|
план
Вступ
1 Пристрій
1.1 Представництво республік у Верховній Раді
1.2 Президія
1.3 Рада старійшин
2 Знак депутата
2.1 Правовий статус
2.2 Видача
3 Припинення діяльності Верховної Ради
4 Вибори і скликання
5 Верховні ради союзних і автономних республік
6 Цікаві факти
Список літератури
Верховна Рада СРСР
Вступ
Верховна Рада СРСР - в 1938-1989 вищий орган державної влади СРСР, який обирається загальним, рівним і прямим голосуванням; в 1989-1991 - постійно діючий парламент, що обирається З'їздом народних депутатів СРСР.
1. Пристрій
Складався з двох рівноправних палат - Ради Союзу і Ради Національностей. Термін повноважень Верховної Ради по Конституції 1936 року становив 4 роки, за Конституцією 1977 року - 5 років.
1.1. Представництво республік у Верховній Раді
Стаття 110 радянської Конституції 1977 року говорила:
Рада Союзу і Рада Національностей складаються з рівного числа депутатів. Рада Союзу обирається по виборчих округах з рівною кількістю населення. Рада Національностей обирається по нормі: 32 депутати від кожної союзної республіки, 11 депутатів від кожної автономної республіки, 5 депутатів від кожної автономної області і один депутат від кожного автономного округу.
Відповідно до Конституції СРСР, союзні республіки з різною чисельністю населення володіли рівним числом представників в Раді Національностей Верховної Ради СРСР -по 32 місця з 750. Точно також різні автономні республіки, автономні області і округи делегували до Ради Національностей однакове число депутатів (по 11, 5 і 1 відповідно). Однак великі нації все одно мали більшість завдяки домінуванню в Раді Союзу, склад якого (рівний за чисельністю Раді Національностей) обирався пропорційно чисельності населення.
1.2. Президія
Роботою Верховної Ради керував Президія, який заново обирався на початку роботи Ради кожного скликання на спільному засіданні обох палат з числа депутатів. Президія складався з голови, його 15 заступників (по одному від кожної союзної республіки), секретаря і 20 членів.
Президія був уповноважений ратифікувати і денонсувати міжнародні договори, вводити в окремих місцевостях або по всьому СРСР військовий стан, віддавати наказ про загальну або часткову мобілізацію, оголошувати війну, призначати послів СРСР. Крім того, у функції Президії входило: видання указів; тлумачення діючих законів; здійснення право помилування; прийом в радянське громадянство, позбавлення його і твердження добровільного виходу з радянського громадянства; установа орденів, медалей, почесних звань СРСР і нагородження ними; встановлення військових звань, дипломатичних рангів і т. п .; призначення та звільнення вищого командування Збройних Сил та міністрів (останнє - з наступним затвердженням Верховною Радою); скасування постанов Ради Міністрів СРСР у разі їх невідповідності закону; подання Верховної Ради (в період між його сесіями) у зносинах з парламентами інших країн; прийом вірчих і відкличні грамоти акредитованих при ньому дипломатичних представників інших країн; проведення референдумів. Також президія мав право розпустити Верховну Раду і призначити дострокові вибори.
1.3. Рада старійшин
Рада старійшин - дорадчий робочий орган Верховної Ради, утворювався в кожній з палат. До 1989 року існування Ради старійшин не було юридично закріплено, і він функціонував в силу традиції [1], а після прийняття 20 грудня 1989 р Регламенту З'їзду народних депутатів СРСР і Верховної Ради СРСР Рада старійшин отримав правовий статус, його роботі була присвячена стаття 62 регламенту. [2]
Рада старійшин створювався в кожній з палат (за квотою: Рада старійшин Ради Союзу - один представник на чотирьох депутатів; Рада старійшин Ради Національностей - по два представники від кожної союзної республіки і по одному від кожних автономної республіки, автономної області й автономного округу); в завдання Ради старійшин входило попереднє рішення організаційних питань роботи сесії Верховної Ради (обговорення порядку денного, встановлення порядку обговорення доповідей і т.п.).
2. Знак депутата
Депутату вручався Знак депутата ВР СРСР і посвідчення депутата.
2.1. Правовий статус
Відповідно до статті 40 Закону «Про статус народних депутатів в СРСР»: Депутат має депутатське посвідчення і нагрудний знак, які видаються йому після визнання Радою повноважень депутата. Депутатським посвідченням і нагрудним знаком депутат користується протягом строку своїх повноважень.
2.2. видача
Положення про посвідчення і нагрудні знаки народних депутатів, а також зразки посвідчень і нагрудних знаків затверджуються: для народних депутатів СРСР - Президією Верховної Ради СРСР; для народних депутатів союзних і автономних республік, депутатів місцевих Рад народних депутатів - Президіями Верховних Рад відповідних союзних і автономних республік [3].
3. Припинення діяльності Верховної Ради
Останній Верховна Рада СРСР (12 скликання) був обраний на першому З'їзді народних депутатів СРСР 25 травня 1989 року. Головою було обрано Генеральний секретар ЦК КПРС Михайло Сергійович Горбачов.
15 березня 1990 року Горбачов був обраний З'їздом народних депутатів СРСР Президентом СРСР. На посаді голови Верховної Ради його змінив Анатолій Іванович Лук'янов (арештований 29 серпня 1991).
8 грудня 1991 були підписані Біловезькі угоди, ратифіковані Верховною Радою Української РСР 12 грудня 1991 року Тоді ж їм були відкликані депутати Верховної ради СРСР від РРФСР, в результаті чого Рада Союзу (нижня палата Верховної Ради) позбулася кворуму, що було констатовано її головою К. Д . Лубенченко на засіданні 17 грудня 1991 року. На цьому робота Верховної Ради СРСР фактично була припинена.
25 грудня 1991 року М. С. Горбачов оголосив про свою відставку з поста Президента СРСР.
26 грудня 1991 року сесія зберегла кворум верхньої палати Верховної Ради СРСР - Ради Республік (утвореної Законом СРСР від 05.09.1991 № 2392-1, але не передбаченої Конституцією СРСР), з якої на той момент не були відкликані тільки представники Казахстану, Киргизії, Узбекистану , Таджикистану та Туркменістану, прийняла під головуванням А. Т. Алімжанова декларацію № 142-Н про припинення існування СРСР, ліквідації всіх органів влади СРСР, звільнення вищих посадових осіб від займаних посад і про саморозпуск Верховної З ета СРСР.
4. Вибори і скликання
· Верховна Рада СРСР 1 скликання - вибраний 12 грудня 1937 засідав з 1938 по 1946 (вибори під час Великої Вітчизняної війни не проводилися)
· Верховна Рада СРСР 2 скликання - обраний 10 лютого 1946 засідав з 1946 по 1950;
· Верховна Рада СРСР 3 скликання - вибраний 12 березня 1950 засідав з 1950 по 1954;
· Верховна Рада СРСР 4 скликання - обраний 14 березня 1954 засідав з 1954 по 1958;
· Верховна Рада СРСР 5 скликання - обраний 16 березня 1958 засідав з 1958 по 1962;
· Верховна Рада СРСР 6 скликання - обраний 18 березня 1962 засідав з 1962 по 1966;
· Верховна Рада СРСР 7 скликання - вибраний 12 червня 1966 засідав з 1966 по 1970;
· Верховна Рада СРСР 8 скликання - обраний 14 червня 1970, засідав з 1970 по 1974;
· Верховна Рада СРСР 9 скликання - обраний 16 червня 1974, засідав з 1974 по 1979;
· Верховна Рада СРСР 10 скликання - обраний 4 березня 1979, засідав з 1979 по 1984;
· Верховна Рада СРСР 11 скликання - обраний 4 березня 1984, засідав з 1984 по 1989;
· Верховна Рада СРСР 12 скликання - обраний З'їздом народних депутатів СРСР, засідав з 1989 по 1991 роки.
5. Верховні ради союзних і автономних республік
Крім Верховної Ради СРСР, в Радянському Союзі діяли також Верховні Ради в кожній з союзних і автономних республік, також керовані президіями, проте всі ці Ради були однопалатними.
· Верховна Рада Грузії - діяв до 1992. Наступник - Державна Рада Грузії
· Верховна Рада Росії - діяв до 4 Жовтень 1993, коли був розігнаний. Наступник - Федеральні збори Російської Федерації
· Верховна Рада Казахстану - діяв до 1995. Наступник - Парламент Республіки Казахстан
· Верховна Рада Білорусі - діяв до листопада 1996. Наступник - Національні збори Республіки Білорусь
· Верховна Рада Литви - в 1991 перейменований в Сейм Литви
· Верховна Рада Молдавії - в 1991 перейменований в Парламент Молдавії
· Верховна Рада Азербайджану - з 1991 Національна Рада Азербайджану, з 1992 Національні збори Азербайджану
· Верховна Рада Туркменії - в 1992 перейменований в Меджліс Туркменії
· Верховна Рада Естонії - діяв до 1992. Наступник - Рійгікогу.
· Верховна Рада Латвії - в 1993 перейменований в Сейм Латвії
· Верховна Рада Таджикистану - в 1992 перейменований в Парламент Таджикистану
· Верховна Рада Вірменії - в 1995 перейменований в Національні збори Вірменії
· Верховна Рада УРСР (України) і
· Верховна Рада Киргизії - діють до сих пір (Верховна Рада України (укр. Верховна Рада) дослівно перекладається як «Верховна Рада України», а Жогорку Кенеш (кирг. Жогорку Кеңеш) як «Верховна Рада»), хоча на ділі ниненшніе парламенти Киргизії і України, як і всі інші парламенти країн колишнього СРСР, не мають з колишніми Верховними Радами майже нічого спільного.
З колишніх автономних республік СРСР Верховними Радами досі називаються парламенти Хакасії і Криму.
Також Верховною Радою нині називається парламент невизнаної Придністровської Молдавської Республіки, яка за радянських часів не мала статусу союзної або автономної республіки.
6. Цікаві факти
· У роки Другої світової війни відбулися чотири сесії Верховної Ради СРСР 1-го скликання:
9-я сесія ВР СРСР (18 червня 1942) ратифікувала Договір про союз у війні в Європі і про співпрацю і взаємну допомогу після війни між СРСР і Великобританією;
10-я сесія ВР СРСР (28 січня - 1 лютого 1944);
11-я сесія ВР СРСР (24-27 квітня 1945);
12-я сесія ВР СРСР (22-23 червня 1945) прийняла Закон про демобілізації старших вікових груп особового складу діючої армії.
· Заперечуючи доктрину поділу влади, радянські законодавці наділили Верховну Раду як законодавчими, так і розпорядчими та контрольними функціями і правом скасовувати акти виконавчої влади.
Список літератури:
1. Рада старійшин // Вікіпедія
2. Регламент З'їзду народних депутатів СРСР і Верховної Ради СРСР. Прийнято СНД СРСР 20.12.1989 р
3. Закон «Про статус народних депутатів в СРСР» від 21 грудня 1989 року
Джерело: http://ru.wikipedia.org/wiki/Верховный_Совет_СССР
|