|
план
Вступ
1 Історія
2 Пристрій
Вступ
Курінь (від чагат. Kuran «натовп», «плем'я», «загін воїнів»; «пекарня» [1]) - козацьке (також в деяких областях України) житло, будинок [2].
1. Історія
Історично «курінь» представляв собою і місце проживання, і оборонна споруда. Курінь в класичному, найдавнішому, забутому вже за часів половців і невідомому козакам вигляді - це шестигранна або восьмикутна бревенчатая юрта, яка до сих пір зустрічається в Якутії.
На пристрій звичайного козачого житла, зване куренем, вплинула річкова культура Нижнього Дону і Передкавказзя, схожими прийомами будівництва ріднять ці далекі один від одного місця з Дагестаном і Прикаспію.
Перші козацькі поселення виникали в плавнях (річкових очеретяних заростях), житла мали турлучних стіни (тобто плетені з двох рядів прутів або очерету і заповнення землею для тепла і міцності простором між ними), очеретяний дах, з отвором для виходу диму. Однак широкі, багатокілометрові розливи річок вимагали особливих будівель - пальових, що і вплинуло на подальший розвиток пристрої будівель.
Риси свайне споруди легко передбачаються в сучасному козацькому житло. Козачий курінь - двоповерховий по влаштуванню. І, швидше за все, його другий ярус це не виріс до другого поверху «подклет», а спогад про палях, на яких колись стояли житла [3].
2. Пристрій
Козачий курінь буває, як правило, двох видів: типу української хати (поширений більш на Кубані) і двоповерхового типу (був поширений у Верхнедонском козаків, на Кавказі). Останній тип називався також «полукаменним», тобто перший поверх - цегляний (раніше - саманний, з цегли-сирцю), другий - дерев'яний. Характерно, що чим північніше поселення, тим перший поверх нижче. На Сіверському Дінці ж він більше схожий на підвал, хоча характерні риси загальної козацької споруди видно і тут.
Перший поверх, як правило, не житловий, господарський (вважалося, що «жити потрібно в дереві, а припаси зберігати в камені») -називається «низи». Центром низів є, так звана, «холодна» кімната: без вікон, але з невеликими отворами в стіні, влаштованих особливим чином, що дозволяють так ходити повітрю, що в ній постійно дув протяг, остиглий в оточуючих цю кімнату каморах. Камори, облямовують «холодну» вузьким коридором. Входом до будинку служить вузька і низька двері, яка зазвичай відкривається у всередину (щоб легко можна було її підперти), що дозволяє увійти тільки по одному, зігнувшись під низькою притолокой (в минулому, за дверима могла бути влаштована і яма для незваних гостей).
Головний вхід в курінь - по ганку ( «порожкам») влаштований на другий поверх, оточений особливою терасою ( «баляси»). Головна кімната ( «застави»), відгороджена від вхідних дверей сіньми. У червоному кутку зали (лівому навпроти входу) божниця, під нею розташовується стіл (завжди накритий чистою скатертиною). Уздовж стін розташовувалися лавки. Тут же була піч, стояв «постав» (шафа для розміщення посуду зі скляними дверцятами). У центрі зали завжди стояв обідній стіл. Оздоблення доповнювали дзеркало, скриня-потайний, ліжко (яка стояла в кутку, покрита байковим або зшитим з клаптиків ковдрою).
З зали двері вели в спальню - на жіночу половину, де стояла велика ліжко, висіла колиска для немовляти, розміщувався скриню з речами, прядка і ін. Також з зали виходила двері на чоловічу половину, тобто кімнату ( «гридниця», «кунацкая», «молодецька») призначену для підлітків, неодружених козаків.
При будь-якій кількості кімнат обов'язково виділялася в самостійне приміщення кухня, ( «куховарство», «Стряпко»), де готували і їли їжу. В кухню виходила однією стороною і піч, розміщена в залі. Тут вона мала і чугуннию плиту. Також на кухні розташовувалися шафи з посудом і припасами.
література
1. «Курінь». Етимологічний словник російської мови М.Р. Фасмера
2. «курінь» - Великий Енциклопедичний словник
3. Алмазов Б. А. Козаки. - СПб .: Золотий вік, 1999. - 88 с.
Джерело: http://ru.wikipedia.org/wiki/Курень
|