Обмін досвідом роботи: «Ефективні методи підготовки учнів до ДПА та ЗНО з історії та суспільствознавства»

МБОУ «Просто Челнінского ЗОШ» Новошешмінском району РТ

Обмін досвідом роботи:

«Ефективні методи підготовки учнів

до ДПА та ЗНО з історії та суспільствознавства »

Шакірова Гюзель Рафиковна

Учитель історії та суспільствознавства вищої кв.категоріі

Просто Челнінского ЗОШ Новошешмінском району РТ

2013р.

Концепція модернізації освіти ставить перед освітою мета «стати найважливішим фактором гуманізації суспільно-економічних відносин, формування нових життєвих установок особистості». Розвивається суспільству потрібні сучасно освічені, моральні, заповзятливі люди, які можуть самостійно приймати відповідальні рішення в ситуації вибору. Вчителю, з одного боку, необхідно зберегти фундаментальність історичної освіти, з іншого - впроваджувати компетентнісний підхід у викладанні історії суспільствознавства. Найважливішою метою в своїй роботі головним вважаю формування інтересу до предмету. Практика показує, що при досить інтенсивної підготовки учня до іспиту, при наявності у нього зацікавленості в максимально успішної здачі ДПА, а пізніше ЄДІ, результат не буде високим, якщо у дитини відсутній інтерес до предмету. Основна підготовка учнів до ДПА та ЗНО йде не тільки в 9-х, 10-11 класах, типові завдання слід починати вирішувати вже з 6-го класу. Дуже важливим етапом такої підготовки роботу з підбору завдань до уроку, щоб найбільш повно врахувати особливості мотивації і психолого-вікові особливості учнів. Правильний підбір вправ для занять дозволяє дітям брати активну участь у всьому, що відбувається на занятті; не дізнаватися про чужі відкриття, а відкривати нове самим (займати активну дослідницьку позицію); усвідомлювати результати занять для групи і для самого себе. Важлива умова ефективності освітнього процесу - включеність всіх сфер особистості дитини і підтримка інтересу і активності протягом всього заняття.

Що рухає учнем в процесі історичного пізнання?

У 5-7 класах це може бути інтерес до предмету в цілому, можливість отримати позитивну оцінку, завоювати авторитет в очах вчителя, батьків, бажання бути успішним. Форми прояву інтересу, активності різноманітні: яскраві відповіді, системність у підготовці домашнього завдання, активне вивчення додаткової літератури.

У 8-9 класах ситуація ускладнюється, подібна активність поступово згасає. Дитяча безпосередність трансформується в підлітковий нігілізм. Мотив досягнення успіху в навчанні практично не розвивається, пізнавальний інтерес тільки у високомотивованих.

У 10-11 класах інтерес до предмету набуває практичний характер, розглядається з позиції його необхідності в отриманні подальшої освіти. Відмітка виступає не мотивом, а критерієм якості знань. У цей період висока внутрішня, власна мотивація. З огляду на особливості сприйняття, якими володіє кожен з учнів, слід включати в заняття різні види діяльності. Тоді учні можуть стати успішними, відчути, що і вони можуть досягти перемоги.

У 5-7 класах найбільш ефективні командні розвиваючі ігри, що несуть в собі елемент змагання, а в 8-11 класах - ділові ігри та семінари.

Одним з ефективних методів є індивідуальна практична робота різних рівнів складності. Її краще виконувати письмово, особливо в старших класах - це сприяє розвитку писемного мовлення і готує до нового формату екзаменів. Даний вид роботи найбільш доцільний на уроках закріплення нового матеріалу і розвитку умінь і навичок, іноді - в якості домашнього завдання (природно, обсяг домашньої роботи не повинен бути занадто великим). При цьому, крім вже традиційних завдань по складанню планів і таблиць, хороший ефект дає використання методу «незакінчених пропозицій», коли учням необхідно підібрати додаткову інформацію, якої бракує до вже наявними відомостями (Наприклад, з суспільствознавства - «Розумними потреби людини будуть тоді, коли .... »)

Ще одним методом підготовки учнів до підсумкової атестації є регулярне вивчення нормативних документів по ЄДІ і ДПА; змін, що вносяться до структури КІМов; аналітичних звітів ФІПІ за результатами іспитів поточного року, в яких дається не тільки якісний аналіз завдань і типових помилок, допущених випускниками, а й даються цінні методичні рекомендації з підготовки до іспитів в наступному році.

Пропоную вашій увазі кілька педагогічних прийомів, виходячи з типових помилок учнів в екзаменаційних роботах.

1) У частині А і С на ЄДІ і ДПА випускники часто припускаються помилок в операціях з поняттями: невиправдане розширення або звуження значення даного поняття, підміна понять, використання «понять-кентаврів», які об'єднують ознаки близьких за значенням, але якісно різних понять.

Тому дуже важливим вести роботу по формуванню провідних понять курсу. Для цього, починаючи з молодших класів, учні можуть вести спеціальні словники термінів, за якими слід проводити регулярні письмові контрольні роботи та усні опитування на кожному уроці в якості додаткових завдань при відповіді біля дошки. Таким чином відбувається закріплення понятійного мінімуму як окремим учнем, так і класу в цілому. Однак в особливу групу понять доречно виділити багатозначні поняття (суспільство, культура та ін.). Важливо фіксувати різні значення цих понять, виявляти їх співвіднесеність, ієрархічність.

2) Досвід останніх років проведення ЄДІ і ДПА показав, що як і раніше високий (около20%) рівень невиконання завдань на аналіз і інтерпретацію тексту, які передбачають вміння здійснювати комплексний пошук, систематизацію та інтерпретацію інформації з певної теми. Перші завдання З - вимагають наявності репродуктивного по суті вміння: знайти в неадаптованих тексті ту чи іншу соціальну інформацію. Разом з тим відсутність даного вміння говорить про те, що випускник в цілому не опанував уміння смислового читання, і, як наслідок, - про його неготовність без сторонньої допомоги працювати з науковою літературою.

Тому, найважливішим моментом підготовки до ЄДІ і ДПА є робота над розумінням учнями формулювання питання і умінням відповідати строго на поставлене запитання. У процесі цієї роботи рекомендується використовувати різні вправи, суттю яких є аналіз формулювання питання і підбір правильної відповіді, тобто відповідного даної формулюванні.

3) Окремо слід зупинитися на завданні з суспільствознавства С8. Воно вимагає складання складного плану розгорнутої відповіді на конкретну тему курсу. Основною умовою виконання даного завдання є системне, глибоке, досить об'ємне і різнобічну знання по темі, яка потребує залучення внутрікурсового матеріалу, матеріалу з суміжних навчальних дисциплін, а також, по можливості, оперативних знань з суспільствознавства, одержуваних зі ЗМІ. Слід мати на увазі, що складання складного плану як вид діяльності далеко не часто використовується в педагогічній практиці викладання суспільствознавчої курсу.

Формування навичок складання розгорнутого плану на численних прикладах показує, що учні засвоюють цей прийом не відразу, не на одному уроці, а поступово. Робота над прийомом вимагає від учителя наполегливості і терпіння. Методисти вважають, що основна робота з цього напрямку, повинна проводитися в 5-7 класах, бути систематичною і послідовною.

Підготовка до виконання даного завдання має охоплювати значний період навчання в основній школі.Протягом цього періоду учні повинні навчитися: узагальнювати і формулювати у вигляді невеликої фрази основний зміст фрагмента тексту; проводити відбір матеріалу, необхідного для розкриття теми або її частини; «Вписувати» відібрані факти в контекст заданої теми; визначати логіку, послідовність викладу матеріалу. Кожне з названих умінь є досить складним для освоєння і, звичайно, вимагає окремої роботи над його формуванням. Не можна, що не відпрацювавши кожне з названих умінь окремо, відразу вимагати від учнів виконання завдань по складанню складного плану з певної теми. Необхідно відзначити, що для складання плану необхідно не тільки володіти вміннями, а й добре знати історію.

При аналізі робіт учнів над планами по історії в молодших класах слід виявити типові недоліки у кожного учня. Познайомивши учнів з цими недоліками, направити самостійну роботу учнів по визначенню правильного способу діяльності, але не залишати їх роботу без уваги. В результаті, до старших класів в учнів виробляється певна послідовність дій при складанні плану.

Для формування вміння розкривати запропоновану тему у вигляді складного плану доцільно спробувати використовувати наступний прийом. Учням пропонується при вивченні ряду тем одночасно формулювати пункт плану і тезисно розкривати знання, що стоїть за цим пунктом. Цей методичний прийом дозволить, по-перше, виключити «порожні» пункти, не забезпечені змістом. По-друге, така робота дозволить виробити бачення досліджуваних тим як на рівні цілісного сприйняття, так і на рівні основних ідей, змістовних складових. Виділення основних ідей спочатку може проводитися за текстом підручника і, бажано, разом з учителем, з розбором вголос кожного пропонованого учнями пункту і підпункту.

4) Найбільш складна частина іспиту з суспільствознавства - есе.

Готувати учнів до виконання такого роду завдань необхідно також, починаючи з 8-9-х класів. Слід використовувати наступний прийом. Після проходження деяких тим учням пропонується будинку написати міркування по одному з декількох запропонованих висловлювань. Висловлювання потрібно підібрати так, щоб вони відповідали тільки що вивченої теми, тоді робота над есе перетвориться в цікавий спосіб закріплення матеріалу. Наступний урок починається з того, що 1-2 учнів зачитують перед класом свої відповіді. Учитель, грунтуючись на встановлених критеріях оцінки, вголос розбирає виступу і оцінює їх (до розбору есе можна залучити і учнів).

Крім того, для підготовки до написання есе можна використовувати технологію ПОПС, при якій учень має готовий алгоритм навчальних дій, виражених першими буквами скорочення ПОПС:

• П -позіцію (пояснює, в чому полягає його точка зору, припустимо, "Я вважаю, що смертна кара не потрібна ...");

• Про -обгрунтування (не просто пояснює свою позицію, а й доводить, починаючи фразою типу: "Тому що збільшується кількість тяжких злочинів, згвалтувань, вбивств ...");

• П -приклад (при роз'ясненні суті своїй позиції користується конкретними прикладами, використовуючи обороти типу: "Я можу підтвердити це тим, що зростання злочинності спостерігається за останні роки ...";

• З-наслідок (робить висновок в результаті обговорення певної проблеми, наприклад, "У зв'язку з цим (збереженням смертної кари, ми не спостерігаємо зменшення росту злочинності ...").

Найголовніше, що дає застосування даної технології, учні висловлюють свою точку зору, ставлення до запропонованої проблеми.

Дуже хороший ефект дає при підготовці до ЄДІ і ДПА проектна діяльність, яка відповідає діяльнісної-компетентнісної парадигми освіти і орієнтована на підготовку інформаційних та предметних компетенцій, що перевіряються ЄДІ завданнями частини А, В і С.

На уроках і в позаурочній діяльності застосування проектної технології сприяє розвитку ключових компетентностей учнів (навчально-пізнавальної, інформаційної, комунікативної, соціально-трудової), що підвищує самооцінку дитини і допомагає йому самореалізуватися. В ході проектної діяльності формуються і розвиваються такі вміння: ставити мету, планувати і вибирати види діяльності, здійснювати відбір змісту матеріалу і т.д., використовуючи для цього можливості комп'ютера. Проекти часто виходять за рамки предметного змісту і носять характер міждисциплінарного дослідження, отже, переходять на рівень соціально-значущих результатів.

Таким чином, при підготовці до ДПА, ЗНО з історії та суспільствознавства, вважаю за необхідне перш за все використовувати системно-діяльнісного підходу та поетапну підготовку учнів до ЗНО, ДПА. Така поетапна підготовка дозволяє вчителю організувати навчальний процес як самостійний, творчий пошук самого учня в партнерському взаємодії з учителем.