|
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з історії держави та права зарубіжних країн
студента групи Ю-2 первого курсу заочного факультету
спеціальності правознавство
Лютої Ольги Міколаївні
викладач:
Свистунов Віктор
Васильович
Київ - 2000
Тема роботи: "Державний лад России XVII-XVIII ст."
План роботи:
1. Державний лад России напрікінці XVII ст.
- напівабсолютна монархія.
- державний апарат допетровської держави:
а) центральне управління (наказ); б) місцеве самоврядування.
2. Державніцькі реформи Петра І. Російська імперія у XVIII ст.
- "європейський" абсолютизм.
- держапарату імперії. органи:
а) центрального управління; б) місцевого самоврядування; в) поліцейського управління; г) судочинства; д) управління церквою.
3. Висновки.
XVII cт.
Течение сімнадцятого сторіччя російська держава переживала Досить важлівій период свого Існування. Росія поступово виход з середньовіччя, збліжувалася, хоча й дуже Обережно, з більш розвинутих в економічному, політічному, та й в усіх других аспектах Європою. За формою правления держава "третього Риму" була химерним поєднанням редуцентів Княжої доби, елементів станової та паростків міцної абсолютної монархії. Цар БУВ повноціннім господарем, что МАВ вищу законодавчо, виконавчого та Судову владу, керували державою з помощью представніцькіх ОРГАНІВ - пріказів. Проти формально (а Деяк мірою й реально) его влада булу ограниченной, доки зберігався релікт міжусобніх часів - Боярська дума. Значення цієї дорадчих-обмежувальної встанови в течение сторіччя неухильного зменшувалося, и если за невиразним часів вона булу здатно власноруч Керувати Країною, то напередодні петровської доби стала декоративною украшением Російської держави. Одним з дере реформаторськіх кроків Петра Олексійовіча Було ее знищення.
Найголовнішою Ознакою станової монархії були земські собори - аналог французьких Генеральних Штатів. Ними цар залучив до керування державою дворянство (нижчих шляхту, віщою були бояри) та посадське населення. Земські собори були необхідні монархові для ПІДТРИМКИ великих ЗАХОДІВ: ведення Війни, змін у податковій політіці ТОЩО. Прогресівність соборів проявляється Перш за все у тому, что смороду допомагать цареві ігноруваті у найважлівіші моменти Боярський Думу и таким чином ніщіті Залишки Боярський-олігархічної форми правления. Смороду кож допомагать російському суспільству зменшуваті силу ударів геополітічніх та СОЦІАЛЬНИХ потрясінь. Перший Земському собор состоялся у +1549 р. после повстання населення Москви й получил назви "собор примирення". Найвідомішій та наймасовішій собор (700-800 чол.) Состоялся в 1613 году й МАВ на меті избрания нового царя - Михайла Федоровича Романова. Зі стабілізацією внутрішнього й зовнішнього положення Московії, зміцненням влади царя, собори втрачають своє значення. У +1653 р. склікається Останній Земському собор у ПОВНЕ складі. После цього відбуваліся только Наради царя з ПРЕДСТАВНИК окремий стану чи вузького кола Суспільства. Таким чином, на одному половину сімнадцятого сторіччя припала криза станової монархії и самє в цею годину склалось умови для побудова петровського абсолютизму.
Державним апаратом Московщини XVII сторіччя булу дуже доладна та безладна наказовому система управління. Склалось вона ще за Івана IV. Ця система булу Певна сукупністю державних ОРГАНІВ, Які відповідалі за найрізноманітніші СФЕРИ життя російського Суспільства и були позбавлені чіткої пірамідальної структури, прітаманної абсолютній монархії. Другорядні наказом стояли, Фактично, на одному щаблі з більш важлівімі. І Посольській, и Сокольничий наказ (Останній займався харчування соколиного полювання) малі рівне положення и підпорядковувалісь безпосередно царю.
Класифікація пріказів (системи центрального управління).
1. Воєнно-Адміністративні накази. Московське військо на тій годину Було ополченськім, нерегулярні, за вінятком кількох регулярних полків "іноземного строю" та стрільців (вогнепальна війська, Пожалуйста мешкали у спеціальніх "стрілецькіх слободах" і кроме ВІЙСЬКОВОЇ служби, займаюсь домашнім господарством). Справами останніх займався Стрілецький наказ. Если військо держав Західної Європи Було найманими, то російська армія Складанний з власним підданіх. До осіб, что повінні були нести службу, відносілісь "служілі люди за отєчєством" (князі, бояри, дворяни, діти боярські) та "служілі люди за приладом" (стрільці, міські козаки, гармаші та ін.). Особістом складом боярської та дворянської кінноті розпоряджався розрядно наказ, Який фіксував всі призначення на службу, переміщення в посадах. Призначення на посаду відбувалося за принципом місніцтва, як и все інше у московській державі, за родовітістю, знатністю. За поміснімі земельними володіннямі служивих дворян слідкував Помісній наказ. ВІН забезпечував дворян поміснімі землями за військову службу согласно з установленими нормами. Був Створений такоже Козацький наказ, что відав Козацька військом.
2. територіальні накази. Течение XVI-XVIІ сторіч Московія, что Вже давно ліквідувала феодальну роздробленість, активно розшірювала Власні кордони Шляхом Приєднання територій, Які знаходится за межами російського етнічного простору. Керували цімі Щойно прієднанімі іноземними теріторіямі (вони ж бо ще не стали "ісконно руськими") СПЕЦІАЛЬНІ територіальні накази - Казанський, Сібірській, Малоросійській ТОЩО.
2. Палацові накази. Смороду Займаюсь обслуговування особістом потреб царя та его сімї. До таких ОРГАНІВ відносіліся: наказ Великого палацу (керували палацово землями), Стаєнній ( "Конюшенної") наказ, Який слідкував за станом Царське стаєн, Ловчий та Сокольничий наказ, что Займаюсь справами Царське полювання, Постільній наказ ТОЩО. Посади керівніків ціх пріказів вважаю особливо Почесна та важлівімі, їх Займаюсь найзнатніші бояри, что корістуваліся особливо довірям царя.
3.Судові наказ. Дерло наказом цього типу ставши Чолобітній наказ, Який БУВ Створений ще Іваном Грізнім. ВІН Надав ніжчій шляхті (дворянству й Боярський дітям) право звертатися до суду самого царя, зміцнюючі его Необмежений владу. Напрікінці сімнадцятого сторіччя створюється система судів пріказів (Московський, Володимирський, Дмітровській, Казанський та ін.), Які віконувалі Функції Вищих СУДОВИХ ОРГАНІВ. Згідно смороду разом з Чолобітнім наказом обєднуються в єдиний Судовий наказ, что Здійснює вищу Судову владу и підпорядковується безпосередно цареві.
4. Посольській наказ. Ця установа Займаюсь зовнішньополітічнімі харчування и мала велике значення в ДІЯЛЬНОСТІ Російської держави. ВІН ставши, Фактично, дерло чіткім центром посольськіх справ и своим підпорядкуванням цареві обмежена Вплив Боярської Думи и на Цю Сфера діяльності московської держави. До того ж, обмежена Кількість та професіоналізм осіб, что Займаюсь зовнішньою політікою спріяла Збереження державних Таємниць. Основною функцією керівника наказом були переговори з представником других стран. Працівники наказом створювалі найважлівіші документи, в якіх обґрунтовувалася позиція Російської держави по різнім зовнішньополітічнім харчування.
5. Інші наказ. Розбійній наказ - Ембріон могутнього поліцейського апарату імперії. Розробляв боротьбу з порушника Законів, здійснював карне право, прізначав відповідніх посадових осіб. Холопській наказ - займався реєстрацією кабальних запісів, розглядав позови, справи про збігліх холопів.
Місцеве управління. Основними органами місцевого самоврядування були: губні, земські та воєводські.
Губні органи (губи - судові округи) були створені ще в середіні XVI ст. Іваном IV, и базуваліся смороду на засадах самоврядування. Губного старосту, Який користувався Досить широкою властью в РЕГІОНІ, оббирали дворяни та боярські діти з подалі погодження матеріалів Розбійнім наказом. Апарат старості Складанний віборні посадових особи - цілувальнікі, Які оббирати посадськімі та верхівкою селянства. Назва Пішла від того, что смороду цілувалі хрест, давали присягу вірно служити на Цій посаді. Задля того, щоб губні органи, як встанови станової монархії, нормально функціонувалі, ще у 1551 году "Стоглавий" собор ліквідував феодальну імунітет - прівілеї, согласно з Якими феодал МІГ даже НЕ візнаваті деякі загальнодержавні правові норми. Таким чином, губні органи такоже Зроби свой внесок у побудову абсолютизму, даже у руйнування феодального ладу.
Земські органи були своєрідною модіфікацією губних. Смороду кож базуваліся та засідках самоврядування та були віборнімі. Земські органи Займаюсь дрібнім судочинство, розглядалі Громадянські та дрібні Карні справи, Збирай податки, остаточно зніщівші інститут "кормлєнщіків" - релікт XVcт. Спочатку місцеве населення вікупало у Царське намісніків ( "кормлєнщіків") право вірішуваті Регіональні проблеми власноруч, Згода "кормлєніє" Було ліквідоване царем. Земському судова система булу більш гнучкий, більш прістосованою до місцевіх потреб и не Вимагаю великих ФІНАНСОВИХ витрат на мито й хабарі, Якими "годувати" наміснікі.
Треба Зазначити, что губні та земські органів не дублювалі один одного. Смороду просто знаходится на різніх щаблях - губні органи Займаюсь значними справами, земські - більш дрібнімі.
Альо повна ліквідація інституту намісніцтва все таки не відбулася. В условиях Зміцнення монаршої влади, цареві Потрібний БУВ пильний нагляд за органами місцевого самоврядування. Тому на додаток булу засновано посаду "воєводи", Які прізначаліся розрядно наказом з бояр та дворян и затверджуваліся царем. Підкорявся Воєвода тому наказом, Який надіславши его в данє місто чи повіт. На Відміну Від "кормлєнщіків", воєводи отримувалася від царя жалування (тобто зарплатних) и не могли (прінаймні, Відкрито) обирати місцеве населення. Основними завдання цієї посадової особи були фінансовий контроль та слідкування за обороноздатністю регіону. Фінансовий контроль передбачувано облік кількості землі й прібутковості земельних ділянок, нагляд за Зборів державних податків, Який віконувався старостою та цілувальнікамі. Воєнна функція воєводи пролягав у здійснюванні набору на військову службу дворян и дітей Боярський, проведенні Військових оглядів, Перевірці боєготовності. ВІН кож відсілав війська за вимоги розрядно наказу, наглядав за стрільцямі й Гармаш, слідкував за станом фортець. При воєводі булу так кличуть входити "наказовому ізба", котрі очолював дяк. Вона вірішувала, фіксувала всі справи керівніцтва містом чи повітом. У процесі ДІЯЛЬНОСТІ воєвод Їм усе более підкоряліся земські та губні органи, особливо за воєннімі та поліцейськімі харчування.
* * *
Незважаючі на всю свою незграбність та недосконалість, державний апарат России сімнадцятого сторіччя БУВ здати Керувати "стає характерною-абсолютною" державою и поступово вдосконалювався, готувався до великих змін, заподіяніх Петром дерти.
XVIII ст.
Вісімнадцяте сторіччя, особливо перша его чверти пройшли в актівній побудові російського абсолютизму. Державний апарат набуває чіткої пірамідальної структури, стає характерною-представніцькі органи (земські собори та ін.) Знищують, натомість зявляються Державні установи, Які Цілком залежався від Волі царя (імператора), та разом з тим ма ють Достатньо самостійність у вірішенні локальних вопросам. Зовнішній (а великою мірою и Внутрішній) вигляд цієї системи БУВ європейський, что наблізіло ее до Західної Європи, забезпечен России Одне з дере Місць у світовому (читай: європейському) співтоварістві. Прінаймні, Шляхом цінського Китаю вона НЕ Пішла.
Отже, перехід до абсолютизму та его розквіт означали й перебудову Всього державного апарату. Більшу часть ціх позитивних ЗАХОДІВ Було Здійснено в Першу (Петро І) та Останню (Катерина ІІ) чверті сторіччя. За Петра І БУВ Створений Сенат - вищий законорадчій, адміністративний и Судовий орган, Який годиною заміняв и особу імператора. Та поступово положення Сенату погіршується, что Було повязано з Прагнення царату допускаті до верховного керівніцтва державою якомога менше Кількість осіб. Між ним та імператріцею Катериною І постала Верховна Таємна рада. Трохи пізніше Було Юридично закріплено підлегле положення Сенату відносно Заради. Рада проіснувала недовго - Вже 1730 р. Анна Іоаннівна ее ліквідовує. Проти схожі дорадчі органи при Царі створюються в течение Усього сторіччя.
Незважаючі на постійні приниження, Сенат залишавсь важлівою установою и проіснував дуже Довгого - до 1917 року.
Суттєвім змінам були піддані органи центрального управління. Місце пріказів зайнять чітка система колегій. Фактично, смороду стали дерти органами галузевого врядування. Кожна з колегій винна булу займатіся чітко визначених галуззя управління: іноземними справами, Морський справами, ДЕРЖАВНЕ прибутку ТОЩО.
Зізналася трансформації и система місцевого самоврядування. Тут треба Зазначити, что Петро І докорінно перероб систему адміністративно-теріторіального поділу країни, зміцнівші ЦІМ єдність Російської імперії (імператорській титул Сенат Надав цареві тисячі сімсот двадцять два р. После перемоги над Швецією). Відтепер з карти зникає Барвистий конгломерат різніх земель, а загарбані территории інкорпоруються, уніфікуються з велікоросійськімі регіонамі. Впроваджується адміністративний поділ за схемою: губернія - провінція - повіт. Спочатку Було Створено Вісім Величезне губерній. Їхні кордони даже НЕ визначавши, а до губерній входили міста з прилягла землями, что тяжіють до губернського центру, повязані з ним дорогами. Поступово Кількість губерній зростан як за рахунок загарбання Нових земель, так и через роздробленості Занадто великих губерній. Таким чином, на момент проведення Катериною ІІ губернської реформи (тисяча сімсот сімдесят п'ять р.) Їх Кількість досягла 23, а напрікінці сторіччя налічувалось півсотні губерній. Зменшення площади губернії виготовляють у переважній більшості віпадків до ліквідації провінцій, створювалась схема "губернія - повіт". Катерина ІІ поклала в основу побудова адміністративно-теріторіальної системи Кількість населення, примерно однакової для кожної ланки (300-400 тис. Душ для губернії та 10-30 тис. Для повіту). Економічні звязки, а тім более національний склад не брали до уваги. Нова система полегшувала збір податків, фіскальний та поліцейський нагляд.
Новімі адміністративно-Територіальними одиниць керували й Нові посадові особи. На чолі губерній стояли губернатори. Смороду малі Досить широку владу и підкоряліся безпосередно Сенатові й колегіям. При губернаторі булу ландратна колегія (дорадчих орган). У губерніях и провінціях установлювалась доладна й Занадто дорога система посадових осіб, что Займаюсь окремий харчування керівніцтва. После смерти Петра І вона булу зніщена, а Згідно Катерина ІІ провела нову реформу місцевого самоврядування. Місце ландратної Колегії зайнять губернське правления. Була ЗАТВЕРДЖЕНА посада віце-губернатора, Який БУВ помічником губернатора и вместе с тім очолював казенної палати - орган місцевого фінансового врядування. Діяльність ОРГАНІВ місцевого самоврядування попала під Вплив Дворянська самоврядування (у XVIII сторіччі російське шляхетство, тобто бояри, дворяни, діти боярські, уніфікувалося и стало назіватісь дворянством). Цімі органами були губернські та повітові дворянські Зібрання. До їх складу входили дворяни, что відповідалі Певна віковому та майновий цензу. Зібрання обирали "предводітелів дворянства", Які корістуваліся Величезне властью, стверджуючі диктатуру дворянства. Недарма єлізаветінсько-Катерининська Россию називали "Дворянська імперією".
У XVIIIст. Було такоже утворено й міське самоврядування. Вперше міські органи зявилися за Петра І, Згідно реформуваліся Катериною ІІ. У +1785 р. імператріця бачила "Грамоту на права й вигоди містам Російської імперії", котра передбачувано, зокрема, и конструкцію ОРГАНІВ міського самоврядування. Ними стали Загальна та шестиголосною міські думи. Загальна дума Збирай на випадок крайньої спожи, а шестиголосною вірішувала всі Поточні справи. Обидвоє органи були віборнімі.
Створюються такоже и органи поліцейського управління. 1718 р. в Петербурге булу запроваджен посада генерал-поліцмейстера. Окремо вулицями завідувалі старості. Кожний десяток дворів контролювався десятськім. Пізніше поліцейські органи були створені в других містах.
Катерина ІІ удосконаліла Цю систему. Поліцейські Функції у столице малі обер-поліцмейстері, а в других містах - городнічі. У містах, де знаходится військові гарнізоні, поліцейські Функції віконуваліся комендантами ціх гарнізонів. У 1782 р. створюється новий поліцейський орган - Управа благочинства. На чолі Управи стояв городничий або обер-поліцмейстер. Міста розподілілі на части на чолі з приватним приставами. Частини розподілялісь на квартали, Які контролювалісь квартальних Наглядач.
Змінились такоже и судові органи. У цею период зароджується й розвівається відокремлення суду від адміністрації. Перші Деяк мірою самостійні судові органи Створив Петро Олексійович. Реформував ВІН и духовний суд. Як перша інстанція, запроваджувалась посада "духовних дєл управітєля". Другою БУВ архієрей єпархії. Для Виконання СУДОВИХ функцій при ньом створювалась спеціальна установа - консісторія. Віщою інстанцією для духовного суду БУВ Синод.
Деякі судові Функції Петро І усе-таки залишилась за адміністратівнімі установами. Например, суд по земельних впоратися здійснювала вотчина колегія, злочини проти ФІНАНСОВИХ прав держави - Камер-колегія. Запроваджені Петром І надворні та ніжчі суди діялі під наглядом губернаторів и воєвод, тобто підкоряліся адміністрації. Функції загальногромадянськіх судів надавали губернаторам и воєводам. Катерина ІІ більш послідовно відокреміла суд від адміністрації. Цікаво, что запроваджені нею судові органи були влаштовані за чіткім стає принципом: Окремі суди для дворян, міщан, державних селян. Справи Панських селян підлягалі вотчінній юрісдікції. Пізніше Карно справами стали займатіся Управи благочинства. Віщою інстанцією для всіх СУДОВИХ ОРГАНІВ губернії стали две палати - громадянського та карного суду. Найвищий судів органом Відтепер БУВ Сенат, Який зберігав судові Функції до кінця свого Існування.
Зявляються в Сейчас период и СПЕЦІАЛЬНІ органи для Боротьба з політічнімі злочин - Преображенський наказ, Згідно Таємна канцелярія. За Петра І створюється такоже и прокуратура. ВІН затвердивши посаду генерал-прокурора в Сенаті й прокурорів при колегіях та надвірних судах. Проти, лишь за Катерини ІІ булу Створена більш-Менш чітка й струнка система прокурорсько ОРГАНІВ, что охоплювала всі судові установи імперії.
Треба такоже Сказати й про отношения церкви й держави. Мабуть, усім відомій церковний розкол XVII ст., Повязаний з небажаним Великої части духівніцтва и Мирський населення картає уніфікації церковних канонів, яка спріяла абсолютізації монаршої влади та ліквідації останніх залишків феодальної роздробленості. ВІН добро показавши звязок релігії й політики, церкви та держави.
Петро І, будуючи російський абсолютизм, прагнув цілковітої власти держави над церквою. ВІН створює спеціальну духовну колегію, Синод, яка підпорядковувалась державі. После смерти последнего патріарха Адріана Фактично головою церкви и помазаником божим становится цар. При Катерині ІІ Церковне майно Було відібране на Користь страти, церковні ієрархі посаджені на державне жалування, для керування церковними землями створювалась КОЛЕГІЯ економії, а відповідні селяни відтоді називається економічнімі.
Висновки
З середини XVII ст. Станово-представніцька монархія превращается в абсолютно, что відображує перехід феодалізму в нову стадію. Стає лад набуває рис замкненості, консерватизму. Форма правления залішається колишня - монархічною, проти Зміст и зовнішня ее атрибутика. Влада монарха становится Необмежений, це підкреслює проголошення его імператором.
Відбуваються значні Зміни в державному механізмі. Ліквідовуються Станово-представніцькі органи, натомість зявляється доладна, РОЗГАЛУЖ система ОРГАНІВ, наповнена чиновниками-дворянами. В цей период такоже відбувається суттєвий розвиток права. Видається много значний Законів, сістематізується законодавство. Хоча нового загально Уложення площину воріт не Було, створюються кодекси - військово-Карно, процесуальний.
література
1. "Історія вітчизняного держави і права. Частина І ". Під ред. О.І.Чістякова; на ріс. мові, М.: БЕК, 1999р.
2. Н. І. Павленко "Петро І і його час", 2-е вид., М.: Просвіта, 1989 р.
Дата: 2.12.2000. Підпис:.
|