|
7
план
Вступ 3
1. Господарство Стародавнього Китаю 5
1.1 Землеробство 7
1.2 Ремесла и промисловість 7
1.3 Торгівля 9
1.4 Будівництво 10
1.5 Наука 10
Висновок 12
Використана література 14
Вступ
Історія держав Стародавнього Сходу, что вініклі в IV тісячолітті до Нашої ери в Месопотамії, Єгипті, Китаї дает можлівість вівчіті найважлівішій етап у розвитку людства - розпад родового ладу, Виникнення класів и древніх рабовласницьких суспільств, создание держав, початок цівілізацій и економіки, як організованої Сфера діяльності людини [1].
Відділення скотарство від землеробства, розвиток сільського господарства и віділення з него ремесел, Виникнення металургії віклікалі спожи в Додатковій робочій сілі. Нею ставали головні чином полонені, якіх перетворювалі в рабів. Зростання виробництва дало надлишково продукт, что ставши обєктом обміну. Як наслідок, зявилася торгівля, а потім і гроші. Родова громада поступово розпадається. Війни і торгівля збільшувалі Майнове розшарування. Вінікає перший Розподіл Суспільства на класи - рабовласніків и рабів. Для охорони інтересів власніків, майна, рабовласніків и захисту від зовнішньої небезпеки створюється держава.
Тут слід Зазначити, что перед філософамі Стародавнього Сходу вінікала проблема, Актуальність якої зберігається дотепер и навряд чи коли буде втрачено. Це проблема Тлумачення Ідеальної моделі соціально-економічного устрою Суспільства. У Кожній Із стародавніх стран знаходівся свій шлях вирішенню даної проблеми, у залежності від сформованому традіцій. Альо незважаючі на ЦІ розходження, можна віділіті три загально Особливості розвитку Суспільства Стародавнього Сходу:
Перша особлівість Полягає в трівалому збереженні пережітків первіснообщінного ладу, например, система Економічно ізольованіх один від одного Сільських громад.
Держави на Сході поступово здобувана форму «східної деспотії», тобто спостерігалося повне безправя жителей перед державою.
Третя особлівість складається в Слабко розвитку пріватної власності за. Земля знаходится не в приватній, а в державній чи державно-общінній власності за.
Остання особлівість, знаходится свой прояв у тому, что праця рабів не стала основою господарського життя. Вільні общинники, хлібороби и реміснікі були основними виробника. Праця рабів знаходится! Застосування Головним чином у державному господарстві, например, на будівельних роботах, спорудженні гребель, храмів и т.д [3].
Необходимо Сказати, что Перші держави, что вініклі на древніх Сході, пріймають форму деспотії - уся верховна влада Належить царю. Формально и вся земля в державі належала віщому представник влади, но Фактично значний ее частина знаходиться в руках вільніх людей - общінніків, что відстоювалі в борьбе с центральною властью свои права.
Господарство Стародавнього Китаю
Східну часть азії займає Китай, на территории которого з найдавнішіх часів склалось своя самобутні цивілізація.
Китай - Гірська країна. Примерно 80% территории - гори и плоскогіря. Природні умови західної и східної частин країни відрізняються один від одного. Західний Китай - це в основному Гірська місцевість з різко континентальним кліматом. Східний Китай, прорізаній долинами великих рік Хуанхе и Янцзи, має мякий клімат, родючі алювіальні ґрунти и гарну рослінність [1].
Спріятліві природні умови східного Китаю дозволили населенню уже з часів неоліту пріручіті Різні породи тварин и займатіся скотарство, а потім и Землеробство.
Успішне ведення сільського господарства залежався від дощових опадів. Нерівномірній Розподіл опадів нерідко призводить до неврожаїв и голоду. Тому Вже в древні часи китайці створювалі системи штучного зрошення. Альо населенню доводять Постійно вести роботи по захисту земель від повен. Особлівість китайських рік - періодичні повені: ліс, что, несуть води ціх рік, осідаючі на дно, піднімає їхній рівень, что в сполученні з дощових погодою становится причиною затоплення великих просторів. Природно, для проведення таких робіт пологами, а потім племенами доводять поєднуваті свои зусилля. Усе це стало причиною раннього создания Стародавнього Китаю.
Як и в других странах стародавності, в Основі економіки Стародавнього Китаю булу сільська громада. На тлі постійної БОРОТЬБИ между вільнімі общинниками и пологів племінною верхівкою общінні землі захоплювалися племіннімі вождями. З Утворення держави, пануючого двору, чіновніків, воєначальніків цею процес пришвидшити. Частина общінніків, что позбавіліся своих наділів, попадала в рабство, рабами ставали полонені, котрі трудилися на полях и в Будинка багатших людей [4].
У Стародавній державі ван БУВ НЕ только Верховної світськім правителем, но и первосвященіком. Більш того, ВІН БУВ «сином неба», тобто обожнювався. Усе, что Було на землі, - належало Йому. Землі Сільських громад такоже належали вану. У сільській громаді землі поділяліся на ділянки, одна з якіх обробляємих спільно членами громади для суспільніх нестатків. Спочатку роботи проводилися на суспільній ділянці, а потім на сімейних. Кроме того, громадяни платили податки.
Ван роздавав землі з общинниками, что жили на них, своим чиновникам, воєначальнікам. У Першу Черга ВІН передаючи Їм землі, захоплені в ході воєн. Головним чином це були землі кочівніків, якіх китайці називали презірлівім словом, подібним до слова «варвар» у греків. Ван дарував Своїм людям рабів цілімі пологами, селищами.
Рабів такоже купували, обмінювалі. Например, існує запису Про обмін п'яти рабів на коня и моток шовку.
У міру розвитку Стародавнього Китаю створювався чіновніцькій апарат. На чолі цього апарата БУВ помічник вану. Йому підкоряліся три чиновники, что керували трьома Головними відомствамі. Перше відомство здійснювало нагляд за господарсько життям країни, тобто за сільськогосподарськими роботами, торгівлею, ценам на ринках и т.д. Друге - керували військом. Третє - відало всім земельним фондом країни. Пізніше зявилися інші відомства, что керували судами, Царське Палац и маєткамі І, Нарешті, відомство, что здійснювало організацію релігійного культу. У свою черга, шкірні з відомств мало штати своих чіновніків по всій стране.
Для Утримання вану, его двору, війська и Чиновництво з населення Збирай податки. Найважлівішім БУВ податок на орні землі. ВІН збірався у виде десятини з врожаю. Податок з гір и озер стягувався в размере четвертої части від отриманий тут доходів. Торговці платили збори за місце на Сайти Вся. Пізніше, в епохи Хань, для Збільшення доходів Скарбниці були введені монополії на сіль и залізо.
Землеробство
Ведучим видом ДІЯЛЬНОСТІ населення Стародавнього Китаю Було сільське господарство. У ЛЬВОВІ ТА Китаї на плоскогіря розвивалась скотарство. У Східному Китаї в долинах рік головного Було землеробство. Вірощуваліся просо, ячмінь, пшениця. Знаряддямі праці булу мотика, потім зявився плуг [3].
Бачачі в землеробстві основу економіки, держава пріділяла Йому головну Рамус и Турбота. Праця хлібороба булу Оточі ореолом святості. Щорічно ван як первосвященік Навесні відкрівав церемонію качана сільськогосподарських робіт, йдучи за плугом, провівши Першу борозну, восени ВІН же дерло пробував хліб Із зерна нового врожаю. Про високе значення сільського господарства свідчіть тієї факт, что в гробніці знатних китайців поміщалі НЕ только зброю, но и мотики.
Велика увага пріділялася агротехніці. Вже в Епоха Чжоу зявляється система Зміни полів, при Якій земельна ділянка поділялася на три части. Дві части засіваліся, а третя рік відпочівала. Китайці дерло стали застосовуваті Органічні добрива и вести боротьбу зі шкіднікамі сільськогосподарських рослин [2].
Високий рівень знань агротехніки дозволяв китайцям одержуваті гарні врожаї продовольчих и технічних культур. Китайці дерло стали займатіся шовківніцтвом. Вже в Епоха держави Шан розвод гусениць шовкопряда. Для цього вірощувалі шовковічні дерева, листами якіх годувать гусениць.
Ремесла и промисловість
Стародавній Китай славівся своими ремеслами. З часів неоліту тут досяглі вісокої майстерності в обробці каменю, кісті, дерева. Великий розвиток здобувши гончарного дело. У стране Було много вісокоякісної білої глини - каоліну. Спочатку керамічні вироби ліпіліся руками стрічковім способом - гліняні стрічки клалися по спіралі. Пізніше стали застосовуваті гончарний круг. Гліняні Посудини робіліся різної форми. Їхня висота досягала одного метра. Це свідчіть про високе мистецтво майстрів. Результатом розвитку цієї майстерності ставши Винахід у Китаї порцеляну [1].
Вже в дерло китайських державах правітелі надавали великого значення розвитку ремесел. Для цього створюваліся Державні майстерні, де застосовувалася наймана и рабських праця. Майстерня відалі особливі чиновники. Талановіті майстри и вінахіднікі високо цінуваліся и заохочували. Усе це спріяло вінахідніцтву, розвитку техніки. Саме Стародавній Китай дав світу ряд наукових відкріттів и технічних винаходів, что Зроби великий Вплив на розвиток науки, техніки й економіки.
Великих Успіхів домогліся китайські реміснікі в області металургії. Вісокомістецькі и якісні вироби з бронзи древніх китайських майстрів и сегодня захоплюють світ.
Винахід у Китаї технології одержаний Шовкова ниток дало Поштовх до різкого Підвищення уровня ткацтва. Тонка шовкова нитка Вимагаю Зміни технології ткацької справи. Китайські майстри вінайшлі ткацького верстат, что працює на основе водяного колеса. До X ст. до н.е. китайський шовк став надходіті в країни Заходу й у Єгипет. Китай БУВ світовім Шовкова монополістом, тому что в Таємниці Тримай технологію виробництва Шовкова ниток и ткацтва. Лише в Середні століття удалось контрабандним Шляхом вівезті гусениць Шовковичній шовкопряда у Візантію. Китайці такоже були дере у віготовленні тканини з азбесту, что НЕ горить у вогні. Ця тканина вікорістовувалася для виготовлення ґнотів для ламп.
Для ремесел та патенти булу сировина, что Вимагаю розвитку гірнічорудної справи. Добувалі НЕ только руди металів, но и вугілля. Уже в часи держави Хань у Китаї були вугільні шахти Глибина до 50 м, что ма ють бічні штреки. Вугілля вікорістовувалося в майстерень, кузнях [5].
Іншім енергоносієм БУВ природний газ. Уперше китайці стали застосовуваті природний газ у ВИРОБНИЦТВІ СОЛІ. З метою безпеки газ змішувався з повітрям и вікорістовувалося як паливо для віпарювання соляного розсолу. Вже в 500 р. до н.е. китайці стали вести Бурові роботи в пошуках підземних соляних розчінів. У IV ст. н.е. веліся Бурові роботи для поиска и Видобуток газу. Спочатку копався котлован до твердої гірської породи, потім веліся Бурові роботи с помощью буру з чавуна голівкою. Соляна промісел БУВ державною монополією [3].
Газ вікорістовувався НЕ только у ВИРОБНИЦТВІ СОЛІ, но и для опалення. Для цього з бамбука робіліся трубопроводи. Например, у провінції Січуан газ доставлявся в такий способ на відстань «дня шляху від колодязя».
торгівля
Ріст ОБСЯГИ надлишково продукту прізвів до з'явиться спочатку мінової торгівлі, а потім и грошової.Розвиток внутрішньої торгівлі обумовлювався НЕ только поділом СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО и реміснічого виробництва, но и відокремленням Скотарське и землеробськіх районів.
Слід Зазначити, что в Китаї були Вперше зроблені Спроба по заміні металевих грошей на казначейські квитки. У Епоха дінастії Хань у результате постійніх воєн з гунами скарбниця спорожніла й Імператор ставши віпускаті Грошові знаки зі шкіри рідкого білого оленя у виде квадратів з малюнками. КОЖЕН квадрат дорівнював 400 тисячам мідніх монет. Пізніше ця ідея булу відроджена в Китаї примерно в 800 р. н.е., коли стали друкувати Грошові знаки з паперу. Для порівняння можна помітіті, что в Европе Перші паперові гроші зявилися в 1601 р. у Швеції [1].
У кожному городе були ринкі. Держава регламентувала торгівлю. ДЕРЖАВНИЙ актами встановлювали якість и ціни на товари. Ринкі були строго розділені на квартали по видах товарів. За організацію и контроль роботи рінків відповідалі особливі чиновники. Ринкова торгівля обкладалася ДЕРЖАВНИЙ Зборами. Будучи Країною з вісокорозвіненім реміснічім виробництвом и світовім монополістом у віготовленні ряду товарів (шовк, порцеляна), Китай ВІВ велику торгівлю Із сусіднімі країнамі. Китайські Каравані доставляли товари в Середньому Азію. Відтіля - у Сірію и Римський імперію. На сході китайці торгувать з Кореєю, державами Індокітайського півострова. У Китай ввозилися Дорогоцінні метали и камені, килими, коні, верблюди, мідь, коралі й ін. Зовнішня торгівля булу важлівім Джерелом доходів як Державної Скарбниці, так и розвитого купецтва.
Будівництво
Розвиток ремесел и торгівлі обумовлювалась ріст міст. Міста створюваліся як Адміністративні центри, фортеці. Згідно смороду ставали економічнімі центрами країни. Що накопічувалі в Скарбниці засоби, что дозволяли вести Великі Державні будівельні роботи.
У стране веліся Великі роботи з будівництва ірігаційніх споруд. Смороду були прізначені НЕ только для зрошення и захисту від повен, но и як транспортні магістралі.
Альо найбільш грандіознім НЕ только в Китаї, но и в усьому старожитніх мире Було спорудження Великої китайської стіні, будівництво якої почав у IV ст. до н.е. з метою захисту північніх кордонів країни від кочівніків. Спочатку це були земляні вали, потім цегельні стіні и вежі. Довжина Великої китайської стіні 3400 км, довжина бічніх відгалужень 2700 км. Ширина стіні до 5 м, а висота до 12 м. У стіні побудовали 25 тис. веж [1].
наука
Подібний рівень стану сільського господарства, ремесел и будівництва можливий БУВ лишь при дуже Високому для свого часу розвитку науки и техніки.
Вже в середіні II тис. до н.е. у Китаї зявляється пісемність у виде ієрогліфів-піктограм (картинок). ОКРЕМІ слова позначали малюнками. Потім ієрогліфі стали позначаті Поняття.
Спожи повсякденного життя віклікалі з'явилися знань в області математики. У Епоха Шань китайці Вже малі знання в геометрії, зокрема, смороду знали Властивості прямокутна трикутника и т.д.
Вже в период держави Чжоу в 842 р. до н.е. повсталі біднякі и раби взяли штурмом палац и прогнали царя и ледве не вбили его сина. У III ст. до н.е. повсталі селяни захопілі столиці, скинули царя з дінастії Цинь, а їхній проводира Лю-Бан заснував нову дінастію Хань. Перші правітелі з цієї дінастії знизу податки и зменшіть трудові повінності населення країни. Однако подалі Посилення класового й економічного гноблення змушувало людей продавати дітей у рабство, щоб віплатіті свои Борг. Безземельні селяни змушені були брати під оренду землю и віддаваті Орендодавця 50% врожаю. Такий високий рівень орендної плати ВІВ до покріпачення вільніх людей. Усе це віклікало селянські повстання [2].
У 8 р. н.е. у результате селянського повстання до влади прийшов ван Ман. ВІН провів ряд реформ: землі великих землевласніків були конфісковані и перерозподілені, велике землеволодіння обмеження, продаж землі и рабів заборонявся, на ринках були Установлені тверді ціни. Держава встановлювали контроль над виробництвом и торгівлею. Однако через кілька років ЦІ реформи були скасовані. Чи не поліпшіло положення населення країни повстання «Жовтий тюрбанів», что відбулося в 184 р. и Було придушено.
Однако нерозумна експлуататорського політика правлячіх Кіл Стародавнього Китаю, и як ее результат, - народні повстання зіпсувалі економічну, І, отже, військову міць держави Хань и вона впала під натиском кочівніків.
Висновок
Стародавній Схід НЕ Випадкове БУВ тією частина земної Кулі, де Вперше БУВ здійсненій перехід до класового Суспільства, зявилася державність. У цьом РЕГІОНІ Ранее других областей північної півкулі вініклі умови для розвитку людської цівілізації. У тій годину як почти весь європейський континент ще Покривало густі ліси и лишь подекуді, окремий острівцямі, були розкідані стоянки первісніх міслівців, на старожитніх Сході Вже починаєм розцвітаті Досить висока того часу - матеріальна культура. Усі Перші значні держави, усі Перші організовані Суспільства вінікалі уздовж великих судноплавних рік - Нілу, Тигру и Євфрату, Інду, Хуанхе. Цімі цівілізаціямі були шумери - жителі Межиріччя, єгіптяні з долини Нілу, жителі долини Інду и китайці. Усіх їх у Першу Черга поєднує, что смороду зявилися практично в один и тієї історичний период, представник ціх цівілізацій малі як много Загальне, так и різніх рис розвитку Суспільства. Землеробство - одна з найважлівішіх галузь господарської ДІЯЛЬНОСТІ стала розвіватіся в Стародавніх странах Ранее и швидше, чем в других районах земної Кулі. Цьом спріяв теплий клімат, наявність РОДЮЧА річкових долин, легко оброблюваного ґрунту. Швидкий же розвиток землеробства дозволив підняті інші Галузі господарства и продуктивні сили на такий рівень, что и обумовів Розподіл Суспільства на класи и Виникнення дерло держав.
Країни Стародавнього Сходу були раннімі рабовласницького державами. Однією з найбільш чітко вираженій особливо їхнього господарського ладу Було співіснування елементів господарства, властівіх первіснообщінному способу виробництва, з елементами господарства, властівому класового рабовласницького суспільству. Пережитки первіснообщінного ладу в странах Стародавнього Сходу були дуже Сильні, їхня економіка булу густо обплетена відносінамі; характерними для первісного Суспільства.
Характерною для держав Стародавнього Сходу булу організація масового! Застосування праці, что дозволила с помощью прімітівніх технічних засобів Здійснювати грандіозні будівельні роботи и споруджуваті чудові ПАЛАЦ, храми. З Поширення торгівлі зявилися Перші металеві гроші у форме мідніх, срібніх и золотих злітків візначеної ваги. Про значні зрушення в розвитку культури свідчілі создания в странах Стародавнього Сходу писемності, з'явилися зачатків ряду наук (математики, астрономії, медицини).
Використана література:
1. Дж. М. Робертс: доісторичні час і перші цивілізації. Ілюстрована історія світу в 10 томах. Том 1. - М., 1998..
2. Поляков Г. Б .: Історія світової економіки. - М., 1998..
3.Тімошіна Т .: Економічна історія зарубіжних країн. - М., 2003.
4. «Економічна історія» Москва, вид. «Економіка» 1997 год.
5. «Історія економічних навчань» Я.С. Ядгаров. Москва, изд. «Инфра-М» 1998 год.
|