|
план
Вступ
1 Рельєф
2 Води
3 Клімат
4 Населення
5 Сільське господарство
5.1 Землеробство
5.2 Тваринництво
6 Промисловість
Вступ
Ташкентський (колишній Курамінський) повіт - адміністративно-територіальна одиниця в Російській імперії.
Обіймав південно-східну частину області Сирдарьї і межував на півдні з областями Самаркандської і Ферганської.
Російська колонізація в повіті досягла певних успіхів: в 1895 р було 10 російських селищ, з 3408 жит. і наділом в 21525 десятин. Південна частина Т. прорізується північним краєм Середньоазіатської залізниці, в 1895 році закінчується в місті Ташкенті, проте планованої до продовження на Чимкент і Оренбург.
Площа повіту - 43348 км2.
1. Рельєф
За рельєфом Т. у. може бути розділений на дві частини: північно-сх., більшу - піднесену і юго-зап., меншу - рівнинну. Гориста частина повіту складається з західного краю центральної складки Тянь-Шаню, яка, утворюючи ряд контрфорсів, кряжів і височин, обмежених на С таласские Алатау, а на ЮВ Шокальського горами, доходить майже до самої Сирдар'ї і втрачається тут в степу. Вершини гір, що складаються з масивних порід, піднімаються місцями до 10-12 тис. Фт., А в верхів'ях р. Чирчика до 16 тис. Фт. і несуть багато льодовиків і вічного снігу. Рівнинна частина повіту є велике, покрите лісом і лессовіднимі глинами простір вдається в гори у вигляді глибокого затоки, що утворює долину правих приток Сиру pp. Чирчика, Ангрена і Келеса.
2. Води
З річок, крім Сирдар'ї, що протікає по південно-зап. околиці повіту і поки що не має особливого для нього значення, особливо чудовий Чирчик, що бере початок в снігах Таласського Алатау і впадає справа в Сир неподалік від Чиназ. Ця ріка з площею басейну в 13900 кв. в., падінням в середній частині 1,5 саж. на версту і витратою в 4602 куб. фт. в с. (2-3 серпня 1880 р у Куйлюкского моста), живить 42 зрошувальних каналу і представляє найважливіше джерело зрошення для Т. у .; зрошувану Чирчик і його каналами оазис є одним з найбільш культурних, багатих і рясних водою в усьому Туркестані. Літня повінь річки настає в травні і закінчується в липні. З виведених з Чирчика магістральних зрошувальних каналів чудові по довжині і по великій кількості води Кара-су, Босові, Зах і Іскандер. Проведення перших трьох каналів відноситься до часів глибокої давнини, а останній побудований в 1887 р вів. кн. Миколою Костянтиновичем. Ангрен значно менше Чирчика, але все ж важливий в іригаційному відношенні; менше всіх має значення маловодний Келес.
3. Клімат
Рівнинні частини Т. у. відрізняються усіма рисами, властивими клімату степів Туркестану (див. Ташкент, Сірдарінська область), а піднесені характеризуються порівняно суворими кліматичними умовами.
4. Населення
Жителів (1897) 447724, в тому числі в містах 156414.
Населення Т. у. може бути розділене на дві частини: кочове і осіле; чисельність першої досягає приблизно 250000, другий - 50000; до першої належать киргизи, до другої - Сарті, узбеки, таджики і татари; всі ці народності сповідують іслам. Найголовніше заняття осілого населення - землеробство, кочового - скотарство.
5. Сільське господарство
5.1. землеробство
Внаслідок кліматичних умов основою місцевого землеробства є штучне зрошення полів, без якого цінні культури неможливі; в підвищеній частині повіту, де опадів випадає більше, пшениця і ячмінь сіються місцями під дощ. Зрошеної землі в Т. у. 282205 дес .: з них зайнято садибами (не рахуючи р Ташкента), садами, виноградниками та насадженнями стройового лісу 10556 дес., Рисовими полями 71087 дес., Іншими посівами 200563 д. Всього більше сіється пшениці (до 100000 дес.), Потім рису; хліб цей обробляється переважно по лівому березі р. Чирчика і в дол. р. Ангрена і за задоволенням місцевих потреб вивозиться в північні повіти Сирдарьї і в Семіречинські область. Ячмінь займає до 35000 дес .; він служить, головним чином, для корму худоби, замінюючи овес, розведення якого ледь починається російськими переселенцями. Посіви бавовнику займали в 1900 р 32000 дес., З урожаєм в 1766 тисяч пд. сирцю. Розлучаються ще маш (Phaseolus mungo), тютюн, льон на насіння, коноплі, кукурудза, просо, кунжут і ін .; посіви динь, кавунів, огірків, цибулі та ін. овочів займають значний простір; продукти баштанництва мають важливе продовольче значення. Садівництво (абрикос, персик, шовковиця, слива, волоський горіх і ін.) І виноградарство розвинені значно; виноробство існує в Ташкенті і його околицях, де російськими підприємцями виробляються ок. 15000 вед. вина в рік. У цьому ж районі існує і культура хмелю для місцевого пивоваріння та розводяться вищі породи тютюну. Шовківництво розвинене порівняно слабо.
5.2. Тваринництво
Скотарство розвинене переважно у кочового населення; коней всього 58120, верблюдів - 9860, рогатої худоби - 129 710 гол., овець - 253 170, кіз - 86600, ослів - 5120, свиней - 200.
6. Промисловість
Фабрично-заводська промисловість зосереджена виключно в Ташкенті і його найближчих околицях і особливого розвитку не має; між заводами одне з перших місць займають бавовноочисні, яких в повіті, з м Ташкентом, 16. Фабрично-заводських і промислових заводів, без р Ташкента, 18, з виробництвом на 721150 руб. (1895). Значно більшу роль відіграють у житті місцевого населення кустарні промисли, які полягають переважно у виробництві різних предметів домашнього вжитку з місцевої сировини. Кочове населення займається обробкою вовни (мотузки, мішки, тканини, килими та ін.), Осіле - виробництвом досить різноманітних предметів (вироби з дерева і металів, взуття, сідла і ін.).
При написанні цієї статті використовувався матеріал з Енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона (1890-1907).
Джерело: http://ru.wikipedia.org/wiki/Ташкентский_уезд
|