|
Зміна системи державних закупівель сільськогосподарської продукції в 1950-ті -першій половіні 60-х рр. ХХ ст.
На сучасности етапі докорінного Реформування аграрного сектору економіки України, утвердження на землі ее справжнього працелюбна господаря Надзвичайно важлівого значення набірають питання належної организации цього складного процесса, Який охоплює практично Всі сторінки життя селянства - соціально-економічну, політічну, культурній сферах.
Тому особлівої актуальності набуває сегодня дослідження процесів, Які відбувалісь в Українському селі в 50-ті - першій половіні 60-х рр. ХХ ст.
После проголошення незалежності України дослідження аграрних проблем на селі в 50-ті - першій половіні 60-х рр. проводяться на основе Нових підходів, Які зумовлені утвердження економічного, політічного та ідеологічного плюралізму. Пліднім є доробок відоміх вітчізняніх вчених В.Барана, В. Даниленко 1, С.Кульчіцького 2, П.Панченка 3. В своих Працюю смороду започаткувалі Нові підході до осмислення досліджуваного нами ПЕРІОДУ. В кінці ХХ-- на качана ХХІ ст. Побачив світ ряд Нових ДОСЛІДЖЕНЬ Із проблеми. Це, зокрема, праці О.Завальнюка, І.Рібака 4, І.Лубко 5, І.Романюка 6 та других дослідніків.
Метою даної статті є з'ясування сутності, характеру та особливо Зміни системи державних закупівель сільськогосподарської продукції в 50-ті - першій половіні 60-х рр. ХХ століття, Розкриття НАСЛІДКІВ такой реорганізації для українського села.
Однією Із серйозною перешкоду для розвитку Колгоспна виробництва булу існуюча система закупівельно-заготівельніх цен. У післявоєнній период закупівельні та заготівельні ціни на ряд важлівіх продуктів сільського господарства настолько були низька, что колгоспі своими прибутку за будівлею продукцію даже НЕ покривало витрат на виробництво. Найбільше це стосувалось реализации зернових культур, картоплі и продуктів тваринництва. Встановлені ще в 1927 -1931 рр. у размере 4-8 коп. за 1 кг. зернових, смороду Фактично НЕ змінювалісь всі следующие роки. У 1952 р. пшениця здавай по 9,7 коп. за 1 кг., картопля - по 4,7 овочі - по 19,2, яловичина - 20,3, свинина - по 67,2, молоко - по 25,2, яйця - по 2 крб. за тисячу штук. За такими ценам колгоспі складали біля 20% валового збору зернових и практично всю тваринницький продукцію. Кроме цього более однієї третина врожаю йшлось на розрахунки з МТС 7.
На Вереснева (1953 р.) Пленумі ЦК КПРС позначають, что в багатьох Колгосп виробництво 1 центнера. Картоплі обходилося господарству в 40 крб., А за закупівельна ціна его Складанний 3 крб. за один центнер. У 1952-1953 рр. при реализации по закупівельнім цінам зерна, м'яса ВРХ, свинини, молока виробництво їх Було збітковім 8.
Кроме того, ціни НЕ відображалі реального співвідношення витрат праці на виробництво різноманітніх сільськогосподарських культур. У тій годину, як затрати праці на виробництво 1 ц. бавовніку - сирцю в 1953 р. були в 5,8 разів віщімі за затрати праці на 1 ц. зерна, ціна 1 ц. бавовніку-сирцю перевіщувала Ціну 1 ц. зерна в 38 разів (без премій и надбавок) 9. Ми назіваємо дані про бавовнік лишь того, что в цею период за площею посівів бавовніку України Займаюсь одного місце в СРСР 10. На виробництва 1 ц. цукрового буряку праці вітрачалось на 38% менше, чем на 1 ц. зерна, однак заготівельна ціна на цукровий буряк на 25% перевіщувала Ціну на зерно. Насамкінець, если затрати праці на виробництво 1 ц. м'яса були в 15-16 разів більшімі, чем на 1 ц. зерна, то закупівельні ціни на м'ясо в 1952 р. були віщімі за ціни на зерно лишь в 6-8 разів 11.
Невідповідність закупівельно-заготівельніх цен на сільськогосподарські продукти, ЗАСОБІВ и витрат праці на їх виробництво Було однією Із причин матеріальної незацікавленості колгоспів у розвитку окрема галузь сільського господарства.
Спостерігалісь такоже невідповідальність у співвідношенні заготівельніх цен на продукцію сільського господарства Із роздрібнімі ценам на промислові и продовольчі товари. Власні нагромадження колгоспів, як и Ранее, були незначна, оскількі смороду складали державі сільськогосподарську продукцію за Надто низька директивними закупівельно-заготівельнімі ценам. Например, Державні органи закуповувалі у колгоспів пшеницю по одній копійці за кілограм при роздрібній ціні на борошно 31 коп., Яловичина - за 23 коп., А продавали в містах у Середньому за 1,5 крб. за кілограм, молоко - відповідно 2,8 коп. за літр и 22 коп. в роздріб. Такі закупівельні ціни НЕ відшкодовувалі, та й не могли, природно, відшкодуваті Суспільно-необхідні затрати праці 12.
Відсутність Економічно обґрунтованого співвідношення между закупівельнімі ценам на ОКРЕМІ продукти сільського господарства и затрати праці на їх виробництва НЕ створювалі достатніх матеріальніх стімулів для розвитку Колгоспна виробництва.
У несприятливим становіщі опінію тваринництво, зернове господарство, а особливо вирощування гречки, проса, среди технічних культур - виробництво льону, невігіднім ставало вирощування картоплі.
Зниженя матеріальної зацікавленості колгоспів и колгоспніків відбівалося на продуктивності праці, врожайності сільськогосподарських культур, продуктівності тваринництва. Все це вело до зниженя продуктивності праці у сільському господарстві.
У відповідності з рішеннями Вереснева (1953 р.) Пленуму ЦК КПРС Було Здійснено Підвищення закупівельно-заготівельніх цен на продукти тваринництва - м'яса, молока, яєць 13. Закупівельні ціни були підвіщені на м'ясо в Середньому на 30%, на молоко в 1,5 рази. У 1955 и 1958 рр. ціни були знову Дещо підвіщені, но більш діференційовано, ВРАХОВУЮЧИ зональність країни и собівартість сільськогосподарської продукції 14.
Удосконалення системи Ціноутворення, проведення в течение 1953-1958 рр. підготувало умови для Зміни системи державних закупівель сільськогосподарської продукції.
Тому в 1958 году, слід за зміною системи виробничо-технічного обслуговування колгоспів, продаж Їм техніки та организации РТС, булу проведена суттєва Реорганізація системи державних закупівель. На Червневий (1958 р.) Пленумі ЦК КПРС булу прийнятя постанова "Про Скасування обов'язкових постанов та натуроплати за роботи МТС, про новий порядок, ціни и умови заготівель сільськогосподарських продуктів". Суть ее пролягав в тому, что Різні форми державних заготівель (обов'язкові поставки, натуроплата за роботу МТС, контрактації и закупівлі) були замінені Єдиною формою забезпечення державних потреб - державна закупівлямі сільськогосподарської продукції. Заготівлі повінні були залежаться Виключно від уровня виробництва: чим более изготовлен продуктів, тім более їх может закупити держава 15.
За основу формирование планів Було взято погектарний принцип обчислення ОБСЯГИ державних заготівель, Який ще более діференціював норми продаж продуктів відповідно до спеціалізації господарств. Цім самим рішенням Було визначили методику формирование зональних цен, Які повінні були компенсуваті витрати колгоспів, стімулюваті зростання продуктивності праці, зниженя собівартості продукції и создание необхідніх умів для Розширення виробництва 16.
Віходячі з цього, Рада Міністрів УРСР постановила від 31 липня 1958 р. ратифікувала Нові закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію, что реалізувалась державі колгосп та населенням, діференційовані по зонах в залежності від якості та термінів реализации. Одночасно вводилася виплати Колгосп авансу в рахунок поставок в размере 20-25% їх закупівельної вартості 17.
Нові закупівельні ціни були Економічно обґрунтовані. В їх Основі лежала середньозональна собівартість продукції шкірного виду. Смороду встановлювали з таким розрахунком, щоб компенсуваті виробничі витрати більшості колгоспів и отріматі необхідні Накопичення. Нові ціни такоже дозволяли державі отрімуваті Частка чистого прибутку, что накопічувався в колгосп, Які знаходится в кращих природно-кліматичних условиях. В Україні встановлювали Такі закупівельні ціни на зернові культури (за 1 центнер): пшениця м'яка та просо - 6,7 крб .., жито - 6,4 крб., Овес - 4,5 крб. ячмінь кормовий - 5,2 крб. (У цінах тисяча дев'ятсот шістьдесят одна р.). В залежності від природно-економічних умов, Було визначили 4 ціновіх зони 18. Ніжчі ціни встановлювали для колгоспів І зони, де умови для виробництва зерна були найбільш спріятліві. До ІУ зони відносілісь гірські, передгірські и Поліські райони, де умови для вирощування зерна були найгірші, тому и ціни тут встановлювали значний Вищі, чем для І зони. На пшеницю м'яку смороду були віщімі на 28,8%, жито - 38%, просо - 30,7%, овес - 28%, ячмінь кормовий - на 47%. Зрозуміло, что з колгоспів ІІ, ІІІ та ІУ зони в державну казну Надходить Менша Частка чистого доходу, чем з колгоспів І зони. Здавай б, что такий Розподіл БУВ логічнім за своим змістом, оскількі враховував Регіональні природні Відмінності. Проти І тут не обійшлося без плутанини. При діференціації цен много областей були віднесені не до однієї, а до двох (Луганська, Вінницька, Хмельницька, Харківська, Чернігівська, Житомирська, Львівська, Рівненська, Волинська) и даже до трьох (Київська та Черкаська) зон.
Проти загаль нова система Ціноутворення булу прогресівнішою в економічному плане. Більше того, вона забезпечувала Кращі умови для розвитку тваринництва. До цього м'ясне тваринництво Було завідомо збіткове. Если закупівельна ціна колівалась в межах 610 крб. за 1 ц. яловичини 19, то собівартість продукції помітно їх перевіщувала. Так собівартість 1 ц. яловичини в 1956 р. становила 847, 3 крб., в 1957 р. - 922 крб., В 1958 р. - 964,6 крб. 20.
Несмотря на цінову невідповідність, яка ще Деяк годину існувала в системе заготівель, все ж здобуткі були очевидними. Течение цього ПЕРІОДУ ціни на худобу и птицю, что реалізувалісь Колгосп по обов'язкових поставках, підвіщувалісь более, чем в 5,5 рази, на овочі - на 25-40% 21. У зв'язку зі Зменшення норм обов'язкових поставок колгоспі и Колгоспник получил можлівість реалізуваті більшу часть продукції по цінах Колгоспна Сайти Вся. В результате цього селяни України за 1958 рік здобули прібутків на суму 800 млн.крб. 22.
Проблеми Однако продовжувалі існуваті. Прославлений механізатор з Кіровоградщини О.Гіталов на XXI з'їзді КПРС говорів про Значний розрив между виробництвом сільгосппродукції та технічною базою заготівельніх ОРГАНІВ. ВІН відзначів, что відчутні Втрата сільськогосподарської продукції, Які вінікалі яри цьом, працівники заготівельніх ОРГАНІВ легко перекладав на плечі колгоспів, Які несли значні матеріальні збитки. Однако М.Хрущов НЕ знайшов Нічого Краще, чем з гумором відповісті: "З такими труднощамі значний простіше впоратісь, аніж при нестачі виробництва продуктів харчування" 23. Проти Згідно спільною ухвалив ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР від 25 лютого 1961 р. "Про перебудову та покращення организации державних заготівель сільськогосподарських продуктів" Було встановлен, что надалі закупівлі повінні проводитись Шляхом контрактації з Використання типового договору, Яким визначавши об'єми та якість заготівельної продукції, Терміни ее реализации, умови доставки та прийому, ціни і порядок розрахунків, взаємна матеріальна відповідальність сторон 24.
Проведення комплексу ЗАХОДІВ относительно Підвищення уровня технічного забезпечення сільського господарства, культури землеробства, організаційно-господарського Зміцнення колгоспів дозволило во второй половіні 50-х рр. досягті Певного Збільшення урожайності найважлівішіх сільськогосподарських культур.
Слід Однако Зазначити, что особиста зацікавленість місцевого партійного керівніцтва за будь-яку Ціну Виконати, а ще краще перевіконаті план, нехай и на шкоду делу, продовжував брати верх. Це прізвело до того, что в багатьох Колгосп укорінялась антидержавний практика Отримання насіннєвої позич або купівлі насіння з державних ресурсов, тоді як Кожне господарство винне Було мати власне сортове насіння в необхідній кількості. Широкого розмахом Набуль явіще, коли Районні Керівники намагаючися вібітісь у передовики, змушувалі господарства для перевіконання взяти зобов'язань здаваті в рахунок плану Насіннєве зерно, хоч невдовзі Самі ж змушені були купуваті НАСІННЄВИЙ материал за значний віщімі ценам, оскількі свой продали як просту товарну пшеницю.
До участі у віконанні планів хлібозаготівель залучалісь даже дослідні та учбові господарства.Щоправда, смороду повінні були продавати державі лишь ту Кількість зерна та сільгосппродукції, что передбачало планами. Місцевім органам власти заборонялось доводіті Їм додаткові завдання продаж державі продукції. У доповідній запісці Секретареві ЦК КПУ М.Бурковському в.о. міністра сільського господарства І.Зоріна 18 липня одна тисяча дев'ятсот шістьдесят дві р. повідомляла, что в ряді областей цею порядок грубо порушується. За вказівкамі Луганського та Сумського обкомів та облвіконкомів, були незаконно доведені до обласних дослідніх станцій додаткові завдання по продажу зерна державі 25.
Це призводе до того, что господарства Залишайся практично без зернових кормів, а Вже в 1964 р. до з'явиться збітковіх сільськогосподарських дослідніх станцій, в тому чіслі Закарпатської області - 73 тис.крб .., Одеської - 64 тис.крб .., Чернігівської - 155 тис. крб. других. Загальна сума збітковості дослідніх установ становила 509 тис. крб. 26.
Проведені заходи по Вдосконалення економічних зв'язків сільського господарства Із сферою заготівель, переробки та реализации сільськогосподарської продукції малі позитивне значення для стимулювання виробничого процесса. Слід Однако Зазначити, что досвід Функціонування цієї системи в течение 1958 - Першої половини 1960 рр. показавши, что отношения между цімі сфері не були врегульовані. В условиях розвитку Госпрозрахунковий отношений Відсутність Юридично зафіксованіх договірніх зобов'язань продовжувала негативно впліваті на фінансове становище колгоспів.
Сільське господарство несло на Собі Постійний Тягар заготівель, планів, податків. Проблеми, что перманентно вінікалі перед Колгосп, практично вірішувалісь самотужки. Тому Нові Суспільно-політичні та економічні умови, что склалось в кінці 50-х - першій половіні 60-х рр., Дали лишь потужній імпульс для розвитку СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО виробництва, но кардинально сітуацію так и не змінілі.
ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА
1. Баран В.К., Даниленко В.М. Україна в условиях сістемної кризиса. 1946 - 1980 - ті рр. // Україна крізь віки. -К., 1999;
2. Кульчицький С.В. Спроба реформ (1956-1964) // Український історичний журнал. -1998. -№3. -З. 120-129;
3. Панченко П.П .. Сторінки історії України XX століття: (Українське село: поступ, Сподівання, тривоги). -К., 1995;
4. Завальнюк О.М., Рибак І.В. Новітня аграрна історія України. -Кам'янець-Подільський, 2004;
5. Лубко І.М. Спроба організаційно-економічного Подолання кризиса Колгоспна виробництва в середіні 50х - на качану 60-х рр .// Український селянин: Збірник наукових праць - Черкаси, 2002. -Віп.5. -С.116-119; ее ж. Спроба аграрних Перетворення М.С.Хрущова та їх Вплив на українське село (1953-1964 рр.) // Автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. істор. наук. (Донецький національний університет). -Донецьк, 2002;
6. Романюк І.М. М.С.Хрущов и система планування сільського господарства України на качана 1950-х років // наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського. Вип. III. Серія: Історія: Збірник наукових праць. - Вінниця, 2001. -С. 131-134; Его ж. Перебудова системи управління сільського господарства України (1959 р.) // Історія України. Маловідомі імена, події, факти. Збірник статей. Віп .. 16.- К., - Донецьк, 2001. - С. 156-160;
7. Історія соціалістичної економіки СРСР. В 7 т. -М., 1980. -Т.VІ. -С.408;
8. Малофєєв А.К. Історія ціноутворення в СРСР (1917-1963). -М., 1964.-с.268;
9. Розвиток соціалістичної економіки СРСР в післявоєнний період.- М., 1965. - с.292;
10 Центральний державний архів Громадська об'єднань України (далі - ЦДАГО України). -Ф.І. -Оп.24. - Спр. 1539. -Арк.3О;
11. Історія соціалістичної економіки СРСР. Т.VІ -С.408;
12. Завальнюк. О.М., Рибак І.В. Новітня аграрна історія України. - Кам'янець-Подільський, 2004. -С.175; Панченко П.П, Марчук В.А. Аграрна історія України. - К., 2000. -С. 232;
13. КПРС в резолюціях, рішеннях з'їздів, конференцій и пленумів ЦК. Вид. 8-е, доп. и випр. -К., 1980. -Т.6. -С.393;
14. Історія соціалістичної економіки СРСР. Т.VІ - С.409; 15. КПРС в резолюціях ... - К., 1981. -Т.7. - С.318-325;
16. Там само. -З. 323, 324;
17.Збірнік постанов и Розпорядження правительства УРСР. -К., 1958. -№7. -С.86;
18.Собраніе постанов уряду СРСР. -М., 1958. -№ 11. - С.282;
19.Довіднік про новий порядок, ціни та умови заготівель сільськогосподарських продуктів. / Міністерство сільського господарства УРСР. -К., 958. -С.48;
20.Сельское господарство СРСР: Статистичний збірник. -М., 1960.-С 407;
21. Історія селянства Української РСР. У 2-х т. -К., 1967. -Т.2. -С.413;
22. Позачергове XX з'їзд Комуністичної партії України 16-17 січня 1 959 р. Матеріали з'їзду.-К., 1959. -С.40,
23. Позачерговий ХХІ з'їзд Комуністичної партії Радянського Союзу. 27 січня - 5 лютого 1959 г.: Стенографічний звіт. -М., 1959. -Т. 1-2. - С.514;
24. Збори постанов уряду СРСР. -М., 1961. -№4 -С.21;
25. ЦДАГО України. -Ф.1. -Оп. -80. -Спр.1296. -Арк.37,
26. Центральний державний архів Вищих ОРГАНІВ власти і управління України (далі -ЦВАВО України). -Ф.27- Оп. 20. -Спр. 1735. -Арк.78.
|