Реформи Петра 1 в галузі освіти

У «Заповіті батьківському синові своєму» (1719--1720) І. Т. Посош-ков детально зупиняється на питаннях виховання. Як на мене-нию автора, дітей слід тримати «у великій грозі», «ні малі волі» їм не давати, суворо карати, пам'ятаючи, що «кой людина в покаранні зростає, той завжди добра людина буде». Однак їм по-новому розглядається питання про ставлення до книги і до навчання. Вчення сле-дует починати в роки отроцтва, підкреслюється в «Заповіті», обу-чати треба не тільки слов'янському, а й іншим мовам, а також ари-МЕТИК. У програму освіти юнаки І. Т. Посошков включив навчання «мистецтву» (малювання), оволодіння яким сприяє «всякому майстерності».

Автор продумав і послідовність навчання зазначеним предме-там: починати навчання зі слов'янського читання; коли ж в ньому школярі «міцно навикнуть», перейти до слов'янської граматики; після того як юнак навчиться писати і вивчить арифметику (до поділу), перейти до іноземних мов і «мистецтву». Слід привчити юнака регу-лярні читати книги, для чого йому на кожен день треба давати «обітницю, колико листів книг Прочитати».

І. Т. Посошков мріяв про те, коли в Росії буде багато добре знають свою справу фахівців, які зможуть замінити іноземців. Для того щоб юнаки змогли придбати різнобічні знання, І. Т. По-сошка не заперечує посилати їх за кордон, рекомендуючи при цьому для них широку програму навчання інженерному, корабельному і мор-ському справі. Він вважає за необхідне вивчати іноземні мови (французька, німецька); арифметику, яка, на його думку, «всім математичних наук двері і підстава є», потім «скорочену математику», що включає в себе геометрію, архітектуру і фортіфі-кацію; «Ведення земного глобуса», «мистецтво земних і морських чер-тежів», компас, «протягом Сонця» і ін.

Виконання військового обов'язку ставить понад усе. «У ратній справі, - наставляє він сина, - буди твердий, протидії ворога стій неплошно, і буди безстрашний ... А загалом паче Стережися від зради ... лучши ти смерть прияти, ніж ізменіті». І. Т. Посошков вимагає від батьків з найменших років строго стежити за тим, щоб син «ніколи дозвільний ні», нікого не ображав, кожному робив добро, говорив правду, не привчався до розкоші, а був би навчений «і нужду всяку терпіти ».

Ф. Прокопович як видатний діяч освіти

Феофан Прокопович (1681 --1736) виховувався у свого дядька, ректора Київської академії. У ній майбутній громадський діяч грунтовно вивчив російську і латин-ський мови, після закінчення філософського класу продовжував освіту в Польщі, а потім Римі, де опановував поезією, риторику, філософію-їй, «римськими старожитностями». Повернувшись на батьківщину, він став учителем Київської академії, а через деякий час її ректором і профессо-ром богослов'я. Прокопович мав великі знання з літератури, історії, математики, він зумів створити величезну бібліотеку, що налічувала понад 30 тисяч книг з різних галузей знання.

За дорученням Петра I Прокопович написав кращий для того часу буквар «Пер-ше вчення отроком». Відкрита їм в 1721 р в своєму будинку школа для сиріт і бідних дітей «всякого звання» вважалася передовий школою того часу.

У своїх творах Ф. Прокопович гаряче доводив, що «вчення добре і дуже докладне є корінь будь-якої користі суспільству», радив ширше поширювати грамотність серед населення і влаштовувати школи у всіх єпархіях. Для освіти духовенства він вважав за потрібне від-крити школи при всіх архієрейських будинках.

У «Духовному регламенті» Ф. Прокопович розробив детальний план влаштування вищої духовної школи - академії, яка, по замис-лу, повинна була стати перш за все загальноосвітньою школою, від-кривает вихованцям дорогу «до різних справах» - не тільки до цер -ковним, але і до цивільних. Вчитися в академії могли не тільки діти духовенства, а й інших станів.

За пропонованим їм навчальним планом академії в ній повинні були вивчатися сім послідовно-вательного циклів предметів:

1) граматика «купно» з географією і ис-торіей;

2) арифметика і геометрія;

3) логіка або діалектика;

4) ріто-ріка "купно або окремо» з поезією;

5) фізика разом з короткою ме-тафізікой;

6) політика;

7) богослов'я.

Новим в навчальному плані було виділення географії та історії в самостійні навчальні дисципл-ни та введення особливих циклів математики і фізики, вивчення політи-ки, скорочення курсу богослов'я з чотирьох до двох років.

Вивчення граматики, за задумом автора проекту, спочатку пов'язувалося з геог-рафією, а потім з історією. Географію належало вивчати «на карті» і «на глобусі», так, щоб учні могли показати, де знаходиться та чи інша частина світу або держава. Вказуючи на зв'язок географії та історії, Прокопович писав, що вивчати історію без географії - зна-чит «як би з зав'язаними очима по вулицях ходити».

Велика увага Ф. Прокопович приділив підбору вчителів і ор-ганізації навчання. Він вважав, що приступаючи до навчання, викладач повинен викликати інтерес навчаючи-трудящих до науки, розповісти коротко, але ясно, «яка сила є теперішній-го вчення» і «чого хощем досягти через се або інше вчення». Важ-но, щоб учні бачили «берег, до якого пливуть», і охочіше бралися б за справу. Будучи прихильником строго-го порядку і організації життя учнів, Прокопович рекомендував скласти «статут, що належить знати і робити учням по днях і по годинах». Академія мала мати бібліотеку для вчених-ників і сторонніх «мисливців читання».

При академії пропонувалося відкрити середній навчально-виховний, заклад - семінарію. За семінаристами пропонувалося встановити суворий нагляд, щоб вони добре поводилися і старанно вчилися. Він пропонував організувати для учнів розумне проведення часу і корисні розваги: ​​проводити иг-ри в саду і в приміщенні; організувати читання книг - «історій воїн-ських», повістей «на людей, у вченні просіяли», «про древніх і нинішніх економічн-них філософів, астрономів, риторів, істориків»; влаштовувати диспути, привчають молодих людей красиво викладати свої думки і пробувати свої сили в «письменництві».

9) Висновок

Уряд Петра I проводить численні просвітницькі реформи за найактивнішої і діяльній участі самого царя, в результаті яких організовуються світські державні навчальні заклади. Серед них виділилася найбільша Московська школа математичних і навігаційних наук, що проіснувала більше 50 років і яка підготувала велику кількість фахівців, в тому числі і вчителів перших світських шкіл.

Протягом тривалого часу Петро I вів різноманітну діяльність по створенню матеріальної бази і всього необхідного для організації Академії наук, її відкриття відбулося вже після смерті царя в 1725г. Петровські школи і Академія наук поклали початок формуванню в Росії людей, професією яких став розумову працю, культурна, просвітницька та наукова діяльність.

10) Додаток

УКАЗИ ПЕТРА I ПРО НАВЧАННІ І училища

Про заснування школи математичних і навігаційних наук 14 січня 1701 р

Великий государ, цар і великий князь Петро Олексійович, всієї Великої і Малої і Білої Росії самодержець ... вказав іменним своїм великого государя велінням ... бути математичних і навігаційних, тобто морехідних хітростно наук вченню. У учітелех ж тих наук бути англінскія землі вродженим: математичної - Андрію Так-Нілову синові Фархварсону, навігацкой - Степану Гвину, так лицареві Гризу; і відати ті науки всяким в снабденіі управлінням у зброєю-ної палаті боярину Федору Олексійовичу Головіну з товариші, і тих наук до навчання усмотря обирати добровільно бажаючих, інших же паче і з примусом; і вчинити незаможним у прокормление по-денний корм усмотря арифметиці чи геометрії: якщо хто знайдеться почасти майстерним, по п'яти алтин в день; а іншим же по гривні і менше, розглянувши коегождо мистецтва вчення; а для тих наук визна-ділити двір в Кадашева майстерні палати, званої великої полотяной, і про очищення того двору послати в майстерню палату по-стельнічему Гаврила Івановичу Головіну свій великого государя указ, і, взявши той двір і угледівши усякої таким чином бажаний в ньому до потреби, будів-ить з доходів від Збройової палати.

Веселого Ф. Нарис історії Морського кадетського корп у са. - СПб., 1852 прилож ення. - С. 119-120.

1714 р січня 20 - сенату

Послати в усі губернії по кілька чоловік зі шкіл математичних-чеських, щоб вчити дворянських дітей, крім однодворців, наказовому-го чину цифр та геометрії, і покласти штраф такий, що мимоволі буде одружуватися, поки цього вивчиться. І для того про те до архієреїв про се, щоб пам'ятей вінчальних не давали без дозволу тих, яким школи замовлені

Повне зібрання законів Російської імперії з 1649 року, СПб., 1830. - Т. V. -№ 2762. - С. 78

1714 року 28 лютого

Великий государ вказав: у всіх губерніях дворянських і наказовому-го чину, дяче і Подьяческая дітей від 10 до 15 років, опріч однодвор-цов, вчити цифр і деяку частину геометрії і для того вчення по-слати математичних шкіл учнів по декілька чоловік в губернію до архієреям і в знатні монастирі, і в архієрейських будинках і в мона-Стир отвесть їм школи, і під час того вчення тим вчителям давати кормових по 3 Алтин по 2 гроші на день, з губернських доходів, ко-торие за іменним Його Імператорська Величність указу відставлені; а з тих учнів їм собі аж ніяк нічого не имать; а як ту науку ті їхні учні вивчать здійснений-но: і в той час давати їм одержавши засвідчення листи за своєю рукою, і під час того відпустці з тих учнів за те вчення имать їм собі по рублю з людини; а без таких свідчити листів одружитися їх не допускати і вінцевих пам'ятей не давати.

Повне зібрання законів Російської імперії з 1649 р о так. - Т. У.-№2778.-С. 86.

Про заснування Академії наук. 28 січня 1724 р

Його Імператорська Величність вказав вчинити Академію, в якій би навчалися мовам, також іншим наукам і знатним мистецтвам і переводили б книги ... До розташування мистецтв і наук вживаються обичайно два образу будівлі: перший образ називається Університет; другий - Акаде-мія або соціетет мистецтв і наук.

§ 1. Університет є збори вчених людей, які наукам ви-соким, яко теології та юриспруденції (прав мистецтва), медицини і філософії, сиріч до якого стану оні нині дійшли, молодих людей навчають; Академія ж є збори вчених і майстерних людей, які не тільки ці науки в своєму роді в тому градусі, в якому оні знаходяться, знають, але і через нові Інвенти (видання) оні зробити і помножити тщатся, а про навчанні інших ніякого попе-чення не мають.

§ 2.Хоча Академія з тих же наук і тако з тих же членів складається, з яких і Університет, одначе де шпалери ці будівлі в інших дер-жави для безлічі вчених людей, з яких різні зборів скласти можна, ніякого сполучення між собою не мають, щоб Академія , яка тільки про проведення мистецтв і наук в кращий стан намагається, вченням в спекуляціях (роздумах) і рази-скан своїх, чому як професори в Університетах, так і студен-ти користь мають, божевілля не мала, а Університет Незнач-римі дотепними розвідками і спеку яціямі від навчання не відведена був і тако Млада люди залишені були.

§ 3. Понеже нині в Росії будівлю до повернення мистецтв і наук учинено бути має, того заради неможливо, щоб тут слідувати в інших державах прийнятому зразком, але слід дивитися на стан тутешнього держави як в міркуванні навчальних, так і учнів, і такий будинок учинити , через яке б не тільки сла-ва цього держави для розмноження наук нинішньому часом рас-ється, а й через навчання і розташування оних користі в народі надалі була.

§ 4. При засіданні простий Академії наук шпалери наміри не ис-повняться, бо хоча через ону мистецтв і науки в своєму стані виробляються і поширюються, одначе де оні не скоро в народі розплодяться, а при закладі Університету - менше того, бо коли розсудиш, що ще прямих шкіл, гімназіїв і семінари немає, в ко-торих б Млада люди засадам навчитися і потім вище градуси наук восприять і бажаними себе вчинити могли, то неможливо, щоб при такому стані Університет деяку користь вчинити міг.

§ 5. І токо потреби всього, щоб тут таке зібрання заведено було, якби з самолучшій вчених людей складалося, які до-вільні суть:

Науки виробляти і зробити, одначе де, щоб вони тим наукам

молодих людей (якщо які одним із них бажані будуть) публічно навчали і щоб вони

деяких людей при собі навчали, які б молодих людей першим фундаментів (основательством) всіх наук навчати могли.

§ 6. І таким би чином один будинок з малими збитками тое ж би з великою користю чинило, що в інших державах три різні зборів лагодять, бо она:

Яко б досконала Академія була, понеже досить б членів про досконалість мистецтв і наук працювало;

Егда оні же члени ті мистецтв і науки публічно вчити бу-дуть, то подібна она буде Університету і таку ж прібильпроіз- веде; Коли дані академікам Млада люди, яким від е. І. в. до- вільно платню на прожиток визначено буде, від них науку прийнявши і пробу мистецтва свого учинить, молодих людей в перших фундаментах навчати будуть, то оне будівля таке ж корисно буде, яко особливо до того скомпонував збори, або гімназіум.

При тому ж б вільні мистецтва і мануфактури, які вже тут заведено суть, або надалі ще заведені бути можуть, від згадаю-того закладу користь мали, коли їм зручні машини показані і інструменти їх виправлені будуть.

§ 7. І понеже це установа такої Академії, яка в Парижі знаходиться, подібно є (крім цього відмінності і Авантаж, що ця Академія і то лагодить, що Університету або колегії лагодити надлом-жит), того для я сподіваюся, що це будівля зручно академією назва-но бути має.

Науки, які в цей Академії можуть учинені бути, вільно б в три класи розділити можна: в 1-му класі містилися б все науки математичні і які від оних залежать, у 2-му - всі частини фізики, в 3-му - гуманіора, історія і права.

§ 14. В Університеті чотири факультети є, а саме: 1) Теоло-гія, 2) юриспруденція, 3) медицина і 4) філософія. Факультет Теоло-гии тут відставляється, і піклування про те тільки Синоду віддається. [...]

§ 16. пом'янути і в деякі класи розділені академіки зобов'язані будуть в своїй науці щодня один годину публічні лекції мати, як і в інших Університетах.

§ 17. Якщо який академік похощет за гроші партикулярні колегії мати, то йому дозволено.

§ 18. А щоб користь від цих Навчання мати, до того потрібні угодні люди, які гуманіора частково знають і деякі ма-круглі мистецтва філософії і математики мають. Того ради вельми потрібно, щоб кожному академіку один або два людини з дитинства студентів дані були і задоволеним платнею Постачивши, які з усім старанністю навчатися і академікам вспомогалі мають; і понеже згадані Млада люди під дирекцією академіків без своїх збитків наук навчатися і при тому (якщо добре поводяться і деякі проби мистецтва свого оголосять) надію мають відбутися і вчителям своїм наслідувати. І тако личить, щоб вони за таку чесноту благодарствовалі; того заради мають оні тих, які вчитися починаються першим фундаментів наук, обу-чати, щоб і ті згодом вченням академічним користуватися могли, і таким чином можна б без великих збитків наміри нижньої школи виконати ...

Повне зібрання законів Російської імперії з 1649 року. Т. VII. -№ 4443. - С. 220-224.

Використана література:

Смирнов А.В. Російська школа в першій чверті XVIII століття Нариси історії школи і педагогічної думки народів СРСР (т. 2) (отв.редактор Шабаева М.Ф.) - М .: «Педагогіка», 1973.

Смирнов А.В. Російська педагогічна думка першої чверті XVIII століття Нариси історії школи і педагогічної думки народів СРСР (т. 2) (отв.редактор Шабаева М.Ф.) - М., 1973.

Єгоров С.Ф. Історія педагогіки в Росії. Хрестоматія. - М.: Видавничий центр «Академія», 1999.

Єгоров С., Вендровскоя Р., Нікандров Н. Освіта в Росії: віхи історії; державна педагогіка XVII - середина XIX ст. Педагогіка народів світу Історія і сучасність (автор-упорядник Салимова К.І., Додд Н.) - М .: «Педагогічне товариство Росії», 2001.