№
|
термін
|
Період дії
|
Місце дії
|
опис терміна
|
А: ДЕРЖАВА І ПРВО СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ
|
1.
|
авілум
|
V-IV ст до н.е.
|
Вавилон
|
«Людина», «син людини»
перша група вільних,
самий привілейований клас в Вавилоні
|
2.
|
Брахман
|
3 тис. До н.е.
|
Др. Індія
|
Найкраще серед людей стан жерців
|
3.
|
вайшья
|
3 тис. До н.е.
|
Др. Індія
|
Ремісники, торговці, селяни, купецькийпрошарок
|
4.
|
Варна
|
3 тис. До н.е.
|
Др. Індія
|
Клас в суспільстві, стан вільного населення
|
5.
|
Веди
|
2-1 тис. До н.е.
|
Др. Індія
|
Священні книги індусів
|
6.
|
деспотія
|
IV-II в.в.до н.е., з ХVI-ХII в.в.до н.е.
|
Др. Схід
імперія Маур'їв
|
Монархічна форма правління з необмеженою владою посяде, обожествляемого монарха, що виступає законодавцем і вищим суддею
|
7.
|
Дхарма
|
з середини II тис. до н.е.
|
Індія
|
Спеціальні закони, в яких було сформульовано спосіб життя кожної з варн
|
8.
|
каста
|
3 тис. До н.е.
|
Др. Індія
|
Відокремлені закриті групи, об'єднані родинними зв'язками людей, що займаються одними видами діяльності. Членам каст забороняється перехід в ін. Стану
|
9.
|
кшатрія
|
3 тис. До н.е.
|
Др. Індія
|
Світська аристократія. З її середовища виходили царі, военоначальники, сановники
|
10.
|
мушкенум
|
VII-VI ст до н.е.
|
Др. Вавилон
|
Били чолом, які звертаються до царя з проханням про прийняття на службу - царський служилий людина
|
11.
|
ном
|
друга половина IV тис. до н .е.
|
Єгипет
|
Перші державні утворення, що виникли внаслідок розвитку поливного землеробства: сільські громади об'єдналися навколо храмів для спільного веління іригаційних робіт
|
12.
|
номарх
|
близько 2250-1700 рр. до н.е.
|
Єгипет
|
незалежні правителі областей
|
13.
|
неджес
|
близько 2250-1700 рр. до н.е.
|
Єгипет
|
дрібні власники
|
14.
|
Шудра
|
3 тис. До н.е.
|
Др. Індія
|
Зубожілі, що залишили громаду селяни, відпущені на волю раби (напіврабів, напіввільний)
|
15.
|
фараон
|
VIIв. до н.е.
|
Др. Єгипет
|
Глава культу, «син Бога», посередник між землею і небесами
|
Б: Держава і право Стародавньої Греції та Риму
|
16.
|
ареопаг
|
VIIв до н.е. (до часу імперії)
|
Афіни
|
Замінив рада старійшин, обирає і контролює архонта, кар. збори
|
17.
|
аристократія
|
510 м до н.е.
|
Др. Греція
|
Форма держ. управ. Належна родової знаті в рабовласницькому суспільстві
|
18.
|
архонти
|
з 1068г. н.е.
|
Афіни
|
Вища. посадові особи, які обираються зі майнового класу
евпатрідів
|
19.
|
Буле
|
XI-IX ст до. н.е.
|
Др. Греція
|
Рада найбільш видних представників родової знаті. Рада старійшин.
|
20.
|
геліея
|
V ст. до н.е.
|
Др. Греція
|
Суд присяжних, який обирається з громадян за жеребом. У ньому здійснення. судочинство
|
21.
|
геоморов
|
З VIII ст. до н.е.
|
Афіни
|
прошарок суспільства, хлібороби, дрібні зем. собств.
поступово потрапили в борги до евпатридів
|
22.
|
герусия
|
VIII ст. до н.е.
|
Др. Спарта
|
рада старійшин
|
23.
|
Демос
|
VII ст. до н.е.
|
Афіни
|
«Грецький народ» - в Стародавній Греції включав в себе землеробів, ремісників, торговців, моряків та інших простолюдинів
|
24.
|
Доминат
|
284-476 р.р.
III-V ст до н.е.
|
Др. Рим
|
період в історії, що характеризується посиленням влади правителя
|
25.
|
Демург
|
приблизно
XIII в. до н.е.
|
Др. Греція
|
категорія вільних громадян, які займалися будь-якою діяльністю за винагороди (торговці, лікарі)
|
26.
|
ілот
|
VI-VII ст до н.е.
|
Др. Спарта
|
поневолені жителі Мессик, були власністю держави. вони обрабат. Землю і віддавали ½ врожаю, савмост. Вели госп-во. Їхнє становище було близько до кріпакам.
|
27.
|
імператор
|
II ст.
|
Др. Рим
|
Почесний титул, що давався Побідоносця полководцю.
|
28.
|
Колон
|
79 м до н.е.
|
Др. Рим
|
Збіднілі вільні, вільновідпущені і раби.
Орендар землі потрапляв в економіч. Залежність від землевласників і в кінцевому рахунку прикріплювався до неї
|
29.
|
олігархія
|
V ст. до н.е
|
Др. Афіни
|
держав. пристрій, всіх заможних людей (небол. групи). Форма правління при якій вся влада належить обмеженому колу осіб-гр. знатних і багатих прізвищ
|
30.
|
патриції
|
284-476 р.р.
|
Др. Рим
|
вищий стан Др. Рима, корінне населення входять в родову громаду.
|
31.
|
плебеї
|
V-III ст до н.е.
|
Др. Рим
|
частина населення, протиставлена патриціям (простий. народ)
|
32.
|
періеки
|
IX ст. до н.е.
|
Спарта
|
колишнє корінне населення Спарти - були особисто вільними, по лінії політ. прав.
|
33.
|
Пелісьє
|
XI-IV ст до н.е
|
Др. Греція
|
місто-держава, форма соц., економ., політ. організації суспільства і гос-ва, повноправні громадяни, кожен має політ права.
|
34.
|
принципат
|
I в. до н.е.
II ст. до н.е.
(27 р до н.е.
193г. н.е.)
|
Др. Рим
|
Форма правління. Зберігав вид республткі і все її установи. Але практично був монархією, оскільки влада була зосереджена в руках однієї людини - першого сенату
|
|
35.
|
Сенат
|
V-II ст до н.е.
|
Др. Рим
|
вища держ. установа ,.
Рада старійшин
|
36.
|
стратег
|
V-IV ст. до н.е.
|
Греція
|
Верховне керівництво і командування всіма збройними силами Афін.
Колегія складалася з 10 стратегів.
|
37.
|
трибун
|
494 м до н.е.-V ст. н.е.
.
|
Др. Рим
|
посадова особа, запретнік народу (плебеїв)
|
38.
|
евпатрідів
|
VIII ст. до н.е
|
Др. Греція
Афіни
|
мали право на заняття заг.посад, родова землевлад знати
|
39.
|
екклесія
|
V-IV ст до н.е.
|
Афіни
|
загальні збори громадян, верховний орган вдасть - народні збори. Гр. мали право голосу
(Тільки чоловіки досягли 20-24 річного віку)
|
В: Держава і право Західної Європи в середні віки
|
40.
|
Аплод
|
X-XII ст
|
Німеччина
|
Звід відчужені.,
Індивідуальна земельна власність
|
41.
|
бенефіцій
|
VIII-IX ст
|
гос-во Франков
|
земельне дарування, які лунали нової знаті в довічне користування при несенні служби
|
42.
|
булла
|
1356 р
|
Німеччина
|
Основний імператорський закон, який регулює питання про обрання імператора
|
43.
|
васал
|
Землевласник-феодал, що залежить від сюзерена і зобов'язаний йому різними повинностями
|
44.
|
Гільдія
|
Об'єднання купців і ремісників, що захищали інтереси своїх членів
|
45.
|
імунітет
|
VIII ст.
|
гос-во Франков
|
імунітетними грамота подразделяла відносини селян і синьйорів-вотчинників
|
46.
|
капитулярий
|
VIII-IX ст. в.
|
франкська імперія
|
договір про умови припинення військових дій, здачі в полон або здачі фортеці
|
47.
|
Коммендация
|
раннє середньовіччя
|
Західна Європа
|
48.
|
парламент
|
c XIV в.
|
Англія
|
центральний орган влади і управління, що складається з 2-х палат: палати лордів, палати громад. Формувалося переважно з наслед-х перів, з представ-ва дворянства і міської верхівки
|
49.
|
прекарий
|
пор. століття
|
Західна Європа
|
право користування землею, уявлення землевласникам на більш-менш тривалий термін по зверненої до нього прохання. Був формою залучення ще вільних хрест. в феодал. залежність.
|
50.
|
феод
|
пор. століття
|
Західна Європа
|
землі (або фіксований дохід) подаровані в спадкове володіння синьйором своєму васалу, зобов'язаному за це нести військову службу, придворну службу
|
Г: буржуазної держави І ПРАВО У Новий Час
|
51.
|
Білль
|
1689
|
Англія
|
52.
|
жирондисти
|
тисячі сімсот дев'яносто один
|
Франція
|
Одна з основних політичних угруповань. Центристи, представники радикальної торгово-промислової середньої буржуазії
|
53.
|
Двухпартій-ва система
|
XIX ст.
|
Англія
|
сутність полягала в пануванні на виборах 2-х основних партій.
|
54.
|
Домініон
|
Англія
|
Самоврядних гос-во входило до складу Британської імперії і залежала від неї у своїй внутрішній і зовнішній політиці
|
55.
|
пуританізм
|
початок XVII ст.
|
Англія
|
Громадське релігійно-політичний рух. Стало ідеологічною зброєю опозиції абсолютизму
|
56.
|
пресвітеріан
|
початок XVII ст.
|
Англія
|
Одне з політичних рухів. До німу ставилася велика буржуазія і земельна арістократія.Іх вимогою було обмеження королівської влади і встановлення конституційної монархії з сильною владою короля.
|
57.
|
левеллери
|
початок XVII ст.
|
Англія
|
Одне з політичних рухів. Виділилися з індепендентського течії і які користувалися найбільшою підтримкою серед ремісників і селян. Вони висунули ідеї народного суверенітету, загальної рівності, проголошення республіки, встановлення загального избир. права, реформи системи загального права
|
58.
|
індепенденти
|
початок XVII ст.
|
Англія
|
Одне з політичних рухів. Представники середнього і дрібного дворянства, пор. верств міської буржуазії. Домагалися встановлення обмеженою конституційної монархії, визнання і проголошення невід'ємних прав і свобод підданих
|
59.
|
імперіалізм
|
Вища і остання стадія капіталізму, що характеризується пануванням великих монополій в усіх сферах життя, боротьбою між капіталістичними країнами за джерела сировини і ринки збуту.
|
60.
|
якобінці
|
тисячі сімсот дев'яносто один
|
Франція
|
Одна з основних політичних угруповань. Радикали виражали інтереси дрібної, середньої буржуазії, ремісників, селянства
|
61.
|
конгрес
|
США
|
Законодавча влада-парламент. Складається з 2 палат: сенату і палати представників.
Конгрес приймає закони, затверджує бюджет, регулювання торгівлі з іноз. гос-ми, здійснення зовнішньої і внутрішньої полттікі
|
62.
|
Конвент
|
1787 р
|
США, Філадельфія
|
Конституційний конвент був скликаний для прийняття конституції. Було надіслано 55 депутатовПочті всі делегати мали досвід державно-правової роботи або підприємницької діяльності
|
63.
|
протекторат
|
Форма залежності, при якій більш слабка країна, фактично підпорядкована сильнішою імперіалістичної державі.
|
64.
|
референдум
|
Всенародне опитування, голосування для вирішення важливого гос-го пристрої
|
65.
|
плебісцит
|
Всенародне голосування для вирішення особливо важливого питання
|
66.
|
Конституція
|
1787 р
|
США
|
Основний закон гос-ва.
|
|
67.
|
рейхстаг
|
початок XIX в.
|
Німеччина
|
Законодавчий орган складався з 3 курій: курії курфюрістов, курії князів і курії імперських міст; дрібне дворянство і селянство не мали в рейхстазі свого представництва. Він встановлювати мир між князівствами, організацію загальноімперських військових заходів, питання війни і миру, відносини з ін. Гос-ми і т.п. Спочатку він був установчими зборами, а потім органом, які брали участь в законодавстві. Закони їм прийняті повинні були бути затверджені бундесратом
|
68.
|
монополія
|
Велике капіталістичне об'єднання, що виникло на основі концентрації виробництва і капіталу з метою встановлення панування в якій-небудь області.
|
69.
|
диктатура
|
1793 р
|
Франція
|
Система правління, наділена винятковими правомочностями. Повнотою влади в цій системі володіли:
конвент, комітет громадського порятунку, комітет громадської безпеки
|
70.
|
комуна
|
1871 р
|
Франція
|
Революційний уряд повсталих трудящих
|
Д: Буржуазна держава і право в новітній час
|
71.
|
Авторське право
|
72.
|
Акціонерне товариство
|
73.
|
акція
|
цінний папір, що свідчить про внесок певного паю в пердпріятій, дає своєму власникові право власності та участі в прибутках
|
74.
|
антитрестівське законодавство
|
1890 р
|
США
|
значний розвиток отримала в США боротьба проти трестів і картелів, які обмежували конкуренцію підприємців і торговців і диктували потребетелям монопольні ціни шляхом взаємного змови. У 1890 році американський конгрес прийняв «антитрестовский закон», запропонований сенатором Шерманом.
|
75.
|
закон Вагнера
|
1935 р
|
США
|
Закон про трудові відносини, легалізувала діяльність профспілок.Він забороняв кримінальне переслідування трудящих за створення профспілок і участь в легальних страйках., Підприємці зобов'язувалися укладати з профспілками колективні договори і ін.
|
76.
|
закон Шермана
|
1890 р
|
США
|
У 1890 році американський конгрес прийняв «антитрестовский закон», запропонований сенатором Шерманом.
Закон забороняв обмеження виробництва і торгівлі з боку «будь-якого об'єднання, договору або монополії».
|
77.
|
новий курс
|
1933
|
США
|
Ф.Д. Рузвельт виступив розгорнутою програмою по виходу з кризи, "новий курс» .У 1933-1938 були прийняті ряди законів, які охопили практично всі галузі економічних і соц. відносин
|
78.
|
уряд Віші
|
1940 р
|
Франція
|
в південній, що не окупованій, зоні влада формально перебувала в руках пронімецького уряду маршала Петена, який отримав назву «уряд Віші»
Поруч декретів Петена скасував посаду президента республіки і возожіл на себе функції главиго-ва, що володіє всією повнотою го. влади.
|
79.
|
народний фронт
|
1934 р
|
США
|
Громадсько-політичний рух. У жовтні 1934 року М. Торез запропонував всім антифашистам в партії радикалів встановити єдність дії в рамках «Народного фронту боротьби за хліб, свободу і мир»
|
80.
|
фашизм
|
Німеччина
|
відкрита терористична диктатура, спрямована на придушення всіх демократичних свобод і прогресивних громадських рухів.
|
81.
|
Федерація
|
гос-во складаються з об'єдналися в єдине ціле окремих самостійних гос-в
|
82.
|
Конфедерація
|
Об'єднання, союз яких-небудь громадських організацій, а також держав
|
83.
|
вотум
|
У парламентах: рішення прийняте голосуванням
|
84.
|
вето
|
закон
|