолання відставання від розвинених країн. На момент початку перетворень 1/4 текстильного обладнання, 1/2 парових турбін, 70% металорізальних верстатів постачалося з-за кордону.

В результаті проведеної великомасштабної реформи можна виділити наступні підсумки. Сталося подвоєння промислового потенціалу країни (за деякими показниками в 4-8 разів). Прискорилися темпи розвитку в 4 рази. За абсолютними показниками був досягнутий і перевершений (крім США) рівень розвинених європейських країн окремо. Досягнуто рівня розвинених країн за структурою народного господарства. З'явилися нові галузі (тракторобудування, комбайнобудування, військова промисловість, автомобілебудування), як галузі склалися чорна металургія, хімія, машинобудування. Росія перетворилася в одну з 3-4-х країн, що виробляють всі сучасні види продукції. Досягли єдиної із Заходом техніко-технологічної стадії розвитку. Відбулися зміни в розміщенні продуктивних сил: реконструювалися старі і будувалися нові міста і селища (в Сибіру і на Дал. Сході). Сформувалася нова культура праці людей, збільшилася кількість фахівців (з 0,5 млн. Чол. В 1928 р до 2-2,5 млн. Чол. В 1940 г.). Проводилось більш швидке формування кадрів для промисловості за рахунок районів Поволжя, Сибіру і Ср. Аз. Припинився ввезення с / г машин та імпорт бавовни, скоротилися витрати на покупку продукції чорної металургії з 1,5 млрд. До 88 млн. Руб.

Однак поряд з високими валовими показниками, було відставання з виробництва продукції на душу населення в 3-7 разів. Індустріалізація мала точковий (вогнищевий) характер, так як були охоплені не всі галузі, а переваги були у базових галузей, особливо у військовій промисловості. Існували диспропорції між споживанням і накопиченням - витратами на розвиток виробництва, які становили всього до 30% в 1930 р і до 44% в 1942 р В результаті індустріалізації відбувалися процеси міграції з села в місто, гіперурбанізація, виникали проблеми житла для робітників, підвищення їх кваліфікації і культурного рівня. Крім усього іншого, успіхи індустріалізації були досягнуті дуже дорогою ціною. Джерелом послужило викачування коштів з селян, застосовувалися методи жорсткої централізації, масових репресій, командні і примусові заходи, використовувався ентузіазм трудящих.

У 1927 р в країні налічувалося 24-25 млн. Селянських господарств, кожне з яких в середньому мало 4-5 га посіву, мінімум робочої худоби. Лише 15, 2% господарств мали ті чи інші машини кінної тяги. Господарська діяльність селян була пов'язана з обробкою дрібних клаптиків землі за допомогою примітивних знарядь, тому колективізація повинна була укрупнити селянські господарства, оснастити їх сучасною, високопродуктивною с / г технікою. Передбачалося, що колективізація допоможе встановити контроль над селянством, знищити товарно-грошові відносини, таким чином втіливши ідеї марксизму-ленінізму в с / г життя. Однак першочерговим завданням колективізації було створення матеріально-сировинної бази для проведення індустріалізації, перекачування максимально можливої ​​кількості ресурсів з с / г виробництва в промисловість.

Для цього використовувалися надзвичайні методи такі, як встановлення непосильних, величезних норм по хлібозаготівлях, масове розкуркулення з виселенням та конфіскацією майна, примусове об'єднання в колгоспи, жорстокі репресії по відношенню до селян і працівникам партійного апарату в селі.

В результаті колективізації сільськогосподарське виробництво країни виявилося зосередженим в 237 000 колгоспах і 4 000 радгоспах. Причому в колгоспах існувало так зване «самоврядування», а радгоспи були державними підприємствами, у розпорядженні яких було 684 000 тракторів і 182 000 комбайнів. Однак слід зазначити, що застосування техніки носило точковий характер і механізовані були лише окремі операції. Формування колгоспів і радгоспів проходило в один спосіб (зверху), керівництво здійснювалося командними методами, в тому числі і призначення керівників. Скоротилося кваліфікації працівників за рахунок вилучення найбільш досвідчених працівників (куркулів, середняків). На керівні пости в селі призначалися міські жителі. Знизилася матеріальна зацікавленість працівників на селі в результатах своєї праці, була відсутня ініціатива, самостійність. Всього було задіяно недостатня кількість фахівців (65 000 агрономів і зоотехніків), що становило 3% від числа висококваліфікованих працівників у народному господарстві.

Незважаючи на зростання посівних площ (з 94,4 га у 1913 році до 100,4 га в 1939 р) обсяг виробництва зерна виявився на рівні довоєнного, впала врожайність. Однак та ж продуктивність досягнута з використанням праці меншої кількості працівників (15-20 млн. Чол. Ввійшли до міста) за рахунок використання техніки. Частка зайнятих у сільському господарстві скоротилася з 80% до 55%. Протягом порівняно невеликого терміну були створені мінімально достатні умови для індустріалізації. Відбулося зростання «товарності» (виходу хліба з села) з 11 до 36 млн. Тонн, так як 40% виробленого хліба вилучалося насильницьким шляхом, решта купувалося за дуже низькими цінами (практично теж безоплатно вилучалося), які були в 10 разів нижче ринкових. Вдалося забезпечити промисловість технічно незамінюваних сировиною. Забезпечили гарантований мінімум продовольства для городян, робітників і службовців. Все це виявилося рятівним резервом під час війни.

Однак ціною колективізації стали людські жертви. Було розкуркулено 1 100 господарств (7,7-9,9 млн. Чол.). Виселили 356-381 тис. Сімей (1,5 млн. Чол.), В тому числі 111 тис. Сімей в межах району. 3-5 млн. Чол. померло від голоду, 1-2 млн. загинуло в таборах. З 1931 по 1937 рр. 100 тис. Розкуркулено без виселення.

40,

36

45

Спочатку Радянський Союз намагався встановити дружні відносини з розвиненими європейськими країнами, проводячи ідею «колективної безпеки». Однак переговори в Москві між СРСР, Англією і Францією (березень-серпень 1939 г.) закінчилися безрезультатно і привели до змови Радянського Союзу з Німеччиною. Причиною цьому послужило прагнення західних демократій відвести військову загрозу від своїх країн і направити її проти СРСР, боязнь урядів Англії і Франції лівої альтернативи в своїх країнах, особливо в зв'язку з радянської допомогою республіканської Іспанії. Крім того, політика СРСР була двоїстої, так як поряд з концепцією колективної безпеки СРСР як і раніше тримав курс Комінтерну на світову революцію, що також викликало підозри лідерів західних держав, що народжуються подвійністю радянської політики. У Європі ще побоювалися ймовірності радянсько-німецького зближення. Ці країни теж уклали таємні угоди з Німеччиною. Приводом для припинення переговорів стало небажання (як і у випадку з Чехословаччиною) дозволити введення радянських військ на територію Польщі та Румунії для відбиття німецької агресії в разі нападу Німеччини на ці країни. Т.ч., влітку 1939 р не вдалося створити антигітлерівську коаліцію, а отже, і запобігти другу світову війну.

23 серпня 1939 був укладений радянсько-німецький договір про ненапад. Секретний протокол договору розмежовував сфери впливу сторін: в радянській виявилися Естонія, Латвія, Фінляндія, Бессарабія; в німецькій - Литва. Цей договір був вимушеним заходом і лише відсував час вирішальної битви. Його метою було за всяку ціну, будь-якими засобами відтягнути час початку війни, щоб краще підготуватися до неї.

17 сент. Кр. Армія вступила до Польщі, не зустрівши опору польської армії. Угода з Німеччиною дозволило СРСР приєднати територію в 200 тис. Кв. км. з населенням в 12 млн. чол. У серпні 1940 р до складу СРСР примусовим чином були включені прибалтійські республіки. Після вступу Кр. Армії в Прибалтику уряд СРСР зажадало від Румунії передати Бессарабію і Пн. Буковину, що й було виконано. В результаті цих приєднань населення Радянського Союзу збільшилася на 23 млн. Чол.

30 листопада 1940 почалася важка і кровопролитна радянсько-фінська війна. З великими втратами 13 березня 1940 р фінські війська були розбиті, і державний кордон відсунута від Ленінграда. Пактом про нейтралітет з Японією Рад. Союз знизив загрозу війни на 2 фронти.

У грудні 1933 року радянський уряд запропонувало створити систему колективної безпеки, при якій держава-агресор повинно було зустріти опір всіх європейських країн. Для пропаганди цієї ідеї активно використовувалася трибуна авторитетної міжнародної організації - Ліги Націй, куди СРСР вступив в 1934 році. У 1935 році Радянський Союз підписав договори з Францією і Чехословаччиною, що передбачали допомогу, в тому числі і обмежену військову, в разі нападу агресора. Москва засудила фашистську Італію, яка почала загарбницьку війну в Абіссінії (Ефіопії), надала допомогу антифашистським силам в Іспанії, а також Китаю.

Однак у зовнішній політиці Москви була і друга (закулісна) сторона. Тепер вона проводилася не через Комінтерн, який в 1935 році виступив за освіту широких антифашистських фронтів за участю соціал-демократії і помітно послабив підривну діяльність в європейських країнах. Вона реалізовувалася через довірених осіб Сталіна - співробітників радянських установ за кордоном (головним чином через торгового представника в Берліні Д. Канделакі). Вона мала на меті домогтися - на випадок непереборних труднощів з формування системи колективної безпеки - певних політичних угод з Німеччиною з тим, щоб обмежити її агресивні устремління рамками капіталістичної системи, відвести вогонь розгорається війни від СРСР.

На рубежі 1938-1939 рр.в Берліні визначили напрямок подальшої агресії. Планувалося захопити Польщу, а потім, нагромадивши необхідні сили і зміцнивши тили, виступити проти Англії та Франції. У березні 1939 року Німеччина захопила всю Чехословаччину. Відносно ж СРСР нацисти беруть курс «на інсценізацію нового Рапалльского етапу». Так охарактеризував цей курс сам Гітлер, маючи на увазі свій намір перетворити СРСР у тимчасового «союзника» прагне до світового панування Німеччини, і тим до пори до часу нейтралізувати його, не допустити його втручання в бойові дії на англо-французькій стороні.

Незважаючи на невдачу першої спроби навести мости між Москвою і Берліном (конфіденційні розмови на цю тему були перервані в середині 1937 по ініціативи німецького керівництва), Сталін і його оточення як і раніше не виключали можливості зближення з Німеччиною як альтернативи іншого зближення - із західними демократіями. Тим часом, останнім ставало все більш проблематичним. Проходили в Москві в липні-серпні 1939 англо-франко-радянські переговори закінчилися невдачею. При цьому 23 серпня 1939 року відбулося підписання між СРСР і Німеччиною пакту про ненапад і секретних протоколів до нього про розподіл сфер впливу в Сх. Європі.

Отже, спроба фашистської Німеччини розширити життєвий простір за рахунок території інших країн, і в першу чергу СРСР, зазнала краху.

Війна підтвердила той факт, що сильного агресора можна перемогти лише шляхом об'єднання зусиль всіх країн.

Розгром Німеччини та Японії прискорив національно-визвольний рух, розпад колоніалізму.

Перемога у ВВВ мала всесвітньо-історичне значення. Радянський народ позбавив свою країну і все людство від фашистського поневолення, врятували світ, цивілізацію, надали допомогу мільйонам народам Європи і Азії у звільненні від поневолювачів.

Перемога у Другій світовій війні - спільна заслуга більше 50 гос-в і народів, що вступили в боротьбу проти фашистських Німеччини, Італії та мілітаристської Японії.

Для вирішення мирним шляхом світових проблем була створена ООН.

Історія показала, що народи нашої багатонаціональної Батьківщини, згуртовані єдиною метою, являють собою могутню силу і можуть постояти за себе. Військові випробування згуртували народи і привели до перемоги.

Перемога СРСР у війні зміцнила його міжнародний авторитет.

Ціна перемоги радянського народу у ВВВ непомірно велика. Загинуло 27 млн. Громадян СРСР (половина всіх загиблих у другій світовій війні), з них на фронті - 12,6 млн., Решта - населення. Кр. того, 18 млн. покалічених, поранених, контужених, обморожених.

Але перемога у війні і суперечлива. По-перше, з одного боку, вона зберегла і зміцнила незалежність СРСР, а з іншого - зміцнила особисту диктатуру Сталіна. По-друге, в результаті поб6еди були зруйновані фашистські режими в європейських країнах, але одночасно на ці країни поширилося вплив сталінізму. По-третє, імперські тенденції сталінської дипломатії, величезні втрати СРСР породили самовпевненість правлячих кіл НАТО, тривалу і руйнівну «холодну війну».

Перемога дісталася радянському народу величезною ціною. Це пов'язано з тим, що радянсько-німецький фронт був головним фронтом Другої світової війни, саме тут вирішувалося і було вирішено питання подальшого розвитку людства: демократія або фашизм.

Кр. того, німецький фашизм здійснював свої человеконенавістние наміри проти народів СРСР методами геноциду.

Слід зауважити, що готовність СРСР до війни була недостатньою, непрофесіоналізм і бюрократизм адміністративно-командної системи, жорстокість і масові репресії тоталітарного режиму посилили напередодні війни становище в країні і збройних силах.

У війні застосовувалася теорія «перемоги будь-якою ціною», були поширені жорстокі накази не тільки по відношенню до воїнів армії і флоту, а й їхнім родинам.

Але, не дивлячись на величезну ціну перемоги, ми з гордістю вимовляємо слово «Перемога», і наш борг перед лицем усіх загиблих у цій війні - пам'ятати, якою ціною була здійснена перемога.

48

47

47

У 1965 р почалися ек-ие реформи, підготовлені ще за Хрущова. Одна з них була направлена ​​на підйом сільськогосподарського пр-ва шляхом використання ек-х важелів. Були серйозно підвищили знизили, знижений план обов'язкових поставок гос-ву, за здачу надпланової продукції встановлювалися надбавки до ціни, намічалося посилити електрифікацію аграрного сектора, розширювалася колгоспна демократія.

У сфері управління промисловістю відновлювався галузевий принцип (міністерства замість раднаргоспів), розширювалася самостійність підприємств, вони переводилися на госпрозрахунок, скорочувалася кількість планових показників, що спускаються зверху, підвищувався науковий рівень, орієнтація на якісні показники.

На якийсь час реформи дали імпульс розвитку економікі.1966-1970 роки були найбільш сприятливими за Брежнєва. Нац-ий дохід в 1970 р в порівнянні з 1965 р виріс на 41%, виробництво електроенергії - на 54%, продукція машинобудування і металообробки - на 74%, середньорічний валовий обсяг с / г продукції - на 21%. Середньомісячна з / п робітників і службовців збільшилася на 26%, оплата праці колгоспників - на 42%. Швидкими темпами розвивалося житлове будівництво.

Однак не все було безхмарно: тривав курс на екстенсивний розвиток економіки. За п'ятирічку було побудовано 1800 нових підприємств, тобто щодня вводився в дію один завод або фабрика. Капіталовкладення в нове буд-во помітно опережівалі вкладення в оновлення застарілого обладнання. Розвиток маш-я відставало від потреб народного госп-ва, великий був витрата металу на одиницю продукції, низька кач-во. Відставала від потреб суспільства легка промисловість, нестача товарів народного споживання.

Отже, до кінця п'ятирічки реформи почали буксувати. Причини їх невдач: соц. система, реформи не вийшли за її рамки: збереглися держ. власність на засоби в-ва, централізоване планування і розподіл ресурсів. Крім того, тривало партійне командування економікою. Трудові права гуртів не розширювалися, трудящі не були задіяні в реалізації реформ. Консервативна позиція Брежнєва в чималому ступені сприяла провалу реформ.

ХХIV з'їзд КПРС (1971) обгрунтував новий курс. Були намічені конкретні заходи:

розвиток випереджаючими темпами маш-я для забезпечення ПТП

на цій базі - різкий стрибок в продуктивності праці (до 40%)

прискорення темпів зростання легкої промисловості

жорстка економія сировини, матеріалів, електроенергії

підвищення кач-ва продукції

вдосконалення планування і управління економікою

зміцнення дисциплін: гос-ой, планової, фінансової, технологічної, трудової.

Але ці заходи не могли вписатися в адміністративно-командну систему соціалізму. Наростав криза.

Підсумки ек-го розвитку країни до кінця правління Брежнєва: незважаючи на оголошений курс на інтенсифікацію економіка продовжувала розвиватися екстенсивно. Мляво йшов НТП. Народне госп-во було несприйнятливо до технічних нововведень. Ще більш посилилася занедбаність маш-я: приблизно третина всіх машин потребувала заміни або істотної модернізації.

Багато грошей витрачалося на військові витрати (40% від нац. Доходу і 25% від ВВП (стверджував А. Д. Сахаров)). éнізкій рівень життя, злидні пенсіонерів та інвалідів, недостатнє фінансування науки і культури, скоротилася частка витрат на охорону здоров'я.

Труднощі в аграрному секторе.éнедостаток продовольства, стали імпортувати.

Зрівнялівка в з / п. Дефіцит товарів народного потребленія.é »відкладений» спрос.éвклади в ощадкаси.

Причини всього цього: антиринковий характер економіки, де виробник не є господарем, не зацікавлений в результатах. Планування.

СРСР в середині 50-х початку 60-х

Хрещевская відлига.

Соціально-економічний розвиток.

1). Початок реформ. Реформи починаються в другій половині 1953 року. Економічні реформи, розпочаті в цьому році, благотворно позначилися на розвитку н / г. Першим об'єктом реформ стало с / г. Сільське гос-во. З ініціативою реформ виступив Маленков в серпні на сесії верховної ради і Хрущов у вересні 1953 до пленуму ЦК.

2). Зміст реформ: освоєння цілинних і перелогових земель (освоєно 42 млн га), напрямок фахівців і партпрацівників на село для підняття с / г пр-ва, різке підвищення цін на с / г продукцію, списування боргів минулих років, авансування праці колгоспників, скасування податків на особисте підсобне госп-во і підвищення його розмірів, введення пенсій для колгоспників, видача паспортів, право колгоспам зміну статуту, реорганізація МТС (в 58 вони ліквідовані - перейшли до колгоспів за викуп).

3). Значення реформ: зміцнення с / г, розкріпачення селян.

4). Непослідовність реформаторів. До кінця 50-х знову посилюється адміністрування і знову позначається згортання особистого підсобного госп-ва. Кукурудзяна епопея, рязанська афера, 1962 підвищення цін на м'ясо та масло (події в Новочеркаську), 1963 хлібна криза (початок закупівлі зерна за кордоном).

Промисловість. У другій половині 50-х років країна входить в епоху НТР (освоєння космосу, розвиток атомної пр-ти, розвиток хімічної пр-ти). +1954 відкриття першої АЕС (обнінська). 4 жовтня 1957 - перший штучний супутник землі. 12 квітня 1961 - перший пілотований політ у космос. Починається створення ракетно-адерного щита (короленка). переважне розвиток групи А. Середньорічні темпи приросту більше 10%. Негативні фактори: адміністративні методи керівництва, відставання в області НТР, незбалансованість груп А і Б.

Реформи управління н / х. Перехід від галузевого до територіального управління - осздание раднаргоспів 1957. (+ Децентралізація управління-- зростання місництва). Перехід до семирічному планування (заведено 21 з'їзді партії в 1959, відразу ж затверджений семирічний план 59-65). 1962 - створення держкомітетів впровадження нової техніки - двовладдя в пр-ти: держкомітет і раднаргоспи. 1962 - поділ партійних організацій на промислові і сільськогосподарські, підміна держ органів партійними. 1963 - створення ВРНГ - курс на відродження централізму. Підсумки реформ: за роки реформ країна досягла вражаючих успіхів, за 7 років промисловий потенціал збільшився на 80%. Вражаючі успіхи досягнуті в соціальній сфері - розгорнуто житлове будівництво, динамічний розвиток охорони здоров'я та освіти, введення семигодинного робочого дня. Успіх реформ пов'язані з поверненням до економічних методів керівництва, просування цим шляхом було зупинено командно-адміністративною системою і реформи були згорнуті.

Зовнішня політика в 50-60-е.

I відлига у холодній війні.

1). Зміцнюються відносини з соціалістичними країнами (візит Хрущова в Китай, Югославію). У 1955 створюється організація варшавського договору.

2). Поліпшуються відносини з країнами третього світу - дружба з Індією та Індонезією. 1954 - нарада міністрів закордонних справ США, СРСР, Франції, Англії. 1955 - зустріч лідерів цих країн. 1955 канцлер ФРН завдав офіційний візит до Москви - повернення німецьких військовополонених, визнання НДР. 1955 укладено повномасштабний договір з Австрією.

II. 1956 - події змінюються докорінно. Криза в Угорщині: антирадянські і антисоціалістичні виступи були придушені військами СРСР. Криза в Польщі (все те ж саме). Тисяча дев'ятсот п'ятьдесят-шість англо-франко-ізраїльська агресія проти Єгипту (загроза введення військ СРСР в Єгипет).

III.загальна характеристика зовнішньої політики. Активність, динамізм, гнучкість і суперечливість.

IV. СРСР і світовий комуністичний рух. У 1957 в Москві відбулася нарада представників компартій і робочих партій соціалістичних країн, в цьому ж році в Москві відбулася нарада глав партій усього світу. Підсумки нарад: підтверджені висновки про мирне співіснування країн з різним строєм; про мирний перехід влади в руки робітників кап.стран через парламентську боротьбу; визнання помилковості культу особи і репресій.

V. відносини з соцстранами: напружені відносини з Китаєм, напружені відносини з Албанією, охолодження радянсько-югославських відносин.

VI. відносини з країнами Заходу і Японією. СРСР-США: один тисяча дев'ятсот п'ятьдесят дев'ять візит Хрущова в США. Мета візиту - пошук взаєморозуміння, налагодження співпраці. 1960 - в РСР був збитий американський літак-шпигун. Льотчика Пауелса судили, але потім обміняли на нашого шпигуна. Тисяча дев'ятсот шістьдесят-два карибська криза. Тисячу дев'ятсот шістьдесят-один напружені відносини між ФРН і НДР (проблема західного берлина). 1956- нормалізація відносин з Японією, проблема Курил не дозволена.

VII. Боротьба СРСР за мир і роззброєння. 1 963 -договору про заборону ядерних випробувань в третіх сферах. 1968 - договір про нерозповсюдження ядернго зброї.

52

Економічні реформи в Російській Федерації, перехід до ринку.

А. Необхідність реформ: економічно і політична криза радянського суспільства на рубежі 80-90-х років з усією гостротою проявився в Росії. Тривале панування командно-адміністративної системи, тотальне планування, тривалий перехід від екстенсивної моделі розвитку економіки до інтенсивної, переобтяженість Росії виробництвом засобів виробництва призвели врешті-решт до різкого падіння національного доходу, інфляції, товарному і боджетному дефіциту, зростанню внутрішнього і зовнішнього боргу. Стрімке зростання грошових доходів населення, не забезпечених товарами.

Б. Цілі реформ: формування середнього класу, створення високоефективної економіки, забезпечення добробуту народу і процвітання Росії.

В. Основні напрямки реформ: стабілізація рубля, формування різних нових структур, приватизація і перехід до вільного ціноутворення, свобода економічної діяльності.

Г.Законодательна база: У РФ створено і продовжують удосконалюватися юридична база економічного реформування. Закон про власність в РФ встановлює рівність всіх форм власності. Закон РФ Про конкуренції. Закон про підприємства і підприємницької діяльності: встановлює відповідальність за наслідки підприємницької діяльності та об'єкти підприємницької діяльності.

Д. Хід реформ:

1. керівництво країни і реформи: Єльцин (президент РФ), Гайдар, Хасбулатов (голова верховної ради РРФСР). Радикальні економічні кроки пов'язані в основному з іменами Шохіна, Гайдара, Чубайса і ін.

2. Кінець 1991 року - Росія оголошує себе правонаступником СРСР і "приватизує" союзну власність, розташовану на її території. Керівництво країни намічає загальні контури переду її в приватні руки.

3. 2 січня 1992 року - "лібералізація" цін. Гайдар вважав цей захід вирішальної, бо вона робить неможливим повернення до старої економіці і до старого громадському устройтству (Лібералізації цін передує приватизація власності (ПО плану Явлінського послідовність повинна бути зворотною). Протягом року ціни зросли в 50 -100 разів (до теперішнього часу в 10-12 тисяч разів) Більшість громадян трагічно втратили вкладів і заощаджень. Гайдар оцінює осовобожденіе цін від державного регулювання як найсильніший крок уряду. Інша точка зору: монетаристської політика (і шо отерапія) - рецепти оздоровлення економіки .... і залежних країн. У Росії вони продемонстрували свою повну неспроможність. Догляд держави з економіки інфляцією не привів до очікуваних результатів.

4. 14 серпня 1992 - указ президента про введення в дію ситеми приватизаційних чеків (ваучерів). Чеки отримали всі громадяни Росії, які народилися до вересня 1992 року. Мета: компенсувати збитки від лібералізації цін і залучити все населення країни в процес приватизації (зробити всіх власниками засобів виробництва).

Процес приватизації багато в чому пов'язаний з ім'ям Чубайса, який став 1 червня 1992 року заступником голови уряду. 31 липня 1994 року закінчився перший етап приватизації - чековий. Пізніше почався другий етап приватизації - етап грошової приватизації, введеної указом президента.

5. Звільнення цін тимчасово зміцнило фінансову систему, але падіння виробництва зупинити не вдалося (в1992 році воно склало 20 процеентов (промислове виробництво, в 1993 - теж приблизно 20 відсотків). Низька купівельна спроможність населення веде до згортання проізвосдства. Російський ринок заповнюється імпортними товарами, а народноен господарство все більшою мірою набуває паливно-сировинний характер.

6. Уряд Гайдара основну ставку робить на фінансову допомогу Заходу. Але в обіцяному позику (24 мільярди доллларов) в кінці кінців було відмовлено.

7. Грудень 1992 - 7 З'їзд народних депутатів Росії відправляє Гайдара у відставку. Новий глава уряду - Черномирдін. Черномирдін спробував ввести регулювання цін на ряд товарів, але не знайшов розуміння ні у членів уряду, ні у президента.

8. 1993 рік - протистояння Верховного ради і президента по соціально-економічних і політичних питань

Ж. Попередні підсумки економічних реформувань. Є предметом гострих дискусій фахівців і соціально-політичної боротьби різних суспільних сил. Об'єктивна картина така: жодної з поставлених цілей поки досягти не вдалося

1. Мета перша - ефективна економіка і відповідальний власник: падіння виробництва зупинити не вдалося, за роки реформ воно становило 50 відсотків (причому, машинобудування - 70 проц., ВПК - 90). За даними Держкомстату РФ економічне відставання Росії від США виросло за чотири роки реформ на 64%. Фізичний обсяг ВВП Росії за підсумками +1993 13,6% від ВВП США. (1990 - 23%). Відповідно до програмами міжнародних зіставлень РФ належить до станам середнього рівня розвитку і знаходиться приблизно на 55 місці в світі. Тенденції розриву рівня Росії і передових країн сохряняются. ( "Реформування Росії: міфи і реальність", Інститут соціологічних досліджень, Москва 1994 рік). Продовжує зростати зовнішній борг. На початку 1992 він становив 64,3 млрд. $, Зараз зовнішній борг дорівнює 120 млрд $ (РГ, 16.05. 96), триває втеча капіталу з Росії - за одними джерелами вивезено приблизно 100 млрд $, за іншими - 140 млрд. Приватизація не виправдала очікувань. Кожні 7 з 10 підприємств скоротили виробництво на 15-20%. Власність перетворилася на об'єкт злоупоребленій і спекуляцій. 40 тисяч підприємств належать злочинним угрупованням або взяті ними під контроль. Надходження від приватизації до держбюджету надзвичайно незначні: 0,02 - 0,04% від ВВП. Чітко проявили себе спроби зарубіжних фірм взяти під контроль життєво важливі галузі економіки, аж до найважливіших оборонних. У лютому 1996 року президент звільнив Чубайса з посади віце-прем'єра. Звільнено іноземні радники. В даний час підсумками приватизації займаються Рахункова Палата Держдуми та контрольне управління при президенті.

2. Мета друга - формування середнього класу. Соціальна структура російського суспільства знайшла ознаки деградації. Зростає частка утриманців, зменшується питома вага економічно активного населення. Зростає чисельність безробітних, бездомних, жебраків. Тільки в Москві насітивается 50 тисяч бомжів. Росія вже прийняла близько 2 млн. Біженців, очікується ще 4 - 6 мільйонів. Шар багатих в країні налічує 3 - 5% населення. Середньо забезпечені становлять 12 -15%, бідні - 40%, жебраки - 40%. ТО є в Росії відбувається поляризація населення і зубожіння. Соціальна структура суспільства набуває рис буржуазного суспільства раннього капіталізму. Її характеризують аморфність класової структури, інтенсивний процес люмпенізації трудящих, криміналізація суспільних відносин.

3. Третя мета - благполучіе народу і процвітання Росії.

- численость населення за 1995 рік зменшилася на 164 тис. Чоловік. За останні три роки - на 52 тисячі.С 1995 року тривалість життя зменшилася до 65 років (чоловіки - до 58 років, жінки - до 72 років), Загальна чисельність безробітних - 5,7 млн. Чоловік. Чисельність населення з доходами нижче прожиткового мінімуму - 36,6 млн. Чол. За рівнем харчування ми перейшли з 7 місця (1990) на 40 (1995). "Протягом 1991 - 1995 років відбувалося знищення економічного потенціалу Росії. Національний дохід за цей період зменшився на 40%. Для порівняння: з 1940 по 1945 НД скоротився на 17%. Світова практика не знає подібних результатів економічного реформування". (РАН, стор. 263). Не випадково президент ставить питання про державну стратегії економічної безпеки РФ (указ N 608). ВИСНОВОК: Говорити слід не про успіх реформ в цілому, а про деяких щодо обнадійливих попередні результати: зміцнення рубля, зниження інфляції, ліквідація дефіциту, передбачуваність економіки, зростання господарської активності в деяких галузях і самостійності. Головна проблема економічного реформування зараз така: "Безнадійно застаріли погляди тих, хто пробує шукати відповідь на питання про майбутнє Росії, вибираючи: соціалізм чи капіталізм? Проблема в іншому: як знайти рівновагу між самоорганізацією, регулюванням приватної ініціативи, соціальним захистом, свободою і справедливістю" (Послання Президента законодавчим зборам).

56 Культура і духовне життя в 50-60-і роки.

63.54

38

1). 20 з'їзд КПРС і культура: громадська атмосфера пов'язана з рішеннями 20 з'їзду. За даними ЮНЕСКО в 1960 СРСР ділив 2-3-е місце в світі по інтелектуальному потенціалу.

2). Наука і техніка: успіхи наших фундаментальних шкіл (Шофф, Благонравов), ядерної фізики (Курчатов, Сахаров). У 1962 Ландду удостоєний Нобелівської премії за створення теорії рідкого гелію. У 1964 Прохоров і Басов удостоєні Нобелівської премії за роботи в галузі квантової електроніки - творці першого лазера. Математика - Келдиш, Виноградов. Динамічно розвивається математична логіка, аналіз, теорія інфрігаціі, що дозволило створити досконаліші обчислювальні машини (Лебедєв, Лякун, Піріков). Хімія (фундаментальна школа Семенова, Жаворонская). У 60-ті роки відроджується генетика і молекулярна біологія. Триває активне освоєння космосу (Титов, Миколаїв, Терешкова, Попович). 12 жовтня 1964 перший груповий політ. У 1965 Леонов вперше вийшов у відкритий космос. Авіація (Туполєв, Антонов, Яковлєв). Громадські науки: великі успіхи в області філософії. Вдалося обгрунтувати антилогічні коріння випадковостей, обгрунтували теорію відносності, випущена філософська енциклопедія. В історії позначилися нові підходи ліберального характеру. Літературний процес в 50-60 визначали три журналу: новий світ, жовтень, юність. 1958 нобелівська премія для Пастернака. Тисяча дев'ятсот шістьдесят-два нобелівська премія для Солженіцина. Музика (Хачатурян, Шостакович, Прокоф'єв). Бурхливо розвивається радянський кінематограф. Народна освіта: в 1958 - шкільна реформа. Введена 11-ти льотка, старшокласники мали поєднувати навчання і професійну підготовку (працювати). Політехнічна освіта замінили професіоналізацією. У 1954 в Москві 4 млн. Студентів. Різко розширився прийом студентів в галузі фізики, хімії, біології. Основні підсумки: впевнену ходу НТР, зміна характеру відносин між радянським керівництвом і інтелігенцією, формування громадської думки, позиція інтелігенції по відношенню до Хрущова - інтелігенція зрадила Хрущова і лібералізація не відбулася.

Політичний розвиток. Поворот в політиці: 1988-го керівництво країни (Горбачев) дійшла висновку, що економічний розвиток країни утримує політична система і перемкнуло головну увагу на політичні перетворення. Передумови широкомасштабних політичних перетворень: 85-86 - обговорення нової редакції програми КПРС і її прийняття на 27 з'їзді (1986). Ідеї ​​комунізму в партії і суспільстві витісняються ідеями перебудови; 87 - початок політики гласності, тобто відкритого і вільного обговорення всіх питань суспільного життя, розгортається критика недоліків; наступ на сталінізм і за чистоту ленінських ідеалів; березень 1988 стаття Андрєєва - маніфест антіперестроечний сил, дискусії в печате та суспільство. Червень 1988 - 19 всесоюзна партконференція: курс на перебудову політичної системи. 1 грудня 1988 - Конституція СРСР діє в редакції закону від 1 груд 1988. Два етапу політичної реформи: демократизація політсистеми (89), перехід до правовому гос-ву (90-91). Перший етап: в травні-червні 1989 відбувся 1 з'їзд Народних депутатів СРСР (вищого органу влади в країні). Всього було 5 з'їздів. У грудні 1989 2 з'їзд нар депутатів СРСР. Сформовано верховний рада СРСР (голова Горбачов). На з'їзді йшла боротьба між демократами, союзниками і старої партійної гвардією. Символами демократії стали Сахаров і Єльцин. Стару партійну гвардію очолив глава політбюро, секретар ЦК Лігачов. Комуністів-реформаторів представляв Горбачов, Яковлев, Шеварднадзе. Підсумок: ініціатива реформування перейшла до народних депутатів.

7). Другий етап (90-91). Березень 1990 - 3 з'їзд обрав Горбачова президентом СРСР. Стала оформлятися структура президентської влади (президентська рада та ін), що означає поступове згортання радянської влади. 3 з'їзд змінив статтю №6 у Конституції СРСР, вилучивши з її: теза про КПРС як про керівну силу обществаÞ возраждение багатопартійності. Процес розпаду КПРС (за ідейною і національно-організаційного напрямку): 89-90 з КПРС вийшли компартії прибалтійських республік, 1990-го створено КП РРФСР як частина КПРС. Ідейна боротьба в КПРС: комуністи-ортодокси, центристи, соціал-демократи (безліч платформ). Липень 1990 - 28 з'їзд КПРС (останній) Þ схвалення платформи демократичного соціалізму. Август 1991 - Горбачов склав повноваження генсека. У серпні 1991 указами Єльцина діяльність КП на території Української РСР припинена, в листопаді - заборонена. У 1992 компартія (КПРС і КП РРФСР) своє існування в колишньому вигляді припинили.

8). Підсумок політичних реформ: розпад політичної системи СРСР після серпня 1991 Þ до кінця року єдину союзну гос-во припинила своє існування. Динаміка розпаду: поради відтіснили партію на узбіччя політичного життя, президент же не допустив монополії рад на влада, національні республіки перестали потребуватимуть союзному президенті, союз впав.

Культура і духовне життя. Перелом в суспільній свідомості як відображення соціально-економічних змін. Потік нової інформації Þ криза віри, догматизм і нігілізм. Дискусія про білих плямах історії. Поляризація громадської думки. Нова (ринкова) утопія Þ зростання невдоволення. Політичний ілюзіонізм і моральний плюралізм. Повернута культура. Результат: перебудова не дала очікуваних результатів, були потрібні глибші зміни, тим часом криза суспільства прийняв системного характеру і зайшов так далеко, що привів до розпаду СРСР.

Індустріалізація: 1926 (29) -1940

1). Визначення: індустріалізація - це процес створення великого машинного пр-ва в усіх галузях н / г і в першу чергу в промисловості.

2). Передумови індустріалізації. У 1928 країна закінчила відбудовний період, досягла рівня 1913 року, але західні країни за цей час пішли далеко вперед. У результаті намітилося відставання СРСР. Техніко-економічна відсталість могло стати хронічної і стати в історичну Þ необхідність індустріалізації.

3). Необхідність індустріалізації. економічна - велика пр-ть і в першу чергу група А (пр-во коштів-пр-ва) визначає економічний розвиток країни в цілому і розвиток с / г зокрема. Соціальна - без індустріалізації неможливий розвиток економіки, а отже і соціальної сфери: освіти, охорони здоров'я, сфери відпочинку, соціального забезпечення. Військово-політична- без індустріалізації неможливо забезпечити техніко-економічну незалежність країни і її оборонну міць.

4). Умови індустріалізації: остаточно не усунуті наслідки розрухи, не налагоджено міжнародні економічні зв'язки, не вистачає досвідчених кадрів, потреба в машинах задовольняється за рахунок імпорту.

5). Цілі, методи, джерела, терміни і сценарій індустріалізації.

Цілі: перетворення Росії з аграрно-індустріальної країни в індустріальну державу, забезпечення техніко-економічної незалежності, зміцнення оборонної здатності і підняття добробуту народу, демонстрація переваг соціалізму. джерела:

Внутрішні накопичення: внутрішні позики, викачування коштів із села, доходи від зовнішньої торгівлі, дешева робоча сила, ентузіазм трудящих, працю ув'язнених

Методи: Держ. ініціатива підтримана ентузіазмом знизу. Домінують командно-адміністративні методи Þ планомірний характер індустріалізації. Терміни і темпи: Стислі терміни індустріалізації і ударні темпи її здійснення. Зростання пр-ти планувався 20% в рік. Сценарій: опора на приватний капітал і зовнішні зв'язки (традиційний метод), збалансований розвиток с / г і пр-ти (занадто довгі терміни), командно-адміністративні методи за рахунок внутрішніх джерел (був здійснений)

6). Початок індустріалізації. Грудень 1925 - 14 з'їзд партії підкреслив незаперечні можливості перемоги соціалізму в одній країні і взяв курс на індустріалізацію. 1925 - закінчився відновний період і почався період реконструкції н / х. 1926 -початок практичного здійснення індустріалізації. У пр-ть вкладено близько 1 млрд. Рублів. Це в 2,5 рази більше, ніж в 25 році. У 1926-28 велика пр-ть зріс у 2 рази, а валова пр-ть досягла 132% від 1913.

7). Негативні моменти індустріалізації: товарний голод, продовольчі картки (1928-1935), зниження заробітної плати, нестача висококваліфікованих кадрів, міграція населення і загострення житлових проблем, проблеми з налагодженням нового пр-ва, масові аварії і поломки Þ пошук винних.

8). довоєнні п'ятирічки

1. п'ятирічка - п'ятирічний план економічного і соціалістичного розвитку СРСР. Всього 12 п'ятирічок. Остання 86-90.

2. - 1932 - 1 п'ятирічка - 1937 - 2 п'ятирічка

- 3 п'ятирічка

3. основні напрями госп. діяльності: прискорені темпи розвитку групи А, річний приріст промислової продукції 20%, головне завдання - створення другої вугільно-металургійної бази на сході (урало-Кузнецький виробничий комплекс), створення нових галузей пр-ти, боротьба за оволодіння новою технікою, розвиток енергетичної бази , підготовка кваліфікованої робочої сили і ЕТР. Кадри вирішують все.

Голова Держплану - Куйбишев, голова ВСНК - Орджоникидзе.1930 -покладено край безробіттям. 1 п'ятирічка виконана за 4 роки і 3 місяці. 1929-1930 питома вага пр-ти перевищив обсяг с / г. З 1930 починають створюватися галузеві наркомати з урахуванням ускладнення завдань з управління промисловістю.

4. Головні новобудови перших п'ятирічок.

Дніпрогаз - найпотужніша ЕС в Європі; Сталінградський і челябінський тракторні заводи; криворізький, магнітогорський і Кузнецький металургійні комбінати; Уралмаш, Турсиб, московський і горьковский автозаводи; московський і горьковский верстатобудівні заводи; беломор канал, канал москва-волга.

5. Трудовий ентузіазм і героїзм. Роль і значення моральних чинників були великі. Соцзмагання ДІП (догони і перегони капіталізм). Рух «п'ятирічку в 4 роки», «стаханівський рух» (Стаханов - забійник).

9). Підсумки і значення індустріалізації.

Результати: введено в дію 9 тис. Великих промислових підприємств, оснащених найбільш передовою технікою, створено нові галузі промисловості: тракторна, автомобільна, авіаційна, танкова, хімічна, верстатобудівна, валова продукція пр-ти зросла в 6.5 разів, в тому числі група А в 10 раз, за ​​обсягом промислової продукції СРСР вийшов на перше місце в Європі і на друге місце в світі, промислове будівництво поширилося на віддалені райони і національні окраїни, змінилася соціальна структура і демографічна ситуація в країні (40% го одского населення в країні). Різко зросла кількість робітників та інженерно-технічної інтелігенції, індустріалізація істотно вплинула на добробут радянського народу. Значення: індустріалізація забезпечила технико-економічну незалежність країни і оборонну міць країни, індустріалізація перетворила СРСР з аграрно-індустріальної країни в індустріальну, індустріалізація продемонструвала мобілізаційні можливості соціалізму, і невичерпні можливості Росії.

27 Класи - великі групи людей, що розрізняються за їх місцем в історично визначеній системі суспільного виробництва, по їх відношенню до засобів виробництва, по їхній ролі в громадській організації праці, за способами одержання і розмірами тієї частки суспільного багатства, якою про ні у своєму розпорядженні. Стану: соціальна група, що має закріпленими у звичаї або законі і передаються у спадок правами і обов'язками. Класовий поділ має економічну основу, виростає природно історично, носить неофіційний характер. Належність до класу визначається формою і розмірами власності на засоби виробництва. Стану носять офіційний характер. Поміщики - великі землевласники. Селяни - дрібні с / г виробники, провідні індивідуальне госп-во власними засобами і силами своєї сім'ї. Селяни діляться на: бідняки (5-10 десятин), середняки (10-15 десятин), заможні (15-50 десятин), кулаки (понад 50 десятин). Буржуазія - власники засобів пр-ва, власники капіталу, що експлуатують найману працю. Сфера діяльності - торгівля, кредитно-банківська, будівництво, промисловість. Пролетаріат - клас найманих працівників, позбавлених засобів пр-ва, які живуть продажем своєї робочої сили і експлуатовані капіталом. Положення пролетаріату: висока ступінь експлуатації, низька заробітна плата, велика тривалість робочого дня, важкі умови праці та побуту, відсутність держстрахування, використання дитячої та жіночої праці. Маргінали - соціальні групи, які у невизначеному проміжному перехідному суспільному становищі, звідси випливає особлива система цінностей і особливе соціальну поведінку. Л юмпенпролетаріат - нижчі верстви суспільства, декласовані і деморалізовані. Інтелігенція - суспільний прошарок людей які займаються розумовою працею. Становий розподіл суспільства: природні російські піддані (особи, що належать з одного з встановлених законом станів - дворянство, духовенство, міські обивателі, сільські обивателі), інородці (кочові народи - калмики, ординці, євреї, сомаеди), іноземці (піддані інших гос-в , які у росії). Природні російські піддані: підданство купується походженням, шлюбом, вступом до одного з станів. Дворянство: потомствене (набувається за народженням, через брак, отримання певного чину, отримання одного з вищих орденів), особисте (не передається у спадок, купується через брак, отримання чину, отримання одного з нижчих орденів, могло бути надано було імператором). Духовенство: біле (парафіяльне, священнослужителі), чорне (ченці).Міські обивателі: потомствене почесне громадянство, особисте, міщанство, цехові ремісники, купецтво. Сільські обивателі: селянства

46 Зовнішня політика СРСР в перші повоєнні десятиліття.

1). Загальна хар-ка міжнародних відносин після II світової війни.

Основні суперечності: переможці - переможені. Складається нова геополітична ситуація: перетворення СРСР на найбільшу світову державу, різка зміна в Східній Європі, розпад в колоніальної системі. Нова геополітична ситуація між колишніми союзниками.

2). СРСР - США США: плани атомних бомбардувань СРСР, доктрина стримування і відкидання соціалізму. СРСР: ліквідація атомної монополії США. 1949 випробувана перша атомна бомба. +1953 випробувана перша воднева бомба. 1949 випробувана перша радянська балістична ракета.

3). СРСР - Західна Європа. План маршала: західна європа як противагу ссср. Розкол Німеччини та берлінський криза 1949. НАТО. Мережа військових баз біля кордонів СРСР в Греції і Туреччині .. Підсумок: холодна війна.

4). СРСР і країни центральної і ю-в європи. Період народної демократії. Перехід до будівництва соціалізму за радянським зразком. СРСР і Югославія - перші кризи. СРСР і країни, що розвиваються: освіту КНР, корейська війна. Причини загострення міжнародної ситуації: ідеологічна і політична обмеженість СРСР і США, претензії США на світове панування, прагнення СРСР розширити свій вплив в світі, слабкість миролюбних сил.