Боспорське царство

Реферат на тему:

"Боспорське царство"

1. Запровадження Боспорське царства

Боспорське царство Було вінятком Із Загальної республіканської Тенденції розвитку держави і права Давньогрецька колоній, тут сформувалася монархічна форма правления.

Порівняно з сучасним державами, стародавнє місто-держава з прилягла до него хорами (землеробськімі громадами) Було невелике як за площею, так и за населенням. Однако у V-IV ст. до н.е. на основе об'єднання низькі грецький міст-держав (Фанагорія, Гермонесса, Феодосія та ін.) и Приєднання територій племен, Які НЕ малі своєї державності, вінікло Боспорське царство. Воно охоплювало теріторію Керченська и Таманська півостровів, а такоже Південне Узбережжя Азовського моря до гирла Дону. Центром и столицею царства Було місто Пантікапей (сучасна Керч). Цю державу площину воріт не лишь грецькі поселенці, до неї входила територія місцевіх племен.

Найбільшого розквіту Боспорське царство досягло в IV-III ст. до н.е. Альо в ІІІ ст. до н.е. внаслідок кризиса всієї рабовласніцької системи Боспор поступово занепадає, відбуваються фінансово-економічні й соціальні катаклізми. Повстання під проводом Савмака поглібіло цею процес. У літературі его тлумачать по-різному: як палацово переворот з метою Усунення царя Перісада з престолу; як виявило класової БОРОТЬБИ рабів проти рабовласніків; як національно-визвольний рух місцевого скіфсько-сарматського населення проти боспорської зверхності. Та хоч би як, а Створена повстанцями "держава Сонця" виявило нежіттєздатною. 107 р. до н.е. ее ліквідувало понтійське військо на чолі з Діафантом. После Глибока струсів Боспорське царство Вже не могло піднестіся. Впродовж І ст. до н.е. воно потрапляло в залежність то від понтійського царя Мітрідата IV, то від Риму. У ІІІ ст. н.е. его теріторію Розора Готі, а в IV ст. н.е. остаточно зруйнувалася гунни. З VI ст. Боспор увійшов до складу Візантії.

Боспорське царство відіграло доленосною роль в історичному розвитку територій, Які входили до его складу. Економічну основу Боспору становило розвинутості землеробство, продуктами которого забезпечувалось населення царства, а їх експорт приносив великий матеріальний Зіск. Особливо важліве значення в економічному поступі Боспору мало виноградарство, Пожалуйста спріяло розвіткові Виноробство й перетворенню его продукції на прибутковий статтю експорту. З IV ст. до н.е. Боспор становится Основним постачальником античних товарів у північночорноморські степу; розгортається торгівля з місцевімі племенами, формується прошарок багатших людей, Які займаються торгівлею и работоргівлею.

Тісній зв'язок Боспору передусім з Афінамі та іншімі містамі матерікової и острівної Греції спріяв засвоєнню місцевімі племенами грецький та римських культурних Надбання, це, своєю черга, призвело до Виникнення тут своєрідного варіанту антічної культури, что засвідчувало глибинні культурні зрушення в середовіщі "варварськи племен" - стародавніх народів Північного Причорномор'я. Швидкого розвитку Набуль архітектура, ремесла, мистецтво. Сьогодні ніхто НЕ сумнівається, что, например, Скіфська культура є своєріднім поєднанням місцевіх традіцій зі складник антічної цівілізації. Так звань "звіріній стиль" - Одне з найяскравішіх мистецьких явіщ класичної старожитності - поєднується з реалізмом, властівім грецький мистецтву. Конкретним виявило такой інтеграції є Скіфська торевтика - малюнки на славнозвісніх вазах з Чортомлицької Могили, з Куль-Обі, Гайманової Могили, на гребені Із Солохи або пекторалі з Товстої Могили.

Більше того, є всі Підстави вважаті, что Боспорське царство справило неабиякий Вплив на формирование державності у скіфів. Як вже позначають, до Боспорське царства увійшла територія Керченська півострова, основною частина населення которого були Скіфи. Смороду в годину Виникнення Боспорське царства стояли на щаблі переходу до ранньокласового Суспільства. Метрополія стала місткім РІНКОМ збуту продуктів, Які могло Запропонувати скіфське господарство (збіжжя, худоба, продукти скотарство). Це спріяло розширенню виробництва, прімушувало варварів збільшуваті масштаби господарства, підвіщувало его товарність. А оскількі на продаж ішлі надлишком Сукупний продукту, то доконечнім наслідком Було нагромадження багатства в рухах певної части Суспільства, что, своєю черга, вело до Посилення его діференціації та стратіфікації. До того ж під впливи греків кочові Скіфи начали осідаті на землю. Як вже позначають, виявило цього стало формирование периферії найбільшіх полісів, одним з якіх БУВ Понтікапей, таким чином вінікалі додаткові спонукі до залишкового оформлення Скіфської державності.

2. Суспільний устрій

Населення великих територій Боспорське царства перебувало на різніх щаблях соціально-економічного розвитку и суспільніх отношений. Тут панували рабовласницький способ виробництва, у зв'язку з чим суспільство поділялося на вільніх и підневільніх людей. До пануючої верхівкі належали царська сім'я та ее оточення, чиновники центрального й місцевого апаратів влади, судновласнікі, работоргівці, ВЛАСНИКИ земельних ділянок, реміснічіх майстерень, заможні купці, представник родоплемінної й ВІЙСЬКОВОЇ знаті, жерці. Власниками и Розпорядниками землі були боспорські правітелі й Великі землевласнікі. Панували державна и приватна власність на землю.

У Боспорській державі жили Вільні громадяни СЕРЕДНЯ достатку, что НЕ малі рабів, іноземці, а такоже Вільні селяни-общинники (Пелата). Останні були основними платниками натуральних податків за право Користування землею и в основном несли Тягар повинностей на Користь держави й місцевої арістократії. До того ж селяни зобов'язані були брати участь в ополченні во время нападу Кочово племен на Боспорське царство.

Найніжчій щабель соціальної драбини традіційно Займаюсь раби, Які поділяліся на приватність и державних. Праця державних рабів в основному вікорістовувалася на будівництві Громадський будівель, оборонних споруд. У племінних організаціях рабство Було домашнім, патріархальнім. Місцеві аристократи широко вікорістовувалі працю рабів у землеробськіх господарство, де в основному вірощувався хліб на продаж.

3. Державний лад

За історічнім типом Боспорське царство Було рабовласницького державою, як и міста-держави, что увійшлі до его складу. За формою правления це БУВ один Із різновідів деспотічної монархії. З качана Утворення Боспорське царство Було аристократичність республікою, на чолі якої від 483 р. до н.е. стояв рід Архенактідів. Із середини V ст. (438 р. До н.е.) влада перейшла до дінастії Спартокідів, яка правила тут в течение трех століть. Спартокидов трівалій годину тітулувалі собі архонтами Боспору й Феодосії, а царями називали Стосовно васальніх варварськи народів. Вже з ІІІ ст. до н.е. подвійніх титул зникає, правітелі пойменовують собі царями (боспорські Царі збереглі за собою титул архонтів до І ст. до н.е. лишь відносно Пантікапея).

Міста-держави, Які увійшлі до складу Боспорське царства, малі Певна автономію, Власні органи самоуправління (народні збори, заради міст, віборні посади). Альо Вже на Межі новой ери боспорські Царі стають одноосібнімі правителями, Володар, Які назівають собі "царями царів" (з прієднанням до держави Нових племен до титулу глави держави - цар - долучайтесь їхня етнічна назва). В І-ІІІ ст. н.е. в Боспорі посил тенденція до централізації влади, что супроводжували Формування складної державно-бюрократічної Структури з Царське адміністрацією на чолі.

Вища законодавчо, виконавча й судова влада зосереджувалися в руках царя. ВІН БУВ Верховної власником и Розпорядниками земель, міст и поселень, прізначав на посади державних СЛУЖБОВЦІВ, Йому підкоряліся судові органи.

Функції віконавчої власти віконувалі прідворні чиновники: министр двору, особистий секретар царя, охоронець царської Скарбниці, спальник, управитель СІЛ ТОЩО. До центрального апарату управління входять начальних двору, начальник фінансів, охоронець Скарбниці, управляючий справами релігійніх культів та ін. Зв'язок з місцевімі племенами й сусіднімі державами здійснювався через Спеціальний штат на чолі з головного перекладачем.

Абсолютізація власти царя и централізація управління державою були явіщамі об'єктивно необхіднімі и закономірнімі. Боспорське держава об'єднувала етнічно неоднорідні народи, Які стояли на різніх щаблях соціально-економічного и політічного розвитку. В организации Політичної власти Кріль глибинні суперечності, что могли негативно вплінуті на устрої держави. З одного боку, посілювалась влада царя над містамі з поступовою ліквідацією ОРГАНІВ самоуправління, что не могло не позначітіся на налаштовані громадян, невдоволеніх уніфікаторською и централізаторською політікою царської власти та свавіллям Царське намісніків, Які управляли містамі-державами, а з Іншого - посілювався Вплив скіфосарматської знаті з ее відцентровімі настроями, что вело до зростання автономії місцевіх племен, и намаганням звільнітіся від централізаторськіх зазіхань Боспорське царів. Покора залежних племен центрові пролягав у візнанні верховенства влади Боспорське царів, віплаті данини сільськогосподарськими продуктами, участия у Військових походах. Однако у внутрішньому жітті смороду зберігалі свой ПЛЕМІННИЙ устрій и звичаї, притаманний Їм способ життя и пологів побут.

За римських часів Боспор опинивсь у васальній залежності від Риму. Царі стали Офіційно тітулуватіся "друг кесаря ​​и друг римлян". При вступі на престол Боспорське цар обов'язково затверджувався Римський імператором, від которого одержував символ царської влади - скіпетр. Рімські правітелі опікуваліся Боспором, тримайся тут свои застави. Відомо, что в дерло століттях новой ери Рим щорічно давав гроші Боспорське правителям на Утримання війська, Пожалуйста Складанний в основному з найманців - греків и фракійців. У цьом війську римляни вбачалася надійний захист Усього рабовласницького світу від "варварськи племен" на крайньому північному сході Чорноморських степів. Держава поділялася на округи, Якими управляли прізначені царем наміснікі. При цьом широка автономія Боспору Залишайся.

4. Право

У історіків Надто мало відомостей про Боспорське право. Уявлення про его характерні Особливості й джерела складається на основе характеристики права міст-колоній, частина територій якіх увійшла до Боспорське царства, права скіфо-сарматської держави, а такоже римського права. Джерелами права були звичаї місцевіх племен, закони й Декрети грецький міст-полісів, закони Боспорське царства. Найбільша Кількість правових норм, очевидно, стосувалася регулювання майнового отношений, самперед права державних и пріватної власності за на землю, рабів, основні знаряддя й засоби виробництва, а такоже захист ціх норм. Право власності за, право володіння, зобов'язальне право регламентуваліся найчіткіше. Правове регулювання підлягала й регламентація повинностей вільніх селян-общінніків за Користування землею, что булу в державній власності за або належала на правах пріватної власності за місцевім аристократам чи храмам.

Найтяжчімі злочин вважаю змов та замах на життя царя, повстання, державна зрада, зносини з політічнімі емігрантамі. За ЦІ злочини прісуджувалася смертна кара з конфіскацією майна. Існував слідчий порядок РОЗГЛЯДУ таких справ. Відомімі були злочини проти особи та власності за. Виконання СУДОВИХ РІШЕНЬ контролюваліся Судовими виконавцями.

* * *

Терен України з найдавнішіх часів були унікальнім регіоном, де сходилися Різні племена й народи, тут пролягає межа между світом осіліх землеробськіх культур, что заклали підваліні європейської цівілізації, и Степове азійськім світом. Українські степи Північного Причорномор'я в период залізного віку стали ареною Виникнення дерло державних Утворення, одні з якіх тяжілі до азійського способу виробництва з нероздільною єдністю влади та ее ж фактічної верховної власності за на землю, природні та Людські ресурси, а такоже соціально-політичним й соціально -економічнім пануванням державного апарату над індівідом, Який НЕ МАВ у стосунках з державою жодних прав; інші ж (грецькі міста-КОЛОНІЇ) - создали унікальну полісну модель розвитку, Заснований на варіантно неоднозначній, но Досить стійкій рівновазі державної влади и пріватної власності за, что спріяло демократизації суспільніх процесів, хоч були й варіанти "осхіднення" (Боспорське царство).