|
РЕФЕРАТ
НА ТЕМУ:
«Українська національно-демократична революція 1917-1921 рр .. Боротьба за відродження державності України»
Виконала:
Костенко Л.М.
план:
1. Лютнева революція 1917 р. та ее Вплив на Україну
2. Утворення ЦР. І та ІІ універсали
3. Більшовицький переворот у Петрограді в Жовтні 1917 р. та боротьба за владу в Україні
4. Українська держава гетьмана П.Скоропадського.
5. Діректорія ее політика и Наслідки.
1. Лютнева революція 1917 р. та ее Вплив на Україну
27 лютого 1917 р. в России перемогла революція. У цею день в Петроградібуло утворено два Нових реальних органи влади:
Тимчасовий комітет IVДумі (Згідно - Тимчасовий уряд) на чолі з князем Львовим Петроградська рада робітнічіх, солдатських депутатов на чолі з меншовіком Чхеїдзе
В ніч з 2 на 3 березня Микола IIзрікся престолу и передавши владу Тимчасова правительства, Який проголосує Політичні свободи и початок віборів до установчих зборів - смороду повінні були вірішіті частку России, Прийняти ее констітуцію.
Реальна влада в России зосереджувалися в руках Тимчасова правительства.
2. Утворення ЦР. І та ІІ універсали
После революції на теріторію України пошірюється як влада центральних міністерств, так и Вплив новостворене революційніх ОРГАНІВ Народовладдя. До середини березня 1917 року Заради робітнічіх депутатов були обрані в Києві, Одесі, Харькове, Сумах, Лебедіні та других містах и містечках України. Окремо від них начали вінікаті Заради солдатських депутатов, много якіх Незабаром об'єдналісь Із Радами робітнічіх депутатов. Одночасно, а Інколи й Ранее, поряд Із Радами робітнічіх и солдатських депутатов та призначення комісарамі Тимчасова правительства, на місцях вінікалі різноманітні представніцькі организации, что малі Різні назви: комітеті Громадської безпеки, комітеті Громадського ОРГАНІЗАЦІЙ, комітеті народної влади ТОЩО., За Якими Незабаром закріпілась єдина назва - Громадські виконавчі комітеті. Напрікінці березня - качана квітня 1917 року в Україні Відбулась Ціла низка з'їздів, наслідком роботи якіх стало Відновлення ДІЯЛЬНОСТІ національніх партій. Так 25 - 26 березня один Із ініціаторів Утворення Центральної Ради - Товариство українських поступовців, реорганізувавшісь у Союз автономістів - федералістів, пріймає решение "всіма засоби творити автономія України, Вжити всех ЗАХОДІВ, щоб надаті їй як найбільшого авторитету".
На качану квітня 1917 року Офіційно сформувалась Українська партія соціалістів - революціонерів. Делегати установчих з'їзду партии признал "найбільшою потребою українського народу Негайно проведення в життя шірокої національно-теріторіальної автономії Із ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ прав національніх меншостей и Негайно скликання Української установчої ради для Вироблення основ и форм автономії". З'їзд такоже признал, что Єдиною формою устрою Російської держави є федеративно-демократична республіка. Визначили свой державницький ідеал у форме Автономної України, что є складового Російської федератівної РЕСПУБЛІКИ, українські Політичні партії в его основу поклали принцип природного права українського народу на создание власної державності. Доречний Зазначити, что українські соціал-демократи, віступаючі поборниками робітніцтва, стояли на класового позіціях. На наш погляд, Політичні орієнтірі партии не могли Сприяти консолідації української спільноті.
Відразу после звісткі про події в Петрограді розпочався процес об'єднання національніх українських сил. З ініціативи Товариства українських поступовців представник української демократичної інтелігенції соціалістічної спрямованості, создали політично - коордінаційній центр революційніх сил української спільноті - Центральну Раду. З ініціативи Центральної Ради проводились губернські та повітові національні з'їзди, а такоже Всеукраїнські - селянські, військові, робітнічі, Професійні, Громадська ОРГАНІЗАЦІЙ.
Віходячі Із цього, Центральна Рада поставила перед собою завдання "звернута до Всього українського народу Із Заклик організуватіся та приступити до Негайно Закладення фундаменту автономного ладу на Україні. Власне це відповідало резолюції 3) національного конгресу, прійнятої до того за две місяці. Реалізація резолюції Відбулась через Прийняття Першого Універсалу. Цей акт, проголошеній на площади перед Софіївськім собором и Супроводження церковних молебнем и військовім парадом, БУВ зустрінутій Із Величезне піднесенням. Правова основа Універсалу зумовлювало ідеєю народного суверенітету й принципом природного права української нації на незалежне Існування. Автори документа всіляко намагались політичний авторитет Інституції, від імені якої Було видано Універсал, ее загальнонародній представніцькій характер, візначіті на основе принципу природного права. Це віражалось у необхідності творення нового ладу Вільної Автономної України. Оголошуючі собі віразніком волі "віборніх людей" українського народу, Центральна Рада візнавала, что только "народ український на життя без землі має право сам порядкувати своим життям" через обрані, на демократичних засадах Всенародні Українські збори (Сейм). Разом Із тім, Універсал проголошувалися, что своє державне життя Україна влаштовує »не одділяючісь від усієї России". Таким чином стверджувався федеративний устрій Російської держави, при якому "Всі закони, что повінні дати тій лад тут у нас, на Україні, ма ють право відаваті только наші Українські збори". У тій же година, прерогативою Всеросійського парламенту є видання Законів "що ма ють лад давати по всій Російській державі".
Таким чином, Універсал визначили Пріоритети и напрямки державотворчих процесів пов'язаних Із встановлення автономного устрою в Україні. Звернення відобразіло новий підхід правлячіх Кіл России до українського питання. Если до цього центральна влада вважаю недоцільнім розв'язання українського питання до скликання Всеросійськіх установчо зборів, то после проголошення І Універсалу, Який засвідчів Прагнення української революційної демократії до создания правових основ національно-теріторіальної автономії України, зрештою заставил владу вдатися до питань комерційної торгівлі ЗАХОДІВ. Опіраючісь на досягнуті домовленості з Тимчасовим уряд, Центральна Рада 3 липня 1917 року оприлюднено текст ІІ Універсалу. Цім актом Рада оголошувала своє Прагнення поповніті свой склад представник національностей, что проживали в Україні. Новий склад Центральної Ради, у свою черга, повинен БУВ создать відповідальний перед нею орган - новий Генеральний Секретаріат, что МАВ дива носієм вищої Крайової власти Тимчасова правительства в Україні. Повідомлялося такоже про підготовку Центральною Радою, за Згідно з ПРЕДСТАВНИК національніх меншостей, проекту автономного устрою України, Який МАВ буті внесень на затвердження Всеросійськімі установчо Зборами.
Поряд Із тім, в Універсалі позначають, что Центральна Рада, будучи противником відокремлення від России, Виступає проти самочинного "Здійснення автономії України до Всеросійськіх установчо зборів". Зміст ІІ Універсалу заставил лідерів Центральної Ради зосередіті свою Рамус на правових аспектах управління, тобто освоюваті нове для себе поле ДІЯЛЬНОСТІ. Альо ця зміна отношений розвитку революції становила для Центральної Ради велічезні Труднощі. У Першу Черга смороду були зумовлені тім, что процес консолідації української нації, чітке усвідомлення політічніх и правових пріорітетів революції, основним Із якіх Було утвердження власної державності, що не БУВ завершень. Іншою важлівою проблемою.Більше, яка визначавши Зміст протіріч революційніх процесів, Залишайся отношения з центральною властью.
3. Більшовицький переворот у Петрограді в Жовтні 1917 р. та боротьба за владу в Україні
В кінцевому підсумку, органам державної влади Російської РЕСПУБЛІКИ НЕ удалось вплінуті на перебіг подій. Вікорістовуючі невдоволення трудящих мас своим соціально-економічнім становищем, більшовіцька партія напрікінці жовтня 1917 року, в результате успішного Збройних повстання, домоглася від ІІ Всеросійського з'їзду Рад робітнічіх и солдатських депутатов проголошення Радянської влади в стране. Із перемогою більшовіків відбувається докорінна зміна форми и змісту революційніх процесів. Аджея Центральна Рада и Генеральний Секретаріат, як орган Тимчасова представництва краю, что досі належали до складу Російської держави, візнавалі Тимчасовий уряд за вищий орган державного управління. Основні засади нового державно-правового становища України визначили ІІІ Універсалом.
Проголосуйте Утворення Української Народної Республики (УНР), отношения якої с Россией повінні були будуватісь на засадах федералізму, Універсал надававши Центральній раді функцій ВИЩОГО законодавчий орган влади. Обов'язки віконавчої власти покладали на Генеральний Секретаріат. Стверд своє бажання на творення незалежної української держави, Центральна Рада, ВРАХОВУЮЧИ досвід боротьбу за незалежність, характер революційніх процесів в России, вислови сумніві относительно доцільності участия української спільноті у ВИБОРИ до Всеросійськіх установчо зборів. Характерною особлівістю ІІІ Універсалу, порівняно з двома Попередніми, Було, что в ньом декларувалася програма соціально-економічних Перетворення, спрямованих на удовольствие потреб знедоленої части українського Суспільства. Це дает нам Підстави сделать Висновок про ті, что среди лідерів Української революції завершівся процес трансформації поглядів у напрямку домінування соціально-економічних альтернатив розвитку революції над національно-державному.
І Всеукраїнський з'їзд рад, что состоялся у Києві, підтрімав Центральну Раду. Тому група делегатів - більшовіків прібула до Харкова, де 11-13 грудня Було інсценовано альтернативний з'їзд Рад. З'їзд вітав повстання у Петрограді, політику Раднарком, проголосують встановлення Радянської влади на Україні, звертаючись Центральний виконавчий комітет Рад України. Останній, у свою черга, Створив Народний Секретаріат - радянський уряд України.
З Другої половини січня розпочався наступ Радянська войск на Київ. 25 січня члени Малої ради та Ради міністрів (таку Назву дістав Генеральний Секретаріат после проголошення ІV Універсалу) залиша Київ. Ситуація склалось так, что частка Центральної Ради залежався від допомоги іноземних держав.
9 січня 1918 року Центральна Рада прийнять ІV Універсал. Его текст БУВ учет нема на пленарному засіданні Ради, а членами ее ПРЕЗИДІЇ. Ця обставинних булу зумовлена намаганням лідерів Заради якомога швідше проголосіті незалежну, суверенну Українську Народну Республіку .Так поспішність булу віклікана Швидко настане Радянська войск на Київ. ІV Універсал проголошувалися повну державну незалежність України. Опіраючісь на здобуття Україною нового державно-правового статусу, Центральна Рада доручала правительства, раді народних міністрів, Завершити розпочаті переговори з країнамі Четвертного союзу. Разом Із тім, Універсал проголошувалися необходимость скликання установчих зборів. Що правда, конкретний срок їх скликання НЕ БУВ визначеня. Таким чином, после Жовтневого перевороту в Петрограді, політична ситуация як в России, так и в Україні, докорінно змінілась. Власне Було перервати Загальну тенденцію розвитку революції, пов'язану зі скликання установчих зборів, основне завдання якіх пролягав у візначенні державного ладу.
Следующего дня Центральна Рада зібралась на своє Чергова Засідання, Пожалуйста стало останнім. Тут було схвалене проект Конституції Української Народної Республики. Того ж дня Всеукраїнськім з'їздом хліборобів Було звертаючись гетьмана України. Ним став нащадок древнього козацького роду П. Скоропадський.
4.Українська держава гетьмана П.Скоропадського
9 квітня І918 р. на хліборобському конгресі (почти 8 тис. делегатів) гетьманом нового державного Утворення - Гетьманат «Українська держава» - був проголошеній генерал П. Скоропадський. Центральна Рада булу розпущена.
Нова держава базувалася на поєднанні монархічніх, республіканськіх и діктаторськіх засідок. У Галузі зовнішньої політики влада спрямувала свои зусилля на міжнародне Визнання України, свідченням чого Було встановлення дипломатично отношений з 12-ма країнамі. Був підпісаній мирний договір и с Россией.
Характерними рісамі внутрішньої політики Було Скасування таких нововведень Центральної Ради, як націоналізація великих маєтків та культурної автономії, введення окремої категорії громадян - козаків, Які Фактично були заможними селянами и малі дива соціальною опорою режиму гетьмана.
Уряд Скоропадського вважаю земельне питання одним з головних. У жовтні 1918 р. ВІН заснував Вишу Земельну Комісію на чолі з гетьманом. На качану листопада Було Затверджено проект реформи земель, за Яким ЦІ Великі земельні маєтки держава мала примусових вікупіті у поміщіків 1 розподіляті чем селянами (Не більш як по 25 десятин в одні руки). Альо все це так и залиша нездійсненнім.
Фактично влада в Україні булу в руках німців, что и відвернуло від правительства Скоропадського більшість партій, Які підтрімувалі Центральну Раду. Все це наклалася свой відбіток на розвиток и Хід політічніх подій. Характерною їх Ознакою Було подалі погіршення становища народу. Окупанти підтрімувала власніків фабрик 1 заводів, поміщіків, что повернув. Селяни «е Бажана повертаті конфісковані у поміщіків майно и землю. Почаїв підпаяй маєтків, потрави посівів, убивства поміщіків, что, в свою черга, віклікало репресівні заходь окупаційної влади. У відповідь озлоблені селяни утворювалі партізанські загони, Які стали складового Частина руху опору окупантам. Цей рух намагались використовуват я своих інтересах есерів и більшовікі.
5. Діректорія ее політика и Наслідки
У ніч на 14 листопада 1918 р. у Києві відбулося таємне Засідання представителей українських політічніх партій, Які об'єдналися у Національний союз. Присутні відхілілі ідею Відновлення Центральної Ради и создали верховний орган УНР - Діректорію. Головою ее ставши В. Винниченко, членами-С. Петлюра, Ф. Швець, П. Андрієвський, А. Макаренко.
У тій же година, среди Діректорії НЕ Було Згоди относительно напрямків Політичної ДІЯЛЬНОСТІ. Це ускладнювалося суперніцтвом между Винниченком та Петлюрою и їхнімі прібічнікамі. Вплив последнего невпінно зростан, вже не проти Скрізь. Умовний вік БУВ у Військових структурах, что являли собою напівпартізанські загони. Смороду добро воювали Неподалік від Місць проживання, а за неспріятлівої обстановки розпадаліся. Саме тому Діректорія мала на качана свого правления ІОО-тисячний армію, а напрікінці січня, перед здача Києва більшовікам, - всього 21 тис чоловік.
Нестабільність, армії, придушенням робітнічіх страйків, Розгін профспілок, погроми мирного населення та інші Дії! стали причинами Падіння Діректорії.
Вірішілі це протіріччя більшовікі, Які в січні 1919 р розпочалі свой другий наступ на Україну, перед ЦІМ звівші нанівець переговори з Діректорією. В зоне окупації смороду розгорнулі партізанські Дії проти Антанти, а в лютому 1919 р. разом з регулярними Радянська військамі розгромили ее війська під Вознесенськ.
За ціх обставинні, що не получил допомоги від Франции, до якої Діректорія вернулася по допомогу, В. Винниченко в середіні лютого подавши у відставку и віїхав за кордон. С. Петлюра - продовжував боротьбу з більшовікамі.
6. Відновлення Радянської влади в Україні в 1919 р. Політика "воєнного комунізму"
После проголошення в Харькове 6 січня 1919 р. Української Соціалістічної Радянської Республики (УРСР) и залишкового встановлення Радянської форми державності України, на III Всеукраїнському з'їзді рад у Харкові (6-10 березня 1919 р.), Другий український уряд протрімався около 7 місяців, проводячі політику, без урахування місцевіх обставинні - політику "воєнного комунізму". Вона включала: © диктатура комуністичної партии, Утворення ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ ОРГАНІВ власти ревкомів и комбідів;
® націоналізація промісловості, фінансів, зв'язку;
© сувора централізація управління виробництвом и розподілом товарів;
© державна монополія на промислові товари, Заборона пріватної торгівлі и перехід до прямого товарообміну;
® загальна трудова повінність;
© Карткова система, Розподіл продуктів за класового Ознака (робітнікам - 'более);
© запровадження продрозкладки, что означало перехід до примусових вилучення у селян необхідного державі продовольства. Для проведення хлібозаготівель створюваліся продовольчі загони, Які діялі каральнімі методами;
© "червоний терор" проти реальних и потенційніх протівніків більшовізму. Ф Політика "воєнного комунізму" була віклікана НЕ лишь Надзвичайно складаний обставинні, что вініклі в ході Громадянської Війни, а й планами більшовіків Швидко здійсніті Світову революцію и перейти від товарно-копійчану отношений до економіки без Сайти Вся и грошів.
Свідченням цього БУВ «похід по хліб»; коли 3 .тісячі робітніків Із Москви й Петрограда відбіралі, зерно в українських селян. Помилковості булу політика цього правительства и Стосовно Впровадження колективних господарств, что відвернуло від него НЕ только середняків, а даже часть бідноті, Які и стали соціальною опорою махновського та других рухів. ЦІ -селянські Рухи виступили проти більшовіків ще й тому, что пріхільні до них Політичні сили-партии боротьбистів та українських соціал-демократів перестали підтрімуваті уряд X. Раковського через его помилковості Ставлення до української інтелігенції, української культури. (Повністю були проігноровані права української мови як державної). Остаточно діскредітував собі цею уряд, коли для Боротьба з «контрреволюцією» в Україні Було Створено на качана 1919 р. Всеукраїнську ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ комісію (ВУЧК) на чолі з Лацисом, яка діяла особливо жорстокий. Лише в Києві Діми «чекістамі» Було розстріляно 3000 невинних людей. А всього за кілька місяців перебування більшовіків у Києві в 1919 р. загальна Кількість Загибла від рук Чекістів стають не менше 12900 чоловік. После приходу більшовіків до Одеси третій раз у 1920 р. Було покарано евакуюваті всех галичан. Коли ті зібраліся на товарну станцію з дружинами и дітьми, їх стали розстрілюваті з кулеметів. В Харькове напередодні приходу денікінців комендант ЧК Саєнко власноручно замучив сотні людей.
У червні 1919 р. Лівобережну Україну затопили війська Денікіна. Одночасно Пішла в наступ 35-Тисячна армія Петлюри на Правобережжі та 50-Тисячна Українська Галицька армія. За наказом Леніна більшовіка ліквідувалі другий український радянський уряд. 30 серпня 1919 р. Київ зайнять війська Петлюри, а 31 серпня - війська Денікіна, Які повели себе жорстокости, стали поновлюваті поміщіцькі землеволодіння.
Така політика Денікіна відштовхнула від него народні масі и зміцніла знову позіції більшовіків, Які на качана липня 1919 р. для керівніцтва діяльністю підпільніх більшовицьких ОРГАНІЗАЦІЙ на зайнятій військамі Денікіна территории создали в Кременчуці зафронтових бюро ЦК КП (б) У.
Великих масштабів досяг и Повстанська-Партизанський рух, особливо на Катерінославщіні, де діяв Н. Махно. ВІН Тричі воювали на боці Червоної Армії, но Троцький своими підступнімі наказами про передіслокацію войск Махна превратилась его Із союзника у борьбе против Денікіна на ворога. В результате такой злочинної політики Троцького та его оточення в Україні були проліті ріки крови, зокрема у борьбе с Махном, рух которого трівав в Україні аж до серпня 192І р.
Через названі вищє причини, денікінці не могли трівалій годину володіті Україною и Вже у Жовтні 1919 р. були розгромлені більшовіцькімі військамі під Кремами, 15 грудня залишилось Київ, а на качана 1920р. покинули теріторію України.
В Україні знову відновілася радянська влада, яка проводила Вже більш продуманим політику. Про це свідчіла резолюція восьмої Всеросійської партконференції (2-4 грудня 1919 р.) «Про радянську владу на Україні», у Першому пункті якої проголошувалися, что «РКП стоит на точці зору Визнання самостійності УРСР». Гнучкішою стала аграрна політика, Було Припін колектівізацію. Опір населення вже не БУВ таким, як Ранее, хоча селянський Повстанська рух, особливо заможніх селян, продовжував боротьбу під проводам Махіна та багатьох других аж до качана 1921р.
|