ня евакуації і особливо в порятунку населення.
Перш ніж приступити до конкретних питань, пов'язаних з початком евакуації, слід почати з короткої характеристики загальних питань, які постали перед Радянською державою в цій галузі з початком Великої Вітчизняної війни.
Протягом років Великої Вітчизняної війни евакуація ускладнювала все сто-рони життя радянської держави. З перших днів війни під ударом ворога виявилася величезна територія Радянського Союзу, втрата якої могла значно послабити можливості країни до опору. На це і робили головну ставку правителі Німеччини.
Плануючи війну проти СРСР, вони ніяк не могли припускає-ложить, що Радянській державі вдасться настільки швидко осу-ществить перебазування своїх продуктивних сил на Вос-ток і вивести з опинилися під загрозою районів мільйони людей.
Фашистська Німеччина розраховувала на те, що з перших же днів вторгнення їй вдасться в максимальному ступені вико-ти економічні ресурси СРСР. З метою грабежу в умовах окупації було завчасно вивчено стан народного господарства СРСР. Ця мета була сформульована в секретному документі ІС-472 / СРСР «Директиви по керівництву економі-кою» (Зелена папка) Нюрнберзький процес над головними німецькими військовими злочинцями. - М., 1955. -т. 1-е. 152-195 .. В цьому документі прямо записано: «Згідно з наказом Фюрера необхідно вжити всіх заходів до не-повільного і повному використанню окупованих облас-тей в інтересах Німеччини, всі заходи, які могли б перешкодити цієї мети, повинні бути відкладені або зовсім скасовані . Використання підлягають окупації районів повинне проводитися в першу чергу в області продовольст-венного і нафтового господарства ».
В умовах несприятливого розвитку військових подій і вимушеного залишення ворогові великій території, швидше-шиї переміщення з прифронтових районів промислових підприємств, людей, сільськогосподарської продукції, государ-ських цінностей в глиб країни було найважливішим воєн-но-економічної і політичною проблемою. Перед радянським народом встала важке завдання в гранично короткий термін перемістити в глибокий тил велика кількість промисло-них підприємств, сировини, інших матеріальних і культурних цінностей, евакуювати з прифронтових районів на схід країни багатомільйонне населення. Потрібно було зробити майже неможливе: підняти з місця величезну масу населення, вцілілі заводи і перевести їх подалі від фронту - на Урал, в Сибір, в Середню Азію і в інші тилові райони. Інакше кажучи, продуктивні сили країни, рівні за обсягом про-тивність силам великого економічно розвиненого дер-жави, потрібно було перекинути за тисячу кілометрів, розмістити на нових місцях і швидко ввести в лад. Про масштаби цього стратегічного маневру можна судити на підставі того, що загальна вартість тільки евакуйованого протягом першого року війни (червень 1941 р .-- липень 1942 г.) промислового обору-нання перевищила суму всіх капітальних витрат Радянської держави за три роки першої п'ятирічки Ешелони йдуть на Схід. М., 1966 г. С. 187.
. Подібного історія ще не знала.
У перші ж дні війни був визначений порядок і організа-ція евакуації. У червні 1941 р була створена Рада з евакуації, на який поклали завдання по координації зусиль в мас-штабах всієї країни з перебазування великих людських і матеріальних ресурсів з прифронтових районів в тил країни. Рішення Ради з евакуації були обов'язковими для ви-конання всіма інстанціями, яких вони стосувалися.
27 червня 1941 ЦК ВКП (б) і РНК СРСР прийняли по-становлення «Про порядок вивезення і розміщення людських контингентів і цінного майна», в якому вказувалося, що в першу чергу слід евакуювати промислове обладнання д-ня, сировинні ресурси, продовольство. Кваліфікованих робітників, інженерів, службовців наказувалося евакуювати разом з підприємствами.
Директивою ДКО СРСР від 4 липня 1941 року була визначена основна лінія господарської політики в умовах евакуації промисловості, яка передбачала розробку військово-господарського плану забезпечення оборони країни, маючи на увазі використання ресурсів і підприємств, що існують на Вос-струмі, в Західному Сибіру і на Уралі, а також ресурсів і під-приємств, що вивозяться в зазначені місця, райони в порядку овва-куаціі.
На початку війни було прийнято дві постанови про Раду по евакуації. 24 червня 1941 року о його складу увійшли Л.М. Каганович, А.Н. Косигін, І.М. Шверник, Б.М. Шапошников і ін. Ні-скількома днями пізніше до складу Ради були введе-ни А.І. Мікоян, М. Первухин. 16 липня 1941 року склад Ради був реорганізований. 26 вересня 1941 року за Раді було ство-дано Управління по евакуації населення. Контроль за перебив-зирования населення, обладнання та матеріальних цінностей здійснювала група інспекторів на чолі з А.Н. Косигіним. 25 жовтня було організовано ще один орган Ради - Комітет з евакуації в глиб країни з районів прифронтової смуги запасів продовольства, сировини, промислових товарів, обладнання для-нання, холодильників, тютюнових фабрик, миловарних заво-дів і т.д. Він діяв до 19 грудня 1941 року. 25 грудня 1941 року був утворений Комітет з розвантаження транзитних вантажів, в який увійшли А.І. Мікоян, А.Н. Косигін, НА. Вознесенський і ін. Цьому Комітету було передано апарат одночасно расфор-мировалось Ради по евакуації, була створена Рада у скла-ве І.М. Шверника, А.І. Мікояна, А.Н. Косигіна, М.Е. Сабурова та ін. В його складі постійно працювало близько 80 чоловік. Вони були розділені на три групи: одна займалася евакуацією промислових підприємств, інститутів, організацій і уста-дений, робітників і службовців цих організацій, а також размеще-ням їх на нових місцях; друга група займалася непосредст-венно евакуацією промисловості і, нарешті, третя група Ради - транспортними засобами.
Уповноваженими Ради по евакуації на місцях були в більшості випадків секретарі ЦК компартій, обкомів, рай-комів і міськкомів партії. Одночасно на місцях були ство-ни органи Ради з евакуації.
Рада з евакуації приймав постанови по кожному підприємству, що підлягає евакуації. У них встановлювалися терміни початку і закінчення евакуації того чи іншого об'єкта; число вагонів, необхідних для евакуації; пункти, в які підприємства повинні евакуюватися, і т.д. Ешелони йдуть на Схід. С. 202-207, 208-310. З огляду на важливість транспортних засобів та оперативність перевезень і в самому Наркоматі шляхів сполучення було створено оперативну групу в складі 25 осіб щодо забезпечення евакуаційних перевезень Історія Великої Вітчизняної війни .... т. 2, с. 143, 148.
.
Складність здійснення евакуації пояснювалася ще й тим, що конкретними завчасно розробленими евакуаційними-ними планами на випадок несприятливого перебігу військових дію-вий країна не мала. Тому досвід доводилося приобре-тать в процесі бойових дій. Організовуючи роботу по переміщенню продуктивних сил на Схід країни, правительст-вом був розроблений цілий комплекс заходів, що включають правила евакуації населення, вантажів, їх охорону в дорозі, витрати по переміщенню, питання харчування, будівництво житлових по-міщень для евакуйованих і ін.
Для більш оперативного вирішення завдань з евакуації при великих наркоматах створювалися і Інститути уповноважених Ради по евакуації. На допомогу їм були організовані комис-сі з евакуації, які займалися підбором території для розміщення вивозяться підприємств і підготовкою до прие-му вантажів і людей.
Здійснена в 1941--1942 роках евакуація населення, промислових підприємств, продовольчих ресурсів та інших цінностей народного господарства мала свої особливості і труднощі. За економічним районам вона проходила в раз-ні терміни в залежності від положення на фронтах. Конкретні умови військової обстановки 1941--1942 рр. зажадали провисання-ти перебазування двічі: перший раз влітку і восени
1941 року, второй-- влітку і восени 1942 року. Евакуація 1941 р
була наймасовішою, вона охопила період з початку війни до грудня 1941 р
Обидва етапи евакуації (літо і осінь 1941 р літо і осінь 1942 г.) припадають на найбільш важкі періоди війни. В за-лежно від конкретної обстановки на фронтах обидва етапи евакуації мали і свою географію. Райони розміщення визначаються-лись з урахуванням їх можливостей, щоб в них були родинний-ні галузі промисловості. Що стосується населення, то його евакуація носила дещо інший характер, і не була настільки послідовно пов'язана з певними районами.
Для розміщення промислових підприємств, евакуйованих з прифронтових районів, намічалися великі економічні райони на Сході країни, такі як Уральський, Поволзький, Західний і Східно-Сибірський, республіки Середньої Азії і Казахстан. Уральський економічний район був одним з важ-кро індустріальних центрів країни. Великим економіч-ським центром був і Поволзький район, розташований в центрі Російської Федерації і пов'язаний водними шляхами з Балтійським, Білим, Баренцевим, Каспійським і Чорним моря-ми. З початку війни цей економічний район набуває ис-виключне значення як найважливіша нафтова база СРСР. Економічні райони Сибіру, будучи найбільшими по тер-ритор, перебували в близькості від промислового Уралу, Ка-захстан, мали сприятливі умови для розміщення там великої кількості підприємств. Казахстан - також великий економічний район, величезна за розмірами територія, рас-вважала різноманітними природними ресурсами, був здатний швидко включитися в цей складний процес. Перебро-ска і швидке розміщення в цих районах понад чотири тисячі промислових підприємств - найбільший подвиг радянського народу, здійснений в важкі роки війни. 70 відсотків евакуйованих підприємств були розміщені на Уралі, в За-падной Сибіру, в Середній Азії і Казахстані. Найбільше ко-личество промислових підприємств було перекинуто на Урал, в райони Свердловській, Челябінській і Пермської облас-ти Вознесенський. «Військова економіка СРСР в період Великої Вітчизняної війни». - М., 1947. С. 41; «Історія Великої Вітчизняної війни ...» т. 2. С. 148.
. Крім того, значна кількість підприємств в пер-вий період війни було евакуйовано і в республіки Північ-ного Кавказу і Закавказзя. В умовах розпочатої евакуації ці республіки набували важливе стратегічне значення: це був зручний залізничний вузол, що з'єднував самі республіки Кавказу між собою, а також пов'язаний морським повідомленням з Астраханню і Середньою Азією.
У реалізацію завдань з евакуації активно включилися всі партійно-радянські організації республік. Значна частина промислових підприємств в ході евакуації розміщувалася в Поволжі, на Уралі, в Східній і Західній Сибіру, Середньої Азії, в Казахстані. Партійно-радянським організаціям цих регіонів доводилося займатися не тільки прийомом, а й ор-ганізації якнайшвидшого пуску цих підприємств. Географія евакуації виявилася досить значною.
Вона охопила багато районів і області Радянського Союзу, в тому числі - Горьківську, Іванівську, Ярославську, Кіров-ську, Чкаловський області, Мордовську, Удмуртську, Чуваш-ську АРСР, а також інші райони країни. З середини липня 1941 року починається розміщення евакуйованих підприємств на Уралі, в Західному і Східному Сибіру, дещо пізніше в Середній Азії і Казахстані. До середини 1942 року на нових місцях вдалося відновити більшість підприємств, евакуйований-них сюди в 1941 році.
Проведення евакуації за окремими економічними рай-Онам залежало від обстановки на фронті. Наприклад, переміщень-ня продуктивних сил з Білорусії відбувалося в липні - серпні 1941 р, а до середини вересня практично вся терри-торію республіки була окупована. На Україні евакуація тривала близько чотирьох місяців - з липня до середини жовтня.
А вже до листопада 1941 рнімецько-фашистські війська захопили значну частину території України.
Приблизно в цей же час проводилася евакуація з Рада-ських прибалтійських республік. В окремих областях РСФСР евакуація відбувалася в липні - листопаді 1941 р З Ленінграда і Ленінградської області вивезення населення і матеріальних цінно-стей почався в липні - вересні 1941 р Однак в зв'язку з почавши-шейся блокадою евакуація значно скоротилася. Вона возоб-новілась лише в 1942 р і тривала до кінця 1943 г. З інших районів РРФСР часткова евакуація була здійснена в іюле-- серпні 1941 р, масова ж - у вересні - листопаді того ж року. На першому етапі здійснювалася евакуація і з Моск-ви. Але в другій половині грудня демонтаж скоротився, а незабаром після наступу радянських військ припинився зовсім. Як бачимо, евакуацію довелося здійснювати не тільки з Бе-лоруссіі, України, прибалтійських республік і Молдови, а й зі значною території Російської Федерації.
Якщо евакуація 1941 року було проведено у великих масшта-бах, то друга хвиля евакуації, що почалася з травня 1942 р затріть-нула менш значну територію. У цей період евакуація здійснювалася з Ворошиловградської, Ростовській, Сталін-градської, Воронезької, Ленінградської областей, Керченського півострова, Краснодарського і Ставропольського країв, Чечено-Інгушської, а також з деяких районів Північно-Осетинської, Кабардино-Балкарської і Дагестанської областей.
У ті ж роки, в проміжку між евакуацією 1941 року і 1942 р був і невеликий період реевакуацію, тобто часткове повернення підприємств на старі місця. Реевакуція здійс-ствлялась головним чином в Московську, Калінінську, Туль-ську і інші області Російської Федерації. Вона почалася в грудні 1941 року і тривала до літа 1942 року. Однак в період битви під Сталінградом реевакуацію довелося ча-менно призупинити.
Завершуючи коротко загальну характеристику процесу евакуації, необхідно підкреслити, що виконання такої складної народ-нохозяйственной завдання вимагало величезних зусиль всього радянського народу.
Виключно складні завдання встали перед державою по евакуації населення і його порятунку в роки Великої вітчизняному-жавної війни.
Евакуація населення з прифронтових районів в перший період Великої Вітчизняної війни була одним з найважливіших ланок у системі заходів Радянської держави по перебудові життя країни на воєнний лад. Переміщення на Схід значної частини радянських людей означало в першу чергу їх порятунок від фашистської неволі. Виконання такого складного завдання вимагало величезних зусиль від Радянського держави. У постанові ЦК ВКП (б) і РНК СРСР 27 червня 1941 «Про порядок виклику і розміщення людських контингентів і цінного майна» були визначені конкретні завдання і черговість евакуації. На додаток до цього Совнар-ком СРСР 5 липня 1941 виніс рішення з питання про порядок евакуації населення у воєнний час і про виклик робітників і службовців евакуйованих підприємств Ешелони йдуть на Схід ... С. 16. В цілому до весни 1942 в східних районах країни було розміщено близько 7500 тис. евакуйованих, з яких в автономних республі-ках, краях і областях РРФСР - близько 6 млн. чоловік. Близько 600 тис. Людей евакуювали в Казахську РСР, понад 700 тис. - до Узбецької РСР, 100 тис. - в Киргизьку РСР, близько 90 тис. - в інші середньоазіатські республіки і в За-Кавказ Історія Великої Вітчизняної війни Радянського Союзу ( 1941--1945 рр.). Т. 2. С. 548 .. Загальна чисельність населення, евакуйованого і реевакуірована в роки війни, в цілому склала близько 25 млн. Чоловік. Ці дані свідчать про величезні мас-штабах роботи, проведеної в цьому напрямку Радянським го-Сударства. Вирішити таку задачу в масштабах величезної країни міг тільки народ, об'єднаний дружбою і єдністю інте-сов. Історія не знала нічого подібного.
Евакуація населення з прифронтової зони проводилася за вказівкою військового командування, а з інших місць з разре-ності директивних органів. Рішенням уряду в цих же цілях було затверджено «Положення про евакуаційному пункті по евакуації цивільного населення з прифронтової поло-си». Створені на місцях евакопункти дбали про евакуюють-ванном населенні, виробляли облік прибулих і т.д. Уже до кінця серпня 1941 р при великих залізничних вузлах і пристанях було близько 130 евакопункту і 100 пунктів пита-ня. Тільки в другому півріччі 1941 р виплати держави населенню, пов'язані з евакуацією, склали близько 3 млрд. Рублів, що дорівнювало сумі капіталовкладень у військову промисловість 1942 р Історія Великої Вітчизняної війни Радянського Союзу (1941-1945 рр.). Т. 2. С. 546-547 В короткий термін, до січня 1942 р глиб країни було вивезено лише залізницею майже 10 млн. Чоловік Друга світова війна. Загальні проблеми. Кн. 1, с. 74. Ешелони йдуть на Вос-ток, с. 19 ..
У перші дні війни великі труднощі з евакуацією насе-лення виникли в районах, які опинилися в зоні військових дію-вий. До них ставилися республіки, розташовані в прибав-тику, а також західні області Української та Білоруської РСР і Карелія. Наприклад, евакуація населення з Литви проходь-ла в надзвичайно важкій військовій і політичній обстановці. Евакуацію утруднювали брак часу і особливо транс-кравців коштів, а також вихід з ладу залізниць, со-единящей Литву з внутрішніми районами СРСР. Незважаючи на складну обстановку, вже в перший день війни вдалося отпра-вити з Вільнюса в Каунас кілька залізничних соста-вов з населенням. В цілому з Литовської РСР вдалося овва-куіровать близько 43 тис. Чоловік в Іванівську, Ярославську, Пензенську, Молотовську області, Мордовську, Чуваська, Удмуртську, Татарську АРСР, в міста середньоазіатських рес-публіки. Тільки влітку 1941 р евакуйованому з Литви насе-лення було виділено товарів на суму 1680 тис. Рублів. А всього за період евакуації у вигляді посібників та інших виплат було відпущено близько 3 млн. Рублів Варашінскас К. Діяльність евакуйованого населення Литовської РСР в радянському тилу в роки Великої Вітчизняної війни. Вільнюс, 1971, с. 8-9 ..
Не багатьом відрізнялися умови евакуації населення і з Латвійської РСР. На кінець першої тижні липня ворог повністю окупував її територію. Евакуйовані з Латвії насе-лення прямувало двома потоками: один йшов через Псков і розгалужувався потім на Вологду, Ярославль, Іваново, Кіров; інший - через Великі Луки, огинаючи Москву, рухався в Серед-неї Поволжі, на Південний Урал, в південні райони Західної Сі-бири і закінчувався в Середній Азії і Казахстані. Більше 40 тис. Людей було евакуйовано з Латвійської РСР в роки Вітчизняної війни.
У радянському тилу було організовано для евакуйованих 6 латвійських дитбудинків. У 1943 р було створено спеціальні лат-Військо відділення в шести великих ремісничих училищах в Челябінську, Іванові, Казані, Уржуме, Новосибірську і ТАШКО-ті. Випуск їх вихованців дав в початку 1945 р звільненій Ризі перші кадри молодих кваліфікованих робітників. Удріс А. В. Діяльність евакуйованого населення Латвійської РСР в со-Радянському тилу в період Великої Вітчизняної війни. - Рига, Авт. дис. 1972. - С. 10,13, 15, 26.
Вже на початку липня ворог вторгся в межі Естонської РСР і зайняв протягом декількох днів значну територію рес-публіки. Евакуація населення з республіки, розпочата з перших днів війни, тривала до захоплення всієї її території фаши-стами. Протягом липня та серпня 1941 р тил було евакуі-ровано близько 25 тис. Естонців. Всього ж за межі республіки було вивезено близько 60 тис. Чоловік, які розміщувалися головних чином в приуральских і приволжских областях, в ав-тономних республіках РРФСР.
Особам, які потребують біженцям виявлялася матеріальна допомога. За три роки евакуйовані з Естонії отримали від держави допомогу в розмірі понад 5 млн. Рублів. Особливу увагу приділено-лось дітям. Влітку 1942 р тільки в Челябінській області дитячі садки відвідували 600 евакуйованих з Естонії дітей; було від-крито п'ять дитячих будинків для естонських дітей, позбавлених роди-телей. До 1944 року в них виховувалося близько 600 дітей. Були від-криті естонські школи і окремі класи при місцевих шко-лах. На початку 1942--43 навчального року в восьми областях і авто-автономних республіках РРФСР працювало 44 естонських класних комплекту, в яких навчалося 550 дітей, або 2/3 евакуюють-ванних дітей шкільного віку пургу С. Діяльність евакуйованого населення Естонської РСР в радянському тилу в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945). Таллінн, Авт. дис. (1967 - С. 9-13, 16) ..
Безкорислива допомога братніх народів евакуйованим з Естонії, Литви, Латвії створила особливу атмосферу, сприяє-вавшего зближенню народів і зміцненню дружніх зв'язків.
У винятково важких умовах проходила евакуація на-селища з Білорусії та України. В межі Білорусії вторглися центральні, найбільш потужні угруповання враже-ських військ. Вже на четверту добу війни майже всі західні області республіки були окуповані ворогом. 28 червня Гітле-Ровци вторглися до Мінська. Окупація значній території створила під кінець першого тижня бойових дій безпосередню загрозу східним областям республіки, зробивши їх прифронтовій зоною.
Із західних районів республіки і Мінська вдалося отпра-вить деякі ешелони, які вивозили в основному сім'ї по-еннослужащіх, партійних і радянських працівників. Але біль-шинство людей йшло пішки, на попутних машинах, кресть-янських возах. «Ні втома і голод, ні бомбардування і кулемет-ні обстріли з повітря - ніщо не могло зупинити людей, квапилися від гуркоту канонади, від безперервного гулу само-льотів, помічених зловісним хрестом. Загиблих від бомбардування закопували тут же біля дороги, без фобів, мовчки, немов виконуємо-чи тяжку, але що стала вже звичною роботу. Нових поранених, якщо вони не могли рухатися, насилу розподіляли по махай-нам і возів, а ті, хто ще міг іти, знову вливалися в люд-ської потік, опиняється все далі від фронту ... »У перших числах липня 1941 р . почалася організована евакуація населе-ня зі східних областей республіки. Було вивезено 110 дитячих будинків, 25 дитячих садків, 28 піонерських таборів, 3 спеціальні школи, 3 дитячих санаторії Трудящі Білорусії фронту. - Мінськ, 1972. с. 22,24 .. В цілому, не дивлячись на величезні труднощі, з Білорусії в тилові райони було евакуйовано більше 1 млн. Чоловік, розміщених в самих раз-особистих районах країни - в Поволжі, на Уралі, Середньої Азії та Західного Сибіру Олехнович Г. І. Трудовий подвиг трудящих Білорусії в радянському тилу в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1943 рр.). - Мінськ, 1966. С. 8 ..
У перші дні війни почалася евакуація населення з Украї-ни. До Наприкінці червня 1941 р з 23 областей України було оккуп-ровано 11. За червень - серпень 1941 р тільки з Києва та Київської області було евакуйовано понад 400 тис. Чоловік Ешелони йдуть на Схід ... С. 20 ..
На початку війни була також здійснено евакуацію населе-ня з Москви і Ленінграда.
Влітку 1941 року з Москви почалася евакуація дітей до-шкільного та шкільного віку. Спочатку дітей направляли в підмосковні райони, в Рязанську, Тульську, Горьківську області, в Татарську АРСР. А трохи пізніше, з наближені-ням гуркотів війни до столиці, маленьких москвичів з рай-онов Підмосков'я, Тульської і Рязанської областей почали овва-куіровать на Урал, в Поволжі, Казахстан. Про масштаби цієї роботи говорить той факт, що восени 1941 р тільки з Москви було евакуйовано 1,5 млн. Чоловік Нариси історії Московської організації КПРС (1883-1965 рр.). - М. 1967. С. 570.
.
Загальна кількість евакуйованих з Ленінграда за перший період склало 775 тис. Чоловік.
У другій період евакуація населення з блокованого Ленінграда здійснювалася по льоду Ладозького озера.
Під час війни, включаючи і роки блокади, тільки з Ле-нінграда було евакуйовано близько 2 млн.людина.
В цілому евакуація населення в 1941 р при всій її складно-сти пройшла порівняно успішно. В результаті, до весни 1942 року в східних районах країни було розміщено до 8 млн. Евакуі-рова. До цього часу основна хвиля евакуації спала.
Однак це тривало недовго. Влітку 1942 р, у зв'язку з проривом німецько-фашистських військ на Північний Кавказ, пе-ред Радянським державою знову постала проблема масової евакуації населення. На цей раз евакуація проводилася в ос-новному з центральних і південних районів Європейської частини СРСР. У липні 1942 року почалася евакуація населення з Воро-нежской, Ворошиловградської, Орловської, Ростовської, Ста-лінградской областей.
У всіх союзних республіках широко розгорнулося гро-дарське рух допомоги евакуйованим, особливо дітям. Тисячі хлопців - росіян, українців, білорусів та інших націо-нальность були взяті на виховання в сім'ї. Евакуйовані діти в прихистили їх сім'ях, говорили не тільки по-російськи, але вчилися говорити мовою тієї республіки, куди вони винуж-денно потрапили.
В результаті переміщення на схід мільйони радянських людей були врятовані від фізичного винищення німецько-фашистськими загарбниками. Евакуація населення з пріфрон-вих районів, здійснена Радянським державою в 1941--1942 рр., Була нечуваною в історії і мала виключи-тельно важливе значення для досягнення перемоги над фашист-ської Німеччиною.
Осмислюючи сьогодні важкі випробування тих років, ми повинні пам'ятати, що перемога була досягнута ціною Колоссаль-ного напруги сил усього народу нашої багатонаціональної країни.
4. Вирішальна роль Радянського держави у розгромі фашизму
Вирішальна роль в розгромі фашистської Німеччини та в побе-доносном завершення другої світової війни належить Со-радянської Союзу і його Збройним Силам. Цю істину не з-Ріца в роки війни і багато політичні та військові діячі Заходу. Про це ж досить переконливо говорили учасники ювілейних торжеств в Москві, присвячених 50-річчю Перемоги над фашистською Німеччиною. У перші три роки війни Рада-ські Збройні Сили вели боротьбу фактично один на один з усією німецько-фашистською армією і арміями її сателітів. Радянсько-німецький фронт набагато перевершував інші театри військових дій Другої світової війни. Цей фронт відрізнявся від інших фронтів не тільки розмахом, але тим, що тут були сконцентровані основні сили німецько-фашистських військ. Було розгромлено і знищено 507 з 587 німецьких дивізій. Радянські війська знищили і більшу частину бойової техніки супротивника: 167 тис. Знарядь, 48 тис. Танків, до 77 тис. Літаки-тов. Не менш 100 дивізій втратили на цьому фронті і сателіт-ти Німеччині (див. Історія Великої Вітчизняної війни, т. 6. с. 28, 29).
Наведені цифри важливо мати на увазі й тому, що в за-рубіжної літературі все ще існує версія про те, що можлива перемога Радянського Союзу у Вітчизняній війні в значній мірі була зумовлена поставками США по ленд-лізу, і стала можлива лише завдяки економічному внеску США. Дію-вительно, після нападу фашистської Німеччини на СРСР уряди Англії та Сполучених Штатів заявили про свою співпрацю з Радянським Союзом і влітку 1941 р Прийняли рішення про військово-економічної допомоги. У ці роки Рада-ський Союз зміг виробити у відносинах з США та іншими країнами, що протистоять фашистської агресії, такі форми співпраці, які найбільшою мірою сприяли розгрому спільного ворога. Створення антигітлерівської коаліції не було простим і одноразовим актом, воно вимагало значи-них зусиль з радянської сторони. Характер рішення ключі-вих питань, пов'язаних з поставками Радянському Союзу, про відкриття другого фронту і ін., Залежав в першу чергу від розвитку подій на радянсько-німецькому фронті. Однак з перших днів війни США і Англія займали вичікувальну позицію в наданні конкретної допомоги Радянському Союзу. Цим пояснюється і те, що президент США Ф. Рузвельт до 7 листопада 1941 р не включав офіційно СРСР в число країн - одержувачів допомоги по ленд-лізу. У перший період війни Со-радянської Союз не отримував допомоги від союзників. Хоча США і заявили про надання Радянському Союзу допомоги на суму 1 млрд. Доларів, проте до кінця 1941 р СРСР надійшло американських військових матеріалів всього лише на 545 тис. Доларів, що становило 0,1% від загальної суми поставок 1941 р .
Оцінюючи загальне значення допомоги по ленд-лізу на головному фронті війни, слід зауважити, що вона безумовно відіграла певну допоміжну роль. Разом з тим необхідно враховувати, що Радянський Союз зробив військової продукції на суму 250 млрд. Доларів, в той час як поставки по ленд-лізу мали певне значення як вираження військового співро-робітництва СРСР і США в роки війни. Але перемогу у війні Со-радянської Союз виграв завдяки вітчизняному зброї. Це змушений був визнати і президент США Ф. Рузвельт, виступила-пив 20 травня 1941 в американському Конгресі, де він прямо заявив: «Радянський Союз користується озброєнням, головним об-разом, зі своїх власних заводів» Див .: Е. Морісон . Битва за Атлантику. - М., 1956. с. 4 .. Матеріальною основою Рада-ських Збройних Сил з самого початку війни і до її перемоги-носно завершення була радянська економіка, вітчизняних-ва бойова техніка. Уже в другій половині 1942 р Радянському Союзі випускалося танків більше, ніж в гітлерівській Герма-ванні, хоча вона і мала у своєму розпорядженні майже всією промисловістю За-падной Європи. Протягом останніх трьох років війни радянська промисловість давала щорічно в середньому близько 30 тис. Тан-ков, самохідних установок і бронемашин - майже в 2 рази більше, ніж вироблялося в Німеччині, в 1,5 рази більше, ніж в США і в 6 раз більше, ніж в Англії.
Питома вага обладнання і військової техніки, отриманих СРСР з Америки за роки війни, по відношенню до розмірів про- продукції, виробленої на наших підприємствах, був незначний-ним. Досить зазначити, що в роки війни СРСР отримав 9 броньовиків і танків, а виготовив 102500 Див .: Г.С. Кравченко. Військова економіка СРСР 1941--1945 рр. М., 1963, с. 389. В Протя-гом перших трьох років війни з США в Радянський Союз надійшло 1160 т. Сталі та сталевих виробів, з Канади - 13,3 тис. Т. Рейок. За цей же час тільки один наш Кузнецький металургійний комбінат дав країні 6322 тис. Т. Сталі.
Вирішальну роль у переможному закінченні Другої світової війни відіграли Радянські Збройні Сили, радянська еко-ний. Великі успіхи, досягнуті в розвитку радянської по-енной економіки, дозволили повністю забезпечити Озброєний-ні Сили всіма необхідними засобами збройної борь-б і надати одночасно необхідну допомогу народам Цен-тральної та Південно-Східної Європи, які боролися проти фаши-стскіх окупантів. Наведемо лише кілька прикладів
Тільки частинам і підрозділам Війська Польського Рада-ський Союз в роки війни передав близько 700 тис. Гвинтівок і ав-томатів, 15 тис. Станкових кулеметів і мінометів, близько 3,5 тис. Знарядь, 1 тис. Танків, до 1200 літаків, понад 18 тис. автомашин і значна кількість боєприпасів і пального. Народи Югославії отримали від Радянського Союзу в 1944-- 1945 рр. 96,5 тис. Гвинтівок і карабінів, майже 70 тис. Ручних і станкових кулеметів і автомашин, 3364 міномета, понад I тис. Артилерійських знарядь, близько 500 літаків, один тисяча триста двадцять дев'ять радіостанцій та інше військове майно. У роки війни була надана анало-гічних допомогу і іншим народам, які боролися з фашизмом Див .: Поразка Німецького імперіалізму в другій світовій війні. Статті та документи. М., I960, с. 86; Г.К. Кравченко. По-енная економіка СРСР 1941-1945 рр., С. 382-393.
висновок
Таким чином, війна 1914--1918 рр. за своїми цілями і полі-тичних підсумками була антинародною, несправедливою майже для всіх її учасників. Вона залишила глибокий слід в історії чоло-вечества. Завершилася трагедією мільйонів людей. Мала вкрай негативні соціально-політичні наслідки. У ре-док війни і революційних катаклізмів розсипалися імперії Романових, Гогеннцоллеров. Габсбургів, турецьких султа-нів, почався розпад колоніалізму, на історичну арену ви-йшли нові держави. Склалася нова розстановка сил на міжнародній арені. Все більше проявляється провідна роль США, помітно зріс вплив Японії, Китаю, по-новому став складатися баланс відносин в Європі.
Післявоєнна система облаштування світу підвела риску під першою світовою війною. Однак вона не усунула соціальну напруженість в суспільстві, міжнародні протиріччя, при-вели в подальшому до нової світової війни.
По суті друга світова війна, як і перша, представ-ляла собою послідовну, взаємопов'язану систему НЕ-скількох воєн: агресія фашистської Німеччини проти Польщі; війна Німеччини з Францією та Англією; війна між Японією і США; Велика Вітчизняна війна Радянського Союзу проти фашистської Німеччини, війна СРСР проти Японії.
Здійснена в роки Великої Вітчизняної війни овва-куація населення, промисловості, продовольства і сировини, вивезення в глибокий тил культурних цінностей сприяла якнайшвидшої перебудови всього народного господарства країни на військові рейки і наближенню перемоги. Як відзначав видаю-щийся радянський полководець Маршал Радянського Сою-за Г.К. Жуков: «Це була ні з чим незрівнянна трудова епо-пея, без якої була б абсолютно неможливою наша перемога над сильним ворогом».
Велика Вітчизняна війна зажадала мобілізації всіх матеріальних і духовних ресурсів нашої країни. Многонац-ний радянський народ виніс на своїх плечах весь тягар війни і виступив як єдине ціле в боротьбі зі спільним ворогом.
Список літератури
1. 1939 р .: Уроки історії. - М., 1990..
2. Авдєєв В. А. Пролог історичної трагедії // Військово-історичний журнал. 1994. № 7.
3. Аммон Г. А. Росія напередодні і в роки першої світової війни (1907--1917 рр.). Матеріали і методичні рекомендації. - М, 1994.
4. Анфілов М. С. Провал плану «Барбаросса». - М, 1989.
5. Армія і суспільство. - М., 1990..
6. Безкровний Г. Армія і флот Росії. Нариси військово-економічного потенціалу. - М., 1986;
7. Варашінскас К. Діяльність евакуйованого населення Литовської РСР в радянському тилу в роки Великої Вітчизняної війни. Вільнюс, 1971.
8. Вознесенський. «Військова економіка СРСР в період Великої Вітчизняної війни». - М., 1947.
9. Друга світова війна. Підсумки та уроки. М., 1985.
10. Зайончковський А. М. Світова війна. 1914--1918 р Т. 1. - М., 1938-1939;
11. З історії світової ци-вилизации. М., РЕА ім. Г.В. Плеханова. +1993.
12. Історія Великої Вітчизняної війни Радянського Союзу (1941-1945 рр.). Т. 2.
13. Історія першої світової війни. 1914--1918. Т. 1-2, М., 1975;
14. Керенський А. Ф. Росія на історичному повороті. Мемуари. - М., 1991;
15. Комуністичний Інтернаціонал в документах 1919-1932 рр. - М., 1933.
16. Кравченко Г.С .. Військова економіка СРСР 1941-1945 рр. М., 1963.
17. Морісон Е. Битва за Атлантику. - М., 1956.
18. Нюрнберзький процес над головними німецькими військовими злочинцями. - М., 1955.
19. Олехнович Г.І. Трудовий подвиг трудящих Білорусії в радянському тилу в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1943 рр.). - Мінськ, 1966.
20. Вітчизняна історія (VI - XX ст.). Курс лекцій. Вип. 2. 1921 - 1993 гг. Володимир: ВГПИ, 1993.
21. Нариси історії Московської організації КПРС (1883-1965 рр.). - М. 1967.
22.Палеолог - М. Царська Рос-Край на час світової війни. - М., 1991;
23. Писарєв Ю. А. Нові підходи до вивчення історії першої світової війни. Нова і новітня історія. 1993. № 3.
24. Поразка Німецького імперіалізму в другій світовій війні. Статті та документи. М., I960.
25. Проектор Д.М. «Світові війни і долі людства. М. 1986.
26. Пурга С. Діяльність евакуйованого населення Естонської РСР в радянському тилу в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945). Таллінн, Авт. діс.1967.
27. Вільна думка. 1994р. № 11.
28. Трудящі Білорусії фронту. - Мінськ, 1972.
29. Удріс А. В. Діяльність евакуйованого населення Латвійської РСР в со-Радянському тилу в період Великої Вітчизняної війни. - Рига, Авт. дис. Тисячі дев'ятсот сімдесят дві.
30. Урланис Б. Ц. Війни і народонасе-ня Європи. - М., 1960.
31. Ешелони йдуть на Схід. М., 1966 р ...........
|