|
8
Міністерство освіти и науки України
ХНУ ім. Каразіна
Кафедра "Історії України"
Реферат на тему:
"ФОРМУВАННЯ Земському УСТАНОВ на Полтавщині согласно З положень ПРО ГУБЕРНСЬКІ Й ПОВІТОВІ ЗЕМСЬКІ встановити 1 864 р."
Виконаю:
студент групи
Перевірів:
Харків - 2009
Формування Земському установ на Полтавщині согласно з положенням про губернські й повітові земські установи 1864 р.
Питання формирование Земському установ, зокрема, Полтавського земства, їх історіографії, а такоже нормативної бази земської реформи й початкова ПЕРІОДУ Впровадження земств на территории Полтавської губернії докладно розглянуті у работе [12, с.90-100]. Організацію дерло Земському віборів забезпечувалі Тимчасовий губернській комітет и Тимчасові повітові КОМІСІЇ, Які підготувалі списки віборців по трьох куріях, визначили годину проведення віборів - квітень-травень 1865 р. та місце для проведення повітових виборчих зїздів - 58 виборчих дільніць.
Через недовіру значної части населення до Урядовий реформ Перші вибори до земства в Полтавській губернії пройшли за доволі нізької актівності віборців. Так, від землевласніцької курії доля у ВИБОРИ взяли около 60% від Загальної кількості віборців, від сільської курії - около 80% и від міської - 33%. Як бачим, найактівнішімі учасниками Земському віборів були селяни, что звільніліся від кріпосної залежності, та козаки. Смороду були найбільше Заінтересовані у впровадженні місцевого самоврядування, Пожалуйста спріяло б розвитку СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО виробництва й захищали їхні Інтереси. После проведення повітових виборчих зїздів по дільніцях Тимчасові повітові КОМІСІЇ надіслалі матеріали про результати віборів для Перевірки Тимчасова губернському комітету. Комітет виявило ОКРЕМІ Порушення виборча законодавства и признал Недійсними избрания голосні осіб, Які перебувалі під слідством, чи не малі землі на территории повіту, де балотуваліся, а такоже встановлення майнового цензу або доручення на участь у ВИБОРИ. Було встановлен факти перешкоджання вільному волевіявленню віборців. Так, у Переяславський повіті дворянин В.А. Лукашевич, Який балотувався у гласні, "уперто стояв у ящика і перешкоджав класти кулі кожному за своїм переконанням" [17, с.131]. Віщеперелічені правопорушення слід розглядаті в одних випадка як результат недбалості чіновніків, в других - як цілеспрямовану діяльність місцевої адміністрації, что мала за мету проведення у гласні представителей панівніх станів, Які підтрімувалі існуючій режим власти. например, по землевласніцькій курії з 285 гласних 261 були дворянами [17, с.136]. Офіційно це пояснювалося тим, что селяни й козаки нібіто Свідомо обирали у г ласні дворян, Які корістуваліся їхнім "повагою і довірою" [17, с.137]. Насправді ж во время віборів малі місце станові протіріччя между крупними землевласнікамі - поміщікамі и дрібнімі - селянами й козаками. Особлівої гостроті ця проблема Набуль у Кременчуцьке повіті, у звязку з чим повітові земські збори змушені були клопотаті "про зрівноважуванні представництва великої власності з представництвом дрібної" [4, с.289].
Перевірівші результати віборів, губернській комітет своєю ухвалив затвердивши списки повітових гласних и на період з 15 по 20 серпня призначила годину проведення повітових Земському зборів, Які на підставі статей 46 и 51 "Положення про губернських і повітових земських установах" (далі - Положенням 1864 р) повінні були Сформувати повітові управи й зверни губернськіх голосні [15, с.7]. На цьом Тимчасовий губернській комітет и Тимчасові повітові КОМІСІЇ завершили роботу й були розпущені. согласно за ст.88 Положенням 1864 р. порядок подачі голосів во время віборів и п рійняття РІШЕНЬ повітові збори встановлювали самостійно [15, с.11]. Тому щонайперше збори прийомів "Правила про порядок ЗАСіДАНЬ повітових Земському зборів", Які передбачало проведення віборів Шляхом відкритого поіменного Голосування [17, с.144]. Таємнім Голосування у більшості повітів обирали лишь голів и секретарів управ [17, с. 199, 200]. до повітової управи земські збори за ст.46 Положенням 1864 р. могли звернутися не более 6-ти осіб [15, с.7].
У Полтавській губернії земські збори до управ звертаючись 49 осіб, посередні від 3-х до 5-ти в кожному повіті. Як свідчать літературні джерела, вибори голів и Членів повітових Земському управ відбуліся без порушеннях законодавства й без будь-якої помітної конфронтації [17, с.140-185]. Це пояснюється тім, что для роботи в земській управі та патенти Було мати Певної освіту й відповідні Професійні навички. Така робота покладали на ПРАЦІВНИКІВ управи чималий відповідальність, что здебільшого унеможлівлювало членство в управі селян и козаків. Окрім цього, на роботу в повітовій управі могли погодитись лишь матеріально забезпечені особи, тому что оплата праці Земському управлінців, з точки зору заможніх верств населення, булу невісокою - від 600 до 800 руб. на рік [2, с.136]. Тому й бажаючих працювати в повітових управах Було обмаль даже среди дворян, членство якіх в управах всебічно підтрімувалося Царське УРЯДОМ.
Повітові земські управи були сформовані, як правило, Із голосні, обраних по землевласніцькій курії, - дворян-поміщіків. Їх головами стали Виключно дворяни. У 9-ти повітах це були предводітелі дворянства, у 4-х повітах - чиновники й відставні офіцері, у 2-х - мірові посередники. Кроме дворян членами управ стали 18 представителей від козаків и селян та 5 - від міської курії - купців [17, с. 200]. Вибори губернськіх голосні повітові земські збори проводили, керуючий Стаття 51 и 52 Положенням 1864 р. [15, с.7]. Согласно Із Земському табелем Кожне повітове земство залежних від чісельності повітових гласних оббирати від 5-ти до 9-ти губернськіх голосні [14, с.13-17]. Во время віборів останніх помітної БОРОТЬБИ между кандидатами не спостерігалося, Аджея гласні малі Виконувати свои обовязки безоплатно [15, с.6], хоча поїздка до Полтави й у зворотньому напрямку залежних від відстані, якові придется долаті губернськім голосні, оплачувальну в размере 50, 100 або 200 руб. [17, с.139], а избрания в губернські гласні Тягнули за собою необходимость Виконання додаткової роботи й більшіх витрат часу.
Полтавська губернськімі голосні Було звертаючись 100 осіб, Із них 63 дворян, 28 селян и козаків, 9 міщан [17, с.139]. Загаль по России в результате дерло Земському віборів губернськімі голосні стали 74% дворян, 10,6% селян, 11% міщан и 3,4% представителей других станів [1, с.31]. Як бачим, у Полтавській губернії, порівняно Із іншімі губерніямі России дворяни в губернськіх Земському зборах отримай на 10% Місць менше, а селяни и козаки - почти втрічі более. Це свідчіть про відносно вищу виборча Активність селянства, что забезпечен більш демократичний склад Полтавського губернського земства. Губернські земські збори розпочалі свою роботу 19 вересня 1865 р. з Перевірки правомірності избрания губернськіх голосні [17, с.185]. Чи не виявило порушеннях законодавства під час віборів, гласні прийнять присягу, что засвідчувало правомочність губернськіх зборів у здійсненні своих повноважень. За ст.56 Положенням 1864 р. губернські збори малі Сформувати управу - зверни голову та шістьох Членів управи [15, с.7]. Їхні кандидатури були завчасно візначені губернатором, предводителем губернського земства та голосні - представник від дворян. Та несмотря на все, вибори до губернської управи проходили за умов жорсткій противостояние между кандидатами. Так, вибори управи малі відбутіся на третьому засіданні Земському зборів 21 вересня. Проти губернську управу Було звертаючись только 2 жовтня [17, с. 196] после трівалого процесса Узгодження персонального складу ее майбутніх Членів. Як вбачається, боротьба за членство в губернській управі зумовлювало матеріальнімі Чинник, оскількі Голові губернської земської управи передбачало ПЛАТНЯ в размере 3000 руб., А членам управи - 2000 руб. на рік [17, с.186].
Головою губернської управи гласні звертаючись ватажка Прилуцька повітового дворянства І.Г. Милорадовича. Членами управи стали Виключно віхідці з дворян - мірові посередники Із Зіньківського та Прилуцька повітів П.І. Тимченко и В.П. Маркевич, голова Переяславської повітової управи В.Ф. Гамалія, інженер-поручик Із Лохвицька повіту А.С. Висоцький, гласні від Золотоноського та Лохвицька повітів П.М. Ільяшенко-Кирилович та А.В. Коренєв [17, с.186]. Процес формирование Земському установ на Полтавщині включає Такі етапи, як-то:
1) підготовка Земському віборів Тимчасовим губернськім комітетом и Тимчасовими повітовімі комісіямі (листопад 1864 - березень тисячу вісімсот шістьдесят п'ять р);
2) вибори повітовімі виборча зїздамі Земському голосні (квітень - травень 1865 р);
3) вибори повітовімі Зборами Членів повітових Земському управ и губернськіх голосні (серпень +1865 р);
4) вибори губернськімі Земському Зборами губернської управи (вересень - жовтень 1865 р).
До Впровадження в 1890 р. нового Земському законодавства вибори гласних у Полтавській губернії проводилися дев'ять разів. Положенням 1864 р. НЕ передбачало проведення Позачергове віборів. На місце гласного, Який ВИБУВ, повітова управа пропонувала "першого кандидата", Який во время попередніх Земському віборів набравши найбільшу Кількість голосів среди тих, хто НЕ БУВ избран у гласні [8, с.12]. Земські збори затверджувалі решение управи и приводили нового голосного до присяги. Если частина гласних булу проти запропонованого управою кандидата и пропонувала Іншого учасника попередніх Земському віборів, збори проводили таємні вибори с помощью куль. Такі довіборі повітових и губернськіх голосні на місце вібуліх відбуваліся доволі часто - як на черговий, так и во время ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ ЗАСіДАНЬ Земському зборів [9, с.3]. У цею период для Земському віборів були характерні три Тенденції: а) Посилення контролю держави за законністю проведення віборів; б) Надання Земському виборча комісіямі в перебігу віборів перевага дворянам І, навпаки, создание перешкоду представник від селян и козаків; в) формирование Дворянська партій для участия у виборчих перегонах. Зі становленням и развития Земському установ, зокрема, зосередженням у їхніх руках коштів та економічних можливий зростан Інтерес до земств. З шкірних Наступний виборча кампанією число бажаючих буті обраних в земські гласні збільшувалося, что Тягнули за собою різноманітні зловжівання й Порушення виборча законодавства. Так, за фактом зловжівання властью во время віборів 1 883 р. Було порушене крімінальну дело против голови Хорольської повітової управи А.М. Родзянко [4, с.300, 301]. З Огляду на це Полтавському губернському земству Офіційно довелося Визнати, что "збудження в багатьох місцях наслідків над зловживаннями ватажків дворянства, керівних виборами, усунення деяких з них Сенатом з посад, свідчить про серйозність тих правопорушень, якими супроводжуються вибори" [6, с.6 ]. Гучного резонансу в суспільстві Набуль так кличуть входити "Хорольська справа" 22-24 квітня 1 885 р. полтавський окружний суд на віїзному засіданні в м. Хоролі розглянув справи про Порушення виборча законодавства во время проведения повітових виборчих зїздів 1 883 р. у Білоцерківці, Горошіні, Покровській Богачці та Хоролі.
Суд встановивши низьку правопорушення: (а) занесення до Списків віборців померли або осіб, Які НЕ малі права голосу; (Б) Лещата на віборців з боку Членів виборчих комісій за, щоб смороду віддавалі свои голоси за питань комерційної торгівлі кандидатів; (В) погрозив виборцям з боку кандидатів у земські гласні ТОЩО [13, с.905-907]. Альо найбільш Поширення порушеннях ВИБОРЧИЙ законодавства ставши Підкуп виборців кандидатами у гласні Шляхом прігощання в шинку або с помощью дачі хабарів [13, с.903, 904].
Як наслідок - значний частина віборців во время Голосування перебувала у стані спяніння, что давало можлівість членам виборчих комісій за легко маніпулюваті голосами віборців й досягті Бажанов результату віборів.На жаль, зазначеним джерело НЕ згадує Постанову суду, прийнятя по даній делу, хоча Вже ті, что дело в суде Було Розглянуто лишь через два роки после Вказаним подій, говорити про намагання місцевої влади Приховати правопорушення, вчінені Земському чиновниками, дворянами й поміщікамі.
Однако Висновок Стосовно того, что царський уряд НЕ боровся з подібнімі зловжіваннямі в перебігу віборчої кампании, БУВ бі упереджень и необєктівнім. Например, указ Сенату тисячу вісімсот вісімдесят-одна р. "Про порядок здійснення довіреностей на участь в земських виборах" з метою "усунення незаконного впливу на вибори і заміщення земських посад" передбачало установлення додаткових вимог относительно порядку нотаріального Засвідчення доручень на участь у ВИБОРИ. Зокрема, передбачало, что доручення винне буті засвідчено двома свідкамі й подаватіся для завірення особисто вірітелем [16, с.15-16]. У 80-ті роки ХІХ ст. посілівся контроль губернаторів за законністю проведення віборів голосні. У 1 886 р. полтавський губернатор признал Недійсними земсь и вибори в Пирятинський повіті после того, як земські збори затвердили результати віборів и привели до присяги новообраніх голосні [7, с.3].
Через Деяк годину, у серпні 1886 р., Надзвичайні Пірятінські повітові збори змушені були Визнати факти Порушення законодавства під час віборів и скасуваті своє решение про избрания голосні окремий осіб [7, с.180, 181]. Нерідко земські збори Самі порушувалі питання про правомірність избрания голосні тих чи других осіб, вносили свои Пропозиції по Вдосконалення земської віборчої системи [10, с.151].
Однією з найважлівішіх причин масових порушеннях ВИБОРЧИЙ законодавства царський уряд вважаю Надання виборчих прав Надто Великій чісельності селян. Щоб обмежіті доступ до Земському віборів представителей від селян и Сприяти більш відповідальному ставлені чіновніків до проведення віборів, ухвалив імператора 1883 р. були внесені Зміни до статей 23, 24 и 28 Положенням 1864 р., что надавали право на представництво в Земському встановити не только священикам, Які володілі землею на территории повіту, а й культовим установам [5, с.2]. Однако значний ефектівнішім способом обмеження участия селян у ВИБОРИ Було использование місцевімі органами влади й Земському управами адміністратівніх та економічних важелів впліву на Виборчі перегони. Випадки Порушення виборчих прав селян и козаків повітовімі управами малі місце у Кременчуцьке, Костянтіноградському, Гадяцький повітах [4, с.289].
Їх дискримінація одночасно передбачало создания оптимальних умов для избрания Земському голосні дворян. Підсумовуючі розвиток Полтавського земства за 25 років, С.Н. Велецькій відзначав, что з шкірних трьохріччям Відсоток дворян у Земському установах весь час збільшувався [2, с.136]. Обєктівно судити про Активність віборців и число представителей від окрема станів, Які були обрані до земств 1883 р., Можна з Наведеної ним табліці [2, с.137].
Отже, найактівнішімі виборцям залішаються селяни: доля у Земському Фактично брали около половини віборців. Дещо нижчих булу ВИБОРИ Активність духовенства и найніжчій Показник - посередні 20-25% - Складанний виборча Активність дворян и міщан. Порівняно з Вибори тисячі вісімсот шістьдесят п'ять р. Активність селян знизу на 30%, а дворян - почти втрічі, что свідчіть про суттєве зниженя інтересу останніх до участі в Земському ВИБОРИ. Чісельність губернськіх голосні від дворян збільшілася на 10% и досяжні СЕРЕДНЯ сертифіката № по России, а селян зменшіть более чем втрічі. Альо в Полтавській губернії, як и в цілому по Україні, порівняно з Російськімі губерніямі перевага поміщіків у Земському установах булу Менш [11, с.457].
У повітових земствах представництво від дворян и селян Було почти рівнім. Відомі випадки, коли в повітовому земстві дворяни й поміщікі були в меншості. Як стверджує Б.Б. Веселовський, у Кременчуцьке повітовому земстві козаки й селяни в 1871 и 1880 р. Отримав победу во время віборів і "отримали в свої руки владу" [4, с.301]. Тому Кременчуцьке земство в 1881 р. активно обговорювало питання необхідності запровадження віборності голів Земському зборів [3, с.214], что є яскраве свідченням его демократичної налаштованості. У 70-ті роки ХІХ ст. відбувається процес формирование Дворянська Земському партій - обєднання Земському голосні - дворян, Які гуртувалися вокруг лідера и Провадо Певна цілеспрямовану діяльність. Такі партии щонайперше ставили перед собою за мету отріматі победу во время віборів. Упродовж 70-х років управління Полтавська губернськім земством здійснювала консервативна Дворянська партія на чолі з головою губернської управи Л.П. Томар. А во время Земському віборів 1880 р. победу получила помірно-прогресивна партія О.В. Заленського, Який очолював губернську Земському управу до 1892 р. [4, с.290]. Проти активна боротьба за членство в губернській земській управі НЕ пріпінялася й тоді. На місце в управі претендувало, як правило, декілька кандидатів [8, с.82, 95]. Боротьба между Дворянська партіями за представництво в Земському установах, в основному за керівні посади, велася й у повітах. Особливо активним міжпартійне противостояние Було в Гадяцьке, Золотоноському, Миргородська, Кобеляцького, Кременчуцького та Хорольського повітах [4, с.298-301]. Прослідковується тенденція до повторного избрания у гласні, что пояснюється Наступний Чинник:
1) намаганням Земському управ Включити до свого складу досвідченіх осіб, Які в некогда зарекомендувалі собі кваліфікованімі працівнікамі, а такоже (Наскільки це можливо) Залишити стабільнім склад Земському управ;
2) Бажання Дворянська партій и самих голосних буті обраних повторно.
Так, за данімі С.Н. Велецького, Із 357 осіб, якіх оббирали губернськімі голосні во время дерло 6-ти віборів 1865-1883 р., 197 були обрані один раз, 79 - двічі, 42 - Тричі, 21 - Чотири рази, 10 - п'ять разів, 8 - Шість разів [2, с.139].
Висновок
Таким чином, на прікладі Полтавського земства можна стверджуваті, что впродовж 80-х років ХІХ ст. Царське УРЯДОМ Провадо політика, спрямована на діскредітацію земської віборчої системи, встановленої Положенням 1864 р. За офіційною версією основною причиною недосконалості віборів Земському голосні Було Надання нібіто надмірного доступу до Земському установ представник від селян.
Тому Задовго до Прийняття "Положення про губернських і повітових земських установах" 1890 р. Відбувається процес обмеження виборчих прав селян и создание якомога спріятлівішіх умів для избрания дворян губернськімі голосні, зокрема, з метою формирование з числа дворян повітових и губернської управ.
Віходячі Із Власний інтересів, царський уряд та его адміністрація на місцях спріялі Збереження якомога стабільнішого складу Земському установ за рахунок повторного переобрання на черговий ВИБОРИ одних и тих же осіб - здебільшого представителей від дворян.
список літератури
1. Абрамов В. Земська виборча система // Батьківщина. - 1992. - № 11-12. - С.30-33.
2. Велецький С.Н. Двадцять п'ять років діяльності земства в Полтавській губернії з 1866 по 1892 рік. Короткий нарис. - Полтава: Типо-літогр.Л. Фрішберга, 1894. - 144 с.
3. Веселовський Б. Історія земства за 40 років. - СПб .: Изд-во О.Н. Попової, 1911. - Т.3. - 708 с.
4. Веселовський Б. Історія земства за 40 років. - СПб .: Изд-во О.Н. Попової, 1911. - Т.4. - 696 с.
5. Найвище веління імператора від 13.12.1883 р "Про представництво церков і монастирів в земських установах" // Земський огляд: Орган Полт. Губернії. Земства. - Полтава: Тіп.Н. Пігуренко, 1884. - № 1. - С .2,3.
6. Двадцятиріччя російського земства // Земський огляд: Орган Полт губернії. земства. - Полтава: Тіп.Н. Пігуренко, 1884. - № 1. - С.5,6.
7. Журнали Пирятинського повітового земського зібрання ХХІІ чергового скликання 1886 і додатки до них. - Полтава: Тип. Полт. губернії. правл., 1886. - 218 с. + 26 с.
8. Журнали Полтавського губернського земського зібрання. ХІХ чергового скликання 1883 року. - Полтава: Тип. Пігуренко, 1883. - 227 с.
9. Журнали Полтавського губернського земського зібрання ХХІ чергового скликання 1885 року. - Полтава: Тип. Пігуренко, 1885. - 259 с.
10. Журнали Полтавського повітового земського зібрання ХХ чергового скликання 1884 року з додатками. - Полтава: Тіп.Н. Пігуренко, 1884. - 226 с.
11. Історія держави і права України: Підручник. - У 2-х т. / За ред.В.Я. Тація, А.Й. Рогожина, В.Д. Гончаренка. - Т.1. - К .: Ін Юре, 2003. - 656 с.
12. Козаченко А.І. Полтавське земство. Підготовка до Впровадження Земському установ // Вісн. Акад. прав. наук України. - 2005. - № 3 (42). - С.90-100.
13. Наше самоврядування // Рус. вест. - М .: Изд-во М. Каткова, 1885. - Т.178. - С.901-915.
14. Пам'ятна книжка за 1874 год / Под ред. М.Н. Григор'єва. - Полтава: Вид-во Полт. губернії. статист. кому-та, 1875. - 278 с.
15. Положення про губернських і повітових земських установи 1864 р // І.. зібр. законів Рос. імперії. - СПб., 1867. - Т.39. - Собр.2. - Отд.3. - № 40457. - с.2-14.
16. Указ Урядового Сенату від 11.02.1881 р "Про порядок вдосконалення довіреностей на участь в земських виборах" // Земський огляд: Орган Полт. Губернії. Земства. - Полтава: Тіп.Н. Пігуренко, 1884. - № 1. - С.15, 16.
17. Щербина Ф.А. Історія Полтавського земства. Дореформений період і введення земських установ. - Полтава: [Б. в.], 1914. - Вип.1. - 236 с.
|