1.Українська держава за гетьмана І. Мазепи
У 1687 р. унаслідок старшінської змов І. Самойлович БУВ зміщеній з гетьманської посади и заслання до Сібіру.25 липня 1687 р. у козацькому таборі під м. Коломак гетьманом БУВ избран генеральний осавул Іван Мазепа (1687-1708 рр). Новообраній гетьман подписал з представником російського правительства Коломацькі статті, в Основі якіх лежали Глухівські статті тисячу шістсот шістьдесят дев'ять р. з Додатками. Коломацькі статті передбачало подалі Посилення в Гетьманщіні власти царя і ще более обмеження прав гетьмана та Гетьманська правительства. Согласно Із статтей:
- гетьман НЕ МАВ права зміщуваті генеральну старшину без Царське дозволено, а старшина - переобіраті гетьмана;
- козацькій старшіні надавати Різні прівілеї: свобода від будь-якіх податків и натуральних повинностей, повне володіння своими землями, лісамі, Млинів ТОЩО;
- найбільш заслуженим Із числа старшин обіцяно Було надаваті дворянські звання;
- на гетьмана Якуб Накладал зобов'язання Суворов забороніті Українським купцям торгівлю Тютюн и горілкою в России (це порушувало Царське монополію), а такоже усяк торгівлю з Криму;
- гетьману заборонялося мати зносини з іноземними державами;
- старшина и козаки повінні були стежіті за гетьманом, и доносіті цареві про СПРОБА зради з его боці;
- російські воєводи з Царське військом Залишайся в Києві, Чернігові, Переяславі, Ніжіні й Острі;
- заохочували шлюб между українцями и росіянамі ТОЩО.
Тобто, Коломацькі статті визначавши гетьманський уряд як слухняне знаряддя для Здійснення в Україні царської політики.
Зовнішня політика І. Мазепи. На качана гетьманування І. Мазепа вважаю, что может втіліті свои задум относительно України только в спілці з Москвою. Пов'язаний угідь з царем, ВІН взявши активну участь у зовнішньополітічній ДІЯЛЬНОСТІ Петра І. Козацькі загони надавали допомогу царській армії у походах проти Криму.
На качану весни тисяча шістсот вісімдесят дев'ять р. более чем 100-Тисячна російська армія під командуванням Голіціна та 40 тисяч українських козаків на чолі з Мазепою знову вірушілі в похід на Крим (другий кримський похід). Здобувші победу в кількох битвах війська підійшлі до Перекопу, но НЕ змоглі его взяти, и повернули назад. Невдалий завершення іншого кримського походу Було зумовлено несприятливим обставинні: погана підготовка війська; повільне продвижения армії; бездоріжжя; нестача корму для коней, води й продовольства; відверте небажаним союзніків допомагаті ТОЩО.
Внутрішня політика. Ставши гетьманом, І. Мазепа проводив політику, спрямованостей на об'єднання під своєю властью Лівобережжя, Правобережжя, Запорожжя и Слобожанщини. Основною метою Було Прагнення Зберегти автономію гетьманської влади, создать віддані гетьманові верстви української арістократії, пожвавіті господарське життя и відродіті національну культуру.
Гетьман при зміцненні своєї влади спірався на старшину, шляхту, духовенство, активно роздаючі Їм військові и селянські землі. При покровітельстві Мазепи булу відновлена панщина, ВЛАСНИКИ здобули право бити своих селян нагайками, заковуваті їх в ланцюги и саджаті до в'язниць. Почастішалі випадки прямого насільніцького Захоплення старшиною и шляхтою селянських наділів. Тисячі селян вільніх СІЛ гетьман передавши у володіння своим Прихильники. Податок на земельну власність рядових козаків за роки правления Мазепи збільшівся в 2 рази.
Усе більш виразности ставала тенденція превращение Тимчасових Дарування (на годину заняття даної посади) маєтків на постійні. Генеральні и полкові старшини ставали власниками великих латіфундій. Сам Мазепа володів більш чем 120 тис. селян, Які знаходится у его маєтках. У 1698 р. Майновий нерівність среди козацтва булу узаконена: відповідно до майнового стану, всех козаків розділілі на віборніх (Які несли військову службу) и підпомічніків (Які господарювалі, забезпечуючі віборніх спорядження и Кошта для несення служби).
За 20 років перебування на посаді гетьмана Мазепа зосередів у своих руках величезне особисту владу, жорсткий прідушуючі конкурентів Із числа старшин, незадоволення его авторитарним правлінням, та Виступи запорожців, котрі називали його "вітчімом України". Свою владу ВІН захищали усіма засоби, у тому чіслі и с помощью каральніх експедіцій, провокацій и страт.
Посилення ЕКСПЛУАТАЦІЇ нізів розшірювало прірву между старшиною и рядового козаками, что у +1692 р. послужило причиною повстання в південніх полицях під проводом канцеляриста Петра Іваненка. Альо армія Мазепи с помощью российских войск розбили его нечісленні загони, котрі Складанний в основному Із запорозької голоти.
Одним Із найважлівішіх напрямків Загальної державної політики Мазепи булу культурно-освітня діяльність. У розвиток української освіти, науки, мистецтва гетьман Вкладай Великі кошті. Завдяк пожертвуванням гетьмана змініліся архітектурні опише багатьох міст, зокрема, Києва, Чернігова, Переяслава, Глухова, Бахмача та ін. У 1 690 р. Завдяк его підтрімці Було зведена нове приміщення Києво-Могилянської Колегії, а в 1701 р. вона здобула статус академии. Мазепа заклать более десятка Нових храмів, спріяв відновленню багатьох стародавніх церков.
Козацтво Правобережної України. Напрікінці XVII ст. більшість земель Правобережжя булу спустошена, люди масово переселялися на Лівобережжя и Слобожанщину. У зв'язку з ЦІМ польський король Ян III Собеській знову звернув до козацтва. Заохочуючі заселення пустища польський уряд рішенням 1 685 р. Надав козакам "Давні прівілеї и вільності". Козацька старшина отримала прівілеї, что узаконили ее військово-Адміністративні права на территории Кіївщіні и Брацлавщини.
Заохочувані польським уряд, козаки заселяли спустошені землі, відтворюючі тім власний полково-сотенний устрій. Так відроділіся Чотири полки: Богуславський, Корсунський, Брацлавський и Фастівський (Білоцерківський). Відновлені полки були НЕ только військовімі, а й адміністративно-Територіальними одиниць.
Національно-визвольна повстання 1702-1704 рр. У тисячу шістсот дев'яносто дев'ять р. Польща постелили мирних догоду з османського імперією и тому не відчувала более спожи в козацтві. Сейм ухвалено ліквідуваті Правобережне козацтво, а відтак коронний гетьман наказав полковникам розпустіті їхні полки. После Захоплення польськими військамі взимку 1702 р. кількох козацьких міст на Правобережжі України у відповідь Почалося повстання, очолене Семеном Палієм. Цей визвольний рух МАВ на меті визволення Правобережної України від польського панування та об'єднання з Лівобережною Гетьманщиною. У липні 1702 р. рух охопів Кіївщіну, а на качану 1703 р. повстанці Вже контролювалі значний часть Правобережної України. Повстання ширше на Волинь и Поділля, дійшло до Галічіні.15-тисячний польське військо, кинути на его придушенням, що не змогло Розбита повсталіх.
Повстанці Палія об'єктивно ставали союзниками шведів, Які у тій годину були у стані Війни з поляками (у 1700 р. Розпочалася Шведська-російська (Північна) війна). Тому цар відгукнувся на прохання польського короля помочь розгроміті повстанців. Для цього були вікорістані війська Мазепи. Навесні 1704 р. смороду перейшлі Дніпро и зайнять Кіївщіну и Волинь. Насіння Палія Було заарештовано и ув'язнено (через рік его Було Відправлено до Москви, а потім заслано до Сібіру). Ослаблена Польща, значний часть якої окупувавши шведські війська, не могла реально претендуваті на Правобережну Україну. За таких обставинних Правобережжя опінію під властью І. Мазепи и Фактично ввійшло до складу Гетьманщини. Об'єднання Правобережної та Лівобережної України за Мазепи трівало від 1704 р. до 1708-1709 р.р.
У 1700 р. розпочалася Шведська-російська війна, что здобула Назву Північної Війни. Хоча ця війна НЕ відповідала інтересам України, Мазепа Постійно на вимоги Петра І надававши Козацькі війська для ведення воєнніх Дій на теріторіях Північної России, Прибалтики, Польщі. Козаки брали участь у походах за свой рахунок, смороду підкоряліся офіцерам царської армії. Козаків часто вікорістовувалі як безкоштовна РОбочий силу на будівництві Нових доріг, фортець та других укріплень.
Можливо сподіваючісь вівесті Гетьманщину з-під влади царя, Мазепа удава до таємної діпломатії з противниками Москви. Так, зокрема, восени 1705 р. ВІН налагодиться зв'язки з польським королем Станіславом Лещинський, через которого сподівався Встановити стосунки з Швецією. У 1706 р. Мазепа й действительно розпочав таємні зносини зі шведського королем Карлом ХІІ.
У 1708 р. Карл ХІІ почав вторгнення в Россию. Похід МАВ відбутіся в напрямку на Смоленськ и Москву через Литву и Білорусь. На качана похід складався вдалині. Альо после кількох Невдача у серпні-вересні Карл ХІІ отказался от попередня плану. ВІН решил повернути на Україну сподіваючісь зміцніті свою армію Козацькими полками та військом Лещинський. Покладали такоже надії на допомогу кримського хана и турецького султана.
Українсько-шведський союз. Похід Карла ХІІ на Москву через Україну оказался несподіванкою для Мазепи. Перебування шведської армії на территории України означало, что именно тут Розгорнутим воєнні Дії Шведська-російської Війни. З Іншого боку - Мазепі треба Було делать вибір. Мазепа решил об'єднатися Із шведами для Війни проти Росії.24 жовтня +1708 р. Мазепа віїхав на зустріч Із Карлом ХІІ. З ним вірушілі 4-тисячний військо, генеральна старшина та 7 Із 12 полковніків. Згідно до них прієдналіся более Тисячі молодих запорожців на чолі з кошовим Костем Гордієнком. Однак основна частина козацтва НЕ підтрімала виступа Мазепи. До того ж напередодні свого переходу на БІК Карла ХІІ гетьман відправів кілька десятків тисяч реєстровіх козаків в Прибалтику в Розпорядження російського командування.
29-30 жовтня 1708р. между гетьманом Мазепою и Карлом ХІІ Було укладі договір. Сам документ не зберігся, однак его СКОРОЧЕННЯ виклад містівся у "віводі прав України" - політічному документі, з Яким у 1712 р. Пилип Орлик, відстоюючі права України, звертався до європейськіх монархів.
Угода передбачало:
- Визнання Швецією незалежного Українського князівства, якому повінні були буті Поверненні всі захоплені Россией землі, что колись належали "руському" народові (тобто Київський Русі);
- Мазепа має буті довічнім князем України;
- шведський король зобов'язаний захіщаті Україну від усіх ворогів и посілаті допомогу, коли про це попросити гетьман і "стани";
- шведський король не МАВ права претендуваті на титул князя або Командувачу Збройних сил князівства;
- шведський військо могло займаті п'ять українських міст (Стародуб, Мглін, Батурин, Полтаву, Гадяч).
Полтавська битва. У відповідь на Дії Мазепи Петро І звернув до українців. У чисельності відозвах ВІН обвинили Мазепу у зраді, у намірі віддаті Україну Польщі, а православні церкви й монастирі - уніатам. Цар наказав такоже старшіні й полковникам терміново зібратіся у Глухові для избрания нового гетьмана. Водночас були відправлені царські війська на чолі з Меншиковим Які зруйнувалися Гетьманська резіденцію - Батурін.6 листопада в Глухові на старшінській раді гетьманом Було звертаючись стародубського полковника Івана Скоропадського.
Відповіддю Петра І на Приєднання запорожців до Мазепи й Карла Було зруйнування Січі.14 травня 1709 р. Січ булу захоплююсь, зруйновано січову фортецю, спалено курені й військові Будівлі, полонені були Страчені.
Навесні 1709 р. Карл ХІІ відновів воєнні Дії. ВІН розпочав наступ на Москву. Шлях шведів пролягає через Харків и Курськ. Щоб просуватіся согласно з планом операции, шведський війську треба Було знешкодіті добро укріплену Полтаву. Шведська армія (31 тисяча чоловік) надійшла до Полтави напрікінці квітня. Карл ХІІ сподівався взяти місто штурмом або внаслідок переговорів, но того і не сталося. Тому 1 травня шведський військо змушене Було розпочаті облогу (в течение 87 днів шведи штурмували Полтаву 30 разів). Тім годиною до Полтави прібув Петро І з Головними сіламі.27 червня 1709 р. Ставши генеральний бой. ВІН розпочався про 5-й годіні ранку атакою шведської піхоті на російські редути (земляні укріплення). Близько 11 години битва закінчілася цілковітою поразка шведів.
После поразка Карл ХІІ, Мазепа і ще около 50 старшин разом з невелика загонами шведів и козаків кинулися тікаті через Дніпро и відійшлі в турецькі володіння.На качана серпня поранений Карл ХІІ и хворий Мазепа Зупини у передмісті Бендер (Молдова).
21 вересня 1709 р. Мазепа помер. У березні следующего року его Тіло вівезлі до православної землі Молдавії - м. Галаца (ніні Румунія) и там перепоховали в головній церкві монастиря Св. Юрія.
Полтавська битва змінила політічну карту Європи. Перемога Петра І вісунула Россию на Одне з провідніх Місць тогочасної європейської політики. Вплив Швеции та Польщі на події в РЕГІОНІ Фактично Було підірвано назавжди. Для України ж Наслідки Полтавської битви виявило Вкрай несприятливим: російський уряд, что здобув победу, ставши на шлях ще БІЛЬШОГО обмеження автономії Гетьманщини.
3.Гетьман П. Орлик та его Конституція
После смерти Мазепи та частина козаків, яка витекла з ним у вигнання залиша без керівника. І хоча кандидатура претендента на гетьманський уряд почти ні в кого не віклікала заперечень, проти з Вибори через несприятливого сітуацію (между старшинами и племінніком Мазепи (дітей у него НЕ Було) А. Войнаровська розпочалася боротьба за Мазепин добро) зволікалі півроку. Лише 5 квітня 1710 р. у Бендерах козацька рада звертаючись гетьманом Пилипа Орлика, Який БУВ генеральним писарем при Мазепі.
П. Орлик за походження БУВ чех баронського роду. Навчався у Києво-Могилянська колегіумі. Ставши одним Із найосвіченішіх людей в Україні. Служив писарем в Київській мітрополії. З 1700 р. обіймав в Уряді посаду генерального писаря. Віконував Різні діпломатічні доручення Мазепи й БУВ утаємничений у справи его отношений Із польським королем С. Лещинський и Шведська королем Карлом ХІІ. Помер в Яссах у тисяча сімсот сорок два р. Его син Григорій став генералом французької армії.
П. Орлик БУВ автором документа "Пакти и Конституція прав та вільностей Війська Запорозького" (Згідно цею документ стали назіваті "Констітуцією П. Орлика"). Текст Було Затверджено на військовій раді 10 квітня 1710 р. Саме цею документ вважається дерти по-русски Констітуцією.
Зміст Конституції П. Орлика. Документ складався Із вступления й 16 статтей. Основні положення статтей:
- проголошувалися незалежність України от России и Польщі;
- обумовлювалась протекція шведського короля та союз Із Кримська ханством;
- територія України визначавши согласно Із Зборівськім договором 1649 р .;
- при гетьманові утворювалась Генеральна рада Із законодавчо властью, яка Збирай Тричі на рік;
- створювався Генеральний суд, до которого гетьман НЕ МАВ права втручатіся, Який розглядав дело про кривду гетьманові та провини старшин;
- державна скарбниця и майно підпорядковуваліся генеральному підскарбію, на Утримання гетьмана прізначаліся ОКРЕМІ землі;
- встановлювали віборність полковніків, сотніків Із Наступний їх погодження матеріалів гетьманом;
- гетьман МАВ захіщаті козацтво и все населення від надмірніх податків и повинностей, допомагаті Козацька вдовам и сиротам.
Це булу найперш в мире демократична Конституція, яка бере початок у демократичному устрої Запорозької Січі. Проти, зважаючі на Політичні обставинні того часу, вона не стала чинною в Україні, а тому залишилась в історії лишь як видатний пам'ятка української правничої та Суспільно-Політичної думки.
Усе своє подалі життя П. Орлик Присвятої ДІЯЛЬНОСТІ по створеня антіросійської коаліції и визволення України. Вже в течение року ВІН зумів создать антіросійську коаліцію у складі свого правительства, Швеции, Кримського ханства, Турции, а такоже тихий польських сил, что підтрімувалі С. Лещинський. Союзниками БУВ розроблення план військового походу на Правобережну Україну.
31 січня 1711 р. загін запорожців на чолі з К. Гордієнком під Загальна керівніцтвом П. Орлика Виступивши Із Бендер. За дорозі до них прієдналіся польські и татарські загони. Об'єднане військо Швидко просувалося на Правобережжі. Правобережні полки, кроме Білоцерківського, признал П. Орлика гетьманом и перейшлі на его БІК. Виступи проти российских гарнізонів розпочаліся и на Лівобережжі. Гетьман Лівобережжя І. Скоропадський Віслав до П. Орлика полки, но смороду були розбіті.
Одночасно за домовленістю з П. Орликом на теріторію України вступила 50-Тисячна армія Кримський татар. Майже НЕ зустрічаючі опору, татари пройшли Упродовж Дніпра й заволоділі Слобожанщини. Однако, вместо вторгнення в Межі России, татари грабувалі и розорялі Українські землі, забирали у рабство Тисячі людей. Дійшовші до Харкова, смороду з чисельністю здобіччю повернув в Крим.
Військо П. Орлика напрікінці березня 1711 р. взяло в облогу Білу Церкву, однак, через Відсутність необхідної для штурму важкої артілерії и Наближення російської армії, напрікінці квітня Облога булу зняти и військо повернулося в Бендери.
4.Посілення настане російського царизму на автономію України
После перемог над шведами Петро І значний зміцнів своє становище. Если Ранее у зарубіжніх джерелах Північно-східні землі здебільшого називали Московщиною, то тепер ВІН Урядовий закріпів и ширше у вжіванні назви "Росія". У тисяча сімсот двадцять одна р. за Россией Було встановлен офіційну назви "Російська імперія", а Петро І прийнять титул імператора России. Тоді ж Гетьманщину начали Офіційно назіваті Малоросією.
Гетьманування І. Скоропадського. После переходу Мазепи на БІК Карла ХІІ в м. Глухові у 1 708 р. Було звертаючись нового гетьмана Івана Скоропадського (1708-1722 рр.). После избрания на посаду гетьмана ВІН звернув до царя з Проханов ( "Прохальна Стаття") підтвердіті права и вольності Гетьманщини. У відповідь Петро І надіслав іменній указ ( "Рішітельній указ"), в якому ще более посілювалася залежність України від Москви (так звані "Решетілівські статті"). Відповідно на них:
- гетьманові без Дозволу царя заборонялося змінюваті старшину, надаваті и відбіраті маєтності;
- встановлювався російський контроль за збирання податків та витратами на Утримання війська, старшинському апарату ТОЩО;
- українське військо винне Було знаходітіся під командуванням российских генералів.
Важлівою новацією Було призначення Царське резидента А. Ізмайлова при гетьманові, Який повинен БУВ контролюваті зв'язки гетьмана Із сусіднімі державами, фінансову політику ТОЩО. Гетьманська резіденцію Було перенесено з Батуріна до Глухова, Ближче до російського кордону. Тут малі стояти два російські полки, Які перебувалі у розпорядженні Царське резидента.
Царська політика относительно України за часів І. Скоропадського, зазначаються Б.Д. Лановик, О.Д. Бойко, передбачало Такі основні заходи:
1. Руйнування основ української державності. Формально залішаючі Попередній устрій Гетьманщини, царський уряд намагався підпорядкуваті Собі всю владу в Україні. ВІН підтрімував протіріччя между гетьманом и полковниками, старшиною и народом; прізначав на Важливі посади чужінців; підтрімував тих, хто лояльно ставівся до царської політики.
2. Експлуатація демографічного потенціалу. Десятки тисяч українців направляють Царське УРЯДОМ на тяжкі прімусові роботи - копання каналів, будівництво новой російської столице, спорудження укріплень (у +1721 р. На будівництво Ладозького каналу Було направлено 10 тисяч козаків, 30% з них погибли); у 1725 р. во время Дербентського походу з почти 6800 козаків померло чи погибли біля 5200 осіб; на будівництво укріпленої Лінії между Дніпром и сіверським Дінцем у 1731-1733 рр. Було напрямку почти 60 тисяч козаків и селян).
3. Економічні утиски України. Значний часть українських товарів (шкіру, сало, олію та ін) дозволяє вівозіті лишь до российских портів, все Частіше заборонялася торгівля НЕ только з закордоном, а даже Із Запорожжям. Вводити монополія на много товарів. Українських купців змушувалі купуваті товар на российских фабриках. З 1719 р. товари з України експортуваліся только через Ригу та Архангельський - під російськім контролем. Контакт з експортовану українську продукцію встановлювали російський уряд. Отже, Фактично булу скасована вільна українська торгівля. Постійне перебування в Україні великого російського війська (годиною до 10 тисяч чоловік) дуже віснажувало економіку України, зумов швидке зростання податків. Так, если только з Лівобережжя в Царське Скарбниця у 1 724 р. надійшло 45,5 тисяч карбованців, то Вже у 1724 р. - 241,3 тисяч карбованців. Відбувалося Масове роздаваніе великих земельних наділів, маєтків, конфіскованіх у пріхільніків Мазепи, ряду российских генералів та вельмож, что прагнулі віпровадіті в Україні кріпацтво, Пожалуйста Вже давно існувало в России.
4. Обмеження української культури. У 1720 р. сенатськім указом проголошувалися, что в Україні "книг ніякіх, окрім церковних давніх видань, які не друкувати", а у тих, Які друкуються, "щоб ніякої різниці и осібного наріччя НЕ було". Освіта булу взята під контроль державної цензури (з Києво-Могилянської академії Було Віслав всех студентов, Які були родом з українських земель Речі Посполитої). Посілювалася залежність української церкви від московської Патріархії.
Значний ударом царизму по автономії Гетьманщини Було создания у травні 1722 р. Малоросійської Колегії (1722-1727 рр). Перша Малоросійська колегія Складанний з шести офіцерів российских полків, розміщеніх в України на чолі з бригадиром С.Л. Вельяміновім. Це БУВ центральний орган російської адміністрації на Лівобережній Україні (перебував в гетьманській столице - м. Глухові). На Цю колегію Якуб Накладал ряд функцій, реалізація Котре значний обмежувало владу гетьмана:
- Малоросійська колегія мала наглядаті за діяльністю гетьмана, генеральної и полкової старшини, стягнених податків до царської кари, провіанту для російської армії;
- контролювала роботу Генеральної ВІЙСЬКОВОЇ канцелярії, роздачу земельних володінь офіцерам и старшинам;
- Була Апеляційною установою у судів справах для, Які розглядаліся в Генеральному військовому суді, полкових и місцевіх судах Гетьманщини.
Отже, передбачало, что Малоросійська колегія керуватіме разом з гетьманом, а Фактично ЦІМ зніщувалася Гетьманська влада. Цього старий І. Скоропадський НЕ зміг пережіті.3 липня 1722 р. на 76-му году життя ВІН помер.
Павло Полуботок (1722-1724 рр). После смерти І. Скоропадського Петро І не дозволено обирати нового гетьмана, пояснивши це відсутністю гідної кандидатури. Тому старшина призначила наказним гетьманом Лівобережжя Чернігівського полковника Павла Полуботка (1722-1724 рр.). ВІН розгорнув активну діяльність, спрямованостей на Відновлення козацьких порядків. П. Полуботок здійснів реформу суду з метою обмеження повноважень Малоросійської Колегії. ВІН Зробив Генеральний суд Колегіальним, встановивши порядок Подання и РОЗГЛЯДУ апеляцій. Скарги населення розглядаліся від ніжчої до вищої інстанції українського правительства, а не подавати безпосередно до Малоросійської Колегії. Однако Петро І у квітні 1723 р. Надав Малоросійській Колегії Такі повноваження, Які робілі ее в Україні повновладно. До того ж новим указом у квітні 1723 р. ВІН позбавів гетьмана власти Командувачу козацького війська, передає ее генералу Голіціну, Який очолював російське військо в Україні.
22 травня 1723 р. Полуботка разом з генеральним писарем и генеральним суддю Було віклікано до Петербурга. Гетьман спробував подати царю клопотання про Скасування Малоросійської Колегії и вибори гетьмана. Однако цар наказав заарештуваті П. Полуботка и старшин. У жовтні 1723 р. ВІН БУВ ув'язнений у Петропавловськ фортецю, де и помер у грудні 1724 р. После розгром опозиції П. Полуботка Верховної органом в Україні стала перша Малоросійська колегія.
Гетьман Д. Апостол (1727-1734 рр.). После смерти Петра І у 1 725 р. процес ліквідації автономії України Було прігальмовано. Готуючісь до Війни з Туреччина й намагаючися, якось втіхоміріті українців, російські політики стали пріхільніше ставити до української автономії.
После смерти Петра І гетьманство на Якийсь час Було відновлено, а Малоросійська колегія Припін своє Існування. У тисяча сімсот двадцять сім р. гетьманом БУВ избран 73-літній Данило Апостол, Миргородський полковник. Д. Апостол после избрания его гетьманом подавши петіцію про Відновлення державних прав України на основе "статей Б. Хмельницького". У відповідь російський уряд видав указ, Яким визначавши правове становище Гетьманщини - так звані Рішітельні пунктів. Смороду значний обмежувалі Гетьманська владу и автономію Лівобережжя:
- гетьман МІГ обирати только за Згідно царя и не МАВ права на діпломатічні зносини з іноземними країнамі;
- во время Війни гетьман підпорядковувався російському фельдмаршалові, а не цареві як Ранее;
- кандидатів на посади генеральної старшини й полковніків затверджував цар;
- усуваліся обмеження в торгівлі з іноземними купцями, но мито за імпортовані товари йшлось до царської Скарбниці;
- скасовувалася Заборона на купівлю землі в Україні росіянамі ТОЩО.
Хоча українську автономію Було значний обмежена, Д. Апостол здійснів ряд реформ у різніх сферах суспільного життя Гетьманщини:
- ВІН відновів право прізначаті генеральну старшину та полковніків;
- значний зменшіть Кількість росіян в адміністрації;
- в течение 1729-1731 рр. провів Генеральне Слідство про майно, в результате чого до ВІЙСЬКОВОЇ Скарбниці Було повернуто Чима земель, самовільно Захоплення у частное володіння в период правления попередніх гетьманів;
- здійснюючі фінансову реформу, Д. Апостол Вперше встановити точний бюджет державних витрат. Із загально витрат булу віділена частина, что винна булу використовуват на Утримання козацької адміністрації, найманими війська и артілерії;
- у судочінстві булу змінена система судів. Полкові суди поділяліся на две категорії: перша - для "важлівіх" справ и Карно злочінів, друга - для "дрібніх" справ. Сотенні и сільські судді ставали колегіальнімі;
- Кількість российских полків в Україні булу обмежена до шести;
- успішнімі були заходь Д. Апостола относительно повернення під Гетьманська владу запорожців, Які з 1709 р. змушені були проживати на территории Кримського ханства (Кам'янська та Олешківська Січі), и затвердження Дозволу на Заснування в 1734 р. Нової Січі (Підпільненської) на р. Підпільній (біля сучасного м. Нікополя). На Запорожжя повернув понад 30 тисяч козаків.
Таким чином, Д. Апостол зумів тимчасово прізупініті процес ліквідації автономії Гетьманщини. Помер Д. Апостол у 1734 р.
"Правления Гетьманська уряду". После смерти Д. Апостола нова імператріця России Анна Іоанівна Заборона вибори гетьмана, а для управління Україною запроваділа колегіальній орган під назв "правления Гетьманська Уряду" (1734-1750 рр.). ВІН складався Із трьох представителей української старшини и трьох российских чіновніків. Формально члени правления малі Рівні права, но Фактично головою БУВ князь О. Шаховській. Від цариці ВІН дістав таємну інструкцію, в Якій позначають: прагнуті до зближені старшини з російськім офіцерством; пошірюваті мнение про неефектівність Гетьманська правления, переконувати українців, что Їм буде вігідніше ліквідуваті Гетьманщину; Сприяти, щоб українці збліжуваліся з росіянамі через змішані шлюб. Правления Гетьманська правительства діяло до 1750 р.
Великим лихом для України булу Російсько-турецька війна 1735-1739 рр. Російська влада мобілізувала десятки тисяч українських козаків и селян на Цю войну, де погибли 34 Тисячі українців. Через Гетьманщину, як прифронтову зону, проходили російські війська, якіх місцеве населення забезпечувало продовольством, фуражем, підводамі. Цей Тягар БУВ Надзвичайно важка для народу.
Ситуація на Лівобережжі Дещо поліпшілася коли в лістопаді тисячу сімсот сорок одна р. внаслідок палацового перевороту на престол зійшла дочка Петра І Єлизавета Петрівна. Певна роль у цьом зіграв ее фаворит Олексій Розумовський, Який родом БУВ з України.
|