|
Мовний субстрат - вплив мови корінного населення на чужу мову, зазвичай при переході населення з першого на другий в результаті завоювання, етнічного поглинання, культурного переважання і т. Д. При цьому місцева мовна традиція обривається, народ переключається на традицію іншої мови, але в новому мовою проявляються риси мови зниклого.
Подібні випадки відбувалися в історії не раз: так в результаті римського завоювання перейшло на латинську мову корінне кельтське (галльське) населення сучасної Франції і корінне іберійське населення Іспанії. На цьому грунті утворилися сучасні французьку та іспанську мови, які продовжують традицію немісцевих кельтських і іберійських говірок, а традицію латинського. Сам латинську мову в Італії поширився в результаті поглинання місцевих (італійських, етруських і ін.) Говірок, які повністю зникли, проте не безслідно.
Мова, крім того, що він пов'язаний з певною артикуляційної базою, має дуже глибокі корені в житті народу, занадто глибоко пов'язаний з господарськими навичками і традиціями. Тому перехід з однієї мови на іншу є процес складний і важкий. Як би велике ні було суб'єктивне бажання оволодіти новою мовою в точності і досконало, це бажання не реалізується повністю. Якісь якості рідної мови в фонетиці, лексиці, семантиці, типології утримуються поза волею і свідомості мовців і продовжують «просвічувати» крізь накласти оболонку нової мови. В результаті сприйнятий чужу мову набуває в даному середовищі особливий своєрідний характер, відмінний від того, який він мав у вихідній середовищі. Це явище і отримало назву лінгвістичного субстрату.
Деякі приклади субстратних явищ
· Нетипові для даної мовної групи фонеми:
· Церебральні приголосні в індійських мовах і афганському (з дравидийских мов). Церебральні приголосні не зустрічаються в інших індоєвропейських мовах, крім шведського.
· Проривних-гортанні (глотталізованние) приголосні в вірменському і осетинському мовами (з мов народів Кавказу). Смично-гортанні приголосні не зустрічаються в інших індоєвропейських мовах.
· Носові голосні у французькому і португальською мовами (з кельтських). Носові голосні невідомі в інших романських мовах.
· Деякі слова з затемненій етимологією в осетинській мові, в тому числі з т.зв. основного лексичного фонду, найбільш стійкого до запозичень (к'ух «рука», дзих «рот», финдз «ніс», цæхæр «вогонь», лæг «людина» та ін.)
· Семантичні паралелі між несумісними мовами. Наприклад, в осетинському, як і в деяких кавказьких мовах, поняття «особа» і «совість» виражаються одним словом, що не властиво родинним осетинському мов іранської групи індоєвропейських мов.
· Подібність морфологічних систем. Наприклад, агглютінатівним схиляння в осетинському і вірменською мовами; систему відмінювання в цих мовах не можна вважати продовженням і розвитком древнього індоєвропейського схиляння.
· Прояви на рівні синтаксису: групова флексія в вірменському і осетинською, розвиток системи постфіксів, передування визначення визначається і т. Д.
Іноді вплив субстрату може уповільнювати або прискорювати тенденції, характерні для мов тієї чи іншої групи. Так в українському і сербською мовами, а також в південноросійському говіркою східно-іранський субстрат перешкоджав розвитку слов'янської тенденції палаталізації приголосних перед голосними переднього ряду. Навпаки, вплив фракійського субстрату прискорило в болгарському і македонському мовах втрату відмінювання іменників і інфінітива.
література
· Абаєв В. І. Про мовному субстраті. // Доповіді і повідомлення Інституту мовознавства АН СРСР, 1956, т. IX.
Джерело: http://ru.wikipedia.org/wiki/Субстрат_(лингвистика)
|