Закінчення попереднього розслідування зі складанням обвинувального висновку

Контрольна робота

по предмету

КРИМІНАЛЬНИЙ

ПРОЦЕС

Студента третього курсу

заочної форми навчання

Корженя Василя Вікторовича

спеціальність "Правознавство"

група № --- 322 (з) ----

З.К. № --- 96/54-ЗП ----

ПЛАН РОБОТИ:

ЗАКІНЧЕННЯ ПОПЕРЕДНЬОГО

РОЗСЛІДУВАННЯ З складання обвинувального висновку

СТОР…

ЗАВДАННЯ 1. СТР ... 9

ЗАВДАННЯ 2. СТР ... 9-10

Використана література СТР ... 11

ЗАКІНЧЕННЯ ПОПЕРЕДНЬОГО

РОЗСЛІДУВАННЯ З складання обвинувального висновку

Виробництво попереднього розслідування закінчується з дотриманням різних процесуальних форм. Найчастіше складається обвинувальний висновок слідчим або особою, яка проводила дізнання, і разом з матеріалами справи направляється прокурору. Після затвердження обвинувального висновку прокурором справа направляється до суду для розгляду по суті.

Попереднє розслідування може бути також закінчено шляхом винесення постанов про закриття справи, про направлення справи до суду для застосування до особи яка вчинила протиправне діяння, примусових заходів медичного характеру, а також про припинення справи з направленням його матеріалів до суду для застосування заходів адміністративного стягнення.

В якій би формі не здійснювалося закінчення попереднього розслідування, слідчий повинен бути твердо переконаний в підтвердженні зібраними доказами всіх обставин, що утворюють предмет доказування у кримінальній справі. При цьому він повинен оцінити зібрані по справі докази в їх сукупності. Рішення про закінчення попереднього слідства приймається, коли встановлюється, що воно проведено повно, об'єктивно і всебічно.

Визнавши попереднє слідство закінченим, слідчий зобов'язаний систематизувати всі зібраних по справі матеріали по епізодам пред'явленого обвинувачення і по особам, залученим до відповідальності, а також описати їх, зброшурувати, підшити та пронумерувати. Копії постанов про порушення кримінальної справи, обрання запобіжного заходу, проведення обшуку або виїмки, пред'явлення звинувачення, про відсторонення обвинуваченого від займаної посади слідчий поміщає в наглядове виробництво, яке залишається в канцелярії прокуратури. Туди ж після буде поміщена копія обвинувального або постанови про припинення кримінальної справи виробництвом. Цими матеріалами згодом буде користуватися прокурор при підтримці в суді державного обвинувачення.

Про своє рішення закінчити виробництво і направити справу до суду слідчий повідомляє потерпілому, цивільному особі, цивільному відповідачеві або їх представникам. Він роз'яснює їм їх право знайомиться з матеріалами справи. З цього приводу слідчий складає протокол або долучає до справи копію письмового повідомлення.

Якщо зазначені учасники процесу не клопочуть, що б їх ознайомили з матеріалами, про це зазначається в протоколі, який підписується слідчим і відповідним учасником.

Потерпілому, цивільному особі або їх представникам надається можливість знайомиться з матеріалами кримінальної справи в їх повному обсязі. Цивільний відповідач або його представник знайомиться з матеріалами справи, що відносяться лише до пред'явленим позовом. Обсяг цих матеріалів визначає слідчий. Якщо в процесі попереднього слідства були застосовані звукозапис, відео або кінозйомка, організовано прослуховування телефонних або інших переговорів, потерпілий, якщо він про це клопоче, повинен бути ознайомлений з цими матеріалами.

Учасник процесу при ознайомленні зі справою має право робити з нього виписки, заявляти клопотання про доповнення проведеного слідства. У протоколі слідчий вказує, до кого з учасників процесу і в якому обсязі були пред'явлені матеріали справи для ознайомлення, які клопотання були заявлені і яке рішення по ним прийняв слідчий. Письмові клопотання додаються до кримінальної справи. У разі повної або часткової відмови в задоволенні заявленого клопотання слідчий вносить мотивовану постанову, яку оголошується особі, котрий заявив клопотання. У тих випадках, коли потерпілий, цивільний позивач або цивільний відповідач для надання їм правової допомоги запрошують адвокатів, вони допускаються до участі в справі в якості представників цих учасників процесу і знайомляться з матеріалами справи спільно з їх довірителями. Слідчий повинен не тільки надати право цим учасникам процесу ознайомитися з матеріалами справи і робити з них виписки, але і забезпечити для цього реальні можливості. З цією метою він визначає місце і час, протягом якого учасники процесу повинні ознайомитися зі справою.

Якщо слідчий задовольнив клопотання потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача або їх представників і виконав будь-які додаткові процесуальні дії, то відповідні протоколи та інші документи долучаються до кримінальної справи.

Важливо мати на увазі, що у справах, за якими проводилося дізнання замість попереднього слідства, названі особи з матеріалами справи не знайомляться.

Відповідно до статті 200 КПК РБ слідчий або особа, яка здійснювала дізнання, оголошують у всіх випадках обвинуваченому, що слідство у справі закінчено, і що він має право ознайомиться з усіма матеріалами справи, заявити клопотання про доповнення матеріалів шляхом допиту нових осіб, передопроса вже допитаних в ході розслідування, про витребування і прилучення до справи нових речових доказів і додаткових документів, призначення та проведення додаткової і повторної експертизи, про проведення очних ставок з потерпілими або св детелей і т.д.

Пред'явлення обвинуваченому для ознайомлення всіх матеріалів кримінальної справи є суттєвою гарантією забезпечення його прав на захист. До цього моменту обвинувачений не має відомостей про всі процесуальні дії і отриманих доказах. Ознайомлення обвинуваченого і його захисника з матеріалами кримінальної справи є також одним з процесуальних засобів перевірки повноти, всебічності та об'єктивності відбувся попереднього розслідування або дізнання. Шляхом задоволення клопотань обвинуваченого або його захисника слідчий або особа, яка здійснювала дізнання, зможе заповнити прогалини попереднього розслідування, встановити обставини, що свідчать на користь обвинуваченого, в тому числі що впливають на ступінь його відповідальності за скоєне.

Обвинувачений в праві ознайомитися з матеріалами справи самостійно або за участю захисника. Якщо обвинувачений виявить бажання ознайомиться з матеріалами кримінальної справи за участю захисника, то це клопотання має взяти реванш в усіх без винятку випадках. Коли обвинувачений не володіє мовою, на якій відбувалося розслідування, ознайомлення його з матеріалами справи здійснюється за допомогою перекладача. У цих випадках на мову, якою говорить обвинувачений, як правило, усно переводяться матеріали кримінальної справи в повному обсязі, а не вибірково, як це іноді практикується. Участь перекладача при ознайомленні обвинуваченого з матеріалами кримінальної справи не виключає і участь захисника. За груповим кримінальних справах матеріали кримінальної справи повинні бути пред'явлені для ознайомлення окремо кожному з обвинувачених.

З тактичної позиції слідчий має право пред'явити для ознайомлення з матеріалами справи окремо обвинуваченому і окремо захиснику, якщо з їхнього боку немає заперечень. При такому ознайомленні слідчий складає окремі протоколи, в яких вказує, коли, протягом якого часу, в якому обсязі були надані обвинуваченому та його захиснику матеріали для ознайомлення.

Якщо з яких-небудь причин захисник не може брати участь при ознайомленні з матеріалами справи (участь в іншій справі, хвороба і т.д.), а обвинувачених клопоче про ознайомлення з матеріалами справи спільно із захисником, слідчий відкладає ознайомлення до явки захисника, але не більш ніж на п'ять діб. При неможливості явки захисника, слідчий зобов'язаний призначити захисника через юридичну консультацію. Обвинувачений має право відмовитися від допомоги захисника. Однак в певних випадках така відмова не обов'язковий для слідчого. До таких випадків належить, коли обвинувачений: не досяг повноліття; з огляду на свої фізичні або психічні вади не може здійснювати своє право на захист; не володіє мовою, на якому ведеться судочинство; вчинив злочин, за яке відповідно до санкцією кримінального закону може бути призначена смертна кара (ст. 51 КПК).

Якщо в процесі провадження попереднього слідства застосовувалася звукозапис, відео або кінозйомка, організовано прослуховування телефонних або інших переговорів, то вони відтворюються слідчим обвинуваченому та його захиснику.

У випадках, коли обвинувачені або захисники навмисне затягують закінчення попереднього слідства, слідчий з санкції прокурора вправі встановити певний термін для ознайомлення з матеріалами справи. При цьому слідчий складає графік ознайомлення зі справою, в якому вказується протягом якого часу, з якими матеріалами ознайомляться обвинувачений і його захисник. Складений слідчим графік підписується слідчим, обвинуваченим і його захисником.

За ознайомленні з матеріалами справи слідчий опитує обвинуваченого і захисника про наявність клопотань. Клопотання можуть бути заявлені як в усній, так і в письмовій формі. Зміст заявлених клопотань заноситься слідчий. Письмові клопотання крім цього долучаються до справи. Слідчий зобов'язаний обговорити і прийняти рішення по кожній із заявлених клопотань.

Якщо слідчий відмовляє повністю або частково в задоволенні заявлених клопотань, він вносить з цього приводу мотивованої постанови. Від слідчого потрібно об'єктивність і неупередженість під час прийняття рішення про відмову в задоволенні клопотань. Обвинувачений і його захисник не позбавлені права повторювати свої клопотання в ході судового розгляду кримінальної справи. Відмовляючи в задоволенні заявлених клопотань, слідчий зобов'язаний роз'яснити обвинуваченому і захиснику їх право оскаржити його рішення прокурору.

Задоволення клопотань, заявлених обвинуваченим і його захисником, у всіх випадках тягне за собою виконання слідчим додаткових процесуальних дій. Про задоволенні клопотань не потрібно винесення слідчим спеціальної постанови, хоча деякі слідчі вважають за необхідне виносити такі постанови - це не є порушенням закону.

При виконанні додаткових процесуальних дій слідчий може допустити до участі в їх виконанні обвинуваченого або його захисника, якщо вони клопочуть про це. При виконанні додаткових слідчих дій слідчий пред'являє обвинуваченому або його захиснику нові матеріали. На цьому закінчується ознайомлення обвинуваченого і його захисника з матеріалами кримінальної справи.

Участь захисника при закінченні попереднього слідства має особливо важливе значення в зв'язку з необхідністю забезпечення конституційних гарантій охорони прав і законних інтересів обвинуваченого, попередження випадків необґрунтованого притягнення громадян до судової відповідальності, правильного визначення юридичної оцінки злочину і суми заподіяного матеріального збитку, виконання вимог закону про повноту, об'єктивності і всебічності попереднього слідства.На додаток до прав захисників, закріпленим в статті 53 КПК РБ, стаття 202 КПК РБ передбачає і деякі інші, які вони використовують при ознайомленні з усіма матеріалами справи.

Одне з них - право мати побачення зі своїм підзахисним наодинці і без обмеження тривалості та кількості. Побачення підозрюваного і його захисника можуть мати місце в умовах, що дозволяють співробітнику правоохоронних органів бачити їх, але не чути.

Адвокат, будучи представником обвинуваченого і відстоюючи його права і законні інтереси, не повинен розголошувати і, тим більше, доводити до відома слідчого, який веде дізнання, або прокурора дані, які стали відомі йому від обвинуваченого.

При ознайомленні з матеріалами справи захисник має право робити необхідні виписки, а також обговорювати з обвинуваченим питання, що стосуються заявлення клопотань. Він також має право самостійно заявити клопотання. Однак якщо проти заявляється клопотання заперечує обвинувачений, захисник не може надійти всупереч його волевиявленню. З дозволу слідчого захисник має право бути присутнім під час проведення слідчих дій, виконуваних з його клопотанням і клопотаннями підзахисного. Якщо слідчий допускає дії, утрудняють права обвинуваченого та його захисника, останній може оскаржити ці дії прокурору.

Захиснику на цьому етапі виробництва надано також право заявляти відвід слідчому, прокуророві, експертові, спеціалістові і перекладачеві.

Після ознайомлення з матеріалами кримінальної справи складається протокол оголошення про закінчення попереднього розслідування і про пред'явлення обвинуваченому матеріалів справи. У ньому наголошується, що обвинуваченому було оголошено про закінчення досудового слідства і роз'яснені його права. Слідчий вказує також, в якому обсязі були представлені матеріали, протягом якого часу йшло ознайомлення з ними, які заяви при цьому були зроблені і які рішення по ним були прийняті слідчим.

Якщо у кримінальній справі залучено кілька обвинувачених, протокол про оголошення закінчення попереднього розслідування складається окремо а щодо кожного з обвинувачених. У випадках, коли обвинувачений клопоче про участь захисника при ознайомленні його з матеріалами справи, слідчий складає з цього приводу окремий протокол, в якому викладається рішення слідчого про допуск до участі в процесі захисника і про надання йому права знайомитися з матеріалами справи.

Протокол про пред'явлення обвинуваченому матеріалів справи підписується слідчим, обвинуваченим і його захисником.

Якщо обвинувачений відмовився з яких-небудь причин знайомитися з такими матеріалами, слідчий зазначає це в протоколі, вказуючи мотиви відмови. Як правило, обвинувачені в цих випадках відмовляються підписувати протокол. Тоді в протоколі слідчий зазначає це. Протокол в даному випадку підписується тільки слідчим.

Після вчинення зазначених процесуальних дій складається обвинувальний висновок. Це важливий процесуальний акт, в якому підводиться підсумок зробленого розслідування справи, дається юридична кваліфікація вчиненого злочину, викладається аналіз зібраних у справі доказів, наводяться аргументи обвинуваченого в спростування свою винність або причетності до скоєного, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність обвинуваченого. Обвинувальний висновок є тим процесуальним документом, який визначає межі судового розгляду. Тому воно повинно відповідати певним вимогам: бути об'єктивним, певним, юридично обґрунтованим, а також відповідати повністю вимогам стилістики та граматики. Таке обвинувальний висновок буде сприяти суду у встановленні істини у справі і постанові законного, обгрунтованого і справедливого вироку.

Обвинувальний висновок складається з описової і резолютивної частин. В описовій частині викладаються: обставини вчиненого злочину; докази, що підтверджують винність обвинуваченого у пред'явленому йому обвинуваченні; доводи обвинуваченого, наведені в свій захист, і результати їх перевірки; наявність обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність обвинуваченого і т.д. (Ч.2 ст. 205 ЦПК РБ), тобто повинні приводиться тільки такі відомості, які мають істотне значення.

Якщо обвинуваченим скоєно кілька злочинів, то зазначені вимоги повинні дотримуватися щодо кожного злочину. У разі, коли злочин скоєно групою осіб, то вимоги, що пред'являються до описової частини обвинувального висновку, повинні дотримуватися щодо кожного з обвинувачених, тобто повинні бути вказані роль кожного з них у скоєному злочині, докази його винності, його показання з приводу пред'явленого обвинувачення .

В обвинувальному висновку повинні міститися вказівки тільки на ті злочини, які були пред'явлені в постанові про притягнення як обвинуваченого.

У резолютивній частині обвинувального висновку наводяться відомості про особу кожного з обвинувачених, викладається формулювання обвинувачення із зазначенням статті або статей кримінального кодексу, що передбачають ці злочини. Резолютивна частина повинна бути логічно пов'язана з описовою частиною, в повній мірі відповідати її одержаний. Якщо обвинувачений притягнутий за вчинення декількох злочинів, то юридична оцінка злочину вказується щодо кожного з них. У резолютивній частині по груповому справі дані про осіб обвинувачених, формулювання обвинувачення і стаття кримінального кодексу приводяться щодо кожного з обвинувачених.

Обвинувальний висновок завершується зазначенням дати і місця його складання. Якщо попереднє слідство проводили кілька слідчих, то обвинувальний висновок підписує керівник слідчої бригади. У разі, коли обвинувачений не володіє мовою, на якому здійснювалося судочинство, слідчий зобов'язаний забезпечити його письмовий переклад на рідну мову обвинуваченого. Згодом цей екземпляр буде вручений суддею такого обвинуваченому (підсудному).

До обвинувального висновку слідчий докладає список осіб, які підлягають виклику в судове засідання, а також довідки про терміни слідства, про обраних запобіжні заходи з зазначенням строків тримання під вартою, про цивільний позов, про вжиті заходи щодо забезпечення заявленого цивільного позову і можливої ​​конфіскації майна.

Якщо в ході попереднього слідства були застосовані звукозапис, кіно- або відео зйомка чи інші технічні засоби, в довідці вказується, хто і коли застосовував ці засоби, а також де зберігаються ці матеріали. Щодо речових доказів у довідці зазначається, які предмети визнані речовими доказами і місце їх зберігання. У довідці вказується також, які особисті документи обвинуваченого вилучені і місце їх зберігання.

Коли мова йде про судові витрати, що мали місце в ході попереднього слідства, слідчий вказує, які суми були виплачені свідкам, експертам, спеціалістам, а також за проведені дослідження речових доказів і слідчі експерименти.

У список осіб, які підлягають виклику в суд, слідчому слід включати тільки тих свідків, допит яких необхідний для встановлення істини у справі. Дані про що викликаються свідках (прізвище, ім'я, по батькові, домашню адресу) необхідно розташовувати в такій послідовності, яку було б доцільно дотримуватися при проведенні судового слідства. У список повинні включатися також експерти, спеціалісти і перекладачі; у справах неповнолітніх включаються законні представники неповнолітнього, педагоги, лікарі, вихователі.

Після підписання обвинувального висновку і додатків до нього справа направляється прокурору. Про це повідомляється обвинувачений і адміністрація слідчого ізолятора, якщо обвинувачений перебуває під вартою.

При надходженні справи з обвинувальним висновком прокурор перевіряє: наявність події і складу злочину; повноту, всебічність та об'єктивність виробленого попереднього слідства; доведеність пред'явленого обвинувачення; дотримання вимог кримінально - процесуального закону; правильність юридичної оцінки злочину і інші питання, зазначені в законі.

Однією з форм закінчення попереднього слідства є припинення кримінальної справи, з підстав, зазначених у статтях 5 та 208 КПК РБ.

Таке рішення слідчий оформляє мотивованою постановою, яке, як правило, не повинно затверджуватися прокурором. Копія постанови про припинення кримінальної справи у всіх випадках направляється прокурору.

Якщо у кримінальній справі залучено кілька обвинувачених, а підстави для припинення кримінальної справи відносяться не до всіх з них, то слідчий закриває справу відносно окремих обвинувачених, а щодо інших - справа направляється з обвинувальним висновком прокурору. У постанові про закриття справи повинна бути визначення доля речових доказів. Якщо відносно обвинуваченого обирався запобіжний захід, вона повинна бути скасована, а описане і арештоване майно звільняється з-під арешту.

Слідчий зобов'язаний письмово повідомити про припинення кримінальної справи обвинуваченого, потерпілого, а також громадян або посадових осіб, за заявами яких було порушено кримінальну справу. При цьому слідчий зобов'язаний роз'яснити їм порядок оскарження постанови про припинення кримінальної справи.

Постанова про припинення кримінальної справи може бути оскаржено прокурору протягом п'яти діб з моменту отримання повідомлення. Прокурор має право скасувати постанову слідчого про закриття справи і запропонувати йому направити справу в суд, а також змінити процесуальні підстави припинення справи виробництвом.

У разі встановлення обставин, що вимагають застосування заходів громадського або дисциплінарного впливу, яких заходів адміністративного стягнення щодо особи, який залучався в якості обвинуваченого, слідчий, припиняючи кримінальну справу, доводить це до відома громадської організації, товариського суду, або трудового колективу.Вважаючи за необхідне вжити відповідних заходів впливу щодо винного, слідчий направляє постанову адміністрації підприємства, установи або організації. Якщо слідчий вважає за необхідне застосувати заходи адміністративного стягнення, він направляє відповідні матеріали до суду.

При припиненні справи за реабілітуючими підставами, орган дізнання, слідчий, прокурор зобов'язані одночасно з повідомленням вручити реабілітованому письмове повідомлення про його право на відшкодування збитку.

ЗАВДАННЯ 1.

Двічі судимий за крадіжку особистого майна Лагодич під час розпивання спиртних напоїв затіяв сварку зі своїм приятелем Абрамовим, в ході якої завдав йому два удари ножем в ліве передпліччя і в живіт, заподіявши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження. Слідчий Кротов порушив за цим фактом кримінальну справу. Після виконання необхідних слідчих Кротов виніс постанову про притягнення Лагодич в якості обвинуваченого і застосування щодо його запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.

Оцініть правильність застосування слідчим запобіжного заходу.

Які підстави застосування запобіжних заходів?

Для того, щоб застосування запобіжних заходів не привело до зловживань, нехтування правами і свобод громадян, законом встановлено суворий порядок їх застосування.

По-перше, вони можуть застосовуватися лише при наявності відповідних обставин (ст. 84, 86 КПК РБ). При відсутності підстав запобіжний захід замінюється відібранням у обвинуваченого зобов'язання з'являтися за викликами і повідомляти про зміну місця проживання (ч.4 ст.84 КПК РБ).

По-друге, обрання конкретної запобіжного заходу завжди було законним і обґрунтованим, її обрання орган розслідування, прокурор або суддя повинні оформляти мотивованою постановою, а суд при встановлених законом обставин - визначенням. Процесуальне оформлення застосування таких заходів, як підписка про невиїзд, особиста або суспільне поручительство, віддача неповнолітнього під нагляд, вимагає складання і деяких інших документів.

По-четверте, для більш строгих запобіжних заходів потрібні і інші спеціальні гарантії їх законного та обґрунтованого застосування. Так, для застосування арешту або застави потрібна санкція прокурора або визначення суду.

РІШЕННЯ.

Слідчий Кротов вибрав недоречну в даному випадку запобіжний захід стосовно Лагодич. Діяння Лагодич должо було кваліфікуватися за статтею 106 КК. У статті 91 КПК РБ йдеться, що до осіб, обвинувачених у скоєнні злочинів передбачених статтею 106 КК РБ, взяття під варту як запобіжний захід може бути застосовано за мотивами однієї лише небезпеки злочину. Також слідчий при вирішенні питання про обрання тієї чи іншої міри запобіжного заходу повинен був враховувати тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого, рід його занять, вік, стан здоров'я, сімейний стан та інші обставини.

Відповідь: при даних обставинах слідчим в якості запобіжного заходу должа була бути обрана міра запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

ЗАВДАННЯ 2.

Слідчий, розслідуючи кримінальну справу за обвинуваченням Гамидова в соверщенно злісного хуліганства, тричі направляв потерпілому Степанову про явку на допит. Однак Степанов за викликом не був.

З'ясувавши, що потерпілий не є для допиту без поважних причин, неодноразово пиячив у родичів обвинуваченого і має намір дати неправдиві свідчення, слідчий виніс постанову про його привід.

Оцініть дії слідчого.

Яке процесуальне пололженіе потерпілого?

РІШЕННЯ.

Стаття 251 КПК РБ закріплює наслідки неявки потерпілого. Громадянин визнається потерпілим незалежно від його волевиявлення і при тому - відразу ж після встановлення заподіяння йому шкоди безпосередньо вчиненим злочином. Потерпілий в кримінальному процесі виступає як суб'єкт прав і суб'єкт обов'язків. Його свідчення - вид джерел доказів.

Потерпілий має право давати показання. Оскільки право давати показання служить потерпілому для захисту його законних інтересів, він може використовувати його з тим, щоб повідомити всі відомі йому фактичні дані, а також - повідомити слідчому, суду свої версії, припущення, що також може послужити захисту його інтересів, розкриття злочину, викриттю винного. Потерпілий, крім того, має право: подавати докази; заявляти клопотання; знайомиться з усіма матеріалами справи після закінчення попереднього слідства; брати участь в дослідженні доказів на судовому слідстві (потерпілий має право задавати питання підсудному, свідкам, іншим потерпілим при їх допиті на судовому слідстві, взяти участь в огляді речових доказів і т.п.); заявляти відводи; подавати скарги на дії і рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, суду, а також подавати скарги на вирок і ухвалу суду; постанову судді; мати представника. Якщо потерпілий не володіє мовою, на якому ведеться судочинство, він має право робити заяви, давати показання, заявляти клопотання, знайомиться з усіма матеріалами справи, виступати в суді рідною мовою, а також користуватися послугами переводчікаю

У разі заподіяння майнової шкоди потерпілий має право пред'явити цивільний позов. Він має право на відшкодування витрат, понесених у зв'язку з викликом до слідчого (особи яка провадить дізнання), прокурору, до суду, а також і інші права, наприклад знати про припинення справи при попередньому слідстві і дізнанні та підстави припинення, вимагати виплати засудженим грошової компенсації за моральну шкоду, заподіяну злочином.

У справах приватного обвинувачення потерпілий, будучи приватним обвинувачем, має право особисто або через представника підтримувати обвинувачення. У цьому випадку він (його представник) може брати участь в судових дебатах. Примирення потерпілого з обвинуваченим у цих справах тягне їх припинення (якщо тільки в даний справа не всткпіл прокурор).

Коли наслідком злочину стала смерть потерпілого, права потерпілого (передбачені ст.53 КПК РБ) мають його близькі родичі. В цьому випадку близький родич повинен бути визнаний потерпілим.

Потерпілий, використовуючи свої права, здійснює функцію обвинувачення.

У число обов'язків потерпілого входить його обов'язок дати правдиві показання. Це відноситься до наявних у потерпілого відомостями про обставини, які входять до предмету доказування. Невиконання зазначених обов'язків може спричиняти застосування кримінально-правових санкцій. Потерпілий зобов'язаний не розголошувати без дозволу слідчого (особи, яка провадила дізнання), прокурора дані попереднього слідства або дізнання. Невиконання цього обов'язку також може спричиняти застосування заходів кримінального покарання. У числі інших обов'язків потерпілого - з'являтися за викликами особи яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, суду (санкція - привід); дотримуватися порядку судового розгляду і підкорятися розпорядженням головуючого.

Відповідь: слідчий вчинив правильно.

Використана література.

Кримінально - процесуальний кодекс Республіки Білорусь: Утверждёт Законом Республіки Бкларусь від 29 грудня 1960 р Введено в дію з 1 квітня 1961 г. З змінами та доповненнями станом на 10 січня 1998 року - Мн .: Амалфея, 1998. - 272 с.

Кримінальний Кодекс Республіки Беларусь.Іздательство "Амалфея" МН .: 1998

Уоловний процес: Підручник для студентів юридичних вузів і факультетов- М .: Зерцало, 1997..

Збірник постанов Пленуму Верховного Суду Республіки Білорусь / Верх. Суд Респ. Білорусь; НДІ кріміналогіі, кріміналогіі і судової експертизи. - МН .: 1998. - 288 с.

Питання застосування Кримінального Закону. / А.І. Лукашев, Е.А. Саркісова. "Репринт" - МН.: 1998

Збірник постатейних матеріалів до Кримінального Кодексу Республіки Білорусь. / А.І. Лукашев, Е.А. Саркісова. - "Репринт" МН.: 1996

Коментар до Кримінального Кодексу Республіки Білорусь / С.Є. Данилюк, А.І. Лукашев, Е.А. Саркісова. - "Репринт" МН.: 1994

Кримінальне право Республіки Білорусь. Особлива частина: Навчальний і практичний посібник / А.І. Лукашев, Е.А. Саркісова.

"Тесса", МН.: 1997. - 576 с.