|
Державна митна служба України
Академія митної служби України
Кафедра организации Боротьба з контрабандою
Контрольна робота
з дисципліни: "Судові та правоохоронні органи України"
на тему: "Система козацьких судів у 17-18 ст."
Дніпропетровськ
2002
план
Вступ
1. Суд и судочинство Гетьманщини (друга половина XVII-XVIII ст.)
2. Реформа козацьких судів К.Розумовського
3. СПЕЦІАЛЬНІ суди
Висновки
Список використаної літератури
судова система козацтво Розумовський
Вступ
У договорі 1654 року булу зафіксована Вимога України "підтвердіті права и вольності наші військові, Які з віків мало Військо Запорізьке, что своими правами судилося". Правосуддя в тій годину вважать однією з найважлівішіх функцій влади и Військо Запорізьке надавало Йому Великої ваги. "Щоб ні Воєвода, ні боярин, ні стольник у суди військові не вступали, но від старшин своих, щоб товариство судімі були: де Троє чоловіків козаків, тоді два третього ма ють судити". Отже, в договорі булу занотована теза про цілковіту незалежність України от Царське правительства сфере судочинства.
Внаслідок Візвольної Війни польська судова система в Україні булу скасована. Мова йдет про шляхетський-станові суди: земські - в цівільніх справах для, гродські - в крімінальніх та підкоморські в земельних. После Утворення национальной держави - Гетьманщини, розпочався процес Введення новой системи козацьких судів, поруч З якою існувалі СПЕЦІАЛЬНІ суди.
На суднових систем вплівалі політичне становище цієї части України, ее соціально-економічний розвиток, а такоже зміна станової структури населення і встановлення зверхньої власти покозаченої шляхти и козацької старшини.
Метою даної роботи є Розгляд процесса создания та организации системи козацьких судів у 17-18 ст., А такоже Особливості судоустрою, что існував на территории Української держави.
1. Суд и судочинство Гетьманщини (друга половина XVII - XVIII ст.)
Система козацьких судів
У перший период судоустрою Української козацької (1648 р. - початок 60-х рр. XVIII ст.). Держави судова система Складанний з судів козацьких (державних), міськіх, Громадська, домініальніх, духовних, особливо. Козацькі суди поділяліся на центральні и Місцеві [5, с.15]. Цей период характерізується перевага Дії звичаєвого права и использование пов'язаних з ним аналогії та імпровізації, розвитку Нових форм судівництва. У тій же година наявність сюзерена не могла не впліваті на судівніцгво Гетьманщини, тому в XVIIIст. Постійно збільшувався Вплив російського судочинства, зокрема на діяльність центральних СУДОВИХ установ.
Найніжчу ланку судів Гетьманщини Складанний сільські суди отаманів, котрі вірішувалі незначні цівільні и Карні справи козаків. Отаман здійснював суд разом з Поважними козаками. У разі участия в спірній делу селянина створювався міжстановій суд (уряд до повних), оскількі до него тоді входили ще війт и представник сільської громади. Такі суди Інколи віконувалі доручення Вищих судів, зокрема в проведенні слідства. Важливі або СКЛАДНІ справи сільські суди передавали сотенним судам. До них же йшлі апеляції НЕ згодної з рішенням сільського суду сторони.
Сотенні суди існувалі в містах и містечках - центрах сотень. Сотенний суд складався з сотника, городового отамана, писаря, кількох рядів Членів суду з представителей знатної сотенної старшини. У сотень судах полкових міст іноді брали участь полковники и полкової старшини. У зв'язку з наявністю в містах и містечках жителей (міщан), что належали до Іншої юрісдікції, сотенні суди часто проводять спільно з Ратушний чи магістратськімі, внаслідок чого вінікав козацько-міщанській суд. Взагалі между Ратушний и сотень судами за документами Важко візначіті лінію розмежування козацької и міщанської юрісдікцій. Сотенний суд розглядав усі цівільні и Карні справи козаків, котрі НЕ вірішував сільський суд отаманів, а такоже виступали у роли апеляційної інстанції - по відношенню до сільського суду. Справи, что судом вважаю найважлівішімі, передавати в полковий суд, куди такоже направляти й апеляції на решение сотень судів.
Найбільшу Кількість справ розглядалі полкові суди, їх очолювалі полкові судді, проти головувалі тут полковники. Полкові суди розглядалі Кримінальні та цівільні справи. [3, c.237].
Полкові суди Складанний з полковника, полкового судді, полкової старшини и значкових (смороду знаходится Під захистом полковника) товариша. У них же обов'язково брали участь городовий отаман, сотник, представник від козаків, міщан и духовенства. Ними такоже розглядаліся Важливі Карні и цівільні справи козацької старшини. Як и сотенні, полкові суди до 30-х рр. ХУШст. (До Гетьманська наказу 1730р. Про розмежування судів) засідалі разом з Міським судом. У зв'язку зі зміцненням козауько-старшинському стану, збільшенням числа бунчукового товариства, а отже, вилучений їх з-під полкової юрісдікції, поступово обмежується компетенція полкових судів и растет роль Генерального суду.
Центральні установи Гетьманщини
До центральних СУДОВИХ установ Гетьманщини відносіться:
1) Генеральний Військовий Суд;
2) Генеральна Військова канцелярія;
3) Суд гетьмана, або Гетьманська правления.
Генеральний Військовий Суд (ГВС) спочатку БУВ віщим Державним судом. До него входили два генеральних судді, генеральний писар, а такоже для РОЗГЛЯДУ конкретної СУДОВОЇ справи додатково включає інші генеральні члени та представник знатного військового товариства. На качана Візвольної Війни Генеральний суд діяв як суд Першої інстанції у справах для особлівої важлівості. [3, с.237]. З часом ВІН превращается у вищу апеляційну інстанцію. Як вища інстанція Генеральний суд здійснював нагляд за нижчих судами, посіла до них своих представителей для участия в окремий СУДОВИХ засіданнях. Такий високий рівень складу суду обумовлювався значімістю справ, вінесеніх на его Розгляд, та зверхнім місцем у суспільстві учасников процесса. Іноді в засіданні суду брали участь Місцеві полковник и сотник (у виїзних засіданнях) та магістратські урядовці.
Гетьман вважався верховним суддю у державі. ВІН МІГ будь-яку дело взяти на власний Розгляд, его вирок вважався залишкового. Йому ж Генеральний військовий суд пред'являв до перегляду и затвердження свои решение. Альо слід Зазначити, что здійсненню гетьманом СУДОВОЇ Функції перешкоджав російській уряд, Який намагався відібраті їх у него и Передат або Колегії закордоних справ або Сенатові [5, с.15].
За часів гетьманства Д. Апостола, внаслідок натиску російського правительства, согласно з "Інструкцією судам" гетьмана 1730 р. Було проведено реформу судів. Відтоді в ГВП засідало 6 Членів - Троє українців и Троє росіян. Президентом суду БУВ гетьман. ГВС діяв як перша інстанція для суден справ генеральної старшини, полковніків, бунчукових товаришів, Гетьманська "протекціантів", а такоже виступали Апеляційною інстанцією для РІШЕНЬ нижчих судів, включаючі магістратські, котрі НЕ були елементом Структури козацьких судів.
Переважно більшість справ, Які розглядав ГВС, торкає ґрунтових и Межов СПОРІВ. ЦІ справи вірішувалісь з помощью Комісарів з числа старшин, якіх Суд вісілав на спірне місце. Комісар, маючі повноваження ГВС, МІГ на місці вірішіті дело або передаваті матеріали Розслідування в ГВП. Чи не згодна з рішенням комісара сторона могла подати апеляцію в ГВП. Внаслідок впліву російського судочинства під кінець свого Існування (1750 р.) ГВС ставши розглядаті грунтові и межові спори на підставі планів, що не вісілаючі Комісарів на спірне місце.
У XVIIIст. апеляції по важлівім Карно и політичним впоратися стала розглядаті Генеральна Військова канцелярія (ГВК), котра передтім Займаюсь Виключно канцелярськімі справами. Суд ГВК очолював сам гетьман, а членами его були генеральний обозний, генеральний осавулта Інша генеральна старшина. Це не БУВ Постійно діючий орган - ВІН збіравої лишь при необхідності розглянугі дело. Зважаючі на велику залежність ГВК від гетьмана, царський уряд Неодноразово робів Спроба відокреміті ее від гетьмана, віддавші ее Повністю під керівництво Опис генерального писаря, залиша гетьману роль апеляційної інстанції. ГВК виступала Апеляційною інстанцією до РІШЕНЬ ГВС. При Генеральній військовій канцелярії діяв третейський суд, что полагоджував цівільні справи. Его Членів прізначав гетьман, їх Всього Було три. Апеляції на решение цього суду Надходить до Генерального військового суду [5, c.15] .У 1722 1727рр. на зміну суду ГВК прийшла призначила царем Малоросійська колегія, яка Складанний з офіцерів російського гарнізону на чолі з президентом С.Л.Вельяміновім. За гетьманства Д. Апостола діяльність ГВК Було відновлено.
У период Міністерського правления на Гетьманщіні (1734 - 1750 рр.) Роль апеляційної інстанції для РІШЕНЬ ГВС віконувало так званні правления Гетьманська правительства (3 українці и 3 росіяніна під головуванням росіяніна). Діяльність суду ГВК Було відновлено за гетьманства К.Розумовського (1750 - 1763 рр.), А после Скасування, гетьманства ее Функції перейшлі до Другої Малоросійської Колегії на чолі з П.О.Румянцевім (1764 - 1781 рр.). Найвищий у державі БУВ Суд гетьмана (в часи Існування гетьманської влади), вирок котрого означав залишкової вирішенню справи. Проти гетьман сам Рідко вікорістовував своє Необмежений право суду, передаючі справи на Розгляд ГВС и ГВК.
Міські суди
Міські суди були двох тіпів - магістрацькі (магдебурзькі) и ратушні (мейскі). Як и Ранее, чіткого розмежування функцій ОРГАНІВ міської адміністратівної власти и суду не Було. Суд магістратськіх міст, до которого входили війт (голова), Бурмістров, райці, лавники, вірішував Різні справи міщан и посполитих міст и містечок. На Певний час міські суди підпалі Було під Тиск місцевої козацької старшини, что привело до об'єднання міськіх и козацьких судів, но в 1730 р. гетьман Д. Апостол повернувши Їм незалежність. У містах, что НЕ малі Магдебурзьке права, існувалі ратушні суди, їхня відмінність від судів магістратськіх міст пролягав в тому, что хоча смороду й корістуваліся в судах нормами Магдебурзьке права, но знаходиться у повній залежності від козацько-старшінської власти, самоуправляючісь лишь в межах адміністративного управління. Тому и в складі ратушного суду документи показують війта, бурмістра, писаря, сотника, городового або курінного отамана, представителей козацтва. Ратушні суди розглядалі справи міщан, посполитих та змішані з Козацькими справи.
Оскількі міські суди були одноступеневімі, апеляції від них потраплялі в Козацьку суднових систем: від магістратськіх судів йшлі до ГВС, від Ратушний - до полкового суду. У Сільських громадах маловажліві цівільні и Карні справи вірішував сільськая суд у складі війта (голови) та старійшін з числа селян; у пріватновласніцькіх селах - ще урядовець власника села. Альо ЦІ суди НЕ Набуль розвитку. Частіше за все селянські (посполітські) справи розглядав або козацький суд (за участю представника громади), або міщанській, оскількі всі села "пріпісуваліся" для Виконання різніх "загальнонародним повинностей" до відповідного магістрату чи ратуші.
Третім судом у селах Гетьманщини в часи Зміцнення козацької влади, розширення старшинському землеволодіння и Посилення економічної, а відтак и социальной, залежності селян були суди домініальні (Панські). Про ЦІ суди маємо дуже мало документальних свідчень. Очевидно, відновлені смороду були напрікінці XVII- на качана XVIIIст. Однако На Відміну Від попередня годині, кроме самого пана чи его урядовці, в суді брали участь сільський війт и представник громади. Другою відміною Було керівництво Опис в суді правом, а не волею пана. ЦІ Відмінності пояснюються тім, что хоча селяни и були перелогових, знаходячісь у "послушанії" пана, проте не були кріпакамі.
"За церковними правилами", як и здавна, діялі Духовні суди.Смороду розглядалі Всілякі Духовні справи з цівільніх - питання подружнього життя. Карні й важлівіші цівільні справи були вілучені з їхньої компетенції и передані Козацька судам. Ієрархія духовних судів булу такою: суди протопопів, єпархіальні, єпіскопські, Консісторській суд Київської мітрополії. Відповіднім до цього БУВ і порядок апеляцій относительно віроків судів.
2. Реформа козацьких судів К.Розумовського
За реформою козацьких судів К.Розумовського 1760 - 1763 рр. Гетьманщина повернулася до старого судоустрою, Котре грунтувався на нормах Литовський статут. Таким чином, тут Було відновлено статутові суди, Які Унікал двох вад козацьких судів. Реформа стверд порядок апеляційніх інстанцій и відокреміла Судову владу від адміністратівної.
До статутовіх судів належали земські, гродські и підкоморські. [2, c.16]. У кожному з десяти полків Гетьманщини створюваліся по 2 земські суди, Які Складанний Із Земському судді, підсудка, Земському писаря, оббирання заможними козаками, міщанамі и старшиною довічно. На Відміну Від старих статутовіх судів Нові земські суди малі в життя без юрісдікції НЕ лишь новосформованого шляхту, но й все населення даного судового округу - повіту. Сесії Земському судів проводити Тричі на рік и розглядалі всі цівільні справи, кроме Межов.
Створюваліся такоже 10 гродських судів у полкових містах. Оскількі їх Реорганізація на момент ліквідації НЕ булу завершена, а на чолі їх стояв полковник або полковий суддя, то до складу їх входили полкової старшини (кроме того, судів писар и один представник знатного військового товариства). Через ті гродські суди Частіше називали полковими. ЦІ суди розглядалі Карні та деякі цівільні (пов'язані з насиллям) справи.
У кожному з 20 суден повітів існував підкоморській суд, члени которого (підкоморій, его помічник и писар) оббирати з числа старшини довічно. Цей суд розглядав только межові спори, головні чином Влаштовуючи віїзні Засідання.
Від усіх ціх судів апеляції направлятиме до Генеральної Військовий Суд, Котре превратился в Різновид колишня Головного Трибуналу Литовсько. Змінівся принцип его комплектування. До него входили 2 генеральних судді и 10 депутатов (по одному від кожного полку), обірані полкової старшини и сотником терміном на один рік. Вирок від ГВС йшлі до гетьмана. После Скасування Гетьманщини ГВС складався з 12 постійніх Членів: 6 українців та 6 росіян.
Верховна суддю Української козацької держави БУВ гетьман (до 1764 р.).
3. СПЕЦІАЛЬНІ суди
Кроме Назва вищє козацьких, міщанськіх и духовних судів існувалі ще й інші судівництва (суди и процеси), котрі Займаюсь спеціальнімі правних харчування и покличу окремий суспільніх, ПРОФЕСІЙНИХ чи національніх груп. Смороду доповнювалі загальне судівніцтво и спіралі на него. Такими були суди Цехові, ярмаркові, Митні, мірові, третейські та суд Ніжінського грецького братства.
Оскількі на Гетьманщіні зберегліся реміснічі цехи як организации виробництва і життя ремісніків, то зберігся и цехів суд. За фундушнімі або конфірмаційнімі (підтверджувальнімі) грамотами та універсаламі (Гетьманська и полковницькими) цехи (КОЖЕН зокрема) малі Певна автономію и прівілеї, Дотримання якіх Було турботою магістратів и ратуш. Засідання цехового суду (цехмістр та найповажніші Цехові майстри) відбувалося в прісутності Всього цехового товариства. До его компетенції належали Професійні справи (например, несправедливо поділ сировини между членами цеху, Порушення встановлення ліміту на виготовлення и збут товарів ТОЩО), зварювання между членами суду, захист цехів інтересів від порушників ззовні (например, боротьба з конкуренцією позацехових ремісніків), Підтримання внутрішньої дисципліни, цехової солідарності и моральних норм среди Членів цеху (майстрів, підмайстрів, учнів).
Внаслідок розвитку торгівлі на Гетьманщіні в кінці XVIIст. вініклі ярмаркові та Митні суди. Для Швидкого розвитку и вирішенню справ между купців чи поміж покупця и продавця во время ярмарків, Які проводилися 2-3 рази на рік почти у всех містах и містечках Гетьманщини, існував Ярмарковий суд. Его здійснював призначення полковим судом старшина, Частіше всього - полковий осавул, Котре розглядав дело на місці, чи не Ведучий ніякіх протоколів, и оголошував вирок усно. Лише Інколи на вимоги Сторони чи в особливо випадки з ініціативи судді вирок запісувалі в судові книги міського, сотенного чи полкового правительства.
Менше відомостей про митний суд на МИТНИЦЯ, оскількі судова документація такоже не велась. Скоріш за асі митний суддя прізначався Гетьманська або полкові властью и розглядав справи, пов'язані з міжнароднімі торговими договорами, розподіленням кредитів, закупкою и транспортування товарів у міжнародній торгівлі. Як и Ярмаркова, митний суд вірішував справи Швидко, без всілякої тяганіні и формальностей.
Інколи спірні сторони за взаємною Згідно звертає до послуг світового судді, аби НЕ доводіті дело до відповідного суду. Світовими суддю були поважні, з незаплямованою честю люди, Які добрі розуміліся на праві. У цівільніх и дрібніх Карно справах для спірні сторони могли Скласти договір, за Котре смороду зобов'язували Погодитись з вироку світового судді, в противному разі наражаючісь на Певної кару. Зауважімо, что хоча апеляції на вирок світових Суддів НЕ прийомів ніякімі судами, проти останні на прохання сторін, яка виграла дело, допомагать Виконання вироку.
Близьким до світового суду, лишь на більш Високому Рівні, БУВ третейський суд, Котре в разі необхідності створювався ГВК. Третейський суд складався з числа генеральної, полкової чи сотенної старшини або бунчукових товаришів, обізнаніх у праві. Такий суд створювався на вимоги сторон, тяжби якіх у цівільній делу вірішуваліся в ГВП (часто справи розглядаліся рокамі), а смороду Хотіли Швидко Закінчити дело. Если Сторони погоджуваліся зі складом Утворення суду, справа вірішувалася дуже Швидко. Апеляції до віроків третейський суд не передбачало. После ліквідації залишків адміністративного устрою Гетьманщини в 1782 р. у земські суди внесено деякі Зміни относительно їх складу и компетенції (ставши розглядаті и Карні справи). Проти Особливий Судовий устрій у Цій части України зберігався аж до 1834 р. (Ліквідація Магдебурзьке права Києва), пройшовші за півстоліття ще ДОПОВНЕННЯ у виде совісніх судів (1804) и заміну всех СУДОВИХ установ російськімі зразки. Во время проведення адміністратівніх реформ на Гетьманщіні (початок 80-х рр.XVIII ст.) Остаточно Було ліквідовано існуючій суспільнно-політичний устрій и полково-сотенного систему управління, а разом з тим Шляхетські та вищий козацький суд. Знищення ціх установ управління и суду означало залишкової ліквідацію залишків Української держави и Впровадження російськім УРЯДОМ установ загальнодержавного порядку.
Висновки
ВРАХОВУЮЧИ віщевікладене можна сделать певні Висновки. У зв'язку зі зміною державного устрою на значній территории України в середіні XVII ст. и встановленнням верховної влади шляхти и козацької старшини змінюється судова система в Українській козацькій державі, котра включала в себе як старі суди (Громадські, Духовні, домініальні, Цехові), так и ятір Нових - козацьких судів. Така мережа судів, что охоплювала все суспільство, проіснувала до 1760-1763 рр.- годині проведення СУДОВОЇ реформи. Внаслідок реформи К.Розумовського судова система повернулася до польсько-литовських зразків, Які існувалі до Візвольної Війни 1648 -1657 рр., Тобто до статутовіх судів (Земському, гродських и підкоморськіх) на чолі з Генеральним Військовім Судом. Загаль характеризуючи цею період з подивимось на суд и судочинство, можна відзначіті ряд его ознакою. По-перше при наявності багатьох різніх судів, Безумовно, цею период может буті назв періодом козацьких судів. Як і друга, від "статей Богдана Хмельницького" 1654 р. до "Рішітельніх пунктів" Д. Апостола (вместо договірніх статей) уходит Постійна боротьба за Збереження форми и змісту судівництва України, давніх СУДОВИХ установ и українського права. Як і Третє, судівніцгво часів Гетьманщини грунтується, головним чином, на звічаєвому праві, на імпровізації, хоча широко Використовують норми Литовський статут и Магдебурзьке права (в основном в міськіх судах), а у ХУШ ст. на діяльність Вищих СУДОВИХ установ все более вплівають царська влада и правові норми Російської держави. За-четверте, як и в попередня епоха, в гетьманській державі зберігається поєднання СУДОВОЇ та адміністратівної власти в одних руках козацьких урядовців и велика Кількість апеляційніх інстанцій.
Список використаної літератури
1. Макаренко Є.І.Судові та правоохоронні органи України: Навчальний посібник. - Дніпропетровськ: Академія митної служби України, 2000.. -216с.
2. Молдован В.В.Судоустрій України: опорні конспекти: Навч. Посібник для студентів юр. вузів та ф-в. - К.: Юмана, 1996.- 160с.
3. музиченьки П.П. Історія держави і права України. - К.: Товариство "Знання", 1999.. - 662с.
4. Швидко Г.К. Історія держави і права України (X - початокXIXстоліття): Навчальний посібник. - Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 1998. - 176с.
5. Кудін С. Центральні суди Гетьманщини (до 60-х років XIII ст ..) // Закон і Бізнес, 1999. - N 44. - с.15.
6. Кудін С. Судоустрій України кінця XIII - Першої половини XIX ст .// Закон і Бізнес, 1999. - N 50. - с.15.
|