Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


Історія розвитку КОАО АЗОТ





Дата конвертації29.09.2019
Розмір3.87 Kb.
Типкурсова робота

Виконав Коваленко Е. А.

Пермський Державний Технічний Університет

Перм 2005

Історія розвитку

У 1945 році було прийнято рішення про початок будівництва в Кемерово Новокемеровского хімкомбінату. Це рішення було обумовлено близьким закінченням Великої Вітчизняної Війни і необхідністю відновлення зруйнованої війною промисловості. Місцем будівництва було вибрано Кемерово в зв'язку з близькістю джерел сировини і транспортної магістралі. Не останню роль зіграло також та обставина, що в Кемерово працювали Коксохімічний і азотнотуковий заводи, а також евакуйований з окупованого Харкова завод «Карболіт». Наявність працюючих підприємств хімічної промисловості в місті частково знімало проблему кадрів.

5 листопада 1956 року Новокемеровскій хімкомбінат дав свою першу продукцію - був запущений цех амінів. Ця дата і вважається днем ​​народження найбільшого підприємства хімічної промисловості. У 1960 році були запущені виробництва аміаку, метанолу, формаліну і уротропіну, а також розпочато будівництво виробництва капролактаму з аніліну за німецькою технологією. У травні 1962 року Капролактам-1 був запущений, але виникли проблеми з закупленим в Німеччині кобальтові каталізатором. Проблему вирішив головний інженер Н. М. Вдовин, замінивши його на вітчизняний нікель-хромовий каталізатор, і в вересні 1963 року виробництво капролактаму вийшло на проектну потужність.

Також в 1963 році запущений цех біологічної очистки стоків, а в 1964 році отримана перша продукція в цеху карбаміду і було запущено перший в країні виробництво іонообмінних смол. У 1968 році була пущена друга черга виробництва капролактаму вже на бензольної основі. У 1972 році 2 виробництва капролактаму об'єднають, а трохи пізніше лінію, що працює на аніліні, зовсім закриють.

У 1967 році буде отримана перша саліцилова кислота, а в 1970 - перший сульфенамід «С». У 1973 році вийшла на проектну потужність третя лінія виробництва капролактаму за голландською технологією, а в 1974 - виробництво Діафен за японською технологією. З останнім сталася заминка - знову підвів каталізатор. І знову виручив головний інженер Н. М. Вдовин.

Після 1975 року нових виробництв практично не запускалося, але запущені весь час розширювалися й удосконалювалися. Зростала участь заводу і в соціальній сфері: будувалося житло для працівників, поліпшувалися умови праці та життя. У 1976 році Новокемеровскій хімкомбінат був перейменований в Кемеровській виробниче об'єднання «Азот».

У роки кризи виробництво сильно впало, продукція залежувалася на складах, деякі виробництва були законсервовані як економічно нерентабельні, зарплати працівників сильно впали, безліч людей було звільнено.

Поворот на краще настав з подоланням піку кризи і приходом в 2005 році нового власника - компанії «Сибур». Зарплати знову стали рости, знову з'явилися покупці продукції, виробництво почало повільно виходити на колишні темпи.

Наслідки кризи ще не подолані, так як за цей час технологія істотно пішла вперед, а основні матеріальні фонди Азоту залишилися на рівні кінця 80-х років, обладнання зношене. Зокрема, нещодавно законсервовано виробництво Діафен через технічну відсталість і, як наслідок цього, нерентабельність.

Але, навіть переживши кризу 90-х, Азот залишився одним з найбільших хімічний підприємств Росії та найбільшим виробником капролактаму. В даний час потужність тільки лінії «лакто-2» складає 56 тисяч тонн на рік. Його продукція йде на підприємства по всій Росії і на експорт.

Крім капролактаму Азот випускає як окремі продукти іонообмінні смоли (катіоніти і аніоніти), сірчану і азотну кислоту різної концентрації, аміак, сульфат амонію як побічний продукт при виробництві капролактаму, сульфенамід «С», аміачну селітру, зріджені гази, аміак і багато іншого.