зміст
1 Список жертв Осиповського заколоту
2 Додаткова інформація
Список літератури
1. Список жертв Осиповського заколоту
Голова ЦВК Туркестанської республіки
· Всеволод Дмитрович Вотинцев [1];
голова РНК
· Владислав Даміановіч Фігельскій;
голова ТуркЧК
· Донат Перфільевіч Фоменко;
комісари:
· А. Н. Малков - комісар внутрішніх справ;
· Олександр Якович Першин - член міськкому РСДРП (б) [1], комісар продовольства [2];
· Євдоким Прохорович Дубецький - комісар шляхів сполучення;
Голова Ташкентського Ради [3]
· Микола Васильович Шумилов;
Заст.голови Ташкентського ради
· Вульф Наумович Фінкельштейн (1885-1919);
Партійні, профспілкові та військові працівники:
· Семен Павлович Гордєєв - член Ташкентського міського комітету ВКП (б);
· Михайло Самойлович Качурінер [2] - голова Ташкентського ради профспілок [4], член редколегії «Нашої газети».
· Георгій Іванович Лугин - помічник начальника охорони міста;
· Михайло Н. Троїцький - редактор газети «Червоноармієць»;
· Олексій Васильович Червяков - голова військово-польового суду Туркестанської республіки;
· Дмитро Григорович шпильки - командир партійної дружини.
2. Додаткова інформація
Всього під час Осиповського заколоту від рук заколотників загинули чотирнадцять відомих радянських і партійних працівників, тому для опису цієї групи в історичних документах протягом багатьох років застосовувався термін «Чотирнадцять Туркестану комісарів». Це найменування виділяла цих людей з ряду інших загиблих в той час в Туркестані радянських і партійних працівників.
Після придушення антирадянського заколоту останки загиблих комісарів були поховані в Олександрівському сквері недалеко від місця розстрілу - штабу заколотників - казарм 2-го стрілецького полку.
Пізніше тут продовжували ховати видатних діячів Комуністичної партії і Радянської держави. Олександрівський сквер за радянських часів отримав назву сквер ім. Кафанова, так як в 1923 році тут був похований М. П. Кафанов - голова Центральної Контрольної Комісії Компартії Узбекистану [5]. Уже в сімдесяті роки XX століття ділянку з могилами революціонерів і партійних діячів був названий «Сквером Комунарів». У 20-е і 30-е роки XX століття біля братських могил нерідко організовувалися мітинги та урочисті ходи. Пізніше на місці поховання був відкритий меморіал і пам'ятна стела.
У 1962 році на місці поховання в сквері ім. Кафанова був відкритий «Вічний вогонь», а на привокзальній площі Ташкента було встановлено гранітний пам'ятник всім 14 Туркестанським комісарам і вічний вогонь перед ним. Цей пам'ятник отримав назву «Пам'ятник чотирнадцяти Туркестанським комісарам».
У 1996 році пам'ятник Туркестанским комісарам на привокзальній площі Ташкента був демонтований міською владою, а на його місці через деякий час був поставлений інший пам'ятник, який не має ніякого відношення до Туркестанским комісарам.
У 2000 році обеліск на місці поховання комісарів в сквері Кафанова був демонтований, а прах комісарів був перепохований на комуністичному кладовищі Ташкента.
Список літератури:
1. з грудня 1917 року.
2. З березня 1918 року.
3. З листопада 1918 року.
4. З жовтня 1918 року
5. Ольга Пославська, «Мій Ташкент», журнал «Зірка Сходу», № 12, 1989, с. 159-178.
Джерело: http://ru.wikipedia.org/wiki/Туркестанские_комиссары
|