|
1. Образ-е помісної системи землеволодіння і прилі-е податного нас-я до місця прож-я в Моск. д-ві в XVI - XVII ст.
Возникн. помісної системи було тісно пов'язане зі створенням центрального гос-ва. Помісна система - форма натур. оплати послуг служивих людей. Ця ф. виникла ще в 15 ст. на церк. і митрополичих землях. За истеч. терміну служби вона возвр-лася церкви. Розпод-ся нов. форма, кіт. носить умовний хар-р (за умови несення служби). Гос-во стежило за тим, щоб земля не виходила зі служби (Помісний наказ). Наділи були різних разм. Помісна сист. расшир. за рахунок 2 джерел: 1) роздача чорних земель (свобожих земель, де сиділи черносош хрест вільні) 2) конфіскують. землі (до помісної сист. сущ. вотчина сист.). Помісна сист. виникла по краях. За рахунок разруш. старої вотчинної сист. образ. нова. За рахунок роздачі «чорних земель», насел-х своб-ми хрест-ми. До поч. 17в. помістити. сист. була переважаючою. М / д 2 формами землевлад. відбувався синтез. З 1566г. на вотчину перенесена обов'язок служби. З 17в. появ. «Поміщицька вотчина» (могла перед. По насл-ву). У 1714 Петр1 прийняв Указ про єдиноспадкування (ліквід. Всі відмінності м / д вотчиною і маєтком). Процес прикріплені. до землі стосувався всіх категорій податного населення. 1497 - Судебник Івана III: полож-е про Юрьевом дні (мета - упорядкувати переходи). 1550 - Судебник Івана IV (подтв. Положення про Ю. дні). У 50-60гг. 50% всієї ріллі НЕ обро. -ек криза через лівонської війни хрест йде до феод 1 581 - введ. заповідних років (заборонений перехід кр-ян терміном на 5 років). 1 597 - введ. певні літа (устан. 5-річний термін розшуку швидких кр-ян). 1 649 - Соборне вкластися. введення. безстроковий розшук кр-н. -фортеця право
2. Торгівля Моск. Русі з Заходом через Арх. в XVI - XVII ст. Новоторговий статут 1667г.
У 13-14,15вв. торг-ля Моск. гос-ва осущ. ч / з Новгород (пункт Ганзейського. торгівлі). У 1478 новго. приєднані. до Моск. д-ві. Ганзейська торг-ля начин. відчувати тиск. Ганз. двір був закритий і МГ втратило контакти з Зап. Євр. Торг-ля велася ч / з погран. міста - Смоленськ, Тверь, Псков. Але вона не носила стійкий хар-р. Прямі зв'язку з Зап. були устан. в 1553. В Англії споряджалася експедитора. в Азію. Один з цих кораблів випадково потрапив в гирлі Сівши. Двіни. Кап-на Ченслера доставили в Москву. Іван4 дав право на беспошл. торг-лю Англії. У Лондоні була осн. Моск. компанія. Поч. дійств-ть Сівши. торгівля ч / з Біле море. Центром був г.Холмогори, потім в 1587г. -Архангельск. Липень-серпня - час торгівлі. Там же дійств-ла митниця. Товари дост-сь з Архангельська по річках до Вологди, потім санними шляхами в Москву. Ця торг. привела до госп. підйому рус. півночі. З МГ вивозилися мед, віск, хутра. Оч. тісні відносини уст-сь з Анг. З Євр. ввозилися в осн. гот. продукція (вина, благ. метали - срібло, тканини). Для іноземців торг-ля в Росії була дуже вигідна, тому що в Євр. в цей час була револ. цін, а МР була ізольована. Вони могли купувати за гроші товари в МГ. У 17в. МГ - політ. меркантелизма - мита для Анг. 1 649 - при Алекс. Мих. англійців видалили з Москви. І вони били рус. купців. Протекції. заходи в 1667 в Новоторг. статуті. Автор - Ордін-Нащокін. Іноземці могли торг. тільки в погран. містах, заборона Розничі торг-ли. Політика протекціонізму. З іноз. більше мито ніж з рос. купців.
3. Промислова і торгова політика Петра I.
Екон. політика П1 - пол-ка примеркав-ма. Він познак. з нею особисто під час поїздок по Зап. Європі. Ця пол-ка визначалася конкр. завданнями Сівши. війни. З 1669 проводяться рекрут. набори. До к. Царствовованія П1 126 полків і Сівши. флот. Реєстр. армію містило гос-во. Виникла задача терміново створ. пром-ть (щоб взувати, годувати, озброювати). Потрібно було мобилиз. капітал. Власники кап. не прагнули внесок. гроші, тому стали створ. казенні мануф., кіт. потім передавши. в приватні руки. П1 спробу. створ. компанії, але це йому не вдалося. Мануф. в осн. поставляли продукцію в казну. Проблема обладнання. і спец-ів вирішувалася закупівлями за кордоном і запрошенням ін. спец-ів. Осн. проблема - ринок праці: не було своб. рук. Спочатку П направляв на мануф. злочинців, жебраків, бродяг. До мануф. Припис-сь кр-ні, але цього було недостатньо. У 1721 - указ: власникам мануф. з числа недворян разреш. покуп. кр-ян для роботи на мануф. П пішов на підрив монополії дворян на влад. кр-ми. Посесія. мануф. - власники мали огранич. права на кр-ян: 1) использ. тільки для роботи на мануф; 2) не могли продавши. окремо від мануф. Вотчинні мануф. - створ. в вотчинах і там ісп. працю кр-ян в порядку панщини. З техніч. т. зр. вони не відмінність. від західних, але на них ісп. примусить. працю (невис. произв. праці). Були створ. спец. органи управління пром-ю: мануфактур-колегія і берг-колегія. Вони вид. дозвіл на відкриття підпр., визна. Номенкл. продукції, обсяг пр-ва, стежили і судили власників мануф. Комерц-колегія відала торгівлею. Це була жорстка реглам. пром-ти. До к. Царств. П1 дійств. близько 220 мануф, з них третина - металург (рагьше ощущ брак ме). Ріс. не тільки удовл. свої потребн. в мет., але і стала його експортувати в Анг (потіснивши Шв.). В к. 18в. Р. вийшла на 1м. по пр-ву металів. Пр-во озброєння. (Сестрорецк), суконне, шкіряну пр-во, Судострой. (100 тис. Робітників). След-но Р. вступила в мануф. період свого разв.В обл. зовн. торг. П1 дійств. в дусі політики примеркав-ма - протекціонізм.1724-новий митний тариф (перелік товарів з вкорочені. мит) в основному це були ті товар., кіт не конкур з рос-остал високі мита => У рос. актив торг баланс Вис .. Змінити. структура експорта.-метал (якостей і дешевий (через крепост хрест) Центр зовнішньої торг. перем. з Арх. в С-Пб; заборонив вивозити з Арх. наиб. важливі тов., ввів квоти. Тільки в 40-х центр торг. закінчено. переміщений в С-Пб.
4. Податкова реформа Петра I.
Сівши. війна поряд з вироб-му зброї вимагала та фін. коштів. Перш за все П1 пішов по шляху зрад. структури витрат (до 96% - на війну). Збільшив косв. податки. Прібильщікі - вигадували податки. Нов. наогі (на постояв. двір, з помелу, з пічних труб, на бороди. П1 вдалося ввести монополію на сіль: гос-во купувало сіль у вироб-їй, потім продавало в 2-3р. дорожче. В к. свого правл. П1 перебудував і сист. прямих податків: в 1724 введена подушна подати (креп. - 74коп. (для цього потрібно було провести перепис). у 1718 прав-во собир. усні свед. у поміщиків про кол-ве душ - казки. у 1719 проведена перепис. Для держ. кр-ян і городян введ. оброчний збір - 40 коп. з душі в рік. Така сист. сохр. до 1886, коли подати відм. хв. фін. Бунге. П1 запровадив інститут фіскалів. Ревізії пров. дов льно рідко (1 раз в 10, 12, 20 років). Всього було проведено 10 ревізій. П1 реаліз. ін. ідею - ввів мідні гроші. вчить. цінність міді як металу. Гроші були повновагими (1пуд = 8руб). Тому гроші були дуже масивні, що ускладнювало їх исп-е - це стало приводом для випуску асигнацій.
5. Створення перших держ. банків і введення в обр. асигнацій в 18в.
До реформи 1861 кред. установи були гос-ми, казенне. Перв. кред. уста. були створені при Єлизаветі в 1754 в Москві, С-Пб: займаючи. видачею дв-нам позик під заставу маєтків, причому оцінка маєтків до реформи 1861 була душовою (за визна. кількість душ визна. сума). Це кред-е носило пільговий хар-р (% нижче ринкового, платили несправне). Справи банку йшли погано і в 1786 при Е2 відкритий держ. позику. банк: позики під заставу креп. душ. Напередодні реф. Тисячі вісімсот шістьдесят один прибл. 65% креп. були закладені. У 1754 осн. купеч. банк: кредит торг., але не грав ролі. Ще при П1 були введ. мідні гроші, були незадовільно. в зверненні най. торг. У 1769 відкр. в Москві і С-Пб 2 розмінні контори, де насел. могло получ. асигнує. в обм. на монети. Їх не можна назвати грошима, тому що вони не були зобов., але мали податкові забезпеч (по ним приним податки). У 28 червня 1786 замість цих 2 разм. контор був відкр. держ. асигнує. банк (Фінеке), але держ. использ. асигнує. на покриття дефіциту держ. бюджету (вироб-сь внутр. платежі за поставку тов і внешнзаеми -Голланд1769.). Їх вип-вісь все більше і б-. В результаті держ. змушене припинити розмін і поч-ся період чисто бум. звернення (поч. знижуючи. курс асигнує. по отнош. до сріблу курс падав 78коп ас за1рубсер).
6. Економія. підлога. Екатеріни2 і двір. предприним-ть в XVIII в.
Після смерті П1 ек. політика відчуває коливання. У 30-х р прав-во відійшло від пол-ки протекції. Був прийнятий митний. статут в дусі своб. торг. Англія підлогу. право транзитної торг. через Р. з Іраном. Але при Єлизаветі в 50-х був прийнятий сверхтамож. статут, повернення до протекції. З 60-х рр. нач-ня нов. етап ек. політики, хоча багато важливих заходів були задумані П3, осущес-ни були ЕК2. Політ. ЕК2 відмінність. від П1, що було зв. з зап. напр. думки - фізіократи. Вони притримає. ек. лібералізму, проти реглам. госп. життя, за модернізацію. ЕК2 постач. зв'язку з франц. просвіт-ми і фізіокр. і в дусі їх ідей проводила свою політ. Вона піс. про шкоду монополій (скасувала всі, крім винної), закрила ті органи упр. пром-ю, кіт. заснував П1 (Берг-колегія і тд), виступ. за соед. с / г і пром-ти, розвинувши. кустарне пр-во в селі. У 1775 прийнятий маніфест, провозгл. свободу торгово-пром. деят-ти (не треба домагатися указу про створення підприємства, повідомить. порядок) - під тиск. дворян, кіт. були заинте. в зайнятості хрест. Т. о. прав-во напр. соц. активність кр-ян в інше русло. Ек виписала одного з найбільш изв. фізіок. У 1764 вона учред. вільне ек. суспільство, кіт. за ним. перш за все пит. с / г. У пізній період прав-я, після Великої Фр. рев. Ек вим. свій погляд на фізіок. Важн. напрямком її політики була політ. в отн. дворянства. 18фев. 1762р. - указ про вільність дворянства (могли служити або заним-ся госп-му). В обл. зовнішньої торг. Ек проводила помер. пол-ку. Вона розпод. креп. право на Україні. При ній креп. право досягло свого апогею. Начин. прод. кр-ян без землі. 18 Лютого. Тисяча сімсот шістьдесят два П3 видав указ про вільність дв-ва (освоб. Від зобов. Воєн. Служби). Дв-не їдуть в пом-я і начин. за ним. с / г. Вони стали розвивати най. тов. пр-во на основі панщинної праці кр-ян. Барщ. вир. до 4-5 днів на тиждень., 56% кр-ян перейшло на Барщ. Дв-ні займаючи. перераб. с / г продукції на своїх ділянках. Вони отримали винокур. моноп., право на обмундирують. і поставку провіанту армії. У 1762 П3 видає указ по кіт. влад мануф. запрещ. пок. кр-ян для раб. на мануфактурі. Перехід на наймання. працю. Осн. масу вольнонаем. раб. сост. креп. заробітчани (пом-ки відпустку. на зар-ки). Праця таких кр-ян носив сезон. хар-р і був дорогим. Поч. розв. кап. уклад. Купці і мануф-ти треб. щоб прав-во запр. кр-м торгувати.
7. Екон. Росії в перв. підлога. 19в. Ден. реф. Канкрина.
Ек. Р. залишалася аграрною, але пром-ть стала динам. зрост. в цей період. Перша потовк. з криз. пр-ть. Кризи як знижуючи. пр-ва в с / г і пр-ти не було, був криз. системи госп-я, він вир-ся в 1 пол 19в. Ті галузі, основ. при П1 відхід. на 2 план. Динам. розв. х / б пр-ть (не залежить. від держ., широкий потреб-ль). Ця галузь базує. викл. на вольнонаем. праці, а отр. пр-ва сукна - противоп. (Чисто дворян-е отр-ли, использ. Кр-ян в порядку панщини), произв. сукно для армії, але дв-е мануф. ісп. б / п працю (вис. еф., витрат майже немає). Металург. пр-ть поч. відставати, причини були ті ж, кіт. привели її на 1м в 18в. (Ісп-е креп. Праці, захист держ.). Креп. праця не стимул. нові техн. і уральск. мелаллургія стала відставши. Наст. криза переживань власникам. мануф., основ. на праці посесія. кр-ян, тому що їх прод-я не витримаю. конк. з прод-їй вільнонайманих. У 1839 власники попросили разреш. звільнити посесія. кр-ян, тому що великі витрати. У 1840 держ. разреш. влад. мануф. звільнити кр-ян і частина мануф. закрилася, частина перейшла на вольнорабочіх. Відставши. стало видно в ході кримської війни (погане воор., техніка, немає ж / д). У с / г: конк. м / д вольнонаем. і креп. працею не встигла разв-ся. У помещ панщину працю був бесплатн => помещ хто не прагне позбавлятися від креп і внедр новий техн. Главн. пробл. - підвищити. дохід в маєтках. Експорт зріс до 35% в англ., Фр. (Хліб). На базі креп. праці неможливе. підвищити. прибутковість. У най. імен. мен-ся соотн. кр-ой і пом-їй землі на користь пом-їй, але не за рахунок знижуючи. кр-ой землі, розширювали пасовища за рахунок лісів, сіножатей. В обл. фінансів криза - знижуючи. курсу асигнує. Зв. це з воєн. затр. (З фр., Туреччиною 1812), діфіціте. бюджету, кіт. покривши-ся емісією асигнує. Після Отеч. в-ни 1812 20 коп. - 1 руб. асигнує. Зовн. задолж. (1769 - 1 займ при Е2), майже ¼ бюджету - зовн. борг. Також внутр. борг пом-ів перед д-вою, асигнує. НЕ забезпеч. металом. Спробу оздор. підпр. хв. фін. Канкрин (1823). 1816-19 нові лібер. митний. закони -фрітрейд. Хлинув потік дешевий. тов. з англ. і вітч. пр-ть не могла конкур. А1 в 1822 видав новий митний. тариф - протекції. хар-р (вис. мита, заборону ввезення недо. тов.). Зовн. торг. баланс Р. знову акт., накапл. срібло. Пров. ден. реф-му в 1839 в 3 етапи: в 1839 був зафіксо. зак-но курс асигнацій до сріблу (3,5 руб. асигнує. - 1 руб. сріблом). У 1840 відкр. депоз. каси, куди насел. могло здавати монети і получ. депоз. квитки. => накопичення у банку срібла У 1840 асигнації обмін на кредит квитки (за 3,5 руб.асигнує. - 1 кред. руб.), депозитні квитки змінювалися на кредитні (1: 1) т.е. висновок. з повернеться. асигнує. і депоз. квитки. Народився срібла. монометаллизм. Розв. розмін сохр. до 1855, тому що в ході Крим. війни держ. змушене друк. кред. квитки. До 1895-97 знову бум. зверну. і після введення. золотий стандарт (Вітте).
8. Питання про землю і вик. опер. в реформі 1861 в Р.
19 Лютого. Тисячі вісімсот шістьдесят один поч. реформа «Ман. про відм. креп. права ». Вся земля - власної. пом-ка, але він повинен забезпеч. кр-ян ділянкою. Гл. пит. - розмір наділу. Пом-ки і кр-не повинні були дог. самі, але держ. вводило визна. нормативи, тому що догів. важко. Вся територі. евр. Р. поділена на 3 смуги: чорнозем., Степова і Нечорнозем. Вони соотв. Поділіться. на 8, 12, 9 місцевостей. Для чорнозем. і Нечорнозем .: душовою наділ -2 нормат. - вища і нижча (1/3 від вищої). А для степової - надів до душі мужск. роду (12-6дес). В степу землі багато, а людей мало. Мал. наділи в чорнозем. Не можна дати землі більше вищої і менше нижчої. Але міг дати менше, якщо у нього залишати. менше 1/3 землі і міг подарувати наділ (до ¼ вищ. норми). Про це вони повинні були догів. на протязі. 2 років. В середн. кр-не втратили 20% землі. Різниця м / у дореф. і пореформ. наділами отримала назва. «Відрізків». Далі кр-н повинен був викупити цю землю - викуп. операція. До того мом. поки вони не перейшли на викуп вони счит. временнообяз. (платили панщину, хоч і фікс.). Сума викупу визна .: в основу полож. НЕ цінність землі, а разм. років. оброку, кіт. пом-к отримував з землі до реф. Принцип капітал. оброку: сума вик. повинна бути такою, що будучи полож. в банк рік. відсотки должнф дорівнює. як і раніше рік. оброку. Ще введ. сист. градації оброку (стимул. брати більше землі): оброк розподіл. не по десятин рівномірний., на 1 дес-ну половину, на 2 дес. 25%, а ост. чверть рівному-но. Приклад: вищ. норма = 3 дес, оброк з 3дес = 10руб. Хрест. бере 2 дес: 1дес.-5р (50%) + 2дес- 2,5р (25%) = 7,5р. Банк. % = 6% рік. => 7,5р.-6%. х - 100%. => х = 125р. - сума викупу. Щоб ускор. процес держ. виплачувало поміщикам 80% викупу. Плаття не готівка. Денг., а цін. бум. - вик. Свідки-му, кіт. обмін. на 5% облиг, а також вичитала борг приміщ. перед гос-ом. Хрест-ін повинен був віддати гос-ву ці 80% на протязі. 49років з% 6 в рік. Т.ч. була організ. вик. опер. і сущ-ла до 1906. 75% кр-ян перейшло на викуп, ост. 25% так і не змогли дог-ся. У 1881 держ. перевело кр-ян на зобов. викуп. 1янв.1807 - викупні платежі були скасовані.
9. залізні. пол-ка і залізн. будує. в Р. в 1860-70 і в 1880-90.
До 1861 ж / д стр. Знаходячи. в первонач. стадії (миколаївська ж / д м / д С-Пб і Моск.). У 60-70 осн. маса кап-ів була вкладена в ж / д і кред. установи (83%). Це зв. з тим, що для най. пром-ти не було внутр. ринку. В ж / д стр-ві вид. 2 етапи: 1) сер. 60 - сер. 80х. Підйом ж / д стр-ва: держ. робить ставку на приватне ж / д АТ, велику роль відіграє хв. фін. Рейтерн - прихильник ПП. Він стимул. створ. АТ, комм. банків. У цей період створ. багато нов. комп. по будує. ж / д (не тільки вітч., але і іноз. кап-ли). Держ. постач. буд-во, взяло на себе зобов. виплачу. визна. індивід. АТ, якщо навіть будуть вибуття., Саме вип-ло гарант. ж / д акції. Жд магнати -Поляков, Кубонін.Ж / д будувалися в осн. в євр. частини Р. (соед. пром. центри): М - Воронеж, М - Курськ. В СР. стр. 1,5тис км на рік (23тис км до кінця періоду) .також соед сх центри та порти-Царицин-Рига. Потім пів-ка д-ви мен-ся з 80х (1881-86 мінфін Бунге, 87-92 Вишнеградський, 92 Вітте). В цей пер. пол-ка мен., тому що багато ж / д збиткові і держ. багато витрачає на виплив. гар-й. Посилив-сь прагну. до держ. протекції. З 80-х держ. починає викуповувати ж / д у приватних АТ (огосударствлено.). Виплачу. цін. бум. В рез. 2/3 з / д стали держ., Але в приватних руках. 2) 90-. Дороги будував. за рахунок держ., переважно. в азіат. частини, тому що територі. Р. расшир. на схід. Найбільші: Сиб. маг-ль, Кит-Сх. Пор. Азія: Каспійська (бавовна), Оренбург-Ташкент (воєн.-страт. Знач.). Всього 53тис км.
10. Податкові реф-ми Бунге і уста. Хрест. і Двір. банків.
У 1881 хв. фін. - Бунге. До цього працював в Кіевск.універ. У податок. сист .: в 70 провід. обстежують. кр-х госп-в, з'ясували, що їх становище важке, тому що вони повинні були платити викуп, поду. подати, земські збори. Не вистачало грошей на розвиток свого госп-ва. Бунге стрем. полегшити: знизив вик. плат. У 1886 Бунге відм. поду. подати (смілива міра, тому що зі брешемо. П1 поду. під. була осн. податком). Але в рез-ті бюджет недоотримав. кошти, намагався компенсацією. за рахунок непрямих податків, що не получ. Його звільнили в 1886 (став председ. Ради Мін.). Крім того виступав за введення здох. податку (введений з 1916). Реорганізував промисел. систему (упрастіл патент. систему). У 1883 при Бунге створений Кр. банк. Мета: банк видавши. кр-ам позику на приобрет. пом-їй землі і до повного викупу земля - запорука, принавши-ла банку. У 1885 заснований Дворянський банк - поміщики після реф. Тисячі вісімсот шістьдесят один відчували брак грошей. Старі кредит. установи були закриті. Бунге запропонував давати кредити поміщикам тільки на розв. госп-ва, але було дозволено субсидування дворян => станові кредит. установи (в Євр. їх уже не було). При Столип. Кр. банк став більш вагомим, розширив ф-ії. При Бунге були поп-ки ввести сист. промисел. податків: його проект запровадження здох. податку не був уста. (Ввели в 1916). Тепер 2 частини оподаткування в розрізі окремих .: промисел. і з прибутку. Бун. за ними. необх. провед. ден. реф. для введ. золот. стандарту, але при ньому не було умов, треба було ліквід. дефіцит бюджету, накопи. золот. стандарт.
11. У граф. кред. сист. Р. в 1860-70. Пб банки і їх зв'язку з пр-ту в 1900е.
До 1861 гос-во фактич. поль-сь мон-їй у кредит. сфері, були держ. банки, сущ. банкір. будинки (для Арист.). Після 1861 в Р. происх. демон-я кред. сист. Поява. приватні акц-е уста. Велику роль зіграв мінфін Рейтерн. У 1864 перший комерц. банк в С-Пб. Учред-ли: вітч. капітал (Єлісєєв) і ін. кап. Цей досвід створення банку породив гарячку в ост. кред. уста. в інших містах (створ. сист. акц. кому. банків). Напередодні 1914 було близько 50 банків (багато філій). Поява. поземельні (іпотечний) банк -Про-під взаємного кредиту та ін. В центрі всієї кред. сист. - держ. банк (створений 1860). З 1892 його роль підвищити. - були расшир. його кому. ф-ії (крім емісії став великим кому. банком). Осн. частина його кап-ла сост. з коштів держ. уста., кіт. храни. в банку (Фінеке). Осіб. кредитної сист. Р .: сохр. сосл. кред. банки (Кр. і Дв.). В обл. банк. справи наблюд. процес концентр. коштів. До поч. 20в. появ. великі банки: Рос-Азіатський. (1910), Петерб-й межднар. банк (1867), Азов-Дон. (междун. теле. вузол), Русский для зовн. торг., Невський. Мен. ф-ії банків: нач. за ним. учред. (Вип. Цін. Паперів), преобр акції компаній і получ. учред. приб. Происх. зрощена. фін. і пром. кап-лов. Поява. пром. групи: Рос-Аз. банк (Путілов), Рус. ген. нафт. корпор., Продвагон. Це було хар-но для СПб, а в Москві панів. пайові. товарещества-сімейні (розпод комерц кредит), кред. один одного (тобто в банк обр. рідко).
12. Підготовка та провед. ден. реф. С. Ю. Вітте.
З 1855 розмін кред. квитків на срібло прекращ., использ. бум. гроші; коливання курсу, така неустой-ть. негативні. оповідь. на розв. екон, на прівліч. іноз. капітала.Іностр. побоювалися вкладати гроші через неустой. валюти. Необх. пров. реф-му стабілізується. Ідеї виник. ще при Бунге, але не було умов (1. ліквідує. бюдж. діфіціта; 2.Повишеніе золотого запасу). Великий внесок вніс Вишнегр-й (ліквід-л дифицит - покращення. Косв. Податків вище прямих, обкладав тов. 1-й необх.), 1888 - бюджет без діфіціте; накопичення золота => розвиток експорту, його стимулювання (податки, мита, знижуючи. ж / д тарифів в напрямках, куди треба було продавати; форсує. експорту с / г прод. - "не доїмо, але вивеземо!»), щоб забезпеч. акт. торг. баланс. Іноді товари прод-сь за цінами менше ніж на ринку. Але Виш. не встиг отпразд. це соб., тому що він підірвав с / г кр-ян. У 1891-92 неврожай, голод, загинуло багато і йому довелося піти у відставку, зійшов з розуму. Йому на зміну в 1892 прийшов Вітте: політ. на підвищ-е гос. доходів, покращення. косв. податків, введення винної моноп. (Держ. Устан. Контроль над кач. І ціною алког.), «П'яний бюджет» (оч. Больш. Доходи). В обл. накопичений. зол. станд. заключ-сь золоті позики. До 1 895 дозріли ум-я (золотий запас більше ніж у Англії, в подв. ФінЕк). У 1895 поч. реф, розробив Кауфман. Пров. в дек. етапів: 1895 був зафіксо. курс кред. квитків до зол. монетам (імперіал = 15 р, але їх було мало). (10 руб золотом = 15 руб квитками). Було разреш. заключ. угоди в зол. монеті. Зберегти. подвійний рахунок, тому слід. етап (по ідеї обміну грошей на золото) привів зол. монети до бум. грошей (кред. квитки залишилися; 10 р золотом = 10руб. квитками). => Девальвація рубля (зниження обеспеч. Золотом). Вільний розмін квитків на золото. Впосл-ії повернув. до карбування 5 руб. Емісійний закон: емісія кред. квитків до 600млн руб разреш-сь при обеспеч. золотом 2: 1, понад - 1: 1. До 1914, після поч 1МВ прав. відм. своб. розмін, тому що золото потрібно було для озброєння.
13. Індустріал. С. Ю. Вітте.
Головне, що проісх.после реформи 1861 - процес пром. перевороту. Поч. після закінчено Крим війни (1855) в х / б пром. і прод-ся до сер 80х. Однак ручна праця преоблад, машини -імпорт.Політ. Вітте: поклоніння ідеям Ліста (ідеолог протекції-ма). У 1891 Вишнегр. до нього ввів тариф, захист пром-ти (імпорт неопод високий мит) .При Вітте відбувається митне війна з Герм. Вітте при цьому заохочував ввезення ін. кап-ла і держ. всіляко покрив. розв. пром-ти і видобувно отрасл (розвинувши південний р-н металург пр-ти -17предпріят - ↑ концентрац произова). Акції цих комп високо котирувалися, т.к у них високий дивіденди Стала розв. металург. отр-ль, Вітте її постач. (Держ. Замовлення, кіт. Дуже хор. Оплач., Для стр. Ж / д). Але його крит. за те, що він не приділяв увагу с / г. Ножиці цін с / г і пром-ой прод-ии, с / г-занижені., Пром.-завищена. в дев'яностих происх пром підйом т.к: 1) жд будів-во (стимул до розв тяж і ліг пром) 2) розвинений городск будує-ва.Vтяж пром продукц ↑ в 3 рази -Легкий-1,6. Також Южн металург виходить на 1 місце в Росс (Урал ↓)
14. Особливості обр-я пром-х монополій в Р. в 1900е.
У Р. також як і на Заході происх-л процес монополізації, кіт. ускор-ся політикою протекції-ма. Крім того держ. замовлення стимул-ли об'єднаю-е пром-ков. Але форм-но гос-во негативні. відносилося до монополіям. Перші мон-ща виникли ще в кінці 19в. Решающ. етапом стала криза 1900-х рр. В осн. монополія охоплення-ла тяж. пром-ть. Росія отлич-сь вис. ступенем концентр. (Природна-територіальна - Урал). Маш-стр. було сосред-но в Спб (14 заводів-гігантів - 5 тис. раб.), але техн. рівень був низький. Деят-ть моноп. велася напівлегально, хар-ни синдикати. 1902 - Продамет - АТ з продажу продукції метал. припускає-ий. Його акції розпод-сь м / у учасниками, в осн. підпр-ия Південної Металургії. У синдикаті створ-ся Рада синдикату і Бюро продажів. Росія справ-сь на 13 районів, в кіт. створ-сь контори з продажу. Для кожн. учасника уст-сь квота (норма продажів). Сенс полягав у огранич. предлож. на ринку для покращення. цін. Але конкур-ия всередині Сінд. НЕ устран-сь, проводилося розподіл-ие квот. Також була конкур. м / у синдикатами: «Покрівля» - Уральськ. метал. сіндікат.Сіндікати виникли і в угольн (Продуголь), трансп. машиностр, цементної, легкої (тютюн, цукор). До 1МВ дійств-ло 150-200 синдикатів. Виникали і більш вис. форми - трести, але прав-во негативні. відносилося. 1912 - нафт. пром-ть - в Лондоні за участю Російсько-Азов. Банку була заснована РГНК - рус. ген. нафт. корпор. Юрид. об'єднання не оформ-сь. Також Shell, тов-во братів Нобель. Їх деят-ть була негативн. для економіки, сокращ. вироб-во, росли ціни. 1910-12 - нафт, метал і кут. голод. Це гальмувало розв. обрабат. пром-ти. Гос-во намагалося проводити розслідування.
15. Иностр. кап. в ек-ці Р. в 1890-00х.
Главн. місце в імпорті кап-у в позичкової ф-ме прин-ло держ. позиками. В к. 1904 через війну з Японією Мін. фінансів отримала заемв Німеччини, при посередництві банк. будинки Мендельсон і Ко ,. Позика покрив більш. ч. військових витр. Рев. потрясіння 1905 знову погіршили фін. полож. країни (відплив золота з ощадними. кас, відлив кап. закордон). Реальною стала загроза фін. банкрутства. З пом-ю Вітте Р. в 1906 отримала Міжнародний позику близько 845млн.руб. (Больш. Ч. - Франція,) У 1909 -3 ИЙ ПОЗИКА. До н. 1МВ зовн. держ. борг - 8млрд.руб. На зап. ринках продовж. розміщу. гарант. прав-му залізнич. позики. У 1914 Фр., Одна з головних країн Ант., Заинтер-я в буд-ві в Р. жел. доріг страт. знач., подпис. злагоди-е, що давало Р. возм-ть ежегей. підлога. на паризькій біржі 400-500млн.фр., теж гар. пр-ом.В ум. ек. кризи 1900-03 (а також рев. 1905-07) ін. комп. оказ. Проте конкурентоспос. і постраждала. особ. сильно, сократ. їх числ., відбувся відтік кап-ів. Продовж. ін. капиталовлож. з наступл. пр-го підйому. У 1900 інв-ії - 911млн.руб., В 1915 - 2,2млрд.руб. Кап. поступ. в осн. в уже дійств. в країні акційні. підпр. і в мен. міру в самост. філії ін. фірм. Лідирували інвестори Зап. Євр. (Фр.-31%, Велікобр.-24, Герм.-20, Бельгія-15, США-5). В осн. кап. поступ. в базові галузі тяж. пр-ти - металург., паливна, підприєм. (Чорна мет. - 66% зап. Кап., Сінд. Продамет. Також багато в каменноуг. Пр-ти Донбасу, Сінд. Продуголь, правл-е в Парижі. Це в осн. Фр. І Бельгія). У 1910-12 англо-датська комп. Ройал-Датч-Шелл змусила Ротшильда прод. бол. частина акцій. У 1912 за сприяння Російсько-Аз. і Міжнар. банків створена не мен. потужна комп. - Російська Ген. Нафт. Корпорація. В рез-ті до поч. 1МВ вся нафта оказ. в руках 3 влад - Нобелів, Рой-д-шелл і РГНК. У доб. кол. мет-ів майже всі прин. ін. кап-лу: в медеплав. - англо-америк-му, в Марганці. - нім., Свинцево-цинк. - фр.-бельг. Всього до 1МВ в тяж. пр-ти 70% ін. кап. Почали акт. розміщу. в оброб. пр-ти (служ-шей основою техн. прогр.), особ. у Петербурзі. Вис. приб-ть і широкі возм. збуту робили заруб. фірми заинте. в фін. і техн. сотрудн-ве з пет. пр-ту. Фр. кап. володів най. пакетами акцій Общ. Путилі. заводів, С-Пб мет. заводу, Сівши. механічні., Комп. трасп. машиностр. та ін. Швед. кап. - хутро. зав. Людвіг Нобель (дизелебудування). Майже мон. полож. зан. герм. кап. в електротехнічна. пр-ти (філії Сіменс). Ам. кап. - Зінгер - с / г та швейні машини. Рос.-Ам. тов-во Трикутник - новейш. галузь - рез. пр-ть. Інв. Великобр. - текстильна пр-ть, тютюнова. При сприяння з-ії ін. кап. осущ. електрифікація комун. госп., трамвай, телефонізація (Еріксон і Ко). Частка ін. кап. в Аз-Дон. банку - 37%, Рос. для зовн. торг. і Пет. Міжнар. - 40%, Російсько-Аз. -79%.
Ін.кап. способств. збільшити. основних кап. ріс. пр-ти і тим самим - масштабна. пр-го підйому 1909-13. Осн. стимул для участі в Р. предприн-ве була висока норма прибутку (нак. 1МВ - в пр-ти в пор. 13%, в новітніх галузях до 15-25%). Ін. інв-ри внесок. реальний кап. - пр-е обор., Технологія, досвід. Прибуток реінвестується-лася, податки. Співпраця-во великими зап. фірмами служило школою бізнесу для Р. пр-лей, надавало ускор. пов. на отрасл-е і техніко-організ. розв. пр-ти.
16. Аграрна реформа Столипіна.
На думку Столипіна громада гальмувала розвиток капіталізму в с / г. Також розпод-но малоземелля.
Поч-ся з указу 9 нояб 1906 року, затверджений. в 1910. Гл. сенс - ліквідує. общинної форми землепольз., кожн. хрест. отримував можливість потреб-ть виходу з общини і закріплений. своєї приват. собств. Ліквідується-сь черезсмужжя. Виділилися ділянки - відруби. Хутір - перенесення садиби на ділянку. З 1910 - порушувалася добровільність - якщо хоча б 1 член зажадав розділу, то всі інші повинні були також переходити на част. собств. Особ-ти: 1. Всі громади ділилися на переробні та бесперед перші (де остан. 24год НЕ вироб-сь переділи). Хрест. отримували свої вихідні землі, а для перед. - за ту землю, кіт. хрест. втрачали, їм повинні були заплатити. Заохочення переділів. 2. Хрест. Банк - йому були передана частина казен. земель. Ця земля продавалася в кредит (до погашення знаходячи-сь в заставі у банку). Селяни, що виходили з общини, могли закласти свою землю під позику. 3.Пересел. політика: Після строит-ва Сіб.магістралі прав-во стало заохочувати переселення хрест. в Сибір (кредити, готівка. пільги, розвиток прокатного. станцій с / г техніки, агрономіч. служби і тд). 25% хрест. виділилися з общини до 1МВ. Збільшилися врожаї. Оцінка реформи: 1. Проблема малоземелля не була вирішена в передбачався масштабе2. У селі з'явилися власники, кіт стали однією з опор існуючого порядку (програма лівих втратила колишню привабливість для великого шару селян). З цієї точки зору реформа удалась.3. Мав місце значний підйом с / г, проте він безпосередньо не був пов'язаний з реформою.
17. Економічні проблеми Росії в роки першої світової війни.
У роки 1 МВ в Р. сталася мобілізація пром-ти - переведення частини мирних підприємств на виробництво озброєння, переклад всієї пром-ти на обслуговування потреб війни і військових підприємств. Однак ім проблеми: 1) війна закрила кордон з Грузією, через кіт раніше йшла торг => ввезення імпорту через Архангельськ, Владивосток 2) жд в крізісе- вході війни втратила 1/3 подвижн складу, але ↑ потреба в транспорті (в зв'язку з перемещ. Вантажопотоків ) 3) брак сировини і палива (частина захоплені) 4) ↑ зовн заборгованостей. для разреш ситуації це створ спец гос-е органи для координації дій прома, розподілу сировини і палива. Головним замовником -гос-во, тому роль держ. влади в економіці ↑. Власники заводів охоче брали держ. замовлення, т. к. це було справою прибутковою. Безплідними виявилися закордонні замовлення. Європа відмовила в поставках, а Америка так їх і не виконала. Тому Р. довелося забезпечувати себе озброєнням тільки за рахунок своєї пром-і, причому на базі старих військових заводів. І все ж до 1917 р військове пр-во зросла в 2-3 рази, до кінця війни країна сама виробляла потрібну кількість боєприпасів. Як їм це вдалося? Як вже говорилося, створ спец органи по регулир і управління господарством 4 «Особливих наради», утворені в 1915 р, - з оборони, по паливу, з перевезень і по продукції. Головним з них було особливе нараду з оборони, яке відало ВПК, розподіляла військові замовлення, а так само об'єднувало дії трьох інших Особливих нарад ;. Дії інших Особливих нарад (ОС) були спрямовані на налагодження засмучений економічних зв'язків. 1916 зобов продрозкладка-вилучали хліб у хрест госп-в і пускали на фронт → місто голодував-вели карточ сист. Народу начин набриднуть війна і голод - створ умови для падіння монархії
18. Економічна політика Врем. прав-ва.
Вр. прав-во не мав у своєму розпорядженні засобами та можливістю для осущ-ня влади в країні. Воно призначило нових глав править. установ. Але при цьому стало розвинувши. прагну. провінцій струсити з себе владу центру. Брешемо прав-во було змушене ділитися своєю владою з Петроград. радою раб. і солдат. депутатів. Вр. пр-во відмова-сь від вирішить. дій, чекаючи заснував. зібр, тим самим розхитуючи свою соц. базу.Сам. гостре питання - продовольств-й. 9 Березня 1917 заснований Прод. комітет, кіт. посилив хлібні. розверстку 1916 і додав м'ясну. Гос-во получ. Хлібні. монополію (хліб перед. держ. комітетам по тв. цінами, кіт. були нижчими за ринкові, в разі приховування - за 50% ціни). => Проти землевлад. і торг. орг-іі.В квітні прод. піт. стали розподіл. за картками. У травні створ. Мін. продовольства (на чолі Пешехонов, потім Прокопович). Зберегти-сь хлібна моноп., Регул. постачання міст хлібом. Не см. на вжиті заходи (подвоєння тв. цін, залучення военнопл. до с / г робіт), продов-е полож. в країні погіршувалося. Примусить. вилучення хліба в селі покладалося на військові загони. У селі йшла боротьба за землю. Кр-ні громили дв-е садиби. Партії про землю: землю потрібно перед. кр-ам за плату (кадети), передача без викупу (есери). Прав-во хотіло підготує. проект аграрн. законод-ва. Цим займаючи. Гл. земельний комітет. Створ. губернські, повітові, волосні комітети по реш. спірних пит., але вони не могли примирити приміщ. і кр-ян. Поч. створення «брешемо. земельного фонду »з числа необраб-их і здаються в оренду з передачею їх в оренду хрест. Рев. викликала зниження дисципліни і вироб-ва. Недолік раб. сили => прим-сь военноплен. Після Февр. рев. робочі вимагали устан. 8-годину. дня, покращення. зарплати. Вр. прав-во не йде на зустріч через малу произв-ти праці. Праця. відносини регул. угодами м / у предприн. і раб. На підпр. створені «примирить. камери »- органи согл. спорн. питань. Повів. роль на підпр. ФЗК (фабр-завод. Комітети) - прагнули до контролю деят-ти адмін-ції і захисту інтер. праці, займаючи-сь наймом, звільняючи., питання оплати праці. Посил. зав-ть Росії від воєн. поставок, кредитів, позик союзників при Вр.пр - вивезло золота в Анг. під позику на 20 млн фунтів (13% запасу). У 1916 управл-ий Мінфіном Вернацкого намагався вим. бюджет - ввів загальним. прибутк. податок, податок на воєн. надприбуток. Намагався вилучити зайві. ден. масу шляхом косв. готівка для розумний. інфляції. Ввів держ. моноп. на чай, цукор, сірники. Осн. зусилля Вр. пр. були напр. на продовження війни.
19. Одержавлення кредитних установ, транспорту, зовнішньої політики і промисловості більшовиками в 1917-18 рр.
Перш за все, б-ки захопили гос.банк - ефективний важіль економ. влади. Захоплені були також ж / д і зв'язок, але цього було недостатньо, тому що працівники ухилялися від підпорядкування нової влади. Б-кам довелося вести боротьбу за оволодіння гос.аппарата, її очолив Союз рад. Було неясно, як довго протримається новий. Влада, і працівники продовжували свою деят-ть автономно, прагнучи предохр. діючий механізм від розвалу. Мін. прод. провело 17-22 нояб. Всерос. прод. з'їзд. Створ. їм Рада з'їздів закликав службовців хв-ва повернутися до раб. місцях, а влада не вмеш. в прод. справа. У пром-ти нац-ція поч. з синдикатів і галузей з вис. концентрацією вироб-ва. До літа 1918 цей процес ускор. 28 червня оголошень. загальна нац-ція най. пром-ти. Але це було зробити важко, фактично огосуд. пром-ти розтягнулося до 1920. Тоді ж в руки гос-ва перейшли і ж / д. Нац-ція Наталка. на відсутність квалифиц. управленч. кадрів пролетарського происхожд. і політ. недовіру влади до колишніх спец-ам). Створити-ий 2 дек. 1917 вище сов. нар. госп-ва (ВРНГ), по суті підпорядкований. ВЦВК і РНК. У його склад вхід. 42 головних і центр. галузевих комітету ( «главки» і «центри»), кіт. відали най. і пор. підприємствами. Предпр. місцевого знач. передавалися у відання обласних та губернських раднаргоспів, підпорядкований. ВРНГ. Від нац-ції підпр. гос-во перейшло до нац-ції цілих галузей-перш за все, нафт. і цукрової. Нац-ція приватних банків була осущ. декретом 14 дек. 1917. До цього вони подчин. Держбанку. Декрет злив ці банки з Гос.Б.-держ. монополія в банк. справі. Золото і драг. приватних осіб, що зберігалися в банк. сейфах вилучили. Декрет 23 Січня. 1918 анулюють. акції приват. банків, а їх власникам під страхом конфіскують. майна потрібно було уявити акції в Держбанк. Довіра насел. до Держбанку підірвано. Сократ приплив бум. грошей в банки. Кредит. операції загасали. Закривши. торгово-пром. підприємства. 21 Січня. 1918 видано декрет про анулюється. держ. позик, заключ. царським і Час. прав-вом. В рез-ті Рад. прав-во позбавлене подальших іноз. кредитів і позик, проблема боргу-камінь спотикання у всіх послід. торг. і дипломат. переговорах із Заходом. 22 нояб. 1918 декрет про нац-ції зовнішньої торгівлі (інструмент планового ведення госп-ва). Рез-том стало загострення товарн. дефіциту, прекращ. своб. тов / обміну з зовнішнім світом. Були нац-ни ж / д, морський і річковий транспорт. Нац-ція ж / д полегшувалося тим, що має важливе значення. дороги і перш знаходячи. в держ. собст-ти
20. Аграрна політика більшовицького уряду в 1917-18 рр.
Одним з перв. декретів Сов. влади був Декрет про землю, в основу кіт. був покладений «кр-янський наказ» - требов. кр-ян, включно. в програму есерів. Між кр-Янами земля ділилася за трудовою нормою-за кількістю працівників в сім'ї або по споживе. нормі-за кількістю їдців. В розділ між кр-Янами також надійшли споруди і інвентар. На основі колишніх культ. поміщицьких госп-в стали створ. більші держ. госп-ва-радгоспи. До весни 1918 в великих містах почався голод. Б-ки ісп-ли все виработ. ними кошти: монополію, тв. ціни, військові загони і постачання по картках. Погіршення прод. постачання визв. відтік гір. насел. в село і сокращ. його числ-ти. У містах стало введення. класовий пайок. Насів. поділено на 4 категорії: робітники, службовці, особи своб. професій і «представ. колишніх господств. класів »Самі вис. норми видачі прод.-робочим. У листопаді. 1918 картки для 4-ої категорії відмін. 27 травня видано декрет про продзагони. Невеликі озброєння. групи робітників йшли в село, забирали виявив. запаси хліба і відправлю. в місто. Комбіди завершили процес вирощу. приватних хрест. земель в громаду. Опорою продзагонами служили комбіди. Вони знали, у кого є запаси хліба. Крім того, вони получ. зброю і власть.Оні справили «другий переділ»: вилучили у великих кр-ян надлишки землі, знарядь, худоби і передали їх беспосевним і малозабезпеченим кр-янам. В рез-ті відбулося усередненіе кр-ва і зникну. с / г пролетаріату. Стали орган-ся коллект. госп-ва в формі комун. Вони створ-сь з ініціативи комітетів незаможних селян і продзагонів і упоряд. з бідноти і гір. робочих. Все майно її членів і доходи розподіл. порівну. Вік. розпорошеність с / г, повів. середовищ. розміри крес. госп-в, але ісчеслі круп. госп-ва, що давали осн. частина тов. хліба. Серед. госп-ва більше потреб, ніж продавали => ще більш. труднощі в прод. забезпеченні міст.
21. Відмирання грошей і натуралізація госп. відносин в епоху військового комунізму. «Главкізма».
Декрет ВЦВК від 2 вересня. 1918 оголосив всю Рад. республіку військовим табором. Госп. життя підпорядкований. вимогам воєн. режиму. Екон. політика в роки гражд. війни получ. назв. воєнного комунізму. Заверш. нац-ція. Зрад. прод. політика. Хлібна монополія доповнена сист. продрозкладки (кр-янин зобов'язаний здавати всі надлишки). З літа 1918 по 1920 Сов. республіка була відрізана від важн. сировинних районів, що вдарило по машиностр-ю. Текст. пром-ть теж переживала труднощі, тому що перестав надходити бавовна і шовк і уменьш. посткпл. льону та вовни. Тим часом потрібно було макс. збільшити вироб-во озброєння., боєприпасів, обмундирують. для армії. ВРНГ получ. строго централізовано. структуру: розділений на главки і центри, кіт. безпосередньо управл. підпр. У ряді галузей між головком і центром стояло соед. ланка-трест (руковод. роботою галузі в межах свого регіону). Главки, центри і трести визна. спеціалізацію подчин. їм підпр., розробляється. для них произв. програми, розподіл. сировину, обладнання. і раб. силу. Происход. натуралізація госп. відносин. Потрібні матеріали фабрики і заводи получ. від гос-ва за ордерами і без соотв. ден. розрахунків. Банки скасовані. Натуралізації піддалися і отнош. робітників з д-вою. У 1919 з / п замін. натуроплатою, тобто «Пайковим постачанням». Торгівля була офіц. скасована, але і на чорному ринку преоблад. натур. обмін. Для ефект. постачання Кр. армії (5,5 млн чол.) потрібно було створ. спец. органи і зосередити сили і кошти на наиб. продуктивних підпр. Був створ. Чрезвич. уполномоч. Рада оборони по снабж. Кр. Армії (Чусоснабр). Всі заводи поділені на 4 групи: «ударні», «працюють», «довго зупинено.» І «підлягають ліквідує.». Ударні обслуговували непоср. потреби фронту. На стратегич. важливих ділянках госп. робіт введена мілітаризація працівників. Раб. зобов. виконувати встановлю. норму виробітку в порядку бойового наказу, не могли Залишаючи. раб. місце. Раб. день удлин. до 12 год. Можна було введення. доповнить. понаднормові роботи. В рез-ті введення загальної працю. повинності зупинений паливна криза. Ухилення від працю. повинності счит. дезертирством. Натуралізація ек-ки-спроба перейти до комуніст. Безд. відносинам. в 20г був прийнятий план ГОЕЛРО-електрифікації та розвиток прома.
22.НЕП і відновлення частнохоз. відносин в Сов. Росії в 1921-25 рр. Грошова реформа 1922-24 рр. Трестівський госпрозрахунок.
Після закінчення війни для восстан. госп-ва потрібно було перейти на нову екон. політику. Вирішальним актом переходу до непу стала заміна продрозкладки податком. У кр-янина появ. стимул до розширення вироб-ва: сплативши податок, решту він міг пустити в продаж. До середини. 1921 тов / оборот став звертатися до грошей. З осені 1921 прав-во встало на шлях сознат. восстан. і широкого ісп-ня тов / ден. відносин в ек-ці. Приватний сектор був в осн. представлений дрібними, денац-ими в 1921 підпр. У пром-ти разреш. капіталістичного. предприним-ть в огранич. формах: дрібні приватні підприємс. до 20 чол., здача в оренду держ. підпр, створ. смеш. АТ з участю д. і приватного капіталу, здача госп. об'єктів в концесію іноземцям. Гл. обр., приватний капітал влаштувався в легкій пром-ти, в тих галузях, кіт. були зв. з хрест. госп-вами і індивід. промислами. Однак питома вага «приватників» не повинен був перевищений. 25-30%. У с / г відбулося знижуючи. і спрощення порядку справляння продподатку. З 1924 податок начин. стягуватися в ден. формі. Гл. напр. держ. політики в селі було сприяння кооперування кр-ян. Ці кооперативи грали гл. роль в восстан. тов / обороту м / у містом і селом. Слабким місцем восстан. с / г була його низька товарність. Просте відбудовні е хрест. госп-ва не могло вирішити проблему снабж. міста. Крім того, уменьш. частка тов-их культур, збільшити. частка грубих прод. культур, кіт. забезпечували життя хрест. сім'ї. У пром-ти предпр. були переведені на госпрозрахунок. Його введення означ. зняття заводів з повного держ. утриманні. Відтепер підпр. повинні були відшкодовувати произв. витрати за рахунок власної. доходів. Перехід на госпрозрахунок зумовив зрад. Держплану. Його основою, як і раніше. залишати. ГОЕЛРО, але тепер на чільне місце ставши. задача устан. черговості в відбудовні і отд. галузей. Відбулася перебудова форм управл. пром-ти. Жорстка централізація сист. управл .- «главкізм» - сковувала ініціативу підпр. Первинною ланкою управл. став трест. Якщо главку подчин. всі підпр. країни з якоїсь галузі, то тресту-лише група підпр., об'єд. по произв / территор. ознакою. Трест явл. майново відособлені. одиницею і непоср. управл. подчин-ими йому підпр., кіт. були лиш. прав юридич. осіб, які не мали свого балансу і звітності. Трести ім. право самост. реаліз-ть на ринку свою прод-ю, закуп по своб. цінами сировину, матеріали, обладнання. Але збутової апарат трестів був слабкий, не мав досвіду. Звідси-дуже вис. витрати повернеться. У 1923 провед. реформа, в осн. Кіт. покладено принцип синдицирования трестів. Сін-ти предст. собою галузеві торг. об'єднаю. і підпорядкований. непоср. ВРНГ. Ринкова конкур. м / у трестами була усунена. На сон. з-на від 11 Жовтня. Одна тисяча дев'ятсот двадцять два були випущені 10-руб. банкноти (червінці), кіт. на відміну від совзнаков вип-сь не просто для покриття бюдж. дефіциту. Т.ч., було 2 ден. сист .: пад. в ціні радзнаки і тв. червінці. М / у ними щодня устан. нове спів. заверш. етап ден. реформи наступ. в февр. 1924 коли були випущу. нові скарбник. білети вартістю 1, 3 і 5 руб. золотом, а також срібла. і мідні розмін. монети.
23. Джерела фінансування індустріалізації в СРСР.
Програма широкомасштабної інд-ції була невідповідно до своїх достатків для держбюджету, а іноз. позики получ. з-за кордону було не можна, тому що сов. прав-во відмову. платити за царськими боргами. Тому можна було тільки перераспред. доходи насел. на користь д-ви. У липні +1928 прийнятий «додатковий податок» з кр-ян. На пром. товари ціни були монопольно завищені., а с / г прод-ю гос-во скупий. по позов-но занижені. цінами. Йде перекачування коштів із села в пром.Сбереженія гір. насел. стали залучатися за допомогою «позик інд-ції», випск. з 1926 і стали обязат-ими. Гос-во стримувало зростання з / п, що позвол. з того ж фонду з, по плач. працівників, займаючи. нові раб. місця. Найбільшим джерелом доходів стала торгівля горілкою. Але в роки 1-ої 5-річки (1929-1932) фінан-ня інд-ції стало інфляції-им. У великих розмірах закуп. іноз. техніка. Тільки Герм. предост. техніку в кредит, ост. закупівлі треб. оплати в іноз. валюті. Для її получ. осущ. експорт лісу, льону, хутра, нафти, негласно прод. худ. цінності. Посил. ексорт хліба завдав шкоди внутр. споживання. Пониж. житт. рівня насел. і загибель людей були супутниками інд-ції. По суті інд-ція в СРСР будувалася цілком на закупівлях зап. техніки і технологій і техн. допомоги зап. фахівців. З країн Зап. поступ. 85% обладнання., Устан. в роки 1-ої 5-річки. СРСР предст. собою величезний. ринок, значення кіт. для Зап. зросла під час кризи 1929-33. СРСР пропонувалися і послуги. Амер. і нім. фірми прод. креслення, патенти, надсилали спец-ів і будували великі пром. об'єкти. Інженер Купер, будівельник крупн.в США ГЕС «Гренд Кулі», керуючи. строит-вом ДніпроГЕС, «Форд» участ. в строит-ве автозаводу в Н.Новгороде. Знач. іноз. фактора інд-ції падає тільки в роки 2-ий 5-річки.
24. Перший п'ятирічний план і його деформація в 1929 р Виникнення галузевих диспропорцій в народному госп-ві СРСР в 1928-32 рр.
У квіт. 1929 на 15 з'їзді Держплан предст. 2 вар-та 1-ого 5-річного плану-оптимальний і відправною. Оптим. план бал рассчит. на сприятливе сполучення. факторів розвитку: оптим. зростання произв-ти праці, вис. врожаї, вигідну кон'юнктуру на світ. ринку. Відправною план допускав менш сприятливими. розвиток госп. ситуації. Предполаг. мати на увазі обидва плани і использ. в завис. від обст-в той чи др.Етот план був найкращим за всю історію планів нар / госп. планир. СРСР. Але вже 16 з'їзд прийняв в кач-ве єдності. завдання тільки оптим. план. Однак навіть він став каз. парт. керівництву недостатньо. і восени тисяча дев'ятсот двадцять дев'ять був відкинутий. Так замість намічені. раніше 10 млн т чавуну було реш. виплав. 17, замість 22 млн т нафти-добути 45-46 і т.д. У план введено сторі-під нових кр. об'єктів. Було реш. створ. 2-гу після Криворізько-Донецької вугільно-мет. бази на сх. У роки війни наявність Урало-кузня. басейну зіграло покладе. роль, але в мирн. час це оборач. Розточчя. перевезеннями вугілля і руди на расст. 2 тис. Км. Вторгнення політ. руков-ва призвело до розпорошення кап / влож., переключ. коштів з одних галузей в інші., зриву отрасл. планів і возникн. отрасл. диспропорцій. В рез-ті всі галузі тяж. пром-ти за ви. нафт. справили в 1932 прод-і набагато менше обсягів, предусматр. навіть оптим. планом. Відставши. одних галузей і ривок вперед ін. були наслідком сист. пріоритетного фінан-ня. Його дітищем комплекс галузей, ще отсутств. в 1928: енерго- і станокостр-е, авіація., автомоб., тракторна пром-ть. Отрасл. структура пром-ти зрад. на користь тяж. Сильно відставши. чорна мет-гія. Недолік ч. Мет., Частково покритий. за рахунок імпорту, заторм. розвиток мет / оброб. і осіб. сильного удару завдав по ж / д будує-ву. До диспропорцій м / у добувши. і обрабат. галузями, м / у пром-ма і транспортом добав. диспропорція м / у галузями тяж. і легк. пром-ти. У галузях тяж. пром-ти удваів. зайнятість за рахунок створ. нових раб. місць, але вона не була обеспеч. соотв. збільшити. предметів споживе. попиту. Галузі харч. і легкої пром-ти були наділені засобами, необхід. для зр. обсягів вироб-ва і попит насел. був Неудовлетв. Підсумком 1-ої 5-річки був величезний обсяг Незаверш. строит-ва. Також сущ. проблема кадрів. Створ. вироб-ва, оснащений. новітньої імпорт. технікою, треб. квалифиц. персоналу. Але раб. кадри поповнили. за рахунок вихідців із села, які не відповім. покращення. вимогам. Наслідком були поломки і аварії, простої і вис. плинність кадрів.
25. Колективізація сільського госп-ва СРСР (1928-32 рр.).
Спочатку були огранич. возм-ти хрест. продаж с / г прод-і через приватний сектор і кооперацію, і їх місце стали займаючи. держ. заготовити. органи у вигляді АТ «Хлібопродукт». Пригода. контрактація. І якщо в 20-х рр. в ум. НЕПу происход. відродження і розширення сбиотвого і споживе. хрест. кооперування, тотеперь ставка була зроблена на произв. кооперацію. У 1930 прийнято Постав. політбюро ЦК ВКП (б) про темпи кол-ції. Сівши. Кавказ, Нижнє і Ср. Поволжі підлягали суцільний кол-ції до осені 1930, в 1931 повинні були бути кол-ни ін. Зернові райони, а до 1932 вся країна. Ці терміни треб. безумовного виконання і диктували примусить. заходи. Земля навічно закріплений. за колгоспом. Що вийшов з колгоспу превращ. в безземельного господаря. Кількість ція проходила одночасним. з розкуркуленням. Під визна. «Куркульських» потрапляла і велика частина середняцьких госп-в. Їхнє майно конфіскують., А їх самих репресували. Оскільки в наявності у колгоспом оказ. менше знарядь і худоби (кр-яне воліють. заріз. лошадб, ніж передавши. в чужі руки), то з 2-ї 5-річки поч. исп-ся с / г машини. Для їх застосува. були створ. моторно-тракт. станції МТС-держ. підприємства, кіт. за договорами з колгоспами обрабат. їх поля. Але їх бракує достатньо., Тому повсюдно преоблад. ручна праця. У 1933 устан. нова сист. налогооблож .: 1) обязат. поставки-натур. податок. Вони устан. стояли над колгоспами парт / сов. органами, незалежний. від екон. показників колгоспного госп-ва. 2) натуроплата МТС. Держ. органами визна-сь, яка частка врожаю повинна йти на оплату МТС. 3) держ. закупівлі повинні були произв. тільки після вип-я обязат. поставок і натуроплати МТС, за рахунок колгоспних надлишків, кіт. майже не залишати. У 1930-х створ. 2-масштабна сист. цін. Заготовити. ціни на с / г прод-ю, поступ. непоср. в споживання і у вигляді сировини в харч. і легку пром-ть, були дуже низькі. А ціни в роздрібній торг. дуже високі - доп джерело залучення грошей в фін апарат
26. Економіка СРСР в період ВВВ.
З початком ВВв СРСР довелося перебудовувати нар. госп-во на воєн. лад. 30 червня 1941 був образ. Держ. Комітет Оборони (ДКО) на чолі зі Сталіним. ДКО зосереджена на. всю повноту влади. Під його рук-вом раб. Держплан СРСР, наркомати і відомства, всі госп. організації країни. Через тиждень після поч. війни ДКО затвердив 1-ий план воєн. часу-мобілізація. нар-госп. план на 3-ій квартал 1941. Завдання збільшити. вироб-во воєн. техніки. Передбачені. часткова або повна консервація второстеп. будівництв. Осн. ресурси перераспред. на користь воєн. пром-ти. 16 Серпня. 1941 прийнятий Військово-госп. план. Завдання евакуюють. великі підпр. на сх. і створ. там базу військово-пром. вироб-ва. У 1-ий період війни СРСР втратив ряд необхід. густонаселен. госп. районів з розвиненою пром-ма і продуктивним с / г-вом. Особливо це кас-ся тяж. пром-ти. Окупований Донбас-осн. паливна база. Під час. окупації знаходячи. Кривий Ріг-гл. залізорудна база ю. мет-гии. З приближ. фронту посиливши. бомбардування заводів, і цінне обладнання. вивезення. в глиб країни. Брешемо. втрата найважливіших екон. р-нів причин. величезної шкоди ек-ці СРСР, особ. пром-ти. Великих збитків завдам і с / г. Потер. обсяг с / г прод-і було нічим компенсує. Окупують. р-ни мали насичений. ж / д мережу. Всі ці фактори збільшити. превосх. ворога. Перебудова нар. госп-ва на воєн. лад передбачає на .: корінне зрад. структури матер. вироб-ва, переключ. на потреби війни значить. Чачть ресурсів, розвиток і підйом воєн. вироб-ва шляхом ісп-ня цивільних. об'єктів, мобілізація всіх ресурсів, їх сувора центр-ція в розподіл. і нормуванні, евакуація підпр. Обстановка ускладнить. тим, що зап. союзники затягували вип-ня своїх зобов'язань про постачання в СРСР бойової техніки. З 2-ої пол. нояб. 1941 воєн. пром-ть стала покращення. обсяг вип. прод-і. До весни 1942 більшість перебазується. на сх. підпр. налагодили масовий вип. прод-і для фронту. СРСР, подолавши огр. труднощі, вступив в період швидкого зростання всіх галузей нар. госп-ва. У 1943-44 воєн. госп-во продовж. нарощені. темпи вироб-ва. У 1944 вперше валовий прод. перевищив. предвоен. рівень на 4%. У вік. масштабах велося капит. строит-во. Снабж. продовольством і пром. товарами також було підпорядкований. першочерговому обеспеч. потреб фронту. Тому ім. проблема снабж. гражд. насел. З липня 1941 введена карт. сист. на продукти, а в січні. 1942 на пром. товари. За вип. і перевип. норм виробітку устан. на підпр. доп. харчування. У 1944 введ. комерц. торгівля товарами з покращення. цінами по карт. Значить. збільшити. частка поступл. від насел. в Держбюджеті (податки, позики, Добров. внески до Фонду оборони) і знизу. поступл. від прибутку. Для фін-ня воєн. витрат була ісп. ден. емісія.
27.Відновлення народного госп-ва СРСР в 1946-50 рр. Скасування карткової системи і грошова реформа 1947 р
Перемога у ВВв була досягнута дуже вис. ціною. Людські втрати перевищили. 27 млн чол. і торкнулися наиб. активної частини насел. У руїнах лежало безліч питань. міст і селищ, сіл і сіл. Разруш. 31850 підпр. Прямий мат. збиток сост. 1/3 всього нац. богатсва. Сов. А люди чекали зрад. на краще у своєму житті. Але сталінське руков-во сприйняло перемогу як подтвержд. правильності політики 30-х. Возрожд. довоен. концепція пріоритетного розвитку дек. базових галузей тяж. пром-ти за рахунок легкої, с / г і житт. рівня насел. Цьому сприяє. холодна війна. ДКО був скасований, ф-ції госп. рук-ва перейшли до РНК СРСР, кіт. був потім преобраз. до Ради Мін. СРСР. Основу програм. восстан. сост. план 4-ої 5-річки. Завдання-відбудовні. постраждала. р-нів, довоен. рівня пром-ти і с / г, щоб перевершити його. Майже половина всіх держ. інвест. напр. в тяж. пром-ть. Осущ. слід. заходи: част. реевакуація підпр. в центр, переклад пром-ти на вип. гражд. прод-і, привлеч. демобілізації. в вироб-во, відбудовні. норм. раб. режиму (8-годину. раб. день, вихідні, відпустки). За ці роки було восст. і заново побудую. 6200 пром. підпр. Наїб. влож. були зроблені в машиностр., ч. мет-енергію, вугільну, нафт. пром-ть. В е / енергетиці восстан. старі станції (Дніпрогес) і стр. нові. Вироб-во засобів вироб-ва зросла на 105%, а вип. предм. потребл. збільшити. тільки на 23%. Відставання харч. і легкої пром-ти, крім недостатньо. кап. влож., було визв. і тяж. полож. в с / г. Відновити. транспорт. Осн. його видом залишати. ж / д, на розв. і АМ. Зростання вантажообігу був визв. судами, получ. в кач-ве репарацій. Але в цілому розвиток транспорту відставши. від темпів зростання пром-ти. У гіршому полож. було с / г. Була підірвіть. його матер. база., уменьш. парк тракторів. У 1946 була сильна посуха. Крім того, 10% зерна йшло на експорт. Не вистачало кап. влож., гос-во поставляло в осн. техніку, були низькі заготовити. ціни. За рік колгоспник получ. навіть менше грошей, ніж раб. за міс. Йде відтік сіль. насел. в місто, особ. молодь. У 1947 провед. ден. реформа і скасування карток. сист. Стар. гроші обмін. на нові як 10: 1. Мет. монета залишати. в обращ. за номіналом. Ставки з / п і ін. Доходи насел. НЕ мен. Стар. облігації обмін. на нові як 3: 1. В осн. реформа вдарила по квалифиц. раб., техніч. інтелігенції. Для обміну грошей була дана 1 тиждень. У магазинів постр. черги. До реформи було 2 види цін-пайкові (для тов-в по карт.) І вис. комерц. (В комерц. Магазинах). У 1947 введ. єдині держ. роздрібні ціни. Реформа призвела до знижуючи. покупатися. здібності, тому що ціни були вище в 3 рази рівня 1940 а пор. з / п підвищити. лише на 93%. Тому роздрібн. ціни периодич. знижуючи., росла з / п 5 п'ятирічка (1951-1955) не вчить введення нововведень НТР -упадок в сх
|