Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


Історія Харківського університету





Скачати 20.65 Kb.
Дата конвертації19.01.2018
Розмір20.65 Kb.
Типреферат

6

реферат

з харківщінознавства на тему:

«Історія Харківського університету»

Виконаю: учень 9-А класу

Білоус Василь

Перевіріла: учитель

Запорожченко Людмила Романівна

2006 рік

Зміст

1. Вступ

2. Історія Харківського університету

(A) Харківська Бібліотека

(B) Харківський музей

3. Родовід В. Н. Каразіна

4. улюбленій Україні

Список використаної літератури

ВСТУП

Я Вибравши тему: "Історія Харківського уніерсітету". На мою думку, вона Досить актуальна на наш час, а особливо для мене, Аджея я зараз стаю перед важлівім Вибори - Вибори майбутньої професії. Пишучи Цю роботу, я вивчаю Преимущества та Недоліки навчання у цьом університеті. Мені довелося ознайомітіся з різнімі думками про Василя Каразіна та его Шаленний ідею, относительно создания університету.

Відверто Кажучи, я БУВ вражений, дізнавшісь про багатство бібліотеки навчального закладу та велику Кількість професорів и відоміх науково діячів у викладацьких складі. І мене немного збівало з пантеліку, чому так много людей Було проти Існування університету, тому я поставив перед собою завдання, довести, что насправді ідея создания такого університету булу Досить вдалині. ВІН прославивши місто Харків за межами межами Нашої держави, про что свідчіть велика Кількість іноземних студентів, и ставши культурним та науковим центром України и Російської імперії вцілому. Хіба цею факт Вже НЕ может свідчіті про Преимущества навчання в університеті!

Свою роботу я основував на історічніх фактах, щоб Було зрозуміло - Це не лишь моя думка, про велику значімість університету, за мене говорять факти.

ІСТОРІЯ ХАРКІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Як засвідчують деякі документітіх часів, майбутнім студентам університету Було «наказано» три дні святкувати Цю непересічну дату. У ті часи, коли рахувать Кожна копійка, Було предусмотрена даже Кількість горілки, что ее МІГ випити КОЖЕН холодець во время свята.

У наші часи (зважаючі на ті, что Кількість студентів в університеті НЕ кілька десятків, а Тисячі) навряд чи вистача б бюджетних коштів на святкові напої, но річ не в ТІМ. Мене цікавіло, чи МІГ тодішній студент, даже зважаючі на свято, осіліті таку Кількість спиртного. Люд тоді БУВ витривалости, а щоб потрапіті в студенти, нужно Було мати міцне здоров`я.

Хоча, маючі перед собою статут Імператорського Харківського університету, видрукований Видавництво «Прапор» та ХНПУ імені Г. С. Сковороди, це БУВ НЕ головний Чинник (міцне здоров`я), за Яким зараховуваліся студенти. У розділі Х цього документа стверджується, что до складу студентів не могли потрапіті особини без достатньої попередньої подготовки. Абітурієнти зобов`язані були подати правлінню університету документи про свой матеріальний стан, свідоцтво директора гімназії про поведение, старанність и успіхі в навчанні з предметів, что будут вівчатіся в університеті.

Випробування здійснював комітет, призначення ректором університету. При позітівній оцінці абітурієнт включався до складу студентів.

Із Загальної кількості предметів (наук), Які Вивчай в університеті, визначавши обов`язкові для Вивчення всіма студентами. После успішного засвоєння ціх предметів смороду отримувалася на урочистих зборах атестат Із зазначеним усіх предметів и уровня досягнені. За Бажанов студентів, котрі получил цею атестат, можна Було атестуватіся для Отримання відповідного ступенів з окремим наук.

Серед студентів були НЕ лишь ті, Чиї батьки були спроможні платіті за навчання. Для ПІДТРИМКИ студентів Із числа малозабезпеченіх громадян проводівся щорічній прийом на навчання за кошти університету. Вимоги до уровня подготовки зберігаліся.

Щорічно после річної атестації передбачало заохочення (нагородження медаллю) кращих студентів. Недостатньо встігаючі студенти Залишайся на навчання у тому ж курсі. А в разі незадовільного складання екзаменів после іншого року відраховуваліся з університету з атестатом про поведение.

После трьох років навчання студенти могли, за умови належно Успіхів, продовжіті навчання у званні кандидатів ...

Урочисте відкриття університету відбулося 29 січня 1805 року. Університет вписав много Яскрава сторінок в Історію українського відродження XIX-XX ст., Давши потужній імпульс перетворенню Харкова на крупний науковий центр, освітянську столицю України, по праву займає Вищі шаблі всеукраїнськіх рейтінгів среди Класичний УНІВЕРСИТЕТІВ, и добро відомій далеко за межами України.

У цею перший, Святковий день Перші студенти навряд чи забивали голову різнімі статутами. Проти Дехто з них, мабуть, заміслювався над тім, а чому среди шанованіх людей немає Василя Назаровича Каразіна, Який понад усе Хотів відкріттям закладу сделать добро улюбленій Україні. Его обвинили в різніх гріхах (витрачання непередбаченіх коштів на закупівлю для університету гравюр та найманими ремісніків). Чи не для власного ж Зіск робів це? Проти его НЕ зрозумілі, и Василь Назарович змушеній БУВ подати у відставку з міністерства освіти.

А про ті, что его пам`яталі на Урочистості, свідчіть лист Фатієва до Василя Назаровича:

«17 січня віповнілося ваше бажання ... велике Зібрання дворян та громадянство з других губерній Було враження задоволений и радістю; у піднесенні духу Шукало вас, запитувана и зізнаваліся, что щастям ЦІМ Україна вам одному зобов`язана ».

Непріємності для одного з ініціаторів создания університету в Харькове НЕ закінчіліся. ВІН НЕ Поліш своих експеріментів и дослідів, Які провівши у родовому маєтку села Кручик (ніні находится на Богодухівщіні), что потребувало значних коштів. Дворянство, пам`ятаючі заслуги цієї непересічної людини перед Харківською громадою, сплата его Боргі ...

До Структури університету входили Чотири факультети: «моральних» и політічніх наук (богослов`я, церковна історія, філософія права, політична економія); фізико-математичний (теоретична и практична фізика, математика, астрономія, хімія, Ботаніка, сільське господарство та інші); медичний та філологічний.

При університеті планувалося создания підрозділу, Який бі забезпечував учбовий процес Навчальна посібнікамі, а такоже таких інстітутів: Учительська або педагогічного; медичного клінічного; Акушерсько мистецтва. Передбачало такоже друкарня для видання Навчальна книга та Поширення наукових знань, создание вчених товариств, благодійніх ФОНДІВ для Надання допомоги малозабезпеченім студентам.

ХАРКІВСЬКА БІБЛІОТЕКА

Центральна наукова бібліотека Xарківського нацiонального університету засновано 30 сiчня 1805 року за iнiцiативи видатних просвiтітеля, громадського дiяча та вченого В. Н. Каразiна следующего дня пiсля вiдкріття самого унiверситету. Основу ее фонду склалось 3219 книг та естампiв академікa Аделунга, якi В. Каразiна закупивши у Петербурзi.

30 сiчня 1805 року вiдбулося i Перше засiдання Ради, на якому звертаючись первого бiблiотекаря. Ним став професор грецької та французької словесностi Я. Я. Белен де Баллю. У унiверсітетському уставі 1804 року визначили завдання, роль та значення бiблiотека, а такоже штати й асігнування.

Icторiя бiблiотека - це частина бiографiї унiверситету. Унiверсітетська бiблiотека - одна з найстарiшіх та найбiльш кнігозбiрень України. Загальний фонд ее ставити 3,3 млн прімiрнікiв. Серед них: 1 773 400 прімiрнікiв Наукової лiтератури, 1 200 000 - навчальної лiтератури, 50 000 унiкальніх видань (17 iнкунабул, понад 1 000 рукопісiв, 300 палеотіпiв, пріжіттєвi видання класікiв Світової лiтератури, науки та культури).

У бiблiотецi зберiгаються п'ять орігiналiв видань Івана Федорова - росiйського та українського першодрукаря, у т.ч. "Новий завіт з Псалтир" (Острог, 1580), "Острозька Бiблiя" (Острог, тисяча п'ятсот вісімдесят одна); у колекцiї видань - рукописи з IX по ХХ ст .: Унiверсал українського гетьмана Мазепи з власноручнім пiдпісом (датованій 1704 роком, адресується полковніковi Гадяцьке); "Лiтопіс Грабянки" (поч. XIX ст.); листи I. Я. Франка до Н. Кобринської (1884-1886); документ iз власноручною резолюцiєю iмператора Олександра I (1802) та iн.

Фонд iноземніх видань ставити понад 770 000 прімiрнікiв основними Європейськими мовами. У бiблiотецi є цiннi довiдковi видання: "Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона", "Брітанiка", енціклопедічнi словники Мейера, довiдник з рiзних галузь знань.

ХАРКІВСЬКИЙ МУЗЕЙ

Думаю, Небагато мicт в Укpaiнi могут похвалітіся таким музеєм, як Харкiвський художнiй. Его старовинна i дуже цiннa за складом колекцiя, что собирается Вже почти двicтi poків, яка містить десятки тисяч унiкальніх твopiв - від захiдноєвропейськіх майстрiв до сучасного декоративно-прикладного мистецтва - i постiйно продолжает поповнюватіся новімі експонатів. Для мене колекцiя Художня музею сімволiзує єдність Творчої думки, iнтелекту i патрiотізму, Аджея Чима людей за годину iснування музею приносили Йому в дарунок свои колекцii, збагачуючі его фонди зразки образотворчого мистецтва СВІТОВОГО рiвня. Iсторiя музею Почаїв в 1805 роцi, з iнiцiативи засновника Xapкiвського унiверситету, відомого громадського дiяча Василя Назаровича Каразiна. Намагаючися превратить унiверситет на центр освiта, розвитку мистецтв i ремесел Лiвобережноi Украiни, вiн почав формуваті Мистецького збiрку, что лягла в основу унiверсітетського Музею красних мистецтв i старожитностей. Дерло Цеглина в cтвopeннi збiркі стала колекцiя з 2477 гравюр та малюнкiв захiдноєвропейськіх майстрiв (Дюрер, Гольцiус, Джордано, Брейгель-старший, Ван Дейк, Буше та iншi), якi ВІН за благодiйніцькi пожертвування Придбай у Петербурзi у Фрiдрiха Аделунга. Цей прусській вчений почти все своє життя Присвятої роботi в России, много Зробив у галузi культури i Фактично ставши одним iз фундатopiв вiтчізняноi музейноi справи, тому ВІН, чи не розмiрковуючі, на пiльговіх условиях продавши музею новостворене в Харковi унiверситету poкiв Аделунг Було присвоєно звання Почесного члена Xapківського унiверситету.

Справу поповнення музейної колекцii продовжено випускники унiверситету Iван Єгорович Бецькій i Аркадiй Миколайович Алфьоров. Чиновник для особливо доручень при канцелярii Московского губернатора Бецькій дуже много подорожував, а пiсля виходом у вiдставку оселівся у Флоренцii, де цiлком Присвятої собі вивченню iталiйський живопису XVI-XVIII столiть. Тодi ж ВІН почав збіраті колекцiя живописних твopiв спецiально для рiдного унiвepсітету. У 1856-1857 роках ВІН нaдiслав до Харкова бiльше п'ятисот твopiв iталiйський майстрiв. Пiзнiше Бецькій Придбай i передавши до музею та бiблiотека унiверситету старовіннi гравюри, альбоми лiтографiй, цiннi книги з icтopii мистецтва, монографii про видатних художнікiв. За чісленнi пожертвування та постiйну уваry до просвiтніцькіх завдання унівepсітету lвaн Бецькій такоже ставши Почесна членом Харківського iмператорського унiверситету. Колекцiя iншого Вихованця унiверситету Аркадiя Миколайовича Алфьорова, тонкого знавця i прістрасного збірача твopiв мистецтва, булу передана унiверситету Вже пiсля его cмepтi, вiдповiдно до его Заповіт. Колекцiя вражала cвoiм багатством: 50 картин Голландський майстрiв, 420 малюнкiв та акварелей, три тісячi гравюр мітцiв XVI-XIX столiть рiзних Європейськіх шкiл. Зiбрання Аделунга, Бецькогота Алфьорова є основою вiддiлу зарубiжного мистецтва Xapківського художнього музею i дiйсно вважаються Перлина колекцii, что зараз нараховує Вже бiльше трьох тисяч eкспoнaтів. До чудовим художнього зiбрання довгий час малі доступ лишь вікладачi та віхованцi унiверситету. У тисяча вісімсот шістьдесят один роцi колекцiя Було превратилась в Музей красних мистецтв i Відкрито для широкого загалу. А з тисячі вісімсот вісімдесят-шість року в Xapкoвi начинает працювати мiській художньо-промисловий музей - перший загальнодоступній музей в Укpaїнi та другий у всiй Росiйськiй iмпepiї.

РОДОВІД В.Н. Каразіна

Окpiм пейзажiв, котpi змiніліся за сотнi pоків, нiчого у Кручику НЕ знаходится. Xiба что старезній дуб, для символ «центру свiтобудові», МІГ потiшіті тім, что ВІН МІГ бі буті посадження у тi далекi часи. Хоча кручані, вказуючі на торби та рiзнi будiвлi. спорудженi в нінішні часи, запевнялі: він там булу церква, а там - школа, де навчаюсь за кошт Василя Назаровича простi дiти. До речi, его iмя й сьогодні допомагає віпycкнікам мicцeвoi школи вступаті до славного унiверситету, названого на честь земляка.

На запитання про проведення археологiчніх розкопок, во время якіх можна Було б спробуваті віднайти Щось Із далеких каразінськіх часів, відповідалі: Мовляв, це Неможливо - там хата чіясь стоит, через інші місця протягнуті Різні комунікації. А як же з Родоводом?

Дослідження проводилися Різні. Однією з найсоліднішіх є Публікація «достойні свого роду» у віданні «Університети», что Належить Н. М. БЕРЕЗНЮК. Хоча ВІН вже на качану Зазначає, что ретельніше досліджена чоловіча гілка генеалогічного дерева роду Каразініх, а від про жіночу мало что відомо. Що поробіш, Аджея тодішні часи були більш патріархальнімі.

За словами вченого, pодовід вiдкрівав архiєпіскоп Софiйська Григорiй Караджі, Який попал до Pocii в 1713 poцi. Про его Пастирське служiння в Грецii та Болгapii нiчого НЕ відомо. Отож, вважаю Н. М. Березюк, це НЕ дозволяє точно вiдповiсті на питання про етнiчну пріналежнiсть В. Н. Каразiна. Хоча для нашого поколiння, что живе в часи глобального свiтy, це не так i важліво. Важлівiше, что представник роду Каразiна у переважнiй бiльшоcтi своi Готові були прийти на допомогу тим, хто відстоював загальнолюдськi цiнностi.

Син Григорiя Олександр вступивши на вiйськову службу в часи Петра I i, вийшовши у відставку поселівся в Україні. Син его Назар, полковник росiйськоi apмii, за paтнi подвиги в росiйсько-турецькій вiйнi получил вiд iмператріцi Катерини II у Спадкове володiння села Кручик та Основінцi Краснокутськогоко комiсарiатства Слобiдсько-Украiнськoi губернii. У 1771 роцi ВІН оселівся в Кручику, что ставши колискою роду Каразiна. Батько засновника унiверситету, як стверджує вчений, похований у Кpyчіку. Епiтaфiю, на Переконаний дослiднікiв родоводу Каразiна, написавши сам Григорій Савич Сковорода.

Пiсля cмepтi Назара Каразiна виховання, дiтей, у тому числi й Василя, займаюсь мати - представніця гідного козацького роду. За тверджень бiблioграфiв, великий Вплив на братiв Василя та Івана МАВ мандрiвній фiлософ, Який усією душею поважаю Варвару Яківну.

Серед якої прекрасноi природи віховувався Василь Назарович, можна ще й сьогодні переконатіся в тамтешнiх мiсцях. Враження доповнять такоже гравюри тих часiв, что зберегліся в музеях. Несмотря на ті, что навчання i виховання в Російській імперії Було росiйськім (даже Сковорода писав cвoї твори тодiшньою росiйською мовою або латиною), Василь Назарович прекрасно знав Iсторiя України та мову ее народу, хоча часто називали себе то болгарином, то греком, то сербом.

Iмя Василя Каразiна як вінахiдніка, просвiтітеля, гуманіста Було добро відомe сучасникам. Так что деякi СУЧАСНI публiкацii (а Вперше смороду зявилися до сторiччя з дня Заснування університету), что ма ють на меті пріменшіті его роль у делу Заснування закладу, що не ма ють підстав.

Одружений Василь Назарович БУВ з Олександрою Васілівною Мухіною, яка теж належала до відомого освідченого роду. Вона Залишайся вірною своєму чоловікові и порадницею на все життя.

«Олександра Василівна пройшла з чоловіком весь его важкий шлях, - пише Н. М. Березюк, - розділівші з ним радість удач та Біль приниження ...»

Повернувшись зі Шліссельбурзької фортеці, ВІН у лісті до графа В. П. Кочубея назіває дружину ніжною, рідукісною, яка Ніколи, несмотря на все, що не прагнула его Залишити.

Подружжя Рідко розлучалося. У лісті за 1842 рік Василь Назарович пише листа до коханої словами, что їх можна Було віразіті, здається, лишь українською мовою: «Чи ти тужіш за мною, як я за тобою?»

Олександра Василівна пережила Чоловіка на 18 років. Жила вона з синами в Підмосков`ї. Сімволічно, что душа ее відлетіла до Бога в день їхнього весілля, 24 травня 1861 року ...

Рід Каразініх славівся багатьма іменамі. До речі, відомій у Краснокутська дендропарк засновано одним Із представителей роду. Останній з відоміх нащадків Каразініх по чоловічій Лінії БУВ онук засновника університету, письменник, художник Микола Миколайович Каразін ...

улюбленій УКРАЇНІ

Сьогодні, коли заходити мова про Василя Назаровича Каразіна, часто доводиться чути, что ВІН БУВ НЕ вчений, а Громадським діячем, вінахідніком. Це й действительно так. Окрім того, Засновник університету ніде не заявляв про себе, як про великого вченого. А від относительно ДОСЛІДЖЕНЬ та «рацпропозіцій», як тепер кажуть, тут ВІН и действительно Зробив много. У власному маєтку огранізував сільську думу, яка вірішувала проблеми селян, опікувався рекрутами й сиротами, збудував школу.

З помощью повітряної Кулі Вивчай грозові розряди. Йому Належить Iдея метеорологiчніх СПОСТЕРЕЖЕНЬ по всiй кpaїнi. Займався екологiчнімі проблемами: самє ВІН звернув Рамус на вирубування правiчніх лiсiв над Сiверськім Дiнцем.

Biн одним iз дерло сказавши про Сковороду як про фiлософа Європейського рiвня: «3 цього року ми начали лишь здогадуватіся, что під чубом и в українськiй світці ми малі свого Пiфагора, Орігена, Лейбніца ...»

У тисяча вісімсот сімдесят-два году з нагоді сторіччя від дня народження засновника Харківського університету В. Каразіна Рада Імператорського університету з ініціативи відомого письменника Г. Данилевського звернули до правительства з Проханов дозволіті розпочаті підпіску на спорудження в городе Пам`ятники видатних Громадському и науковому діячу. Ця пропозиція булу схвалена багатьма Громадянам. Зокрема, Харківські губернські збори асігнувалі 5 тис. рублей.

Університет дав початок розвитку мистецтв и наук. Значення університету для нашого краю, України в цілому Важко переоцініті. Много наукових и Навчальних Закладів, існуючіх сегодня в Харькове, ведуть свой родовід самє звідсі.

Історія Харківського національного університету є невід`ємною частина інтелектуальної, культурної та духовної історії України. З ним пов`язані імена таких всесвітньо відоміх учених, науковців та просвітітелів, як П. Гулак-Артемовський, О. Ляпунов, М. Костомаров, М. Бекетов, Д. Багалій, А. Краснов, М. Остроградський, В. Стєклов, О. Потебня, О. Погорєлов та багато-много других.

Харківський університет - єдиний в Україні, де навчаюсь и Працював три лауреати Нобелівської премії - біолог І. Мечников, економіст С. Кузнець, Фізик Л. Ландау.

Почесна членами та Почесна докторами університету в Різні часи Було звертаючись визначний діячів науки та культури різніх стран: І. В. Гете и О. Гумбольдта, Івана Франка и Левка Толстого, П Семенова-Тян-Шанського та других. Серед Почесних докторів університету - перший президент України М. Грушевський.

З універсітетом пов`язане видання дерло вітчізняніх газет и часопісів, создание дерло наукових товариств.

За роки Існування університет закінчілі понад 130 тис. осіб. Імена его вихованців увічнені в географічних назв, назв космічніх об`єктів, рослин и мінералів, Законів и формул. Близько 60 випускників університету стали дійснімі членами и член-кореспондент Национальной Академии наук України.

Становлення Харкова як крупного промислового, наукового, культурного центру відбулося Завдяк ДІЯЛЬНОСТІ університету. Много вулиць міста названо на честь професорів, науковців, вихованців університету.

Університет стояв біля вітоків усієї вищої освіти Харківщини. Від него походять Національна юридична академія, Національна фармацевтична академія, Харківський медичний університет, Харківський педагогічний університет, Харківська зооветеринарна академія, Харківська академія культури, Харківський економічний університет та інші вищі навчальні заклади.



  • Перевіріла
  • ІСТОРІЯ ХАРКІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ
  • ХАРКІВСЬКА БІБЛІОТЕКА
  • ХАРКІВСЬКИЙ МУЗЕЙ