Чехословаччини в 20-30 роках булу Єдиною в Центральній Европе достаточно демократичною Країною. Вона окупувавши Закарпаття, и Незабаром ее політика в цьом РЕГІОНІ набрала поміркованого характеру. Альо діяльність и цієї країни підпорядковувалася єдіній меті - Утримання під своим контролем прадавньої української землі. Чужа українцям влада несла Їм ІНОЗЕМНЕ панування, соціальне та національне гноблення, хоча и в значний пом'якшення виде. Чеський уряд НЕ надававши Закарпаттю бажаної автономії. У розвінутій промисловій Чехословаччіні Закарпаттю відводілася роль Економічно занедбаної аграрної провінції, что постачала Сировина та дешеві РОбочий силу метрополії. Промисловість почти НЕ розвиватись. Дещо зростан лісова та лісохімічна Галузі. Робітники (у 1930 р. Їх налічувалося 16 тис. Чол.) Піддаваліся жорстокій ЕКСПЛУАТАЦІЇ. Їм платили у 1,5-2 рази менше, чем у центрі країни, при значний гіршіх условиях праці.
Більшість українського населення Закарпаття - селяни, Які дуже мало получил от проведеної тут земельної реформи, коли Було поділено часть найбільшіх маєтків угорських феодалів. Державі належало 362 197 гектарів землі. Понад две третина - 260 112 - прізначаліся Чеський військовім колоністам и лишь 29 тис. гектарів ділілося между 32 тис. дрібніх господарств. Селяни продовжувалі пережіваті важкий земельний голод, трівало зубожіння. У тій же година значний частина поміщіків мала достаточно землі. У 1936 р. 703 магнатськіх маєтки (землі, пасовіська, ліси) більш чем утрічі переважалі наділі всех 103 тис. селянських господарств. В цілому по Закарпаттю капіталовкладення Чехословацької держави в економіку краю були недостатні, щоб підняті ее рівень. З початком загальносвітової кризиса кінця 20-х років населення спіткалі тяжкі випробування, что часом виливати в Масові голодування. Тому тут часто проходили страйки та Демонстрації. Населення підтрімувало ліві партии. У 1924 р. комуністи отримай 40% голосів, в 1935 - 25%, и це Було более, чем інші партии.
Питань комерційної торгівлі Успіхів Було досягнуть в Галузі освіти и культури, Які до Першої Світової Війни жорстокости переслідуваліся Угорська властью. Між 1914 и +1938 рокамі Кількість початкових шкіл Зросла з 525 до 851, гімназій з 3 до 11. Чеський уряд дозволив населенню користуватись в школах мовою на власний вибір. Швидко зростан українські культурні товариства, особливо «Просвіта», актівізуваліся діяльність театральних труп, Хорів та видання українських книг. Однако у зв'язку з недостатньою Економічною, соціальною, Політичною та духовною розвіненістю населення в попередні віки тепер на перший план стало вісуватіся питання национальной самобутності. Течение трівалого годині Закарпатські українці продовжувалі назіваті собі русинами. Традіційно сильно среди них були москвофільські (русофільські) настрої. Прибічники русофільства об'єдналися в «Товаристві Духновича». Смороду розглядалі русинів як часть єдиного російського народу. Однако у культурному жітті все чіткіше проявлявся факт Існування значний мовних и культурних розбіжностей между ними та росіянамі. Це прізвело з часом до Втрата ПІДТРИМКИ з боку місцевого населення.
Існувала такоже мадярофільська течія «карпаторосів», якіх називали «мадяронамі», більшість з якіх належала до уніатськіх священіків. Смороду доводили, что «карпаторосі» - окрема Національність, и прагнулі прієднаті Закарпаття до Угорщини.
Зростан українофільській (народовецький) табір, Який спірався в основном на світську інтелігенцію - вчителів, студентів, гімназістів. Діяльність українофільськіх товариств спрямовувалась щонайбільше на налагодження зв'язку з селянством. Про їх Зміцнення свідчіло Розширення и зростання українських культурних ОРГАНІЗАЦІЙ. Керівніком цього руху БУВ священик А.Волошин, лідер Християнської народної партии. Українофілі создали товариство «Просвіта», скаутську організацію «Пласт», інші об'єднання, кооперативи, часописі. Народовці пропагувалі єдність закарпатських українців з усім Українським народом, вели боротьбу з русофіламі и мадяронамі. Українські політики Вимагаю автономії України, но чеська влада відмовлялася розглядаті це питання.
У второй половіні 30-х років Швидко змінювалося міжнародне становище Чехословаччини, а в ее складі и Закарпаття. У переддень Другої Світової Війни питання про статус Закарпаття, возз'єднання українських земель стояло на одному з дере Місць європейської політики. Вінікло три варіанти міжнародно-правового Врегулювання проблеми Закарпаття: чехословацькій, угорський, незалежність держави Карпатська Україна. ЦІ варіанти змінювалі один одного відповідно до зрушень у міжнародній обстановці. Гітлерівська Німеччина все цінічніше потис на Чехословаччини, якові залиша без ПІДТРИМКИ всі ЄВРОПЕЙСЬКІ країни, кроме СРСР. В ціх условиях українські діячі заявляли, что смороду віступають за Збереження Закарпаття в складі Чехословаччини, но Вимагаю Надання Йому автономії. Про це твердо заявила Руська національна рада, яка вінікла в Жовтні 1938 р. Однак в цею годину сформувався уряд Закарпаття на чолі з А.Бродієм, відомим Прихильники угорської орієнтації. Через два тіжні его заарештувала як агента Угорщини, и уряд Очола А.Волошин, найбільш популярними у краї діяч, Який орієнтувався на Існування Закарпатської державності. Чехословаччини Погода на автономію Закарпаття. Однако после Мюнхенської зустрічі керівніків чотірьох найбільшіх держав Європи, на Якій Гітлеру розв'язали руки по відношенню до Чехословаччини, від фюрера залежався і доля Закарпаття. До остаточної ліквідації Чехословаччини свои намірі до долі Закарпаття Німеччина пріховувала.
Уряд Закарпаття Швидко зміцнював нову українську державність. Формуван збройні сили - «Карпатська Січ», Які поповнюваліся за рахунок добровольців. Значний Кількість їх прібувала з Галичини. Це були в основном націоналісти, Які прагнулі підтримати державність закарпатців. Та скоро стало зрозуміло, что Гітлер вікорістовує Закарпаття в брудній міжнародній Акції, спрямованій на Залучення до своих агресивних планів Угорщини та других стран. У лістопаді +1938 р. Угорщині булу передана південна частина Закарпаття з Ужгородом и Мукачевим включно. Столицею зменшеної и ослабленої Закарпатської автономії стало місто Хуст. Однако коли в березні 1939 р. Гітлер остаточно розчленував Чехословаччини, закарпатці оголосілі свой край Незалежною державою - «Карпатський Руссю» на чолі з президентом А. Волошиним. Берлін зустрів це з непріхованім роздратуванням. В ціх условиях уряд Волошина Здійснює помилковості Дипломатичний крок - предлагает Німеччині Встановити протекторат над «Карпатська Руссю». Фашисти зневажліво відкінулі Цю пропозіцію и передали Закарпатський Україну Угорщині.
15 березня 1939 p., Коли Німеччина остаточно окупувавши Чехословаччини, угорські війська вдерлися в Карпатський Українську державу. Президент и его уряд віїхалі в еміграцію, підрозділі «Карпатська Січ» (5 тис. Воїнів) вступили в нерівній, но героїчний бой з переважаючімі силами агресор (40 тис. Добірніх угорських войск). Тиждень точіліся тяжкі бої, в якіх Загинули частина молодої української армії, но малочісельність оборонців відіграла свою фатальну роль.
Карпатська українська державність проіснувала надовго, но ВІН давши Важливі уроки. Ще раз булу доведена небезпечність орієнтації на чужі сили и держави. Гітлер НЕ БУВ зацікавленій в існуванні української державності и вікорістовував це питання у Власний загарбніцькіх цілях. Українці ще раз Переконайся в необхідності об'єднання своих національніх сил та інтересів. Існування Карпатської України допомогло закарпатцям остаточно усвідоміті собі Частина єдиної української нації.
У міжвоєнний час українські землі Східної Галичини, Волині, Північної Буковини, Бессарабії та Закарпаття знаходится під жорстокий колоніальнім ярмом сусідніх держав. Тут панували терор та переслідування національного руху. Населення піддавалося жорстокости колоніальному гніту, економіка вікорістовувалась як ринок для збуту товарів, джерело дешевої сировини и РОБОЧОЇ сили. Зростан Безробіття в місті, земельний голод на селі, злидні, занепад. Це погліблювало соціально-політичний Конфлікт, зумовлювало наростання революційно-візвольної БОРОТЬБИ, мужні змагання за возз'єднання всех украинских земель та создания соборної Української держави. Однако історична доля дозволила создать лишь на короткий час державу Карпатська Україна на невелікій части территории Західної України. На ее теренах Завдяк сприятливі умови та Розчарування в неефектівності демократії в розв'язанні проблем відбувалося зростання політічного радікалізму. Інтегральний націоналізм ОУН становится тут найдінамічнішім рухом.
|